www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вівця Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові Chordata Клас Ссавці Mammalia Р

Вівця

?
Вівця

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Оленеподібні (Cerviformes)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Козлові (Caprinae)
Рід: Баран (Ovis)
Вид: Баран свійський (Ovis aries)
Посилання
Вікісховище: Sheep
Віківиди: Ovis aries
ITIS: 552475

Бара́н арі́йський, або бара́н сві́йський, або вівця́ сві́йська (Ovis aries) — вид ссавців з підродини козли, домашня жуйна парнокопитна тварина роду баранів. Походить від диких гірських баранів — муфлонів (Ovis ammon musimon) і архарів (Ovis ammon s.str.), що були приручені більш як 8 тисяч років тому.

Світове поголів'я овець
у 2019 році
(в мільйонах)
 КНР 163,5
 Індія 74,3
 Австралія 65,8
 Нігерія 46,9
 Іран 41,3
 Судан 40,9
 Чад 35,9
 Туреччина 35,2
 Велика Британія 33,6
 Монголія 32,3
 Ефіопія 31,8
 Пакистан 30,9
 Алжир 29,4
 Кенія 27,4
 Нова Зеландія 26,8
ПАР 22,1
 Марокко 21,6
 Росія 21,1
Всього у світі 1238,7
Джерело: Продовольча
та сільськогосподарська
організація ООН
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Баран.

Тримають для отримання вовни, м'яса та молока.

Походження та історія приручення Редагувати

Вівця була приручена людиною понад 8 тисяч років тому на території сучасної Туреччини, Сирії, північної Месопотамії.

Припускають, що свійські вівці є нащадками європейського (Ovis musimon) або азійського (Ovis orientalis) муфлона.

Опис Редагувати

Пастух та вівці

Свійська вівця — парнокопитна жуйна тварина, як легко впізнати за спірально розгалуженими рогами самців і кучерявою шерстю. У диких видів баранів, а також у предків самої вівці шерсть не скручується кільцями, а хвіст значно коротший. У деяких примітивних порід овець хвіст також може бути невеликого розміру, проте довгі хвости, так само як і білий колір шерсті, з'явилися у тварин тільки на ранній стадії приручення.

Ноги сильні, добре пристосовані для дальніх переходів гористою місцевістю.

Писок у нижній частині загострений, має прямий або іноді горбоносий профіль, майже повністю (за винятком губ і країв ніздрів) покритий тонкою шерстю. Губи тонкі і дуже рухливі. Як і в інших представників роду баранів, у свійської вівці на лицьовій поверхні слізних кісток, під внутрішнім кутом очних западин, знаходяться «слізні ямки» — заглиблення шкіри, що багаті потовими сальними залозами, виділення яких нагромаджуються у вигляді жирної пахучої маси — секретної рідини. Аналогічні заглиблення, що називаються «копитними залозами», присутні поміж верхніми суглобами обох пальців. Секрет, що виділяється цими залозами, і надає вівці її характерний запах.

Метричні показники Редагувати

Розмір і вага свійських овець коливаються залежно від породи. Швидкість росту та маса дорослої тварини залежать від спадковості, і з цієї причини селекційний відбір часто проводиться на підставі цих характеристик. Дорослі самки зазвичай важать 45—100 кг, тоді як більш великі самці — 70—160 кг. Рекордна вага барана (сафолкської породи) досягла 247,2 кг. У цілому висота в загривку у тварин становить 55—100 см, а довжина тіла — 60—110 см.

Череп, зубна система Редагувати

Будова черепа барана

За будовою черепа домашні вівці відрізняються від своїх диких родичів вужчими очницями і меншим розміром мозку.

У дорослих овець є 32 зуби (зубна формула I:0/3 C:0/1 P:3/3 M:3/3): 6 парних корінних (зверху і знизу), 6 парних премолярів (також зверху і знизу), 2 ікла (знизу) і 6 різців (також лише знизу).

