Деменція

Деме́нція (лат. dementia — безумство) — синдром стійкого порушення когнітивних функцій внаслідок органічного ураження мозку.

Деменція
Спеціальність	психіатрія і неврологія
Препарати	циталопрам, рисперидон, Перфеназин, донепезил, галантамін, такрин^d, ривастигмін, оланзапін, кветіапін, Пімавансерин^d, арипіпразол, мемантин, dihydro-α-ergocryptine^d і dihydroergocristine^d
Частота	3.8—4% (Азія), 6.1—6.3% (Європа), 6.4—6.6% (Америка), 2.5—2.7% (Африка)
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	6D81
МКХ-10	F00-F07
DiseasesDB	29283
MedlinePlus	000739
MeSH	D003704
Dementia у Вікісховищі

Частота деменції зростає з віком: від 2% — у віці до 65 років, до 20% — у людей 80 років і старше. В Україні на деменцію страждають^[коли?] 63 тисячі людей. Щороку занедужують понад 4,5 тисячі осіб. У 40% випадків їх спіткає судинна деменція.

Дослідження протягом 44 років 1462 жінок віком від 38 до 60 років показало, що висока фізична активність та регулярні фізичні вправи сповільнила вік початку деменції на 9,5 років порівняно з середньою фізичною активністю.

Клінічні ознаки

• Порушення короткочасної та довгочасної пам'яті (за даними психіатричного інтерв'ю, суб'єктивного та об'єктивного анамнезів, нейро- та патопсихологічної діагностики).
• Принаймні одне з такого:

• Соціальна дезадаптація у родині та на роботі.
• Відсутність проявів делірію в період деменції.
• Наявність органічного фактору в історії хвороби (за результатами лабораторних досліджень, аналізів і т. п.).

Класифікація

За локалізацією ураження структур мозку

Виділяють:

• кіркову — з переважним ураженням кори головного мозку (хвороба Альцгеймера, лобово-скронева часткова дегенерація, алкогольна енцефалопатія);
• підкіркову — з переважним ураженням підкоркових структур (прогресуюча судинна лейкоенцефалопатія (хвороба Бінсвангера), прогресуючий надядерний параліч, хвороба Гантінгтона, хвороба Паркінсона, мультиінфарктна деменція (ураження білої речовини));
• кірково-підкіркову (хвороба з тільцями Леві, кірково-базальна дегенерація, судинна деменція);
• мультифокальну — з множинними вогнищевими ураженнями (хвороба Кройцфельда — Якоба).

  Атрофія мозку при тяжкому перебігу хвороби Альцгеймера (ліворуч — здоровий мозок)

Основна класифікація деменцій пізнього віку

• Судинні деменції (церебральний атеросклероз).
• Атрофічні деменції (хвороба Альцгеймера, хвороба Піка).
• Змішані.

Синдромальна класифікація

• Лакунарне (дисмнестичне) слабоумство. Більш за все страждає пам'ять: прогресуюча та фіксаційна амнезія. Хворі можуть компенсувати свій дефект, записуючи важливе на папері тощо. Емоційно-особистісна сфера страждає не сильно: ядро особистості не зачіпається, можливі сентиментальність та емоційна лабільність, як при хворобі Альцгеймера.
• Тотальне слабоумство. Грубі порушення як у пізнавальній сфері (патологія пам'яті, порушення абстрактного мислення, довільної уваги та сприйняття) та особистості (розлади моральності: зникають почуття обов'язку, делікатність, коректність, чемність, сором'язливість; руйнується ядро особистості). Причини: локальні атрофічні та судинні ураження лобних часток мозку як при хворобі Піка.

Стадії деменції

1. Доклінічна деменція. Починають відбуватися патологічні зміни (атрофія) в гіпокампі, який відповідає за короткострокову та довгострокову пам'ять. Ці зміни мозку зазвичай відбуваються протягом десятків років до появи будь-яких перших ознак чи симптомів. На цьому етапі, як правило, фізична та психологічна діагностика пацієнта не виявляють змін у судженнях людини чи здатності виконувати повсякденну діяльність.
2. Легка деменція розвивається, коли патологічні процеси розповсюджуються на кору головного мозку. Пам'ять погіршується і з’являються порушення інших когнітивних навичок. На цій стадії вже можна говорити про встановлення клінічного діагноза. Ознаки легкого ступеня деменції: - втрата пам’яті; - труднощі зі знаходженням знайомих місць; - необхідно більше часу для виконання повсякденних справ; - складнощі з підрахунком фінансів, оплатою рахунків, тощо; - невірні судження, які часто призводять до неправильних рішень; - зміни настрою та особистості; - підвищена тривожність.
3. Деменція помірної тяжкості виникає, коли пошкодження зачіпають ділянки кори головного мозку, які контролюють мовлення, міркування, сенсорну обробку та свідомі думки. Можуть виникати проблеми з поведінкою, такі як блукання та тривожність. Хворі потребують пильнішого спостереження та догляду. Симптомами можуть бути: - сильне погіршення пам’яті; - здатність зосереджуватись значно знижується; - труднощі з розпізнаванням друзів та рідних; - важко підбирати слова, читати, писати, рахувати; - складно висловлювати свої думки та логічно мислити; - нездатність засвоювати нову інформацію; - емоційні зміни: тривога, неспокій, плаксивість, хвилювання, блукання, особливо пізно ввечері або вночі; - галюцинації, марення, підозрілість або параноя, дратівливість; - втрата контролю над імпульсами (людина може почати роздягатися в невідповідний час та в невідповідному місці, лаятися на оточуючих);
4. Тяжка деменція - це остання стадія деменції. На цьому етапі ділянки мозку ще більше атрофуються, і по всьому мозку поширюються бляшки та клубки. Хворі повністю залежать від своїх опікунів, оскільки майже весь час проводять у ліжку. Вони не впізнають тих, кого знали раніше, включаючи членів сім'ї та не знатні до спілкування. Серед симптомів також можуть бути: - втрата ваги; - судоми, шкірні інфекції, труднощі з ковтанням; - стогін чи бурчання; - довготривалсть щоденного сну; - неконтрольовані випорожнення сечового міхура та кишечника.

Захворювання та стани, які можуть супроводжуватись деменцією

• хвороба Альцгеймера (50 — 60 % всіх випадків деменції)
• судинна (мультиінфарктна) деменція (10 — 20 %)
• алкоголізм (10 — 20 %)
• внутрішньочерепні об'ємні процеси — пухлини, субдуральні гематоми та мозкові абсцеси (10 — 20 %)

Смертність на мільйон осіб, 2012 року внаслідок деменції, за країнами. Найсвітліший тон (жовтий) — до 4 осіб, найтемніший — 376....1266 людей.

