www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аварці самоназва аварал avaral магlарулал mah arulal найбільший народ сучасного Дагестану Російська Федерація Аварка у н

Аварці

Аварці (самоназва — аварал, avaral, магlарулал, mah̨arulal) — найбільший народ сучасного Дагестану, Російська Федерація.

Аварці
Аварка у національному вбранні, 1883 рік
Кількість ~ 1,2 млн.
Ареал

 Росія
1 012 074 (2021)

 Азербайджан
50 900 (1999)
 Грузія
1 996 (2002)
 Казахстан
2 777 (1989)

 Україна
1 496 (2001)
Близькі до: даргинці
Мова аварська мова
Релігія мусульмани-суніти
Не плутати з аварами.

Розселення Редагувати

Аварці сьогодні проживають на території Дагестану і є найчисленнішим етносом цієї республіки. Населяють більшу частину гірської частини, а частково і рівнини (Буйнакський, Хасав'юртівський та ін. райони). Крім Дагестану, проживають в Чечні, Калмикії та інших суб'єктах РФ, а також в Азербайджані (головним чином, Белоканський і Закатальський райони — понад 100 тис. осіб), Грузії (кварельські аварці) і Туреччині. За межами Росії найбільшою аварською діаспорою є діаспора в Туреччині (приблизно 20 поселень). Одвічна область розселення аварців в Дагестані — басейни річок Аварське й Андійське Койсу, Каракойсу.

Демографія Редагувати

Чисельність в РФ (2002) — 814 473 осіб. Аварцями асимільовано багато споріднених мовно народів (арчинці, андо-цезські народи). У містах мешкає лише 32 % аварців (станом на 2001). За останні 35 років чисельність аварців в Росії збільшилася у 2,5 рази. Народжуваність і рівень природного приросту аварців залишаються дуже високими, незважаючи на тенденцію, що намітилася в останні роки, до стабілізації. Частка міського населення зростає швидшими темпами. Чисельність городян серед аварців за останні 35 років зросла у 7 разів, в значній мірі за рахунок міграцій з села. Проте в містах народжуваність падає досить повільно.

Досить високий рівень ендогамії (внутрішньоетнічних шлюбів), що підвищується в останній час. У Дагестані не відбувається ні асиміляція корінних народів російським населенням, ні формування єдиного дагестанського етносу. Відбувається утворення декількох великих етнічних спільнот у результаті асиміляції ними нечисленних груп.

Основні райони проживання аварців за даними перепису 2010 Редагувати

Аварці на території Чечні, Дагестану і Азербайджану
Назва району Населення району % аварців
Цунтинський район 18 282 99,4 %
Ахвахський район 22 014 99,4 %
Гергебільський район 19 910 99,2 %
Цумадинський район 23 345 98,9 %
Шамільський район 28 122 98,7 %
Гумбетівський район 22 046 98,6 %
Тляратинський район 22 165 98,4 %
Унцукульський район 29 547 97,5 %
Хунзахський район 31 691 97,5 %
Чародинський район 11 777 97,3 %
Гунібський район 25 303 96,4 %
Ботліхський район 54 322 95,1 %
Казбеківський район 42 752 85,9 %
Кизилюртівський район 61 876 83,4 %
Кизилюрт (м/о) 43 421 71,7 %
Кізлярський район 67 287 46,6 %
Южно-Сухокумськ 10 035 46,1 %
Буйнакськ 62 623 45,8 %
Тарумовський район 31 683 35,8 %
Хасав'юртівський район 141 232 31,4 %
Хасавюрт 131 187 30,7 %
Махачкала (м/о) 696 885 26,7 %
Буйнакський район 73 402 23,5 %
Левашинський район 70 704 22,4 %
Новолакський район 28 556 21,9 %
Бабаюртівський район 45 701 20,3 %
Кизляр (м/о) 51 707 20,1 %
Кумторкалинський район 24 848 18,7 %
Каспійськ 100 129 14,6 %
Ізбербаш 55 646 3,5 %
Рутульський район 22 926 2,7 %
Лакський район 12 161 1,1 %
Дагестан 2 910 249 29,4 %

Походження Редагувати

Прапор Аварського ханства
Імам Шаміль

Землі Дагестану були заселені ще за часів пізнього неоліту (4-3,5 тисячі років до н. е.). Аварці є прямими нащадками цих народів, що говорили спільною дагестано-нахською мовою. Наприкінці 3 тисячоліття до н. е. предки аварців перейшли до осілого землеробсько-скотарського типу господарства. Етногенез аварців проходив в умовах гірської ізоляції, що сприяв консервації певних рис господарства і культури, антропологічної зовнішності населення, мовних особливостей. Вже античні джерела I—II століть згадують «саварен», які, швидше за все, є предками сучасних аварців. З аварцями пов'язують також відомі з другої половини I тисячоліття до н. е. племена легів, гелів, каспіїв, утіїв.

