www.wikidata.uk-ua.nina.az

Третій Рейх У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Німеччина значення Німецька імперія 1933 1943 Deutsches

Третій Рейх

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Німеччина (значення).
Німецька імперія
(1933–1943)
Deutsches Reich
Великонімецька імперія
(1943–1945)
Großdeutsches Reich
тоталітарна держава
↓ 1933 – 1945 ↓
Девіз
«Ein Volk, ein Reich, ein Führer.»
«Один народ, одна держава, один вождь»
Гімн

Das Lied der Deutschen
(«Пісня німців»)

Horst-Wessel-Lied
(«Пісня Горста Весселя»)
Німеччина: історичні кордони на карті
Німецька імперія під час найбільшого територіального поширення (листопад 1942)
Столиця Берлін
Мови офіційна: німецька
Релігії
Форма правління нацистська однопартійна змішана республіка під тоталітарною диктатурою
Голова держави
 - 1925 — 1934 Пауль фон Гінденбург
 - 1934 — 1945 Адольф Гітлер
 - 1945 Карл Деніц
Канцлер
 - 1933 — 1945 Адольф Гітлер
 - 1945 Йозеф Геббельс
Законодавчий орган Рейхстаг
 - Державна рада Рейхсрат (до 1934 року)
Історичний період Міжвоєнний період / Друга світова війна
 - Захоплення влади 30 січня 1933
 - Закон про надзвичайні повноваження 23 березня 1933
 - Аншлюс 12 березня 1938
 - Друга світова війна 1 вересня 1939
 - Смерть Гітлера 30 квітня 1945
 - Капітуляція 8 травня 1945
 - Остаточний розпуск 23 травня 1945
Площа
 - 1939 633 786 км2
 - 1940 823 505 км2
Населення
 - 1939 79 375 281 осіб
     Густота 125,2 осіб/км² 
 - 1940 109 518 183 л.
     Густота 133 осіб/км² 
Валюта райхсмарка (ℛℳ)
Сьогодні є частиною  Німеччина
 Австрія
 Люксембург
 Чехія
 Словенія

 Польща
 Україна
 Франція
 Росія
 Литва
 Білорусь
 Бельгія
 Нідерланди

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Третій Рейх
Адміністративний поділ Німеччини, січень 1944 року

Третій Рейх, також Третій Райх (нім. Drittes Reich, «Третя імперія»), або Гітлерівська Німеччина (один з варіантів в історіографії) — німецька держава між 1933 і 1945 роками, коли Адольф Гітлер і нацистська партія контролювали країну, перетворивши її на диктатуру. За правління Гітлера Німеччина швидко стала тоталітарною державою, де майже всі аспекти життя контролювалися урядом. Офіційна назва — Німецька імперія (нім. Deutsches Reich).

Націонал-соціалісти на чолі з Гітлером, що 30 січня 1933 року обійняв посаду канцлера, швидко знищили всю опозицію та можливих суперників і встановили одноосібну владу фюрера. У розпалі Великої депресії уряду націонал-соціалістів вдалося покінчити з масовим безробіттям завдяки потужним військовим витратам і змішаній економіці, яка поєднувала засоби вільного ринку і планової економіки. Також активно провадилися громадські роботи, включаючи будівництво автобанів. Все це призвело до стрімкого росту популярності режиму.

Підконтрольні Генріхові Гіммлеру таємна державна поліція (Гестапо) та СС знищили ліберальну, соціалістичну та комуністичну опозицію, переслідували й знищували євреїв та контролювали суспільство, яке було повністю охоплене націонал-соціалістичною пропагандою, якою опікувався Йозеф Геббельс. Освіта, мистецтво та засоби масової інформації були під повним контролем НСДАП, яка пропагувала унікальність німецького народу, приналежність його до арійської раси. Антисемітизм став державною політикою і пропагувався у всіх соціальних інститутах, починаючи з організації німецької молоді Гітлер'югенд, членство в якій було обов'язковим. Освіта приділяла велику увагу расовій біології та фізичному вихованню. Йозеф Геббельс використовував кінематограф, масові виступи, радіо та промови для маніпуляції суспільною думкою. Літні Олімпійські ігри 1936 року, які пройшли в Німеччині, дозволили режиму рекламувати себе у світові.

1938 року Німеччина анексувала Австрію (аншлюс) і Судетську область (Мюнхенська угода), повністю захопивши Чехословаччину у 1939 році. Цього ж року Німеччина підписала пакт з СРСР і 1 вересня напала на Польщу, розпочавши Другу світову війну. Разом з італійськими військами Беніто Муссоліні Німеччина вже у 1940 році захопила Францію та більшість Європи. На більшості контрольованих територій були встановлені Райхскомісаріати, а в Польщі було створено Генерал-губернаторство. В Німеччині та на захоплених територіях проводилась нацистська расова політика. Чисельність концентраційних таборів, в яких утримувались військовополонені, психічнохворі, євреї, політичні в'язні, гомосексуали, злочинці та цигани з усієї окупованої території, з 1939 по 1942 роки зросла вчетверо, до понад 300. Провадилось систематичне масове винищення єврейського населення Європи, Голокост.

У 1941 році Німеччина напала на СРСР, намагаючись реалізувати стратегію Бліцкриг, яка, однак, була провалена, хоча німці змогли дістатися до Москви, але не захопили її. Під її владою опинилася більшість Східної Європи. Переломними моментами в існуванні Націонал-соціалістичної Німеччини стали поразки у Сталінградській та Курській битвах 1943 року, які стали початком головного контрнаступу радянських військ. У 1944 році масштабне бомбардування німецьких міст та військових об'єктів значно посилилося, нейтралізуючи Люфтваффе (німецькі військово-повітряні сили), а у 1945 році Німеччина вже була не в змозі протистояти натиску Червоної армії зі сходу й об'єднаних сил Антигітлерівської коаліції з заходу. 7 травня 1945 року Німеччина підписала акт про капітуляцію, який набирав чинності наступного дня, 23 травня був заарештований Фленсбурзький уряд Карла Деніца, а 5 липня Німеччина була розділена на зони окупації між СРСР, Францією, Великою Британією та США. Нацистський режим був засуджений під час Нюрнберзького трибуналу.

Назва

Гасло «З нами Бог» на пряжці ременя солдатів Німецької Імперії часів Першої Світової Війни
Гасло «З нами Бог» на пряжці ременя солдатів Вермахту епохи Гітлера, 1930—1940-і роки.

Виникнення і поширення поняття Третій Рейх тісно пов'язане з процесами, які відбувались на землях історичної Великої Германії у 19-20 ст. Після розпаду Священної Римської імперії Габсбургів (Перший Рейх) і об'єднання частини історичних німецьких земель у рамках Німецького Союзу (Deutsches Bund), Німецької Імперії (Другого Рейху) під егідою Пруссії і її столиці Берліна, а іншої частини у рамках Австро-Угорщини і її столиці Відня на німецьких землях почалося активне суспільно-політичне і культурне життя. Досить популярними були проєкти об'єднання усіх історичних німецьких земель, земель де проживали німці, у рамках єдиного державного утворення, яке нерідко називали Третім Рейхом. Таким чином у колах німецьких культурних і наукових діячів поняття було відомим задовго до приходу 1930-х років і приходу Гітлера до влади та вже на початку 20 ст. було багато різних тлумачень поняття і, отже, концепції Третього Рейху, багато з яких ніяк не були пов'язані з гітлерівським проєктом.

Ще одне трактування поняття Третій Рейх походить з західноєвропейського християнського богослів'я часів Середньовіччя. У рамках цієї концепції історія людства ділилась на три етапи: Перший Рейх — Перше Царство, Царство Природного Закону (епоха язичництва), Другий Рейх — Друге Царство, Царство Закону Мойсеєвого (епоха Старого Заповіту) і Третій, Вічний Рейх — Третє Царство, Царство Закону Христового (епоха Нового Заповіту), Вічне Царство Христове, Царство Боже, земна історія якого починається з чудесного народження Бога-Спасителя, Ісуса Христа. Саме у такому значенні поняття Третій Рейх (як Царство Боже) було первісно відоме серед широких верств німецького народу, католиків і протестантів. Саме це значення з певними варіаціями було присутнє у відомій книзі Артура Меллера ван ден Брука, «Третій Рейх». Саме це значення поняття використали Адольф Гітлер і його соратники при розробці власної доктрини Великої Германії і єдиної, всесвітньої, Вічної Німецької Держави, щоб здобути підтримку широких народних кіл — майбутня Вічна Німецька Держава як Вічне Царство Боже, Третє Царство, Третій Рейх. При цьому варто зауважити, що гітлерівці з їх зацікавленням різноманітними окультними вченнями і неоязичництвом фактично дистанціювались від народного, християнського змісту поняття Третій Рейх. Разом з тим поняття Царства Божого як такого широко експлуатувалося в німецький націонал-соціалістичній символіці, досить згадати зображення імперського орла зі свастикою і написом «Gott mit uns» («З нами Бог»).

Офіційні:

Неофіційні:

  • Нацистська Німеччина — від націонал-соціалістичної партії, що керувала Німеччиною у 1933—1945 роках. Німецька історіографія сьогодні використовує термін «Націонал-соціалістичний період» (нім. Zeit des Nationalsozialismus, скорочено NS-Zeit).
  • Третій Рейх (нім. Drittes Reich, «Третя імперія»), іноді — Тисячорічний Рейх (нім. Tausendjähriges Reich) — популярна назва, створена від порівняння із двома історичними німецькими імперіями (рейхами) — Священною Римською та Німецькою. Вживалася у пропаганді націонал-соціалістів для підкреслення якісно нової віхи в історії Німеччини. Звідти перейшла до історичної та публіцистичної літератури.
  • Гітлерівська Німеччина — назва, що використовується переважно на пострадянському просторі.
  • Фашистська Німеччина — назва, що використовується переважно в Росії та частині пострадянських держав. Раніше використовувалась в Радянському Союзі і країнах Східного блоку як підкреслення того, що ідеологія націонал-соціалізму не є національною і соціалістичною.

Історія

Прихід націонал-соціалістів до влади

Президент Гінденбург з Гітлером (1933)
Виступ Гітлера (1933)

Націонал-соціалістичний рух виник серед ветеранів Першої світової війни, які не бажали приймати умов Версальського договору, вважали Веймарську республіку нав'язаною переможцями, і взагалі негативно ставились до ідей демократії. Пропаганда націонал-соціалістів уміло використала «легенду про удар у спину» (нім. Dolchstoßlegende), що була популярною тоді у правих кругах, як пояснення поразки Німеччини. Легенду про зраду більшовиків, євреїв, республіканців та інших тилових диверсантів популяризував генерал Еріх Людендорф, який у двадцятих роках став одним з лідерів правих сил. Спочатку рух був нечисленним, але Велика депресія значно посилила реакційні настрої проти Веймарської республіки. В той самий час, набирала силу Комуністична партія Німеччини, контрольована з Москви. Все більше німців схилялися до думки, що саме Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини зможе навести лад у країні та повернути їй світовий престиж. І хоча у 1928 році партія отримала лише 800 000 тисяч голосів, вже 1930 року за неї проголосували 6.3 мільйони німців, що дало їй змогу отримати 107 місць в Рейхстазі. Кількість голосів подвоїлась до 13.4 мільйонів у травні 1932 року, забезпечивши НСДАП 230 місць в німецькому парламенті.

