Фізична культура Ця стаття вживає скорочення які можуть бути неоднозначними та збивати з пантелику Будь ласка за можливо
Фізична культура
Ця стаття вживає скорочення, які можуть бути неоднозначними та збивати з пантелику. Будь ласка, за можливості вдоскональте цю статтю.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(квітень 2019)
Фізи́чна культу́ра, фізкультура, руханка — складова частина культури, пов'язана з системою фізичного виховання, організації спорту, спеціальних наукових дослідів, технічних засобів, потрібних для фізичного виховання і спорту, суспільної та особистої гігієни, раціональної організації активного відпочинку тощо.
Молоді римлянки змагаються, із врученням переможниці корони та пальмової гілки, IV ст. н.е.Вілла Романа дель КазалеПідтягування на перекладині (тренування м'язів спини та верхніх кінцівок)
Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру.
Основними показниками стану фізичної культури і спорту є:
рівень здоров'я і фізичного розвитку різних верств населення;
ступінь використання фізичної культури в різних сферах діяльності, рівень розвитку системи фізичного виховання, самодіяльного масового спорту;
високі досягнення спортсменів України в окремих видах спорту;
рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами, спортивними спорудами та майном.
Аспекти фізичної культури
Фізична культура є однією з основ здорового способу життяДіяльнісний аспект, який включає доцільну рухову активність у вигляді різних форм фізичних вправ, спрямованих на формування необхідних в житті рухових умінь і навичок; розвиток життєво важливих фізичних здібностей; оптимізацію здоров'я і працездатності.
Предметно-ціннісний аспект представлений матеріальними (матеріально-технічні засоби) і духовними (наукові знання, методи) цінностями, створеними суспільством для забезпечення ефективності фізкультурної діяльності.
Результативний аспект характеризується сукупністю корисних результатів використання фізичної культури, які виражаються у володінні людиною її цінностями, надбанні нею високого рівня фізичної дієздатності. Найсуттєвішим результатом повноцінного використання фізичної культури є виховання готовності людини взяти на себе відповідальність за свій фізичний стан і здоров'я після закінчення шкільного курсу «фізична культура».
Фізична активність має значні переваги для здоров’я серця, тіла та розуму.
Фізична активність сприяє запобіганню та лікуванню неінфекційних захворювань.
Фізична активність зменшує наслідки депресії та тривоги.
Фізична активність покращує навички мислення, навчання та прийняття рішень.
Фізична активність забезпечує здорове зростання і розвиток молоді.
Фізична активність покращує загальне самопочуття.
Люди, які регулярно виконують фізичні вправи здоровіші, щасливіші, живуть довше й молодші епігенетично, та мають нижчий ризик захворюваності, зокрема, на хвороби серця та онкологічні захворювання. Такі люди частіше мають здорову вагу тіла (індекс маси-тіло), більше м'язової тканини та менше жирової. Дослідження показують, що фізичні навантаження знижують ризики смертності від усіх природних причин, а саме 2,5 години на тиждень (відповідно 30 хвилин помірної активності на день протягом 5 днів на тиждень) порівняно з ніякою активністю, пов'язано зі зниженням ризику смертності від усіх причин на 19 %, тоді як 7 годин помірних навантажень на тиждень — на 24 %.
До того-ж довільна фізична активність (фізичні вправи, прогулянки, активний транспорт) пов'язана з нижчим рівнем смертності від усіх причин, натомість важка фізична активність на роботі чи городі, не має такого здорового впливу на організм або обумовлена вищим рівнем фізичної завантаженості, що може бути пов'язано з меншим внеском аеробного навантаження під час фізичної роботи. Таким чином, дозвільна фізична активність потрібна і для людей, залучених до важкої фізичної праці.
Регулярні фізичні вправи є потужним регулятором чутливості до інсуліну та загального системного метаболізму як через швидкі реакції, викликані кожним тренуванням, так і через хронічну адаптацію. Завдяки цьому, регулярні фізичні вправи значно знижують ризики хронічних метаболічних захворювань, зокрема діабет 2 типу та неалкогольну жирову хворобу печінки.
Добровільні фізичні вправи можуть покращити навчання та розумову працездатність, покращити нейропластичність і пам'ять (покращити кровотік в мозку, підвищити рівень нейротрофічного фактора мозку (BDNF) та інших факторів росту), стимулювати нейрогенез та підвищити стійкість мозку до негативних чинників. З’являється все більше доказів того, що регулярні фізичні вправи можуть сприяти мітохондріальному біогенезу в нейронах мозку, що може сприяти покращенню когнітивних функцій і настрою. Це призвело до зацікавленості у використанні фізичних вправ як немедикаментозного лікування нейродегенеративних розладів та інших неврологічних станів. Дослідження протягом 44 років 1462 жінок віком від 38 до 60 років показало, що висока фізична підготовленість сповільнила вік початку деменції на 9,5 років порівняно з середньою фізичною підготовленістю. Дослідження 2022 року показало, що кількість фізичної активності позитивно корелює з масою сірої речовини мозку.