У I тисячолітті нашої ери аварці досягли великих успіхів у терасному землеробстві. Арабські джерела (ІХ-Х століть) містять дані про царство Серір, на місці якого виникло Аварське ханство. Аварське ханство змальовується джерелами як союз вільних товариств, які об'єднувалися під центральною владою хана лише у військових цілях. Пізніше тут виникло Мехтулинське ханство, до якого входило близько сорока «вільних суспільств».

У XV столітті серед аварців утвердився іслам сунітського толку, з XVI століття існувала писемність на арабській графічній основі. Аж до XVIII століття Аварське ханство перебувало у залежності від Персії. Після приєднання Дагестану до Росії в 1813 році аварці взяли участь у визвольній боротьбі горців Дагестану і Чечні під керівництвом Шаміля. У другій половині XIX століття до аварців стали проникати товарно-грошові відносини. Національна консолідація аварців прискорилася з утворенням 1921 року Дагестанської АРСР (з 1991 року — Республіка Дагестан).

Ще в другій половині XIX століття термін «аварці» був самоназвою лише для жителів Хунзахського плато. Аварці називали себе за назвами громад, до яких належали. Частина цих громад була залишками давніх племен, а частина місцевими угрупуваннями що склалися історично. Тому в російських джерелах аварці звалися за цими громадами: салатовці, бактлінці, койсубулінці, андалальці, телетлинці, хунзахці, гідатлінці тощо.

Навколо аварців консолідується 13 сучасних андо-дідойських етнічних груп: андійці, ботліхці, годоберинці, каратинці, ахвахці, чамалинці, кванадинці, тиндинці (так звані андійські народи) і цези (дідойці), хвар-шинді, бежитинці, гунзебці і арчинці (так звані дідойські народи).

Мова Редагувати

Рідна мова — аварська, нахсько-дагестанської групи північнокавказької мовної родини. Має дві говірки: північну і південну, кожна з яких включає ряд діалектів. Високі показники вибору мови своєї національності як рідної.

Антропологічна характеристика Редагувати

Аварці належать до балкано-кавказької раси великої європеоїдної раси.

Релігія Редагувати

За релігійними поглядами віруючі аварці — мусульмани-суніти. Збереглися пережитки домусульманських вірувань (шанування природних явищ, святих місць, обряди викликання дощу і сонця та інші).

Побут Редагувати

Господарство Редагувати

Стара аварка несе дрова, 1870-ті
Молода аварка несе глечик з водою, 1870-ті

Традиційні заняття аварців — гірське скотарство і орне землеробство, місцями садівництво з штучним зрошенням і терасовою розробкою гірських схилів. Землеробство відігравало провідну роль до ХІІІ-XIV століть. З XIV-XV століть основним напрямком господарства більшості районів стає тваринництво, хоча в багатьох селищах, перш за все по долинах Койсу, значне місце займає садівництво.

У XIV—XV століттях припиняються вторгнення кочівників, велика увага приділяється землеробства, аварці починають вирощувати товарне зерно. На рівнинних районах аварці вирощували ячмінь, пшеницю, голозерний ячмінь, жито, овес, просо, бобові, кукурудзу, картоплю, льон, коноплі. У гірських районах і передгір'ях землеробство поєднувалося зі скотарством, у високогір'ї провідна роль належала скотарству (головним чином отарному вівчарству). Традиційні породи овець — грубошерстні, за радянських часів з'явилися тонкорунні породи овець.

Існуючі державні утворення зазвичай підтримували один з одним дружні відносини, що забезпечувало без перешкод перегін худоби з гір на рівнину й назад. Стадо складалося звичайно на 2/3 з овець та кіз і на 1/3 з великої рогатої худоби, коней і віслюків. За всіх часів аварці займалися садівництвом і виноградарством, практикували терасування гірських схилів, безпарову сівозміну, чергування сільськогосподарських культур, триярусне використання ділянок. Існувала зрошувальна система.

Аварці використовували дерев'яні та металеві знаряддя праці: дерев'яний плуг із залізним лемешем, мотику, кирку, малу косу, серп, молотильні дошки, волокуші, вила, граблі, дерев'яну лопату.

Домашні і кустарні промисли аварців: шерстяне ткацтво, виробництво повсті, килимарство, обробка шкіри, виготовлення мідного посуду, золотоковальство, обробка дерева, шкір і каменю, ковальська справа, карбування по металу (сріблу, міді, мельхіору) тощо.

