Депресія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Депресія (значення).

Депре́сія — термін, що використовується для позначення настрою, симптому та синдромів афективних розладів. Зазвичай, використовується в значенні психічного стану поганого настрою і відрази до діяльності.

Депресія
Спеціальність	психіатрія
Симптоми	перевтома, виконавча дисфункція^d і дисфорія
Препарати	dibenzepin^d, ЛСД, pipofezine^d, Флюпентиксол, melitracen^d, nefazodone^d, rubidium chloride^d, Кетамін і КПТ
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	MB24.5
МКХ-10	F30-F39
OMIM	608516
DiseasesDB	3589
MeSH	D003863
Depression (mood) у Вікісховищі

Худ. Якопо Віньялі. Депресія мисливця Кипариса, який ненавмисне вбив свого улюбленця-оленя.

Перебіг депресії корелює з низьким рівнем серотоніну в мозку людини, хоча це може бути як причиною, так і наслідком інших причин — як фізичних, так і психологічних (Див. Серотонінова гіпотеза депресії).

Депресія, зазвичай, лікується корекцією способу життя (харчування, фізична активність, гігієна сну), психологічними (Див. Психотерапія) та медикаментозними методами.

Обов'язковим компонентом в лікуванні депресії є корекція способу життя та мислення, впровадження раціонального харчування (вживання продуктів багатих омега-3 жирними кислотами (особливо ЕПК), триптофаном, вітаміном D, вітамінами групи В, вітаміном С, фруктів та овочів, разом з додатковим вживанням мультивітамінів — все це може покращувати настрій та зменшувати симптоми депресії), регулярного перебування на Сонці не менше 20 хвилин на добу в сонячну погоду (сприяє виробленню вітаміну D та серотоніну, які покращують настрій) та регулярна фізична активність.

Серед психологічних методів застосовують психотерапію (наприклад, когнітивно-поведінкову терапію). Психологічні методи здебільшого орієнтовані на розкриття причин виникнення депресії та їх вирішення. Існують також моделі, що акцентують увагу на важливості ролі соціуму у виникненні та перебігу депресії.

Медикаментозна терапія передбачає використання антидепресантів, хоча омега-3 жирні кислоти риб'ячого жиру, а саме ейкозапентаєнова кислота (ЕПК чи EPA) в дозі 1г на добу показали таку ж ефективність, як і класичні антидепресанти (флуоксетин - Прозак), при тому що ЕПК не має побічних ефектів і є корисною для здоров'я.

Класифікація

Існують такі види депресій:

• набуті;
• сезонні;
• спадкові (генетично обумовлені);
• післяпологові депресії жінок.

Клінічна картина

У типових легких, помірних або важких депресивних епізодах пацієнт страждає від зниження настрою, зниження енергії та зниження активності. Здатність до насолоди, інтересу та концентрації знижується, а помітна втома навіть після мінімальних зусиль є звичайним явищем. Зазвичай порушується сон і знижується апетит. Самооцінка та впевненість у собі майже завжди знижені, і навіть у легкій формі часто присутні деякі ідеї провини або нікчемності. Знижений настрій незначно змінюється щодня, не реагує на обставини і може супроводжуватися так званими «соматичними» симптомами, такими як втрата інтересу та приємних почуттів, пробудження вранці на кілька годин раніше звичайного часу, депресія, що найсильніше в вранці виражена психомоторна загальмованість, збудження, втрата апетиту, втрата маси тіла, зниження лібідо. Залежно від кількості та тяжкості симптомів депресивний епізод можна визначити як легкий, помірний або важкий.

Посібник з діагностики і статистики психічних розладів DSM надає чіткі критерії та алгоритми для діагностики ендогенної депресії.

Симптоми депресії згідно DSM:

1. Понад два тижні одночасно спостерігаються щонайменше п'ять із наступних симптомів При цьому, серед нних має бути хоча б один з ключових – пригнічений настрій та/або ангедонія.
   1. Пригнічений настрій більшу частину дня, відчуття смутку, порожнечі.
   2. Ангедонія – відсутність задоволення від щоденної діяльності та занять, які раніше приносили задоволення.
   3. Зміна маси тіла більше, ніж на 5% (як зниження, так і набір ваги), порушення апетиту.
   4. Порушення сну - безсоння або надмірна сонливість.
   5. Збудження чи загальмованість. Оцінка цього симптому повинна базуватися на думці оточуючих, а не на власному баченні.
   6. Постійна втома, відсутність енергії.
   7. Відчуття вини без очевидної причини, сприйняття себе нікому непотрібною людиною.
   8. Сплутаність у думках, складнощі в концентрації уваги.
   9. Думки про самогубство.
2. Вище зазначені симптоми повинні мати значний вплив на соціальне чи професійне життя людини, або проявлятись у вигляді клінічно значимого дистресу (тривале та/або сильне нервове перенапруження).
3. Подібні симптоми не можуть вважатися ознаками депресії, якщо їх причиною є вживання будь-яких медичних препарартів, наркотичних речовин чи вони викликані будь-якими захворюваннями (наприклад, дисфункція щитовидної залози).

