Пакиста́н, повна назва — Ісла́мська Респу́бліка Пакиста́н (урду اِسْلامی جَُمْہُورِیَہ پاکستان (вимова латиницею: Islāmī Jmhūrīyh Pkstān або Islāmī Jumhūriyah Pākistān), англ. Islamic Republic of Pakistan), країна на півдні Азії, що простягнулася від Гімалаїв до Аравійського моря, межує на заході з Іраном, північному заході з Афганістаном, північному сході з КНР, сході з Індією.
Ісламська Республіка Пакистан
| ||
| Девіз: Віра, Єдність, Дисципліна урду اَیمان، اِتِّحاد، نَظم | ||
| Гімн: Національний гімн урду قَومی تَرانَہ | ||
| Столиця | Ісламабад | |
|---|---|---|
| Найбільше місто | Карачі | |
| Офіційні мови | урду, англійська | |
| Форма правління | Президентсько-парламентська республіка | |
| - Президент | Аріф Алві | |
| - Прем'єр-міністр | Шахбаз Шариф | |
| Площа | ||
| - Загалом | 803,940 км² (35-а) | |
| - Внутр. води | 3,1 % | |
| Населення | ||
| - оцінка липень 2020 | 206 139 589 (5) | |
| - Густота | 233/км² | |
| ВВП (ПКС) | 2018 р., оцінка | |
| - Повний | $1,202,091 трлн (24-а) | |
| - На душу населення | $5,680 | |
| ІЛР (2018) | ▲0,562 (середній) (150-а) | |
| Валюта | Рупія (PKR) | |
| Часовий пояс | (UTC+5) | |
| - Літній час | (UTC+6) | |
| Коди ISO 3166 | 586 / PAK / PK | |
| Домен | .pk | |
| Телефонний код | +92 | |
|
Назва
Окрім прямого перекладу з офіційної мови деякі джерела стверджують, що назва країни має наступний зміст: «земля чистих», «чиста держава» та «країна чистих».
28 січня 1933 року паном Чодгарі Рахматом Алі[en], що був засновником «Пакистанського Національного Руху»[en], у брошурі про заклик до визнання мусульманської громади в Індії, як окремої нації, що у подальшому стала відомою, як Пакистанська декларація[en], вперше було використано назву "Пакстан", що, вочевидь, є абревіатурою з літер п'яти провінцій Індії, про які йдеться у тексті: "Пенджаб, …(Aфганська провінція), Kашмір, Сінд, та Белуджистан...", одночасно з більш звучним аналогом вимови - "Пакистан", що у подальшому й стало назвою країни.
Відтак, назву Пакистан (спочатку як Пакстан (Pakstan)) — було вигадано в 1933 році Чодгарі Рахматом Алі[en] та опубліковано ним у так званій Пакистанській декларації[en]. Вона уособлює прагнення «тридцяти мільйонів мусульман Пак[и]стану, що живуть у п'яти північних районах Індії — Пенджаб, …(Aфганська провінція), Kашмір, Сінд, та Белуджистан...[щодо] визнання їх окремого національного статусу з відокремленням від решти Індії...».
Географія
Пакистан простягається між 24 і 37 північними широтами і між 61 і 77 східною довготою та займає площу 803940 км², що робить його дев'ятою за величиною країною в Азії, а включаючи спірну територію Азад Кашмір і північні райони Кашміру, країна охоплює 880254 км². Пакистан межує з чотирма незалежними країнами: Іраном на південному заході, Афганістаном на заході і півночі, Китаєм на північному сході і Індією на схід, з кожною, з цих, країн є прикордонні територіальні суперечки (від значних до незначних), тому загальна довжина кордонів 7056 км, величина узагальнена. На півдні, Пакистан має 1046 кілометрів берегової лінії на Аравійському морі.
На більшій частині країни — гори систем Гіндукушу, Гімалаїв, Іранського нагір'я. На сході і південному сході країни — рівнина в басейні річки Інд, на півдні, північному сході та північному заході — відроги Гімалаїв та гори Гіндукушу (висота до 7690 м). На заході і південному заході — гори Сулейманові, Макран та нагір'я Белуджистан. Найвища точка Пакистану знаходиться в горах Каракорум — гора К2 (Годвін-Остін) (8611 м). Це друга вершина у світі після Евересту. Клімат мусонний, на більшій частині країни — тропічний, на північному заході — субтропічний. Основна річка — Інд з притокою Паджнад.
- Площа країни: всього — 880254 км ², суша — ???, вода — ????.
- Сухопутні кордони: всього — 7056 км.
- Прикордонні країни (їх межі): Іраном — 978 км, Афганістан — 2643 км, Китай — 523 км, Індія — 2912 км.
- Берегова лінія — 1046 кілометрів.
- Висота крайнощів: найнижча точка — Індійський океан 0 м, найвища точка — K2 (колишня назва Годвін-Остін) 8611 м.