Оселя Редагувати

Селище Гуніб, батьківщина Шаміля

У високогірних районах аварці проживали невеликими поселеннями на 30—50 будинків, в гірських районах — поселеннями у 300—500 будинків. Будинки становили суцільну стіну вздовж вузьких вуличок, які часто перекривалися навісом і утворювали тунелі. У багатьох селищах ставили бойові башти.

Рівнинні селища збудовані за сучасним типом. Традиційні житла аварців являють собою кам'яні будівлі у 1, 2, 3 поверхи з пласким земляним дахом або 4-5-поверхові баштоподібні будинки з окремим входом на кожному поверсі. Часто будинки будувалися за принципом, коли дах однієї домівки слугував дворищем для іншого. Характерною особливістю житла був центральний опорний стовп, прикрашений різьбленням. У наш час[коли?] аварці будують домівки з каменю в один або два поверхи із заскленою терасою, вкривають залізом або шифером.

Вбрання Редагувати

Традиційний костюм аварців — туникоподібна сорочка, штани, бешмет, черкеска, папаха, башлик, кожух, бурка, шкіряний ремінь. Жінки носили штани, сукню-сорочку, довгу сукню з подвійними рукавами, головний убір «чохто», що являв собою очіпок або відлога з мішечком для кіс, кольорові покривала, фабричні хустки, смушкові шуби. Костюм оторочувався вишивкою, сріблом, доповнювався срібними прикрасами. Взуття у аварців було шкіряним, повстяним або в'язаним.

Родинно-побутові взаємовідносини Редагувати

Сімейні стосунки складалися на основі шаріату, суспільне життя регулювалася звичаями взаємодопомоги, гостинності, кровної помсти.

Культура Редагувати

Расул Гамзатович Гамзатов
Аварські свастики, хрести та орнаменти

Фольклор Редагувати

Дуже багатий і різноманітний аварський фольклор (пісенні і прозаїчні жанри). До наших днів дійшли багато епічних та ліричних оповідань, пісень, казок, прислів'їв, приказок.

Музика Редагувати

Аварці грали на різних музичних інструментах: чагчан, чагур, тамур-пандур, лал (вид сопілки), зурна, бубон, барабан. Різноманітні танці: швидкі, повільні, чоловічі, жіночі, парні.

Образотворче мистецтво Редагувати

Образотворче мистецтво аварців представлене орнаментуванням по дереву, каменю, металу і тканинах.

Аварська кухня Редагувати

Своєрідністю відзначається кухня в аварців. Відноситься до північнокавказьких кухонь. Аварська національна кухня ввібрала в себе деякі традиції азербайджанської та грузинської кухонь, але набагато більше пов'язана вона з кухнею степових скотарських народів, склалися під впливом давніх ногайців, кумиків, кипчаків, туркмен і, трохи пізніше, османських завойовників.

Часто використовується баранина та яловичина. Важливим компонентом багатьох страв є сушене м'ясо. Основною стравою аварської кухні є хінкал. Йому присвячуються вірші та пісні. На відміну від хінкалі аварський хінкал це поєднання декількох страв — юшки, тіста, соуса, м'яса, зелені.

Окремою стравою є наваристі супи (чурпа) з використання м'яса, сочевиці, щавеля. В інших стравах часто використовується квасоля. Проте суто овочевих страв у аварців доволі мало. У відповідності до східних кухонь в аварській багато солодких страв.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ (рос.) Населення за національністю та суб'єктам Російської Федерації [ 2006-11-04 у Wayback Machine.].
  2. ↑ (рос.) Всеросійський перепис населення 2002 року [ 2008-02-02 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Включно з андо-цезькими народами
  4. (рос.) Демоскоп. Етнічний склад Азербайджана за переписом 1999 року.
  5. (англ.) Ethnic Groups of Georgia: Censuses 1926—2002 [ 2015-11-22 у Wayback Machine.].
  6. (рос.) Демоскоп. Етнічний склад Казахської РСР у 1989 році.
  7. Всеукраїнський перепис населення 2001 року[недоступне посилання].
  8. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