У проміжку між іклами і премолярами є велика щілина. Різці розташовані під тупим кутом до щелепи — така будова дозволяє тваринам більш ефективно кусати траву у порівнянні з іншими травоїдними тваринами. Корінні і премоляри разом утворюють широку поверхню у задній частині пащі — цими зубами тварини пережовують траву. Розвиток зубів відбувається поступово: початкові молочні зуби через рік — півтора починають замінюватися на постійні, а весь процес зміни зубів закінчується тільки на четвертому році життя.

Роги Редагувати

Як правило, у овець добре розвинені роги (два, але іноді чотири і більше), але в деяких порід їх може і не бути зовсім або вони є тільки в самців. У самців більшості порід роги добре розвинені, спірально закручені з закінченнями назовні, і поперечними горбиками. У самок також можуть бути ріжки невеликого розміру.

Органи чуття Редагувати

Всі вівці мають хороший слух і чутливі до раптового шуму. Бічне розміщення очей і горизонтально-витягнуті зіниці збільшують кут огляду до приблизно 270–320°, що дозволяє тваринам дивитися назад, не повертаючи голови (густа шерсть може зменшити кут огляду). Однак просторовий зір у овець розвинений недостатньо — тіні і поглиблення в землі можуть загальмовувати рух тварин. Загалом, вівці цураються затемнених ділянок і віддають перевагу відкритому, добре освітленому простору.

Масті, шерсть Редагувати

Масть різна в залежності від породи — від молочно-білої до темно-бурої і чорної, бувають також плямисті та строкаті вівці різних мастей. Вівці з тонкою шерстю зазвичай білі. В овець з грубою шерстю вовна має два шари: перший — пухове підшерстя, що складається з тонких волокон діаметром близько 25 мкм, другий складається з масивніших, 100–200 мкм. У тонкорунних овець шерсть складається лише з першого шару. Довжина волокон становить від 5—9 см у тонкорунних порід і до 10—15 см у грубошерстних. Рекордний настриг вовни від одного барана в Україні склав 31,7 кілограми за рік (в радгоспі «Червоний чабан» Херсонської області; баран важив 130 кілограм).

Утримання Редагувати

Приміщення, в якому тримають овець, називається кошара або вівчарня.

Породи Редагувати

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Вівця
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вівця

Примітки Редагувати

  1. ↑ Стаття «вівця» у Великій радянській енциклопедії
  2. Мерперт Н. Я., Мунчаев Р. М., Раннеземледельческие поселения Северной Месопотамии, «Советская археология», 1971, № 3.
  3. ↑ Reavill, C.2000. «Ovis aries [ 13 грудня 2007 у Wayback Machine.]» (On-line), Animal Diversity Web. Прочитано 2007-12-11
  4. Simmons, Paula; Carol Ekarius (2001). Storey's Guide to Raising Sheep. North Adams, MA: Storey Publishing LLC. ISBN 978-1-58017-262-2
  5. Melinda J. Burrill Ph.D. Professor Coordinator of Graduate Studies, Department of Animal and Veterinary Sciences, California State Polytechnic University (2004). «Sheep». World Book. Mackiev.
  6. Кравчук П. А. Рекорды природы — Л.: Эрудит, 1993. — 216 с. — 60 000 экз. — ISBN 5-7707-2044-1
  7. Idaho Falls District 91 "Будова черепа домашньої вівці [ 13 березня 2009 у Wayback Machine.] "Прочитано 2007-12-11
  8. Ensminger, Dr. M.E.; Dr. R.O. Parker (1986). Sheep and Goat Science, Fifth Edition. Danville, Illinois: The Interstate Printers and Publishers Inc. ISBN 0-8134-2464-X
  9. Smith MS, Barbara; Mark Aseltine PhD, Gerald Kennedy DVM (1997). Beginning Shepherd's Manual, Second Edition. Ames, Iowa: Iowa State University Press. ISBN 0-8138-2799-X.
  10. Shulaw, Dr. William P. (2006). . Архів оригіналу за 8 жовтня 2007. Процитовано 27 листопада 2007. 
  11. Weaver, Sue (2005). Sheep: small-scale sheep keeping for pleasure and profit. 3 Burroughs Irvine, CA 92618: Hobby Farm Press, an imprint of BowTie Press, a division of BowTie Inc. ISBN 1-931993-49-1. 
  12. Brown, Dave,Sam Meadowcroft(1996). The Modern Shepherd. Wharfedale Road, Ipswich 1P1 4LG, United Kingdom: Farming Press. ISBN 0-85236-188-2
  13. Natural Colored Sheep. Rare Breeds Watchlist. Rocky Mountain Natural Colored Sheep Breeders Association. January 2007. Архів оригіналу за 25-06-2013. Процитовано 26-03-2012. 
  14. An introduction to coloured sheep. British Coloured Sheep Breeders Association. Архів оригіналу за 25-06-2013. Процитовано 26-03-2012. 

