| Історія Дагестану |
|---|
| |
| Кавказькі албани |
| Кавказька Албанія |
| Дагестан в середніх віках |
| Цахурське ханство |
| Рутульське бекство |
| Лакз |
| Хозарський каганат |
| Дербентський емірат |
| Сарір |
| Зіріхгеран |
| Газікумухське шамхальство |
| Кайтазьке уцмійство |
| Табасаранське майсумство |
| Емірство Ільчі-Ахмада |
| Дагестан в новий час |
| Аварське ханство |
| Ілісуйський султанат |
| Мехтулінське ханство |
| Тарковське шамхальство |
| Газікумухське ханство |
| Кубинське ханство |
| Кюринське ханство |
| Велика Кавказька війна |
| Північно-Кавказький імамат |
| Дагестанська область |
| Республіка Горців Кавказу |
| Північно-Кавказький емірат |
| Північно-Кавказький край |
| Дагестанська АРСР |
| Дагестан після розпаду СРСР |
| Республіка Дагестан |
| Дагестанська війна |
| Окрема ісламська територія |
| Імарат Кавказ |
Народи Дагестану Портал «Дагестан» |
Мехтулінське ханство — державне утворення, що існувало в XVII — XIX століттях на території Дагестану. Складалося з 13 аулів, розташованих у басейні річки Манас.
Населення Мехтулінского ханства було змішане — в основному аварское. У кількох селищах жили кумики.
Історія Редагувати
Мехтулінське ханство утворилося в XVII столітті при розпаді Тарковського шамхальства. Назва його походить від імені його засновника — якогось Кара-Мехті, який, згідно з переказами, походив з дому казикумуських шамхалів. Від його імені й утворилася кумицька назва роду «Мехті-улу» у значенні «потомство Мехті» або «прізвище Мехті». Згідно історику Є. Н. Кушевої, мехтулінські хани — родинні шамхалу власники. . Спочатку Кара-Мехті влаштувався в аймаки, але згодом резиденцією мехтулінських ханів став Нижній Дженгутай.
Восени 1741 війська мехтулінського Ахмад-хана розбили в Аймакінській ущелині під Дженгутаєм військо перського Надер Шаха. Ахмад-хан в історії Дагестану зіграв видатну роль у відбитті іранської агресії, був предводителем військ в Андалальській битві, за що турецьким султаном Махмудом I йому було присвоєне звання «мір-і-міран» (бейлербей), тобто генерала.
У 1867, внаслідок російської агресії на Кавказі, останній хан Мехтулінського ханства — Рашид-хан, склав з себе права та обов'язки з управління і воно увійшло до складу Російської імперії, було включено до складу Темір-Хан-Шуринського округу.
Список правителів Мехтулінского ханства Редагувати
- Кара-Мехта (упом. 1590)
- Ахмат-хан I (упом. 1637)
- Мехті II (сер. XVII століття)
- Бенкет-Мухаммат (поч. XVIII століття)
- Мехті III (упом. 1732)
- Ахмад-хан II (1735 — 1749)
- Мехті IV (1749 — 1773)
- Алі-Султан (1773 — 1807)
- Гасан-хан (1809 — 1818)
- Ахмад-хан (1820 — 1843)
- Нух-Біке (1843 — 1855)
- Ібрахім-хан (1855 — 1859)
- Рашид-хан (1859 — 1867)
Примітки Редагувати
- Мехтулинское ханство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Традиционные институты управления и власти Дагестана XVIII-первая половина XIX в. Институт ИАЭ ДНЦ РАН, 2006.
- К.Алиев. Шаухалы Тарковские. Изд. РГЖТ. Махачкала 2008. С. 84.
- А. И. Тамай. К вопросу о провале дагестанской компании шаха Надира. Учёные записки ИИЯЛ. М-ла. 1958, т.5, с. 118 — 120.
Література Редагувати
- Мехтулінское ханство в Енциклопедії Дагестану [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Н. В. Сичов «Книга династій» — Москва: «АСТ» — «Схід-Захід», 2008. ISBN 978-5-17-032495-8