www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кримськотатарський академічний музично драматичний театр крим Qırımtatar akademik muzıkalı drama teatri республіканський

Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр

Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр (крим. Qırımtatar akademik muzıkalı drama teatri) — республіканський (АРК) академічний кримськотатарський драматичний і музичний театр, що працює в столиці автономії місті Сімферополі; осередок і популяризатор кримськотатарської культури в місті, автономії та країні в цілому.

Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр
Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр
Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр
44°57′19″ пн. ш. 34°06′10″ сх. д. / 44.95550000002777580° пн. ш. 34.10300000002777665° сх. д. / 44.95550000002777580; 34.10300000002777665Координати: 44°57′19″ пн. ш. 34°06′10″ сх. д. / 44.95550000002777580° пн. ш. 34.10300000002777665° сх. д. / 44.95550000002777580; 34.10300000002777665
Країна  Україна
Місто
Сімферополь (АРК)
Адреса
вул. Менделєєва, 5
Тип драматичний театр
Статус академічний
Відкрито 1901
Знову відкрито 1989
Репертуар національні (кримськотатарські), тюркських народів, українські і зарубіжні (російські і західні) класичні і сучасні драматургія, музика і балет
Керівництво директор Р. Ахтемов
головний режисер Б. Білялов
kirimtatar-teatri.org
Ідентифікатори і посилання
 Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр у Вікісховищі
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2019)

Історія театру нерозривно пов'язана з трагічною долею кримськотатарського народу. Театр разом із своїм народом пережив утиски царського самодержавства, репресії більшовиків і німецько-фашистських окупантів, тотальну депортацію 1944 року і радянський геноцид.

Відроджений у 1989 році театральний колектив здійснює велику роботу з формування трупи, пошуку класичних і національних драматургічних творів, рішення творчих і організаційних проблем, пов'язаних з пошуком індивідуального обличчя кримськотатарського театру і його місця в світовому театральному просторі.

Загальні дані Редагувати

Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр міститься у прилаштованій історичній будівлі, що розташована в центральній частині Сімферополя за адресою:

Сучасна будівля театру — приміщення колишнього Клубу МВС.

Директор закладу — Р. Ахтемов, художній керівник-головний режисер театру — Б. Білялов.

Історія театру Редагувати

Початки театру у кримських татар Редагувати

Традиції театралізованих вистав у кримських татар беруть свій початок з XIV—XV століть, коли подібні дійства за взірцем султанської Османської імперії влаштовували у своїх палацах тодішні правителі Кримського ханства. Ці театралізовані вистави носили відчутний східний колорит, часто мали пригодницькі заплутані сюжети. Так, у 1-й половині XVII століття відомий середньовічний мандрівник та енциклопедист Евлія Челебі докладно описав вистави придворних артистів при дворі кримських ханів Мухаммеда Гірая IV та Іслама Гірая III. А в мемуарах барона де Тота, «Історії Кримського ханства» розповідається, що при дворі кримських ханів у середині XVIII століття грали в оригіналі п'єси Мольєра. Відомо, що хан Крим Гірай звернувся до французького короля Людовіка XV Бурбона за дозволом на переклад Мольєрової п'єси «Тартюф» на кримськотатарську мову.

У 2-й половині XIX століття театральні постановки відігравали помітну роль в духовному житті кримськотатарського народу. Про це свідчать, зокрема, статті, опубліковані в газеті «Терджиман» у 1864 році. Наприкінці 19 століття було опубліковано п'єсу «Бахтсыз бала» («Нещасливе дитя»).

У 1900 році в місті Бахчисараї кримськотатарською мовою був поставлений «Скупий лицар» Олександра Пушкіна. У постановці брали участь І. Лютфі, Д. Меїнов, О. Заатов, С. Місхорли, А. Терлікчи.Таким чином, склалася постійна трупа, до якої входили Джелял Меїнов, Сеїт Абдулла Озенбашли, Сеттар Місхорли, Сеитджаліл Хаттатов, Осман Заатов та інші.