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
VivcyaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Olenepodibni Cerviformes Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Kozlovi Caprinae Rid Baran Ovis Vid Baran svijskij Ovis aries PosilannyaVikishovishe SheepVikividi Ovis ariesITIS 552475Bara n ari jskij abo bara n svi jskij abo vivcya svi jska Ovis aries vid ssavciv z pidrodini kozli domashnya zhujna parnokopitna tvarina rodu baraniv Pohodit vid dikih girskih baraniv mufloniv Ovis ammon musimon i arhariv Ovis ammon s str sho buli prirucheni bilsh yak 8 tisyach rokiv tomu Svitove pogoliv ya ovec u 2019 roci v miljonah KNR 163 5 Indiya 74 3 Avstraliya 65 8 Nigeriya 46 9 Iran 41 3 Sudan 40 9 Chad 35 9 Turechchina 35 2 Velika Britaniya 33 6 Mongoliya 32 3 Efiopiya 31 8 Pakistan 30 9 Alzhir 29 4 Keniya 27 4 Nova Zelandiya 26 8PAR 22 1 Marokko 21 6 Rosiya 21 1Vsogo u sviti 1238 7Dzherelo Prodovolchata silskogospodarskaorganizaciya OONU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Baran Trimayut dlya otrimannya vovni m yasa ta moloka Zmist 1 Pohodzhennya ta istoriya priruchennya 2 Opis 2 1 Metrichni pokazniki 2 2 Cherep zubna sistema 2 3 Rogi 2 4 Organi chuttya 2 5 Masti sherst 2 6 Utrimannya 3 Porodi 4 Galereya 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaPohodzhennya ta istoriya priruchennya RedaguvatiVivcya bula priruchena lyudinoyu ponad 8 tisyach rokiv tomu 1 na teritoriyi suchasnoyi Turechchini Siriyi pivnichnoyi Mesopotamiyi 2 Pripuskayut sho svijski vivci ye nashadkami yevropejskogo Ovis musimon abo azijskogo Ovis orientalis muflona Opis Redaguvati source source source source source source Pastuh ta vivciSvijska vivcya parnokopitna zhujna tvarina yak legko vpiznati za spiralno rozgaluzhenimi rogami samciv i kucheryavoyu sherstyu U dikih vidiv baraniv a takozh u predkiv samoyi vivci sherst ne skruchuyetsya kilcyami a hvist znachno korotshij U deyakih primitivnih porid ovec hvist takozh mozhe buti nevelikogo rozmiru prote dovgi hvosti tak samo yak i bilij kolir shersti z yavilisya u tvarin tilki na rannij stadiyi priruchennya Nogi silni dobre pristosovani dlya dalnih perehodiv goristoyu miscevistyu Pisok u nizhnij chastini zagostrenij maye pryamij abo inodi gorbonosij profil majzhe povnistyu za vinyatkom gub i krayiv nizdriv pokritij tonkoyu sherstyu Gubi tonki i duzhe ruhlivi Yak i v inshih predstavnikiv rodu baraniv u svijskoyi vivci na licovij poverhni sliznih kistok pid vnutrishnim kutom ochnih zapadin znahodyatsya slizni yamki zagliblennya shkiri sho bagati potovimi salnimi zalozami vidilennya yakih nagromadzhuyutsya u viglyadi zhirnoyi pahuchoyi masi sekretnoyi ridini Analogichni zagliblennya sho nazivayutsya kopitnimi zalozami prisutni pomizh verhnimi suglobami oboh palciv Sekret sho vidilyayetsya cimi zalozami i nadaye vivci yiyi harakternij zapah 3 Metrichni pokazniki Redaguvati Rozmir i vaga svijskih ovec kolivayutsya zalezhno vid porodi Shvidkist