www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дощ У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна рідкі атмосферні опади що випадають з хмар у вигляді крапель ді

Дощ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дощ.

Дощ — рідкі атмосферні опади, що випадають з хмар у вигляді крапель діаметром понад 0,5 мм.

Дощ
Шум дощу та грози
Дощ
Дощовий пейзаж
Дощові краплі. Знято вночі із застосуванням лампи-спалаху

Характеристики

Рідкі опади з меншим діаметром крапель називаються мрякою. Краплі з діаметром понад 7 мм, розбиваються при випаданні на менші краплі. Інтенсивність дощу коливається від 0.25 мм/год (мжа) до 100 мм/год (злива). Дощ силою 28 мм/год, що випадає на площі 1 га досягає потужності 7,5 кВт.

Поверхневі потоки, що утворюються під час дощу, спричиняють значну ерозію корінних порід, особливо у гірській місцевості.

Тривала відсутність дощу призводить до посухи. У багатьох культурах виконується спеціальний обряд викликання дощу, що виконується під час посухи з метою виклику дощу.

Утворення дощу

Дощ випадає, як правило, зі змішаних хмар (переважно шарувато-дощових та високошаруватих), що містять за температури нижче 0 °C переохолоджені краплини та льодяні кристали. Пружність насичення водяної пари над краплями більша, ніж над крижаними кристалами за тієї ж температури, тому хмара, навіть ненасичена водяною парою по відношенню до крапель води, буде перенасичена по відношенню до кристалів. Це призводить до зростання кристалів за одночасного випаровування крапель. Збільшуючись і обтяжуючись, кристали випадають з хмари, приморожуючи до себе при цьому переохолоджені краплини. Входячи у нижню частину хмари або в шари під нею з температурою понад 0 °C вони тануть, перетворюючись на дощові краплини. Менша роль в утворенні дощу належить злиттю хмарних крапель між собою.

Утворення кристалів льоду звичайно відбувається на ядрах кристалізації — аерозольних часточках, присутніх в атмосфері. За високої концентрації аерозолів утворення дощових краплин відбувається швидше. З цієї причини над великими містами частіше, ніж на селі випадають слабкі дощі. Розпилюючи у хмарі реагенти, можна викликати штучний дощ, однак кількість штучних опадів буде невеликою. В природних умовах дощові хмари утворюються на потоках теплого вологого повітря, які багаторазово відновлюють вміст вологи у хмарі під час дощу.

Якщо сонце освітлює дощові краплини, що летять, то за певних умов можна спостерігати веселку.

Умови утворення

Дощ як явище може бути присутнім на планетах лише за певних температурних умов в їх атмосферах. Планети Земля і Титан (супутник Сатурна) володіють такими умовами. Суть їх зводиться до того, що температурні умови в нижніх шарах атмосфер зазначених планет можуть підтримувати речовину у двох або трьох агрегатних станах. На Землі це вода, нижні шари її атмосфери дозволяють перебувати воді в усіх трьох агрегатних станах. На Титані температурні умови сприяють випадінню метанових дощів, тому що метан в таких умовах може бути як рідиною, так і газом.

Різновиди

  • Злива (проливень, хлющ, хлюща) — сильний дощ
  • Мряка (мрячка, мжичка, діал. мгичка, мигичка, моква, мжа, мжиця) — дуже дрібний і густий дощ
  • Плова — дощ з бурею
  • Сльота (хляпавка) — невпинний дощ; сира погода з дощем
  • Хвища — сильний і холодний дощ
  • Облі́жний дощ, розм. обложни́й дощ — тривалий, затяжний дощ
  • Крижаний дощ
  • Дощ зі снігом
  • Сліпий дощ (він же курячий та свинячий) — краплистий короткочасний дощ у сонячний день.

Звичайний дощ також можуть називати «дощовиця».

Дощові краплі

Виділяють кілька типів дощових краплин. За переважанням того чи іншого типу краплин визначається вид дощу, що випадає.