- Землекористування: орна земля — 27 %, постійні зернові культури — 1 %, пасовища — 6 %, ліси і лісові масиви — 5 %, інші землі — 61 % (станом на 1998 рік).
- Зрошувані землі — 171 100 км².
Рельєф країни
У межах Пакистану чітко виділяються три великі орографічні області — Індська рівнина (західна частина Індо-гангської рівнини), що її із заходу та півночі облямовують гори та височини, які належать до систем Іранського нагір'я і Гіндукушу з Гімалаями (утворилися в основному в епоху альпійського орогенезу). Індська рівнина виникла на місці великого передгірного крайового прогину.
Індська рівнина — одна з найбільших алювіальних рівнин тропічного поясу, що простягнулася від підніжжя Гімалаїв до Аравійського моря на 1200 км при ширині до 550 км. Ця рівнина виникла на місці великого передгірного крайового прогину і майже вся її територія розташована нижче 200 м та відрізняється одноманітним плоским рельєфом. В її межах розрізняють три частини: північну — Пенджаб (або П'ятиріччя), утворену Індом і його п'ятьма великими притоками, Сінд — середню і нижню течії Інду; та пустелю Тар, що знаходиться на схід від Сінду. На півночі рівнини наявні численні конуси виносу уламкового матеріалу, які порізані річками. У Сінді на межиріччях збереглися сліди давньої річкової мережі, що свідчать про більше обводнення рівнини в минулому. Дельта Інду утворена кількома діючими руслами, відмерлими естуаріями і серією стародавніх піщаних берегових валів. У пустелі Тар поширені дюни, бархани, піщані пасма в поєднанні з солончаками, такирами і солоними озерами у пониженнях. Абсолютна висота цього району від 100 до 200 метрів. З півдня пустеля обрамлена солончаковими низовинами Великого Качського Ранна, що заливається морськими припливами і під час випадання зливових опадів.
Гори Пакистану складають його другу географічну особливість, й являють собою молоді складчасті хребти, складені кристалічними сланцями, вапняками, пісковиками і конгломератами. Найбільш високі хребти розчленовані річковими долинами і ущелинами та увінчані сніговими шапками. На крайній півночі в межі Пакистану частково заходять осьові хребти Гіндукушу з вершиною Тірічмір (7690 м). На схід розташований хребет Хіндурадж, південно-західне закінчення якого відокремлено від прикордонного хребта Спінгар Хайберський проходом (1030 м) — найважливішим перевалом, який використовуються для сполучення між Пешаваром і Кабулом. На північному сході на територію Пакистану заходять західні відроги Гімалаїв. На півночі Пакистану між Індською рівниною і горами розташоване пісковикове плато Потвар з середніми висотами 300—500 м, оточене з півдня Соляні хребтом (висотою до 1500 м).
Територія Белуджистану становить його третю географічну особливість, вона охоплює всю Західну частину Пакистану, яку займають плато і гори, що являють собою південно-східне обрамлення Іранського нагір'я. Середні висоти цих гір зазвичай не перевищують 2000—2500 метрів, такі, як Сулейманові гори, що витягнулися в субмеридіональному напрямку і круто обриваються до долини річки Інд. Проте, на півночі цих гір є і більш високі окремі вершини (до 3452 м). Меридіональний хребет Кіртхар з крутими, зверненими до долини Інду схилами майже доходить до узбережжя Аравійського моря і знижується від 2440 м на півночі до 1220 м на півдні. Гори Макран, що складаються з декількох субпаралельних хребтів висотою до 2357 м, обрамляють з півдня плато Белуджистану. З півночі воно обрамоване прикордонними горами Чага, де є згаслі вулкани. Далі на північний схід простягається хребет Тобакакар (до 3149 м), у його західній частині розташований перевал Ходжак (Болан), через який проходить стратегічно важливий шлях з Кветти в Кандагар (Афганістан).
Клімат країни
Пакистан перебуває в помірній субтропічній кліматичній зоні, клімат в основному напівпосушливий, але на півдні країни він таки посушливий. Його особливості характеризуються спекотним літом і прохолодною або холодною зимою, та значними коливання між крайнощами температури в конкретному районі. Ці узагальнення не повинні приховувати явні відмінності, що існують між конкретними регіонами країни, оскільки, у прибережній зоні уздовж Аравійського моря, як правило, кліматичні умови — помірні та теплі, а замерзлі засніжені хребти Каракоруму та інших гір на Крайній Півночі Пакистану вирізняються холодним кліматом увесь рік, тому вони доступні тільки для альпіністів світового рівня лише на кілька тижнів у травні та червні щороку.
Пакистан має чотири сезонні пори року: прохолодна і суха зима триває з грудня по лютий; гаряча і суха весна триває з березня по травень; літо дощове, оскільки південно-західний мусон триває з червня по вересень; а восени період мусонів відступає у жовтні та листопаді. Початок і тривалість пір року, також різниться залежно від місця розташування території (північ чи південь країни).