Також ціла низка наукових досліджень доводить дієвість використання крокомірів або подібних мобільних застосунків, для підвищення рівня фізичної активності, і навіть доводить, що їх використання сприяє поліпшенню стану здоров'я людей. Вони показують, що після початку використання крокоміра, рівень фізичної активності людей підвищувався, а разом із ним покращувалися й їхні фізичні показники.
Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.
В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.
З метою пропаганди Фізичної культури і спорту за кордоном, головно у міжнародних спортивних федераціях, Комітет Фізичної культури і спорту при Раді Міністрів СРСР постановою від 26 лютого1969 ухвалив створити 48 Всесоюзних федерацій для всіх видів спорту, що стали єдиними правними чл. міжнар. спортових федерацій. Цією постановою українські федерації підпорядковано всесоюзним і тим позбавлено їх самостійного членства у міжнар. спортових організаціях, наслідком чого укю. змагуни репрезентують тільки СРСР.
На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.
Кадри фізичної культури готують інститути й технікуми у Києві, Львові, Донецьку, Дніпрі, Івано-Франківську та факультетах фізичної культури при педагогічних інститутах. У ряді міст діють народні університети фізичної культури і спорту (1980 їх було бл. 50). Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).
З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.
З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.
Інформації про спортове життя дають «Спортивна газета» (тричі на тиждень) і «Старт» (місячник), органи Комітету фіа. культури і спорту при Раді Мін. УРСР та Укр. респ. ради профспілок.
Фізична культура у діаспорі
У діаспорі з виїздом нових емігрантів за океан почалася організація спортового життя на нових поселеннях. У США й Канаді наплив нових спортовців скріпив спортове життя й поширив його на різні ділянки: футбол («сокер»), теніс, відбиванка, плавання, лещетарство та інші. Посилилася фізкультурно-виховна праця серед молоді у спортових товариствах і таборах; щорічно влаштовуються спортові грища.
1959 у Нью-Йорку відбулося свято молоді з різними спортовими змаганнями.
1980 року Українська Спортова Централя Америки й Канади спільно зі спортовцями інших поневолених в СРСР народів організувала «Вільну олімпіаду», що відбулася в Етобіко-Торонто (Канада). Українська репрезентація здобула на ній 11 золотих, 8 срібних, 7 бронзових медалей і здобула друге місце після латишів. Ця олімпіада відбуватиметься раз на 4 роки Молоді люди з України досягли видатних результатів, зокрема, Річард Сандрак у вісім років був визнаний найсильнішою дитиною у світі.
В інших країнах фізкультурно-спортовий рух зосереджується при організаціях молоді та нечисленних спортових клубах.
Інтеграція олімпійської освіти у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи / Єрмолова В. М. – Київ : Козарі, 2008. – 76 с.
Олімпійський спорт у системі гуманітарної освіти: навчальне видання / Булатова М. М., Бубка С. Н., Платонов В. М. – К.: Перша друкарня, 2019. – 912 с.
Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів / Келлер В. С., Платонов В. М. – Львів: Українська Спортивна Асоціація, 1993. – 270 c.
Олімпійська освіта у школі: методичний посібник / Єрмолова В. М. – Національний Олімпійський комітет України; Олімпійська академія України. – К.: 2009. – 84 c.
Єрмолова В. М., Іванова Л. І. Фізкультурні свята: методичний посібник для вчителів. – 2-ге вид., випр. та доп. – Харків : Торсінг плюс, 2008. – 176 с.
Єрмолова В. М. Олімпійська освіта: теорія і практика: навчальний посібник. – К., 2011. – 336 с.
Келлер В. С., Платонов В. М. Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів. – Львів: Українська Спортивна Асоціація, 1993. – 270 c.
Теорія і методика фізичного виховання: у 2-х т. / під загальною редакцією Т. Ю. Круцевич. – К.: Олімпійська література, 2003. – Т.1 – 384 с.
Теорія і методика фізичного виховання: у 2-х т. / під загальною редакцією Т. Ю. Круцевич. – К.: Олімпійська література, 2003. – Т.2. – 448 с.
