www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сталінські репресії Ста лінські репре сії масові репресії що здійснювалися в СРСР в 1930 і 1950 і роки та пов язані з ім

Сталінські репресії

Ста́лінські репре́сії — масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930-і — 1950-і роки та пов'язані з ім'ям організатора й ідеолога репресій Йосипа Сталіна, диктатора Радянського Союзу в цей період. До репресивних акцій можна віднести геноцид українців, чистки в рядах правлячої ВКП (б) (після 1952 р. КПРС) та НКВС, розкуркулення, депортації цілих етнічних груп, гоніння проти «соціально чужих елементів» і «саботажників», масові ув'язнення та розстріли «ворогів народу». З точки зору міжнародного права, такі злочини нічим не відрізняються від злочинів Нацистської Німеччини, класифікуються міжнародним законодавством як злочини проти людяності і відповідно до Лондонського Статуту Міжнародного військового трибуналу підпадають під юрисдикцію Міжнародного військового трибуналу.

Загальні оцінки

Радянський дисидент та публіцист Ігор Буніч зазначав: «Якщо порівняти ці події з гітлерівським геноцидом євреїв, то треба визнати, що нацисти були набагато гуманнішими у власній країні. Ворог був визначений чітко. Якщо ти єврей — ти ворог, якщо ні, то ні. Як пощастило народитися. Такі ж ярлики, як „буржуй“, „ворог народу“, „кулак“, „підкуркульник“ та інші — могли бути навішені на кого завгодно і в будь-якій кількості. У цьому й полягає головна відмінність масового терору від терору вибраного.»

Всього у 1921—1953 роках (роки правління Сталіна) у СРСР, за підрахунками державного російського історика РАН В. Земськова, було засуджено 3,77 млн осіб, з них до найвищої міри покарання — 643 тисячі осіб, на заслання — 765 тисяч осіб (дані з довідки на ім'я Н. С. Хрущова, підготовленої прокурором СРСР Руденко, міністром внутрішніх справ СРСР Кругловим і міністром юстиції СРСР Горшеніним в 1954 році). При цьому важливо враховувати, що відлік ведеться тільки з 1921 року, коли червоний терор пішов на спад, а жертви більшовиків 1918-1920 років, коли вони особливо активно застосовували інститут заручників і масові розстріли, не враховуються взагалі. Земськов також не включає в список репресованих розкуркулених селян і жертв голоду 1932-1933 років. Особисто Сталіним і Політбюро ЦК ВКП (б) по т. н. «Сталінських розстрільних списках» було винесено на осуд 44 893 осіб (1937-1938 роки — 43 768 осіб, 1940-1950 роки 1125 осіб), в переважній більшості це члени управлінських структур, в тому числі НКВС і РСЧА. Майже всі розстріляні. За 1937-1938 роки загинуло 78% членів ЦК ВКП (б). Найжорсткіша чистка була здійснена в органах НКВС. В книзі з промовистою назвою «Велика брехня XX століття» Земськовим вказується, що найбільша кількість засуджених (загалом, не лише за «політичними» статтями) знаходилась у ГУЛАГу у 1950 році — 2,56 млн осіб. При цьому, деякими дослідниками констатовані факти навмисного применшення істориками РАН значущості питань, що ними вивчалися, і це ставить під розумний сумнів результати досліджень працівників Російської академії наук.

Так за підрахунками незалежних від влади російських та західних істориків, кількість жертв сталінського демоциду зазначається, як в десятки разів більша від наведеної В. Земськовим. Наприклад, багаторічний радянський політв'язень O. Солженіцин на підставі власних спостерігань і досліджень, в книзі Архіпелаг ГУЛАГ вказує більш реалістичну кількість жертв сталінського режиму в розмірі 66 мільйонів людей, а оцінки західних істориків називає між 45 млн та 80 млн жертв репресій.

Заслужений професор Гавайського університету, автор терміна і концепції демоциду, історик та дослідник Рудольф Руммель в одній зі своїх 24 наукових праць «Смертельна політика: Радянський геноцид і масові вбивства з 1917 року», посилаючись на чисельні джерела, фахово обґрунтовує розрахунки та вказує кількість людських жертв серед цивільного населення за період правління Йосипа Сталіна в розмірі 51 млн 755 тис. осіб, з яких близько 40 мільйонів померло або було вбито в таборах ГУЛаг.

Багаторічний радянський політв'язень Розанов Михайло Михайлович згадував про надвисоку смертність в російському таборі Ухтинсько-Печорський ВТТ, де він відбував 3650 днів каторги: «Що не день, то списують 200—300 людей. Мруть, як мухи. Одні від цинги, інші від виснаження, треті від роботи і холоду».

Репресії як метод покарання

Меморіал "Пам'яті жертв політичних репресій" на вул. Замарстинівській, 7 у Львові

Термін «репресії» використовується в СРСР для визначення методу покарання людей, які вважалися антиреволюційними елементами і ворогами народу. Чистки мотивувалися бажанням частини партійного керівництва позбавитися інодумчих елементів з Партії і з метою утвердження влади Сталіна. Інші кампанії репресії проводилися проти соціальних груп, які вважалися або були звинувачені у діяльності з прихованими політичним мотивами чи протистояли радянській владі і політиці Комуністичної партії.

Також велика кількість чисток зображалася як усунення можливості саботажу і шпигунства, з огляду на можливу війну з Німеччиною. Найбільша суспільна увага була сконцентрована на репресіях як проти самих лідерів Комуністичної партії, так і проти державних службовців і командного складу збройних сил, широкого загалу членів Партії. Масові репресії в цей час супроводжувалися разом з порушеннями радянськими державними органами радянської законності.

Однак, кампанія репресій торкнулася представників багатьох інших груп суспільства: інтелігенції, селян і особливо, яких називали «надто багатими селянами» (куркулями). Вістря репресій НКВС було спрямоване також проти цілих етносів і етнічних груп, яких називали «п'ятою колоною».

Судячи з промови Микити Хрущова «Про культ особи і його наслідки», що прозвучала на ХХ з'їзді КПРС у 1956 р., та недавніх досліджень, більшість звинувачень, включаючи ті, що прозвучали на Московських процесах, були базовані на примусових зізнаннях, часто здобуті за допомогою тортур і під впливом вільної інтерпретації статті 58 Кримінального Кодексу. На основі цієї статті звинуваченим приписували контрреволюційні злочини. Замість судових процесів часто діяли так звані трійки НКВС. Сотні тисяч людей були звинувачені за сфабрикованими доказами у різноманітних політичних злочинах (шпигунство, шкідництво, саботаж, антирадянська агітація і пропаганда, таємна підготовка до державного перевороту, тероризм), а потім розстріляні або відправлені у табори ГУЛАГу. Багато з них померло у робітничих таборах від недоїдання, хвороб і виснаження. Широкомасштабні політично вмотивовані вбивства сьогодні називається терміном «демоцид» або «політцид».

Ідеологічне обґрунтування репресій

На об'єднаному Пленумі ЦК і ЦКК у січні 1933 року Сталін заявив «Сильна і могутня диктатура пролетаріату — ось що нам потрібно тепер, для того, щоб зітерти в порох останні рештки вимираючих класів і розбити їхні злодійські махінації». «Репресії, — заявив Сталін влітку 1930 року на XVI з'їзді партії, — є необхідним елементом наступу» . Ідеологічною основою репресій була боротьба проти «ворогів народу».

Підбиваючи на об'єднаному Пленумі ЦК і ЦКК у січні 1933 року підсумки першої п'ятирічки, Сталін включив у доповідь спеціальний розділ про завдання і результати боротьби «із залишками ворожих класів». «Ми утвердили, — заявляв Сталін, — у всіх сферах народного господарства принцип соціалізму, вигнавши звідти капіталістичні елементи». Далі він, по-перше, розкриває хто мається на увазі під останніми. Останніми залишками вимирущих класів є «промисловці і їх челядь, торговці і їх посіпаки, колишні дворяни і попи, куркулі і підкуркульники, колишні білі офіцери і урядники, поліціянти і жандарми, різного ґатунку буржуазні інтелігенти і всі антирадянські елементи. Єдине, що їм залишається робити, це пакостити і шкодити робітникам і колгоспникам, Радянській владі, партії. І вони шкодять як тільки можуть. Сила і міцна диктатура пролетаріату — ось що нам потрібно тепер для того, щоб розвіяти останні залишки вимирущих класів і робити злодійські махінації» [61:22]. Сталін стверджував, що представники цих ворожих класів «розповзлися по наших заводах і фабриках, по наших установах і торговельних організаціях, по підприємствах залізничного і водного транспорту і головним чином — по колгоспах і радгоспах. Розповзлися і сховалися вони там, нап'явши маску „робітників“ і „селяни“, причому дехто з них проліз навіть у партію» (Сталин Сочинения. Т 13. с.207-208).