• аноксія, черепно-мозкова травма (10 — 20 %)
• нормотензивна гідроцефалія (10 — 20 %)
• хвороба Паркінсона (1 %)
• хвороба Гантінгтона (1 %)
• прогресуючий супрануклеарний параліч (1 %)
• хвороба Піка (1 %)
• бічний аміотрофічний склероз
• спиноцеребральні дегенерації
• офтальмоплегія у поєднанні з метахроматичною лейкодистрофією (доросла форма)
• хвороба Геллервордена — Шпатца
• гашишний психоз, пізні стадії

Вірусні захворювання

• COVID-19. У групі ризику опиняються люди, мозок яких ослаблений через тривалі інтоксикації, наркоз або гіпоксії, а також люди з нестійкою психікою або після тривалого прийому психотропних речовин.
• ВІЛ-інфекція у вигляді ВІЛ-енцефалопатії (приблизно 1 %),

Інфекційні захворювання

• хвороба Кройцфельда — Якоба (1 — 5 %),
• наслідки (резидуальні явища) тяжких енцефалітів і менінгітів, особливо перенесених у дитячому віці,
• прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія,
• нейросифіліс,
• хвороба Бехчета,

Дефіцитні стани

• синдром Гайє — Верніке — Корсакова — недостатність тіаміну (1 — 5 %),
• недостатність вітаміну В12,
• недостатність фолієвої кислоти,
• пелагра;

Метаболічні порушення

• діалізна деменція
• гіпо- та гіперфункція щитоподібної залози
• тяжка ниркова недостатність
• хвороба Іценка — Кушинга
• печінкова недостатність
• хвороби паращитоподібних залоз
• системний червоний вовчак та інші колагенові хвороби, що супроводжуються церебральними васкулітами
• розсіяний склероз
• хвороба Віпла

Профілактика

Хоча ліків від деменції на 2023 рік не існує, багато досліджень дали цінну інформацію про те, як впровадження здорового способу життя та деяких медичних втручань можуть допомогти зменшити ризик або відстрочити настання деменції.

Модифікація способу життя

Кілька факторів способу життя пов’язані зі зниженням ризику деменції. Впровадження цих звичок у повсякденне життя може сприяти когнітивному здоров’ю та загальному благополуччю.

• Фізична активність: регулярні фізичні вправи асоціюються зі зниженим ризиком розвитку деменції. Прагніть до принаймні 150 хвилин аеробної активності середньої інтенсивності, як-от швидка ходьба, плавання або їзда на велосипеді, розподілених протягом тижня. Силові тренування та вправи на баланс також можуть бути корисними. Дослідження протягом 44 років 1462 жінок віком від 38 до 60 років показало, що висока фізична активність та регулярні фізичні вправи сповільнила вік початку деменції на 9,5 років порівняно з середньою фізичною активністю. Огляд 2023 року показав, що фізична активність, зокрема аеробні вправи, завдяки низці механізмів може підтримувати здоров’я мозку з віком. Окрім переваг для серцево-судинної системи, фізична активність позитивно впливає на біомаркери крові, фізіологічні та психологічні фактори, пов’язані з когнітивними функціями мозку. Багатокомпонентні втручання, які поєднують фізичну активність з розумовою стимуляцією та соціалізацією, є особливо перспективними. Також, низька маса скелетних м’язів пов’язана з когнітивними порушеннями та деменцією у літніх людей через низку патофізіологічних механізмів, тому підтримка м'язової маси є необхідною для профілактики деменції.
• Розумова стимуляція: участь у розумово стимулюючих діях, таких як головоломки, читання та навчання новим навичкам, може допомогти зберегти когнітивні функції та зменшити ризик деменції. Участь у громадських заходах і підтримання міцних соціальних зв’язків також можуть мати захисний ефект.
• Здорове харчування: споживання збалансованої дієти, багатої на фрукти, овочі, цільні зерна, горіхи, харчові волокна (клітковина), нежирний білок і корисні жири (омега-3, лецитин), вітаміни та мікроелементи, флавоноїди (фітонутрієнти, що містяться в свіжих овочах та фруктах) та достатньої кількості чистої води (3-4% від маси тіла на добу) може сприяти зміцненню загального здоров’я та покращенню когнітивних функцій (пам'ять, увага, мислення). Середземноморська дієта, дієта DASH (дієтичні підходи до зупинки гіпертонії) і дієта MIND (середземноморська дієта DASH для затримки нейродегенерації) пов’язані з меншим ризиком розвитку деменції.
• Сон: пріоритет достатньому, якісному сну, оскільки поганий режим сну пов’язаний із підвищеним ризиком деменції. Прагніть до 7-9 годин сну на добу та усуньте розлади сну, такі як апное уві сні, якщо вони є.
• Соціалізація: було виявлено, що соціальна взаємодія має захисний ефект проти деменції, потенційно через стимуляцію когнітивних резервів. Участь у соціальних заходах, таких як участь у громадських групах або підтримка міцної мережі друзів, може відстрочити початок деменції та уповільнити зниження когнітивних функцій. Отже, заохочення до регулярних соціальних заходів може бути ключовою зміною способу життя для профілактики деменції.
• Управління стресом: хронічний стрес може сприяти погіршенню когнітивних функцій і деменції. Стратегії керування стресом включають різноманітні заходи, такі як ранкове загартовування, свідома медитація, йога, вправи на глибоке дихання та прийом адаптогенів (ашваганда, родіола, женьшень тощо).
• Тютюн і алкоголь: уникайте куріння та вживання алкоголю, оскільки вони пов’язані з підвищеним ризиком розвитку деменції.

Медичні втручання

Окрім зміни способу життя, певні медичні заходи можуть допомогти запобігти або відстрочити настання деменції.