Легка атлетика: курс лекцій для студ. фак. фізичного виховання пед. навч. закладів / О. В. Гогін ; Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х. : ОВС, 2001. - 112 с
Історія фізичної культури: навч. посібник / С. М. Філь [та ін.] ; ред. С. М. Філь. — Х. : ОВС, 2003. — 158 с.: іл. — Бібліогр.: с. 154—156. — ISBN 966-7858-29-4
Історія фізичної культури та спорту: навч. посібник / М. С. Солопчук ; Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2001. — 235 с.: іл. — Бібліогр.: с. 219. — ISBN 966-7988-28-7
Історія фізичної культури: навч.-метод. посіб. / Степанюк С. І. [та ін.] ; Херсон. держ. ун-т, Ф-т фіз. виховання та спорту, Каф. теорії та методики фіз. виховання. — 2-ге вид., перероб. і допов. — Херсон: Вишемирський В. С., 2016. — 271 с. : іл., табл., портр. — ISBN 978-617-7273-44-7
Бака М. Спортивне п'ятиріччя України. К., 1980.
Чернова І. Розвиток фізичної культури і спорту в УРСР. К. 1959.
Cya stattya vzhivaye skorochennya yaki mozhut buti neodnoznachnimi ta zbivati z panteliku Bud laska za mozhlivosti vdoskonalte cyu stattyu Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2019 Fizi chna kultu ra fizkultura ruhanka skladova chastina kulturi pov yazana z sistemoyu fizichnogo vihovannya organizaciyi sportu specialnih naukovih doslidiv tehnichnih zasobiv potribnih dlya fizichnogo vihovannya i sportu suspilnoyi ta osobistoyi gigiyeni racionalnoyi organizaciyi aktivnogo vidpochinku tosho Molodi rimlyanki zmagayutsya iz vruchennyam peremozhnici koroni ta palmovoyi gilki IV st n e Villa Romana del KazalePidtyaguvannya na perekladini trenuvannya m yaziv spini ta verhnih kincivok Fizichna kultura ye vazhlivim zasobom pidvishennya socialnoyi i trudovoyi aktivnosti lyudej zadovolennya yih moralnih estetichnih ta tvorchih zapitiv zhittyevo vazhlivoyi potrebi vzayemnogo spilkuvannya rozvitku druzhnih stosunkiv mizh narodami i zmicnennya miru Osnovnimi pokaznikami stanu fizichnoyi kulturi i sportu ye riven zdorov ya i fizichnogo rozvitku riznih verstv naselennya stupin vikoristannya fizichnoyi kulturi v riznih sferah diyalnosti riven rozvitku sistemi fizichnogo vihovannya samodiyalnogo masovogo sportu visoki dosyagnennya sportsmeniv Ukrayini v okremih vidah sportu riven zabezpechenosti kvalifikovanimi kadrami sportivnimi sporudami ta majnom 1 Zmist 1 Aspekti fizichnoyi kulturi 2 Vishi navchalni zakladi 2 1 Ukrayina 3 Korist dlya zdorov ya 4 Istoriya fizichnoyi kulturi 4 1 Radyanska Ukrayina 4 2 Fizichna kultura u diaspori 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 7 1 Istoriya fizichnoyi kulturi Ukrayini 8 PosilannyaAspekti fizichnoyi kulturi Redaguvati Fizichna kultura ye odniyeyu z osnov zdorovogo sposobu zhittyaDiyalnisnij aspekt yakij vklyuchaye docilnu ruhovu aktivnist u viglyadi riznih form fizichnih vprav spryamovanih na formuvannya neobhidnih v zhitti ruhovih umin i navichok rozvitok zhittyevo vazhlivih fizichnih zdibnostej optimizaciyu zdorov ya i pracezdatnosti Predmetno cinnisnij aspekt predstavlenij materialnimi materialno tehnichni zasobi i duhovnimi naukovi znannya metodi cinnostyami stvorenimi suspilstvom dlya zabezpechennya efektivnosti fizkulturnoyi diyalnosti Rezultativnij aspekt harakterizuyetsya sukupnistyu korisnih rezultativ vikoristannya fizichnoyi kulturi yaki virazhayutsya u volodinni lyudinoyu yiyi cinnostyami nadbanni neyu visokogo rivnya fizichnoyi diyezdatnosti Najsuttyevishim rezultatom povnocinnogo vikoristannya fizichnoyi kulturi ye vihovannya gotovnosti lyudini vzyati na sebe vidpovidalnist za svij fizichnij stan i zdorov ya pislya zakinchennya shkilnogo kursu fizichna kultura Vishi navchalni zakladi RedaguvatiUkrayina Redaguvati Olimpijskij koledzh imeni Ivana Piddubnogo I riven akreditaciyi Kiyiv Harkivska derzhavna akademiya fizichnoyi kulturi IV riven akreditaciyi Lvivskij