Найбільш масштабні репресивні акції

Розгром троцькістської опозиції

Відразу після смерті Леніна у 1924 утворилося декілька угруповань всередині керівництва партії, кожна з якої претендувала на владу. Троцькому протистояла більшість керівництва країни на чолі з Зінов'євим, Каменєвим і Сталіном, так звана «трійка». Привід до конфлікту з Троцьким був в тому, що, на його думку, необхідно було всіляко сприяти всесвітній революції. При цьому Сталін відстоював концепцію побудови соціалізму в одній країні. Але насправді коренем конфлікту була боротьба за концентрацію всієї повноти влади в руках Сталіна. Троцький був усунутий з займаних посад, його прихильники були витіснені від керівництва Партії і держави. Погляди Троцького («троцькізм») були оголошені ворожою ленінізму дрібнобуржуазною течією. В середині 1920-х років до нього приєдналися Зінов'єв і Камєнєв, які після розгрому Сталіном т. зв. «Нової опозиції» стрімко втрачали владу. В липні-жовтні 1926 року Троцький, Зінов'єв, Камєнєв були виключені з політбюро. Проти «троцькістів» і «зінов'євців» почалися справжні гоніння і репресії. В лютому 1929 р. Троцький був видворений за межі СРСР, а 1940 — вбитий агентом НКВС.

Вважається, що «троцькістів» було остаточно розгромлено у 1934 році. 26 січня 1934 року на «З'їзді переможців» Сталін заявив: «Ми перемогли ворогів партії, тобто троцькістські і бухарінські групи опозиції, але залишки їх ідеології все ще живуть в умах індивідуальних членів…, а також їх контрреволюційна програма відновлення капіталізму в СРСР.»

Протягом 1934—1936 років з лав партії було виключено 18,3 % із 1916,5 тисячі її членів, більшість яких було заарештовано і страчено. Зокрема з 1966 делегатів «З'їзду переможців», 1108 було арештовано й більшість із них розстріляні. Пізніше чистки торкнулися також і органів НКВС — з 1 жовтня 1936 р. по 15 серпня 1938 р. було арештовано 2273 людей, з них за «контрреволюційні злочини» — 1862. Після приходу Берії за 1939 рік до них додалося ще 937 людей.

Ліквідація куркульства як класу

Сталіну і партійному керівництву для проведення колективізації на селі потрібна була опора. Сталін розумів, що найбільшим ворогом його планам є клас заможного селянства і тому партія взяла курс на ліквідацію куркульства. Сталін закликав до «ліквідації куркульства як класу». Ця класична тактика за принципом «поділяй та володарюй» була розрахована на те, щоб ізолювати найзаможніших хазяїв від маси бідних селян. Проте визначити, хто саме є куркуль, було не просто. Вважалося, що куркулі мають більше засобів виробництва, ніж середняки, й використовують найману працю. Підрахували, що вони становили близько 5 % селян. Але зображення урядом куркулів як «кровопивців-лихварів» та «експлуататорів» своїх односельців рідко відповідало дійсності.

Тих, хто чинив найупертіший опір, розстрілювали або масово вивозили в табори примусової праці на Північ чи до Сибіру. Решту позбавляли всієї їхньої власності (включаючи хату й особисті речі), не приймали до колгоспів, лишаючи їх напризволяще. Розкуркулювання сягнуло апогею взимку 1929/1930 рр. Найпоширенішою його формою стала депортація. Сотні тисяч селян разом із сім'ями виганяли з домівок, саджали у товарні потяги й вивозили за тисячі кілометрів на Північ, де їх скидали серед арктичної пустелі, нерідко без їжі та притулку. З понад мільйона українських селян, експропрійованих радянським режимом на початку 1930-х років, близько 850 тис. депортували на Північ, де багато з них, особливо дітей, загинули.

Та найстрашнішим засобом боротьби сталінської влади проти українського селянства став Голодомор 1932—1933 років.

Репресії за релігійні переконання

Див. також: Сталін і релігія

Репресії за релігійні переконання проходили в кілька етапів

Великих втрат зазнала анексована в 1939—1940 рр. Західна Україна, де рівень релігійності був високим. Винищення представників релігійних культів, активних вірян, культових споруд тривало тут протягом усієї радянської доби, особливо запекло в період пізнього сталінізму

Процес проти «Спілки Визволення України»

У 1929 р. почався сфабрикований процес проти вигаданої «Спілки Визволення України». У належності до таємної націоналістичної організації під назвою «Спілка визволення України» (СВУ) було звинувачено 45 провідних учених, письменників та інших представників інтелігенції, включаючи Сергія Єфремова, Володимира Чехівського, Андрія Ніковського, Йосипа Гермайзе, Михайла Слабченка, Григорія Голоскевича та Людмилу Старицьку-Черняхівську. «Виявленій» організації приписувалася мета: за допомогою чужоземних держав, емігрантських сил, підбурювання селянства проти колективізації, вбивства Сталіна та його соратників, відокремити Україну від СРСР.

Боротьба зі «шкідництвом»

Підґрунтя репресій

Вирішення завдання форсованої індустріалізації вимагало не тільки вкладення величезних засобів, але і створення численних технічних кадрів. Основну масу робітників, однак, складали вчорашні неписьменні селяни, що не володіли достатньою кваліфікацією для роботи зі складною технікою. Радянська держава також сильно залежала від технічної інтелігенції, що дісталася в спадщину від царських часів. Ці фахівці найчастіше були досить скептично налаштовані стосовно комуністичних гасел. Партія комуністів, що виросла в умовах громадянської війни, сприймала всі збої, що виникали в ході індустріалізації, як свідомий саботаж, результатом чого стала кампанія проти так званого шкідництва. У ряді процесів у справах про шкідництво і саботаж висувалися, наприклад, такі обвинувачення:

  • Підготовка невірних звітів про фінансове становище СРСР, що приводило до підриву його міжнародного авторитету (справа Трудової селянської партії).
  • Саботаж за завданням іноземних розвідок шляхом недостатнього розвитку текстильних фабрик, створення диспропорцій у напівфабрикатах, що повинно було потягти за собою підрив економіки СРСР і загальне невдоволення (справа Промпартії);
  • Псування насінного матеріалу шляхом його зараження, свідоме шкідництво в галузі механізації сільського господарства шляхом недостатнього постачання запчастин (справа Трудової селянської партії);
  • Нерівномірний розподіл за завданням іноземних розвідок товарів за районами, що приводило до утворення надлишків в одних місцях і дефіцитові в інших (справа меншовицького «Союзного бюро»).

Найвідоміші справи проти «шкідників»

  • Шахтинська справа — відкритий процес, що відбувся в 1928 на Донбасі. 53 інженери і керівника звинуватили у навмисному шкідництві, створенні підпільної шкідницької організації. 11 осіб засуджені до розстрілу.


  • Справа Промпартії. У 1930 році відбувся відкритий процес у справі «Промпартії», державним обвинувачем на якому був призначений прокурор Криленко (розстріляний у 1937). Обвинувачуваними в основному були представники так званої «буржуазної інтелігенції», яким приписувався саботаж індустріалізації СРСР, співробітництво з іноземними розвідками, підготовка іноземної військової інтервенції в СРСР. Іноземним технічним фахівцям приписувалося ведення в СРСР шпигунської діяльності. Процес пройшов не у всьому гладко. Обвинувачуваний Разін дав свідчення про те, що він на випадок інтервенції пропонував на посаду міністра промисловості і торгівлі в окупаційному уряді фабриканта Рябушинського, однак з'ясувалося, що Рябушинський помер за рік до того, як йому «пропонували посаду міністра».
  • Справа Трудової селянської партії. Справа так званої «контрреволюційної есерівсько-куркульської групи Чаянова — Кондратьєва» відбулася також у 1930 році. Обвинувачуваним приписувався саботаж в галузі сільського господарства та індустріалізації.
  • Справа «Союзного бюро». Відкритий процес над колишніми меншовиками відбувся в березні 1931. Обвинувачуваним приписувався саботаж в галузі планування господарською діяльністю, зв'язок з іноземними розвідками.
  • «Пулківська справа» Справа сфабрикована НКВС проти групи радянських вчених за звинуваченням в «участі у фашистсько-троцкістсько-зінов'євській організації». Їм інкримінувалась спроба терористичних актів проти керівників СРСР, а також шкідництво (зокрема саботаж спостережень сонячних затемнень).