У низинах, середня температура самого холодного місяця січня між 12 °C і 16 °C на півдні змінюються лише вздовж узбережжя, а середньомісячна температура взимку становить до 20 °C. У літні місяці з травня по вересень (за винятком територій на більших висотах) на всій території країни нестерпно спекотно. Середня температура, як правило, близько 30 °C, а в деяких місцях можна зафіксувати навіть граничну температуру в 50 °C. Розподіл опадів вкрай нерівномірний, в загальному, вони знижуються з півночі на південь. Достатню кількість опадів отримує тільки передгір'я Гімалаїв і крайня північ Пенджабу, де їх кількість становить 1000 мм на рік. Лахор же отримує лише близько 500 мм, а в південних штатах Пенджаб і Сінд, менше ніж 200 мм на рік. Дощі випадають майже виключно під час короткого південно-західного мусону у липні і серпні, а в іншу пори року сухо.
Екстремальна сухість переважає в Белуджистані, у західних гірських районах кількість опадів навіть не доходить до 100 мм на рік. Взимку часті морози, а середня температура січня лише 10 °C. Зате влітку, тут притаманні такі ж кліматичні умови, як на рівнині Інду. Лише у висотних районах, Белуджистану спостерігається температура набагато помірніша від рівнинних територій, зрештою, й вологий тут становить від 200 до 300 мм опадів на рік. Белуджистан отримує більшу частину своїх не частих опадів у зимовий період, а в літній мусон тут випадають лише залишки від південно-західного мусону, тоді як його західні райони, захищені горами, взагалі, без дощу цієї пори року.
Високогірні долини на крайній півночі Пакистану мають зовсім відмінні, від всієї країни, кліматичні умови. Температури в діапазоні мінус не рідкісні взимку протягом всього дня. Хоча літо тепле й помірне, але такої спеки, як на долині Інду не спостерігалося. Річна кількість опадів характерна для північних Гімалаїв, становить 1500 мм на рік і змінюється в меншу сторону з півночі на захід цих місцин.
Геологія, ґрунти й корисні копалини країни
Пакистан у своїй геологічній будові перекриває як індійську та євразійські тектонічні плити. Де його провінції Сінд і Пенджаб лежать на північно-західній частині Індійської платформи, а Белуджистан і більша частина Північно-Західної прикордонної провінції знаходяться в межах Євразійської плити. Північні райони і провінція Азад Кашмір лежать в основному в Центральній Азії по краю Індійської плити і тому схильні до проявів руйнівних землетрусів, спричинених стиканням двох тектонічних плит.
Більшість території Пакистану охоплює північно-західну околицю Індійської (Індостанської) платформи та частину Середземноморського складчастого поясу. На платформі лежить східна низовинна частина країни (рівнина Інду), перекрита антропогеновими відкладами. Породи осадового чохла — палеозой, мезозой і палеоген — розкриваються тільки у Соляному хребті.
До складчастого поясу належать гірські системи західної і північної частини країни — Іранське нагір'я, Гіндукуш, Гімалаї. У західній частині — Белуджистані, що являє частину Альпійської геосинклінальної області, виділяють декілька зон зі сходу на захід: міогеосиклінальна (карбонатні відклади крейди та палеогену), евгеосинклінальна (тріас — юрські вапняки та гіпсові породи офіолітової серії крейди), зона палеоген-міоценового флішу та зона вулканітів і гранітоїдів крейди та палеогену. Складчаста область північної частини країни складена гнейсами, кристалічними сланцями і гранітами докембрію. Вздовж її північно-західного краю простягається зона флішоїдних та вулканогенних відкладів палеозою і мезозою з інтрузіями гранітів. Складчаста область обрамлена прогинами, виповненими неогеновими моласами.
Найважливіші родовища корисних копалин пов'язані з осадовими комплексами околиць платформи і складчастої області. Пакистан має розвідані запаси різних корисних копалин: нафти, вугілля, природного газу, бокситів, бариту, золота, міді, залізних руд, флюориту, марганцю, стибію, поліметалічних руд, целестину, сірки, кам'яної солі, гіпсу, магнезиту, вапняків, глин та інших копалин (меншою мірою).
У Пакистані широко представлене ґрунтове різноманіття. На Індській рівнині широко поширені родючі алювіальні ґрунти в річкових долинах і напівпустельні сіроземи на межиріччях. У гірських районах послідовно знизу вгору змінюються каштанові, бурі лісові, субальпійські та альпійські гірські лукові і луково-степові ґрунти. У міжгірських пониженнях Белуджистану поширені піщані пустельні ґрунти і солончаки, на півдні Сінда — солончаки, а в межах пустелі Тар — безплідні піски.