Випадання крапель відбувається, коли крапельки води зливаються в більші краплі або коли краплі води замерзають на кристалі льоду. Цей процес відомий як процес Бержерона-Фіндайзен. Зазвичай опір повітря змушує крапельки води залишатися висіти в хмарі. Коли виникає турбулентність повітря, крапельки води стикаються, утворюючи великі краплі. Оскільки ці великі краплі води опускаються, злиття триває, так що краплі стають досить важкими, щоб подолати опір повітря і випасти у вигляді дощу. Найчастіше злиття відбувається в хмарах, де температура повітря вища від точки замерзання води. У хмарах, де температура нижча за точку замерзання води, коли кристали льоду набирають достатню масу, вони починають падати вниз. Як правило, це вимагає від кристалів льоду більшої маси, ніж від водяних крапель, для початку їх випадіння. Цей процес залежить від температури, оскільки переохолоджені краплі води існують тільки в хмарах, де температура нижча від точки замерзання води. Крім того, через велику різницю температур між хмарою і землею, ці кристали льоду можуть розтанути при випаданні, стаючи дощем.

Дощові краплі мають розміри від 0,1 до 6-7 мм, середній діаметр, вище якого вони, як правило, розпадаються. Менші краплі називають хмарними і їх форма є сферичною. Коли крапля збільшується в розмірах, її форма стає все більш сплюсненою, завдяки тиску зустрічного повітряного потоку. Великі краплі дощу мають більш плоский низ. Дуже великі краплі мають форму парашута. Всупереч поширеній думці їх форма зовсім не нагадує сльозинку. Найбільші краплі дощу на Землі були зафіксовані в Бразилії і на Маршаллових островах у 2004 році — деякі з них досягали діаметра 10 мм. Їх великий розмір пояснюється конденсатом на великих частинках диму або зіткненням між краплями за великої їх концентрації в повітрі.

Інтенсивність і тривалість дощу, як правило, обернено пропорційні, тобто, негода високої інтенсивності, ймовірно, буде короткочасною, а тривалість слабких опадів може бути значно більшою. Як правило, в більшості випадків краплі дощу утворюються з танучого граду. Швидкість випадання дощових крапель діаметром 0,5 мм на рівні моря і без вітру становить від 2 до 6,6 метра на секунду, у той час, як краплі діаметром 5 мм мають швидкість порядку від 9 до 30 метрів в секунду. Звук падіння крапель дощу об воду викликається бульбашками повітря, яке коливається під водою.

Типи дощових крапель:
A — неіснуючий тип крапель (форма краплі під предметом перед падінням);
B — краплини, що за розміром менші від 2 мм (майже круглі);
C — краплини від 2 до 5 мм (сплющена форма через тертя об повітря);
D — краплини більші за 5 мм, через потік повітря поділяються на менші краплини;
E — процес розподілу великої краплини на кілька.

Прогнозування

Кількісний прогноз опадів (скорочено КПО) — це очікувана кількість рідких опадів, накопичених за певний період часу на певній території. КПО буде визначений, коли тип опадів досягає мінімального порога протягом певного періоду. Прогноз опадів, як правило, обмежений синоптичними годинами, такими як 00:00, 06:00, 12:00 і 18:00 GMT. Місцевість розглядається у КПО з використанням рельєфу або на основі кліматологічних моделей опадів зі спостережень з дрібними деталями. Починаючи з середини до кінця 1990-х років, КПО були використані у гідрологічних прогностичних моделях для імітації впливу на річки по всій території Сполучених Штатів. Моделі показують значну чутливість до вологості у пограничному шарі планети або в низьких шарах атмосфери, вологість у яких зменшується з висотою. КПО можуть бути отримані на основі кількісних, прогнозованих сум, або якісних.. Радарні зображення демонструють прогнозування вищої якості, ніж модельні прогнози протягом від 6 до 7 від часу радарного зображення. Прогнози можуть бути перевірені шляхом використання вимірювання дощу, а саме, чи кращі оцінки радарних зображень від прогностичних моделей або комбінація обох. Різні оцінки прогнозів можуть бути використані для вимірювання якості прогнозу опадів.

Географія

Найбільша кількість опадів у вигляді дощу на Землі випадає в районі селища Черрапунджі на північному сході Індії, де в середньому за рік випадає близько 12 м опадів. Найбільша кількість опадів тут зафіксована у 1947 році — 24 326 мм.

Ллоро, місто, розташоване в Чоко, Колумбія, ймовірно, є місцем з найбільшою кількістю опадів у світі, в середньому 13 300 мм на рік. Департамент Чоко є надзвичайно вологим. Тутунендао, невелике містечко, розташоване в тому ж департаменті, є одним із найвологіших за оцінками місць на Землі, в середньому 11 394 мм на рік; у 1974 році в місті випало 26 303 мм, найбільша річна кількість опадів, виміряна в Колумбії. На відміну від Черрапунджі, де більшість опадів випадає в період з квітня по вересень, Тутунендао отримує дощі майже рівномірно протягом року.