derzhavnij universitet fizichnoyi kulturi IV riven akreditaciyi Dnipropetrovskij derzhavnij institut fizichnoyi kulturi i sportu III riven akreditaciyi Zaporizkij nacionalnij universitet IV riven akreditaciyi Hersonske vishe uchilishe fizichnoyi kulturi II riven akreditaciyi Mikolayivske vishe uchilishe fizichnoyi kulturi I riven akreditaciyi Doneckij derzhavnij institut zdorov ya fizichnoyi kulturi i sportu III riven akreditaciyi Nacionalnij Universitet fizichnogo fihovannya ta sportu Ukrayini IV riven akreditaciyi Korist dlya zdorov ya Redaguvati Regulyarni pomirni fizichni vpravi mayut znachnij pliv na pokrashennya zdorov ya 2 3 4 5 Vsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya VOOZ viriznyaye taki golovni pozitivni vplivi fizichnoyi aktivnosti na zdorov ya 6 Fizichna aktivnist maye znachni perevagi dlya zdorov ya sercya tila ta rozumu Fizichna aktivnist spriyaye zapobigannyu ta likuvannyu neinfekcijnih zahvoryuvan Fizichna aktivnist zmenshuye naslidki depresiyi ta trivogi Fizichna aktivnist pokrashuye navichki mislennya navchannya 7 ta prijnyattya rishen Fizichna aktivnist zabezpechuye zdorove zrostannya i rozvitok molodi Fizichna aktivnist pokrashuye zagalne samopochuttya Lyudi yaki regulyarno vikonuyut fizichni vpravi zdorovishi 8 shaslivishi 9 zhivut dovshe j molodshi epigenetichno ta mayut nizhchij rizik zahvoryuvanosti zokrema na hvorobi sercya ta onkologichni zahvoryuvannya Taki lyudi chastishe mayut zdorovu vagu tila indeks masi tilo bilshe m yazovoyi tkanini ta menshe zhirovoyi Doslidzhennya pokazuyut sho fizichni navantazhennya znizhuyut riziki smertnosti vid usih prirodnih prichin a same 2 5 godini na tizhden vidpovidno 30 hvilin pomirnoyi aktivnosti na den protyagom 5 dniv na tizhden porivnyano z niyakoyu aktivnistyu pov yazano zi znizhennyam riziku smertnosti vid usih prichin na 19 todi yak 7 godin pomirnih navantazhen na tizhden na 24 10 Visokointensivne intervalne trenuvannya ye najefektivnishim tipom trenuvan dlya zmenshennya zhirovoyi masi tila 11 Do togo zh dovilna fizichna aktivnist fizichni vpravi progulyanki aktivnij transport pov yazana z nizhchim rivnem smertnosti vid usih prichin natomist vazhka fizichna aktivnist na roboti chi gorodi ne maye takogo zdorovogo vplivu na organizm 12 abo obumovlena vishim rivnem fizichnoyi zavantazhenosti 13 sho mozhe buti pov yazano z menshim vneskom aerobnogo navantazhennya pid chas fizichnoyi roboti 14 Takim chinom dozvilna fizichna aktivnist potribna i dlya lyudej zaluchenih do vazhkoyi fizichnoyi praci Regulyarni fizichni vpravi ye potuzhnim regulyatorom chutlivosti do insulinu ta zagalnogo sistemnogo metabolizmu yak cherez shvidki reakciyi viklikani kozhnim trenuvannyam tak i cherez hronichnu adaptaciyu Zavdyaki comu regulyarni fizichni vpravi znachno znizhuyut riziki hronichnih metabolichnih zahvoryuvan zokrema diabet 2 tipu ta nealkogolnu zhirovu hvorobu pechinki 15 Dobrovilni fizichni vpravi mozhut pokrashiti navchannya ta rozumovu pracezdatnist pokrashiti nejroplastichnist i pam yat pokrashiti krovotik v mozku pidvishiti riven nejrotrofichnogo faktora mozku BDNF ta inshih faktoriv rostu stimulyuvati nejrogenez ta pidvishiti stijkist mozku do negativnih chinnikiv 16 Z yavlyayetsya vse bilshe dokaziv togo sho regulyarni fizichni vpravi mozhut spriyati mitohondrialnomu biogenezu v nejronah mozku sho mozhe spriyati pokrashennyu kognitivnih funkcij i nastroyu Ce prizvelo do zacikavlenosti u vikoristanni fizichnih vprav yak nemedikamentoznogo likuvannya nejrodegenerativnih rozladiv ta inshih nevrologichnih staniv 17 18 Doslidzhennya protyagom 44 rokiv 1462 zhinok vikom vid 38 do 60 rokiv pokazalo sho visoka fizichna pidgotovlenist spovilnila vik pochatku demenciyi na 9 5 rokiv porivnyano z serednoyu fizichnoyu pidgotovlenistyu 19 Doslidzhennya 2022 roku pokazalo