Гідрологія країни
Основною особливістю гідрології країни є річка Інд, головна артерія всієї території Пакистану. Назва Інд походить від «Сіндхі» — санскритського слова, що означало ще й «океан» (з якого також похідними йдуть Сінд, індус та Індія). Інд є однієї з світових великих річок, бере початок у південно-західному Тибеті лише близько 160 км на захід від його притоки Сатледжу бере свій початок річка Брахмапутра. Площа водозбору річки Інд становить майже 1 мільйон квадратних кілометрів, а всі великі річки Пакистану — Кабул (Kabul), Джгелюм (Jhelum), Ченаб (Chenab), Раві (Ravi)і Сатледж (Sutlej) — впадають у нього. Завдяки такому розлогому басейну річки, сформувалися родючі рівнини наповнені мулом, який несе в своїх водах річка Інд. Саме тому, ця область була заселена сільськогосподарськими цивілізаціями, принаймні 5000 років тому.
Верхній басейн річки Інд включає провінцію Пенджаб, у нижній басейн річки Інд починається умовно на річці Панджнад (Panjnad) (злиття східних приток Інду) і простягається на південь до узбережжя. У Пенджабі (що означає в народі «земля на п'яти водах») течуть Інд, Джгелюм, Ченаб, Раві і Сатледж, але остання, в основному протікає на індійській стороні кордону. У південній частині провінції Пенджаб, британці спробували використати водні ресурси для зрошення ще в колоніальний період, тому вони втілили проєкт, який згодом дістав назву Канал Колоній (Canal Colonies). Іригаційні проєкти, сприяли виникненню інтенсивного господарювання, незважаючи на посушливі умови, і призвело до важливих соціальних і політичних перетворень у країні.
Пакистан має дві великі греблі: гребля Тарбела (Tarbela Dam) на річці Інд, недалеко від ранніх буддійських поселень Таксіла і гребля Манґла (Mangla) на річищі Джгелюм у Пенджабі, поблизу кордону з Азад Кашмір побудована в рамках проєкту (Indus Basin Project) по впорядкуванню використання басейну річки Інд. Васак дамба (Warsak) побудована на річці Кабул поблизу Пешавара набагато менша. Ці дамби, разом з серією каналів і гребель побудованих ще британськими колонізаторами і розширеними уже після здобуття Незалежності, мають життєво важливе значення для національної економіки і відіграють важливу роль в заспокоєнню та нормалізації водних ресурсів у повеневий період (приміром, внаслідок повені 1992 року, було спустошено значні площі в північній гірській місцевості і рівнини Пенджабу, чого у XXI столітті вже не зустрічається).
Узбережжя та моря країни
| Цей розділ статті ще не написано. |
Флора і фауна країни
У північних районах Пакистану в горах пролягають хвойні й широколисті ліси та альпійські луки. Західні гори покриті середземноморськими лісами. У Пенджабі рослинність має характер трав'янисто-чагарникової напівпустелі. Дельту Інду і узбережжя Аравійського моря покривають мангрові ліси з болотами.
Історія
Див. Історія Пакистану. Земля Пакистану полита кров'ю і потом різних народів та племен, тут зачинали й розвивалися численні світові цивілізації, тому історія цих земель давня й багатогранна.
Коротка історична хронологія:
- Соаньян людина (Soanian People) приблизно 500.000 років тому.
- Мехрґарх Культура (Mehrgarh Culture) 7000-2800 до н. е.
- Цивілізація долини річки Інд (Indus Valley Civilization) 3300-1700 до н. е.
- Ведичні цивілізації (Vedic Civilization) 2000—600 до н. е.
- Індо-грецьке царство (Indo-Greek Kingdom) 250 до н. е. — 10 до н. е.
- Цивілізація Ґандхара (Gandhara Civilization) 200 до н. е. — 1000 н. е.
- Індо-скіфське Царство (Indo-Scythian Kingdom) 200 до н. е. — 400 до н. е.
- Індо-парфянське Царство (Indo-Parthian Kingdom) 21 н. е. −130 н. е.
- Династія Раі (Rai dynasty) 489 н. е. − 632 н. е.
- Халіфат Омейядів (Umayyad Caliphate) 661—750 роки.
- Імперія Ґазнавід (Ghaznavid Empire) 963—1187 роки.
- Династія Мамлюків (Mamluk dynasty) 1206—1290 роки.
- Династія Хільджі (Khilji dynasty) 1290—1320 роки.
- Династія Туґлак (Tughlaq dynasty) 1320—1413 роки.
- Династія Сейїд династія (Sayyid dynasty) 1414—1451 роки.
- Династія Лодхі (Lodhi dynasty) 1451—1526 роки.
- Імперія Великих Моголів (Mughal Empire) 1526—1858 роки.
- Імперія Дуррані (Durrani Empire) 1747—1823 роки.
- Імперія Сикхів (Sikh Empir) 1733—1849 роки.
- Британська Індія Британської імперії (British Indian Empire) 1849—1947 роки.
- Домініон Пакистан (Dominion of Pakistan) 1947—1956 роки.
- Ісламська Республіка Пакистан (Islamic Republic of Pakistan) з 1956 року.