30 січня 1933 року, президент Гінденбург призначив Гітлера канцлером Німеччини. Активним лобіюванням цього рішення довгий час займався Франц фон Папен, який мав за мету дати владу правим силам, але при цьому контролювати Гітлера через коаліційний уряд, вважаючи, що інші праві партії домінуватимуть в ньому, а також своєю посадою віцеканцлера, яку фон Папен залишив для себе. І хоча у новому уряді націонал-соціалістів було лише троє (враховуючи Гітлера), вони швидко змогли відтиснути фон Папена та інших консерваторів від влади.

Лише за кілька місяців новому уряду вдалося встановити централізовану однопартійну диктатуру. В ніч 27 лютого 1933 року будівлю Райхстагу було підпалено, а винним визнали колишнього члена молодіжної організації комуністів Марінуса ван дер Люббе. Партія націонал-соціалістів звинуватила комуністів у заклику до повстання, використала свою владу для арешту тисяч членів комуністичної партії, обшуків в її офісах і заборони всіх комуністичних публікацій. Того ж дня президентом Паулем фон Гінденбургом підписано Закон про захист німецької держави і народу, який скасував більшість громадських свобод, включаючи потребу в рішенні суду для затримання людини (habeas corpus).

Великий успіх НСДАП, що дозволив їм спочатку прийти до влади, а потім без перешкод офіційно ліквідувати Веймарську республіку, був результатом не тільки її слабкості і економічної кризи. Цьому допомогли і інші держави, як, наприклад, СРСР. Неодноразові спроби німецьких комуністів змінити владу в Німеччині військовим шляхом скінчилися невдачею, тоді комуністи пішли іншим шляхом. Рапалльські угоди, а також військове співробітництво з німцями розхитували Версальську систему. Співпраця дозволила німецьким танкістам і льотчикам-інструкторам отримати досвід, обкатувати нові німецькі розробки. СРСР також посилав своїх командирів на навчання до Німеччини. Згідно з точкою зору Віктора Суворова: Сталін хотів приходу Гітлера до влади, щоб «криголам революції» розніс би всю Європу, щоб потім рушити Червону армію на ці руїни і зробити всю Європу комуністичною. Економічне співробітництво Третього Рейху з СРСР тривало і після поділу Польщі, коли англо-французький союз вже виступив проти Гітлера.

Ремілітаризація Рейнської провінції

1933 року Німеччина вийшла з Ліги Націй, і почала послідовно порушувати і руйнувати обмеження та домовленості Версальського договору, який все ще був чинним. У 1935 році, жителі регіону Саар, який протягом 15 років знаходився під окупацією Ліги Націй, проголосували за приєднання до Німеччини. В березні того ж року, Гітлер заявив про збільшення чисельності Рейхсверу до 550 000 і про створення німецьких повітряних сил. Після того, як договір з Великою Британією дозволив Німеччині будувати флот, Версальський договір став лише простим папірцем.

У березні 1936 року, Італія під проводом Беніто Мусоліні напала на Ефіопію, що викликало досить слабкі протести зі сторони британського та французького урядів. У розпал кризи, Німеччина ввела війська у демілітаризовану Рейнську провінцію, з наказом відступити, якщо Франція почне мобілізацію. Однак ні Франція, ні Велика Британія не зробили ніяких кроків у відповідь.

Приєднання Австрії й Чехословаччини

Чеські німці вітають прихід німецьких військ (1938 р.)

У лютому 1938, Гітлер запросив канцлера Австрії Курта Шушніга у Берггоф, де натякнув йому про потребу об'єднання всіх німців в одній державі. Шушніг вирішив провести плебісцит 13 березня, але був змушений відмовитись від нього через тиск Гітлера, а вже 11 березня він отримав від нього ультиматум: передати всю владу націонал-соціалістам чи готуватися до вторгнення. Наступного дня війська Вермахту увійшли до Австрії, де значна частина населення з ентузіазмом зустріла їх.

1938 року Гітлер наказав лідеру Судето-німецької партії Конраду Генлейну висунути низку неприйнятних умов Чехословацькому уряду. Муссоліні наполіг на зустрічі Гітлера з британським та французьким прем'єр-міністрами, для обговорення виниклої ситуації. Відбулися дві зустрічі, друга з яких завершилась підписанням Мюнхенської угоди 30 вересня, яка змушувала Чехословаччину поступитися Німеччині Судетською областю, зі збереженням інфраструктури і укріплень. І хоча при підписанні угоди був відсутнім її представник, Чехословаччина погодилася виконати висунуті вимоги. Угода протрималася лише шість місяців, оскільки 15 березня 1939 року Німеччина ввела війська на решту території Чехословаччини, утворивши маріонеткові держави Протекторат Богемії і Моравії і Словацьку республіку.

Друга світова війна

Європа станом на 1941—1942 роки.

Німеччина атакувала Польщу 1 вересня 1939. Друга Світова Війна розпочалась коли 3 вересня 1939 Велика Британія разом з Францією, відповідно до існуючих на той час домовленостей із Польщею, оголосили стан війни з Німеччиною. 9 квітня 1940 німці атакували Данію й Норвегію. У травні цього року, незважаючи на заперечення багатьох зі своїх радників, Гітлер послав війська у Францію. Наслідком бою за Францію стала абсолютна перемога Німеччини. Пізніше цього року Німеччина піддавала Велику Британію постійним бомбардуванням. Німеччина перейшла кордони Радянського Союзу 22 червня 1941 року.

Через 4 дні після того, як Японська Імперія атакувала американську військово-морську базу Перл-Гарбор, Німеччина оголосила війну Сполученим Штатам Америки 11 грудня 1941 року. Це дозволило німецьким підводним човнам боротися з американськими кораблями в Атлантичному океані, які в свою чергу допомагали Великій Британії постачанням різної зброї.

Гноблення меншин продовжилося під час війни на території Німеччини й в окупованих територіях. Починаючи з 1941 року, євреїв змусили одягати жовті зірки на публіці. Більшість євреїв були перевезені до гетто, таким чином їх ізолювали від суспільства.

У січні 1942 року відбулася конференція у Ванзеї на чолі з Райнгардом Гейдріхом, яка встановила план «Остаточного розв'язання єврейського питання» (нім. Endlösung der Judenfrage). Внаслідок цього плану шість мільйонів євреїв були систематично вбиті. Крім того, більше ніж десять мільйонів людей були змушені працювати у примусових таборах. Цей геноцид має назву Голокост. Вбивства відбувались у концентраційних (нім. Konzentrationslager) та винищувальних таборах (нім. Vernichtungslager). Також піддавались знищенню та утискам багато гомосексуалів, психічно хворих, та політичних ув'язнених.

У лютому 1943 року радянські війська зупинили наступ німців під Сталінградом. Наступного року німецькі війська вже були на східних кордонах Польщі. Німці відступали поступово й з важкими боями. У червні 1944 року союзники відкрили другий фронт на заході. Війська союзників та війська Радянського Союзу зустрілись біля річки Ельби 26 квітня 1945 року. Берлін був захоплений 30 квітня 1945 року. У той час, коли Червона армія взяла Райхстаг, Адольф Гітлер покінчив своє життя самогубством. Наступним лідером (нім. Der Führer) Третього Райху проголошено Карла Деніца.

8 травня 1945 (опівночі) у передмісті Берліна Карлгорсті, зайнятому радянськими військами, представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини; цей договір за дорученням радянського уряду підписав маршал Радянського Союзу Г. Жуков, а також представники США, Сполученого Королівства та Франції.

Державний устрій

Адольф Гітлер — фюрер німецького народу, голова Нацистської Німеччини.

Через заміну більшості посадовців членами НСДАП вже до 1935 року німецький уряд та партія фактично стали одним цілим. Через три роки, всі місцеві уряди втратили законодавчі повноваження і відповідали прямо перед призначеними Гітлером гауляйтерами.

Уряд

Міністр пропаганди і народної просвіти Йозеф Геббельс
  • Управління
  • Управління NSDAP
    • Управління расової політики NSDAP
    • Управління колоніальної політики NSDAP
    • Управління закордонних справ NSDAP
    • Amt Rosenberg

Державна ідеологія

Ідеологічно націонал-соціалісти використовували ідею Великої Німеччини (нім. «Großdeutschland»), вважали, що об'єднання Німецьких народів в одну країну було необхідним кроком до національного успіху.

Націонал-соціалісти також об'єднали антисемітизм із антикомуністичною ідеологією й розцінювали лівий рух так само, як міжнародний ринковий капіталізм — як роботу «змовницьких євреїв».

Ворогами націонал-соціалістичного руху вважались більшовики, цигани та євреї, політичні супротивники та гомосексуали.

Збройні сили

Військовий прапор Вермахту

Збройні сили Третього Райху (Вермахт) були створені за Законом від 16 березня 1935. Базою для створення і розгортання вермахту послужив райхсвер, перейменований після введення загальної військової повинності, необхідність якої Адольф Гітлер обстоював у праці «Моя Боротьба». Вермахт складався із Сухопутних військ, Військово-повітряних сил (Люфтваффе) і Військово-морського Флоту (Крігсмаріне). Вище командування збройними силами у Німеччині того часу належало структурі під назвою ОКВ (нім. Oberkommando des Heeres (OKH) — «Верховне Командування Вермахту», яке до своєї смерті очолював безпосередньо Фюрер. Гітлер надавав особливого значення армії та службі в ній для кожного німця, що претендував на звання громадянина Райху. Збройні сили комплектувалися найсучаснішою на той час технікою, практично вся промисловість Німеччини була спрямована на забезпечення військового сектора. Після поразки у Другій світовій, Вермахт було офіційно розпущено в 1946 р.

Економіка

Рейхсмарка (Нім. Reichsmark)

Відповідно до синкретичної політики націонал-соціалізму, військова економіка була сумішшю економіки вільного ринку і практики централізованого планування; історик Ричард Овері писав: "Німецька економіка впала між двома стільцями. Було недостатньо командної економіки, щоб робити те, що могла робити радянська система, але було недостатньо капіталістичної, щоб довіритися, як це зробила Америка, ініціативі приватного підприємництва.

