Сімферополь

Сімферо́поль (Акмесджит, крим. Aqmescit) — місто в Україні, столиця Автономної Республіки Крим. З березня 2014 року місто тимчасово окуповане Росією. Рішенням тимчасової окупаційної адміністрації місто названо адміністративним центром «Республіки Крим». Лежить над річкою Салгир, на північних схилах Кримських гір, між двома пасмами його передгір'я.

Сімферополь Акмесджит
Герб Сімферополя Прапор Сімферополя
Залізничний вокзал, будинок Воронцова в парку Салгирка, Свято-Троїцький собор, Кримський державний медичний університет, Кебір-Джамі, вулиця Карла Маркса
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим (окупована й анексована Росією)
Район	Сімферопольська міська рада, після повернення території Криму під загальну юрисдикцію України — Сімферопольський район
Код КАТОТТГ	UA01160330010074014
Засноване	початок XVI ст.; 1784
Поділ міста	3 райони
Населення	▲338 319 (01.01.2014)
- повне	▲338 319 (01.01.2014)
Агломерація	363 341 (міськрада, 01.01.2014)
Площа	107.41 км²
Густота населення	3149.79 осіб/км²
Поштові індекси	95000-490
Телефонний код	+380-652
Координати	44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д. / 44.950; 34.100Координати: 44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д. / 44.950; 34.100
Висота над рівнем моря	245 м
Водойма	р. Салгир
Назва мешканців	сімферо́полець, сімферо́полька, сімферо́польці
Міста-побратими	9 міст (див. список)
День міста	перша неділя червня
Відстань
Найближча залізнична станція	Сімферополь
До Києва
- фізична	664 км
- залізницею	863 км
- автошляхами	780 км
Міська влада
Адреса	95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, 27-65-14
Вебсторінка	Сімферопольська міська рада (сайт тимчасово не працює)
Міський голова	Агеєв Віктор Миколайович (голова міської ради) Маленко Наталія Федорівна (голова адміністрації міста)
Сімферополь у Вікісховищі Мапа Сімферополь Акмесджит Сімферополь Акмесджит

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сімферополь.

Місто адміністративно поділене на три міські райони: Залізничний, Київський та Центральний.

Назва

Назва Акмесджит перекладається з кримськотатарської як «біла мечеть». Водночас в багатьох тюркських мовах, в тому числі і в кримськотатарській, Ак (білий) означає також захід, тоді як Кок (блакитний) — схід. Сучасна назва впроваджена російською імператрицею Катериною II в рамках її «Грецького проєкту». Ім'я Сімферополь у перекладі з дав.-гр. ἡ Συμφερούπολις /ге̅ сӱмферу́поліс/ означає «Місто (до) загального блага». У першій половині XX століття українською місто називалося також Симферопіль, Семферопіль.

Історія

Ювілейна монета НБУ присвячена 225-річчю Сімферополя

На території міста відомі знахідки залишків житла людини ще з доби палеоліту.

Перше античне поселення виникло у ІІІ столітті до н. е. як столиця скіфів у Таврії Неаполь Скіфський. На межі ІІ-ІІІ століть н. е. Неаполь став занепадати під ударами греків; остаточно місто зникло в результаті навали готів у ІІІ ст і гунів у IV ст., а його залишки були випадково виявлено лише у ХІХ ст.

Щонайменше з початку XVII століття — в долині Салгира вже існувало велике місто Акмесджит (або ж Ак-Мечеть, «біла мечеть»), резиденція кримського калга-султана. Після захоплення Криму Російською імперією у 1784 році імператрицею Катериною II місто отримало назву Сімферополь («місто загального блага») і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з 1802 — губернії).

• 24 квітня 1918 року Сімферополь був здобутий Кримською групою Армії УНР.
• 1921–1945 центр Кримської Автономної РСР, з 1945 — Кримської області РРФСР.
• 1954 р. — Кримська область в складі УРСР
• 1991 р. — адміністративний центр Кримської АРСР.
• З 1998 р. — столиця АР Крим.
• У лютому-березні 2014 місто окуповане Росією і проголошено адміністративним центром т. зв. «Республіки Крим».