Єжовщина

Максимуму своєї інтенсивності сталінські репресії сягають у 1936—1938, коли НКВС очолив Микола Єжов. Цей період в історії став відомим під назвою «Єжовщина», або «Великий терор». Сигналом до початку масових репресій послужило вбивство Сергія Кірова 1 грудня 1934 р.  за ініціативою Сталіна ЦВК й РНК СРСР прийняли постанову «Про внесення змін у чинні кримінально-процесуальні кодекси союзних республік» наступного змісту:

Внести такі зміни в діючі кримінально-процесуальні кодекси союзних республік щодо розслідування й розгляду справ про терористичні організації й терористичні акти проти працівників радянської влади:
  1. Слідство в цих справах закінчувати в строк не більше десяти днів;
  2. Обвинувальний висновок вручати обвинувачуваним за одну добу до розгляду справи в суді;
  3. Справи слухати без участі сторін;
  4. Касаційного оскарження вироків, як і подачі клопотань про помилування, не допускати;
  5. Вирок до вищої міри покарання здійснювати негайно після винесення вироку.

Після чисток у лавах партії, предметом особливої уваги органів НКВС стали «колишні куркулі», «члени антирадянських партій», «учасники козацько-білогвардійських повстанських організацій, фашистських, терористичних і шпигунсько-диверсійних контрреволюційних формувань» та інші особи, що ведуть «антирадянську злочинну діяльність». Згідно з наказом Політбюро НКВС № 0447 «Про операції з репресування колишніх куркулів, кримінальників й інших антирадянських елементів» органам НКВС було доручено «самим нещадним чином розгромити всю цю банду антирадянських елементів». Усього тільки в рамках «куркульської операції» було засуджено трійками 818 тис., з них до розстрілу 436 000 осіб.

Також предметом уваги НКВС стали іноземці, етнічні меншості, що підлягали репресіям згідно з постановою Політбюро ЦК ВКП(б) «Про міри, що обгороджують СРСР від проникнення шпигунських, терористичних і диверсійних елементів» від 9 березня 1936 року. За цим наказом було засуджено 103 489 осіб, у тому числі до розстрілу 84 471 людина.

Загалом, за даними комісії «зі встановлення причин масових репресій проти членів і кандидатів у члени ЦК ВКП(б), обраних на XVII з'їзді партії», репресовано 1 548 366 осіб і з них розстріляно 681 692, тобто в середньому розстрілювалося близько тисячі осіб у день.

Репресії проти української інтелігенції

Підґрунтя репресій

Трагічною сторінкою історії України стало знищення радянською владою цілого покоління української інтелігенції, що увійшло в історію під назвою розстріляне відродження. Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року, коли «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки були розстріляні понад 100 представників української інтелігенції, серед яких Лесь Курбас, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші.

Наступного, 1938 року були розстріляні Гнат Хоткевич та Василь Верховинець. Протягом кінця 1930-х років також було розстріляно за різними оцінками від 200 до 337 бандуристів.

Репресії в Західній Україні

Після захоплення протягом 1939—1940 років радянськими військами Галичини, Буковини та Прибалтики, радянський терор поширився і на ці краї. Сотні тисяч осіб здебільшого польського населення було депортовано до початку війни у віддалені райони СРСР. 12 травня 2023 року стало відомо, що у селі Пивовариха Іркутської області (РФ) було демонтовано пам’ятники полякам і литовцям, що були репресовані у 30-х роках XX ст. у СРСР.

У перші місяці радянсько-німецької війни 1941-45 р. НКВС без належного окремого слідства та суду, яке вимагалося згідно з тогочасним радянським законодавством, розстріляло десятки тисяч в'язнів тюрем НКВС в Західній Україні, котрі ще раніше були під слідством або відбували строки по різних статтях Кримінального кодексу СРСР. Після закінчення Другої світової війни значну частину українців цих районів було депортовано в Сибір. З 1944 по 1952 р. в західних областях України піддалось різним видам репресій до 500 тисяч осіб, в тому числі арештовано понад 134 тисяч, вбито понад 153 тис., вислано назавжди з УРСР понад 203 тисяч осіб. Терор замість страху спричиняв несприйняття радянської влади — тільки за три місяці 1953 р. військовою цензурою було затримано 195 тисяч листів із Західної України за кордон з негативною оцінкою влади

У вересні 1949 року до Амурської області доставлені на спецпоселення 1236 ОУНівців.

До Чити на поселення прибули 1007 оунівців. Усі направлені на роботу у золотодобувну промисловість.

Репресії проти єврейської інтелігенції

В 1948 була розпочата «Справа лікарів» проти групи високопоставлених еврейских лікарів, звинувачених у змові і вбивстві ряду радянських лідерів.

В 1951-1952 році до розстрілу та значних термінів ув'язнення була засуджена група єврейської молоді (студенти молодших курсів вишів та школярі) з організації «Союз боротьби за справу революції», які створили молодіжну ліворадикальну антисталінську підпільну організацію та виступали з критикою чинного режиму.

Репресії в Червоній армії

Напередодні та в добу Другої світової війни в Червоній армії не припинялися політичні репресії.

Більшість із військовослужбовців притягалися до відповідальності за вигаданими необґрунтованими обвинуваченнями.

Репресії проти ветеранів та інвалідів Другої світової війни

У 1949 році, перед святкуванням 70-річчя ювілею Сталіна, у СРСР були репресовані фронтовики, інваліди Другої світової війни. Частину з них розстріляли, іншу частину вивезли на далекі острови Півночі та у глухі кути Сибіру. Широко відомий Валаам — табір інвалідів другої світової війни розташований на острові Валаам (північна частина Ладозького озера), куди після другої світової війни в 1950—1984 звозили інвалідів війни.

Цікаві факти

Репресивна система СРСР в структурі НКВС мала «чорну касу», куди вносили захоплені під час арешту особисті кошти та коштовності репресованих осіб, їх нерухомість (квартири) й подібне майно; що врешті створило матеріально-економічну зацікавленість державних службовців фальсифікувати справи з метою пограбування народу та самозбагачення кримінальним шляхом.