sho kilkist fizichnoyi aktivnosti pozitivno korelyuye z masoyu siroyi rechovini mozku 20 Takozh cila nizka naukovih doslidzhen dovodit diyevist vikoristannya krokomiriv abo podibnih mobilnih zastosunkiv dlya pidvishennya rivnya fizichnoyi aktivnosti i navit dovodit sho yih vikoristannya spriyaye polipshennyu stanu zdorov ya lyudej 21 Voni pokazuyut sho pislya pochatku vikoristannya krokomira riven fizichnoyi aktivnosti lyudej pidvishuvavsya a razom iz nim pokrashuvalisya j yihni fizichni pokazniki Div takozh Zdorovij sposib zhittya Fizichni vpravi Fizichne vihovannya Silovi trenuvannya Sport Turizm Istoriya fizichnoyi kulturi RedaguvatiRadyanska Ukrayina Redaguvati Pislya Drugoyi svitovoyi vijni posileno sportovi kontakti iz Zahodom rozgornuto masovij fizkulturnij ruh pidvisheno riven sportovoyi majsternosti U zv yazku z cim posilivsya i fizkulturnij ruh v URSR Ukrayinski sportsmeni vklyucheni v reprezentaciyu RSSR zdobuli chimali uspihi v mizhnarodnih zmagannyah B Gurevich Ya Kucenko B Shahlin V Chukarin L Latinina O Goncharenko Ye Bulanchik V Kuc N Otkalenko L Lisenko Shevcova A Bondarchuk ta in Na osnovi postanovi CK KPRS i Radi Ministriv SRSR vid 9 sichnya 1959 roku Pro kerivnictvo fizichnoyu kulturoyu i sportom u krayini Komitet fizichnoyi kulturi i sportu pri Radi Ministriv URSR peretvoreno na Soyuz sportivnih tovaristv i organizacij URSR pidporyadkovanij Vsesoyuznomu sportivnomu soyuzovi Oblasni miski rajonovi j miscevi radi fizichnoyi kulturi keruyut praceyu vsih sportivnih organizacij yaki podilyayutsya na dobrovilni sportovi tovaristva kolektivi fizichnoyi kulturi na zavodah i fabrikah u kolgospah i radgospah chi sportovi klubi V URSR diyali 4 respublikanski viddili vsesoyuznih dobrovilnih sportovih tovaristv profspilok studentske Burevisnik z bl 400000 chl Vodnik profspilka richkovogo ta morskogo transportu z bl 30000 chleniv Lokomotiv profspilka pracivnikiv zal transportu z bl 380 000 fizkulturnikiv Spartak komsomolske tovaristvo z bl 900 000 chl Pracivnikiv ministerstva vnutrishnih sprav i bezpeki ohoplyuye Dinamo Isnuyut dvi respublikanski spilki Avangard ob yednuye pracivnikiv promislovosti i budivnictva z ponad 2 mln chl i Kolos kolgospniki pracivniki s g organizacij z bl 3 3 mln chl 1981 Aviaciya parashutnij sport planerizm avtomobilizm motociklizm radio pidvodnij vodno motorovij strileckij ta in voyenno tehnichnij vidi sporgu pidlyagayut kontrolevi ukrayinskogo respublikanskogo viddilu vsesoyuznogo dobrovilnogo tovaristva spriyannya armiyi aviaciyi ta flotu Z metoyu propagandi Fizichnoyi kulturi i sportu za kordonom golovno u mizhnarodnih sportivnih federaciyah Komitet Fizichnoyi kulturi i sportu pri Radi Ministriv SRSR postanovoyu vid 26 lyutogo 1969 uhvaliv stvoriti 48 Vsesoyuznih federacij dlya vsih vidiv sportu sho stali yedinimi pravnimi chl mizhnar sportovih federacij Ciyeyu postanovoyu ukrayinski federaciyi pidporyadkovano vsesoyuznim i tim pozbavleno yih samostijnogo chlenstva u mizhnar sportovih organizaciyah naslidkom chogo ukyu zmaguni reprezentuyut tilki SRSR Na pochatku 1981 v USSR bulo blizko 45000 fizkulturnih kolektiviv z 15 mln chl 5 mln znachkivciv GPO Gotovij do Praci j Oboroni ponad 4 300 sportsmeniv rozryadnikiv ponad b 500 majstriv sportu SRSR ponad 300 majstriv sportu SRSR mizhnar klasi bl 60 zasluzhenih majstriv sportu SRSR bl 150000 platnih fizkulturnih pracivnikiv u tomu ch bl 65 000 z vishoyu osvitoyu 3 000 treneriv ta instruktoriv 2 500 klasifikovanih sportovih suddiv ponad 315 000 instruktoriv GPO Sportovi sporudi 160000 sportovih majdanchikiv u tomu chisli 20 000 futbolnih poliv ponad 13 600 sportovih zal bl 300 basejniv 600 lizhnih baz 8 000 strileckih tiriv 901 stadion plavackij centr u Harkovi vesluvalnij u Hersoni ta in Populyarnij v Ukrayini turizm disponuye ponad 50 turistichnimi