Перше заснування, розквіт 1920—30 р.р., реперсії Редагувати

Нарешті 14 жовтня 1901 року стараннями Ісмаїла Гаспринського та міського голови Мустафи-мірзи Давидовича в Бахчисараї був відкритий будинок театру. Першими його постановками були «Бідний хлопчик» Н. Кемаля, «Чому бути - того не минути» С. Озенбашли, «Лікар проти бажання» Мольєра.

У 1905—08 роках у театрі були поставлені історичні драми «Надиршах», «Шейх Санан», «Алім-Азамат оглу».

Театр сприяв також залученню жінок-мусульманок до творчості. Жіночі ролі до 1914 року грали переважно чоловіки. Першою кримськотатарською дівчиною, яка зіграла у національному театрі була Мерзіє Солпудай, і це сталося 1906 року. А вже за нею на сцену вийшли кримські татарки А. Солпудай, А. Тайганська, Ф. Ширинська та Е. Челебієва. А 1917 року в Сімферополі була створена жіноча трупа «Єшиль ада» («Зелений острів»; режисери А. Болатукова та А. Тайганська).

1923 року в Сімферополі був відкритий Кримськотатарський драматичний театр, який у своєму репертуарі мав яскраві національні п'єси, і у 1920-ті — 1-у половину 1930-х років пережив справжній творчий розквіт. Основу його тодішньої трупи складали блискучі національні актори: А. Тайганська і А. Кличева, Е. Челебієва і А. Пармаксизова, С. Байкіна і Ф. Ширинська, Е. Файзуллаєва, А. Теминдар і А. Грабов, Білял і Емір-Амет Парікови, М. Ішніязова і С. Джетере, Х. Гурджи і X. Емір-Заде, У. Баккал і Д. Меїнов. На початку 1920-х Д. Меїнов став головним режисером театру, музичною частиною керував тоді композитор А. Каврі, художником — У. Боданінський. Для театру писав драматург-національний класик Умер Іпчі («Файше», «Алім», «Неїкеджан Ханум», «Шахін Гірай», «Азад халк'») — згодом директор театру. До арешту (1937) йому вдалося написати понад 20 п'єс і перекласти з інших мов понад 30 п'єс.

Узагалі період 1922—37 прийнято називати «добою кримськотатарського Ренесансу», що позначилось на всіх сферах національного культурного життя. У афіші кримськотатарського театру, зокрема, в цей час п'єси Шекспіра і Мольєра, Іпчі і Лятіф-заде, Гольдоні і Бомарше, Абдуллаєва і Болата, Толстого і Треньова.

Величезних втрат культурне життя кримських татар, і зокрема театр, зазнало внаслідок сталінських репресій, починаючи від 2-ї половині 1930-х років. Багато артистів театру були арештовані НКВС і відправлені на довгі роки в табори: С. Ереджепова, С. Османов, У. Баккал, І. Грабов, У. Іпчі. Д. Меїнова розстріляли у 1938 році.

У період гітлерівської окупації Криму в роки Німецько-радянської війни 1941—45 років під опікою Кримського центрального мусульманського комітету продовжуються репетиції, постановки, працює театральна студія. Наприкінці 1943 року, запобігаючи сталінським репресіям, трупа перебралася до Румунії, де по завершенні війни була заарештована органами НКВС СРСР.

Справу руйнації культури кримських татар довершила повна депортація кримськотатарського народу (1944).

Відтак, майже півстоліття кримськотатарський народ не мав власного театру. Єдиним осередком культури в депортації (Узбекистан) лишався ансамбль «Хайтарма», заснований у 1957 році відомим композитором І. Бахшишем. У різні роки в ансамблі працювали талановиті артисти: С. Ереджепова, У. Баккал, Я. Шерфетдінов, Е. Топчі, 3. Люманова, С. Челебієва, Р. Баккал, Е. Налбандов, А. Джемілєв, А. Умєров, Ф. Білялов, О. Асанов.

Відродження національного театру Редагувати

У 1989 році з ініціативи артистів (І. Бахшиш, А. Діттанова, М. Ібраімова, А. Джемілєва, С. Умєрова, С. Османова) в Криму відроджується кримськотатарський театр. Художнім керівником закладу став І. Бахшиш, директором — Д. Бекіров. І 15 квітня 1990 року на сцені Російського театру ім. Максима Горького в Сімферополі прем'єрною постановкою спектакля «Арзы къыз» за п'єсою Ю. Болата в постановці В. Аносова і С. Османова відбулося відкриття відродженого театру.