Недавня історія
Незалежність від Англії отримана в 1947 році; до цього Пакистан входив до складу Індії; республіка оголошена в 1956 році. До Пакистану намагалися приєднатися і інші напівсуверенні країни (Джунагадх), проте їхні прагнення були придушені індійськими військами. Східний Пакистан став самостійною країною Бангладеш у 1971 році. Після громадянської війни влада перейшла до Зульфікара Алі Бхутто, він був скинутий генералом Зія уль-Хаком у 1977 році і страчений в 1979 році. Агітація за проведення вільних виборів була почата Беназір Бхутто в 1986 році, вона була обрана президентом у 1988 році (звільнена від влади в 1990 році). Пакистан приєднався до Співдружності в 1989 році. Уряд Ісламського демократичного альянсу ввів закони шаріату і почав здійснювати програму приватизації в 1991 році. У 1993 році Фарух Легарі був обраний президентом, обіцяв відновити повну парламентську політичну систему. Беназір Бхутто була обрана прем'єр-міністром у 1993 році.
Державний устрій Пакистану
Збройні сили країни
Адміністративний поділ Пакистану
Пакистан — федерація чотирьох провінцій, території федеральної столиці та адміністративних районів-територій племінних груп. Крім того, уряд Пакистану фактично взяв під свою юрисдикцію західну частину спірного регіону Кашмір, організованою як два окремі політичні утворення (Азад Кашмір і Північні території). Провінції:
Території:
Третій рівень урядового адміністрування складається з 26 округів, що й собі розподілялися ще на два поверхи адміністрацій — районні й тешілс (tehsils), що прямо підпорядковувалися провінційним структурам.
Через адміністративну реформу в 2001 році округи були скасовані й почала діяти нова трирівнева система місцевого самоврядування в складі районів, тешілс і сільських спілок, з виборним органом на кожному рівні. У Пакистані налічується 107 районів. Кожний з них складається з кількох тешілс і сільських спілок.
Економіка
Дивіться докладніше в статті Економіка Пакистану.
Промисловість
Пакистан — аграрна країна з промисловістю, що розвивається. Основні галузі промисловості: металообробна, машинобудівна, хімічна та нафтохімічна, харчова, текстильна, кустарні промисли.
За даними індексу економічної свободи ВВП становить $67,2 млрд. Темп зростання ВВП — 3,3 %. ВВП на душу населення — $511.
Імпорт 1997 року (нафта і нафтопродукти, промислова сировина і обладнання, олія, чай, хімікати, добрива) — $11,4 млрд. (головним чином США — 11,2 %; Японія — 7,8 %; Малайзія — 7,1 %; Саудівська Аравія — 6,7 %; ОАЕ — 6,6 %).
Експорт (бавовна, рис, риба і рибопродукти, бавовняні тканини, спортивні товари, килими, шкіра і шкіргалантерея, одяг) — $10 млрд. (головним чином США — 20,5 %; Гонконг — 7,1 %; Велика Британія — 6,9 %; Німеччина — 6,3 %; ОАЕ — 5,1 %).
Сільське господарство
Дивіться докладніше в статті Сільське господарство Пакистану.
Основні природні ресурси Пакистану — орна земля і вода. Приблизно 25 % землі обробляється й зрошується однією з найбільших іригаційних систем у світі. Аграрний сектор становить 23 % ВВП, задіяно 44 % робочої сили країни.
Головна культура країни — пшениця (Пенджаб). 2005 року Пакистан виростив 21 591,4 тис.тонн пшениці, це більше ніж вся Африка (20 304,5 тис.тонн) і майже стільки, скільки вся Південна Америка (24 557,8 тис.тонн). Пакистан — один з найбільших у світі виробників і постачальників наступних культур:
- Нуту (2-й показник у світі)
- абрикос (4-й у світі)
- бавовни (4-й)
- цукрової тростини (4-й)
- цибулі (5-й)
- фініків (6-й)
- манго (7-й)
- мандаринів (8-й)
- рису (8-й)
- пшениці (9-й)
- апельсинів (10-й показник у світі)
Пакистан — 5-й у світі виробник і постачальник молока — 29,472 млн тонн. Скотарство привносить приблизно половину цінності в аграрному секторі, складаючи майже 11 % ВВП. Національне стадо складається з 24,2 млн голів рогатої худоби, 24,9 млн голів овець, 56,7 млн голів кіз і 800 тис. верблюдів. Сектор свійської птиці становить 530 млн птахів на рік. Воно дає щорічно 1,115 млн тонн яловичини, 0,740 млн тонн баранини, 0,416 млн тонн м'яса свійської птиці, 8,528 млрд яєць, 40,2 тис. тонн шерсті, 21,5 тис. тонн волосся і 51,2 млн шкір.
Транспорт
Транспорт автомобільний, залізничний, морський. Основні порти: Карачі, Касім. Розвивається повітряний транспорт. Функціонує пакистанська авіакомпанія. Карачі — великий аеропорт міжнародного значення.
