|
| Історія Дагестану |
|---|
| |
| Кавказькі албани |
| Кавказька Албанія |
| Дагестан в середніх віках |
| Цахурське ханство |
| Рутульське бекство |
| Лакз |
| Хозарський каганат |
| Дербентський емірат |
| Сарір |
| Зіріхгеран |
| Газікумухське шамхальство |
| Кайтазьке уцмійство |
| Табасаранське майсумство |
| Емірство Ільчі-Ахмада |
| Дагестан в новий час |
| Аварське ханство |
| Ілісуйський султанат |
| Мехтулінське ханство |
| Тарковське шамхальство |
| Газікумухське ханство |
| Кубинське ханство |
| Кюринське ханство |
| Велика Кавказька війна |
| Північно-Кавказький імамат |
| Дагестанська область |
| Республіка Горців Кавказу |
| Північно-Кавказький емірат |
| Північно-Кавказький край |
| Дагестанська АРСР |
| Дагестан після розпаду СРСР |
| Республіка Дагестан |
| Дагестанська війна |
| Окрема ісламська територія |
| Імарат Кавказ |
Народи Дагестану Портал «Дагестан» |
Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Дагестанська АРСР) , до 5 грудня 1936 — Автономна Дагестанська Соціалістична Радянська Республіка) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала в 1921–1993 роках.
Столиця — місто Махачкала.
Історія Редагувати
20 січня 1921 на території Дагестанської і частини території Терської областей була утворена Автономна Дагестанська Соціалістична Радянська Республіка. Перший Вседагестанський установчий з'їзд Рад, що проходив 1-7 грудня 1921 року, прийняв Конституцію Дагестанської АСРР. Цьому сприяла діяльність Джелал-ед-Діна Коркмасова
З 6 вересня 1931 Дагестанська АСРР входила до складу Північно-Кавказького краю.
З прийняттям нової сталінської конституції 5 грудня 1936 республіка була виведена зі складу Північно-Кавказького краю, а також був змінений порядок слів у назві: Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка. Пізніше, 12 червня 1937, Надзвичайним 11-м Загальнодагестанським з'їздом Рад була прийнята Конституція Дагестанської АРСР.
22 лютого 1938 до складу Орджонікідзевського краю були передані п'ять північних районів республіки (Ачикулацький, Караногайський, Каясулінський, Кізлярський, Шелковський). З них було утворено Кізлярський автономний округ з центром у місті Кізлярі.
7 березня 1944 в результаті ліквідації Чечено-Інгуської АРСР до Дагестанської АРСР відійшли кілька її гірських районів.
9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були повернуті її території; до складу Дагестанського АРСР зі скасованої Грозненської області увійшла велика частина території колишнього Кізлярського округу, в результаті чого територія Дагестану прийняла сучасні кордони.
24 травня 1991 Дагестанська АРСР була перетворена в Дагестанську РСР у складі РРФСР (що не відповідало ст.85 Конституції СРСР), а 25 грудня 1993 після набуття чинності Конституції РФ — в Республіку Дагестан.
Адміністративний поділ Редагувати
На 1921 рік республіка мала поділ на 10 округів:
- Аварський — центр с. Хунзах
- Андійський — с. Ботліх
- Гунібський — зміцнення Гуніб
- Даргинський — с. Левашов
- Казі-Кумухський (Лакський) — с. Казі-Кумух
- Кайтаго — Табасаранський — с. Маджаліс
- Кюринський — с. Кас-Кент (Касумкент)
- Самурський — с. Ахти
- Темір-Хан-Шуринський — м. Темір-Хан-Шура
- Хасав-Юртивський — слоб. Хасав-Юрт
16 листопада 1922 до складу Дагестанської АСРР з Терської губернії передані Кізлярський округ і Ачикулацький район.
22 листопада 1928 замість округів і районів в республіці утворені 26 кантонів і 2 підкантони.
3 червня 1929 кантони перейменовані в райони, підкантони — у підрайони.
22 лютого 1938 до складу новоутвореного Кізлярського округу Орджонікідзевського краю передані Ачикулацький, Караногайський, Каясулинський, Кізлярський і Шелковський район.
