www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аравійське море англ Arabian Sea напівзамкнене окраїнне море Індійського океану між півостровами Сомалі Аравійським та І

Аравійське море

Аравійське море (англ. Arabian Sea) — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км². Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 м. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰.

Аравійське море
16° пн. ш. 64° сх. д. / 16° пн. ш. 64° сх. д. / 16; 64
Розташування Індійський океан
Довжина 2400 км
Площа 3683 тис. км²
Найбільша глибина 5203 м
Середня глибина 2734 м
Об'єм 10 070 тис. км³
Впадаючі річки Інд, Дашт
Аравійське море у Вікісховищі

Назва

Аравійське море у різні часи було відоме європейським та азійським мореплавцям під різними назвами: Еритрейське, Сіндху Сагар (море Сіндху), Зелене, Оманське, Перське та Індо-Арабське море.

Фізико-географічне положення

Аравійське море

Межі й протоки

Острови

Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські.

Береги

Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки. Найбільші затоки:

Річковий стік

Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході.

Геологія і рельєф дна

Тектоніка

Рельєф дна

Донні відклади

Корисні копалини

Клімат

Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм.

Зима

Зима ясна, суха.

Літо

Літо хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).

Гідрологія

Температура води

Температура води від +22 +29 °C.

Водні маси

Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰.

Конвекція

Морські течії

Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг.

Припливи й хвилювання

Припливи неправильні, подобові (до 5,1 м).

Льодовий режим

Гідрохімія

Солоність

Солоність — 35,8—36,5 ‰.

Біологія

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів.

З зоогеографічного погляду донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до індо-західнопацифічної області тропічної зони.

Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники.

Історія

Господарське використання

Судноплавство

Порти

Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден.

Рибальство

Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).

Енергетика

Нафтовидобувна промисловість

Рекреація і туризм

Геополітична складова

Дослідження

Стихійні лиха

Екологія і охорона природи

Див. також

Примітки

  1. ↑ Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ Аравийское море // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  3. ↑ (рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
  4. . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 25 червня 2014. 
  5. . Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 11 березня 2021. 
  6. Аравийское море // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  8. ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  9. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  10. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література