Найпотужніші зливи 20 століття зафіксовані:

В Україні

В Україні найвологішими місцями є Карпати, Кримські гори, захід та північний захід України. Середньорічна кількість днів з дощем для Києва становить 146 днів, для Харкова — 134 дні, Сімферополя — 115 днів.

Середньомісячна кількість дощових опадів становить для Києва — до 88 мм (липень), Харкова — до 60 мм (липень), Сімферополя — 55 мм (липень).

Кислотні дощі

Кислотні дощі є великою проблемою для багатьох регіонів, де є промислові підприємства, які викидають оксиди сірки та азоту, що дають різні кислоти, в тому числі і сильні азотну і сірчану кислоту.

У міфології

Перун у Києві

Згідно з віруваннями різних народів дощ посилають божества дощу (наприклад, для того, щоб вродив врожай). У слов'ян таким богом був Перун, у римській міфології — це Юпітер, у греків — Зевс, у ведичній культурі — Індра. Слід зазначити, що у монотеїстичних релігіях, де поклоняються Верховному Богу над іншими підпорядкованими богами, немає потреби поклонятися богові дощу окремо. Якщо людина поклоняється Верховному Богу, то бог дощу, бувши Його слугою, буде також вдоволений і пошле дощі.

В астрономії

Під час входження в атмосферу Землі потік метеорів утворює так званий метеоритний дощ або зорепад. У минулі часи метеорний і метеоритний дощі не розрізняли між собою, тому обидва явища називалися вогняним дощем.

Дощі на інших небесних тілах

Дощі як явище не унікальне для Землі, вони можуть бути й на інших планетах, їх склад залежить від складу атмосфери. Земні дощі складаються з води. На Венері йдуть сірчанокислотні дощі, тому що її хмари складаються в основному з сірчаної кислоти. Але ці опади не долітають до поверхні, випаровуючись через високу температуру.

В минулому на Марсі також йшли водяні дощі. Зрідка вони бувають і зараз. На супутнику Сатурна Титані регулярно йдуть метанові дощі. Дані про це були підтверджені в ході місії «Кассіні-Гюйгенс».

Див. також

Джерела

  1. Мильничук В. С., Арабаджи М. С. Общая геология: Учебник для вузов — М.: Недра, 1989 — ISBN 5-247-00844-8
  2. Астапенко П. Д. Вопросы о погоде — Ленінград: Гидрометеоиздат, 1982
  3. Обліжний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Обложний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Сліпий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Дощ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Дощовиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Jack S. Bushong (1999). . University of Georgia. Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 31 грудня 2008. 
  9. Daniel Weygand (2008). Optimizing Output From QPF Helper. National Weather Service Western Region. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 31 грудня 2008. 
  10. Noreen O. Schwein (2009). . American Meteorological Society. Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 31 грудня 2008. 
  11. Christian Keil, Andreas Röpnack, George C. Craig, and Ulrich Schumann (31 грудня 2008). . Geophysical Research Letters 35 (9): L09812. Bibcode:2008GeoRL..3509812K. doi:10.1029/2008GL033657. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 28 лютого 2012. 
  12. P. Reggiani and A. H. Weerts (February 2008). Probabilistic Quantitative Precipitation Forecast for Flood Prediction: An Application. Journal of Hydrometeorology 9 (1): 76–95. Bibcode:2008JHyMe...9...76R. doi:10.1175/2007JHM858.1. Процитовано 31 грудня 2008. 
  13. Charles Lin (2005). Quantitative Precipitation Forecast (QPF) from Weather Prediction Models and Radar Nowcasts, and Atmospheric Hydrological Modelling for Flood Simulation. Achieving Technological Innovation in Flood Forecasting Project. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 січня 2009. 
  14. http://www.elperiodico.com/default.asp?idpublicacio_PK=46&idioma=CAS&idnoticia_PK=523370&idseccio_PK=1038
  15. На Марсі йшли дощі, Мембрана.ру [ 7 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. Дощі на Титані, комп'ютера.ру [ 22 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