• Контроль артеріального тиску: гіпертонія, особливо в середньому віці, асоціюється з підвищеним ризиком деменції. Контролюйте артеріальний тиск шляхом зміни способу життя та прийому ліків, якщо це необхідно.
• Управління діабетом: діабет, особливо діабет 2 типу, пов’язаний з вищим ризиком деменції. Підтримуйте здоровий рівень цукру в крові за допомогою дієти, фізичних вправ і прийому ліків, якщо це необхідно.
• Контроль рівня холестерину: високий рівень холестерину, особливо в середньому віці, може сприяти розвитку деменції. Прагніть підтримувати здоровий рівень холестерину за допомогою дієти, фізичних вправ і прийому ліків, якщо це необхідно.
• Лікування депресії: депресія асоціюється з підвищеним ризиком розвитку деменції. Шукайте відповідне лікування депресії, наприклад психотерапію, перебування на Сонці та природі, корекція образу життя та харчування, чи ліки, щоб зменшити цей ризик.
• Здоров'я судин: фактори ризику судин, такі як ожиріння, високий кров'яний тиск і куріння, можуть збільшити ризик деменції. Керуйте цими факторами ризику, щоб підтримувати оптимальне здоров’я судин.
• Дієтичні добавки: хоча деякі добавки показали перспективність у доклінічних або ранніх дослідженнях, жодна з них не була остаточно доведена для запобігання або лікування деменції. Важливо проконсультуватися з медичним працівником, перш ніж додавати добавки до свого розпорядку дня. Деякі з часто досліджуваних добавок для профілактики деменції включають:
  • Омега-3 жирні кислоти: містяться в риб'ячому жирі (скумбрія, тріска, лосось, криль) та деяких рослинних джерелах (волоський горіх, льняна олія), омега-3 жирні кислоти пов'язані з покращенням когнітивних функцій і зниженням ризику деменції.
  • Лецитин – це природна речовина, яка міститься в різних харчових продуктах, таких як соєві боби, яєчні жовтки та насіння соняшнику. Це багате джерело холіну, важливої ​​поживної речовини, яка відіграє важливу роль у роботі мозку та виробництві нейромедіатора ацетилхоліну. Ацетилхолін бере участь у пам'яті, навчанні та інших когнітивних процесах.
  • Вітаміни B: вітаміни групи B, зокрема B6, B9 (фолієва кислота) і B12, можуть допомогти знижувати ризик та уповільнювати настання деменції.
  • Гінкго білоба: гінкго білоба широко використовується для покращення мозкового кровообігу, когнітивних функцій і пам'яті, показуючи ефективність вищу від плацебо, особливо, при використанні дози 200 мг/добу і вище, протягом, мінімум, п'яти місяців.
  • Куркумін: отриманий зі спеції куркуми, куркумін досліджувався на його потенційні протизапальні та антиоксидантні властивості. Деякі доклінічні дослідження показали, що куркумін може мати нейропротекторну дію та допомогти в профілактиці деменції. Піперин з чорного перцю значно покращує засвоюванність куркуміну, до 20 разів.
  • Вітамін Е: як антиоксидант, вітамін Е досліджувався на його здатність захищати клітини мозку від пошкодження. Деякі дослідження показали, що добавки вітаміну Е можуть уповільнити зниження когнітивних функцій у людей із хворобою Альцгеймера, але інші дослідження не спостерігали значних переваг. Крім того, високі дози вітаміну Е можуть викликати побічні ефекти та взаємодіяти з певними ліками.
  • Герицій їжаковий (Lion's Mane) – це функціональний гриб, який використовується через його потенційні властивості покращення когнітивних функцій. Він містить біологічно активні сполуки, такі як геріценони та еринацини, які, як було показано в доклінічних дослідженнях, стимулюють синтез фактора росту нервів (NGF) і стимулюють ріст і відновлення нервової системи.
  • N-Ацетилцистеїн (NAC) — є попередником антиоксиданту глутатіону, який відіграє важливу роль у захисті клітин від окисного стресу та пошкодження. Деякі доклінічні дослідження показали, що NAC може мати нейропротекторну дію, потенційно знижуючи ризик нейродегенеративних захворювань.
  • Альфа-ліпоєва кислота (ALA) — є антиоксидантом, який вивчався на предмет його потенційної ролі в зміцненні здоров'я мозку та запобіганні погіршенню когнітивних функцій. Доклінічні дослідження показали, що ALA може захищати клітини мозку від окислювального стресу та запалення, які пов’язані з розвитком деменції.
  • Антиоксиданти — лютеїн з зеаксантином (каротиноїди, які в основному містяться в листовій зелені (шпинат, кейл), броколі та яєчних жовтках, які, як відомо, приносять користь здоров’ю очей) були пов’язані зі зниженням ризику загальної деменції до 7% (вікова група 65 років і старше); бета-криптоксантин (каротиноїд, який зазвичай міститься в цитрусових і кабачках, який також може принести користь здоров’ю кісток і знизити ризик раку) був пов’язаний зі зниженням ризику загальної деменції до 12% (як у віці 45 років і старше, так і у віці 65 років і старше).

Важливо пам’ятати, що дієтичні добавки не повинні замінювати здорове харчування та здоровий спосіб життя в профілактиці деменції, а тільки доповнювати їх. Збалансоване харчування, регулярна фізична активність, розумова стимуляція та інші профілактичні заходи, розглянуті в попередніх розділах, мають вирішальне значення для підтримки когнітивного здоров’я та зниження ризику деменції.

Див. також

• Хвороба Альцгеймера
• Старіння
• Омолодження
• Когнітивні функції мозку
• Здоровий спосіб життя

Додаткова література

Книги

• Ліса Москоні (2019). Їжа для мозку. Наука розумного харчування. — Наш формат, 336 с. ISBN 9786177682249
• Andrews June (2020). Dementia: the one-stop guide: practical advice for families, professionals and people living with dementia and Alzheimer's disease (англ.). London. ISBN 978-1-78816-505-1.
• Shankardass Mala Kapur (2021). Dementia Care: Issues, Responses and International Perspectives (англ.). Singapore: Springer Singapore. ISBN 978-981-16-3863-3.

Журнали

• Alzheimer's and Dementia
• Dementia and Geriatric Cognitive Disorders
• American Journal of Alzheimer's Disease and other Dementias
• Dementia