Див. також

Примітки

  1. (рос.) Бунич Игорь — Золото партии. Историческая хроника. Яуза, Эксмо, 2005. ISBN 5-699-12921-9
  2. http://www.e-reading.mobi/bookreader.php/127609/Lyskov_-_Stalinskie_repressii._Velikaya_lozh'_XX_veka.html
  3. (рос.) Трибунал над комунізмом. Несколько слов на тему «несуществующего» Соглашения о сотрудничестве между НКВД и Гестапо.
  4. (англ.) Solzhenitsyn, Aleksandr I. THE GULAG ARCHIPELAGO 1918—1956: AN EXPERIMENT IN LITERARY INVESTIGATION III—IV. Translated by Thomas P. Whitney. New York: Harper & Row, 1975a, p. 10
  5. (англ.) Lethal Politics: Soviet Genocide and Mass Murder Since 1917, By R.J. Rummel, New Brunswick, N.J.: Transaction Publishers, 1990[недоступне посилання з липня 2019]
  6. (рос.) Розанов М. М. Завоевание белых пятен Покаяние: Коми республиканский мартиролог жертв массовых политических репрессий. Т. 8, ч. 2 / Коми респ. общест. фонд «Покаяние» ; сост. Е. А. Зеленская, М. Б. Рогачев. — Сыктывкар, 2006. — С. 17-177
  7. Мусієнко І. В. Згуртування віруючих як форма протидії радянському тоталітаризму: з досвіду Буковини 40–50-х рр. ХХ ст. // Український досвід спільнотного згуртування. Матеріали міжнародної конференції. 26 жовтня 2006 року. — Київ : Українська Видавнича Спілка, 2006. — С. 236—247.
  8. . Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 25 листопада 2008. 
  9. Мусієнко І. Політичні репресії на Північній Буковині та Хотинщині у 1940—1941 рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — Київ, 2000. — № 2–4. — С. 472—485.; Мусієнко І. В. Репресії проти членів румунських політичних партій та організацій на території Чернівецької області у 1940—1941 рр. // Історія України. Маловідомі імена, події, факти (Збірник статей). Вип. 20–21. — Київ, 2002. — С. 611—632.; Мусієнко І. В. Дисципліна по-сталінськи: міфи й реальність (Указ від 26.06.40 р. і його реалізація в Чернівецькій області в 1940—1941 рр.) // Питання історії України: Збірник наукових статей. — Чернівці: Золоті литаври, 1998. — Т.2. — С. 250—261.; Мусієнко І. Депортації населення з території Північної Буковини та Хотинщини в 1941—1951 рр. // Український альманах 2010. — Warszawa Варшава: Об'єднання українців в Польщі, 2010. — С. 187—201.
  10. Revolution from Abroad: The Soviet Conquest of Poland's Western Ukraine and Western Belorussia by Jan T. Gross
  11. Польща висловила протест РФ проти знесення пам’ятника жертвам репресій під Іркутськом. 15.05.2023
  12. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 18 травня 2019. 
  13. [1]
  14. Мусієнко І. В. Політичні репресії проти буковинців і бессарабців у Червоній армії в 1941—1945 рр. // Питання історії України: Збірник наукових статей. — Чернівці: Золоті литаври, 1999. — Т.3. — С. 304—320.
  15. http://www.khpg.org/index.php?id=1368537165 Як в СРСР знищували ветеранів інвалідів війни
  16. http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/do-specinternativ-invalidiv-frontovikiv-zabirali-p/p/ «До спецінтернатів інвалідів-фронтовиків забирали прямо з вулиць»
  17. Волчек Дмитрий, (18.06.2016). «Россиянин потребовал от ФСБ выдать тело прадеда, расстрелянного в 1938 году, и назвать имена палачей». "Republic". оригіналу за 22.06.2016. Процитовано 22.06.2016.  (рос.)