bazami i ponad 800 turistichnimi j vidpochinkovimi taborami Kadri fizichnoyi kulturi gotuyut instituti j tehnikumi u Kiyevi Lvovi Donecku Dnipri Ivano Frankivsku ta fakultetah fizichnoyi kulturi pri pedagogichnih institutah U ryadi mist diyut narodni universiteti fizichnoyi kulturi i sportu 1980 yih bulo bl 50 Pislya vijni ukr sportsmeni vstanovili u riznih dilyankah sportu ponad 80 svitovih rekordiv bagato yevr ta resp i soyuznih rekordiv V Golubnichij V Cibulenko Igor Ter Ovanesyan Valerij Brumel G Kutenko V Borzov Yu Syedih V Yashenko V Krepkina N Olizarenko N Tkachenko L Zhabotinskij S Rahmanov Yu Zajcev I Mate S Poltorackij A Pisarenko G Prozumenshikova Yu Fesenko O Sidorenko ta in Bagato ukrayinciv vistupaye u zbirnih komandah SRSR na mizhnar areni 1975 futbolna druzhina Dinamo Kiyiv zdobula yevropejskij kubok kubkiv ta superkubok i stala chempionom SRSR U mizhnar zmagannyah uspishno vistupayut j in klubi Ukrayini ale tilki pid markoyu SRSR Z 1952 SRSR bere uchast v Olimpijskih igrah z uchastyu ukr sportovciv 1952 na 15 Olimpijskih igrah u Gelsinki ukr sportovci zdobuli 5 zolotih 7 sribnih i 1 bronzovu medal 1980 na 22 igrishah u Moskvi 38 zolotih 19 sribnih 10 bronzovih medalej vstanovili 3 svitovi ta 6 olimpijskih rekordiv Z 1956 vlashtovuyutsya spartakiadi z masovoyu uchastyu zmaguniv na oblast j rajonnomu rivni ta po m Vidbuvayutsya i spartakiyadi shkolyariv yih fizichnomu vihovannyu F k i sportovi prisvyachuyetsya bagato uvagi vzhe z doshkilnogo viku Osnovni formi fizkult vprav lekciyi rankova zaryadka ruhlivi gri pozashkilne i pozaklasne fizkult sportove i ozdorovche vihovannya U nizhchih klasah vivchayutsya osnovni gimnastichni elementi neskladni ruhlivi gri zgodom yih uskladnyuyut i vvodyat elementi legkoyi atletiki leshetarstva plavannya tosho Bagato uvagi pridilyayetsya znachkovi GPO peresichno 2 mln znachkivciv na rik Isnuyut takozh dityacho yunacki sportivni shkoli bl 900 shkil z ponad 321 000 ditej i pidlitkiv U cih shkolah i specialnih klasah kultivuyetsya 43 vidi sportu Informaciyi pro sportove zhittya dayut Sportivna gazeta trichi na tizhden i Start misyachnik organi Komitetu fia kulturi i sportu pri Radi Min URSR ta Ukr resp radi profspilok Fizichna kultura u diaspori Redaguvati U diaspori z viyizdom novih emigrantiv za okean pochalasya organizaciya sportovogo zhittya na novih poselennyah U SShA j Kanadi napliv novih sportovciv skripiv sportove zhittya j poshiriv jogo na rizni dilyanki futbol soker tenis vidbivanka plavannya leshetarstvo ta inshi Posililasya fizkulturno vihovna pracya sered molodi u sportovih tovaristvah i taborah shorichno vlashtovuyutsya sportovi grisha 1959 u Nyu Jorku vidbulosya svyato molodi z riznimi sportovimi zmagannyami 1980 roku Ukrayinska Sportova Centralya Ameriki j Kanadi spilno zi sportovcyami inshih ponevolenih v SRSR narodiv organizuvala Vilnu olimpiadu sho vidbulasya v Etobiko Toronto Kanada Ukrayinska reprezentaciya zdobula na nij 11 zolotih 8 sribnih 7 bronzovih medalej i zdobula druge misce pislya latishiv Cya olimpiada vidbuvatimetsya raz na 4 roki Molodi lyudi z Ukrayini dosyagli vidatnih rezultativ zokrema Richard Sandrak u visim rokiv buv viznanij najsilnishoyu ditinoyu u sviti V inshih krayinah fizkulturno sportovij ruh zoseredzhuyetsya pri organizaciyah molodi ta nechislennih sportovih klubah Div takozh RedaguvatiFizichni vpravi Fizichnij rozvitok Sport Sport v Ukrayini Zdorov ya Zdorovij sposib zhittya ValeologiyaPrimitki Redaguvati Zakon Ukrayini Pro fizichnu kulturu i sport Physical activity eng World Health Organization WHO 26 listopada 2020 Health benefits of physical activity the evidence eng Canadian Medical Association Journal 14 03 2006 John P Thyfault and Audrey Bergouignan 2020 Serpen 68 8 Exercise and metabolic health beyond skeletal muscle eng Diabetologia