www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тарковське шамхальство Таргъулу шавхаллыкъ 1642 1867 Столиця ТаркиРелігія ІсламШамхал Історія ДагестануКавказькі албаниК

Тарковське шамхальство

Тарковське шамхальство
Таргъулу шавхаллыкъ
←
1642 – 1867 →


Столиця Тарки
Релігія Іслам
Шамхал
 Історія Дагестану
Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лакз
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Північно-Кавказький край
Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Окрема ісламська територія
Імарат Кавказ
Народи Дагестану
Портал «Дагестан»
  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати
Герб князів Тарковських з 20 серпня 1853

Тарковське шамхальство — феодальне володіння в населеній кумиками південно-східній частині сучасної Республіки Дагестан із центром Тарки, від річки Терек до південних кордонів Дагестану.

Історія Редагувати

Утворилось у першій половині XV століття на базі держави Гумік, що згадується у працях східних авторів. До складу шамхальства входили такі поселення: Тарки, Кяхулай-Торкалі, Амірхан-кент, Агач-аул, Атли-боюн, Альбурікент, Кум-Тор-кала, Капчугай, Великі Казанища, Малі Казанища, Буглен, Халімбекаул, Ерпелі, Каранай, Ішкарти, Ахатли, Буйнак, Карабудахкент, Губден, Кадар, Гелі. Окрім осілих кумиків, на території шамхальства було 346 кибиток кочівних ногайців. Всередині шамхальства зберігались ще окремі феодальні уділи — бійліки. Таких уділів у XVIII столітті налічувалось чотири: Буйнакський, Ерпелінський, Карабудахкентський та Бамматулінський. Окрім того, в нагірному Дагестані були союзи сільських громад, залежні від шамхала, — Акушинський, Цудахарський і Койсубулінський союзи..

У Тарковському шамхальстві правила місцева гілка кумицьких правителів.

Найвідоміші правителі:

  • Будай I — загинув у бою з російським військом в Кабарді 1566 року.
  • Чопан-Шаухал (1571–1588) — брав активну участь у внутрішньоіранських міжусобицях, в останні роки життя був союзником Османської імперії.
  • Аділь-Герей I (1609–1614) — відзначився у війнах з Російською імперією (особливо у битвах під Бойнаком 1594 та в долині Караман 1605), дотримувався проіранського політичного курсу.
  • Сурхай III (1641–1667) — проводив активну зовнішню політику, здобув перемоги над російськими військами у битвах на Герменчицькому полі та під Суюнч-Кала (Сунженський остріг) у 1651 та 1653 роках відповідно.
  • Будай II (1667–1692) відзначився у битвах з Іраном та Росією (надавав, зокрема, активну допомогу кримським ханам у їхніх війнах з Росією), відомий також покровительством козакам-старообрядцям, яких у Росії переслідували.

В результаті боротьби з Грузією та кабардинськими князями, а також частих походів російських військ проти шамхальства, до початку XVIII століття від великої держави залишилось тільки невелике володіння вздовж Каспійського моря (загальною площею до 3 тис. км²)

Список шамхалів XV–XIX століть Редагувати

Шамхал Тарковський (Абу-Муслім, худ. Г. Г. Гагарін, 1845)

В дужках зазначено дати правління.

  1. Сурхай (1641—68)
  2. Будай (1668—92)
  3. Муртуз-Алі I (1692–1700), син Сурхая
  4. Умалат (1717—19)
  5. Аідль-Герей (1719—25), син Будая
  6. Хасболат (1734—59), син Аділь-Герея
  7. Баммат I (Тішсіз; 1763—65), онук Аділь-Герея
  8. Мехті I (Ширданчі; 1765), син Муртуз-Алі I
  9. Муртуз-Алі II (1765–1783), син Мехті I
  10. Баммат II (1783–1794), син Мехті I
  11. Мехті II (1794–1830), син Баммата II
  12. Сулейман-Паша Тарковський(1830–1836), син Мехті II
  13. Абу-Муслім-Хан Тарковський (1836–1860), син Мехті II
  14. Шамсутдін-Хан Тарковський (1860–1867), син Абу-Мусліма

Остаточне приєднання Тарковського шамхальства й інших територій Дагестану до Росії було закріплено Гюлістанським мирним договором 1813 року. 1867 Тарковське шамхальство було ліквідовано, а на його території було утворено Темір-Хан-Шуринський округ Дагестанської області.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Тихонов Д. І. Опис Північного Дагестану. 1796 // ИГЭД. — М., 1958.