Примітки

1. NDF-RT
   d:Track:Q21008030
2. Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
   d:Track:Q56863002
3. Inxight: Drugs Database
   d:Track:Q57664317
4. Inxight: Drugs Database
   d:Track:Q57664317
5. . hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 21 липня 2020. 
6. Hörder, Helena; Johansson, Lena; Guo, XinXin; Grimby, Gunnar; Kern, Silke; Östling, Svante; Skoog, Ingmar (10 квітня 2018). Midlife cardiovascular fitness and dementia: A 44-year longitudinal population study in women. Neurology 90 (15). с. e1298–e1305. ISSN 1526-632X. PMC 5894933. PMID 29540588. doi:10.1212/WNL.0000000000005290. Процитовано 7 квітня 2023. 
7. Дослідження: сбд при альцгеймері. unicbd.com.ua (uk-UK). Процитовано 20 вересня 2023. 
8. Mosconi, Lisa; Berti, Valentina; Glodzik, Lidia; Pupi, Alberto; De Santi, Susan; de Leon, Mony J. (26 травня 2010). Pre-Clinical Detection of Alzheimer's Disease Using FDG-PET, with or without Amyloid Imaging. Journal of Alzheimer's Disease 20 (3). с. 843–854. ISSN 1875-8908. doi:10.3233/jad-2010-091504. Процитовано 15 червня 2023. 
9. Knopman, D. S.; DeKosky, S. T.; Cummings, J. L.; Chui, H.; Corey–Bloom, J.; Relkin, N.; Small, G. W.; Miller, B. та ін. (8 травня 2001). Practice parameter: Diagnosis of dementia (an evidence-based review). Neurology 56 (9). с. 1143–1153. ISSN 0028-3878. doi:10.1212/wnl.56.9.1143. Процитовано 15 червня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
10. Деменція - Це. mozok.ua (uk-UK). Процитовано 15 червня 2023. 
11. Neurologic Features in Severe SARS-CoV-2 Infection. The New England Journal of Medicine (англ.). 4 червня 2020. doi:10.1056/NEJMc2008597. 
12. Kaliappan, Ariyanachi; Gaur, Archana; Sakthivadivel, Varatharajan; Balan, Yuvaraj; Tadi, Lakshmi Jyothi Tadi; Sundaramurthy, Raja (2022). COVID-19 and Dementia; Hard to Forget Yet Haunting Forgetfulness!. Annals of Indian Academy of Neurology (англ.) 25 (5): 832—840. doi:10.4103/aian.aian_42_22. 
13. Dhana, Klodian; Evans, Denis A.; Rajan, Kumar B.; Bennett, David A.; Morris, Martha C. (28 липня 2020). Healthy lifestyle and the risk of Alzheimer dementia: Findings from 2 longitudinal studies. Neurology (англ.) 95 (4). с. e374–e383. ISSN 0028-3878. PMC PMC7455318. PMID 32554763. doi:10.1212/WNL.0000000000009816. Процитовано 7 серпня 2023. 
14. Lourida, Ilianna; Hannon, Eilis; Littlejohns, Thomas J.; Langa, Kenneth M.; Hyppönen, Elina; Kuzma, Elzbieta; Llewellyn, David J. (6 серпня 2019). Association of Lifestyle and Genetic Risk With Incidence of Dementia. JAMA (англ.) 322 (5). с. 430. ISSN 0098-7484. PMC PMC6628594. PMID 31302669. doi:10.1001/jama.2019.9879. Процитовано 7 серпня 2023. 
15. Röhr, Susanne; Pabst, Alexander; Baber, Ronny; Engel, Christoph; Glaesmer, Heide; Hinz, Andreas; Schroeter, Matthias L.; Witte, A. Veronica та ін. (28 липня 2022). Social determinants and lifestyle factors for brain health: implications for risk reduction of cognitive decline and dementia. Scientific Reports (англ.) 12 (1). с. 12965. ISSN 2045-2322. doi:10.1038/s41598-022-16771-6. Процитовано 7 серпня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
16. Jia, Jianping; Zhao, Tan; Liu, Zhaojun; Liang, Yumei; Li, Fangyu; Li, Yan; Liu, Wenying; Li, Fang та ін. (25 січня 2023). Association between healthy lifestyle and memory decline in older adults: 10 year, population based, prospective cohort study. BMJ (англ.) 380. с. e072691. ISSN 1756-1833. PMC PMC9872850. PMID 36696990. doi:10.1136/bmj-2022-072691. Процитовано 7 серпня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
17. Physical activity. www.who.int (англ.). Процитовано 7 квітня 2023. 
18. Fox, Fabienne A. U.; Diers, Kersten; Lee, Hweeling; Mayr, Andreas; Reuter, Martin; Breteler, Monique M. B.; Aziz, N. Ahmad (13 вересня 2022). Association Between Accelerometer-Derived Physical Activity Measurements and Brain Structure: A Population-Based Cohort Study. Neurology 99 (11). с. e1202–e1215. ISSN 1526-632X. PMC 9536740. PMID 35918154. doi:10.1212/WNL.0000000000200884. Процитовано 7 квітня 2023. 
19. Tyndall, Amanda V.; Clark, Cameron M.; Anderson, Todd J.; Hogan, David B.; Hill, Michael D.; Longman, R.S.; Poulin, Marc J. (2018-10). Protective Effects of Exercise on Cognition and Brain Health in Older Adults. Exercise and Sport Sciences Reviews (англ.) 46 (4). с. 215–223. ISSN 1538-3008. doi:10.1249/JES.0000000000000161. Процитовано 13 червня 2023. 
20. Oudbier, Susanne Janette; Goh, Jorming; Looijaard, Stéphanie Marcella Leonie Maria; Reijnierse, Esmee Mariëlle; Meskers, Carolus Gerardus Maria; Maier, Andrea Britta (6 жовтня 2022). Pathophysiological Mechanisms Explaining the Association Between Low Skeletal Muscle Mass and Cognitive Function. У Le Couteur, David. The Journals of Gerontology: Series A (англ.) 77 (10). с. 1959–1968. ISSN 1079-5006. PMC PMC9536455. PMID 35661882. doi:10.1093/gerona/glac121. Процитовано 3 липня 2023. 
21. Schultz, Stephanie A.; Larson, Jordan; Oh, Jennifer; Koscik, Rebecca; Dowling, Maritza N.; Gallagher, Catherine L.; Carlsson, Cynthia M.; Rowley, Howard A. та ін. (1 грудня 2015). Participation in cognitively-stimulating activities is associated with brain structure and cognitive function in preclinical Alzheimer’s disease. Brain Imaging and Behavior (англ.) 9 (4). с. 729–736. ISSN 1931-7565. PMC PMC4417099. PMID 25358750. doi:10.1007/s11682-014-9329-5. Процитовано 7 квітня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
22. Hughes, Tiffany F.; Chang, Chung-Chou H.; Vander Bilt, Joni; Ganguli, Mary (2010-08). Engagement in Reading and Hobbies and Risk of Incident Dementia: The MoVIES Project. American Journal of Alzheimer's Disease & Other Dementiasr (англ.) 25 (5). с. 432–438. ISSN 1533-3175. PMC PMC2911991. PMID 20660517. doi:10.1177/1533317510368399. Процитовано 7 квітня 2023. 