7 березня 1944 зі складу скасованої Чечено-Інгуської АРСР до складу Дагестанського АРСР передані Веденський, Курчалоївський, Ножай-Юртивський, Саясановський, Чеберлоївський, Шароївський райони.
25 червня 1952 на додаток до районного поділу в складі Дагестанської АРСР були утворені 4 округи: Буйнацький, Дербентський, Ізбербашський, Махачкалинський.
24 квітня 1953 округи були скасовані, всі райони відійшли в пряме підпорядкування адміністрації республіки.
9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були передані Андалалський, Веденський, Рітлябський, Шурагатський райони; зі складу скасованої Грозненської області в Дагестанську АРСР передані місто Кізляр, Караногайський, Кізлярський, Крайновський, Тарумовський райони.
Таким чином у 1990 до складу Дагестанської АРСР входило 10 міст республіканського підпорядкування:
і 39 районів:
- Агульський — центр с. Тпіг
- Акушинський — с. Акуша
- Ахвахський — с. Карата
- Ахтинський — с. Ахти
- Бабаюртівський — с. Бабаюрт
- Ботліхський — с. Ботліх
- Буйнакський — м. Буйнакськ
- Гергебільський — с. Гергебіль
- Гумбетівський — с. Мехельта
- Гунібський — с. Гуніб
- Дахадаєвський — с. Уркарах
- Дербентський — м. Дербент
- Казбеківський — с. Дилим
- Кайтазький — с. Маджаліс
- Каякентський — с. Новокаякент
- Кизилюртівський — м. Кизилюрт
- Кізлярський — м. Кізляр
- Кулинський — с. Вачі
- Курахський — с. Курах
- Лакський — с. Кумух
- Левашинський — с. Леваши
- Ленінський — с. Карабудахкент
- Магарамкентський — с. Магарамкент
- Новолакський — с. Новолакське
- Ногайський — с. Тереклі-Мектеб
- Рутульський — с. Рутул
- Сергокалинський — с. Сергокала
- Радянській — с. Радянське
- Сулейман-Стальський — с. Касумкент
- Табасаранський — с. Хучні
- Тарумовський — с. Тарумовка
- Тляратинський — с. Тлярата
- Унцукульський — с. Унцукуль
- Хасавюртівський — г. Хасавюрт
- Хівський — с. Хів
- Хунзахський — с. Хунзах
- Цумадинський — с. Агвалі
- Цунтинський — с. Бежта
- Чародинський — с. Цуриб
Населення Редагувати
Динаміка чисельності населення республіки:
| Рік | Населення, осіб. | |
|---|---|---|
| 1926 | 788 098 | |
| 1939 | 930 416 | |
| 1959 | 1 062 472 | |
| 1970 | 1 428 540 | |
| 1979 | 1 627 884 | |
| 1989 | 1 802 579 |
Національний склад Редагувати
| рік | Росіяни | Аварці | Даргинці | Кумики | Лакці | Лезгини | Ногайці | Азербайджанці | Табасарани | Тати і горні гебреї | Чеченці |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1926 | 12,5% | 17,7% | 13,9% | 11,2% | 5,1% | 11,5% | 3,3% | 3,0% | 4,0% | 1,5% | 2,8% |
| 1939 | 14,3% | 24,8% | 16,2% | 10,8% | 5,6% | 10,4% | 0,5% | 3,4% | 3,6% | ? | 2,8% |
| 1959 | 20,1% | 22,5% | 13,9% | 11,4% | 5,0% | 10,2% | 1,4% | 3,6% | 3,2% | 1,6% | 1,2% |
| 1970 | 14,7% | 24,4% | 14,5% | 11,8% | 5,0% | 11,4% | 1,5% | 3,8% | 3,7% | 1,3% | 2,8% |
| 1989 | 9,2% | 27,5% | 15,6% | 12,9% | 5,1% | 11,3% | 1,6% | 4,3% | 4,3% | 0,9% | 3,2% |
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 21 травня 2015.
- ↑ Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 13 березня 2022.
- Конституция СССР 1936 года, статья 22
- . Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 21 травня 2015.
- Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 21 травня 2015.
- Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 22 травня 2015.
- Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 22 травня 2015.
- Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 22 травня 2015.
- Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2015.
- Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2015.
- Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011.
Посилання Редагувати
- Дагестанська АРСР у Великій Радянській Енциклопедії [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)