Cotman Carl W Berchtold Nicole C 1 chervnya 2002 Exercise a behavioral intervention to enhance brain health and plasticity Trends in Neurosciences English 25 6 s 295 301 ISSN 0166 2236 PMID 12086747 doi 10 1016 S0166 2236 02 02143 4 Procitovano 6 bereznya 2023 Physical activity eng World Health Organization WHO 26 listopada 2020 Cotman Carl W Berchtold Nicole C 1 chervnya 2002 Exercise a behavioral intervention to enhance brain health and plasticity Trends in Neurosciences English 25 6 s 295 301 ISSN 0166 2236 PMID 12086747 doi 10 1016 S0166 2236 02 02143 4 Procitovano 6 bereznya 2023 Ruegsegger Gregory N Booth Frank W 1 lipnya 2018 Health Benefits of Exercise Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine angl 8 7 s a029694 ISSN 2157 1422 PMID 28507196 doi 10 1101 cshperspect a029694 Procitovano 3 serpnya 2022 The Effects of Acute Exercise on Mood Cognition Neurophysiology and Neurochemical Pathways A Review Center for Neural Science New York University New York NY USA 2017 2 2 Woodcock J Franco O H Orsini N Roberts I 1 lyutogo 2011 Non vigorous physical activity and all cause mortality systematic review and meta analysis of cohort studies International Journal of Epidemiology angl 40 1 s 121 138 ISSN 0300 5771 doi 10 1093 ije dyq104 Procitovano 23 chervnya 2022 Rivera Alyssa M Huberman Andrew D 6 kvitnya 2020 Neuroscience A Chromatic Retinal Circuit Encodes Sunrise and Sunset for the Brain Current biology CB 30 7 s R316 R318 ISSN 1879 0445 PMC 8407369 PMID 32259506 doi 10 1016 j cub 2020 02 090 Procitovano 4 serpnya 2022 Bahls Martin Gross Stefan Baumeister Sebastian E Volzke Henry Glaser Sven Ewert Ralf Markus Marcello R P Medenwald Daniel ta in 2018 12 Association of domain specific physical activity and cardiorespiratory fitness with all cause and cause specific mortality in two population based cohort studies Scientific Reports angl 8 1 s 16066 ISSN 2045 2322 doi 10 1038 s41598 018 34468 7 Procitovano 23 chervnya 2022 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Coenen Pieter Huysmans Maaike A Holtermann Andreas Krause Niklas van Mechelen Willem Straker Leon M van der Beek Allard J 2018 10 Do highly physically active workers die early A systematic review with meta analysis of data from 193 696 participants British Journal of Sports Medicine angl 52 20 s 1320 1326 ISSN 0306 3674 doi 10 1136 bjsports 2017 098540 Procitovano 23 chervnya 2022 Gram Bibi Holtermann Andreas Sogaard Karen Sjogaard Gisela 2012 09 Effect of individualized worksite exercise training on aerobic capacity and muscle strength among construction workers a randomized controlled intervention study Scandinavian Journal of Work Environment amp Health angl 38 5 s 467 475 ISSN 0355 3140 doi 10 5271 sjweh 3260 Procitovano 23 chervnya 2022 John P Thyfault and Audrey Bergouignan 2020 Serpen 68 8 Exercise and metabolic health beyond skeletal muscle eng Diabetologia Cotman Carl W Berchtold Nicole C 1 chervnya 2002 Exercise a behavioral intervention to enhance brain health and plasticity Trends in Neurosciences English 25 6 s 295 301 ISSN 0166 2236 PMID 12086747 doi 10 1016 S0166 2236 02 02143 4 Procitovano 6 bereznya 2023 Steiner Jennifer L Murphy E Angela McClellan Jamie L Carmichael Martin D Davis J Mark 2011 10 Exercise training increases mitochondrial biogenesis in the brain Journal of Applied Physiology angl 111 4 s 1066 1071 ISSN 8750 7587 doi 10 1152 japplphysiol 00343 2011 Procitovano 9 bereznya 2023 Sun Lina Liu Tianbiao Liu Jingqi Gao Chong Zhang Xiaohui 7 veresnya 2022 Physical exercise and mitochondrial function New therapeutic interventions for psychiatric and neurodegenerative disorders Frontiers in Neurology 13 s 929781 ISSN 1664 2295 PMC PMC9491238 PMID 36158946 doi 10 3389 fneur 2022 929781 Procitovano 9 bereznya 2023 Horder Helena