Дощ
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Файли у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dosh Dosh ridki atmosferni opadi sho vipadayut z hmar u viglyadi krapel diametrom ponad 0 5 mm Dosh source source Shum doshu ta groziDoshDoshovij pejzazhDoshovi krapli Znyato vnochi iz zastosuvannyam lampi spalahu Zmist 1 Harakteristiki 2 Utvorennya doshu 2 1 Umovi utvorennya 3 Riznovidi 4 Doshovi krapli 5 Prognozuvannya 6 Geografiya 6 1 V Ukrayini 7 Kislotni doshi 8 U mifologiyi 9 V astronomiyi 10 Doshi na inshih nebesnih tilah 11 Div takozh 12 Dzherela 13 PosilannyaHarakteristiki RedaguvatiRidki opadi z menshim diametrom krapel nazivayutsya mryakoyu Krapli z diametrom ponad 7 mm rozbivayutsya pri vipadanni na menshi krapli Intensivnist doshu kolivayetsya vid 0 25 mm god mzha do 100 mm god zliva Dosh siloyu 28 mm god sho vipadaye na ploshi 1 ga dosyagaye potuzhnosti 7 5 kVt 1 Poverhnevi potoki sho utvoryuyutsya pid chas doshu sprichinyayut znachnu eroziyu korinnih porid osoblivo u girskij miscevosti Trivala vidsutnist doshu prizvodit do posuhi U bagatoh kulturah vikonuyetsya specialnij obryad viklikannya doshu sho vikonuyetsya pid chas posuhi z metoyu vikliku doshu Utvorennya doshu RedaguvatiDosh vipadaye yak pravilo zi zmishanih hmar perevazhno sharuvato doshovih ta visokosharuvatih sho mistyat za temperaturi nizhche 0 C pereoholodzheni kraplini ta lodyani kristali Pruzhnist nasichennya vodyanoyi pari nad kraplyami bilsha nizh nad krizhanimi kristalami za tiyeyi zh temperaturi tomu hmara navit nenasichena vodyanoyu paroyu po vidnoshennyu do krapel vodi bude perenasichena po vidnoshennyu do kristaliv Ce prizvodit do zrostannya kristaliv za odnochasnogo viparovuvannya krapel Zbilshuyuchis i obtyazhuyuchis kristali vipadayut z hmari primorozhuyuchi do sebe pri comu pereoholodzheni kraplini Vhodyachi u nizhnyu chastinu hmari abo v shari pid neyu z temperaturoyu ponad 0 C voni tanut peretvoryuyuchis na doshovi kraplini Mensha rol v utvorenni doshu nalezhit zlittyu hmarnih krapel mizh soboyu Utvorennya kristaliv lodu zvichajno vidbuvayetsya na yadrah kristalizaciyi aerozolnih chastochkah prisutnih v atmosferi Za visokoyi koncentraciyi aerozoliv utvorennya doshovih kraplin vidbuvayetsya shvidshe Z ciyeyi prichini nad velikimi mistami chastishe nizh na seli vipadayut slabki doshi 2 Rozpilyuyuchi u hmari reagenti mozhna viklikati shtuchnij dosh odnak kilkist shtuchnih opadiv bude nevelikoyu V prirodnih umovah doshovi hmari utvoryuyutsya na potokah teplogo vologogo povitrya yaki bagatorazovo vidnovlyuyut vmist vologi u hmari pid chas doshu Yaksho sonce osvitlyuye doshovi kraplini sho letyat to za pevnih umov mozhna sposterigati veselku Umovi utvorennya Redaguvati Dosh yak yavishe mozhe buti prisutnim na planetah lishe za pevnih temperaturnih umov v yih atmosferah Planeti Zemlya i Titan suputnik Saturna volodiyut takimi umovami Sut yih zvoditsya do togo sho temperaturni umovi v nizhnih sharah atmosfer zaznachenih planet mozhut pidtrimuvati rechovinu u dvoh abo troh agregatnih stanah Na Zemli ce voda nizhni shari yiyi atmosferi dozvolyayut perebuvati vodi v usih troh agregatnih stanah Na Titani temperaturni umovi spriyayut vipadinnyu metanovih doshiv tomu sho metan v takih umovah mozhe buti yak ridinoyu tak i gazom Riznovidi RedaguvatiZliva proliven hlyush hlyusha silnij dosh Mryaka mryachka mzhichka dial mgichka migichka mokva mzha mzhicya duzhe dribnij i gustij dosh Plova dosh z bureyu Slota hlyapavka nevpinnij dosh sira pogoda z doshem Hvisha silnij i holodnij dosh Obli zhnij dosh rozm