Симптоми депресії слід відрізняти від негативної симтоматики шизофренії та симптомів неврозу, який часто діагностується в людей з депресією.

Захисна реакція мозку

Фома Аквінський

Людські депресії — проблема давня. Про них писав ще Фома Аквінський (1225—1274). У його працях знайшли такі рядки:

Депресії набуті

Слід відразу визначити, що набуті депресії як психічний стан — захисна реакція мозку на стрес. І тільки здоровий стан людини дасть змогу подолати депресії, коли відійде стрес чи фактори її виникнення.

Відносно настрою, депресія позначає перехідний стан, для якого характерне відчуття смутку, покинутості, безрадісності, нещастя та (або) пригніченості. Як симптом, депресія позначає скарги, що часто супроводжують групу біопсихосоціальних проблем.

Нормальна депресія являє собою перехідний період смутку та підвищеної втомлюваності, що, зазвичай, починається у відповідь на ідентифіковані стресові стани в житті людини.

Сезонна депресія (сезонний афективний розлад)

Лампа білого світла для терапії сезонної депресії

Прогулянки на Сонці сприяють виробленню серотоніну та вітаміну D, які можуть покращувати настрій та зменшувати симптоми депресії

Дослідження 2021 року, яке охопило понад 40 тис. сімей у Великобританії, показало, що регулярне споживання фруктів, овочів та регулярні фізичні вправи підвищують рівень щастя, незалежно від рівня доходів, місця проживання, статі, освіти та вікової групи.

Давно помічена залежність поганого настрою і депресій від сезону. Довгі й похмурі осінь та зима можуть бути причиною сезонних депресій (сезонних афективних розладів), оскільки кількість медіатору серотоніну мозку людини, низький рівень якого спричинює депресію, залежить від освітленості середовища, в якому перебуває людина. Через те є певний зв'язок між інтенсивністю сонячного освітлення і виникненням депресій. Саме восени і взимку інтенсивність сонячного освітлення значно знижується і спонукає мале виробництво медіатору серотоніну, який відповідає за добрий настрій людини. Тому слід гуляти в кожний сонячний день осені чи зими. При цьому слід уникати попадання прямого сонячного проміння на очі. Також необхідно вживати вітамін Д, оскільки низький рівень вітаміну D пов'язаний з великим ризиком виникнення сезоного афективного розладу. Для терапії сезонної депресії вітамін Д призначають в дозах 2,000 — 5,000 IU в залежності від дефіциту та засвоюваності вітаміну Д організмом хворого. В деяких випадках значного дефіциту вітаміну Д в організмі людини доза вітаміну Д може бути вищою, але вона не повинна перевищувати 10,000 IU. При цьому одночано треба брати аналіз крові, щоб визначити наявність адекватного рівня вітаміну Д в організмі пацієнта і відповідно підібрати оптимальну дозу вітаміну Д.

Депресія, що позв'язана з кількістю світла, яке потрапляє в очі, може виникати і весною та літом в похмуру погоду, або під час тривалого перебування у затемнених приміщеннях. Для її усунення застосовують світлову терапію, використовуючи спеціальні лампи стабільного білого світла, якими освітлюють очі протягом 30-ти хвилин при освітленості 10 000 люкс. В деяких випадках тривалість світлотерапії може бути довшою. При меншій освітленості світлову терапію необхідно проводити довше. При високій чутливості та подразливості очей до світла застосовують більш м'які режими світлотерапії, наприклад, світлову терапію тривалістю в 1 годину при освітленості 5000 люкс. Настільні лампи стабільного білого світла можуть використовуватись для ствітлотерапії при сезонній депресії.

Регулярна світлотерапія, яку рекомендують проводити в першій половині дня, усуває симптоми сезонної депресії, зменшує денну сонливість, та покращує настрій. Світлова терапія також є корисною для терапії несезонної депресії, і її використовують для терапії несезонної депресії. Світлова терапія використовується для профілактики та лікування неврозів, викликаних сезонною депресією. Лікар при діагностуванні депресії у хворого повинен звернути увагу на те, чи депресія немає характер сезонної депресії, тобто чи вона не має тенденцію загострюватися в похмурі дні осені та зими та чи вона не залежить від освітленості середовища, в якому часто знаходиться хворий, та чи загалом депресія не містить складову сезонної депресії.