Географія

Клімат

Клімат напівсухий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня +0,4 °C, липня +23,3 °C. Опадів 509 мм в рік, кількість годин сонячного сяйва 2469 на рік. Зима триває переривчасто (з 29 грудня по 25 лютого). На вегетаційний період припадає 270 мм опадів.

Клімат Сімферополь (1981-2010)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	20,4	21,9	28,7	31,5	34,2	37,7	39,3	39,5	37,2	33,3	28,0	25,4	39,5
Середній максимум, °C	3,9	4,7	9,1	15,9	21,4	25,7	28,9	28,7	23,1	17,0	10,4	5,6	16,2
Середня температура, °C	0,2	0,4	3,9	9,9	15,1	19,5	22,3	22,0	16,9	11,3	5,8	2,0	10,8
Середній мінімум, °C	−2,9	−3,2	−0,3	4,8	9,5	13,9	16,5	16,1	11,2	6,8	2,2	−1,1	6,2
Абсолютний мінімум, °C	−26	−30,3	−18,4	−11,1	−8,4	0,7	3,6	3,8	−5,1	−11,4	−21,7	−23,2	−30,3
Годин сонячного сяйва	86,8	101,7	164,3	210,0	282,1	315,0	341,0	316,2	261,0	204,6	114,0	74,4
Норма опадів, мм	39	36	37	34	34	58	47	52	42	42	49	45	515
Днів з дощем	12	11	11	11	10	11	8	7	10	11	13	14	129
Днів зі снігом	11	11	7	1	0	0	0	0	0	1	4	9	44
Вологість повітря, %	85	81	76	69	68	67	63	63	69	76	82	84	74
Джерело: Pogoda.ru.net, Hong Kong Observatory for data of sunshine hours

Населення

Населення Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці Лозова — Сімферополь (1872–1875); його кількість, осіб:

Таблиця зміни чисельності населення

1840	1864	1887	1897	1914	1926	1939	1959	1970	1989	2001	2009	2014
8584	17 000	38 000	49 078	91 000	86 145	142 634	187 623	249 053	343 565	343 644	337 139	338 319

Національний склад Сімферополя за переписом 2001 року р.

	чисельність	частка, %
росіяни	238 938	66,7
українці	76 147	21,3
кримські татари	25 209	7,0
білоруси	4 102	1,1
євреї	2 371	0,7
вірмени	2 130	0,6
татари	1 339	0,4
азербайджанці	1 014	0,3
поляки	717	0,2
греки	619	0,2
молдавани	561	0,1

Рідні мови населення Сімферополя за переписом 2001 р.

	російська	кримськотатарська	українська	вірменська	білоруська
Сімферополь	85,57	6,81	6,24	0,34	0,12
Залізничний район	87,53	4,82	6,38	0,30	0,11
Київський район	85,92	6,81	6,04	0,33	0,14
Центральний район	83,59	8,32	6,41	0,39	0,11

Економіка

Вид на аеродром Заводське. Сімферополь. Вид на Внутрішню та Головну гряди Кримських гір.

Сімферополь — досить значний промисловий центр. Провідними галузями є машинобудування, харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО «Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», заводи «Сантехпром», «Фіолент», електробудівельний завод «СЕЛМА», швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО «Ефірмасло», 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, пивобезалкогольний комбінат «Крим», заводи побутової хімії і пластмас, «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром».

Транспорт

Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Амет-Хан Султана

• Сімферопольський залізничний вокзал є найбільшим вокзалом Криму. З 27 грудня 2014 року поїзди Укрзалізниці з Криму тимчасово скасовані. Станом на початок 2015 року обслуговує тільки приміські поїзди.
• Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Султана Амет-Хана (з березня 2014 р. обслуговує тільки рейси російського напрямку)
• тролейбусна лінія Сімферополь—Алушта—Ялта, яка проходить однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти — вздовж Чорного моря. Міжміські тролейбуси відправляються зі станції «Курортна» (розташована біля залізничного вокзалу).
• Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма курортами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: «Центральна», «Курортна», «Східна» (напрямок на Феодосію) та «Західна» (напрямок на Бахчисарай).