  • (рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — М. : Наука, 1991. — 128 с. ISBN 5-02-002065-6.
  • (рос.) Суховей В. Ф. Моря мирового океана. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
  • (рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. — Л., 1959.
  • (англ.) Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аравійське море
  • (рос.) Аравійське море [ 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] — в публікаціях часопису «Вокруг света».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aravijske more angl Arabian Sea napivzamknene okrayinne more Indijskogo okeanu mizh pivostrovami Somali Aravijskim ta Indostan 1 Omivaye beregi Yemenu Omanu OAE Iranu Pakistanu Indiyi Dzhibuti Somali Plosha 3683 tis km 1 Serednya glibina 2734 m najbilsha 5203 m 2 3 Ob yem vodi 10 070 tis km Solonist morskoyi vodi dosit visoka 35 8 36 5 1 3 Aravijske more16 pn sh 64 sh d 16 pn sh 64 sh d 16 64Roztashuvannya Indijskij okeanDovzhina 2400 kmPlosha 3683 tis km Najbilsha glibina 5203 mSerednya glibina 2734 mOb yem 10 070 tis km Vpadayuchi richki Ind DashtAravijske more u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Fiziko geografichne polozhennya 2 1 Mezhi j protoki 2 2 Ostrovi 2 3 Beregi 2 4 Richkovij stik 3 Geologiya i relyef dna 3 1 Tektonika 3 2 Relyef dna 3 3 Donni vidkladi 3 4 Korisni kopalini 4 Klimat 4 1 Zima 4 2 Lito 5 Gidrologiya 5 1 Temperatura vodi 5 2 Vodni masi 5 3 Konvekciya 5 4 Morski techiyi 5 5 Priplivi j hvilyuvannya 5 6 Lodovij rezhim 6 Gidrohimiya 6 1 Solonist 7 Biologiya 8 Istoriya 9 Gospodarske vikoristannya 9 1 Sudnoplavstvo 9 2 Porti 9 3 Ribalstvo 9 4 Energetika 9 4 1 Naftovidobuvna promislovist 9 5 Rekreaciya i turizm 9 6 Geopolitichna skladova 10 Doslidzhennya 11 Stihijni liha 12 Ekologiya i ohorona prirodi 13 Div takozh 14 Primitki 15 Literatura 16 PosilannyaNazva RedaguvatiAravijske more u rizni chasi bulo vidome yevropejskim ta azijskim moreplavcyam pid riznimi nazvami Eritrejske 4 Sindhu Sagar more Sindhu 5 Zelene Omanske Perske ta Indo Arabske more 6 Fiziko geografichne polozhennya Redaguvati Aravijske more Mezhi j protoki Redaguvati Ostrovi Redaguvati Ostroviv malo usi voni roztashovani poblizu beregiv Najbilshi grupi ostroviv Sokotra Lakkadivski 1 Beregi Redaguvati Beregi visoki skelyasti miscyami nizovinni deltovi miscyami zruchni buhti j zatoki 2 Najbilshi zatoki 2 Adenska zatoka na zahodi spoluchayetsya Bab el Mandebskoyu zatokoyu z Chervonim morem Omanska zatoka na pivnichnomu zahodi spoluchayetsya Ormuzkoyu protokoyu z Perskoyu zatokoyu Kach na pivnichnomu shodi Kambejska zatoka na pivnichnomu shodi Richkovij stik Redaguvati Najbilshoyu richkoyu basejnu Aravijskogo morya ye Ind sho vpadaye na pivnichnomu shodi 3 Geologiya i relyef dna RedaguvatiTektonika Redaguvati Relyef dna Redaguvati Donni vidkladi Redaguvati Korisni kopalini RedaguvatiKlimat RedaguvatiShidna i pivdenna akvatoriya morya lezhat v subekvatorialnomu a pivnichna i zahidna v tropichnomu klimatichnomu poyasi 7 Umovna mezha prohodit po liniyi vid Afrikanskogo rogu do delti Indu 8 U shidnij chastini vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni U litno osinnij period chasto formuyutsya tropichni cikloni 8 Zahidna chastina morya znahoditsya pid vplivom tropichnih povitryanih mas Ce zharka posushliva zona z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi povitrya Sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya Perevazhayut pasatni vitri U teplij sezon utvoryuyutsya tropichni cikloni 8 Atmosferni opadi na zahodi v umovah tropichnogo klimatu 25 125 mm na rik na shodi do 3000 mm 3 Zima Redaguvati Zima yasna suha Lito Redaguvati Lito hmarne doshove z shtormovimi vitrami i tropichnimi ciklonami kviten listopad Gidrologiya RedaguvatiTemperatura vodi Redaguvati Temperatura vodi vid 22 29 C Vodni masi Redaguvati Pid vplivom glibinnih vod Chervonogo morya i Perskoyi zatoki v Aravijskomu mori na glibinah do 1500 m temperatura morskoyi vodi perevishuye 5 C solonist bilsha za 35 0 3 Konvekciya Redaguvati Morski techiyi Redaguvati Techiyi v poverhnevomu shari spryamovani vzimku na pivdennij zahid v pivnichnij chastini morya utvoryuyetsya anticiklonalnij koloobig vlitku na pivnichnij shid v pivnichnij chastini morya ciklonalnij koloobig 1 3 Priplivi j hvilyuvannya Redaguvati Priplivi nepravilni podobovi do 5 1 m Lodovij rezhim RedaguvatiGidrohimiya RedaguvatiSolonist Redaguvati Solonist 35 8 36 5 Biologiya RedaguvatiV akvatoriyi morya vidilyayut nastupni ekoregioni v indo zahidnotihookeanskij morskij zoogeografichnij provinciyi Adenskoyi Perskoyi i Omanskoyi zatok shidnoaravijske i zahidnoindijske uzberezhzhya rajon Maldivskih ostroviv 9 Z zoogeografichnogo poglyadu donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m nalezhit do indo zahidnopacifichnoyi oblasti tropichnoyi zoni 10 Vodyatsya dyugon letyuchi ribi tunec mech riba oseledci vitrilniki 1 Istoriya RedaguvatiGospodarske vikoristannya RedaguvatiSudnoplavstvo Redaguvati Porti Redaguvati Porti Mumbayi Bombej Karachi Abadan Aden 1 2 Ribalstvo Redaguvati Rozvinute ribalstvo tunec mech riba ta insha Energetika Redaguvati Naftovidobuvna promislovist Redaguvati Rekreaciya i turizm Redaguvati Geopolitichna skladova RedaguvatiDoslidzhennya RedaguvatiStihijni liha RedaguvatiEkologiya i ohorona prirodi RedaguvatiDiv takozh RedaguvatiAdenska zatoka Lakkadivski ostrovi Omanska zatokaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh Aravijske more Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 a b v g Aravijskoe more Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros a b v g d e ros Aravijskoe more Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1960 T 1 Aare Dyatkovo 563 s The Periplus of the Erythraean Sea Travel and Trade in the Indian Ocean by a Merchant of the First Century Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 25 chervnya 2014 Geographica Indica The Arabian Sea Arhiv originalu za 2 lipnya 2017 Procitovano 11 bereznya 2021 Aravijskoe more Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 a b v ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Literatura Redaguvati ros Bogdanov D V Okeany i morya nakanune XXI veka Chelovek i okruzhayushaya sreda M Nauka 1991 128 s ISBN 5 02 002065 6 ros Suhovej V F Morya mirovogo okeana L Gidrometeoizdat 1980 288 s ros Muromcev A M Osnovnye cherty gidrologii Indijskogo okeana L 1959 angl Wooster W S Schaefer M V Robinson M K Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography La Jolla 1967 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aravijske more ros Aravijske more Arhivovano 13 serpnya 2016 u Wayback Machine v publikaciyah chasopisu Vokrug sveta Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aravijske more amp oldid 38626197