23. Almeida-Meza, Pamela; Steptoe, Andrew; Cadar, Dorina (1 січня 2021). Is Engagement in Intellectual and Social Leisure Activities Protective Against Dementia Risk? Evidence from the English Longitudinal Study of Ageing. Journal of Alzheimer's Disease (англ.) 80 (2). с. 555–565. ISSN 1387-2877. PMC PMC8075407. PMID 33554903. doi:10.3233/JAD-200952. Процитовано 7 квітня 2023. 
24. Jagan A Pillai, Joe Verghese (2009). Social networks and their role in preventing dementia. 
25. Brickman, Adam M.; Yeung, Lok-Kin; Alschuler, Daniel M.; Ottaviani, Javier I.; Kuhnle, Gunter G. C.; Sloan, Richard P.; Luttmann-Gibson, Heike; Copeland, Trisha та ін. (6 червня 2023). Dietary flavanols restore hippocampal-dependent memory in older adults with lower diet quality and lower habitual flavanol consumption. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.) 120 (23). ISSN 0027-8424. doi:10.1073/pnas.2216932120. Процитовано 14 червня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
26. Romagnolo, Donato F.; Selmin, Ornella I. (2016). Mediterranean diet: dietary guidelines and impact on health and disease. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). Cham. ISBN 978-3-319-27969-5. OCLC 944122518. 
27. van den Brink, Annelien C.; Brouwer-Brolsma, Elske M.; Berendsen, Agnes A. M.; van de Rest, Ondine (1 листопада 2019). The Mediterranean, Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH), and Mediterranean-DASH Intervention for Neurodegenerative Delay (MIND) Diets Are Associated with Less Cognitive Decline and a Lower Risk of Alzheimer's Disease-A Review. Advances in Nutrition (Bethesda, Md.) 10 (6). с. 1040–1065. ISSN 2156-5376. PMC 6855954. PMID 31209456. doi:10.1093/advances/nmz054. Процитовано 7 квітня 2023. 
28. Cherian, L.; Wang, Y.; Fakuda, K.; Leurgans, S.; Aggarwal, N.; Morris, M. (2019). MEDITERRANEAN-DASH INTERVENTION FOR NEURODEGENERATIVE DELAY (MIND) DIET SLOWS COGNITIVE DECLINE AFTER STROKE. The Journal of Prevention of Alzheimer's Disease. с. 1–7. PMC PMC7199507. PMID 31686099. doi:10.14283/jpad.2019.28. Процитовано 7 квітня 2023. 
29. Cherian, Laurel; Wang, Y.; Fakuda, K.; Leurgans, S.; Aggarwal, N.; Morris, M. (1 жовтня 2019). Mediterranean-Dash Intervention for Neurodegenerative Delay (MIND) Diet Slows Cognitive Decline After Stroke. The Journal of Prevention of Alzheimer's Disease (англ.) 6 (4). с. 267–273. ISSN 2426-0266. PMC PMC7199507. PMID 31686099. doi:10.14283/jpad.2019.28. Процитовано 7 квітня 2023. 
30. Liu, Xiaoran; Morris, Martha Clare; Dhana, Klodian; Ventrelle, Jennifer; Johnson, Kathleen; Bishop, Louise; Hollings, Chiquia S.; Boulin, Adrianna та ін. (1 березня 2021). Mediterranean-DASH Intervention for Neurodegenerative Delay (MIND) study: Rationale, design and baseline characteristics of a randomized control trial of the MIND diet on cognitive decline. Contemporary Clinical Trials (англ.) 102. с. 106270. ISSN 1551-7144. PMC PMC8042655. PMID 33434704. doi:10.1016/j.cct.2021.106270. Процитовано 7 квітня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
31. Mosconi, Lisa (2018). Brain food : the surprising science of eating for cognitive power. New York. ISBN 978-0-399-57399-6. OCLC 990286614. 
32. Lack of sleep in middle age may increase dementia risk. National Institutes of Health (NIH) (EN). 27 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2023. 
33. Spira, Adam P.; Chen-Edinboro, Lenis P.; Wu, Mark N.; Yaffe, Kristine (2014-11). Impact of sleep on the risk of cognitive decline and dementia. Current Opinion in Psychiatry (амер.) 27 (6). с. 478. ISSN 0951-7367. PMC PMC4323377. PMID 25188896. doi:10.1097/YCO.0000000000000106. Процитовано 7 квітня 2023. 
34. МОЗ України (15.03.2018). СКІЛЬКИ ГОДИН ТРЕБА СПАТИ ДІТЯМ ТА ДОРОСЛИМ. 
35. Fratiglioni, Laura; Wang, Hui-Xin; Ericsson, Kjerstin; Maytan, Margaret; Winblad, Bengt (2000-04). Influence of social network on occurrence of dementia: a community-based longitudinal study. The Lancet 355 (9212). с. 1315–1319. ISSN 0140-6736. doi:10.1016/s0140-6736(00)02113-9. Процитовано 13 червня 2023. 
36. Kuiper, Jisca S.; Zuidersma, Marij; Oude Voshaar, Richard C.; Zuidema, Sytse U.; van den Heuvel, Edwin R.; Stolk, Ronald P.; Smidt, Nynke (1 липня 2015). Social relationships and risk of dementia: A systematic review and meta-analysis of longitudinal cohort studies. Ageing Research Reviews (англ.) 22. с. 39–57. ISSN 1568-1637. doi:10.1016/j.arr.2015.04.006. Процитовано 13 червня 2023. 
37. Crooks, Valerie C.; Lubben, James; Petitti, Diana B.; Little, Deborah; Chiu, Vicki (2008-07). Social Network, Cognitive Function, and Dementia Incidence Among Elderly Women. American Journal of Public Health (англ.) 98 (7). с. 1221–1227. ISSN 0090-0036. PMC PMC2424087. PMID 18511731. doi:10.2105/AJPH.2007.115923. Процитовано 13 червня 2023. 
38. Peavy, Guerry M.; Jacobson, Mark W.; Salmon, David P.; Gamst, Anthony C.; Patterson, Thomas L.; Goldman, Sherry; Mills, Paul J.; Khandrika, Srikrishna та ін. (2012-07). The Influence of Chronic Stress on Dementia-related Diagnostic Change in Older Adults. Alzheimer Disease & Associated Disorders (амер.) 26 (3). с. 260. ISSN 0893-0341. PMC PMC3290680. PMID 22037597. doi:10.1097/WAD.0b013e3182389a9c. Процитовано 7 квітня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
39. Peavy, Guerry M.; Salmon, David P.; Jacobson, Mark W.; Hervey, Aaron; Gamst, Anthony C.; Wolfson, Tanya; Patterson, Thomas L.; Goldman, Sherry та ін. (2009-12). Effects of Chronic Stress on Memory Decline in Cognitively Normal and Mildly Impaired Older Adults. American Journal of Psychiatry (англ.) 166 (12). с. 1384–1391. ISSN 0002-953X. PMC PMC2864084. PMID 19755573. doi:10.1176/appi.ajp.2009.09040461. Процитовано 7 квітня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
40. Ávila-Villanueva, Marina; Gómez-Ramírez, Jaime; Maestú, Fernando; Venero, César; Ávila, Jesús; Fernández-Blázquez, Miguel A. (2020). The Role of Chronic Stress as a Trigger for the Alzheimer Disease Continuum. Frontiers in Aging Neuroscience 12. ISSN 1663-4365. PMC PMC7642953. PMID 33192456. doi:10.3389/fnagi.2020.561504. Процитовано 7 квітня 2023. 
