www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імперське міністерство внутрішніх справ Імпе рське міністе рство вну трішніх справ нім Reichsministerium des Innern цент

Імперське міністерство внутрішніх справ

Імпе́рське міністе́рство вну́трішніх справ (нім. Reichsministerium des Innern) — центральна державна установа Німеччини, що існувала за часів Німецької імперії, Веймарської республіки та Третього рейху.

Імперське міністерство внутрішніх справ
Дата створення / заснування 1919
Посада керівника організації Reichsminister des Innernd
Голова Hugo Preußd, Едуард Давид, Erich Koch-Weserd, Georg Gradnauerd, Adolf Kösterd, Rudolf Oeserd, Wilhelm Sollmannd, Karl Jarresd, Martin Schieled, Otto Gesslerd, Вільгельм Кюльц, Walter von Keudelld, Carl Severingd, Йозеф Вірт, Вільгельм Ґренер, Wilhelm von Gayld, Franz Brachtd, Вільгельм Фрік, Генріх Гіммлер, Пауль Гіслер і Вільгельм Штуккарт
Країна  Веймарська республіка і  Німеччина
Дочірня організація Reichskommissar für Überwachung der öffentlichen Ordnungd
Розташування штаб-квартири Берлін
Замінений на Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини
Час/дата припинення існування 1945

Історія Редагувати

До приходу до влади НСДАП і її лідера А. Гітлера, міністерству не була підпорядкована поліція, оскільки вона перебувала у віданні земельних урядів.

Під час формування уряду А. Гітлером 30 січня 1933 року, портфель міністра внутрішніх справ був одним з трьох, які дісталися нацистам. Через рік, 30 січня 1934 року, виключні права німецьких земель були передані центральному уряду, земельні уряди підпорядковані офіційному Берліну, а губернатори — міністру внутрішніх справ.

В системі МВС був сформований відділ поліції, який у травні 1934 року очолив один із вищих чинів СС Курт Далюге.

Поступово, з посиленням ролі СС, функції МВС почали обмежуватись. Призначення у 1936 році начальником поліції рейхсфюрера СС Г. Гімлера ще більше посилило вплив СС на поліцію. Намагання міністра внутрішніх справ В. Фріка повернути міністерству колишню силу виявились малоефективними.

З призначенням 25 серпня 1943 року Г. Гімлера на посаду міністра внутрішніх справ більшість підрозділів МВС повністю підпало під контроль СС. Після фактичного виведення поліції зі складу МВС, міністерство розподілилось на дві частини, якими керували статс-секретарі.

Структура Редагувати

Після об'єднання у листопаді 1934 року пруського і імперського міністерств внутрішніх справ, його центральний апарат налічував 7 відділів:

  • 1-й — складання і застосування законів;
  • 2-й — кадри й адміністрація;
  • 3-й — поліція;
  • 4-й — охорона здоров'я;
  • 5-й — комунальний;
  • 6-й — германська нація, фізичний розвиток, питання церков;
  • 7-й — робітнича служба.

Після 1943 року міністерство складалось з двох основних частин, які підпорядковувались статс-секретарям:

  • статс-секретар Вільгельм Штуккарт займався питаннями:
    • адміністрації (1-й відділ);
    • цивільної оборони (2-й відділ);
    • особового складу (3-й відділ);
    • комунального господарства (4-й відділ).
  • статс-секретар Леонардо Конті займався питаннями охорони здоров'я:
    • відділ А — імперського здоров'я;
    • відділ В — народного забезпечення;
    • відділ С — ветеринарної служби.

Крім того, в підпорядкуванні МВС перебувала Імперська служба спорту на чолі з рейхсшпортфюрером, що відповідала за масове залучення населення до фізкультури.

