|
| Історія Дагестану |
|---|
| |
| Кавказькі албани |
| Кавказька Албанія |
| Дагестан в середніх віках |
| Цахурське ханство |
| Рутульське бекство |
| Лакз |
| Хозарський каганат |
| Дербентський емірат |
| Сарір |
| Зіріхгеран |
| Газікумухське шамхальство |
| Кайтазьке уцмійство |
| Табасаранське майсумство |
| Емірство Ільчі-Ахмада |
| Дагестан в новий час |
| Аварське ханство |
| Ілісуйський султанат |
| Мехтулінське ханство |
| Тарковське шамхальство |
| Газікумухське ханство |
| Кубинське ханство |
| Кюринське ханство |
| Велика Кавказька війна |
| Північно-Кавказький імамат |
| Дагестанська область |
| Республіка Горців Кавказу |
| Північно-Кавказький емірат |
| Північно-Кавказький край |
| Дагестанська АРСР |
| Дагестан після розпаду СРСР |
| Республіка Дагестан |
| Дагестанська війна |
| Окрема ісламська територія |
| Імарат Кавказ |
Народи Дагестану Портал «Дагестан» |
Північно-Кавказький імамат (Імамат Шаміля) — теократична ісламська держава, яка існувала на території Дагестану та Чечні у 1829-1859. Завойований Російською імперією під час Кавказької війни. Найбільший розвиток отримав в роки правління імама Шаміля (1834-1859).
Історія створення та перші роки імамату Редагувати
Передумовою створення імамату був рух Шейх Мансура 1785-1791, якого іноді називають першим імамом Кавказу. Основними своїми цілями Мансур ставив боротьбу з рабством, феодалами, кровною помстою, і в цілому, заміну гірських адатів на мусульманські закони шаріату.
Шейх Мансур та його послідовники чинили опір спробам царської Росії завоювати Північний Кавказ, що врешті-решт вилилося у відкриті війни 1785-1791 та 1817-1864 (так звана Велика Кавказька війна). У ході першої війни царськими військами був полонений Мансур, проте в цілому війна закінчилася перемогою горців, якими ними була відвойована Чечня, частина Дагестану і Черкесії.
Після деякого затишшя, в 1817 військові дії поновилися з новою силою. Царським намісником на Кавказі було призначено генерала Єрмолова, який відрізнявся жорсткістю в методах війни.
Суфізм, який тоді проник до Дагестану, набув форми мюридизму — масового послідовництва, яке скоро стало політичним та військовим явищем. Об'єднавшись у захисті від Росії, різні нації горців уклали спочатку кілька військових союзів, а потім і зовсім створили єдину державу — Імамат (зустрічаються також позначення — Північно-Кавказький Імамат, Імамат Шаміля і т. д.). Першим імамом нової держави став Газі-Мухаммад (1829-1832), потім Гамзат-бек (1832-1834),а за ним Шаміль (1834-1859),за якого він досяг свого найвищого розквіту.
Імамат за правління Шаміля Редагувати
Столиця Шаміля Редагувати
У 1834 році Шаміль побудував укріплення на горі Ахульго в Дагестані (Нове Ахульго) неподалік від укріпленого аулу Старе Ахульго. Протягом 1834 - 1839 років Нове Ахульго було столицею Імамату. У 1839 році обидва аули були обложені російськими військами під командуванням генерала П. Х. Граббе, що взяли їх штурмом і зруйнували. Однак імамові з невеличким загоном вдалося прорватись крізь оточення і відійти до Чечні. Там він облаштував нову столицю в селі Дарго, а після взяття його російськими військами на чолі з графом Воронцовим (1845) переніс столицю до села Ведено в історичній області Ічкерія. 1 квітня 1859 року Ведено було взяте російськими військами.
Адміністративний поділ Імамату Редагувати
Територія Північно-Кавказького Імамату поділялася на наїбства, що були військово-територіальними одиницями. Кожне наїбство повинно було надіслати на війну 1000 чоловіків. На чолі наїбств стояли наїби з числа наближених до імама Шаміля людей. Кількість та кордони наїбств залежали від успіхів чи поразок військ горців.
Галерея Редагувати
Посилання Редагувати
- Армія Шаміля[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Короткі відомості про Північно-Кавказький імамат
- Нагороди в армії імамату
- Опис військ Шаміля
- Роль польських дезертирів в державі Шаміля
- Управління імамату Шаміля
- Мюридизм в державі Шаміля
Література Редагувати
- Записки Н. В. Исакова и М. Рудинского