Література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аварці


  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. (рос.) Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961.
  3. (рос.) Аварці // Народы России. Атлас культур и религий. — М.: Дизайн, Информация. Картография, 2010. — 320 с.: с илл. ISBN 978-5-287-00718-8
  4. (рос.) Агларов М. А. Сельская община в Нагорном Дагестане в XVII — начале XIX в. — М.: Наука, 1988.
  5. (рос.) Агларов М. А. Андийцы. — Махачкала: ЮПИТЕР, 2002.
  6. (рос.) Айтберов Т. М. И аварский язык нуждается в государственной поддержке // Журнал «Народы Дагестана». 2002. № 5. С. 33 — 34.
  7. (рос.) Алексеев М. Е., Атаев В. М. Аварский язык . — М.: Academia, 1998. С. 23.
  8. (рос.) Алексеев В. П. Происхождение народов Кавказа — М.: Наука, 1974.
  9. (рос.) Алародии (этногенетические исследования) / Отв. ред. Агларов М. А. — Махачкала: ДНЦ РАН ИИАЭ, 1995.
  10. (рос.) Атаев Б. М. Аварцы: язык, история, письменность. — Махачкала: ДНЦ РАН, 2005.
  11. (рос.) Гаджиев А. Г. Происхождение народов Дагестана (по данным антропологии). — Махачкала, 1965. С. 46.
  12. (рос.) Гёкбёрю Мухаммед «О великий Аллах, ты яви нам Серого Волка…» // Журнал «Наш Дагестан». 1993. № 165—166. С. 8.
  13. (рос.) Дадаев Юсуп Государственный язык Имамата // Журнал «Ахульго», 2000. № 4. С. 61.
  14. (рос.) Дебец Г. Ф. Антропологические исследования в Дагестане // Труды Ин-та этнографии АНСССР. XXXIII. — М., 1956.
  15. (рос.) Дебиров П. М. Резьба по камню в Дагестане. — М.: Наука, 1966. С. 106—107.
  16. (рос.) Дьяконов И. М., Старостин С. А. Хуррито-урартские и восточно-кавказские языки // Древний Восток: этнокультурные связи. — М.: Наука, 1988.
  17. (рос.) Иоанн Галонифонтибус Сведения о народах Кавказа (1404). — Баку, 1980.
  18. (рос.) Магомедов Абдулла Дагестан и дагестанцы в мире. — Махачкала: Юпитер, 1994.
  19. (рос.) Магомеддадаев Амирхан Эмиграция дагестанцев в Османскую империю (История и современность). Махачкала: ДНЦ РАН, 2001. Книга II.
  20. (рос.) Магомедов Мурад Походы монголо-татар в горный Дагестан // История аварцев. — Махачкала: ДГУ, 2005. С. 124.
  21. (рос.) Муртузалиев Ахмед Маршалл Мухаммад Фазиль-паша Дагестанлы // Журнал «Наш Дагестан». — 1995. № 176—177. С. 22.
  22. (рос.) Мусаев М. З. К истокам фрако-дакийской цивилизации // Журнал «Наш Дагестан», 2001—2002. № 202—204. С. 32.
  23. (рос.) Мусаев М. З. Африди — афганские авары Апаршахра — газета «Новое дело», № 18, 2007.
  24. (авар.) МухӀаммадова Майсарат Аваразул бихьиназ цӀар рагӀараб Дагъистан (Аварскими мужчинами прославленный Дагестан). — Махачкала: Юпитер, 1999
  25. (рос.) Тахнаева П. И. Христианская культура средневековой Аварии. — Махачкала: ЭПОХА, 2004.
  26. (рос.) Халилов А. М. Национально-освободительное движение горцев Северного Кавказа под предводительством Шамиля. — Махачкала: Дагучпедгиз, 1991.
  27. (рос.) Четинбаш Мехди Нюзхет След кавказского орла: последний Шамиль // Журнал «Наш Дагестан». 1995. № 178—179—180. С. 36.
  28. (англ.) Nikolajev S. L., Starostin S. A. A North Caucasian Ethymological Dictionary. — Moscow, 1994.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Avarci samonazva avaral avaral maglarulal mah arulal najbilshij narod suchasnogo Dagestanu Rosijska Federaciya AvarciAvarka u nacionalnomu vbranni 1883 rikKilkist 1 2 mln Areal Rosiya 1 012 074 2021 1 2 3 Dagestan 956 831 1 2 3 Stavropolskij kraj 7 167 1 2 3 Moskva 4 950 1 2 3 Astrahanska oblast 4 217 1 2 3 Chechnya 4 133 1 2 3 Rostovska oblast 4 038 1 2 3 Azerbajdzhan 50 900 1999 4 Gruziya 1 996 2002 5 Kazahstan 2 777 1989 6 Ukrayina 1 496 2001 7 Blizki do darginciMova avarska movaReligiya musulmani sunitiNe plutati z avarami