Східною околицею міста проходить автошлях E105.

В самому місті існує автобусне та тролейбусне сполучення.

Освіта та наука

Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського

• Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського;
• Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського;

Також діють інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, Сімферопольське музичне училище ім. П.I. Чайковського, 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проектно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, «Кримпроєкт», «Чорноморнафтогазпроєкт», Кримська філія Інституту археології НАН України, Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.

Культура

Музеї

У місті діють музеї:

• Музей історії міста
• Етнографічний
• Краєзнавчий
• Художній
• Кримськотатарський музей мистецтв
• Музей археології Криму
• Будинок-музей Іллі Сельвінського

Сімферопольський художній музей

Театри

Кримський академічний російський драматичний театр імені М.Горького, 1911, архітектор Бекетов О. М.

• Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького,
• Кримський академічний український музичний театр
• Сімферопольський театр ляльок
• Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр
• Сімферопольська філармонія
• Сімферопольський театр юного глядача

Кінотеатри

Будівля кінотеатру ім. Шевченка, модерн, 1915, архітектор Краснов М. П.

Сімферопольський цирк

• Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка (Сімферополь) (1904 — наші дні)
• «Спартак» (1910 — наші дні)
• «Ілюзіон» — кінотеатр, що було влаштовано в 1910 році в помешканні купців Розенштейнів на Олександро-Невській вулиці
• «Ампір» — було відкрито в 1910 році в будинку купця Спіро. Будівля була розташована поруч із готелем «Асторія». Кінотеатр багато разів перейменовували: із 1929 — «Прожектор», із 1931 — «Культфільм», із 1957 — «Піонер». У 1965 році отримав назву «рос. Алые паруса» й проіснував до 1980 р.
• Тріанон" — у 1913 році з'явився в магазині «Пасаж», у будинку кандидата медицини В. Г. Бухштаба
• «Зірка»
• «Супутник» (вул. Севастопольська)
• «Батьківщина» (вул. Крилова)
• «Космос» (1970-ті — наші дні)
• «Мир» — було відкрито 30 травня 1964 р. У 90-ті роки було заплановано реконструювати кінотеатр, та новий проект так і не було виконано.
• «Сімферополь» (1956 — наші дні)

Бібліотеки

• Кримська республіканська бібліотека для дітей імені В. Н. Орлова
• Кримська республіканська бібліотека для юнацтва
• Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека імені І. Франка
• Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського

Пам'ятники та пам'ятки міста

Див. також: Пам'ятки Сімферополя

У Сімферополі на обліку перебувають об'єкти культурної спадщини: один археологічний комплекс національного значення; 94 пам'ятки архітектури, з яких 3 — національного значення; 114 пам'яток історії.

• Долгоруковський обеліск
• готель Європейська

Інші заклади

Цирк, бюро подорожей і екскурсій, турбаза «Таврія».

• Кримський республіканський благодійний фонд допомоги біженцям та переселенцям

Релігія

Олександро-Невський собор

Культові споруди

Християнство

Українська православна церква Московського патріархату

• Храм святих рівноапостольних Костянтина та Єлени
• Собор Петра і Павла
• Храм Трьох Святителів
• Свято-Троїцький собор
• Олександро-Невський собор

Православна церква України

• Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги

Католицизм

• Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії

Сеїт-Сеттар

Іслам

• Кебір-Джамі
• Сеїт-Сеттар
• Буюк Джума-Джамі (будується)
• Джемаат джамісі (будується)
• Мечеть «Сувукъ-дере» (будується)
• Ак-Мечіт Джамі
• Мечеть мікрорайону Мар'їне
• Мечеть на території Сімферопольської виправної колонії №102

Туризм

Палац Воронцова, класицизм, 1826, парк Салгирка

Ботанічний сад при ТНУ імені Володимира Вернадського

Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату і партизанам і підпільникам Криму, Б. Хмельницькому, О. Суворову, М. Фрунзе, О. Пушкіну, К. Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.