Джерела та література

Посилання


Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sta linski repre siyi masovi represiyi sho zdijsnyuvalisya v SRSR v 1930 i 1950 i roki ta pov yazani z im yam organizatora j ideologa represij Josipa Stalina diktatora Radyanskogo Soyuzu v cej period Do represivnih akcij mozhna vidnesti genocid ukrayinciv chistki v ryadah pravlyachoyi VKP b pislya 1952 r KPRS ta NKVS rozkurkulennya deportaciyi cilih etnichnih grup goninnya proti socialno chuzhih elementiv i sabotazhnikiv masovi uv yaznennya ta rozstrili vorogiv narodu Z tochki zoru mizhnarodnogo prava taki zlochini nichim ne vidriznyayutsya vid zlochiniv Nacistskoyi Nimechchini klasifikuyutsya mizhnarodnim zakonodavstvom yak zlochini proti lyudyanosti i vidpovidno do Londonskogo Statutu Mizhnarodnogo vijskovogo tribunalu pidpadayut pid yurisdikciyu Mizhnarodnogo vijskovogo tribunalu Zmist 1 Zagalni ocinki 2 Represiyi yak metod pokarannya 3 Ideologichne obgruntuvannya represij 4 Najbilsh masshtabni represivni akciyi 4 1 Rozgrom trockistskoyi opoziciyi 4 2 Likvidaciya kurkulstva yak klasu 4 3 Represiyi za religijni perekonannya 4 4 Proces proti Spilki Vizvolennya Ukrayini 4 5 Borotba zi shkidnictvom 4 5 1 Pidgruntya represij 4 5 2 Najvidomishi spravi proti shkidnikiv 4 6 Yezhovshina 4 7 Represiyi proti ukrayinskoyi inteligenciyi 4 7 1 Pidgruntya represij 4 7 2 Represiyi v Zahidnij Ukrayini 4 8 Represiyi proti yevrejskoyi inteligenciyi 4 9 Represiyi v Chervonij armiyi 4 10 Represiyi proti veteraniv ta invalidiv Drugoyi svitovoyi vijni 5 Cikavi fakti 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela ta literatura 9 PosilannyaZagalni ocinki RedaguvatiRadyanskij disident ta publicist Igor Bunich zaznachav Yaksho porivnyati ci podiyi z gitlerivskim genocidom yevreyiv to treba viznati sho nacisti buli nabagato gumannishimi u vlasnij krayini Vorog buv viznachenij chitko Yaksho ti yevrej ti vorog yaksho ni to ni Yak poshastilo naroditisya Taki zh yarliki yak burzhuj vorog narodu kulak pidkurkulnik ta inshi mogli buti navisheni na kogo zavgodno i v bud yakij kilkosti U comu j polyagaye golovna vidminnist masovogo teroru vid teroru vibranogo 1 Vsogo u 1921 1953 rokah roki pravlinnya Stalina u SRSR za pidrahunkami derzhavnogo rosijskogo istorika RAN V Zemskova bulo zasudzheno 3 77 mln osib z nih do najvishoyi miri pokarannya 643 tisyachi osib na zaslannya 765 tisyach osib dani z dovidki na im ya N S Hrushova pidgotovlenoyi prokurorom SRSR Rudenko ministrom vnutrishnih sprav SRSR Kruglovim i ministrom yusticiyi SRSR Gorsheninim v 1954 roci Pri comu vazhlivo vrahovuvati sho vidlik vedetsya tilki z 1921 roku koli chervonij teror pishov na spad a zhertvi bilshovikiv 1918 1920 rokiv koli voni osoblivo aktivno zastosovuvali institut zaruchnikiv i masovi rozstrili ne vrahovuyutsya vzagali Zemskov takozh ne vklyuchaye v spisok represovanih rozkurkulenih selyan i zhertv golodu 1932 1933 rokiv Osobisto Stalinim i Politbyuro CK VKP b po t n Stalinskih rozstrilnih spiskah bulo vineseno na osud 44 893 osib 1937 1938 roki 43 768 osib 1940 1950 roki 1125 osib v perevazhnij bilshosti ce chleni upravlinskih struktur v tomu chisli NKVS i RSChA Majzhe vsi rozstrilyani Za 1937 1938 roki zaginulo 78 chleniv CK VKP b Najzhorstkisha chistka bula zdijsnena v organah NKVS V knizi z promovistoyu nazvoyu Velika brehnya XX stolittya Zemskovim vkazuyetsya sho najbilsha kilkist zasudzhenih zagalom ne lishe za politichnimi stattyami znahodilas u GULAGu u 1950 roci 2 56 mln osib 2 Pri comu deyakimi doslidnikami konstatovani fakti navmisnogo primenshennya istorikami RAN znachushosti pitan sho nimi vivchalisya 3 i ce stavit pid rozumnij sumniv rezultati doslidzhen pracivnikiv Rosijskoyi akademiyi nauk Tak za pidrahunkami nezalezhnih vid vladi rosijskih ta zahidnih istorikiv kilkist zhertv stalinskogo democidu zaznachayetsya yak v desyatki raziv bilsha vid navedenoyi V Zemskovim Napriklad bagatorichnij radyanskij politv yazen O Solzhenicin na pidstavi vlasnih sposterigan i doslidzhen v knizi Arhipelag GULAG 4 vkazuye bilsh realistichnu kilkist zhertv stalinskogo rezhimu v rozmiri 66 miljoniv lyudej a ocinki zahidnih istorikiv nazivaye mizh 45 mln ta 80 mln zhertv represij Zasluzhenij profesor Gavajskogo universitetu avtor termina i koncepciyi democidu istorik ta doslidnik Rudolf Rummel v odnij zi svoyih 24 naukovih prac Smertelna politika Radyanskij genocid i masovi vbivstva z 1917 roku posilayuchis na chiselni dzherela fahovo obgruntovuye rozrahunki ta vkazuye kilkist lyudskih zhertv sered civilnogo naselennya za period pravlinnya Josipa Stalina v rozmiri 51 mln 755 tis osib z yakih blizko 40 miljoniv pomerlo abo bulo vbito v taborah GULag 5 Bagatorichnij radyanskij politv yazen Rozanov Mihajlo Mihajlovich zgaduvav pro nadvisoku smertnist v rosijskomu tabori Uhtinsko Pechorskij VTT de vin vidbuvav 3650 dniv katorgi Sho ne den to spisuyut 200 300 lyudej Mrut yak muhi Odni vid cingi inshi vid visnazhennya treti vid roboti i holodu 6 Represiyi yak metod pokarannya Redaguvati Memorial Pam yati zhertv politichnih represij na vul Zamarstinivskij 7 u LvoviTermin represiyi vikoristovuyetsya v SRSR dlya viznachennya metodu pokarannya lyudej yaki vvazhalisya antirevolyucijnimi elementami i vorogami narodu Chistki motivuvalisya bazhannyam chastini partijnogo kerivnictva pozbavitisya inodumchih elementiv z Partiyi i z metoyu utverdzhennya vladi Stalina Inshi kampaniyi represiyi provodilisya proti socialnih grup yaki vvazhalisya abo buli zvinuvacheni u diyalnosti z prihovanimi politichnim motivami chi protistoyali radyanskij vladi i politici Komunistichnoyi partiyi Takozh velika kilkist chistok zobrazhalasya yak usunennya mozhlivosti sabotazhu i shpigunstva z oglyadu na mozhlivu vijnu z Nimechchinoyu Najbilsha suspilna uvaga bula skoncentrovana na represiyah yak proti samih lideriv Komunistichnoyi partiyi tak i proti derzhavnih sluzhbovciv i komandnogo skladu zbrojnih sil shirokogo zagalu chleniv Partiyi Masovi represiyi v cej chas suprovodzhuvalisya razom z porushennyami radyanskimi derzhavnimi organami radyanskoyi zakonnosti Odnak kampaniya represij torknulasya predstavnikiv bagatoh inshih grup suspilstva inteligenciyi selyan i osoblivo yakih nazivali nadto bagatimi selyanami kurkulyami Vistrya represij NKVS bulo spryamovane takozh proti cilih etnosiv i etnichnih grup yakih nazivali p yatoyu kolonoyu Sudyachi z promovi Mikiti Hrushova Pro kult osobi i jogo naslidki sho prozvuchala na HH z yizdi KPRS u 1956 r ta nedavnih doslidzhen bilshist zvinuvachen vklyuchayuchi ti sho prozvuchali na Moskovskih procesah buli bazovani na primusovih ziznannyah chasto zdobuti za dopomogoyu tortur i pid vplivom vilnoyi interpretaciyi statti 58 Kriminalnogo Kodeksu Na osnovi ciyeyi statti zvinuvachenim pripisuvali kontrrevolyucijni zlochini Zamist sudovih procesiv chasto diyali tak zvani trijki NKVS Sotni tisyach lyudej buli zvinuvacheni za sfabrikovanimi dokazami u riznomanitnih politichnih zlochinah shpigunstvo shkidnictvo sabotazh antiradyanska agitaciya i propaganda tayemna pidgotovka do derzhavnogo perevorotu terorizm a potim rozstrilyani abo vidpravleni u tabori GULAGu Bagato z nih pomerlo u robitnichih taborah vid nedoyidannya hvorob i visnazhennya Shirokomasshtabni politichno vmotivovani vbivstva sogodni nazivayetsya terminom democid abo politcid Ideologichne obgruntuvannya represij RedaguvatiNa ob yednanomu Plenumi CK i CKK u sichni 1933 roku Stalin zayaviv Silna i mogutnya diktatura proletariatu os sho nam potribno teper dlya togo shob ziterti v poroh ostanni reshtki vimirayuchih klasiv i rozbiti yihni zlodijski mahinaciyi Represiyi zayaviv Stalin vlitku 1930 roku na XVI z yizdi partiyi ye neobhidnim elementom nastupu Ideologichnoyu osnovoyu