Zmist 1 Rozselennya 2 Demografiya 3 Osnovni rajoni prozhivannya avarciv za danimi perepisu 2010 8 4 Pohodzhennya 5 Mova 6 Antropologichna harakteristika 7 Religiya 8 Pobut 8 1 Gospodarstvo 8 2 Oselya 8 3 Vbrannya 8 4 Rodinno pobutovi vzayemovidnosini 9 Kultura 9 1 Folklor 9 2 Muzika 9 3 Obrazotvorche mistectvo 10 Avarska kuhnya 11 Div takozh 12 Primitki 13 Literatura 14 PosilannyaRozselennya RedaguvatiAvarci sogodni prozhivayut na teritoriyi Dagestanu i ye najchislennishim etnosom ciyeyi respubliki Naselyayut bilshu chastinu girskoyi chastini a chastkovo i rivnini Bujnakskij Hasav yurtivskij ta in rajoni Krim Dagestanu prozhivayut v Chechni Kalmikiyi ta inshih sub yektah RF a takozh v Azerbajdzhani golovnim chinom Belokanskij i Zakatalskij rajoni ponad 100 tis osib Gruziyi kvarelski avarci i Turechchini Za mezhami Rosiyi najbilshoyu avarskoyu diasporoyu ye diaspora v Turechchini priblizno 20 poselen Odvichna oblast rozselennya avarciv v Dagestani basejni richok Avarske j Andijske Kojsu Karakojsu Demografiya RedaguvatiChiselnist v RF 2002 814 473 osib Avarcyami asimilovano bagato sporidnenih movno narodiv archinci ando cezski narodi U mistah meshkaye lishe 32 avarciv stanom na 2001 Za ostanni 35 rokiv chiselnist avarciv v Rosiyi zbilshilasya u 2 5 razi Narodzhuvanist i riven prirodnogo prirostu avarciv zalishayutsya duzhe visokimi nezvazhayuchi na tendenciyu sho namitilasya v ostanni roki do stabilizaciyi Chastka miskogo naselennya zrostaye shvidshimi tempami Chiselnist gorodyan sered avarciv za ostanni 35 rokiv zrosla u 7 raziv v znachnij miri za rahunok migracij z sela Prote v mistah narodzhuvanist padaye dosit povilno Dosit visokij riven endogamiyi vnutrishnoetnichnih shlyubiv sho pidvishuyetsya v ostannij chas U Dagestani ne vidbuvayetsya ni asimilyaciya korinnih narodiv rosijskim naselennyam ni formuvannya yedinogo dagestanskogo etnosu Vidbuvayetsya utvorennya dekilkoh velikih etnichnih spilnot u rezultati asimilyaciyi nimi nechislennih grup Osnovni rajoni prozhivannya avarciv za danimi perepisu 2010 8 Redaguvati nbsp Avarci na teritoriyi Chechni Dagestanu i AzerbajdzhanuNazva rajonu Naselennya rajonu avarcivCuntinskij rajon 18 282 99 4 Ahvahskij rajon 22 014 99 4 Gergebilskij rajon 19 910 99 2 Cumadinskij rajon 23 345 98 9 Shamilskij rajon 28 122 98 7 Gumbetivskij rajon 22 046 98 6 Tlyaratinskij rajon 22 165 98 4 Uncukulskij rajon 29 547 97 5 Hunzahskij rajon 31 691 97 5 Charodinskij rajon 11 777 97 3 Gunibskij rajon 25 303 96 4 Botlihskij rajon 54 322 95 1 Kazbekivskij rajon 42 752 85 9 Kizilyurtivskij rajon 61 876 83 4 Kizilyurt m o 43 421 71 7 Kizlyarskij rajon 67 287 46 6 Yuzhno Suhokumsk 10 035 46 1 Bujnaksk 62 623 45 8 Tarumovskij rajon 31 683 35 8 Hasav yurtivskij rajon 141 232 31 4 Hasavyurt 131 187 30 7 Mahachkala m o 696 885 26 7 Bujnakskij rajon 73 402 23 5 Levashinskij rajon 70 704 22 4 Novolakskij rajon 28 556 21 9 Babayurtivskij rajon 45 701 20 3 Kizlyar m o 51 707 20 1 Kumtorkalinskij rajon 24 848 18 7 Kaspijsk 100 129 14 6 Izberbash 55 646 3 5 Rutulskij rajon 22 926 2 7 Lakskij rajon 12 161 1 1 Dagestan 2 910 249 29 4 Pohodzhennya Redaguvati nbsp Prapor Avarskogo hanstva nbsp Imam ShamilZemli Dagestanu buli zaseleni she za chasiv piznogo neolitu 4 3 5 tisyachi rokiv do n e Avarci ye pryamimi nashadkami cih narodiv sho govorili spilnoyu dagestano nahskoyu movoyu Naprikinci 3 tisyacholittya do n e predki avarciv perejshli do osilogo zemlerobsko skotarskogo tipu gospodarstva Etnogenez avarciv prohodiv v umovah girskoyi izolyaciyi sho spriyav konservaciyi pevnih ris gospodarstva i kulturi antropologichnoyi zovnishnosti naselennya movnih osoblivostej Vzhe antichni dzherela I II stolit zgaduyut savaren