.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tarkovske shamhalstvo Targulu shavhallyk 1642 1867 Stolicya TarkiReligiya IslamShamhal Istoriya DagestanuKavkazki albaniKavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirZirihgeranGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoEmirstvo Ilchi AhmadaDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaOkrema islamska teritoriyaImarat KavkazNarodi DagestanuPortal Dagestan pereglyanutiobgovoritiredaguvatiGerb knyaziv Tarkovskih z 20 serpnya 1853Tarkovske shamhalstvo feodalne volodinnya v naselenij kumikami pivdenno shidnij chastini suchasnoyi Respubliki Dagestan iz centrom Tarki vid richki Terek do pivdennih kordoniv Dagestanu Zmist 1 Istoriya 2 Spisok shamhaliv XV XIX stolit 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaIstoriya RedaguvatiUtvorilos u pershij polovini XV stolittya na bazi derzhavi Gumik sho zgaduyetsya u pracyah shidnih avtoriv Do skladu shamhalstva vhodili taki poselennya Tarki Kyahulaj Torkali Amirhan kent Agach aul Atli boyun Alburikent Kum Tor kala Kapchugaj Veliki Kazanisha Mali Kazanisha Buglen Halimbekaul Erpeli Karanaj Ishkarti Ahatli Bujnak Karabudahkent Gubden Kadar Geli Okrim osilih kumikiv na teritoriyi shamhalstva bulo 346 kibitok kochivnih nogajciv Vseredini shamhalstva zberigalis she okremi feodalni udili bijliki Takih udiliv u XVIII stolitti nalichuvalos chotiri Bujnakskij Erpelinskij Karabudahkentskij ta Bammatulinskij Okrim togo v nagirnomu Dagestani buli soyuzi silskih gromad zalezhni vid shamhala Akushinskij Cudaharskij i Kojsubulinskij soyuzi 1 U Tarkovskomu shamhalstvi pravila misceva gilka kumickih praviteliv Najvidomishi praviteli Budaj I zaginuv u boyu z rosijskim vijskom v Kabardi 1566 roku Chopan Shauhal 1571 1588 brav aktivnu uchast u vnutrishnoiranskih mizhusobicyah v ostanni roki zhittya buv soyuznikom Osmanskoyi imperiyi Adil Gerej I 1609 1614 vidznachivsya u vijnah z Rosijskoyu imperiyeyu osoblivo u bitvah pid Bojnakom 1594 ta v dolini Karaman 1605 dotrimuvavsya proiranskogo politichnogo kursu Surhaj III 1641 1667 provodiv aktivnu zovnishnyu politiku zdobuv peremogi nad rosijskimi vijskami u bitvah na Germenchickomu poli ta pid Suyunch Kala Sunzhenskij ostrig u 1651 ta 1653 rokah vidpovidno Budaj II 1667 1692 vidznachivsya u bitvah z Iranom ta Rosiyeyu nadavav zokrema aktivnu dopomogu krimskim hanam u yihnih vijnah z Rosiyeyu vidomij takozh pokrovitelstvom kozakam staroobryadcyam yakih u Rosiyi peresliduvali V rezultati borotbi z Gruziyeyu ta kabardinskimi knyazyami a takozh chastih pohodiv rosijskih vijsk proti shamhalstva do pochatku XVIII stolittya vid velikoyi derzhavi zalishilos tilki nevelike volodinnya vzdovzh Kaspijskogo morya zagalnoyu plosheyu do 3 tis km Spisok shamhaliv XV XIX stolit Redaguvati nbsp Shamhal Tarkovskij Abu Muslim hud G G Gagarin 1845 V duzhkah zaznacheno dati pravlinnya Surhaj 1641 68 Budaj 1668 92 Murtuz Ali I 1692 1700 sin Surhaya Umalat 1717 19 Aidl Gerej 1719 25 sin Budaya Hasbolat 1734 59 sin Adil Gereya Bammat I Tishsiz 1763 65 onuk Adil Gereya Mehti I Shirdanchi 1765 sin Murtuz Ali I Murtuz Ali II 1765 1783 sin Mehti I Bammat II 1783 1794 sin Mehti I Mehti II 1794 1830 sin Bammata II Sulejman Pasha Tarkovskij 1830 1836 sin Mehti II Abu Muslim Han Tarkovskij 1836 1860 sin Mehti II Shamsutdin Han Tarkovskij 1860 1867 sin Abu MuslimaOstatochne priyednannya Tarkovskogo shamhalstva j inshih teritorij Dagestanu do Rosiyi bulo zakripleno Gyulistanskim mirnim dogovorom 1813 roku 1867 Tarkovske shamhalstvo bulo likvidovano a na jogo teritoriyi bulo utvoreno Temir Han Shurinskij okrug Dagestanskoyi oblasti Div takozh RedaguvatiKumikiyaPrimitki Redaguvati Tihonov D I Opis Pivnichnogo Dagestanu 1796 IGED M 1958 Dzherela RedaguvatiShamhalstvo Tarkovske Shauhali ta Shauhalstvo Tarkovske Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2014 Gusterin P V Perskij pohid Petra I ta musulmanski narodi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tarkovske shamhalstvo amp oldid 38215316