rostu ta masa dorosloyi tvarini zalezhat vid spadkovosti i z ciyeyi prichini selekcijnij vidbir chasto provoditsya na pidstavi cih harakteristik 4 Dorosli samki zazvichaj vazhat 45 100 kg todi yak bilsh veliki samci 70 160 kg 5 Rekordna vaga barana safolkskoyi porodi dosyagla 247 2 kg 6 U cilomu visota v zagrivku u tvarin stanovit 55 100 sm a dovzhina tila 60 110 sm 1 Cherep zubna sistema Redaguvati nbsp Budova cherepa baranaZa budovoyu cherepa domashni vivci vidriznyayutsya vid svoyih dikih rodichiv vuzhchimi ochnicyami i menshim rozmirom mozku 3 U doroslih ovec ye 32 zubi zubna formula I 0 3 C 0 1 P 3 3 M 3 3 6 parnih korinnih zverhu i znizu 6 parnih premolyariv takozh zverhu i znizu 2 ikla znizu i 6 rizciv takozh lishe znizu 7 U promizhku mizh iklami i premolyarami ye velika shilina Rizci roztashovani pid tupim kutom do shelepi taka budova dozvolyaye tvarinam bilsh efektivno kusati travu u porivnyanni z inshimi travoyidnimi tvarinami 1 Korinni i premolyari razom utvoryuyut shiroku poverhnyu u zadnij chastini pashi cimi zubami tvarini perezhovuyut travu Rozvitok zubiv vidbuvayetsya postupovo pochatkovi molochni zubi cherez rik pivtora pochinayut zaminyuvatisya na postijni a ves proces zmini zubiv zakinchuyetsya tilki na chetvertomu roci zhittya Rogi Redaguvati Yak pravilo u ovec dobre rozvineni rogi dva ale inodi chotiri i bilshe ale v deyakih porid yih mozhe i ne buti zovsim abo voni ye tilki v samciv 8 U samciv bilshosti porid rogi dobre rozvineni spiralno zakrucheni z zakinchennyami nazovni i poperechnimi gorbikami U samok takozh mozhut buti rizhki nevelikogo rozmiru Organi chuttya Redaguvati Vsi vivci mayut horoshij sluh i chutlivi do raptovogo shumu 9 Bichne rozmishennya ochej i gorizontalno vityagnuti zinici zbilshuyut kut oglyadu do priblizno 270 320 sho dozvolyaye tvarinam divitisya nazad ne povertayuchi golovi gusta sherst mozhe zmenshiti kut oglyadu 10 11 Odnak prostorovij zir u ovec rozvinenij nedostatno tini i pogliblennya v zemli mozhut zagalmovuvati ruh tvarin Zagalom vivci curayutsya zatemnenih dilyanok i viddayut perevagu vidkritomu dobre osvitlenomu prostoru 12 Masti sherst Redaguvati Mast rizna v zalezhnosti vid porodi vid molochno biloyi do temno buroyi i chornoyi buvayut takozh plyamisti ta strokati vivci riznih mastej 13 14 Vivci z tonkoyu sherstyu zazvichaj bili V ovec z gruboyu sherstyu vovna maye dva shari pershij puhove pidsherstya sho skladayetsya z tonkih volokon diametrom blizko 25 mkm drugij skladayetsya z masivnishih 100 200 mkm U tonkorunnih ovec sherst skladayetsya lishe z pershogo sharu Dovzhina volokon stanovit vid 5 9 sm u tonkorunnih porid i do 10 15 sm u grubosherstnih 1 Rekordnij nastrig vovni vid odnogo barana v Ukrayini sklav 31 7 kilogrami za rik v radgospi Chervonij chaban Hersonskoyi oblasti baran vazhiv 130 kilogram Utrimannya Redaguvati nbsp nbsp Pam yatna moneta NBU prisvyachena baranu Primishennya v yakomu trimayut ovec nazivayetsya koshara