У 1991 році директором театру став Р. Ахтемов, а головним режисером — Б. Білялов, який нині (2000-ні) очолює театр як художній керівник і директор.

У 1994 році для театру були набрані перші режисерські, а в 1995 і 1996 — перші акторські курси у Вищі театральні навчальні заклади України.

1998 року театр отримав власне приміщення,де розташований у теперішній час.

За активну участь у розвитку і відродженні кримськотатарського сценічного мистецтва та багатонаціонального мистецтва в Україні Кримськотатарському музично-драматичному театру у 2002 році було присвоєно високе звання «академічний».

У 1-й половині 2000-х років на базі театру було сформовано балетну трупу.

Сьогодні (кінець 2000-х років) Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр є осередком кримськотатарської культури, що викликає інтерес не тільки у кримських татар, але й глядачів різних національностей країни та світу. Це підтверджують, зокрема, часті запрошення, участь і перемоги на міжнародних фестивалях: Всесвітній Шекспіровський фестиваль в Единбурзі (Велика Британія), «Класика сьогодні» у Дніпродзержинську (Україна), «Туганлик» в Уфі (Башкортостан, Росія) «Чеховські дні в Ялті», «Тернопольські вечори», «Боспорські агони» у Керчі, гастролі в Туреччині, Румунії і Швейцарії.

Репертуар і трупа Редагувати

За роки існування відродженого кримськотатарського театрального колективу ним поставлено понад 50 спектаклів і концертних програм.

У репертуарі Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру п'єси національної і класичної драматургії: «Арзы къыз» і «Дубарали той» Ю. Болата, «Макбет» В. Шекспіра, «Кармен» П. Меріме, «Бахчисарайський фонтан» О. Пушкіна, «Одруження» М. Гоголя, «Аршин Мал-Алан» У. Гаджибекова, «Лісова пісня» Лесі Українки.

У театрі працюють яскраві, талановиті артисти: А. Теміркаяєва, М. Куртмуллаєв, Д. Сеттаров, А. Сейтаблаєв, Л. Усеїнова, З. Білялова, Н. Якубова, С. Меметов, Э. Яг'яєв, Э. Бєлялов, З. Яг'яєва, Д. Аджимамбетова, Л. Омерова, Р. Юнусов, Р. Сейт-Аблаєв та інші. Оркестр очолює Ю. Еннанов, балет — М. Аблаєв, головний художник — Ш. Сейдаметов, режисери — Р. Бекташев і А. Сейтаблаєв; музику для театру пишуть Д. Кариков, С. Какура.