Див. також: Корисні копалини Пакистану, Історія освоєння мінеральних ресурсів Пакистану, Гірнича промисловість Пакистану.
Екологія
Пакистан входить до десятки країн світу, які є найбільшими емітентами метану. У другій половині 2021 року, на кліматичний саміт у Глазго, країна підписала декларацію про скорочення викидів метану. Відповідно до якої до 2030 року, країна зобов'язана зменшити викиди метану на 30%.
Демографія Пакистану
З 1951 по 2017 рік населення Пакистану зросло більш ніж у шість разів, з 33,7 до 207,7 мільйона. У період з 1998 по 2017 рік середньорічний приріст населення становив +2,40%.
Етнічний склад країни
Відповідно до національного перепису Пакистану 2017 року, найбільшими етнолінгвістичними групами країни були пенджабці (38,8% від загальної кількості населення), пуштуни (18,2%), синдці (14,6%), сараїкі (12,19%), мухаджири (7,08%) і белуджі (3,02%).
Мови в країні
Мови: урду, англійська
Релігія в країні
Пакистан є другою (після Індонезії) країною в світі за чисельністю мусульманського населення і другий за чисельністю мусульман-сунітів . 96 % населення є мусульманами, в тому числі 91 % — суніти, і 5 % — шиїти.[джерело?]
Державною релігією Пакистану є іслам сунітського напряму.
Найбільші міста
Спорт Пакистану
Для спортовців Пакистану притаманні всі ознаки південноазійського спортивного руху, вони віддають перевагу командним видам спорту та єдиноборствам з конкретно визначеною гендерною перевагою чоловічих видів над жіночими (які лише в зародковому стані). Більшість спортивних змагань беруть свої початки з колоніального англійського періоду, тому вони чітко йдуть у фарватері спортивних прихильностей країн англійської співдружності.
Один з двох найпопулярніших видів спорту — крикет. Національна команда Пакистану з крикету виграла Кубок світу з крикету (Cricket World Cup) у 1992 році, і посіла друге місце в 1999 році, та двічі була організатором цього турніру — у 1987 і 1996 роках. Пакистан посідав друге місце у світовій першості 2007 року в «ICC World Twenty20», що відбувся у Південній Африці і є переможцем у 2009 році в «ICC World Twenty20», який відбувся в Англії.
Хокей на траві, ще один вид спорту номер 1 у країні і найуспішніший для пакистанських спортсменів. Національна команда Пакистану з хокей на траві була найуспішнішою на Олімпіадах, здобувши три золоті медалі — 1960, 1968 і 1984 роках. Ця ж, чоловіча дружина з Пакистану, також, вигравала Кубок світу з хокею на трав, аж чотири рази — 1971, 1978, 1982, 1994 роках.
Сквош доволі популярний серед пакистанців, які досягають у ньому значного успіху, а такі гравці, як Джахангір Хан (Jahangir Khan) і Хан Джаншер (Jansher Khan) вигравали Відкритий чемпіонат світу зі сквошу по кілька разів, протягом своєї кар'єри та перемагали в інших представницьких турнірах. Асоціація Автоспорту Пакистану є членом Міжнародної федерації автомобілістів. А Ралі Свободи (Freedom Rally) є міжнародними й популярними щорічними перегонами позашляховиків, яка приурочена святкуванню Незалежності Пакистану. Спелеотуризм є популярним екстремальним видом спорту, а Пакистан є країною-членом Міжнародного Союзу Спелеологів. У Пакистані також проходить кваліфікація для Кубку Світу з гольфу (Golf World Cup) вперше було проведено її 2009 році.
На світовому міжнародному рівні пакистанські спортовці беруть постійну участь у змаганнях на літніх Олімпійських іграх і найбільш успішно — у хокей на траві, боксі, легкої атлетики, плаванні і стрільбі. Хоча в цих, найпрестижніших світових форумах, здобутки Олімпійської спортивної команди Пакистану не значні, як і раніше, це 10 медалей — 3 золоті, 3 срібні і 4 бронзові (більшість здобута чоловічою командою хокеїстів на траві), а от на Іграх Співдружності і Азійських іграх результати набагато кращі — 61 медаль і 182 медалі відповідно.