На час приходу націонал-соціалістів до влади найважливішим у суспільстві питанням було безробіття, яке становило 30 %. Першим кроком нової влади було призначення шанованого у країні економіста Ялмара Шахта. Під його керівництвом провадилася економічна політика, що мала підняти країну з економічної кризи. Першими кроками було перетворення профспілок на державні (т. зв. Німецький робітничий фронт) та встановлення жорсткого контролю за заробітною платою. Як міністр економіки, Шахт був одним з небагатьох міністрів, що скористався зі адміністративної свободи, яку надало скасування золотого стандарту для Райхсмарки, для підтримки низьких процентних ставок і високого дефіциту державного бюджету, проведення масштабних національних громадських робіт. Наслідком діяльності міністра економіки Шахта було дуже швидке зниження безробіття, найшвидше з усіх країн під час Великої Депресії.

Створювалися підконтрольні уряду компанії, які випускали власні «бонди». Бондами фіктивні компанії розплачувалися за товар, теоретично їх можна було поміняти на Райхсмарки, але це не відбулося до падіння Третього Райху. Шляхом використання тих бондів, а також абсолютним контролем за національною валютою (вартість якої сильно завищувалася) вдалося отримати досить внутрішніх коштів. Вони були задіяні для створення нових робочих місць, це сприяло значному зниженню рівня безробіття, зниженню міжнародної торгівлі, яка складала лише третину від рівня 1929 року. Ці складні економічні маневри дозволяли уряду приховувати від міжнародної громадськості витрати на збройні сили, що стрімко зростали.

Трудова книжка зразка 1935 року

Більшість індустрій не було націоналізовано, але підлягали постійному контролю з боку уряду, який примушував їх використовувати вітчизняні товари. Контролювали процес адміністративні комітети, які складались з урядовців та діячів бізнесу. Суперництво було обмежено, оскільки основні компанії були організовані в картелі. Вибіркова націоналізація відбувалася з компаніями, які не погоджувалися з такою структурою. Банки, які було націоналізовано Веймаром, були повернені попереднім власникам. У кожного адміністративного комітету був свій банк, який фінансував його діяльність.

Завдяки будівництву автобанів було створено більш ніж 100,000 робочих місць

Урядове втручання в економіку і масове переозброєння привело до фактичної ліквідації безробіття. Між 1933 та 1938, реальна заробітна плата зменшилась приблизно на 25 %. В 1935 році були введені трудові книжки, разом з ними було скасовано право звільнятися з роботи без дозволу попереднього роботодавця.

Німецька економіка була переведена під керівництво Германа Герінга (нім. Hermann Göring) коли, 18 жовтня 1936, німецький парламент (Райхстаг) оголосив про початок Чотирирічного Плану. Метою цього економічного плану були як цивільні, так і військові досягнення. Серед відомих цивільних проєктів було будівництво мережі автобанів. Завдяки будівництву автобанів було створено більш ніж 100,000 робочих місць, але додатковим досягненням цього проєкту була пропаганда націонал-соціалістичної ідеології. Існують думки що, крім того, метою створення автобанів було забезпечення швидкого руху збройних сил. Військовою метою було масове переозброєння, яке мало перетворити військо зі 100,000 солдатів на армію з мільйонів.

Напередодні війни в країні було досягнуто небаченого рівня зайнятості населення. На липень 1939 року кількість безробітних становила лише 38 379 осіб. Крім того, відчувалася гостра нестача вільних робочих рук. Для забезпечення економіки Третього Рейху рабською робочою силою під час війни, німецька окупаційна влада за допомоги вермахту вивезла близько 12 мільйонів осіб з 20 європейських країн, близько 75 відсотків з них походили зі Східної Європи.

Культура

Мистецтво

Мета мистецтва будь-яких тоталітарних держав полягає в зображенні абстрактної героїки, а твори нерідко відрізняються підкреслено великими розмірами. Гігантизм і нагота використовуються як засіб вираження могутності тоталітарної держави, що переважає людську індивідуальність.

Живопис

Оскільки Гітлер, будучи художником, вважав себе тонким цінителем і знавцем живопису, особливу увагу приділяли образотворчому мистецтву. Адольф негативно ставився до жанрів живопису XX століття: імпресіонізму, кубізму та інш. і вважав подібні творіння «дегенеративним мистецтвом». Гітлер віддавав перевагу жанру «фелькішів» (нім. völkisch — народний) (опис сільського укладу і побуту Німеччини, сільських пасторалей), був прихильником реалістичних і героїчних жанрів, романтизму. В 1936 році з музеїв були вилучені картини таких відомих художників, як Ван Гог, Гоген, Сезанн, Пікассо, а знамениті і видатні художники, які живуть у Німеччині, такі як Василь Кандинський, Оскар Кокошка, Пауль Клее, були змушені покинути країну.

Скульптура

Партія. Статуя Арно Брекера представляє дух НСДАП

У мистецтві Третього Райху зображення оголеної жінки переслідувало пропагандистські цілі, і нагота була всього лише засобом посилення впливу на глядача і продовження впливу на нього. В рамках ідеології націонал-соціалізму оголена жінка розглядалася як втілення гармонії і спокою, що встановилися за часів диктатури після кризи 1920-х років. Крім того, подібні зображення використовувалися в ролі алегорії Перемоги. Однак з анатомічної точки зору ці зображення все ж грішать проти реальності, оскільки автори побоювалися звинувачення у надмірній схильності до ексгібіціонізму.

Актриса, спортсменка та кінорежисерка Лені Ріфеншталь (за оператором). Літні Олімпійські ігри 1936.

Архітектура

Більшою мірою, ніж інші види мистецтва, архітектура Третього Райху відображала особисті симпатії та антипатії Гітлера. Як згадував Альберт Шпеер, що став після смерті Пауля Людвіґа Трооста головним придворним архітектором, смак Гітлера, якщо не зважати на його захопленість перебільшено монументальними формами неокласицизму, тяжів до необароко. Згідно з його уявленнями, нова німецька архітектура мала продемонструвати взаємозв'язок доричної та тевтонської форм, що, на його думку, було ідеальним художнім поєднанням. З перших днів Третього Райху архітектори працювали над тим, що отримало назву «стиль фюрера», тобто поєднання неокласицизму Трооста й смаків самого Гітлера як поборника необарокко, розмноженого й побільшеного. З іншого боку, владу задовольняло нове суспільне будівництво з ужитком лю́бого Гітлерові перебільшено фольклорного оформлення. Після смерті Трооста (1934) в архітектурі Третього Райху почав панувати архітектор з Мангайма Альберт Шпеер. Його першим замовленням були Цепелінові поля в Нюрнберґу, де було здійснено ефектну й помпезну грандіозну поставу партійного з'їзду 1934. Але основною турботою Гітлера стала перебудова Берліна з будівництвом грандіозних будівель «світової столиці». Будівництво мало завершитися 1950 року. Але будівництво нової столиці було призупинено, а потім припинилося зовсім з початком війни (1939). Пізніше Шпеер визнав, що загалом проєкт був «нежиттєздатний», «занадто регламентований», він критикував його «монументальну суворість». Не вдалося здійснити і два великі проєкти, які Гітлер розглядав як меморіали на честь величі Третього Райху. На Атлантичному узбережжі Європи мали піднестися декілька величезних Тотенбурґенів («Замків мертвих»), що обернуті на захід — грандіозні меморіали в пам'ять про німецьких солдатів, що загинули «визволяючи континент від британської зарази». Декілька таких самих величних веж мали, згідно з планами фюрера, піднятися на сході, щоб символізувати підкорення «неприборканих сил Сходу».

Спорт

Націонал-соціалістичний уряд приділяв значну увагу спорту, оскільки він дозволяв втілити в життя їхні плани зі створення «ідеальної раси», підготувати молодь до фізичних навантажень майбутньої війни, розважити населення, задіяти робітників у спорудження спортивної інфраструктури і ефективно поєднати з пропагандою, що яскраво видно у присвяченому Олімпійським іграм 1936 року фільмі «Олімпія», який був знятий Лені Ріфеншталь. Спортом у Райху опікувалася організація Nationalsozialistischer Reichsbund für Leibesübungen (скорочено NSRL або NSRBL).

Двома масштабними можливостями представити культуру Третього Райху стали Берлінська олімпіада 1936 року та Всесвітня виставка 1937 в Парижі. Для олімпіади, німецькі атлети були відібрані не лише за спортивні здобутки, але й враховуючи їхню «расову чистоту».

Див. також

Примітки

  1. Ericksen та Heschel, 1999, с. 10.
  2. Soldaten-Atlas, 1941, с. 8.
  3. 1939 Census.
  4. Н. Кашеварова. Оперативний штаб райхсляйтера… [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.] — С. 683.
  5. Український історичний журнал
  6. . Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 20 квітня 2016. 
  7. П. В. Голобуцький. Голокост [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X. — Т. 6. — С. 91.
  8. Літопис УПА. Нова серія. — Київ — Торонто, 2010. — Т. 14. — С. 50.
  9. Політична історія України. ХХ ст.: У 6 т. / Редкол.: І. Ф. Курас (голова), Ю. І. Шаповал (заст.) та ін. — К. : Генеза, 2003. — Т. 4. — С. 315, 327, etc.
  10. Кот С. І. Зруйнування Успенського собору Києво-Печерської лаври (3 листопада 1941 р.): версії [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2011. — № 6. — С. 129—130, 132, etc. — ISSN 0130-5247.
  11. Себта Т. М. Райхскомісаріат Україна.—Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 126. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  12. . ISBN 1999-2629 Перевірте значення |isbn= (довідка). Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 29 грудня 2021. 
  13. . Історична правда. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021. 
  14. Термін райх широко вживався у тогочасній німецькій мові у назвах посад, — наприклад райхсфюрер, райхскомісар, райхсміністр,райхсляйтер, — а також у назвах адміністративних одиниць райхскомісаріат, Остеррайх (Австрія), і т. ін.
  15. Robert O. Paxton; Julie Hessler (2011). . Cengage. с. 286. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 16 травня 2012. 
  16. Peter Watson (2002). . HarperCollins. с. 328. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 16 травня 2012. 
  17. . Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 25 листопада 2015. 
  18. Lindley Fraser, Germany between Two Wars: A Study of Propaganda and War-Guilt (Oxford University Press, 1945) p. 16
  19. ↑ Goldhagen, 1996, с. 87.
  20. Seligmann, 2003, с. 7.
  21. Kolb, 2005, с. 224–225.
  22. Seligmann, 2003, с. 8.
  23. Обучение краскомов в Германии — Совершенно секретно: Альянс Москва — Берлин, 1920—1933 гг. www.e-reading.club. Дата обращения 27 февраля 2019.
  24. . Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 1 травня 2019. 
  25. Глава 7. Советско-германское экономическое сотрудничество / Великая оболганная война. www.xliby.ru. Дата обращения 3 марта 2019.
  26. Kitchen, 2006, с. 271.
  27. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 13 лютого 2010. 
  28. Заява Райхсуряду про заснову Вермахту від 16.03.1935. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 3 січня 2014. 
  29. Overy, Richard (1995). Why The Allies Won. New York: Norton. ISBN 978-0-393-03925-2. 
  30. ↑ Slouching Towards Utopia?: The Economic History of the Twentieth Century – XV. Nazis and Soviets- J. Bradford DeLong – University of California at Berkeley and NBER(February 1997). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 15 серпня 2007. 
  31. econ161.berkeley.edu. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 15 серпня 2007. 
  32. Nazis and Soviets. Econ161.berkeley.edu. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 16 вересня 2009. 
  33. John C. Beyer; Stephen A. Schneider. Forced Labour under Third Reich – Part 1 (PDF). Nathan Associates Inc. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 15 березня 2012.  and John C. Beyer; Stephen A. Schneider. Forced Labour under Third Reich – Part 2 (PDF). Nathan Associates Inc. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 15 березня 2012. 
  34. ↑ Inszenierung der Macht, Neue Gesellschaft für Bildende Kunst, Berlin. ISBN 3 88940 0108
  35. Nadine Rossol, «Performing the Nation: Sports, Spectacles, and Aesthetics in Germany, 1926—1936,» Central European History Dec 2010, Vol. 43 Issue 4, pp 616—638
  36. Anton Rippon, Hitler's Olympics: The Story of the 1936 Nazi Games (2006)