Залежність від статі особи

Помічений зв'язок між депресіями і статтю особи. Так, жінки частіше хворіють на депресії, бо мають трохи менший рівень вироблення серотоніну, аніж чоловіки. У жінок більший ризик виникнення депресії під час менструацій, вагітності і менопаузи.

Особлива група — післяпологові депресії жінок.

Травмуючі суспільні фактори

Джерелом масових депресій стають травмуючі суспільні фактори — військові перевороти, війна, терор, довгі економічні кризи, безробіття, безгрошів'я, неправедний осуд владою певних суспільних груп (розкозачення, розкуркулення в СРСР, насильницька депортація євреїв чи арабів з Португалії і Іспанії 15—16 століття, депортація цілих народів за часів Сталіна, економічна депресія у США 1929—1932 років тощо.) На це звернули увагу науковці Росії, де кількість травмуючих суспільних факторів в 20 столітті завжди перевищувала компенсаторні механізми особи і зберігає травмуючий характер надалі, хоча й менший за інтенсивністю. Депресії мають значне поширення в Росії і зберігають характер пошесті.

Високий рівень депресій постійно підживлює самогубства і їх високий рівень в ту чи іншу історичну добу.

Спадкові депресії.

Особливу групу складають спадкові депресії, рівень яких статистика визначає у 2—4 відсотки в популяції. Вони підлягають реєстрації і медичному втручанню, особливо в гостру фазу.

Вплив на здоров'я людини

Депресія як правило погіршує загальний стан здоров'я та самопочуття людини, викликає втомлюваність, загальну слабкість, астенію. Депресія понижує пам'ять, реакцію та концентрацію при здійсненні когнітивних функцій. Нерідко депресія супроводжується та викликається іншими психічними розладами, зокрема неврозом та синдромом дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ). Депресія та невроз можуть також бути коморбідними з психосоматичними захворюваннями, зокрема з коронарною хворобою серця.

Всесвітня Організація Охорони Здоров'я працює з світовими державами та партнерами, щоби зменшити наслідки психічних розладів, таких як депресія. Всесвітня асамблея охорони здоров'я ухвалила декілька резолюцій, що стосуються запобігання та лікування депресії, включно з резолюцією від травня 2013 року, в якій організація закликає всебічно узгоджено реагувати на психічні розлади на державному рівні.

ВООЗ розробила короткі посібники з психологічних втручань щодо депресії. Приклад — «Управління проблемами плюс», де описано використання поведінкових методик, тренувань на релаксацію, лікування розв'язання проблем та способів посилення соціальної підтримки як засобів боротьби з депресією. Посібник Групової міжособистісної терапії (IPT) для депресії описує підхід групового консультування, який фокусується на виявленні та розв'язанні міжособистісних труднощів.

Профілактика і лікування

Верства населення

Особлива увага:

• юнакам і дівчатам;
• певним групам суспільства (ВІЛ-інфіковані, наркозалежні тощо);
• представникам фаху з високим рівнем стресів (поліцейські, лікарі швидкої допомоги, диспетчери тощо);
• жінкам в період клімаксу;
• людям похилого віку тощо.

Легкі випадки

• Корекція образу життя та мислення — див. Здоровий спосіб життя.
• Раціональне харчування, особливо вживання продуктів багатих омега-3 жирними кислотами (особливо ЕПК), триптофаном, вітаміном D, вітамінами групи В, вітаміном С, фруктів та овочів, додатковим вживанням мультивітамінів — все це може покращувати настрій.
• Інсоляція (багато світла в кімнаті), прогулянки на Сонці від 20 хвилин на добу в сонячнийдень, в похмурий — більше; світлотерапія білим світлом.
• Регулярна фізична активність та фізичні вправи. Інтенсивні фізичні вправи підвищують рівень серотоніну.
• Нові подорожі, краще на південь.
• Радісні емоції — музика, танці, усе, що дає радість.
• Телефони довіри, реклама їх, легкість розповсюдження їх адрес і номерів.
• Консультації психологів (часто або довго) для людей з депресіями, психотренінги.