Johansson Lena Guo XinXin Grimby Gunnar Kern Silke Ostling Svante Skoog Ingmar 10 kvitnya 2018 Midlife cardiovascular fitness and dementia A 44 year longitudinal population study in women Neurology 90 15 s e1298 e1305 ISSN 1526 632X PMC 5894933 PMID 29540588 doi 10 1212 WNL 0000000000005290 Procitovano 7 kvitnya 2023 Fox Fabienne A U Diers Kersten Lee Hweeling Mayr Andreas Reuter Martin Breteler Monique M B Aziz N Ahmad 13 veresnya 2022 Association Between Accelerometer Derived Physical Activity Measurements and Brain Structure A Population Based Cohort Study Neurology 99 11 s e1202 e1215 ISSN 1526 632X PMC 9536740 PMID 35918154 doi 10 1212 WNL 0000000000200884 Procitovano 7 kvitnya 2023 Bravata Dena M Smith Spangler Crystal Sundaram Vandana Gienger Allison L Lin Nancy Lewis Robyn Stave Christopher D Olkin Ingram ta in 21 listopada 2007 Using Pedometers to Increase Physical Activity and Improve Health A Systematic Review JAMA angl 298 19 s 2296 ISSN 0098 7484 doi 10 1001 jama 298 19 2296 Procitovano 23 chervnya 2022 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Literatura RedaguvatiIntegraciya olimpijskoyi osviti u navchalno vihovnij proces zagalnoosvitnoyi shkoli Yermolova V M Kiyiv Kozari 2008 76 s Olimpijskij sport u sistemi gumanitarnoyi osviti navchalne vidannya Bulatova M M Bubka S N Platonov V M K Persha drukarnya 2019 912 s Teoretiko metodichni osnovi pidgotovki sportsmeniv Keller V S Platonov V M Lviv Ukrayinska Sportivna Asociaciya 1993 270 c Olimpijska osvita u shkoli metodichnij posibnik Yermolova V M Nacionalnij Olimpijskij komitet Ukrayini Olimpijska akademiya Ukrayini K 2009 84 c Yermolova V M Ivanova L I Fizkulturni svyata metodichnij posibnik dlya vchiteliv 2 ge vid vipr ta dop Harkiv Torsing plyus 2008 176 s Yermolova V M Olimpijska osvita teoriya i praktika navchalnij posibnik K 2011 336 s Keller V S Platonov V M Teoretiko metodichni osnovi pidgotovki sportsmeniv Lviv Ukrayinska Sportivna Asociaciya 1993 270 c Teoriya i metodika fizichnogo vihovannya u 2 h t pid zagalnoyu redakciyeyu T Yu Krucevich K Olimpijska literatura 2003 T 1 384 s Teoriya i metodika fizichnogo vihovannya u 2 h t pid zagalnoyu redakciyeyu T Yu Krucevich K Olimpijska literatura 2003 T 2 448 s Legka atletika kurs lekcij dlya stud fak fizichnogo vihovannya ped navch zakladiv O V Gogin Harkivskij derzh pedagogichnij un t im G S Skovorodi H OVS 2001 112 s Fizichna kultura Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Bikova G Metodika fizichnogo vihovannya v dityachomu sadku K 1963 Brazhnik I ta in Gimnastika K 1962 Kupriyanov M Fizichne vihovannya v pochatkovih klasah K 1966 Parfonov V Plavannya K 1959 Usikova N Metodika fizichnogo vihovannya v shkoli K 1960 Istoriya fizichnoyi kulturi Ukrayini Redaguvati Verbickij V A Istoriya fizichnoyi kulturi ta sportu v Ukrayini navchalnij posibnik V A Verbickij I G Bondarenko Mikolayiv ChDU im Petra Mogili 2014 340 c ISBN 978 966 336 323 3 Istoriya fizichnoyi kulturi navch posibnik S M Fil ta in red S M Fil H OVS 2003 158 s il Bibliogr s 154 156 ISBN 966 7858 29 4 Istoriya fizichnoyi kulturi ta sportu navch posibnik M S Solopchuk Kam yanec Podilskij derzh pedagogichnij un t Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2001 235 s il Bibliogr s 219 ISBN 966 7988 28 7 Istoriya fizichnoyi kulturi navch metod posib Stepanyuk S I ta in Herson derzh un t F t fiz vihovannya ta sportu Kaf teoriyi ta metodiki fiz vihovannya 2 ge vid pererob i dopov Herson Vishemirskij V S 2016 271 s il tabl portr ISBN 978 617 7273 44 7 Baka M Sportivne p yatirichchya Ukrayini K 1980 Chernova I Rozvitok fizichnoyi kulturi i sportu v URSR K 1959 Posilannya RedaguvatiAdaptivna fizichna kultura VUE Ce nezavershena stattya pro sport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fizichna kultura amp oldid 39164453