yaki shvidshe za vse ye predkami suchasnih avarciv Z avarcyami pov yazuyut takozh vidomi z drugoyi polovini I tisyacholittya do n e plemena legiv geliv kaspiyiv utiyiv U I tisyacholitti nashoyi eri avarci dosyagli velikih uspihiv u terasnomu zemlerobstvi Arabski dzherela IH H stolit mistyat dani pro carstvo Serir na misci yakogo viniklo Avarske hanstvo Avarske hanstvo zmalovuyetsya dzherelami yak soyuz vilnih tovaristv yaki ob yednuvalisya pid centralnoyu vladoyu hana lishe u vijskovih cilyah Piznishe tut viniklo Mehtulinske hanstvo do yakogo vhodilo blizko soroka vilnih suspilstv U XV stolitti sered avarciv utverdivsya islam sunitskogo tolku z XVI stolittya isnuvala pisemnist na arabskij grafichnij osnovi Azh do XVIII stolittya Avarske hanstvo perebuvalo u zalezhnosti vid Persiyi Pislya priyednannya Dagestanu do Rosiyi v 1813 roci avarci vzyali uchast u vizvolnij borotbi gorciv Dagestanu i Chechni pid kerivnictvom Shamilya U drugij polovini XIX stolittya do avarciv stali pronikati tovarno groshovi vidnosini Nacionalna konsolidaciya avarciv priskorilasya z utvorennyam 1921 roku Dagestanskoyi ARSR z 1991 roku Respublika Dagestan She v drugij polovini XIX stolittya termin avarci buv samonazvoyu lishe dlya zhiteliv Hunzahskogo plato Avarci nazivali sebe za nazvami gromad do yakih nalezhali Chastina cih gromad bula zalishkami davnih plemen a chastina miscevimi ugrupuvannyami sho sklalisya istorichno Tomu v rosijskih dzherelah avarci zvalisya za cimi gromadami salatovci baktlinci kojsubulinci andalalci teletlinci hunzahci gidatlinci tosho Navkolo avarciv konsoliduyetsya 13 suchasnih ando didojskih etnichnih grup andijci botlihci godoberinci karatinci ahvahci chamalinci kvanadinci tindinci tak zvani andijski narodi i cezi didojci hvar shindi bezhitinci gunzebci i archinci tak zvani didojski narodi Mova RedaguvatiDokladnishe Avarska movaRidna mova avarska nahsko dagestanskoyi grupi pivnichnokavkazkoyi movnoyi rodini Maye dvi govirki pivnichnu i pivdennu kozhna z yakih vklyuchaye ryad dialektiv Visoki pokazniki viboru movi svoyeyi nacionalnosti yak ridnoyi Antropologichna harakteristika RedaguvatiAvarci nalezhat do balkano kavkazkoyi rasi velikoyi yevropeoyidnoyi rasi Religiya RedaguvatiZa religijnimi poglyadami viruyuchi avarci musulmani suniti Zbereglisya perezhitki domusulmanskih viruvan shanuvannya prirodnih yavish svyatih misc obryadi viklikannya doshu i soncya ta inshi Pobut RedaguvatiGospodarstvo Redaguvati nbsp Stara avarka nese drova 1870 ti nbsp Moloda avarka nese glechik z vodoyu 1870 tiTradicijni zanyattya avarciv girske skotarstvo i orne zemlerobstvo miscyami sadivnictvo z shtuchnim zroshennyam i terasovoyu rozrobkoyu girskih shiliv Zemlerobstvo vidigravalo providnu rol do HIII XIV stolit Z XIV XV stolit osnovnim napryamkom gospodarstva bilshosti rajoniv staye tvarinnictvo hocha v bagatoh selishah persh za vse po dolinah Kojsu znachne misce zajmaye sadivnictvo U XIV XV stolittyah pripinyayutsya vtorgnennya kochivnikiv velika uvaga pridilyayetsya zemlerobstva avarci pochinayut viroshuvati tovarne zerno Na rivninnih rajonah avarci viroshuvali yachmin pshenicyu golozernij yachmin zhito oves proso bobovi kukurudzu kartoplyu lon konopli U girskih rajonah i peredgir yah zemlerobstvo poyednuvalosya zi skotarstvom u visokogir yi providna rol nalezhala skotarstvu golovnim chinom otarnomu vivcharstvu Tradicijni porodi ovec grubosherstni za radyanskih chasiv z yavilisya tonkorunni porodi ovec Isnuyuchi derzhavni utvorennya zazvichaj pidtrimuvali odin z odnim druzhni vidnosini sho zabezpechuvalo bez pereshkod peregin hudobi z gir na rivninu j nazad Stado skladalosya zvichajno na 2 3 z ovec ta kiz i na 1 3 z velikoyi rogatoyi