represij bula borotba proti vorogiv narodu Pidbivayuchi na ob yednanomu Plenumi CK i CKK u sichni 1933 roku pidsumki pershoyi p yatirichki Stalin vklyuchiv u dopovid specialnij rozdil pro zavdannya i rezultati borotbi iz zalishkami vorozhih klasiv Mi utverdili zayavlyav Stalin u vsih sferah narodnogo gospodarstva princip socializmu vignavshi zvidti kapitalistichni elementi Dali vin po pershe rozkrivaye hto mayetsya na uvazi pid ostannimi Ostannimi zalishkami vimirushih klasiv ye promislovci i yih chelyad torgovci i yih posipaki kolishni dvoryani i popi kurkuli i pidkurkulniki kolishni bili oficeri i uryadniki policiyanti i zhandarmi riznogo gatunku burzhuazni inteligenti i vsi antiradyanski elementi Yedine sho yim zalishayetsya robiti ce pakostiti i shkoditi robitnikam i kolgospnikam Radyanskij vladi partiyi I voni shkodyat yak tilki mozhut Sila i micna diktatura proletariatu os sho nam potribno teper dlya togo shob rozviyati ostanni zalishki vimirushih klasiv i robiti zlodijski mahinaciyi 61 22 Stalin stverdzhuvav sho predstavniki cih vorozhih klasiv rozpovzlisya po nashih zavodah i fabrikah po nashih ustanovah i torgovelnih organizaciyah po pidpriyemstvah zaliznichnogo i vodnogo transportu i golovnim chinom po kolgospah i radgospah Rozpovzlisya i shovalisya voni tam nap yavshi masku robitnikiv i selyani prichomu dehto z nih proliz navit u partiyu Stalin Sochineniya T 13 s 207 208 Najbilsh masshtabni represivni akciyi RedaguvatiRozgrom trockistskoyi opoziciyi Redaguvati Vidrazu pislya smerti Lenina u 1924 utvorilosya dekilka ugrupovan vseredini kerivnictva partiyi kozhna z yakoyi pretenduvala na vladu Trockomu protistoyala bilshist kerivnictva krayini na choli z Zinov yevim Kamenyevim i Stalinom tak zvana trijka Privid do konfliktu z Trockim buv v tomu sho na jogo dumku neobhidno bulo vsilyako spriyati vsesvitnij revolyuciyi Pri comu Stalin vidstoyuvav koncepciyu pobudovi socializmu v odnij krayini Ale naspravdi korenem konfliktu bula borotba za koncentraciyu vsiyeyi povnoti vladi v rukah Stalina Trockij buv usunutij z zajmanih posad jogo prihilniki buli vitisneni vid kerivnictva Partiyi i derzhavi Poglyadi Trockogo trockizm buli ogolosheni vorozhoyu leninizmu dribnoburzhuaznoyu techiyeyu V seredini 1920 h rokiv do nogo priyednalisya Zinov yev i Kamyenyev yaki pislya rozgromu Stalinom t zv Novoyi opoziciyi strimko vtrachali vladu V lipni zhovtni 1926 roku Trockij Zinov yev Kamyenyev buli viklyucheni z politbyuro Proti trockistiv i zinov yevciv pochalisya spravzhni goninnya i represiyi V lyutomu 1929 r Trockij buv vidvorenij za mezhi SRSR a 1940 vbitij agentom NKVS Vvazhayetsya sho trockistiv bulo ostatochno rozgromleno u 1934 roci 26 sichnya 1934 roku na Z yizdi peremozhciv Stalin zayaviv Mi peremogli vorogiv partiyi tobto trockistski i buharinski grupi opoziciyi ale zalishki yih ideologiyi vse she zhivut v umah individualnih chleniv a takozh yih kontrrevolyucijna programa vidnovlennya kapitalizmu v SRSR Protyagom 1934 1936 rokiv z lav partiyi bulo viklyucheno 18 3 iz 1916 5 tisyachi yiyi chleniv bilshist yakih bulo zaareshtovano i stracheno Zokrema z 1966 delegativ Z yizdu peremozhciv 1108 bulo areshtovano j bilshist iz nih rozstrilyani Piznishe chistki torknulisya takozh i organiv NKVS z 1 zhovtnya 1936 r po 15 serpnya 1938 r bulo areshtovano 2273 lyudej z nih za kontrrevolyucijni zlochini 1862 Pislya prihodu Beriyi za 1939 rik do nih dodalosya she 937 lyudej Likvidaciya kurkulstva yak klasu Redaguvati Stalinu i partijnomu kerivnictvu dlya provedennya kolektivizaciyi na seli potribna bula opora Stalin rozumiv sho najbilshim vorogom jogo planam ye klas zamozhnogo selyanstva i tomu partiya vzyala kurs na likvidaciyu kurkulstva Stalin zaklikav do likvidaciyi kurkulstva yak klasu Cya klasichna taktika za principom podilyaj ta volodaryuj bula rozrahovana na te shob izolyuvati najzamozhnishih hazyayiv vid masi bidnih selyan Prote viznachiti hto same ye kurkul bulo ne prosto Vvazhalosya sho kurkuli mayut bilshe zasobiv virobnictva nizh serednyaki j vikoristovuyut najmanu pracyu Pidrahuvali sho voni stanovili blizko 5 selyan Ale zobrazhennya uryadom kurkuliv yak krovopivciv lihvariv ta ekspluatatoriv svoyih odnoselciv ridko vidpovidalo dijsnosti Tih hto chiniv najupertishij opir rozstrilyuvali abo masovo vivozili v tabori primusovoyi praci na Pivnich chi do Sibiru Reshtu pozbavlyali vsiyeyi yihnoyi vlasnosti vklyuchayuchi hatu j osobisti rechi ne prijmali do kolgospiv lishayuchi yih naprizvolyashe Rozkurkulyuvannya syagnulo apogeyu vzimku 1929 1930 rr Najposhirenishoyu jogo formoyu stala deportaciya Sotni tisyach selyan razom iz sim yami viganyali z domivok sadzhali u tovarni potyagi j vivozili za tisyachi kilometriv na Pivnich de yih skidali sered arktichnoyi pusteli neridko bez yizhi ta pritulku Z ponad miljona ukrayinskih selyan eksproprijovanih radyanskim rezhimom na pochatku 1930 h rokiv blizko 850 tis deportuvali na Pivnich de bagato z nih osoblivo ditej zaginuli Ta najstrashnishim zasobom borotbi stalinskoyi vladi proti ukrayinskogo selyanstva stav Golodomor 1932 1933 rokiv Represiyi za religijni perekonannya Redaguvati Div takozh Stalin i religiya Represiyi za religijni perekonannya prohodili v kilka etapivVelikih vtrat zaznala aneksovana v 1939 1940 rr Zahidna Ukrayina de riven religijnosti buv visokim Vinishennya predstavnikiv religijnih kultiv aktivnih viryan kultovih sporud trivalo tut protyagom usiyeyi radyanskoyi dobi osoblivo zapeklo v period piznogo stalinizmu 7 Proces proti Spilki Vizvolennya Ukrayini Redaguvati Dokladnishe Proces Spilki vizvolennya UkrayiniU 1929 r pochavsya sfabrikovanij proces proti vigadanoyi Spilki Vizvolennya Ukrayini U nalezhnosti do tayemnoyi nacionalistichnoyi organizaciyi pid nazvoyu Spilka vizvolennya Ukrayini SVU bulo zvinuvacheno 45 providnih uchenih pismennikiv ta inshih predstavnikiv inteligenciyi vklyuchayuchi Sergiya Yefremova Volodimira Chehivskogo Andriya Nikovskogo Josipa Germajze Mihajla Slabchenka Grigoriya Goloskevicha ta Lyudmilu Staricku Chernyahivsku Viyavlenij organizaciyi pripisuvalasya meta za dopomogoyu chuzhozemnih derzhav emigrantskih sil pidburyuvannya selyanstva proti kolektivizaciyi vbivstva Stalina ta jogo soratnikiv vidokremiti Ukrayinu vid SRSR Borotba zi shkidnictvom Redaguvati Pidgruntya represij Redaguvati Virishennya zavdannya forsovanoyi industrializaciyi vimagalo ne tilki vkladennya velicheznih zasobiv ale i stvorennya chislennih tehnichnih kadriv Osnovnu masu robitnikiv odnak skladali vchorashni nepismenni selyani sho ne volodili dostatnoyu kvalifikaciyeyu dlya roboti zi skladnoyu tehnikoyu Radyanska derzhava takozh silno zalezhala vid tehnichnoyi inteligenciyi sho distalasya v spadshinu vid carskih chasiv Ci fahivci najchastishe buli dosit skeptichno nalashtovani stosovno komunistichnih gasel Partiya komunistiv sho virosla v umovah gromadyanskoyi vijni sprijmala vsi zboyi sho vinikali v hodi industrializaciyi yak svidomij sabotazh rezultatom chogo stala kampaniya proti tak zvanogo shkidnictva U ryadi procesiv u spravah pro shkidnictvo i sabotazh visuvalisya napriklad taki obvinuvachennya Pidgotovka nevirnih zvitiv pro finansove stanovishe SRSR sho privodilo do pidrivu jogo mizhnarodnogo avtoritetu sprava Trudovoyi selyanskoyi partiyi Sabotazh za zavdannyam inozemnih rozvidok shlyahom nedostatnogo rozvitku tekstilnih fabrik stvorennya disproporcij u napivfabrikatah sho povinno bulo potyagti za soboyu pidriv ekonomiki SRSR i zagalne nevdovolennya sprava Prompartiyi Psuvannya nasinnogo materialu shlyahom jogo zarazhennya svidome shkidnictvo v galuzi mehanizaciyi silskogo gospodarstva shlyahom nedostatnogo postachannya zapchastin sprava Trudovoyi selyanskoyi partiyi Nerivnomirnij rozpodil za