41. Kopplin, Cristopher Siegfried; Rosenthal, Louisa (7 жовтня 2022). The positive effects of combined breathing techniques and cold exposure on perceived stress: a randomised trial. Current Psychology (англ.). ISSN 1936-4733. PMC PMC9540300. PMID 36248220. doi:10.1007/s12144-022-03739-y. Процитовано 7 квітня 2023. 
42. Madhav Goyal et al. (2014). Meditation programs for psychological stress and well-being: a systematic review and meta-analysis. JAMA Internal Medicine. PMC PMC4142584. PMID 24395196. doi:10.1001/jamainternmed.2013.13018. Процитовано 7 квітня 2023. 
43. Astin, John A. (1997). Stress Reduction through Mindfulness Meditation. Psychotherapy and Psychosomatics (english) 66 (2). с. 97–106. ISSN 0033-3190. PMID 9097338. doi:10.1159/000289116. Процитовано 7 квітня 2023. 
44. Toussaint, Loren; Nguyen, Quang Anh; Roettger, Claire; Dixon, Kiara; Offenbächer, Martin; Kohls, Niko; Hirsch, Jameson; Sirois, Fuschia (3 липня 2021). Effectiveness of Progressive Muscle Relaxation, Deep Breathing, and Guided Imagery in Promoting Psychological and Physiological States of Relaxation. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine (англ.) 2021. с. e5924040. ISSN 1741-427X. PMC PMC8272667. PMID 34306146. doi:10.1155/2021/5924040. Процитовано 7 квітня 2023. 
45. Tellhed, Una; Daukantaitė, Daiva; Maddux, Rachel E.; Svensson, Thomas; Melander, Olle (1 грудня 2019). Yogic Breathing and Mindfulness as Stress Coping Mediate Positive Health Outcomes of Yoga. Mindfulness (англ.) 10 (12). с. 2703–2715. ISSN 1868-8535. doi:10.1007/s12671-019-01225-4. Процитовано 7 квітня 2023. 
46. Panossian, Alexander; Wikman, Georg (2010-01). Effects of Adaptogens on the Central Nervous System and the Molecular Mechanisms Associated with Their Stress—Protective Activity. Pharmaceuticals (англ.) 3 (1). с. 188–224. ISSN 1424-8247. PMC PMC3991026. PMID 27713248. doi:10.3390/ph3010188. Процитовано 7 квітня 2023. 
47. Panossian, Alexander G.; Efferth, Thomas; Shikov, Alexander N.; Pozharitskaya, Olga N.; Kuchta, Kenny; Mukherjee, Pulok K.; Banerjee, Subhadip; Heinrich, Michael та ін. (2021-01). Evolution of the adaptogenic concept from traditional use to medical systems: Pharmacology of stress‐ and aging‐related diseases. Medicinal Research Reviews (англ.) 41 (1). с. 630–703. ISSN 0198-6325. PMC PMC7756641. PMID 33103257. doi:10.1002/med.21743. Процитовано 7 квітня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
48. Chandrasekhar, K.; Kapoor, Jyoti; Anishetty, Sridhar (2012-07). A Prospective, Randomized Double-Blind, Placebo-Controlled Study of Safety and Efficacy of a High-Concentration Full-Spectrum Extract of Ashwagandha Root in Reducing Stress and Anxiety in Adults. Indian Journal of Psychological Medicine (англ.) 34 (3). с. 255–262. ISSN 0253-7176. PMC PMC3573577. PMID 23439798. doi:10.4103/0253-7176.106022. Процитовано 7 квітня 2023. 
49. Anghelescu, Ion-George; Edwards, David; Seifritz, Erich; Kasper, Siegfried (2 жовтня 2018). Stress management and the role of Rhodiola rosea: a review. International Journal of Psychiatry in Clinical Practice 22 (4). с. 242–252. ISSN 1365-1501. PMID 29325481. doi:10.1080/13651501.2017.1417442. Процитовано 7 квітня 2023. 
50. Lee, Seungyeop; Rhee, Dong-Kwon (1 жовтня 2017). Effects of ginseng on stress-related depression, anxiety, and the hypothalamic–pituitary–adrenal axis. Journal of Ginseng Research (англ.) 41 (4). с. 589–594. ISSN 1226-8453. PMC PMC5628357. PMID 29021708. doi:10.1016/j.jgr.2017.01.010. Процитовано 7 квітня 2023. 
51. Zhong, Guochao; Wang, Yi; Zhang, Yong; Guo, Jeff Jianfei; Zhao, Yong (2015). Smoking is associated with an increased risk of dementia: a meta-analysis of prospective cohort studies with investigation of potential effect modifiers. PloS One 10 (3). с. e0118333. ISSN 1932-6203. PMC 4357455. PMID 25763939. doi:10.1371/journal.pone.0118333. Процитовано 7 квітня 2023. 
52. Manja Koch et al. (2019). Alcohol Consumption and Risk of Dementia and Cognitive Decline Among Older Adults With or Without Mild Cognitive Impairment. jamanetwork.com. JAMA Network Open. PMC PMC6777245. PMID 31560382. doi:10.1001/jamanetworkopen.2019.10319. Процитовано 7 квітня 2023. 
53. Mewton, Louise; Visontay, Rachel; Hoy, Nicholas; Lipnicki, Darren M.; Sunderland, Matthew; Lipton, Richard B.; Guerchet, Maëlenn; Ritchie, Karen та ін. (2023-03). The relationship between alcohol use and dementia in adults aged more than 60 years: a combined analysis of prospective, individual‐participant data from 15 international studies. Addiction (англ.) 118 (3). с. 412–424. ISSN 0965-2140. PMC PMC9898084. PMID 35993434. doi:10.1111/add.16035. Процитовано 7 квітня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
54. Sierra, Cristina (2020). Hypertension and the Risk of Dementia. Frontiers in Cardiovascular Medicine 7. ISSN 2297-055X. PMC PMC7005583. PMID 32083095. doi:10.3389/fcvm.2020.00005. Процитовано 7 квітня 2023. 
55. McGrath, Emer R.; Beiser, Alexa S.; DeCarli, Charles; Plourde, Kendra L.; Vasan, Ramachandran S.; Greenberg, Steven M.; Seshadri, Sudha (12 грудня 2017). Blood pressure from mid‐ to late life and risk of incident dementia. Neurology (англ.) 89 (24). с. 2447–2454. ISSN 0028-3878. PMC PMC5729797. PMID 29117954. doi:10.1212/WNL.0000000000004741. Процитовано 7 квітня 2023. 
56. Cholerton, Brenna; Baker, Laura D.; Montine, Thomas J.; Craft, Suzanne (1 листопада 2016). Type 2 Diabetes, Cognition, and Dementia in Older Adults: Toward a Precision Health Approach. Diabetes Spectrum 29 (4). с. 210–219. ISSN 1040-9165. PMC PMC5111529. PMID 27899872. doi:10.2337/ds16-0041. Процитовано 7 квітня 2023. 
57. Liu, Guojun; Li, Yong; Xu, Yuzhen; Li, Wei (2022). Type 2 diabetes is associated with increased risk of dementia, but not mild cognitive impairment: a cross-sectional study among the elderly in Chinese communities. Frontiers in Aging Neuroscience 14. ISSN 1663-4365. PMC PMC9524142. PMID 36185492. doi:10.3389/fnagi.2022.1004954. Процитовано 7 квітня 2023. 