Нотатки

  1. як Фюрер
  2. ↑ як Рейхспрезидент

Джерела

  • Злет і падіння Третього Райху. У 2 т. : історія нацистської Німеччини. Т. 1 / В. Ширер ; з англ. пер. К. Диса. — К. : Наш формат, 2017. — 704 с. — (Світоглядна літ-ра). — ISBN 617-7513-85-7.
  • Злет і падіння Третього Райху. У 2 т. : історія нацистської Німеччини. Т. 2 / В. Ширер ; з англ. пер. О. Надтока, К. Диса. — К. : Наш формат, 2017. — 600 с. — (Світоглядна літ-ра). — ISBN 617-7513-86-4.
  • Die Bevölkerung des Deutschen Reichs nach den Ergebnissen der Volkszählung 1939 [Population of the German Realm according to the 1939 census] (2). Berlin. 1941. 
  • Oberkommandos der Wehrmacht (1941). Soldaten Atlas (German). 
  • Ericksen, Robert P.; Heschel, Susannah (1999). Betrayal: German Churches and the Holocaust. Minneapolis: Augsberg Fortress. ISBN 978-0-8006-2931-1. 
  • Goldhagen, Daniel (1996). Hitler's Willing Executioners: Ordinary Germans and the Holocaust. Нью-Йорк: Knopf. с. 290. ISBN 978-0-679-44695-8. 
  • Seligmann, Matthew (2003). In the Shadow of the Swastika — Life in Germany under the Nazis 1933-1945. UK: Spellmount. с. 7. ISBN 1-86227-204-2. 
  • Kolb, Eberhard (2005) [1984]. The Weimar Republic. Лондон; Нью-Йорк: Routledge. ISBN 978-0-415-34441-8. 
  • Kitchen, Martin (2006). A History of Modern Germany, 1800–2000. Malden, MA: Blackwell. ISBN 978-1-4051-0040-3. 
  • Васютин. С. А. История Германии, в 3-х томах. Т. 3: Документы и материалы / С. А. Васютин, Ю. В. Галактионов, Л. Н. Корнева. — М. : КДУ, 2008. — С. 384. (рос.)
  • Меллер ван ден Брук A. Третий Рейх. Полис. 2003. № 5. URL:

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Третій Рейх

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nimechchina znachennya Nimecka imperiya 1933 1943 Deutsches ReichVelikonimecka imperiya 1943 1945 Grossdeutsches Reichtotalitarna derzhava 1933 1945 Prapor GerbDeviz Ein Volk ein Reich ein Fuhrer Odin narod odna derzhava odin vozhd GimnDas Lied der Deutschen Pisnya nimciv source source track track track track track track track track track track track track Horst Wessel Lied Pisnya Gorsta Vesselya source source track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track Nimechchina istorichni kordoni na kartiNimecka imperiya pid chas najbilshogo teritorialnogo poshirennya listopad 1942 Nimechchina Rajhskomisariati i okupovana de yure nezalezhna Daniya Vijskova administraciyaStolicya BerlinMovi oficijna nimeckaReligiyi 54 protestanti40 katoliki3 5 Gottglaubig bez prinalezhnosti do cerkvi 1 5 nereligijni1 inshi 1 Forma pravlinnya nacistska odnopartijna zmishana respublika pid totalitarnoyu diktaturoyuGolova derzhavi 1925 1934 Paul fon Gindenburg b 1934 1945 Adolf Gitler a 1945 Karl Denic b Kancler 1933 1945 Adolf Gitler 1945 Jozef GebbelsZakonodavchij organ Rejhstag Derzhavna rada Rejhsrat do 1934 roku Istorichnij period Mizhvoyennij period Druga svitova vijna Zahoplennya vladi 30 sichnya 1933 Zakon pro nadzvichajni povnovazhennya 23 bereznya 1933 Anshlyus 12 bereznya 1938 Druga svitova vijna 1 veresnya 1939 Smert Gitlera 30 kvitnya 1945 Kapitulyaciya 8 travnya 1945 Ostatochnij rozpusk 23 travnya 1945Plosha 1939 633 786 km2 1940 2 823 505 km2Naselennya 1939 3 79 375 281 osib Gustota 125 2 osib km 1940 2 109 518 183 l Gustota 133 osib km Valyuta rajhsmarka ℛℳ Poperednik NastupnikVejmarska respublikaSaarAvstriyaChehoslovachchinaLitvaPolshaVilne misto DancigYugoslaviyaFranciyaLyuksemburg Okupaciya soyuznikami NimechchiniOkupaciya Avstriyi soyuznikamiPolshaChehoslovachchinaYugoslaviyaFranciyaLyuksemburgRadyanskij SoyuzSogodni ye chastinoyu Nimechchina Avstriya Lyuksemburg Chehiya Sloveniya Polsha Ukrayina Franciya Rosiya Litva Bilorus Belgiya NiderlandiVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Tretij RejhAdministrativnij podil Nimechchini sichen 1944 rokuTretij Rejh takozh Tretij Rajh 4 5 6 7 8 9 10 11 nim Drittes Reich Tretya imperiya abo Gitlerivska Nimechchina odin z variantiv v istoriografiyi 12 13 nimecka derzhava mizh 1933 i 1945 rokami koli Adolf Gitler i nacistska partiya kontrolyuvali krayinu peretvorivshi yiyi na diktaturu Za pravlinnya Gitlera Nimechchina shvidko stala totalitarnoyu derzhavoyu de majzhe vsi aspekti zhittya kontrolyuvalisya uryadom Oficijna nazva Nimecka imperiya nim Deutsches Reich 14 Nacional socialisti na choli z Gitlerom sho 30 sichnya 1933 roku obijnyav posadu kanclera shvidko znishili vsyu opoziciyu ta mozhlivih supernikiv i vstanovili odnoosibnu vladu fyurera U rozpali Velikoyi depresiyi uryadu nacional socialistiv vdalosya pokinchiti z masovim bezrobittyam zavdyaki potuzhnim vijskovim vitratam i zmishanij ekonomici yaka poyednuvala zasobi vilnogo rinku i planovoyi ekonomiki 15 Takozh aktivno provadilisya gromadski roboti vklyuchayuchi budivnictvo avtobaniv Vse ce prizvelo do strimkogo rostu populyarnosti rezhimu Pidkontrolni Genrihovi Gimmleru tayemna derzhavna policiya Gestapo ta SS znishili liberalnu socialistichnu ta komunistichnu opoziciyu peresliduvali j znishuvali yevreyiv ta kontrolyuvali suspilstvo yake bulo povnistyu ohoplene nacional socialistichnoyu propagandoyu yakoyu opikuvavsya Jozef Gebbels Osvita mistectvo ta zasobi masovoyi informaciyi buli pid povnim kontrolem NSDAP yaka propaguvala unikalnist nimeckogo narodu prinalezhnist jogo do arijskoyi rasi Antisemitizm stav derzhavnoyu politikoyu i propaguvavsya u vsih socialnih institutah pochinayuchi z organizaciyi nimeckoyi molodi Gitler yugend chlenstvo v yakij bulo obov yazkovim Osvita pridilyala veliku uvagu rasovij biologiyi ta fizichnomu vihovannyu Jozef Gebbels vikoristovuvav kinematograf masovi vistupi radio ta promovi dlya manipulyaciyi suspilnoyu dumkoyu 16 Litni Olimpijski igri 1936 roku yaki projshli v Nimechchini dozvolili rezhimu reklamuvati sebe u svitovi 1938 roku Nimechchina aneksuvala Avstriyu anshlyus i Sudetsku oblast Myunhenska ugoda povnistyu zahopivshi Chehoslovachchinu u 1939 roci Cogo zh roku Nimechchina pidpisala pakt z SRSR i 1 veresnya napala na Polshu rozpochavshi Drugu svitovu vijnu Razom z italijskimi vijskami Benito Mussolini Nimechchina vzhe u 1940 roci zahopila Franciyu ta bilshist Yevropi Na bilshosti kontrolovanih teritorij buli vstanovleni Rajhskomisariati a v Polshi bulo stvoreno General gubernatorstvo V Nimechchini ta na zahoplenih teritoriyah provodilas nacistska rasova politika Chiselnist koncentracijnih taboriv v yakih utrimuvalis vijskovopoloneni psihichnohvori yevreyi politichni v yazni gomoseksuali zlochinci ta cigani z usiyeyi okupovanoyi teritoriyi z 1939 po 1942 roki zrosla vchetvero do ponad 300 Provadilos sistematichne masove vinishennya yevrejskogo naselennya Yevropi Golokost U 1941 roci Nimechchina napala na SRSR namagayuchis realizuvati strategiyu Blickrig yaka odnak bula provalena hocha nimci zmogli distatisya do Moskvi ale ne zahopili yiyi Pid yiyi vladoyu opinilasya bilshist Shidnoyi Yevropi Perelomnimi momentami v isnuvanni Nacional socialistichnoyi Nimechchini stali porazki u Stalingradskij ta Kurskij bitvah 1943 roku yaki stali pochatkom golovnogo kontrnastupu radyanskih vijsk U 1944 roci masshtabne bombarduvannya nimeckih mist ta vijskovih ob yektiv znachno posililosya nejtralizuyuchi Lyuftvaffe nimecki vijskovo povitryani sili a u 1945 roci Nimechchina vzhe bula ne v zmozi protistoyati natisku Chervonoyi armiyi zi shodu j ob yednanih sil Antigitlerivskoyi koaliciyi z zahodu 7 travnya 1945 roku Nimechchina pidpisala akt pro kapitulyaciyu yakij nabirav chinnosti nastupnogo dnya 23 travnya buv zaareshtovanij Flensburzkij uryad Karla Denica a 5 lipnya Nimechchina bula rozdilena na zoni okupaciyi mizh SRSR Franciyeyu Velikoyu Britaniyeyu ta SShA Nacistskij rezhim buv zasudzhenij pid chas Nyurnberzkogo tribunalu Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Prihid nacional socialistiv do vladi 2 2 Remilitarizaciya Rejnskoyi provinciyi 2 3 Priyednannya Avstriyi j Chehoslovachchini 2 4 Druga svitova vijna 3 Derzhavnij ustrij 3 1 Uryad 3 2 Derzhavna ideologiya 4 Zbrojni sili 5 Ekonomika 6 Kultura 6 1 Mistectvo 6 1 1 Zhivopis 6 1 2 Skulptura 6 1 3 Arhitektura 6 2 Sport 7 Div takozh 8 Primitki 8 1 Notatki 9 Dzherela 10 PosilannyaNazva Redaguvati Gaslo Z nami Bog na pryazhci remenya soldativ Nimeckoyi Imperiyi chasiv Pershoyi Svitovoyi Vijni Gaslo Z nami Bog na pryazhci remenya soldativ Vermahtu epohi Gitlera 1930 1940 i roki Viniknennya i poshirennya ponyattya Tretij Rejh tisno pov yazane z procesami yaki vidbuvalis na zemlyah istorichnoyi Velikoyi Germaniyi u 19 20 st Pislya rozpadu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Gabsburgiv Pershij Rejh i ob yednannya chastini istorichnih nimeckih zemel u ramkah Nimeckogo Soyuzu Deutsches Bund Nimeckoyi Imperiyi Drugogo Rejhu pid egidoyu Prussiyi i yiyi stolici Berlina a inshoyi chastini u ramkah Avstro Ugorshini i yiyi stolici Vidnya na nimeckih zemlyah pochalosya aktivne suspilno politichne i kulturne zhittya Dosit populyarnimi buli proyekti ob yednannya usih istorichnih nimeckih zemel zemel de prozhivali nimci u ramkah yedinogo derzhavnogo utvorennya yake neridko nazivali Tretim Rejhom Takim chinom u kolah nimeckih kulturnih i naukovih diyachiv ponyattya bulo vidomim zadovgo do prihodu 1930 h rokiv i prihodu Gitlera do vladi ta vzhe na pochatku 20 st bulo bagato riznih tlumachen ponyattya i otzhe koncepciyi Tretogo Rejhu bagato z yakih niyak ne buli pov yazani z gitlerivskim proyektom She odne traktuvannya ponyattya Tretij Rejh pohodit z zahidnoyevropejskogo hristiyanskogo bogosliv ya chasiv Serednovichchya U ramkah ciyeyi koncepciyi istoriya lyudstva dililas na tri etapi Pershij Rejh Pershe Carstvo Carstvo Prirodnogo Zakonu epoha yazichnictva Drugij Rejh Druge Carstvo Carstvo Zakonu Mojseyevogo epoha Starogo Zapovitu i Tretij Vichnij Rejh Tretye Carstvo Carstvo Zakonu Hristovogo epoha Novogo Zapovitu Vichne Carstvo Hristove Carstvo Bozhe zemna istoriya yakogo pochinayetsya z chudesnogo narodzhennya Boga Spasitelya Isusa Hrista 17 Same u takomu znachenni ponyattya Tretij Rejh yak Carstvo Bozhe bulo pervisno vidome sered shirokih verstv nimeckogo narodu katolikiv i protestantiv Same ce znachennya z pevnimi variaciyami bulo prisutnye u vidomij knizi Artura Mellera van den Bruka Tretij Rejh Same ce znachennya ponyattya vikoristali Adolf Gitler i jogo soratniki pri rozrobci vlasnoyi doktrini Velikoyi Germaniyi i yedinoyi vsesvitnoyi Vichnoyi Nimeckoyi Derzhavi shob zdobuti pidtrimku shirokih narodnih kil majbutnya Vichna Nimecka Derzhava yak Vichne Carstvo Bozhe Tretye Carstvo Tretij Rejh Pri comu varto zauvazhiti sho gitlerivci z yih zacikavlennyam riznomanitnimi okultnimi vchennyami i neoyazichnictvom faktichno distanciyuvalis vid narodnogo hristiyanskogo zmistu ponyattya Tretij Rejh Razom z tim ponyattya Carstva Bozhogo yak takogo shiroko ekspluatuvalosya v nimeckij nacional socialistichnij simvolici dosit zgadati zobrazhennya imperskogo orla zi svastikoyu i napisom Gott mit uns Z nami Bog Oficijni Nimecka imperiya nim Deutsches Reich nazva sho vikoristovuvalas v 1871 1945 rokah shodo Nimechchini imperskogo vejmarskogo ta nacistskogo periodu Velika Nimecka imperiya nim Grossdeutsches Reich alternativna nazva sho vikoristovuvalasya z 1943 roku Neoficijni Nacistska Nimechchina vid nacional socialistichnoyi partiyi sho keruvala Nimechchinoyu u 1933 1945 rokah Nimecka istoriografiya sogodni vikoristovuye termin Nacional socialistichnij period nim Zeit des Nationalsozialismus skorocheno NS Zeit Tretij Rejh nim Drittes Reich Tretya imperiya inodi Tisyachorichnij Rejh nim Tausendjahriges Reich populyarna nazva stvorena vid porivnyannya iz dvoma istorichnimi nimeckimi imperiyami rejhami