Примітки Редагувати

  1. Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр на krim.biz.ua/ [ 9 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Асанова Л. А. Кримськотатарський національний театр, Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2008. — Т. 5. — ISBN 978-966-00-0855-4. — с. 385
  3. Відродження освіти та культури кримських татар на етапі становлення незалежності України (1991 - 2001 рр.) на www.librar.org.ua[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела, посилання та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr krim Qirimtatar akademik muzikali drama teatri respublikanskij ARK akademichnij krimskotatarskij dramatichnij i muzichnij teatr sho pracyuye v stolici avtonomiyi misti Simferopoli oseredok i populyarizator krimskotatarskoyi kulturi v misti avtonomiyi ta krayini v cilomu Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatrKrimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatrKrimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr44 57 19 pn sh 34 06 10 sh d 44 95550000002777580 pn sh 34 10300000002777665 sh d 44 95550000002777580 34 10300000002777665 Koordinati 44 57 19 pn sh 34 06 10 sh d 44 95550000002777580 pn sh 34 10300000002777665 sh d 44 95550000002777580 34 10300000002777665Krayina UkrayinaMisto Simferopol ARK Adresa vul Mendelyeyeva 5Tip dramatichnij teatrStatus akademichnijVidkrito 1901Znovu vidkrito 1989Repertuar nacionalni krimskotatarski tyurkskih narodiv ukrayinski i zarubizhni rosijski i zahidni klasichni i suchasni dramaturgiya muzika i baletKerivnictvo direktor R Ahtemovgolovnij rezhiser B Bilyalovkirimtatar teatri orgIdentifikatori i posilannya Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr u VikishovishiCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2019 Istoriya teatru nerozrivno pov yazana z tragichnoyu doleyu krimskotatarskogo narodu Teatr razom iz svoyim narodom perezhiv utiski carskogo samoderzhavstva represiyi bilshovikiv i nimecko fashistskih okupantiv totalnu deportaciyu 1944 roku i radyanskij genocid Vidrodzhenij u 1989 roci teatralnij kolektiv zdijsnyuye veliku robotu z formuvannya trupi poshuku klasichnih i nacionalnih dramaturgichnih tvoriv rishennya tvorchih i organizacijnih problem pov yazanih z poshukom individualnogo oblichchya krimskotatarskogo teatru i jogo miscya v svitovomu teatralnomu prostori Zmist 1 Zagalni dani 2 Istoriya teatru 2 1 Pochatki teatru u krimskih tatar 2 2 Pershe zasnuvannya rozkvit 1920 30 r r repersiyi 2 3 Vidrodzhennya nacionalnogo teatru 3 Repertuar i trupa 4 Primitki 5 Dzherela posilannya ta literaturaZagalni dani RedaguvatiKrimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr mistitsya u prilashtovanij istorichnij budivli sho roztashovana v centralnij chastini Simferopolya za adresoyu vul Mendelyeyeva bud 5 m Simferopol 95011 AR Krim Ukrayina Suchasna budivlya teatru primishennya kolishnogo Klubu MVS 1 Direktor zakladu R Ahtemov hudozhnij kerivnik golovnij rezhiser teatru B Bilyalov Istoriya teatru RedaguvatiPochatki teatru u krimskih tatar Redaguvati Tradiciyi teatralizovanih vistav u krimskih tatar berut svij pochatok z XIV XV stolit koli podibni dijstva za vzircem sultanskoyi Osmanskoyi imperiyi vlashtovuvali u svoyih palacah todishni praviteli Krimskogo hanstva Ci teatralizovani vistavi nosili vidchutnij shidnij kolorit chasto mali prigodnicki zaplutani syuzheti Tak u 1 j polovini XVII stolittya vidomij serednovichnij mandrivnik ta enciklopedist Evliya Chelebi dokladno opisav vistavi pridvornih artistiv pri dvori krimskih haniv Muhammeda Giraya IV ta Islama Giraya III A v memuarah barona de Tota Istoriyi Krimskogo hanstva rozpovidayetsya sho pri dvori krimskih haniv u seredini XVIII stolittya grali v originali p yesi Molyera Vidomo sho han Krim Giraj zvernuvsya do francuzkogo korolya Lyudovika XV Burbona za dozvolom na pereklad Molyerovoyi p yesi Tartyuf na krimskotatarsku