Див. також
Нотатки
- урду اِسْلامی جَُمْہُورِیَہ پاکستان (вимова латиницею: Islāmī Jmhūrīyh Pkstān або Islāmī Jumhūriyah Pākistān) - Ісламська Республіка Пакистан, англ. Islamic Republic of Pakistan
- урду اَیمان، اِتِّحاد، نَظم[джерело не вказане 1051 день] (вимова латиницею: Īmān, Ittihād, Nazam[джерело не вказане 1051 день]) - Віра, Єдність, Дисциплінаангл. Faith, Unity, Discipline
- урду قَومی تَرانَہ (вимова латиницею: Qaumī Tarānah[джерело не вказане 1051 день]) - Національний гімн
- ↑ (урду پاکستان [paːkɪst̪aːn̪] ( прослухати) — існує думка, що назву країни можна перекласти, розділивши її на два слова:урду پاک та урду سِتان, відтак отримавши наступне: «чисте(від забруднення)/порожнє/убезпечене(від чогось поганого)/невинне/недоторкане/праведне/благочестиве/поважне місце» або «чиста земля», англ. Pakistan i[ˈpækɪstæn], i[ˈpɑːkɪstɑːn], [ˌpækɪˈstæn], [ˌpɑːkɪˈstɑːn], існують й інші тлумачення
Примітки
- ظفر سید (Зафар Сид) (23 червня 2017). اردو لغتِ کبیر اب آن لائن اور موبائل پر [Словник на урду натепер є доступним як онлайн так й на мобільному]. BBC News (мовою урду). оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 21 серпня 2020. «یہ عظیم لغت 22 جلدوں پر مشتمل ہے اور اس میں دو لاکھ 64 ہزار الفاظ شامل ہیں۔... لغت تیار کرنے کی یہ مہم 52 برس کے بعد 2007 میں اس وقت اختتام پذیر ہوئی جب اس کی 22ویں اور آخری جلد شائع ہوئی۔ (Цей чудовий словник складається з 22 томів і містить 264 000 слів... Кампанія зі створення словника тривала 52 роки та скінчилася у 2007 році, коли був опублікований її 22-й і остаточний том.)»
- Urdu Dictionary Board launches Digital Dictionary. www.urdupoint.com (мовою урду). 23 червня 2017. оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 21 серпня 2020.
- Ali Raza (4 липня 2017). Urdu Dictionary Board launches 22-volume Urdu Digital Dictionary. www.techjuice.pk (англ.). оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 21 серпня 2020. «Urdu Dictionary Board launched the 22-volume Urdu Digital Dictionary with the supervision of the National History and Literary Heritage (NHLH) Division. The dictionary is the first of its kind in the Urdu language.»
- اردو لغت (تاریخی اُصول پر) [Словник на урду (за історичним принципом)]. http://udb.gov.pk (мовою урду). 2017. Процитовано 22 серпня 2020. «اِسْلامی ... اسلام سے متعلق اور منسوب ...۔ (Ісламський... Пов'язаний з ісламом...)»
- اردو لغت (تاریخی اُصول پر) [Словник на урду (за історичним принципом)]. http://udb.gov.pk (мовою урду). 2017. Процитовано 22 серпня 2020. «جَُمْہُورِیَہ ... جمہوری ریاست ، جمہوریت ...۔ (Республіка... Демократична держава, демократія)»
- ↑ پاکستان [Пакистан]. BBC News (мовою урду). оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ وزیر اعظم اسلامی جمہوریہ پاکستان کا رمضان المبارک کے موقع پر قوم کے نام پیغام [Послання Прем'єр-міністра Ісламської Республіки Пакистан до нації з нагоди Рамадану]. pmo.gov.pk (мовою урду). Islamic republic of Pakistan Prime minister's office. оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020. «...پاکستان... (...Пакистан...)»
- (pdf). Бібліотека Конгресу. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 22 серпня 2020. «Letters of the Alphabet...Romanization (Букви алфавіту... Латинізація)»
- James Minahan (2009). The Complete Guide to National Symbols and Emblems [2 Volumes]. ABC-CLIO. с. 141. ISBN 978-0-313-34497-8.
- Посольство України в Ісламській Республіці Пакистан. Посольство України в Пакистані. оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 23 серпня 2020.
- ↑ THE PRESIDENT OF PAKISTAN Home Page [Домашня сторінка президента Пакистану]. president.gov.pk (англ.). оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 23 серпня 2020. «...the 13th President of Islamic Republic of Pakistan... (...13-й президент Ісламської республіки Пакистан...»
- ↑ (англ.). Ministry of Information and Broadcasting, Уряд Пакистану. Архів оригіналу за 1 July 2007. Процитовано 18 грудня 2013. «...The scroll supporting the shield carries the Urdu version of Quaid-e-Azam'sfamous motto --- "Faith", "Unity", Discipline... (...Сувій, що підтримує щит, містить урду-версію відомого девізу Quaid-e-Azam --- "Віра", "Єдність", Дисципліна...)»
- ↑ اردو لغت (تاریخی اُصول پر) [Словник на урду (за історичним принципом)]. http://udb.gov.pk (мовою урду). 2017. Процитовано 22 серпня 2020. «قَومیتَرانَہ...کسی قوم یا ملک کا سرکاری طور پر اختیار کیا ہو...(Національний гімн...Офіційно прийнята пісня нації чи країни...)»