Svyashennoyu Rimskoyu ta Nimeckoyu Vzhivalasya u propagandi nacional socialistiv dlya pidkreslennya yakisno novoyi vihi v istoriyi Nimechchini Zvidti perejshla do istorichnoyi ta publicistichnoyi literaturi Gitlerivska Nimechchina nazva sho vikoristovuyetsya perevazhno na postradyanskomu prostori Fashistska Nimechchina nazva sho vikoristovuyetsya perevazhno v Rosiyi ta chastini postradyanskih derzhav Ranishe vikoristovuvalas v Radyanskomu Soyuzi i krayinah Shidnogo bloku yak pidkreslennya togo sho ideologiya nacional socializmu ne ye nacionalnoyu i socialistichnoyu Istoriya RedaguvatiPrihid nacional socialistiv do vladi Redaguvati Dokladnishe Persha svitova vijna Versalskij dogovir Vejmarska respublika ta Machtergreifung Prezident Gindenburg z Gitlerom 1933 Vistup Gitlera 1933 Nacional socialistichnij ruh vinik sered veteraniv Pershoyi svitovoyi vijni yaki ne bazhali prijmati umov Versalskogo dogovoru vvazhali Vejmarsku respubliku nav yazanoyu peremozhcyami i vzagali negativno stavilis do idej demokratiyi Propaganda nacional socialistiv umilo vikoristala legendu pro udar u spinu nim Dolchstosslegende sho bula populyarnoyu todi u pravih krugah yak poyasnennya porazki Nimechchini Legendu pro zradu bilshovikiv yevreyiv respublikanciv ta inshih tilovih diversantiv populyarizuvav general Erih Lyudendorf yakij u dvadcyatih rokah stav odnim z lideriv pravih sil 18 Spochatku ruh buv nechislennim ale Velika depresiya znachno posilila reakcijni nastroyi proti Vejmarskoyi respubliki 19 V toj samij chas nabirala silu Komunistichna partiya Nimechchini kontrolovana z Moskvi Vse bilshe nimciv shilyalisya do dumki sho same Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini zmozhe navesti lad u krayini ta povernuti yij svitovij prestizh 19 I hocha u 1928 roci partiya otrimala lishe 800 000 tisyach golosiv vzhe 1930 roku za neyi progolosuvali 6 3 miljoni nimciv sho dalo yij zmogu otrimati 107 misc v Rejhstazi Kilkist golosiv podvoyilas do 13 4 miljoniv u travni 1932 roku zabezpechivshi NSDAP 230 misc v nimeckomu parlamenti 20 21 30 sichnya 1933 roku prezident Gindenburg priznachiv Gitlera kanclerom Nimechchini Aktivnim lobiyuvannyam cogo rishennya dovgij chas zajmavsya Franc fon Papen yakij mav za metu dati vladu pravim silam ale pri comu kontrolyuvati Gitlera cherez koalicijnij uryad vvazhayuchi sho inshi pravi partiyi dominuvatimut v nomu a takozh svoyeyu posadoyu vicekanclera yaku fon Papen zalishiv dlya sebe 22 I hocha u novomu uryadi nacional socialistiv bulo lishe troye vrahovuyuchi Gitlera voni shvidko zmogli vidtisnuti fon Papena ta inshih konservatoriv vid vladi Lishe za kilka misyaciv novomu uryadu vdalosya vstanoviti centralizovanu odnopartijnu diktaturu V nich 27 lyutogo 1933 roku budivlyu Rajhstagu bulo pidpaleno a vinnim viznali kolishnogo chlena molodizhnoyi organizaciyi komunistiv Marinusa van der Lyubbe Partiya nacional socialistiv zvinuvatila komunistiv u zakliku do povstannya vikoristala svoyu vladu dlya areshtu tisyach chleniv komunistichnoyi partiyi obshukiv v yiyi ofisah i zaboroni vsih komunistichnih publikacij Togo zh dnya prezidentom Paulem fon Gindenburgom pidpisano Zakon pro zahist nimeckoyi derzhavi i narodu yakij skasuvav bilshist gromadskih svobod vklyuchayuchi potrebu v rishenni sudu dlya zatrimannya lyudini habeas corpus Velikij uspih NSDAP sho dozvoliv yim spochatku prijti do vladi a potim bez pereshkod oficijno likviduvati Vejmarsku respubliku buv rezultatom ne tilki yiyi slabkosti i ekonomichnoyi krizi Comu dopomogli i inshi derzhavi yak napriklad SRSR Neodnorazovi sprobi nimeckih komunistiv zminiti vladu v Nimechchini vijskovim shlyahom skinchilisya nevdacheyu todi komunisti pishli inshim shlyahom Rapallski ugodi a takozh vijskove spivrobitnictvo z nimcyami rozhituvali Versalsku sistemu Spivpracya dozvolila nimeckim tankistam i lotchikam instruktoram otrimati dosvid obkatuvati novi nimecki rozrobki SRSR takozh posilav svoyih komandiriv na navchannya do Nimechchini 23 Zgidno z tochkoyu zoru Viktora Suvorova Stalin hotiv prihodu Gitlera do vladi shob krigolam revolyuciyi roznis bi vsyu Yevropu shob potim rushiti Chervonu armiyu na ci ruyini i zrobiti vsyu Yevropu komunistichnoyu 24 Ekonomichne spivrobitnictvo Tretogo Rejhu z SRSR trivalo i pislya podilu Polshi koli anglo francuzkij soyuz vzhe vistupiv proti Gitlera 25 Remilitarizaciya Rejnskoyi provinciyi Redaguvati 1933 roku Nimechchina vijshla z Ligi Nacij i pochala poslidovno porushuvati i rujnuvati obmezhennya ta domovlenosti Versalskogo dogovoru yakij vse she buv chinnim U 1935 roci zhiteli regionu Saar yakij protyagom 15 rokiv znahodivsya pid okupaciyeyu Ligi Nacij progolosuvali za priyednannya do Nimechchini V berezni togo zh roku Gitler zayaviv pro zbilshennya chiselnosti Rejhsveru do 550 000 i pro stvorennya nimeckih povitryanih sil 26 Pislya togo yak dogovir z Velikoyu Britaniyeyu dozvoliv Nimechchini buduvati flot Versalskij dogovir stav lishe prostim papircem U berezni 1936 roku Italiya pid provodom Benito Musolini napala na Efiopiyu sho viklikalo dosit slabki protesti zi storoni britanskogo ta francuzkogo uryadiv U rozpal krizi Nimechchina vvela vijska u demilitarizovanu Rejnsku provinciyu z nakazom vidstupiti yaksho Franciya pochne mobilizaciyu Odnak ni Franciya ni Velika Britaniya ne zrobili niyakih krokiv u vidpovid Priyednannya Avstriyi j Chehoslovachchini Redaguvati Cheski nimci vitayut prihid nimeckih vijsk 1938 r Dokladnishe Anshlyus Okupaciya Sudetiv ta Nimecka okupaciya ChehoslovachchiniU lyutomu 1938 Gitler zaprosiv kanclera Avstriyi Kurta Shushniga u Berggof de natyaknuv jomu pro potrebu ob yednannya vsih nimciv v odnij derzhavi Shushnig virishiv provesti plebiscit 13 bereznya ale buv zmushenij vidmovitis vid nogo cherez tisk Gitlera a vzhe 11 bereznya vin otrimav vid nogo ultimatum peredati vsyu vladu nacional socialistam chi gotuvatisya do vtorgnennya Nastupnogo dnya vijska Vermahtu uvijshli do Avstriyi de znachna chastina naselennya z entuziazmom zustrila yih 1938 roku Gitler nakazav lideru Sudeto nimeckoyi partiyi Konradu Genlejnu visunuti nizku neprijnyatnih umov Chehoslovackomu uryadu Mussolini napolig na zustrichi Gitlera z britanskim ta francuzkim prem yer ministrami dlya obgovorennya vinikloyi situaciyi Vidbulisya dvi zustrichi druga z yakih zavershilas pidpisannyam Myunhenskoyi ugodi 30 veresnya yaka zmushuvala Chehoslovachchinu postupitisya Nimechchini Sudetskoyu oblastyu zi zberezhennyam infrastrukturi i ukriplen I hocha pri pidpisanni ugodi buv vidsutnim yiyi predstavnik Chehoslovachchina pogodilasya vikonati visunuti vimogi Ugoda protrimalasya lishe shist misyaciv oskilki 15 bereznya 1939 roku Nimechchina vvela vijska na reshtu teritoriyi Chehoslovachchini utvorivshi marionetkovi derzhavi Protektorat Bogemiyi i Moraviyi i Slovacku respubliku Druga svitova vijna Redaguvati Dokladnishe Druga svitova vijna Yevropa stanom na 1941 1942 roki Nimechchina atakuvala Polshu 1 veresnya 1939 Druga Svitova Vijna rozpochalas koli 3 veresnya 1939 Velika Britaniya razom z Franciyeyu vidpovidno do isnuyuchih na toj chas domovlenostej iz Polsheyu ogolosili stan vijni z Nimechchinoyu 9 kvitnya 1940 nimci atakuvali Daniyu j Norvegiyu U travni cogo roku nezvazhayuchi na zaperechennya bagatoh zi svoyih radnikiv Gitler poslav vijska u Franciyu Naslidkom boyu za Franciyu stala absolyutna peremoga Nimechchini Piznishe cogo roku Nimechchina piddavala Veliku Britaniyu postijnim bombarduvannyam Nimechchina perejshla kordoni Radyanskogo Soyuzu 22 chervnya 1941 roku Cherez 4 dni pislya togo yak Yaponska Imperiya atakuvala amerikansku vijskovo morsku bazu Perl Garbor Nimechchina ogolosila vijnu Spoluchenim Shtatam Ameriki 11 grudnya 1941 roku Ce dozvolilo nimeckim pidvodnim chovnam borotisya z amerikanskimi korablyami v Atlantichnomu okeani yaki v svoyu chergu dopomagali Velikij Britaniyi postachannyam riznoyi zbroyi Gnoblennya menshin prodovzhilosya pid chas vijni na teritoriyi Nimechchini j v okupovanih teritoriyah Pochinayuchi z 1941 roku yevreyiv zmusili odyagati zhovti zirki na publici Bilshist yevreyiv buli perevezeni do getto takim chinom yih izolyuvali vid suspilstva U sichni 1942 roku vidbulasya konferenciya u Vanzeyi na choli z Rajngardom Gejdrihom yaka vstanovila plan Ostatochnogo rozv yazannya yevrejskogo pitannya nim Endlosung der Judenfrage Vnaslidok cogo planu shist miljoniv yevreyiv buli sistematichno vbiti Krim togo bilshe nizh desyat miljoniv lyudej buli zmusheni pracyuvati u primusovih taborah Cej genocid maye nazvu Golokost Vbivstva vidbuvalis u koncentracijnih nim Konzentrationslager ta vinishuvalnih taborah nim Vernichtungslager Takozh piddavalis znishennyu ta utiskam bagato gomoseksualiv psihichno hvorih ta politichnih uv yaznenih U lyutomu 1943 roku radyanski vijska zupinili nastup nimciv pid Stalingradom Nastupnogo roku nimecki vijska vzhe buli na shidnih kordonah Polshi Nimci vidstupali postupovo j z vazhkimi boyami U chervni 1944 roku soyuzniki vidkrili drugij front na zahodi Vijska soyuznikiv ta vijska Radyanskogo Soyuzu zustrilis bilya richki Elbi 26 kvitnya 1945 roku Berlin buv zahoplenij 30 kvitnya 1945 roku U toj chas koli Chervona armiya vzyala Rajhstag Adolf Gitler pokinchiv svoye zhittya samogubstvom Nastupnim liderom nim Der Fuhrer Tretogo Rajhu progolosheno Karla Denica 8 travnya 1945 opivnochi u peredmisti Berlina Karlgorsti zajnyatomu radyanskimi vijskami predstavniki nimeckogo golovnokomanduvannya na choli z generalom Kejtelem pidpisali akt pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu zbrojnih sil Nimechchini cej dogovir za doruchennyam radyanskogo uryadu pidpisav marshal Radyanskogo Soyuzu G Zhukov a takozh predstavniki SShA Spoluchenogo Korolivstva ta Franciyi Derzhavnij ustrij Redaguvati Adolf Gitler fyurer nimeckogo narodu golova Nacistskoyi Nimechchini Dokladnishe Adolf GitlerCherez zaminu bilshosti posadovciv chlenami NSDAP vzhe do 1935 roku nimeckij uryad ta partiya faktichno stali odnim cilim Cherez tri roki vsi miscevi uryadi vtratili zakonodavchi povnovazhennya i vidpovidali pryamo