oblozhni j dosh trivalij zatyazhnij dosh 3 4 Krizhanij dosh Dosh zi snigom Slipij dosh vin zhe kuryachij ta svinyachij 5 6 kraplistij korotkochasnij dosh u sonyachnij den Zvichajnij dosh takozh mozhut nazivati doshovicya 7 Doshovi krapli RedaguvatiVidilyayut kilka tipiv doshovih kraplin Za perevazhannyam togo chi inshogo tipu kraplin viznachayetsya vid doshu sho vipadaye Vipadannya krapel vidbuvayetsya koli krapelki vodi zlivayutsya v bilshi krapli abo koli krapli vodi zamerzayut na kristali lodu Cej proces vidomij yak proces Berzherona Findajzen Zazvichaj opir povitrya zmushuye krapelki vodi zalishatisya visiti v hmari Koli vinikaye turbulentnist povitrya krapelki vodi stikayutsya utvoryuyuchi veliki krapli Oskilki ci veliki krapli vodi opuskayutsya zlittya trivaye tak sho krapli stayut dosit vazhkimi shob podolati opir povitrya i vipasti u viglyadi doshu Najchastishe zlittya vidbuvayetsya v hmarah de temperatura povitrya visha vid tochki zamerzannya vodi U hmarah de temperatura nizhcha za tochku zamerzannya vodi koli kristali lodu nabirayut dostatnyu masu voni pochinayut padati vniz Yak pravilo ce vimagaye vid kristaliv lodu bilshoyi masi nizh vid vodyanih krapel dlya pochatku yih vipadinnya Cej proces zalezhit vid temperaturi oskilki pereoholodzheni krapli vodi isnuyut tilki v hmarah de temperatura nizhcha vid tochki zamerzannya vodi Krim togo cherez veliku riznicyu temperatur mizh hmaroyu i zemleyu ci kristali lodu mozhut roztanuti pri vipadanni stayuchi doshem Doshovi krapli mayut rozmiri vid 0 1 do 6 7 mm serednij diametr vishe yakogo voni yak pravilo rozpadayutsya Menshi krapli nazivayut hmarnimi i yih forma ye sferichnoyu Koli kraplya zbilshuyetsya v rozmirah yiyi forma staye vse bilsh splyusnenoyu zavdyaki tisku zustrichnogo povitryanogo potoku Veliki krapli doshu mayut bilsh ploskij niz Duzhe veliki krapli mayut formu parashuta Vsuperech poshirenij dumci yih forma zovsim ne nagaduye slozinku Najbilshi krapli doshu na Zemli buli zafiksovani v Braziliyi i na Marshallovih ostrovah u 2004 roci deyaki z nih dosyagali diametra 10 mm Yih velikij rozmir poyasnyuyetsya kondensatom na velikih chastinkah dimu abo zitknennyam mizh kraplyami za velikoyi yih koncentraciyi v povitri Intensivnist i trivalist doshu yak pravilo oberneno proporcijni tobto negoda visokoyi intensivnosti jmovirno bude korotkochasnoyu a trivalist slabkih opadiv mozhe buti znachno bilshoyu Yak pravilo v bilshosti vipadkiv krapli doshu utvoryuyutsya z tanuchogo gradu Shvidkist vipadannya doshovih krapel diametrom 0 5 mm na rivni morya i bez vitru stanovit vid 2 do 6 6 metra na sekundu u toj chas yak krapli diametrom 5 mm mayut shvidkist poryadku vid 9 do 30 metriv v sekundu Zvuk padinnya krapel doshu ob vodu viklikayetsya bulbashkami povitrya yake kolivayetsya pid vodoyu Tipi doshovih krapel A neisnuyuchij tip krapel forma krapli pid predmetom pered padinnyam B kraplini sho za rozmirom menshi vid 2 mm majzhe krugli C kraplini vid 2 do 5 mm splyushena forma cherez tertya ob povitrya D kraplini bilshi za 5 mm cherez potik povitrya podilyayutsya na menshi kraplini E proces rozpodilu velikoyi kraplini na kilka Prognozuvannya RedaguvatiDokladnishe Kilkisnij prognoz opadivKilkisnij prognoz opadiv skorocheno KPO ce ochikuvana kilkist ridkih opadiv nakopichenih za pevnij period chasu na pevnij teritoriyi 8 KPO bude viznachenij koli tip opadiv dosyagaye minimalnogo poroga protyagom pevnogo periodu Prognoz opadiv yak pravilo obmezhenij sinoptichnimi godinami takimi yak 00 00 06 00 12 00 i 18 00 GMT Miscevist rozglyadayetsya u KPO z vikoristannyam