movu U 2 j polovini XIX stolittya teatralni postanovki vidigravali pomitnu rol v duhovnomu zhitti krimskotatarskogo narodu Pro ce svidchat zokrema statti opublikovani v gazeti Terdzhiman u 1864 roci Naprikinci 19 stolittya bulo opublikovano p yesu Bahtsyz bala Neshaslive ditya U 1900 roci v misti Bahchisarayi krimskotatarskoyu movoyu buv postavlenij Skupij licar Oleksandra Pushkina U postanovci brali uchast I Lyutfi D Meyinov O Zaatov S Mishorli A Terlikchi Takim chinom sklalasya postijna trupa do yakoyi vhodili Dzhelyal Meyinov Seyit Abdulla Ozenbashli Settar Mishorli Seitdzhalil Hattatov Osman Zaatov ta inshi Pershe zasnuvannya rozkvit 1920 30 r r repersiyi Redaguvati Nareshti 14 zhovtnya 1901 roku starannyami Ismayila Gasprinskogo ta miskogo golovi Mustafi mirzi Davidovicha v Bahchisarayi buv vidkritij budinok teatru Pershimi jogo postanovkami buli Bidnij hlopchik N Kemalya Chomu buti togo ne minuti S Ozenbashli Likar proti bazhannya Molyera U 1905 08 rokah u teatri buli postavleni istorichni drami Nadirshah Shejh Sanan Alim Azamat oglu Teatr spriyav takozh zaluchennyu zhinok musulmanok do tvorchosti Zhinochi roli do 1914 roku grali perevazhno choloviki Pershoyu krimskotatarskoyu divchinoyu yaka zigrala u nacionalnomu teatri bula Merziye Solpudaj i ce stalosya 1906 roku A vzhe za neyu na scenu vijshli krimski tatarki A Solpudaj A Tajganska F Shirinska ta E Chelebiyeva A 1917 roku v Simferopoli bula stvorena zhinocha trupa Yeshil ada Zelenij ostriv rezhiseri A Bolatukova ta A Tajganska 1923 roku v Simferopoli buv vidkritij Krimskotatarskij dramatichnij teatr yakij u svoyemu repertuari mav yaskravi nacionalni p yesi i u 1920 ti 1 u polovinu 1930 h rokiv perezhiv spravzhnij tvorchij rozkvit Osnovu jogo todishnoyi trupi skladali bliskuchi nacionalni aktori A Tajganska i A Klicheva E Chelebiyeva i A Parmaksizova S Bajkina i F Shirinska E Fajzullayeva A Temindar i A Grabov Bilyal i Emir Amet Parikovi M Ishniyazova i S Dzhetere H Gurdzhi i X Emir Zade U Bakkal i D Meyinov Na pochatku 1920 h D Meyinov stav golovnim rezhiserom teatru muzichnoyu chastinoyu keruvav todi kompozitor A Kavri hudozhnikom U Bodaninskij Dlya teatru pisav dramaturg nacionalnij klasik Umer Ipchi Fajshe Alim Neyikedzhan Hanum Shahin Giraj Azad halk zgodom direktor teatru Do areshtu 1937 jomu vdalosya napisati ponad 20 p yes i pereklasti z inshih mov ponad 30 p yes Uzagali period 1922 37 prijnyato nazivati doboyu krimskotatarskogo Renesansu sho poznachilos na vsih sferah nacionalnogo kulturnogo zhittya U afishi krimskotatarskogo teatru zokrema v cej chas p yesi Shekspira i Molyera Ipchi i Lyatif zade Goldoni i Bomarshe Abdullayeva i Bolata Tolstogo i Trenova Velicheznih vtrat kulturne zhittya krimskih tatar i zokrema teatr zaznalo vnaslidok stalinskih represij pochinayuchi vid 2 yi polovini 1930 h rokiv Bagato artistiv teatru buli areshtovani NKVS i vidpravleni na dovgi roki v tabori S Eredzhepova S Osmanov U Bakkal I Grabov U Ipchi D Meyinova rozstrilyali u 1938 roci U period gitlerivskoyi okupaciyi Krimu v roki Nimecko radyanskoyi vijni 1941 45 rokiv pid opikoyu Krimskogo centralnogo musulmanskogo komitetu prodovzhuyutsya repeticiyi postanovki pracyuye teatralna studiya Naprikinci 1943 roku zapobigayuchi stalinskim represiyam trupa perebralasya do Rumuniyi de po zavershenni vijni bula zaareshtovana organami NKVS SRSR 2 Spravu rujnaciyi kulturi krimskih tatar dovershila povna deportaciya krimskotatarskogo narodu 1944 Vidtak majzhe pivstolittya krimskotatarskij narod ne mav vlasnogo teatru Yedinim oseredkom kulturi v deportaciyi Uzbekistan lishavsya ansambl Hajtarma zasnovanij u 1957 roci vidomim kompozitorom I Bahshishem U rizni roki v ansambli pracyuvali talanoviti artisti S Eredzhepova U Bakkal Ya Sherfetdinov E Topchi 3 Lyumanova S Chelebiyeva R Bakkal E Nalbandov A Dzhemilyev A Umyerov F Bilyalov O Asanov Vidrodzhennya nacionalnogo teatru