zavdannyam inozemnih rozvidok tovariv za rajonami sho privodilo do utvorennya nadlishkiv v odnih miscyah i deficitovi v inshih sprava menshovickogo Soyuznogo byuro Najvidomishi spravi proti shkidnikiv Redaguvati Shahtinska sprava vidkritij proces sho vidbuvsya v 1928 na Donbasi 53 inzheneri i kerivnika zvinuvatili u navmisnomu shkidnictvi stvorenni pidpilnoyi shkidnickoyi organizaciyi 11 osib zasudzheni do rozstrilu Dokladnishe Shahtinska sprava Sprava Prompartiyi U 1930 roci vidbuvsya vidkritij proces u spravi Prompartiyi derzhavnim obvinuvachem na yakomu buv priznachenij prokuror Krilenko rozstrilyanij u 1937 Obvinuvachuvanimi v osnovnomu buli predstavniki tak zvanoyi burzhuaznoyi inteligenciyi yakim pripisuvavsya sabotazh industrializaciyi SRSR spivrobitnictvo z inozemnimi rozvidkami pidgotovka inozemnoyi vijskovoyi intervenciyi v SRSR Inozemnim tehnichnim fahivcyam pripisuvalosya vedennya v SRSR shpigunskoyi diyalnosti Proces projshov ne u vsomu gladko Obvinuvachuvanij Razin dav svidchennya pro te sho vin na vipadok intervenciyi proponuvav na posadu ministra promislovosti i torgivli v okupacijnomu uryadi fabrikanta Ryabushinskogo odnak z yasuvalosya sho Ryabushinskij pomer za rik do togo yak jomu proponuvali posadu ministra Sprava Trudovoyi selyanskoyi partiyi Sprava tak zvanoyi kontrrevolyucijnoyi eserivsko kurkulskoyi grupi Chayanova Kondratyeva vidbulasya takozh u 1930 roci Obvinuvachuvanim pripisuvavsya sabotazh v galuzi silskogo gospodarstva ta industrializaciyi Sprava Soyuznogo byuro Vidkritij proces nad kolishnimi menshovikami vidbuvsya v berezni 1931 Obvinuvachuvanim pripisuvavsya sabotazh v galuzi planuvannya gospodarskoyu diyalnistyu zv yazok z inozemnimi rozvidkami Pulkivska sprava Sprava sfabrikovana NKVS proti grupi radyanskih vchenih za zvinuvachennyam v uchasti u fashistsko trockistsko zinov yevskij organizaciyi Yim inkriminuvalas sproba teroristichnih aktiv proti kerivnikiv SRSR a takozh shkidnictvo zokrema sabotazh sposterezhen sonyachnih zatemnen Yezhovshina Redaguvati Dokladnishe Velikij terorMaksimumu svoyeyi intensivnosti stalinski represiyi syagayut u 1936 1938 koli NKVS ocholiv Mikola Yezhov Cej period v istoriyi stav vidomim pid nazvoyu Yezhovshina abo Velikij teror Signalom do pochatku masovih represij posluzhilo vbivstvo Sergiya Kirova 1 grudnya 1934 r za iniciativoyu Stalina CVK j RNK SRSR prijnyali postanovu Pro vnesennya zmin u chinni kriminalno procesualni kodeksi soyuznih respublik nastupnogo zmistu 8 Vnesti taki zmini v diyuchi kriminalno procesualni kodeksi soyuznih respublik shodo rozsliduvannya j rozglyadu sprav pro teroristichni organizaciyi j teroristichni akti proti pracivnikiv radyanskoyi vladi Slidstvo v cih spravah zakinchuvati v strok ne bilshe desyati dniv Obvinuvalnij visnovok vruchati obvinuvachuvanim za odnu dobu do rozglyadu spravi v sudi Spravi sluhati bez uchasti storin Kasacijnogo oskarzhennya virokiv yak i podachi klopotan pro pomiluvannya ne dopuskati Virok do vishoyi miri pokarannya zdijsnyuvati negajno pislya vinesennya viroku Pislya chistok u lavah partiyi predmetom osoblivoyi uvagi organiv NKVS stali kolishni kurkuli chleni antiradyanskih partij uchasniki kozacko bilogvardijskih povstanskih organizacij fashistskih teroristichnih i shpigunsko diversijnih kontrrevolyucijnih formuvan ta inshi osobi sho vedut antiradyansku zlochinnu diyalnist Zgidno z nakazom Politbyuro NKVS 0447 Pro operaciyi z represuvannya kolishnih kurkuliv kriminalnikiv j inshih antiradyanskih elementiv organam NKVS bulo dorucheno samim neshadnim chinom rozgromiti vsyu cyu bandu antiradyanskih elementiv Usogo tilki v ramkah kurkulskoyi operaciyi bulo zasudzheno trijkami 818 tis z nih do rozstrilu 436 000 osib Takozh predmetom uvagi NKVS stali inozemci etnichni menshosti sho pidlyagali represiyam zgidno z postanovoyu Politbyuro CK VKP b Pro miri sho obgorodzhuyut SRSR vid proniknennya shpigunskih teroristichnih i diversijnih elementiv vid 9 bereznya 1936 roku Za cim nakazom bulo zasudzheno 103 489 osib u tomu chisli do rozstrilu 84 471 lyudina Zagalom za danimi komisiyi zi vstanovlennya prichin masovih represij proti chleniv i kandidativ u chleni CK VKP b obranih na XVII z yizdi partiyi represovano 1 548 366 osib i z nih rozstrilyano 681 692 tobto v serednomu rozstrilyuvalosya blizko tisyachi osib u den Represiyi proti ukrayinskoyi inteligenciyi Redaguvati Dokladnishe Rozstrilyane vidrodzhennyaPidgruntya represij Redaguvati Tragichnoyu storinkoyu istoriyi Ukrayini stalo znishennya radyanskoyu vladoyu cilogo pokolinnya ukrayinskoyi inteligenciyi sho uvijshlo v istoriyu pid nazvoyu rozstrilyane vidrodzhennya Kulminaciyeyu dij radyanskogo represivnogo rezhimu stalo 3 listopada 1937 roku koli na chest 20 yi richnici Velikogo Zhovtnya u Soloveckomu tabori osoblivogo priznachennya za virokom Trijki buli rozstrilyani ponad 100 predstavnikiv ukrayinskoyi inteligenciyi sered yakih Les Kurbas Mikola Kulish Matvij Yavorskij Volodimir Chehovskij Valer yan Pidmogilnij Pavlo Filipovich Valer yan Polishuk Grigorij Epik Miroslav Irchan Marko Voronij Mihajlo Kozoris Oleksa Slisarenko Mihajlo Yalovij ta inshi Nastupnogo 1938 roku buli rozstrilyani Gnat Hotkevich ta Vasil Verhovinec Protyagom kincya 1930 h rokiv takozh bulo rozstrilyano za riznimi ocinkami vid 200 do 337 banduristiv Represiyi v Zahidnij Ukrayini Redaguvati Dokladnishe Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemelPislya zahoplennya protyagom 1939 1940 rokiv radyanskimi vijskami Galichini Bukovini 9 ta Pribaltiki radyanskij teror poshirivsya i na ci krayi Sotni tisyach osib zdebilshogo polskogo naselennya bulo deportovano do pochatku vijni u viddaleni rajoni SRSR 10 12 travnya 2023 roku stalo vidomo sho u seli Pivovariha Irkutskoyi oblasti RF bulo demontovano pam yatniki polyakam i litovcyam sho buli represovani u 30 h rokah XX st u SRSR 11 U pershi misyaci radyansko nimeckoyi vijni 1941 45 r NKVS bez nalezhnogo okremogo slidstva ta sudu yake vimagalosya zgidno z togochasnim radyanskim zakonodavstvom rozstrilyalo desyatki tisyach v yazniv tyurem NKVS v Zahidnij Ukrayini kotri she ranishe buli pid slidstvom abo vidbuvali stroki po riznih stattyah Kriminalnogo kodeksu SRSR Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni znachnu chastinu ukrayinciv cih rajoniv bulo deportovano v Sibir Z 1944 po 1952 r v zahidnih oblastyah Ukrayini piddalos riznim vidam represij do 500 tisyach osib v tomu chisli areshtovano ponad 134 tisyach vbito ponad 153 tis vislano nazavzhdi z URSR ponad 203 tisyach osib Teror zamist strahu sprichinyav nesprijnyattya radyanskoyi vladi tilki za tri misyaci 1953 r vijskovoyu cenzuroyu bulo zatrimano 195 tisyach listiv iz Zahidnoyi Ukrayini za kordon z negativnoyu ocinkoyu vladi 12 U veresni 1949 roku do Amurskoyi oblasti dostavleni na specposelennya 1236 OUNivciv Do Chiti na poselennya pribuli 1007 ounivciv Usi napravleni na robotu u zolotodobuvnu promislovist 13 Represiyi proti yevrejskoyi inteligenciyi Redaguvati V 1948 bula rozpochata Sprava likariv proti grupi visokopostavlenih evrejskih likariv zvinuvachenih u zmovi i vbivstvi ryadu radyanskih lideriv V 1951 1952 roci do rozstrilu ta znachnih terminiv uv yaznennya bula zasudzhena grupa yevrejskoyi molodi studenti molodshih kursiv vishiv ta shkolyari z organizaciyi Soyuz borotbi za spravu revolyuciyi yaki stvorili molodizhnu livoradikalnu antistalinsku pidpilnu organizaciyu ta vistupali z kritikoyu chinnogo rezhimu Represiyi v Chervonij armiyi Redaguvati Dokladnishe Represiyi u Robitnicho Selyanskij Chervonij Armiyi Kategoriya Represovani voyenachalniki ta Sprava aviatoriv 1941 rokuNaperedodni ta v dobu Drugoyi svitovoyi vijni v Chervonij armiyi ne pripinyalisya politichni represiyi Bilshist iz vijskovosluzhbovciv