58. Solomon, Alina; Kivipelto, Miia; Wolozin, Benjamin; Zhou, Jufen; Whitmer, Rachel A. (2009). Midlife Serum Cholesterol and Increased Risk of Alzheimer’s and Vascular Dementia Three Decades Later. Dementia and Geriatric Cognitive Disorders (english) 28 (1). с. 75–80. ISSN 1420-8008. PMC PMC2814023. PMID 19648749. doi:10.1159/000231980. Процитовано 7 квітня 2023. 
59. Mielke, M. M.; Zandi, P. P.; Shao, H.; Waern, M.; Östling, S.; Guo, X.; Björkelund, C.; Lissner, L. та ін. (23 листопада 2010). The 32-year relationship between cholesterol and dementia from midlife to late life. Neurology (англ.) 75 (21). с. 1888–1895. ISSN 0028-3878. PMC PMC2995387. PMID 21068429. doi:10.1212/WNL.0b013e3181feb2bf. Процитовано 7 квітня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
60. Byers, Amy L.; Yaffe, Kristine (2011-06). Depression and risk of developing dementia. Nature Reviews Neurology (англ.) 7 (6). с. 323–331. ISSN 1759-4766. PMC PMC3327554. PMID 21537355. doi:10.1038/nrneurol.2011.60. Процитовано 7 квітня 2023. 
61. Katon, Wayne J.; Lin, Elizabeth H. B.; Williams, Lisa H.; Ciechanowski, Paul; Heckbert, Susan R.; Ludman, Evette; Rutter, Carolyn; Crane, Paul K. та ін. (1 травня 2010). Comorbid Depression Is Associated with an Increased Risk of Dementia Diagnosis in Patients with Diabetes: A Prospective Cohort Study. Journal of General Internal Medicine (англ.) 25 (5). с. 423–429. ISSN 1525-1497. PMC PMC2855007. PMID 20108126. doi:10.1007/s11606-009-1248-6. Процитовано 7 квітня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
62. Duron, E.; Hanon, Olivier (11 квітня 2008). Vascular risk factors, cognitve decline, and dementia. Vascular Health and Risk Management (English) 4 (2). с. 363–381. PMC PMC2496986. PMID 18561512. doi:10.2147/VHRM.S1839. Процитовано 7 квітня 2023. 
63. Robinson, Jennifer G; Ijioma, Nkechinyere; Harris, William (2010-01). Omega-3 Fatty Acids and Cognitive Function in Women. Women's Health (англ.) 6 (1). с. 119–134. ISSN 1745-5065. PMC PMC2826215. PMID 20088735. doi:10.2217/WHE.09.75. Процитовано 7 квітня 2023. 
64. Burckhardt, Marion; Herke, Max; Wustmann, Tobias; Watzke, Stefan; Langer, Gero; Fink, Astrid (11 квітня 2016). Omega-3 fatty acids for the treatment of dementia. У Cochrane Dementia and Cognitive Improvement Group. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.) 2016 (4). PMC PMC7117565. PMID 27063583. doi:10.1002/14651858.CD009002.pub3. Процитовано 7 квітня 2023. 
65. Ma, Hao; Zhou, Tao; Li, Xiang; Heianza, Yoriko; Qi, Lu (1 березня 2022). Use of fish oil supplements is differently related to incidence of all-cause and vascular dementia among people with the distinct APOE ε4 dosage. Clinical Nutrition (English) 41 (3). с. 731–736. ISSN 0261-5614. PMC PMC8897253. PMID 35172255. doi:10.1016/j.clnu.2022.01.019. Процитовано 7 квітня 2023. 
66. Huang, Yan; Deng, Yajuan; Zhang, Peizhen; Lin, Jiayang; Guo, Dan; Yang, Linjie; Liu, Deying; Xu, Bingyan та ін. (2022). Associations of fish oil supplementation with incident dementia: Evidence from the UK Biobank cohort study. Frontiers in Neuroscience 16. ISSN 1662-453X. PMC PMC9489907. PMID 36161159. doi:10.3389/fnins.2022.910977. Процитовано 7 квітня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
67. Hasselmo, Michael E (1 грудня 2006). The role of acetylcholine in learning and memory. Current Opinion in Neurobiology (англ.) 16 (6). с. 710–715. ISSN 0959-4388. doi:10.1016/j.conb.2006.09.002. Процитовано 7 квітня 2023. 
68. Huang, Qinhong; Liao, Canming; Ge, Fan; Ao, Jian; Liu, Ting (1 червня 2022). Acetylcholine bidirectionally regulates learning and memory. Journal of Neurorestoratology (англ.) 10 (2). с. 100002. ISSN 2324-2426. doi:10.1016/j.jnrt.2022.100002. Процитовано 7 квітня 2023. 
69. Zhibin Wang, Wei Zhu, Yi Xing, Jianping Jia, Yi Tang (Квітень 2022). B vitamins and prevention of cognitive decline and incident dementia: a systematic review and meta-analysis. academic.oup.com. Nutrition Reviews. doi:10.1093/nutrit/nuab057. Процитовано 7 квітня 2023. 
70. Lauer, Anna Andrea; Grimm, Heike Sabine; Apel, Birgit; Golobrodska, Nataliya; Kruse, Lara; Ratanski, Elina; Schulten, Noemi; Schwarze, Laura та ін. (2022-01). Mechanistic Link between Vitamin B12 and Alzheimer’s Disease. Biomolecules (англ.) 12 (1). с. 129. ISSN 2218-273X. PMC PMC8774227. PMID 35053277. doi:10.3390/biom12010129. Процитовано 7 квітня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
71. Weinmann, Stefan; Roll, Stephanie; Schwarzbach, Christoph; Vauth, Christoph; Willich, Stefan N. (17 березня 2010). Effects of Ginkgo biloba in dementia: systematic review and meta-analysis. BMC Geriatrics 10 (1). с. 14. ISSN 1471-2318. PMC PMC2846949. PMID 20236541. doi:10.1186/1471-2318-10-14. Процитовано 7 квітня 2023. 
72. Weinmann, Stefan; Roll, Stephanie; Schwarzbach, Christoph; Vauth, Christoph; Willich, Stefan N. (17 березня 2010). Effects of Ginkgo biloba in dementia: systematic review and meta-analysis. BMC Geriatrics 10 (1). с. 14. ISSN 1471-2318. PMC PMC2846949. PMID 20236541. doi:10.1186/1471-2318-10-14. Процитовано 7 квітня 2023. 
73. Liu, Haolong; Ye, Min; Guo, Hongzhu (2020). An Updated Review of Randomized Clinical Trials Testing the Improvement of Cognitive Function of Ginkgo biloba Extract in Healthy People and Alzheimer’s Patients. Frontiers in Pharmacology 10. ISSN 1663-9812. PMC PMC7047126. PMID 32153388. doi:10.3389/fphar.2019.01688. Процитовано 7 квітня 2023. 
74. Cole, Greg M.; Teter, Bruce; Frautschy, Sally A. (2007). У Aggarwal, Bharat B.; Surh, Young-Joon; Shishodia, Shishir. NEUROPROTECTIVE EFFECTS OF CURCUMIN. The Molecular Targets and Therapeutic Uses of Curcumin in Health and Disease (англ.). Boston, MA: Springer US. с. 197–212. ISBN 978-0-387-46401-5. PMC PMC2527619. PMID 17569212. doi:10.1007/978-0-387-46401-5_8. 
75. Nebrisi, Eslam El (2021-01). Neuroprotective Activities of Curcumin in Parkinson’s Disease: A Review of the Literature. International Journal of Molecular Sciences (англ.) 22 (20). с. 11248. ISSN 1422-0067. PMC PMC8537234. PMID 34681908. doi:10.3390/ijms222011248. Процитовано 7 квітня 2023. 