Redaguvati U 1989 roci z iniciativi artistiv I Bahshish A Dittanova M Ibraimova A Dzhemilyeva S Umyerova S Osmanova v Krimu vidrodzhuyetsya krimskotatarskij teatr Hudozhnim kerivnikom zakladu stav I Bahshish direktorom D Bekirov I 15 kvitnya 1990 roku na sceni Rosijskogo teatru im Maksima Gorkogo v Simferopoli prem yernoyu postanovkoyu spektaklya Arzy kyz za p yesoyu Yu Bolata v postanovci V Anosova i S Osmanova vidbulosya vidkrittya vidrodzhenogo teatru U 1991 roci direktorom teatru stav R Ahtemov a golovnim rezhiserom B Bilyalov yakij nini 2000 ni ocholyuye teatr yak hudozhnij kerivnik i direktor U 1994 roci dlya teatru buli nabrani pershi rezhiserski a v 1995 i 1996 pershi aktorski kursi u Vishi teatralni navchalni zakladi Ukrayini 1998 roku teatr otrimav vlasne primishennya de roztashovanij u teperishnij chas Za aktivnu uchast u rozvitku i vidrodzhenni krimskotatarskogo scenichnogo mistectva ta bagatonacionalnogo mistectva v Ukrayini Krimskotatarskomu muzichno dramatichnomu teatru u 2002 roci bulo prisvoyeno visoke zvannya akademichnij 3 U 1 j polovini 2000 h rokiv na bazi teatru bulo sformovano baletnu trupu Sogodni kinec 2000 h rokiv Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr ye oseredkom krimskotatarskoyi kulturi sho viklikaye interes ne tilki u krimskih tatar ale j glyadachiv riznih nacionalnostej krayini ta svitu Ce pidtverdzhuyut zokrema chasti zaproshennya uchast i peremogi na mizhnarodnih festivalyah Vsesvitnij Shekspirovskij festival v Edinburzi Velika Britaniya Klasika sogodni u Dniprodzerzhinsku Ukrayina Tuganlik v Ufi Bashkortostan Rosiya Chehovski dni v Yalti Ternopolski vechori Bosporski agoni u Kerchi gastroli v Turechchini Rumuniyi i Shvejcariyi Repertuar i trupa RedaguvatiZa roki isnuvannya vidrodzhenogo krimskotatarskogo teatralnogo kolektivu nim postavleno ponad 50 spektakliv i koncertnih program U repertuari Krimskotatarskogo akademichnogo muzichno dramatichnogo teatru p yesi nacionalnoyi i klasichnoyi dramaturgiyi Arzy kyz i Dubarali toj Yu Bolata Makbet V Shekspira Karmen P Merime Bahchisarajskij fontan O Pushkina Odruzhennya M Gogolya Arshin Mal Alan U Gadzhibekova Lisova pisnya Lesi Ukrayinki U teatri pracyuyut yaskravi talanoviti artisti A Temirkayayeva M Kurtmullayev D Settarov A Sejtablayev L Useyinova Z Bilyalova N Yakubova S Memetov E Yag yayev E Byelyalov Z Yag yayeva D Adzhimambetova L Omerova R Yunusov R Sejt Ablayev ta inshi Orkestr ocholyuye Yu Ennanov balet M Ablayev golovnij hudozhnik Sh Sejdametov rezhiseri R Bektashev i A Sejtablayev muziku dlya teatru pishut D Karikov S Kakura Primitki Redaguvati Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr na krim biz ua Arhivovano 9 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Asanova L A Krimskotatarskij nacionalnij teatr Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2008 T 5 ISBN 978 966 00 0855 4 s 385 Vidrodzhennya osviti ta kulturi krimskih tatar na etapi stanovlennya nezalezhnosti Ukrayini 1991 2001 rr na www librar org ua nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela posilannya ta literatura RedaguvatiVebstorinka teatru Asanova L A Krimskotatarskij nacionalnij teatr Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2008 T 5 ISBN 978 966 00 0855 4 s 385 B Sh Bilyalov Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Respublikanska organizaciya Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr nedostupne posilannya z lipnya 2019 na oficijnij sajt Ministerstva kulturi i mistectv Avtonomnoyi Respubliki Krim nedostupne posilannya z lipnya 2019 Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr na krim biz ua Arhivovano 9 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Meinov Dzh Kyrymda tatar teatrosy Eni dyunya 1925 noyabr 17 Kerimova S ta in Krimskotatarskij nacionalnij teatr Storinki istoriyi Sf 2003 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr amp oldid 37007744