relyefu abo na osnovi klimatologichnih modelej opadiv zi sposterezhen z dribnimi detalyami 9 Pochinayuchi z seredini do kincya 1990 h rokiv KPO buli vikoristani u gidrologichnih prognostichnih modelyah dlya imitaciyi vplivu na richki po vsij teritoriyi Spoluchenih Shtativ 10 Modeli pokazuyut znachnu chutlivist do vologosti u pogranichnomu shari planeti abo v nizkih sharah atmosferi vologist u yakih zmenshuyetsya z visotoyu 11 KPO mozhut buti otrimani na osnovi kilkisnih prognozovanih sum abo yakisnih 12 Radarni zobrazhennya demonstruyut prognozuvannya vishoyi yakosti nizh modelni prognozi protyagom vid 6 do 7 vid chasu radarnogo zobrazhennya Prognozi mozhut buti perevireni shlyahom vikoristannya vimiryuvannya doshu a same chi krashi ocinki radarnih zobrazhen vid prognostichnih modelej abo kombinaciya oboh Rizni ocinki prognoziv mozhut buti vikoristani dlya vimiryuvannya yakosti prognozu opadiv 13 Geografiya RedaguvatiNajbilsha kilkist opadiv u viglyadi doshu na Zemli vipadaye v rajoni selisha Cherrapundzhi na pivnichnomu shodi Indiyi de v serednomu za rik vipadaye blizko 12 m opadiv Najbilsha kilkist opadiv tut zafiksovana u 1947 roci 24 326 mm Lloro misto roztashovane v Choko Kolumbiya jmovirno ye miscem z najbilshoyu kilkistyu opadiv u sviti v serednomu 13 300 mm na rik Departament Choko ye nadzvichajno vologim Tutunendao nevelike mistechko roztashovane v tomu zh departamenti ye odnim iz najvologishih za ocinkami misc na Zemli v serednomu 11 394 mm na rik u 1974 roci v misti vipalo 26 303 mm najbilsha richna kilkist opadiv vimiryana v Kolumbiyi Na vidminu vid Cherrapundzhi de bilshist opadiv vipadaye v period z kvitnya po veresen Tutunendao otrimuye doshi majzhe rivnomirno protyagom roku 14 Najpotuzhnishi zlivi 20 stolittya zafiksovani 4 lipnya 1956 roku u shtati Montana SShA koli za 1 hvilinu vipalo 31 3 mm opadiv 28 29 lyutogo 1964 roku nad ostrovami Reyunjon Indijskij okean za 12 godin vipalo 1350 mm 16 16 bereznya 1952 roku tam zhe za 24 godini vipalo 1880 mm V Ukrayini Redaguvati V Ukrayini najvologishimi miscyami ye Karpati Krimski gori zahid ta pivnichnij zahid Ukrayini Serednorichna kilkist dniv z doshem dlya Kiyeva stanovit 146 dniv dlya Harkova 134 dni Simferopolya 115 dniv Serednomisyachna kilkist doshovih opadiv stanovit dlya Kiyeva do 88 mm lipen Harkova do 60 mm lipen Simferopolya 55 mm lipen Kislotni doshi RedaguvatiKislotnist normalnogo doshu pH 5 6 U kislotnogo doshu vona nizhcha Pri kislotnosti vodi rN 5 5 ginut korisni donni bakteriyi vodojmi a pri rN 4 5 gine vsya riba bilshist zemnovodnih ta komah Kislotni doshi ye velikoyu problemoyu dlya bagatoh regioniv de ye promislovi pidpriyemstva yaki vikidayut oksidi sirki ta azotu sho dayut rizni kisloti v tomu chisli i silni azotnu i sirchanu kislotu U mifologiyi Redaguvati Perun u KiyeviZgidno z viruvannyami riznih narodiv dosh posilayut bozhestva doshu napriklad dlya togo shob vrodiv vrozhaj U slov yan takim bogom buv Perun u rimskij mifologiyi ce Yupiter u grekiv Zevs u vedichnij kulturi Indra Slid zaznachiti sho u monoteyistichnih religiyah de poklonyayutsya Verhovnomu Bogu nad inshimi pidporyadkovanimi bogami nemaye potrebi poklonyatisya bogovi doshu okremo Yaksho lyudina poklonyayetsya Verhovnomu Bogu to bog doshu buvshi Jogo slugoyu bude takozh vdovolenij i poshle doshi V astronomiyi RedaguvatiPid chas vhodzhennya v atmosferu Zemli potik meteoriv utvoryuye tak zvanij meteoritnij dosh abo zorepad U minuli chasi meteornij i meteoritnij doshi ne rozriznyali mizh soboyu tomu obidva yavisha nazivalisya vognyanim doshem Doshi na