hudobi konej i vislyukiv Za vsih chasiv avarci zajmalisya sadivnictvom i vinogradarstvom praktikuvali terasuvannya girskih shiliv bezparovu sivozminu cherguvannya silskogospodarskih kultur triyarusne vikoristannya dilyanok Isnuvala zroshuvalna sistema Avarci vikoristovuvali derev yani ta metalevi znaryaddya praci derev yanij plug iz zaliznim lemeshem motiku kirku malu kosu serp molotilni doshki volokushi vila grabli derev yanu lopatu Domashni i kustarni promisli avarciv sherstyane tkactvo virobnictvo povsti kilimarstvo obrobka shkiri vigotovlennya midnogo posudu zolotokovalstvo obrobka dereva shkir i kamenyu kovalska sprava karbuvannya po metalu sriblu midi melhioru tosho Oselya Redaguvati nbsp Selishe Gunib batkivshina ShamilyaU visokogirnih rajonah avarci prozhivali nevelikimi poselennyami na 30 50 budinkiv v girskih rajonah poselennyami u 300 500 budinkiv Budinki stanovili sucilnu stinu vzdovzh vuzkih vulichok yaki chasto perekrivalisya navisom i utvoryuvali tuneli U bagatoh selishah stavili bojovi bashti Rivninni selisha zbudovani za suchasnim tipom Tradicijni zhitla avarciv yavlyayut soboyu kam yani budivli u 1 2 3 poverhi z plaskim zemlyanim dahom abo 4 5 poverhovi bashtopodibni budinki z okremim vhodom na kozhnomu poversi Chasto budinki buduvalisya za principom koli dah odniyeyi domivki sluguvav dvorishem dlya inshogo Harakternoyu osoblivistyu zhitla buv centralnij opornij stovp prikrashenij rizblennyam U nash chas koli avarci buduyut domivki z kamenyu v odin abo dva poverhi iz zasklenoyu terasoyu vkrivayut zalizom abo shiferom Vbrannya Redaguvati Tradicijnij kostyum avarciv tunikopodibna sorochka shtani beshmet cherkeska papaha bashlik kozhuh burka shkiryanij remin Zhinki nosili shtani suknyu sorochku dovgu suknyu z podvijnimi rukavami golovnij ubir chohto sho yavlyav soboyu ochipok abo vidloga z mishechkom dlya kis kolorovi pokrivala fabrichni hustki smushkovi shubi Kostyum otorochuvavsya vishivkoyu sriblom dopovnyuvavsya sribnimi prikrasami Vzuttya u avarciv bulo shkiryanim povstyanim abo v yazanim Rodinno pobutovi vzayemovidnosini Redaguvati Simejni stosunki skladalisya na osnovi shariatu suspilne zhittya regulyuvalasya zvichayami vzayemodopomogi gostinnosti krovnoyi pomsti Kultura Redaguvati nbsp Rasul Gamzatovich Gamzatov nbsp Avarski svastiki hresti ta ornamentiFolklor Redaguvati Duzhe bagatij i riznomanitnij avarskij folklor pisenni i prozayichni zhanri Do nashih dniv dijshli bagato epichnih ta lirichnih opovidan pisen kazok prisliv yiv prikazok Muzika Redaguvati Avarci grali na riznih muzichnih instrumentah chagchan chagur tamur pandur lal vid sopilki zurna bubon baraban Riznomanitni tanci shvidki povilni cholovichi zhinochi parni Obrazotvorche mistectvo Redaguvati Obrazotvorche mistectvo avarciv predstavlene ornamentuvannyam po derevu kamenyu metalu i tkaninah Avarska kuhnya RedaguvatiDokladnishe Avarska kuhnyaSvoyeridnistyu vidznachayetsya kuhnya v avarciv Vidnositsya do pivnichnokavkazkih kuhon Avarska nacionalna kuhnya vvibrala v sebe deyaki tradiciyi azerbajdzhanskoyi ta gruzinskoyi kuhon ale nabagato bilshe pov yazana vona z kuhneyu stepovih skotarskih narodiv sklalisya pid vplivom davnih nogajciv kumikiv kipchakiv turkmen i trohi piznishe osmanskih zavojovnikiv Chasto vikoristovuyetsya baranina ta yalovichina Vazhlivim komponentom bagatoh strav ye sushene m yaso Osnovnoyu stravoyu avarskoyi kuhni ye hinkal Jomu prisvyachuyutsya virshi ta pisni Na vidminu vid hinkali avarskij hinkal ce poyednannya dekilkoh strav yushki tista sousa m yasa zeleni Okremoyu stravoyu ye navaristi supi churpa z vikoristannya m yasa sochevici shavelya V inshih stravah chasto vikoristovuyetsya kvasolya Prote suto