Імперські міністри Редагувати

13 лютого 1919 — 20 червня 1919 Гуго Прейс НДП
21 червня 1919 — 3 жовтня 1919 Едуард Давид СДПН
3 жовтня 1919 — 4 травня 1921 Еріх Кох-Везер НДП
10 травня 1921 — 22 жовтня 1921 Георг Граднауер СДПН
26 жовтня 1921 — 14 листопада 1922 Адольф Кьостер СДПН
22 листопада 1922 — 12 серпня 1923 Рудольф Езер НДП
14 серпня 1923 — 3 листопада 1923 Вільгельм Зольман СДПН
11 листопада 1923 — 15 грудня 1924 Карл Ярес ННП
15 січня 1925 — 23 жовтня 1925 Мартін Шіле НННП
23 жовтня 1925 — 5 грудня 1925 Отто Геслер НДП
20 січня 1926 — 17 грудня 1926 Вільгельм Кюльц НДП
29 грудня 1927 — 12 червня 1928 Вальтер фон Койдель НННП
28 червня 1928 — 27 березня 1930 Карл Северінг СДПН
30 березня 1930 — 7 жовтня 1931 Йозеф Вірт Центристи
9 жовтня 1931 — 30 травня 1932 Вільгельм Ґренер безпартійний
1 червня 1932 — 17 листопада 1932 Вільгельм фон Гайл НННП
3 грудня 1932 — 28 січня 1933 Франц Брахт безпартійний
30 січня 1933 — 20 серпня 1943 Вільгельм Фрік НСДАП
24 серпня 1943 — 29 квітня 1945 Генріх Гімлер НСДАП
30 квітня 1945 — 2 травня 1945 Пауль Гіслер НСДАП
3 травня 1945 — 23 травня 1945 Вільгельм Штуккарт НСДАП

Література Редагувати

  • «Энциклопедия Третьего рейха» / Сост. В. Телицын, 3-е изд., — М.: ЛОКИД-ПРЕСС; РИПОЛ классик, 2005, стор. 198–199. — ISBN 5-320-00447-8 ЛОКИД-ПРЕСС) ISBN 5-7905-3721-9 (РИПОЛ классик).