pered priznachenimi Gitlerom gaulyajterami Uryad Redaguvati Vikonavcha vlada Kabinet Gitlera Kabinet Shverin fon KrozigaOrgani vladi Kancelyariya Fyurera nim Die Kanzlei des Fuhrers Filipp Bouler Upravlinnya Partijnoyi kancelyariyi nim Parteikanzlei Martin Borman Upravlinnya Prezidentskoyi kancelyariyi Otto Mejsner Upravlinnya Rajhskancelyariyi nim Reichskanzlei Gans Lammers Tayemna rada Kostyantin fon Nejrat Ministr propagandi i narodnoyi prosviti Jozef GebbelsImperski ministerstva Imperske ministerstvo aviaciyi nim Reichsluftfahrtministerium German Gering Imperske ministerstvo vnutrishnih sprav nim Reichsministerium des Innern Vilgelm Frik Genrih Gimmler Imperske ministerstvo ekonomiki nim Reichswirtschaftministerium Yalmar Shaht Imperske ministerstvo zakordonnih sprav nim Reichsaussenministerium Joahim fon Ribbentrop Imperske ministerstvo nauki vihovannya i narodnoyi osviti nim Reichsministerium fur Wissenschaft Erziehung und Volksbildung Berngard Rust Imperske ministerstvo ozbroyen ta boyepripasiv nim Reichsministerium fur Bewaffung und Munition Albert Shpeyer Imperske ministerstvo praci nim Reichsarbeitsministerium Franc Zeldte Imperske ministerstvo prodovolstva i silskogo gospodarstva nim Reichsministerium fur Ernahrung und Landwirschaft Rihard Darre Gerbert Bake Imperske ministerstvo propagandi i narodnoyi prosviti nim Reichsministerium fur Volksaufklarung und Propaganda abo Propagandaministerium Jozef Gebbels Imperske ministerstvo okupovanih shidnih teritorij nim Reichsministerium fur die besetzten Ostgebiete Alfred Rozenberg Imperske ministerstvo finansiv nim Reichsfinanzministerium Lyudvig Shverin fon Krozig Imperske ministerstvo cerkovnih sprav nim Reichsministerium fur die Kirchlichen Angelegenheiten Gans Kerl Imperske ministerstvo shlyahiv spoluchennya nim Reichsverkehrsministerium Yulius Dorpmyuller Imperske ministerstvo yusticiyi nim Reichsjustizministerium Franc Gyurtner Otto Tirak Imperski ministri bez portfelyu Kostyantin fon Nejrat Gans Frank Yalmar Shaht Artur Zejss InkvartUpravlinnya Upravlinnya Chotiririchnogo planu German Gering Upravlinnya Inspektora avtoshlyahiv Upravlinnya Prezidenta Rajhsbanku Upravlinnya bezpeki Rejhu SS Reichssicherheitshauptamt Upravlinnya Golovnogo lisnichogo Rajhu German Gering Upravlinnya molodi Rajhu Upravlinnya kaznachejstva Rajhu Upravlinnya Golovnogo inspektora stolici Rajhu Upravlinnya Radnika Stolici Ruhu Hauptstadt der Bewegung Myunhen Bavariya Upravlinnya NSDAP Upravlinnya rasovoyi politiki NSDAP Upravlinnya kolonialnoyi politiki NSDAP Upravlinnya zakordonnih sprav NSDAP Amt RosenbergDerzhavna ideologiya Redaguvati Dokladnishe Nacional socializmIdeologichno nacional socialisti vikoristovuvali ideyu Velikoyi Nimechchini nim Grossdeutschland vvazhali sho ob yednannya Nimeckih narodiv v odnu krayinu bulo neobhidnim krokom do nacionalnogo uspihu Nacional socialisti takozh ob yednali antisemitizm iz antikomunistichnoyu ideologiyeyu j rozcinyuvali livij ruh tak samo yak mizhnarodnij rinkovij kapitalizm yak robotu zmovnickih yevreyiv Vorogami nacional socialistichnogo ruhu vvazhalis bilshoviki cigani ta yevreyi 27 politichni suprotivniki ta gomoseksuali Zbrojni sili Redaguvati Vijskovij prapor VermahtuDokladnishe VermahtZbrojni sili Tretogo Rajhu Vermaht buli stvoreni za Zakonom vid 16 bereznya 1935 28 Bazoyu dlya stvorennya i rozgortannya vermahtu posluzhiv rajhsver perejmenovanij pislya vvedennya zagalnoyi vijskovoyi povinnosti neobhidnist yakoyi Adolf Gitler obstoyuvav u praci Moya Borotba Vermaht skladavsya iz Suhoputnih vijsk Vijskovo povitryanih sil Lyuftvaffe i Vijskovo morskogo Flotu Krigsmarine Vishe komanduvannya zbrojnimi silami u Nimechchini togo chasu nalezhalo strukturi pid nazvoyu OKV nim Oberkommando des Heeres OKH Verhovne Komanduvannya Vermahtu yake do svoyeyi smerti ocholyuvav bezposeredno Fyurer Gitler nadavav osoblivogo znachennya armiyi ta sluzhbi v nij dlya kozhnogo nimcya sho pretenduvav na zvannya gromadyanina Rajhu Zbrojni sili komplektuvalisya najsuchasnishoyu na toj chas tehnikoyu praktichno vsya promislovist Nimechchini bula spryamovana na zabezpechennya vijskovogo sektora Pislya porazki u Drugij svitovij Vermaht bulo oficijno rozpusheno v 1946 r Ekonomika Redaguvati Rejhsmarka Nim Reichsmark Vidpovidno do sinkretichnoyi politiki nacional socializmu vijskova ekonomika bula sumishshyu ekonomiki vilnogo rinku i praktiki centralizovanogo planuvannya istorik Richard Overi pisav Nimecka ekonomika vpala mizh dvoma stilcyami Bulo nedostatno komandnoyi ekonomiki shob robiti te sho mogla robiti radyanska sistema ale bulo nedostatno kapitalistichnoyi shob doviritisya yak ce zrobila Amerika iniciativi privatnogo pidpriyemnictva 29 Na chas prihodu nacional socialistiv do vladi najvazhlivishim u suspilstvi pitannyam bulo bezrobittya yake stanovilo 30 30 Pershim krokom novoyi vladi bulo priznachennya shanovanogo u krayini ekonomista Yalmara Shahta Pid jogo kerivnictvom provadilasya ekonomichna politika sho mala pidnyati krayinu z ekonomichnoyi krizi Pershimi krokami bulo peretvorennya profspilok na derzhavni t zv Nimeckij robitnichij front ta vstanovlennya zhorstkogo kontrolyu za zarobitnoyu platoyu Yak ministr ekonomiki Shaht buv odnim z nebagatoh ministriv sho skoristavsya zi administrativnoyi svobodi yaku nadalo skasuvannya zolotogo standartu dlya Rajhsmarki dlya pidtrimki nizkih procentnih stavok i visokogo deficitu derzhavnogo byudzhetu provedennya masshtabnih nacionalnih gromadskih robit 30 Naslidkom diyalnosti ministra ekonomiki Shahta bulo duzhe shvidke znizhennya bezrobittya najshvidshe z usih krayin pid chas Velikoyi Depresiyi Stvoryuvalisya pidkontrolni uryadu kompaniyi yaki vipuskali vlasni bondi Bondami fiktivni kompaniyi rozplachuvalisya za tovar teoretichno yih mozhna bulo pominyati na Rajhsmarki ale ce ne vidbulosya do padinnya Tretogo Rajhu Shlyahom vikoristannya tih bondiv a takozh absolyutnim kontrolem za nacionalnoyu valyutoyu vartist yakoyi silno zavishuvalasya vdalosya otrimati dosit vnutrishnih koshtiv Voni buli zadiyani dlya stvorennya novih robochih misc ce spriyalo znachnomu znizhennyu rivnya bezrobittya znizhennyu mizhnarodnoyi torgivli yaka skladala lishe tretinu vid rivnya 1929 roku Ci skladni ekonomichni manevri dozvolyali uryadu prihovuvati vid mizhnarodnoyi gromadskosti vitrati na zbrojni sili sho strimko zrostali Trudova knizhka zrazka 1935 rokuBilshist industrij ne bulo nacionalizovano ale pidlyagali postijnomu kontrolyu z boku uryadu yakij primushuvav yih vikoristovuvati vitchiznyani tovari Kontrolyuvali proces administrativni komiteti yaki skladalis z uryadovciv ta diyachiv biznesu Supernictvo bulo obmezheno oskilki osnovni kompaniyi buli organizovani v karteli Vibirkova nacionalizaciya vidbuvalasya z kompaniyami yaki ne pogodzhuvalisya z takoyu strukturoyu Banki yaki bulo nacionalizovano Vejmarom buli poverneni poperednim vlasnikam U kozhnogo administrativnogo komitetu buv svij bank yakij finansuvav jogo diyalnist Zavdyaki budivnictvu avtobaniv bulo stvoreno bilsh nizh 100 000 robochih miscUryadove vtruchannya v ekonomiku i masove pereozbroyennya privelo do faktichnoyi likvidaciyi bezrobittya Mizh 1933 ta 1938 realna zarobitna plata zmenshilas priblizno na 25 31 V 1935 roci buli vvedeni trudovi knizhki razom z nimi bulo skasovano pravo zvilnyatisya z roboti bez dozvolu poperednogo robotodavcya 32 Nimecka ekonomika bula perevedena pid kerivnictvo Germana Geringa nim Hermann Goring koli 18 zhovtnya 1936 nimeckij parlament Rajhstag ogolosiv pro pochatok Chotiririchnogo Planu Metoyu cogo ekonomichnogo planu buli yak civilni tak i vijskovi dosyagnennya Sered vidomih civilnih proyektiv bulo budivnictvo merezhi avtobaniv Zavdyaki budivnictvu avtobaniv bulo stvoreno bilsh nizh 100 000 robochih misc ale dodatkovim dosyagnennyam cogo proyektu bula propaganda nacional socialistichnoyi ideologiyi Isnuyut dumki sho krim togo metoyu stvorennya avtobaniv bulo zabezpechennya shvidkogo ruhu zbrojnih sil Vijskovoyu metoyu bulo masove pereozbroyennya yake malo peretvoriti vijsko zi 100 000 soldativ na armiyu z miljoniv Naperedodni vijni v krayini bulo dosyagnuto nebachenogo rivnya zajnyatosti naselennya Na lipen 1939 roku kilkist bezrobitnih stanovila lishe 38 379 osib Krim togo vidchuvalasya gostra nestacha vilnih robochih ruk Dlya zabezpechennya ekonomiki Tretogo Rejhu rabskoyu robochoyu siloyu pid chas vijni nimecka okupacijna vlada za dopomogi vermahtu vivezla blizko 12 miljoniv osib z 20 yevropejskih krayin blizko 75 vidsotkiv z nih pohodili zi Shidnoyi Yevropi 33 Kultura RedaguvatiMistectvo Redaguvati Dokladnishe Mistectvo Tretogo Rejhu ta Degenerativne mistectvoMeta mistectva bud yakih totalitarnih derzhav polyagaye v zobrazhenni abstraktnoyi geroyiki a tvori neridko vidriznyayutsya pidkresleno velikimi rozmirami Gigantizm i nagota vikoristovuyutsya yak zasib virazhennya mogutnosti totalitarnoyi derzhavi sho perevazhaye lyudsku individualnist 34 Zhivopis Redaguvati Oskilki Gitler buduchi hudozhnikom vvazhav sebe tonkim cinitelem i znavcem zhivopisu osoblivu uvagu pridilyali obrazotvorchomu mistectvu Adolf negativno stavivsya do zhanriv zhivopisu XX stolittya impresionizmu kubizmu ta insh i vvazhav podibni tvorinnya degenerativnim mistectvom Gitler viddavav perevagu zhanru felkishiv nim volkisch narodnij opis silskogo ukladu i pobutu Nimechchini silskih pastoralej buv prihilnikom realistichnih i geroyichnih zhanriv romantizmu V 1936 roci z muzeyiv buli vilucheni kartini takih vidomih hudozhnikiv yak Van Gog Gogen Sezann Pikasso a znameniti i vidatni hudozhniki yaki zhivut u Nimechchini taki yak Vasil Kandinskij Oskar Kokoshka Paul Klee buli zmusheni pokinuti krayinu Skulptura Redaguvati Partiya Statuya Arno Brekera predstavlyaye duh NSDAPU mistectvi Tretogo Rajhu zobrazhennya ogolenoyi zhinki peresliduvalo propagandistski cili i nagota bula vsogo lishe zasobom posilennya vplivu na glyadacha i prodovzhennya vplivu na nogo V ramkah ideologiyi nacional socializmu ogolena zhinka rozglyadalasya yak vtilennya garmoniyi i spokoyu sho