ovochevih strav u avarciv dovoli malo U vidpovidnosti do shidnih kuhon v avarskij bagato solodkih strav Div takozh RedaguvatiDagestanci v Ukrayini Narodnij front imeni imama ShamilyaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh ros Naselennya za nacionalnistyu ta sub yektam Rosijskoyi Federaciyi Arhivovano 2006 11 04 u Wayback Machine a b v g d e zh ros Vserosijskij perepis naselennya 2002 roku Arhivovano 2008 02 02 u Wayback Machine a b v g d e zh Vklyuchno z ando cezkimi narodami ros Demoskop Etnichnij sklad Azerbajdzhana za perepisom 1999 roku angl Ethnic Groups of Georgia Censuses 1926 2002 Arhivovano 2015 11 22 u Wayback Machine ros Demoskop Etnichnij sklad Kazahskoyi RSR u 1989 roci Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku nedostupne posilannya Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselennyh punktov selskih naselennyh punktov Respubliki Dagestan Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avarci Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 ros Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961 ros Avarci Narody Rossii Atlas kultur i religij M Dizajn Informaciya Kartografiya 2010 320 s s ill ISBN 978 5 287 00718 8 ros Aglarov M A Selskaya obshina v Nagornom Dagestane v XVII nachale XIX v M Nauka 1988 ros Aglarov M A Andijcy Mahachkala YuPITER 2002 ros Ajtberov T M I avarskij yazyk nuzhdaetsya v gosudarstvennoj podderzhke Zhurnal Narody Dagestana 2002 5 S 33 34 ros Alekseev M E Ataev V M Avarskij yazyk M Academia 1998 S 23 ros Alekseev V P Proishozhdenie narodov Kavkaza M Nauka 1974 ros Alarodii etnogeneticheskie issledovaniya Otv red Aglarov M A Mahachkala DNC RAN IIAE 1995 ros Ataev B M Avarcy yazyk istoriya pismennost Mahachkala DNC RAN 2005 ros Gadzhiev A G Proishozhdenie narodov Dagestana po dannym antropologii Mahachkala 1965 S 46 ros Gyokbyoryu Muhammed O velikij Allah ty yavi nam Serogo Volka Zhurnal Nash Dagestan 1993 165 166 S 8 ros Dadaev Yusup Gosudarstvennyj yazyk Imamata Zhurnal Ahulgo 2000 4 S 61 ros Debec G F Antropologicheskie issledovaniya v Dagestane Trudy In ta etnografii ANSSSR XXXIII M 1956 ros Debirov P M Rezba po kamnyu v Dagestane M Nauka 1966 S 106 107 ros Dyakonov I M Starostin S A Hurrito urartskie i vostochno kavkazskie yazyki Drevnij Vostok etnokulturnye svyazi M Nauka 1988 ros Ioann Galonifontibus Svedeniya o narodah Kavkaza 1404 Baku 1980 ros Magomedov Abdulla Dagestan i dagestancy v mire Mahachkala Yupiter 1994 ros Magomeddadaev Amirhan Emigraciya dagestancev v Osmanskuyu imperiyu Istoriya i sovremennost Mahachkala DNC RAN 2001 Kniga II ros Magomedov Murad Pohody mongolo tatar v gornyj Dagestan Istoriya avarcev Mahachkala DGU 2005 S 124 ros Murtuzaliev Ahmed Marshall Muhammad Fazil pasha Dagestanly Zhurnal Nash Dagestan 1995 176 177 S 22 ros Musaev M Z K istokam frako dakijskoj civilizacii Zhurnal Nash Dagestan 2001 2002 202 204 S 32 ros Musaev M Z Afridi afganskie avary Aparshahra gazeta Novoe delo 18 2007 avar MuhӀammadova Majsarat Avarazul bihinaz cӀar ragӀarab Dagistan Avarskimi muzhchinami proslavlennyj Dagestan Mahachkala Yupiter 1999 ros Tahnaeva P I Hristianskaya kultura srednevekovoj Avarii Mahachkala EPOHA 2004 ros Halilov A M Nacionalno osvoboditelnoe dvizhenie gorcev Severnogo Kavkaza pod predvoditelstvom Shamilya Mahachkala Daguchpedgiz 1991 ros Chetinbash Mehdi Nyuzhet Sled kavkazskogo orla poslednij Shamil Zhurnal Nash Dagestan 1995 178 179 180 S 36 angl Nikolajev S L Starostin S A A North Caucasian Ethymological Dictionary Moscow 1994 Posilannya RedaguvatiAvarci Arhivovano 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE nbsp Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avarci amp oldid 39674849