76. Mishra, Shrikant; Palanivelu, Kalpana (2008-01). The effect of curcumin (turmeric) on Alzheimer's disease: An overview. Annals of Indian Academy of Neurology (амер.) 11 (1). с. 13. ISSN 0972-2327. PMC PMC2781139. PMID 19966973. doi:10.4103/0972-2327.40220. Процитовано 7 квітня 2023. 
77. Yan, Fa-Shun; Sun, Jian-Long; Xie, Wen-Hai; Shen, Liang; Ji, Hong-Fang (2018-01). Neuroprotective Effects and Mechanisms of Curcumin–Cu(II) and –Zn(II) Complexes Systems and Their Pharmacological Implications. Nutrients (англ.) 10 (1). с. 28. ISSN 2072-6643. doi:10.3390/nu10010028. Процитовано 7 квітня 2023. 
78. Shoba, Guido; Joy, David; Joseph, Thangam; Majeed, M.; Rajendran, R.; Srinivas, P. S. S. R. (1998-05). . Planta Medica (англ.) 64 (04). с. 353–356. ISSN 0032-0943. doi:10.1055/s-2006-957450. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 7 квітня 2023. 
79. Lakhan, Ram; Sharma, Manoj; Batra, Kavita; Beatty, Frazier B. (2021-11). The Role of Vitamin E in Slowing Down Mild Cognitive Impairment: A Narrative Review. Healthcare (англ.) 9 (11). с. 1573. ISSN 2227-9032. PMC PMC8625211. PMID 34828619. doi:10.3390/healthcare9111573. Процитовано 7 квітня 2023. 
80. Browne, Declan; McGuinness, Bernadette; Woodside, Jayne V.; McKay, Gareth J. (18 липня 2019). Vitamin E and Alzheimer’s disease: what do we know so far?. Clinical Interventions in Aging (English) 14. с. 1303–1317. PMC PMC6645610. PMID 31409980. doi:10.2147/CIA.S186760. Процитовано 7 квітня 2023. 
81. Brigelius-Flohé, Regina (1 грудня 2007). Adverse effects of vitamin E by induction of drug metabolism. Genes & Nutrition (англ.) 2 (3). с. 249–256. ISSN 1865-3499. PMC PMC2474942. PMID 18850180. doi:10.1007/s12263-007-0055-0. Процитовано 7 квітня 2023. 
82. Podszun, Maren; Frank, Jan (2014-12). Vitamin E–drug interactions: molecular basis and clinical relevance. Nutrition Research Reviews (англ.) 27 (2). с. 215–231. ISSN 0954-4224. doi:10.1017/S0954422414000146. Процитовано 7 квітня 2023. 
83. Saitsu, Yuusuke; Nishide, Akemi; Kikushima, Kenji; Shimizu, Kuniyoshi; Ohnuki, Koichiro (2019). Improvement of cognitive functions by oral intake of Hericium erinaceus. Biomedical Research 40 (4). с. 125–131. doi:10.2220/biomedres.40.125. Процитовано 7 серпня 2023. 
84. Li, I.-Chen; Lee, Li-Ya; Tzeng, Tsai-Teng; Chen, Wan-Ping; Chen, Yen-Po; Shiao, Young-Ju; Chen, Chin-Chu (21 травня 2018). Neurohealth Properties of Hericium erinaceus Mycelia Enriched with Erinacines. Behavioural Neurology (англ.) 2018. с. e5802634. ISSN 0953-4180. PMC PMC5987239. PMID 29951133. doi:10.1155/2018/5802634. Процитовано 7 квітня 2023. 
85. Lai, Puei-Lene; Naidu, Murali; Sabaratnam, Vikineswary; Wong, Kah-Hui; David, Rosie Pamela; Kuppusamy, Umah Rani; Abdullah, Noorlidah; Malek, Sri Nurestri Abdul (2013). Neurotrophic Properties of the Lion's Mane Medicinal Mushroom, Hericium erinaceus (Higher Basidiomycetes) from Malaysia. International Journal of Medicinal Mushrooms (English) 15 (6). ISSN 1521-9437. doi:10.1615/IntJMedMushr.v15.i6.30. Процитовано 7 квітня 2023. 
86. Spelman, Kevin; Sutherland, Elizabeth; Bagade, Aravind (19 грудня 2017). Neurological Activity of Lion’s Mane (Hericium erinaceus). Journal of Restorative Medicine (англ.) 6 (1). с. 19. ISSN 2330-2941. doi:10.14200/jrm.2017.6.0108. Процитовано 7 квітня 2023. 
87. Tardiolo, Giuseppe; Bramanti, Placido; Mazzon, Emanuela (2018-12). Overview on the Effects of N-Acetylcysteine in Neurodegenerative Diseases. Molecules (англ.) 23 (12). с. 3305. ISSN 1420-3049. PMC PMC6320789. PMID 30551603. doi:10.3390/molecules23123305. Процитовано 7 квітня 2023. 
88. Martinez-Banaclocha, Marcos (2022-02). N-Acetyl-Cysteine: Modulating the Cysteine Redox Proteome in Neurodegenerative Diseases. Antioxidants (англ.) 11 (2). с. 416. ISSN 2076-3921. PMC PMC8869501. PMID 35204298. doi:10.3390/antiox11020416. Процитовано 7 квітня 2023. 
89. Molz, Patrícia; Schröder, Nadja (2017). Potential Therapeutic Effects of Lipoic Acid on Memory Deficits Related to Aging and Neurodegeneration. Frontiers in Pharmacology 8. ISSN 1663-9812. PMC PMC5732919. PMID 29311912. doi:10.3389/fphar.2017.00849. Процитовано 7 квітня 2023. 
90. Leikin-Frenkel, Alicia; Schnaider Beeri, Michal; Cooper, Itzik (2022-01). How Alpha Linolenic Acid May Sustain Blood–Brain Barrier Integrity and Boost Brain Resilience against Alzheimer’s Disease. Nutrients (англ.) 14 (23). с. 5091. ISSN 2072-6643. PMC PMC9737216. PMID 36501121. doi:10.3390/nu14235091. Процитовано 7 квітня 2023. 
91. Abdel-Aal, El-Sayed M.; Akhtar, Humayoun; Zaheer, Khalid; Ali, Rashida (2013-04). Dietary Sources of Lutein and Zeaxanthin Carotenoids and Their Role in Eye Health. Nutrients (англ.) 5 (4). с. 1169–1185. ISSN 2072-6643. PMC PMC3705341. PMID 23571649. doi:10.3390/nu5041169. Процитовано 13 червня 2023. 
92. Burri, Betty J.; La Frano, Michael R.; Zhu, Chenghao (2016-02). Absorption, metabolism, and functions of β-cryptoxanthin. Nutrition Reviews (англ.) 74 (2). с. 69–82. ISSN 0029-6643. PMC PMC4892306. PMID 26747887. doi:10.1093/nutrit/nuv064. Процитовано 13 червня 2023. 
93. Beydoun, May A.; Beydoun, Hind A.; Fanelli-Kuczmarski, Marie T.; Weiss, Jordan; Hossain, Sharmin; Canas, Jose Atilio; Evans, Michele Kim; Zonderman, Alan B. (24 травня 2022). Association of Serum Antioxidant Vitamins and Carotenoids With Incident Alzheimer Disease and All-Cause Dementia Among US Adults. Neurology (англ.) 98 (21). с. e2150–e2162. ISSN 0028-3878. PMC PMC9169941. PMID 35508396. doi:10.1212/WNL.0000000000200289. Процитовано 13 червня 2023. 

1. Не підтверджено інфекційне походження
2. Не підтвердили поки інфекційне походження

Посилання

• Деменції [ 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
• Деменція [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Слабоумство [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Деменція [ 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]