prityagalisya do vidpovidalnosti za vigadanimi neobgruntovanimi obvinuvachennyami 14 Represiyi proti veteraniv ta invalidiv Drugoyi svitovoyi vijni Redaguvati U 1949 roci pered svyatkuvannyam 70 richchya yuvileyu Stalina u SRSR buli represovani frontoviki invalidi Drugoyi svitovoyi vijni Chastinu z nih rozstrilyali inshu chastinu vivezli na daleki ostrovi Pivnochi ta u gluhi kuti Sibiru Shiroko vidomij Valaam tabir invalidiv drugoyi svitovoyi vijni roztashovanij na ostrovi Valaam pivnichna chastina Ladozkogo ozera kudi pislya drugoyi svitovoyi vijni v 1950 1984 zvozili invalidiv vijni 15 16 Cikavi fakti RedaguvatiRepresivna sistema SRSR v strukturi NKVS mala chornu kasu kudi vnosili zahopleni pid chas areshtu osobisti koshti ta koshtovnosti represovanih osib yih neruhomist kvartiri j podibne majno sho vreshti stvorilo materialno ekonomichnu zacikavlenist derzhavnih sluzhbovciv falsifikuvati spravi z metoyu pograbuvannya narodu ta samozbagachennya kriminalnim shlyahom 17 Div takozh RedaguvatiMasovi vbivstva komunistichnih rezhimiv Tyurma narodiv Chervonij teror Stalinski spiski Memorialni miscya totalitarnih represij v Ukrayini Filosofskij korabel Sprava likariv Rozkozachennya Likvidaciya kurkulstva Masovi rozstrili v yazniv NKVS Sprava aviatoriv 1941 roku Chorna kniga komunizmuPrimitki Redaguvati ros Bunich Igor Zoloto partii Istoricheskaya hronika Yauza Eksmo 2005 ISBN 5 699 12921 9 http www e reading mobi bookreader php 127609 Lyskov Stalinskie repressii Velikaya lozh XX veka html ros Tribunal nad komunizmom Neskolko slov na temu nesushestvuyushego Soglasheniya o sotrudnichestve mezhdu NKVD i Gestapo angl Solzhenitsyn Aleksandr I THE GULAG ARCHIPELAGO 1918 1956 AN EXPERIMENT IN LITERARY INVESTIGATION III IV Translated by Thomas P Whitney New York Harper amp Row 1975a p 10 angl Lethal Politics Soviet Genocide and Mass Murder Since 1917 By R J Rummel New Brunswick N J Transaction Publishers 1990 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Rozanov M M Zavoevanie belyh pyaten Pokayanie Komi respublikanskij martirolog zhertv massovyh politicheskih repressij T 8 ch 2 Komi resp obshest fond Pokayanie sost E A Zelenskaya M B Rogachev Syktyvkar 2006 S 17 177 Musiyenko I V Zgurtuvannya viruyuchih yak forma protidiyi radyanskomu totalitarizmu z dosvidu Bukovini 40 50 h rr HH st Ukrayinskij dosvid spilnotnogo zgurtuvannya Materiali mizhnarodnoyi konferenciyi 26 zhovtnya 2006 roku Kiyiv Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2006 S 236 247 Postanovlenie CIK i SNK SSSR 1 lyutogo 1934 g Arhiv originalu za 17 chervnya 2013 Procitovano 25 listopada 2008 Musiyenko I Politichni represiyi na Pivnichnij Bukovini ta Hotinshini u 1940 1941 rr Z arhiviv VUChK GPU NKVD KGB Kiyiv 2000 2 4 S 472 485 Musiyenko I V Represiyi proti chleniv rumunskih politichnih partij ta organizacij na teritoriyi Cherniveckoyi oblasti u 1940 1941 rr Istoriya Ukrayini Malovidomi imena podiyi fakti Zbirnik statej Vip 20 21 Kiyiv 2002 S 611 632 Musiyenko I V Disciplina po stalinski mifi j realnist Ukaz vid 26 06 40 r i jogo realizaciya v Cherniveckij oblasti v 1940 1941 rr Pitannya istoriyi Ukrayini Zbirnik naukovih statej Chernivci Zoloti litavri 1998 T 2 S 250 261 Musiyenko I Deportaciyi naselennya z teritoriyi Pivnichnoyi Bukovini ta Hotinshini v 1941 1951 rr Ukrayinskij almanah 2010 Warszawa Varshava Ob yednannya ukrayinciv v Polshi 2010 S 187 201 Revolution from Abroad The Soviet Conquest of Poland s Western Ukraine and Western Belorussia by Jan T Gross Polsha vislovila protest RF proti znesennya pam yatnika zhertvam represij pid Irkutskom 15 05 2023 Postanovlenie Prezidiuma CK KPSS o politicheskom i hozyajstvennom polozhenii zapadnyh oblastej Ukrainskoj SSR 23 maya 1953 g Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 18 travnya 2019 1 Musiyenko I V Politichni represiyi proti bukovinciv i bessarabciv u Chervonij armiyi v 1941 1945 rr Pitannya istoriyi Ukrayini Zbirnik naukovih statej Chernivci Zoloti litavri 1999 T 3 S 304 320 http www khpg org index php id 1368537165 Yak v SRSR znishuvali veteraniv invalidiv vijni http www ukurier gov ua uk articles do specinternativ invalidiv frontovikiv zabirali p p Do specinternativ invalidiv frontovikiv zabirali pryamo z vulic Volchek Dmitrij 18 06 2016 Rossiyanin potreboval ot FSB vydat telo pradeda rasstrelyannogo v 1938 godu i nazvat imena palachej Republic Arhiv originalu za 22 06 2016 Procitovano 22 06 2016 ros Dzherela ta literatura RedaguvatiYu I Shapoval Kontrrevolyucijnoyi shkidnickoyi organizaciyi v organah Narkomzemu i Narkomradgospiv sprava 1933 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 108 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Bilas I G Represivno karalna sistema v Ukrayini 1917 1953 rr I G Bilas K Libid Vijsko Ukrayini 1994 T 1 432 S T 2 688 c Bugaj M F Za povidomlennyami NKVS SRSR buli pereseleni Pro deportaciyu naselennya z Ukrayini u 30 40 i roki M F Bugaj Kiyiv Vidavnictvo tovaristva Znannya Ukrayini 1992 47 s Vinnichenko I I Ukrayina 1920 1980 h deportaciyi zaslannya vislannya I I Vinnichenko K Rada 1994 126 s Zahidnya Ukrayina pid bolshevikami IX 1939 YI 1941 zb prac Red M Rudnicka Nyu Jork Nauk t vo im Shevchenka v Americi 1958 494 s Volkogonov D A Triumf i tragediya politichnij portret J V Stalina u 2 kn K Politvidav Ukrayini 1989 Kn 1 597 s Subtelnij O Ukrayina Istoriya K 1991 Represiyi v Ukrayini 1917 1990 rr Naukovo dopomizhnij bibliografichnij pokazhchik Avt upor Ye K Babich V V Patoka avt Vstup Statti S I Bilokin K Smoloskip 2007 519 s Musiyenko I V Politichni represiyi komunistichnogo rezhimu na Pivnichnij Bukovini j Hotinshini v 40 50 h rr HH st Avtoref dis kand ist nauk 07 00 01 I V Musiyenko Cherniv nac un t im Yu Fedkovicha Chernivci 2005 20 s Romaniv O Fedushak I Zahidnoukrayinska tragediya 1941 Naukove tovaristvo im Shevchenka Fundaciya Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu v SShA Lviv Nyu Jork 2002 429 s UKRAYiNA I ROSIYa V ISTORIChNIJ RETROSPEKTIVI Narisi v 3 h tomah Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Redrada akad NAN Ukrayini V M Litvin golova akad NAN Ukrayini I M Dzyuba akad NAN Ukrayini Ya D Isayevich akad NAN Ukrayini O S Onishenko akad NAN Ukrayini V A Smolij S V Kulchickij ta in Vidp red akad NAN Ukrayini V A Smolij Tom 2 Grinevich V A Danilenko V M Kulchickij S V Lisenko O Ye RADYaNSKIJ PROEKT DLYa UKRAYiNI Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Nauk dumka 2004 531 s Daniels Robert V The end of the communist revolution New York 1993 338 p Orlando Figes The Whisperers Private Life in Stalin s Russia 2007 Lenin Stalin and Hitler The Age of Social Catastrophe By Robert Gellately 2007 Alan Wood Stalin and Stalinism Routledge 1990 Ian Kershaw Moshe Lewin Stalinism and Nazism Dictatorships in Comparison Cambridge University Press 1997 Leo Kuper Genocide Its Political Use in the Twentieth Century Yale University Press 1982 The Great Terror Night of Stone Death and Memory in Twentieth Century Russia by Catherine Merridale Penguin Books 2002 V Yu Zhukov Pulkovskoe delo D Yu Lyskov Stalinskie repressii Velikaya lozh HH vekaPosilannya RedaguvatiUkrayina v roki Drugoyi svitovoyi vijni ta pislyavoyennoyi vidbudovi 1939 pochatok 1950 h rokiv Ukrayinski zemli na pershomu etapi vijni veresen 1939 cherven 1941 pp Masovi represiyi Diyalnist kerivnictva NKVS SRSR u 1934 1938 rr ros Politichni represiyi v Ukrayini vid moskovskogo carizmu do rezhimu Yanukovicha Ukrayinskij martirolog HH ct baza danih mistit stislu informaciyu pro zhertvi politichnih represij 1920 1950 h rokiv nalichuye bilshe 56 tis zhertv politichnih represij v Ukrayini archives gov ua Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stalinski represiyi amp oldid 40031276