Пам'ятки природи:

• Ботанічний сад ТНУ ім. В. І. Вернадського (парк «Салгирка»)
• Дуб «Богатир Тавриди» — 650 років, висота — 25 м, довжина стовбура в обхваті — 5,25 м — Дитячий парк.
• П'ятистовбурний каштан — вул. Фрунзе, 30.

Пам'ятки архітектури:

• Палац М. С. Воронцова, 1826
• Будинок Чірахова (початок ХХ ст.);
• Залізничний вокзал,1951;
• Кримський академічний російський театр, 1911
• Кінотеатр імені Тараса Шевченка, 1915

Сімферопольське водосховище

Археологічні пам'ятки:

• Стоянка Чокурча (епоха палеоліту)
• Руїни городища Неаполя Скіфського.

Мальовничі околиці:

• Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX ст. — с. Каштанове, вул. Богданова.
• Садиба Кесслерів, XIX ст. — поч.XX ст. — с. Лозове.
• Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX ст. — с. Піонерське.
• Мечеть Ескі-Сарай, XIV ст. — XV ст. — с. Піонерське.
• Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами — Лісовий масив Левадки.
• Зміїна печера — найбільша карстова порожнина передгір'я — (неподалік Левадки).
• Скеля, що плаче біля с. Пожарське — ландшафтний заказник.
• Закам'янілий потік вулканічної лави — с. Петропавлівка.
• Острівець-брила пермських вапняків — Сімферопольське водосховище.
• Печера-грот Чокурча — околиця Сімферополя.
• Карстова порожнина Вовчий грот — с. Донське.
• Печера-грот Киїк-Коба (одна з найстаріших стоянок первісної людини в Криму) — долина річки Зуї, 8 км на південь від с. Зуя.
• Печера Аянська — геологічний пам'ятник — с. Зарічне.
• Ділянки дубових гаїв (дубки) — с. Партизани.
• Ділянка узбережжя Чорного моря біля с. Миколаївка.
• Ділянка степу біля с. Сонячне.

Відомі люди

Народилися

• Головня Анатолій Дмитрович (1900—1982) — радянський кінооператор
• Абселямов Мемет Абселямович (1911, Сімферополь — 1988) — радянський кримськотатарський художник.
• Ашеров Аківа Товійович (1938, Сімферополь) — кібернетик, доктор технічних наук (1993), професор (1993).
• Аширов Рефат Алімджанович (1941, Сімферополь) — кримськотатарський композитор.
• Ростислав Виграненко (*1978) — органіст
• Гребенніков Віктор Степанович — ентомолог і художник
• Краснов Станіслав Олександрович— український військовик та громадський діяч.
• Кущ Віктор — український військовик, начальник оперативного відділу штабу Дієвої армії УНР, генерал-хорунжий
• Леа Нудельман (* 1955) — українська радянська й ізраїльська шахістка.
• Половінська-Джабраїлова Тетяна Анатоліївна (* 1965) — радянська і українська спортсменка-легкоатлетка. Спеціалізувалася в бігу на довгі дистанції. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.
• Сенцов Олег Геннадійович (1976) — український режисер, політичний в'язень у Росії
• Стяжкіна Тетяна Анатоліївна (* 1977) — українська шосейна велогонщиця, учасниця двох олімпіад.
• Хомський Станіслав Миколайович (нар. 1936  — 2011) — Народний артист Росії.
• Євген Цибуленко — естонський професор права українського походження.
• Чекмак Вілор — герой Оборони Севастополя. Народився в Сімферополі в 1925 році.
• Черняєв Євген Олександрович (1921—1992) — радянський і російський художник кіно
• Філіппов Роман Сергійович (1936—1992) — радянський актор театру і кіно.
• Ліптуга Олександр Сергійович (1986—2017) — старший сержант Збройних сил України, сапер, учасник російсько-української війни.