abo vivcharnya Porodi RedaguvatiAvstralijskij merinos Azerbajdzhanskij girskij merinos Askanijska tonkorunna vivcya Altajska vivcya Dorper vivcya Kamerunska vivcya Prekos Damani Voloska vivcyaGalereya Redaguvati nbsp Stado ovec nbsp Vivcya nbsp Na yarmarku pid chas etnografichnogo festivalyu Svichchine vesillya u 2016 roci v Berezovij Rudci source source source source source source source Vivci pasutsya na gori Pip Ivan Marmaroskij KarpatiDiv takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu VivcyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VivcyaVivcharstvo Vivcya Dolli Usi storinki sho mistyat Vivcya u nazviPrimitki Redaguvati a b v g Stattya vivcya u Velikij radyanskij enciklopediyi Merpert N Ya Munchaev R M Rannezemledelcheskie poseleniya Severnoj Mesopotamii Sovetskaya arheologiya 1971 3 a b Reavill C 2000 Ovis aries Arhivovano 13 grudnya 2007 u Wayback Machine On line Animal Diversity Web Prochitano 2007 12 11 Simmons Paula Carol Ekarius 2001 Storey s Guide to Raising Sheep North Adams MA Storey Publishing LLC ISBN 978 1 58017 262 2 Melinda J Burrill Ph D Professor Coordinator of Graduate Studies Department of Animal and Veterinary Sciences California State Polytechnic University 2004 Sheep World Book Mackiev Kravchuk P A Rekordy prirody L Erudit 1993 216 s 60 000 ekz ISBN 5 7707 2044 1 Idaho Falls District 91 Budova cherepa domashnoyi vivci Arhivovano 13 bereznya 2009 u Wayback Machine Prochitano 2007 12 11 Ensminger Dr M E Dr R O Parker 1986 Sheep and Goat Science Fifth Edition Danville Illinois The Interstate Printers and Publishers Inc ISBN 0 8134 2464 X Smith MS Barbara Mark Aseltine PhD Gerald Kennedy DVM 1997 Beginning Shepherd s Manual Second Edition Ames Iowa Iowa State University Press ISBN 0 8138 2799 X Shulaw Dr William P 2006 Sheep Care Guide Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2007 Procitovano 27 listopada 2007 Weaver Sue 2005 Sheep small scale sheep keeping for pleasure and profit 3 Burroughs Irvine CA 92618 Hobby Farm Press an imprint of BowTie Press a division of BowTie Inc ISBN 1 931993 49 1 Brown Dave Sam Meadowcroft 1996 The Modern Shepherd Wharfedale Road Ipswich 1P1 4LG United Kingdom Farming Press ISBN 0 85236 188 2 Natural Colored Sheep Rare Breeds Watchlist Rocky Mountain Natural Colored Sheep Breeders Association January 2007 Arhiv originalu za 25 06 2013 Procitovano 26 03 2012 An introduction to coloured sheep British Coloured Sheep Breeders Association Arhiv originalu za 25 06 2013 Procitovano 26 03 2012 Posilannya RedaguvatiVivcya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 162 1000 ekz Yagnya yagnyatko Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2117 1000 ekz Baran Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 31 34 912 s U Britaniyi vivedeno vivcyu yaku ne treba strigti Arhivovano 13 chervnya 2010 u Wayback Machine ros nbsp Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vivcya amp oldid 39364001