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Impe rske ministe rstvo vnu trishnih sprav nim Reichsministerium des Innern centralna derzhavna ustanova Nimechchini sho isnuvala za chasiv Nimeckoyi imperiyi Vejmarskoyi respubliki ta Tretogo rejhu Imperske ministerstvo vnutrishnih spravData stvorennya zasnuvannya1919Posada kerivnika organizaciyiReichsminister des InnerndGolovaHugo Preussd Eduard David Erich Koch Weserd Georg Gradnauerd Adolf Kosterd Rudolf Oeserd Wilhelm Sollmannd Karl Jarresd Martin Schieled Otto Gesslerd Vilgelm Kyulc Walter von Keudelld Carl Severingd Jozef Virt Vilgelm Grener Wilhelm von Gayld Franz Brachtd Vilgelm Frik Genrih Gimmler Paul Gisler i Vilgelm ShtukkartKrayina Vejmarska respublika i NimechchinaDochirnya organizaciyaReichskommissar fur Uberwachung der offentlichen OrdnungdRoztashuvannya shtab kvartiriBerlinZaminenij naFederalne ministerstvo vnutrishnih sprav NimechchiniChas data pripinennya isnuvannya1945Zmist 1 Istoriya 2 Struktura 3 Imperski ministri 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDo prihodu do vladi NSDAP i yiyi lidera A Gitlera ministerstvu ne bula pidporyadkovana policiya oskilki vona perebuvala u vidanni zemelnih uryadiv Pid chas formuvannya uryadu A Gitlerom 30 sichnya 1933 roku portfel ministra vnutrishnih sprav buv odnim z troh yaki distalisya nacistam Cherez rik 30 sichnya 1934 roku viklyuchni prava nimeckih zemel buli peredani centralnomu uryadu zemelni uryadi pidporyadkovani oficijnomu Berlinu a gubernatori ministru vnutrishnih sprav V sistemi MVS buv sformovanij viddil policiyi yakij u travni 1934 roku ocholiv odin iz vishih chiniv SS Kurt Dalyuge Postupovo z posilennyam roli SS funkciyi MVS pochali obmezhuvatis Priznachennya u 1936 roci nachalnikom policiyi rejhsfyurera SS G Gimlera she bilshe posililo vpliv SS na policiyu Namagannya ministra vnutrishnih sprav V Frika povernuti ministerstvu kolishnyu silu viyavilis maloefektivnimi Z priznachennyam 25 serpnya 1943 roku G Gimlera na posadu ministra vnutrishnih sprav bilshist pidrozdiliv MVS povnistyu pidpalo pid kontrol SS Pislya faktichnogo vivedennya policiyi zi skladu MVS ministerstvo rozpodililos na dvi chastini yakimi keruvali stats sekretari Struktura RedaguvatiPislya ob yednannya u listopadi 1934 roku pruskogo i imperskogo ministerstv vnutrishnih sprav jogo centralnij aparat nalichuvav 7 viddiliv 1 j skladannya i zastosuvannya zakoniv 2 j kadri j administraciya 3 j policiya 4 j ohorona zdorov ya 5 j komunalnij 6 j germanska naciya fizichnij rozvitok pitannya cerkov 7 j robitnicha sluzhba Pislya 1943 roku ministerstvo skladalos z dvoh osnovnih chastin yaki pidporyadkovuvalis stats sekretaryam stats sekretar Vilgelm Shtukkart zajmavsya pitannyami administraciyi 1 j viddil civilnoyi oboroni 2 j viddil osobovogo skladu 3 j viddil komunalnogo gospodarstva 4 j viddil stats sekretar Leonardo Konti zajmavsya pitannyami ohoroni zdorov ya viddil A imperskogo zdorov ya viddil V narodnogo zabezpechennya viddil S veterinarnoyi sluzhbi Krim togo v pidporyadkuvanni MVS perebuvala Imperska sluzhba sportu na choli z rejhsshportfyurerom sho vidpovidala za masove zaluchennya naselennya do fizkulturi Imperski ministri Redaguvati13 lyutogo 1919 20 chervnya 1919 Gugo Prejs NDP21 chervnya 1919 3 zhovtnya 1919 Eduard David SDPN3 zhovtnya 1919 4 travnya 1921 Erih Koh Vezer NDP10 travnya 1921 22 zhovtnya 1921 Georg Gradnauer SDPN26 zhovtnya 1921 14 listopada 1922 Adolf Koster SDPN22 listopada 1922 12 serpnya 1923 Rudolf Ezer NDP14 serpnya 1923 3 listopada 1923 Vilgelm Zolman SDPN11 listopada 1923 15 grudnya 1924 Karl Yares NNP15 sichnya 1925 23 zhovtnya 1925 Martin Shile NNNP23 zhovtnya 1925 5 grudnya 1925 Otto Gesler NDP20 sichnya 1926 17 grudnya 1926 Vilgelm Kyulc NDP29 grudnya 1927 12 chervnya 1928 Valter fon Kojdel NNNP28 chervnya 1928 27 bereznya 1930 Karl Severing SDPN30 bereznya 1930 7 zhovtnya 1931 Jozef Virt Centristi9 zhovtnya 1931 30 travnya 1932 Vilgelm Grener bezpartijnij1 chervnya 1932 17 listopada 1932 Vilgelm fon Gajl NNNP3 grudnya 1932 28 sichnya 1933 Franc Braht bezpartijnij30 sichnya 1933 20 serpnya 1943 Vilgelm Frik NSDAP24 serpnya 1943 29 kvitnya 1945 Genrih Gimler NSDAP30 kvitnya 1945 2 travnya 1945 Paul Gisler NSDAP3 travnya 1945 23 travnya 1945 Vilgelm Shtukkart NSDAPLiteratura Redaguvati Enciklopediya Tretego rejha Sost V Telicyn 3 e izd M LOKID PRESS RIPOL klassik 2005 stor 198 199 ISBN 5 320 00447 8 LOKID PRESS ISBN 5 7905 3721 9 RIPOL klassik Posilannya RedaguvatiK A Zalesskij SS Ohrannye otryady NSDAP Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Imperske ministerstvo vnutrishnih sprav amp oldid 35804121