Мешкали, працювали

Іван Карпенко-Карий — український письменник, драматург, ерудит, актор (театр) Марія Заньковецька — українська акторка (театр) Михайло Старицький— український письменник, театральний і культурний діяч Микола Самокиш — художник Олександр Яценко — хірург, викладач Київського університету Петер-Симон Паллас — німецький та російський натураліст, геолог, етнограф, енциклопедист XVIII-XIX століття Владислав Городецький  — власник фабрики з виробництва вуглекислоти та сухого льоду в місті Ігор Курчатов (1912—1923) — радянський фізик, академік, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в СРСР Олександр Пушкін (1820), Олександр Грибоєдов (1825) — поети

Юрк Юрій Юрійович — геолог. Микола Пирогов — хірург Лев Толстой — письменник Констянтин Треньов — письменник Михайло Щепкін — російський артист Менделєєв Дмитро Іванович —великий російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів О. М. Сєров, Христофор Кушнарьов — музиканти Вернадський Володимир Іванович — вчений та філософ Архієпископ Лука Войно-Ясенецький  — архієпископ Сімферопольський та Кримський, хірург, доктор медицини. Православний святий. Кумлик Роман Петрович — гуцульський музикант-віртуоз. Орєхов Петро Іванович (1899—1981) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, гвардії майор, Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Бердичева. Антін Васиньчук (1885—1935) — визначний український діяч Холмщини та Підляшшя. Закінчив духовну семніарію в Сімферополі, 1905 р.

Міста-побратими

Сімферополь має 9 міст-побратимів (у дужках зазначений рік початку співпраці):

•   Ескішехір—Тепебаши, Туреччина (2007)
•   Гейдельберг, Німеччина (1991)
•   Кечкемет, Угорщина (2006)
•   Русе, Болгарія (2008)
•   Сейлем, США (1986)
•   Іркутськ, Росія (2008)
•   Москва—Південно-Західний адміністративний округ, Росія (2008)
•   Новочеркаськ, Росія (2008)
•   Омськ, Росія (2008)

Незаконно

•   Нижній Новгород, Росія (2016)
•  Грозний, Росія
•  Падуя, Італія (2016)

Партнерські відносини з містами Російської Федерації, будуть розірвані після повернення Криму та міста Севастополь до складу України.

Світлини

Пам'ятники

Додаткові факти

• За містом названо мінерал Симферит.

Див. також

• Сімферопольська телевежа

Примітки

1. Дата заснування татарського міста Ак Мечеть - початок XVI ст. За поширеною традицією, що бере початок в історіографії Російської імперії, дата заснування міста визначається 1784 роком.
2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
3. Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії
4. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
5. Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
6. Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
7. Схематична мапа Луганської округи УСРР. Адміністраціиний поділ УСРР. — К. : Картогеодезія, 1930.
8. . Архів оригіналу за грудень 25, 2018. Процитовано 3 грудня 2013. 
9. Climatological Information for Simferopol', Ukraine [ 7 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Hong Kong Observatory
10. . Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 3 вересня 2013. 
11. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 1 квітня 2013. 
12. . Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014. 
13. . Архів оригіналу за 23 травня 2010. Процитовано 14 грудня 2010. 
14. . Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2010. 
15. http://simferopol.avbelov.by.ru/tem28.htm^{[недоступне посилання з липня 2019]}
16. Собор Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі передали у власність України. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2023. 
17. Ignacy Trybowski. Horodecki Władysław Leszek (1863—1930) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962.— t. X/1, zeszyt 44.— 160 s. (пол.) S. 2
18. Парнікоза, Іван (21.05.18). . http://h.ua/ (українська). http://h.ua/. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 21.05.18. 
19. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 10 серпня 2011. 

Джерела та література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Байцар А. Л. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: Навчальний посібник / А. Л. Байцар; Львівський національний університет ім. І. Франка. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
• Думнов Д. Ф. Симферополь: Справочник. — Симферополь: Таврия, 1989. — 144 с. (рос.)
• Symferopol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 742. (пол.) — S. 742. (пол.)

Посилання

• История и большая фотогалерея Симферополя [ 24 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• газета «Кримська світлиця» [ 9 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Портал міста Симферополь [ 19 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• стаття Сімферополь — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Український Сімферополь: Наше місце в історії міста над Салгиром [ 6 травня 2018 у Wayback Machine.]