vstanovilisya za chasiv diktaturi pislya krizi 1920 h rokiv Krim togo podibni zobrazhennya vikoristovuvalisya v roli alegoriyi Peremogi Odnak z anatomichnoyi tochki zoru ci zobrazhennya vse zh grishat proti realnosti oskilki avtori poboyuvalisya zvinuvachennya u nadmirnij shilnosti do eksgibicionizmu 34 Aktrisa sportsmenka ta kinorezhiserka Leni Rifenshtal za operatorom Litni Olimpijski igri 1936 Arhitektura Redaguvati Bilshoyu miroyu nizh inshi vidi mistectva arhitektura Tretogo Rajhu vidobrazhala osobisti simpatiyi ta antipatiyi Gitlera Yak zgaduvav Albert Shpeer sho stav pislya smerti Paulya Lyudviga Troosta golovnim pridvornim arhitektorom smak Gitlera yaksho ne zvazhati na jogo zahoplenist perebilsheno monumentalnimi formami neoklasicizmu tyazhiv do neobaroko Zgidno z jogo uyavlennyami nova nimecka arhitektura mala prodemonstruvati vzayemozv yazok dorichnoyi ta tevtonskoyi form sho na jogo dumku bulo idealnim hudozhnim poyednannyam Z pershih dniv Tretogo Rajhu arhitektori pracyuvali nad tim sho otrimalo nazvu stil fyurera tobto poyednannya neoklasicizmu Troosta j smakiv samogo Gitlera yak pobornika neobarokko rozmnozhenogo j pobilshenogo Z inshogo boku vladu zadovolnyalo nove suspilne budivnictvo z uzhitkom lyu bogo Gitlerovi perebilsheno folklornogo oformlennya Pislya smerti Troosta 1934 v arhitekturi Tretogo Rajhu pochav panuvati arhitektor z Mangajma Albert Shpeer Jogo pershim zamovlennyam buli Cepelinovi polya v Nyurnbergu de bulo zdijsneno efektnu j pompeznu grandioznu postavu partijnogo z yizdu 1934 Ale osnovnoyu turbotoyu Gitlera stala perebudova Berlina z budivnictvom grandioznih budivel svitovoyi stolici Budivnictvo malo zavershitisya 1950 roku Ale budivnictvo novoyi stolici bulo prizupineno a potim pripinilosya zovsim z pochatkom vijni 1939 Piznishe Shpeer viznav sho zagalom proyekt buv nezhittyezdatnij zanadto reglamentovanij vin kritikuvav jogo monumentalnu suvorist Ne vdalosya zdijsniti i dva veliki proyekti yaki Gitler rozglyadav yak memoriali na chest velichi Tretogo Rajhu Na Atlantichnomu uzberezhzhi Yevropi mali pidnestisya dekilka velicheznih Totenburgeniv Zamkiv mertvih sho obernuti na zahid grandiozni memoriali v pam yat pro nimeckih soldativ sho zaginuli vizvolyayuchi kontinent vid britanskoyi zarazi Dekilka takih samih velichnih vezh mali zgidno z planami fyurera pidnyatisya na shodi shob simvolizuvati pidkorennya nepriborkanih sil Shodu Sport Redaguvati Nacional socialistichnij uryad pridilyav znachnu uvagu sportu oskilki vin dozvolyav vtiliti v zhittya yihni plani zi stvorennya idealnoyi rasi pidgotuvati molod do fizichnih navantazhen majbutnoyi vijni rozvazhiti naselennya zadiyati robitnikiv u sporudzhennya sportivnoyi infrastrukturi i efektivno poyednati z propagandoyu sho yaskravo vidno u prisvyachenomu Olimpijskim igram 1936 roku filmi Olimpiya yakij buv znyatij Leni Rifenshtal 35 Sportom u Rajhu opikuvalasya organizaciya Nationalsozialistischer Reichsbund fur Leibesubungen skorocheno NSRL abo NSRBL Dvoma masshtabnimi mozhlivostyami predstaviti kulturu Tretogo Rajhu stali Berlinska olimpiada 1936 roku ta Vsesvitnya vistavka 1937 v Parizhi Dlya olimpiadi nimecki atleti buli vidibrani ne lishe za sportivni zdobutki ale j vrahovuyuchi yihnyu rasovu chistotu 36 Div takozh RedaguvatiGenocid Drugij Rajh Nyurnberzki rasovi zakoni Nacistska rasova politika Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini SS Primusova pracya u Tretomu Rajhu Nacional socialistichna organizaciya virobnichih oseredkiv Nagorodi Tretogo Rajhu Nacizm Rajhskomisariat Ukrayina Pershij Rajh Zahist dovkillya v nacistskij NimechchiniPrimitki Redaguvati Ericksen ta Heschel 1999 s 10 Soldaten Atlas 1941 s 8 1939 Census N Kashevarova Operativnij shtab rajhslyajtera Arhivovano 5 travnya 2016 u Wayback Machine S 683 Ukrayinskij istorichnij zhurnal Metodichni materiali do vidznachennya Dnya pam yati ta primirennya ta 70 yi richnici Dnya peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 8 9 travnya 2015 r Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Arhiv originalu za 8 travnya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2016 P V Golobuckij Golokost Arhivovano 7 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X T 6 S 91 Litopis UPA Nova seriya Kiyiv Toronto 2010 T 14 S 50 Politichna istoriya Ukrayini HH st U 6 t Redkol I F Kuras golova Yu I Shapoval zast ta in K Geneza 2003 T 4 S 315 327 etc Kot S I Zrujnuvannya Uspenskogo soboru Kiyevo Pecherskoyi lavri 3 listopada 1941 r versiyi Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2011 6 S 129 130 132 etc ISSN 0130 5247 Sebta T M Rajhskomisariat Ukrayina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 126 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Analiz uchebnikov istorii v Rossii i SShA s tochki zreniya reprezentacii v nih Vtoroj mirovoj vojny Politicheskaya lingvistika zhurnal 2016 6 S 205 212 ISBN 1999 2629Perevirte znachennya isbn dovidka Arhiv originalu za 30 sichnya 2021 Procitovano 29 grudnya 2021 Ukrayinski nacionalisti proti gitlerivskoyi Nimechchini Ruh Oporu Istorichna pravda Arhiv originalu za 29 grudnya 2021 Procitovano 29 grudnya 2021 Termin rajh shiroko vzhivavsya u togochasnij nimeckij movi u nazvah posad napriklad rajhsfyurer rajhskomisar rajhsministr rajhslyajter a takozh u nazvah administrativnih odinic rajhskomisariat Osterrajh Avstriya i t in Robert O Paxton Julie Hessler 2011 Europe in the Twentieth Century Cengage s 286 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2014 Procitovano 16 travnya 2012 Peter Watson 2002 Modern Mind An Intellectual History of the 20th Century HarperCollins s 328 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2014 Procitovano 16 travnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 listopada 2015 Procitovano 25 listopada 2015 Lindley Fraser Germany between Two Wars A Study of Propaganda and War Guilt Oxford University Press 1945 p 16 a b Goldhagen 1996 s 87 Seligmann 2003 s 7 Kolb 2005 s 224 225 Seligmann 2003 s 8 Obuchenie kraskomov v Germanii Sovershenno sekretno Alyans Moskva Berlin 1920 1933 gg www e reading club Data obrasheniya 27 fevralya 2019 Radyanski druzi dopomagayut Velika Gromadyanska vijna Arhiv originalu za 28 kvitnya 2019 Procitovano 1 travnya 2019 Glava 7 Sovetsko germanskoe ekonomicheskoe sotrudnichestvo Velikaya obolgannaya vojna www xliby ru Data obrasheniya 3 marta 2019 Kitchen 2006 s 271 Der Untermebch Berlin DHM 1942 52h Arhiv originalu za 4 grudnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2010 Zayava Rajhsuryadu pro zasnovu Vermahtu vid 16 03 1935 Arhiv originalu za 21 bereznya 2013 Procitovano 3 sichnya 2014 Overy Richard 1995 Why The Allies Won New York Norton ISBN 978 0 393 03925 2 a b Slouching Towards Utopia The Economic History of the Twentieth Century XV Nazis and Soviets J Bradford DeLong University of California at Berkeley and NBER February 1997 Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2007 econ161 berkeley edu Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2007 Nazis and Soviets Econ161 berkeley edu Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 16 veresnya 2009 John C Beyer Stephen A Schneider Forced Labour under Third Reich Part 1 PDF Nathan Associates Inc Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 15 bereznya 2012 and John C Beyer Stephen A Schneider Forced Labour under Third Reich Part 2 PDF Nathan Associates Inc Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 15 bereznya 2012 a b Inszenierung der Macht Neue Gesellschaft fur Bildende Kunst Berlin ISBN 3 88940 0108 Nadine Rossol Performing the Nation Sports Spectacles and Aesthetics in Germany 1926 1936 Central European History Dec 2010 Vol 43 Issue 4 pp 616 638 Anton Rippon Hitler s Olympics The Story of the 1936 Nazi Games 2006 Notatki Redaguvati yak Fyurer a b yak RejhsprezidentDzherela RedaguvatiZlet i padinnya Tretogo Rajhu U 2 t istoriya nacistskoyi Nimechchini T 1 V Shirer z angl per K Disa K Nash format 2017 704 s Svitoglyadna lit ra ISBN 617 7513 85 7 Zlet i padinnya Tretogo Rajhu U 2 t istoriya nacistskoyi Nimechchini T 2 V Shirer z angl per O Nadtoka K Disa K Nash format 2017 600 s Svitoglyadna lit ra ISBN 617 7513 86 4 Die Bevolkerung des Deutschen Reichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung 1939 Population of the German Realm according to the 1939 census 2 Berlin 1941 Oberkommandos der Wehrmacht 1941 Soldaten Atlas German Ericksen Robert P Heschel Susannah 1999 Betrayal German Churches and the Holocaust Minneapolis Augsberg Fortress ISBN 978 0 8006 2931 1 Goldhagen Daniel 1996 Hitler s Willing Executioners Ordinary Germans and the Holocaust Nyu Jork Knopf s 290 ISBN 978 0 679 44695 8 Seligmann Matthew 2003 In the Shadow of the Swastika Life in Germany under the Nazis 1933 1945 UK Spellmount s 7 ISBN 1 86227 204 2 Kolb Eberhard 2005 1984 The Weimar Republic London Nyu Jork Routledge ISBN 978 0 415 34441 8 Kitchen Martin 2006 A History of Modern Germany 1800 2000 Malden MA Blackwell ISBN 978 1 4051 0040 3 Vasyutin S A Istoriya Germanii v 3 h tomah T 3 Dokumenty i materialy S A Vasyutin Yu V Galaktionov L N Korneva M KDU 2008 S 384 ros Meller van den Bruk A Tretij Rejh Polis 2003 5 URL https web archive org web 20071010160019 http www politstudies ru arch authors 1008 htmPosilannya Redaguvati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tretij Rejh Tretij Rejh v ruyinah fotografiyi Tretogo Rajhu todi i zaraz Arhivovano 26 zhovtnya 2009 u Wayback Machine angl Filmoteka kinozhurnaliv Tretogo Rajhu z arhivu Nova Shvabiya Nimechchina nim Muzichna audioteka Tretogo Rajhu z arhivu Nova Shvabiya Nimechchina nim Volodymyr Kosyk The Third Reich and the Ukrainian Question Documents 1934 1944 London Ukrainian Central Information Service 1991 P 176 ISBN 0 902322 39 7 angl SS Anenerbe rassekrechennye fajly V V Cibulkin I P Lysyuk M b v 2010 288 s ISBN 2000070166833 ros Arhitektura v Tretem Rejhe Arhivovano 25 veresnya 2008 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tretij Rejh amp oldid 39917232