Кизля́р (кум. Къызыл-яр, рос. Кизляр) — населений пункт у Республіці Дагестан, розташований у північно-західному Прикаспії.
місто Кизляр | ||
---|---|---|
| ||
Країна | Росія | |
Суб'єкт Російської Федерації | Дагестан | |
Код ЗКАТУ: | 82430000000 | |
Код ЗКТМО: | 82730000001 | |
Основні дані | ||
Час заснування | 1735 | |
Статус міста | 1785 | |
Населення | 48 102 (2015) | |
Площа | 30 км² | |
Поштовий індекс | 368830–368833 | |
Телефонний код | +7 87239 | |
Географічні координати: | 43°51′00″ пн. ш. 46°43′00″ сх. д. / 43.850000000027776536626334° пн. ш. 46.7166666666947776320739649° сх. д.Координати: 43°51′00″ пн. ш. 46°43′00″ сх. д. / 43.850000000027776536626334° пн. ш. 46.7166666666947776320739649° сх. д. | |
Вебсторінка | mo-kizlyar.ru | |
Мапа | ||
Кизляр Кизляр | ||
| ||
Кизляр у Вікісховищі |
Назва походить від тюркських слів «кизил» + «яр» («червоний яр», «червоний обрив»).
Кизляр — центральний населений пункт та адміністративний центр Кизлярського району
Населення Редагувати
Населення міста та його національний склад за даними переписів:
1897 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
росіяни | 23,1 % | 74,1 % | 79,9 % | 76,6 % | 75,1 % | 62,3 % | 48,6 % | 40,5 % |
аварці | 0,4 % | 0,1 % | 0,4 % | 2,0 % | 4,1 % | 8,7 % | 15,4 % | 19,9 % |
даргинці | 1,2 % | 0,6 % | 1,0 % | 2,5 % | 3,1 % | 6,1 % | 11,7 % | 14,5 % |
кумики | 10,3 % | 1,7 % | 1,0 % | 2,1 % | 3,1 % | 4,2 % | 5,0 % | 5,5 % |
лезгини | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,6 % | 1,2 % | 2,9 % | 4,0 % | 4,9 % |
лакці | 1,2 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,7 % | 1,1 % | 1,7 % | 3,2 % | 3,6 % |
вірмени | 48,4 % | ~ 20 % | ~10 % | 2,1 % | ||||
рутульці | - | - | - | - | 0,1 % | 0,7 % | 1,3 % | 1,7 % |
табасарани | - | - | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,9 % | 1,3 % | 1,7 % |
азербайджанці | 0,1 % | 0,5 % | 1,6 % | 1,1 % | 2,0 % | 1,8 % | 1,6 % | |
ногайці | 2,7 % | 0,5 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,4 % | 1,0 % | 1,4 % | 1,2 % |
чеченці | 0,2 % | 0,4 % | 0,5 % | 0,6 % | 1,1 % | 0,8 % | ||
населення | 7 282 | 24 025 | 25 573 | 29 745 | 30 773 | 39 151 | 48 457 | 48 984 |
Мандрівники, що відвідали Кизляр Редагувати
- Йоганн Гюльденштедт, 1770—1773.
- Самуїл Готліб Гмелін, 1770-ті роки
- Петер-Симон Паллас, 1770-ті роки
Культура й пам'ятки Редагувати
- Краєзнавчий музей імені Петра Багратіона, уродженця міста;
- Будівля колишньої Міської управи — пам'ятка архітектури, музей;
- Некрасівське городище II—III ст. до Р. Х. (в околицях міста)
- Городище «Тристінного містечка» XVI ст. (біля ст. Крайнівка).
Роль в історії визвольних рухів Кавказу Редагувати
Через географічне розташування Кизляр завжди відігравав значну роль у розподілі сил під час багатьох кавказьких війн. 1996 року (9—18 січня) Кизляр став відомим всьому світові через військову операцію загону Салмана Радуєва, після якої російські війська змушені були вийти з Чечні і загалом Північного Кавказу, тобто сталася незаперечна перемога військ Чеченської республіки Ічкерія.
Докладніше див.: Криза заручників у Кизляр-Первомайському (1996)[en].
Уродженці Редагувати
- Багратіон Петро Іванович (1765—1812), російський генерал
- Мірзаєв Расул Рабаданович (* 1986) — російський спортсмен, чемпіон світу з бойового самбо.
Примітки Редагувати
- Географические названия мира: Топонимический словарь. — М: АСТ. Поспелов Е. М. 2001
- Архівована копія. Архів оригіналу за 30 Травня 2012. Процитовано 11 Січня 2014.
- . Архів оригіналу за 8 Вересня 2013. Процитовано 25 Серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 23 Червня 2012. Процитовано 25 Серпня 2013.
Посилання Редагувати
- Поштовий індекс для Регіон 3: Кизляр/Kizlyar [ 11 Січня 2014 у Wayback Machine.]
- Прогноз погоди в місті Кизляр [ 11 Січня 2014 у Wayback Machine.]
- Покажчик географічних назв Азії: Кізляр non Кизляр [ 11 Січня 2014 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- (рос.)
- Сайт уряду Республіки Дагестан [ 12 Травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Сайт про Дагестан [ 10 Березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Портал ЗМІ мовами народів Дагестану [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]