inshih nebesnih tilah RedaguvatiDoshi yak yavishe ne unikalne dlya Zemli voni mozhut buti j na inshih planetah yih sklad zalezhit vid skladu atmosferi Zemni doshi skladayutsya z vodi Na Veneri jdut sirchanokislotni doshi tomu sho yiyi hmari skladayutsya v osnovnomu z sirchanoyi kisloti Ale ci opadi ne dolitayut do poverhni viparovuyuchis cherez visoku temperaturu V minulomu na Marsi takozh jshli vodyani doshi Zridka voni buvayut i zaraz 15 Na suputniku Saturna Titani regulyarno jdut metanovi doshi Dani pro ce buli pidtverdzheni v hodi misiyi Kassini Gyujgens 16 Div takozh RedaguvatiAtmosferni opadi Prognoz pogodi Zliva Snig Perun Kolorovij dosh en Dosh iz tvarinDzherela Redaguvati Milnichuk V S Arabadzhi M S Obshaya geologiya Uchebnik dlya vuzov M Nedra 1989 ISBN 5 247 00844 8 Astapenko P D Voprosy o pogode Leningrad Gidrometeoizdat 1982 Oblizhnij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Oblozhnij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Slipij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Dosh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Doshovicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Jack S Bushong 1999 Quantitative Precipitation Forecast Its Generation and Verification at the Southeast River Forecast Center University of Georgia Arhiv originalu za 5 lyutogo 2009 Procitovano 31 grudnya 2008 Daniel Weygand 2008 Optimizing Output From QPF Helper National Weather Service Western Region Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 31 grudnya 2008 Noreen O Schwein 2009 Optimization of quantitative precipitation forecast time horizons used in river forecasts American Meteorological Society Arhiv originalu za 9 chervnya 2011 Procitovano 31 grudnya 2008 Christian Keil Andreas Ropnack George C Craig and Ulrich Schumann 31 grudnya 2008 Sensitivity of quantitative precipitation forecast to height dependent changes in humidity Geophysical Research Letters 35 9 L09812 Bibcode 2008GeoRL 3509812K doi 10 1029 2008GL033657 Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 28 lyutogo 2012 P Reggiani and A H Weerts February 2008 Probabilistic Quantitative Precipitation Forecast for Flood Prediction An Application Journal of Hydrometeorology 9 1 76 95 Bibcode 2008JHyMe 9 76R doi 10 1175 2007JHM858 1 Procitovano 31 grudnya 2008 Charles Lin 2005 Quantitative Precipitation Forecast QPF from Weather Prediction Models and Radar Nowcasts and Atmospheric Hydrological Modelling for Flood Simulation Achieving Technological Innovation in Flood Forecasting Project Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 sichnya 2009 http www elperiodico com default asp idpublicacio PK 46 amp idioma CAS amp idnoticia PK 523370 amp idseccio PK 1038 Na Marsi jshli doshi Membrana ru Arhivovano 7 listopada 2011 u Wayback Machine ros Doshi na Titani komp yutera ru Arhivovano 22 bereznya 2009 u Wayback Machine ros Dosh Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi Arhivovano 4 grudnya 2020 u Wayback Machine Klimat mira Arhivovano 10 grudnya 2006 u Wayback Machine ros Kravchuk P A Geograficheskij kalejdoskop K Radyanska shkola 1988 143 s 130 tis prim ISBN 5 330 00384 9 ros Posilannya RedaguvatiDoshu sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi Dosh Arhivovano 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 376 378 1000 ekz Svinyachij dosh Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1691 1692 1000 ekz Doshova voda Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 72 Dosh Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dosh amp oldid 39929535