- ↑ اردو لغت (تاریخی اُصول پر) [Словник на урду (за історичним принципом)]. http://udb.gov.pk (мовою урду). 2017. Процитовано 22 серпня 2020. «پاک ... صاف (آلودگی وغیرہ سے) خالی...بچا ہوا (کسی بری بات سے)...(مجازاً) معصوم ، بے گناہ...اچھوتی...نیک ، متقی...(احتراماً) نام وغیرہ کے ساتھ ۔ (Пак... Чистий (від забруднення тощо), Порожній... врятований або убезпечений (від чогось поганого)... Недоторканий... Праведний, благочестивий... (виявлення поваги) у використанні з назвою тощо»
- ↑ اردو لغت (تاریخی اُصول پر) [Словник на урду (за історичним принципом)]. http://udb.gov.pk (мовою урду). 2017. Процитовано 22 серпня 2020. «سِتان...جگہ موقع ، مقام ، بطور لاحقۂ مستعمل (Стан... місце можливостей, місце розташування, використовується виключно, як суфікс слова)»
- Ashmore, Harry S. (1961). Britannica Junior (англ.) 12. W. Benton publisher [for] Encyclopaedia Britannica. с. 32. «The word was formed of the first letters of the provinces of Punjab, Afghania (North West Frontier Province), Kashmir, and Sind, plus the word stan, which means "land" in Urdu. Pak is also the Urdu word for "pure," so that "Pakistan" came to mean "pure land."(Слово утворилося з першої літери провінцій Пенджаб, Афганія (Північно-Західна Прикордонна Провінція), Кашмір та Сінд, плюс слово стан, що означає "земля" на урду. Пак - це, також на урду, слово "чисте", так що "Пакистан" стало означати "чиста земля".)»
- Східний світ/Skhidnyĭ svit (укр.). Східний світ/Skhidnyĭ svit. 2007. с. 95. «Пакистан - слово спільне для мов урду та фарсі, що означає "земля чистих", тобто справжніх мусульман»
- Зінько/Zinʹko, Соломія/Solomii͡a (2005). Іслам у сучасній світовій політиці/Islam in the Contemporary World Political Processes (укр.). Простір-М/Prostir-M. с. 132. «Державна символіка країни (півмісяць - символ вдосконалення та прогресу) і її назва (перекладається з урду як "чиста держава") стверджують виняткову роль Пакистану в мусульманському світі.»
- . Енциклопедія історії України. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 23 серпня 2020. |quote=Назва П. (у перекладі з урду – "Країна чистих") уперше прозвучала 1933 в памфлеті Чоудхарі Рамхата Алі "Зараз або ніколи" і була акронімом назв мусульманських земель зх. Індії, де "П" означало Пенджаб, "А" – Афганістан, "К" – Кашмір, "С" – Сінд і "тан" – Белуджистан. Пізніше для простоти вимови британці додали "и".
- ↑ Now or Never; Are We to Live or Perish Forever? [Зараз або Ніколи; Нам жити чи згинути назавжди?] (pdf) (англ.). оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 24 серпня 2020. «Dear Sir, I am enclosing herewith an appeal on behalf of the thirty million Muslims of PAKSTAN, who live in the five Northern Units of India - Punjab, N.W.F.P (Afghan Province), Kashmir, Sindh and Baluchistan, embodying their inexorable demand for the recognition of their separate national status, as distinct from the rest of India, by the grant of a separate Federal Constitution on social, religious, political and historical grounds...we, Muslims of PAKISTAN, do possess a separate and distinct nationality...(Шановний сер! Я додаю до цього заклик окремого від імені тридцяти мільйонів мусульман ПАКСТАНУ, що проживають проживають у п’яти північних районах Індії - Пенджабі, П.З.П.П. (Афганській Провінції), Кашмірі, Сіндху та Белуджістані, втілюючи їх невблаганну вимогу про визнання їх окремого національного статусу, на відміну від решти Індії, наданням окремої Федеральної конституції за соціальними, релігійними, політичними та історичними ознаками... ми, мусульмани ПАКИСТАНУ, маємо окрему і чітко визначену національність...)»
- Snedden, Christopher (2015). Understanding Kashmir and Kashmiris (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-1-84904-342-7.
- Pirzada, Syed Sharifuddin (1963). Evolution of Pakistan (англ.). All-Pakistan Legal Decisions.
- Qasmi, Ali Usman; Robb, Megan Eaton (15 вересня 2017). Muslims against the Muslim League (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-1-107-16663-9.
- . www.structurae.de. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 9 липня 2007.
- Indus Basin Project. Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 9 липня 2007.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 22 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 22 грудня 2009.
- Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001
- ↑ Статистичні дані за 2005. Організація ООН з питань продовольства і сільського господарства FAO
- . Meduza (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 20 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 23 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2009. Процитовано 23 грудня 2009.
Джерела та література
- Я. Л. Примаченко. Пакистан [ 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 21. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- В. М. Шаповал. Пакистан [ 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
Посилання
- Government of Pakistan [ 27 січня 2006 у Wayback Machine.]
- The President of Pakistan [ 5 липня 2008 у Wayback Machine.]
- at UCB Libraries GovPubs