Важкі випадки

• Лікування і нагляд лікаря, якщо тривалість депресії досягла 4—6 тижнів. Для підвищення рівня серотоніну у мозку людини при депресії використовують антидепресанти. Найчастіше застосовують антидепресанти — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) : есциталопрам (Ципралекс, Селектра), флуоксетин (Прозак), пароксетин (Рексетин, Паксил) та сертралін (Золофт) тощо. Необхідно також усувати різні фактори, що понижують рівень мозкового серотоніну: стреси, алкогольні напої, деякі медикаменти тощо.
• Омега-3 жирні кислоти, а саме ейкозапентаєнова кислота (ЕПК чи EPA) в дозі 1г на добу показали таку ж ефективність, як і класичні антидепресанти (флуоксетин - Прозак), при тому що ЕПК є корисною для здоров'я і не має побічних ефектів.
• Герицій їжаковий здатен зменшувати депресію та тривогу. До того ж герицій їжаковий може бути дешевшим і краще переношуваним альтернативним засобом лікування з меншою кількістю побічних ефектів, аніж звичайні антидепресанти.
• Психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова терапія. Певні кола психіатрів поділяють думку, що психоаналітична психотерапія є неефективною для лікування неврозів, депресій та інших психічних розладів. На сьогоднішній день є мало об'єктивних доказів, що психоаналіз дозволяє людям подолати такі психологічні проблеми як депресія чи тривожні розлади.
• Вживання продуктів багатих триптофаном, вітаміном D, вітамінами групи В, вітаміном С, фруктів та овочів, додатковим вживанням мультивітамінів — все це може покращувати настрій, а в разі дефіциту може призводити до депресії.
• Необхідно ретельно перевірити рівень гормонів в організмі, оскільки на розвиток та перебіг депресії та неврозу впливає рівень гормонів, особливо — рівень гормонів щитоподібної залози. Навіть незначні порушення рівня гормонів щитоподібної залози можуть дуже відчутно впливати на самопочуття людини. У випадку виявленого дисбалансу гормонів необхідно провести відповідну гормональну терапію. В деяких випадках нормалізація функції щитоподібної залози веде до повного вилікування депресії та неврозів.
• Прогулянки в сонячні дні або світлотерапія білим світлом у випадку сезонної депресії. Також прогулянки в сонячні дні або світлотерапія білим світлом допомагає при не сезонній депресії.
• Припинення або заміна прийому певних медичних препаратів для лікування інших хворіб, якщо депресія викликана саме цими препаратами.
• Для лікування депресії також застосовують природні адаптогени, психостимулятори та антидепресанти, зокрема сибірський женьшень (елеутерокок), левзею сафлоровидну (маралий корінь), огіркову траву бораго, котячу м'яту (catnip), звіробій тощо.
• Вживання деяких препаратів рослинного походження допомагає зменшити симптоми депресії. Дослідження показали, що ефективність вживання спеції та приправи куркуми (турмерика) та спеції шафрану для усунення депресії близька до ефективності антидепресанту Прозаку. Для кращого засвоєння організмом куркуми (турмерика) її приймають разом з чорним перцем та маслиновою олією. Ромашка може забезпечити клінічно значиму антидепресивну дію, в додаток до своєї протитривожної активності.
• Для лікування дуже важких та резистентних форм депресії використовують комбінації антидепресантів та інших психоактивних препаратів, електоросудорожну терапію, атропінокоматозну терапію, плазмаферез, екстракорпоральну фармакотерапію, внутрішньовенне лазерене опромінення крові, депривацію сна тощо. Комбінації антидепресантів та інших психотропних препаратів використовуютть у випадку резистентних депресій, що важко піддаються лікуванню. Зокрема, для підсилення дії антидепресантів вживають невеликі дози прекурсору серотоніну—5-гідротриптофану (5-HTP), триптофану, гормону щитоподібної залози, карбонату літію, цитрату літію, нейролептиків (оланзепін, сероквель) та антиквульсантів.
• Медичні засоби (від ліків до електрошоку, яким лікували депресії письменника Хемінгуея чи винахідника Томаса Алва Едісона).
• Збереження і відновлення сил (догляд за силами). Профілактика полягає в тому, щоб пильно стежити за сферами виснаження і бути чутливим відносно тих областей, де виникає втрата сил. Це часто відбувається там, де людина діє з почуття боргу або ж докладає до чогось занадто багато зусиль, наприклад, на роботі, під час водіння автомобіля, навіть у процесі миття посуду пізно ввечері після робочого дня. Такі стресові фактори слід усвідомлювати, тому що на них іде багато сил, і часто це призводить до дратівливості, до появи м'язового напруження (насамперед у плечовій області і в спині). Правильна організація відпочинку, уважне ставлення до тривалості сну, до перерв, до занять спортом, режиму дня, планування тижня може запобігти втраті сил і виснаженню. Ритмічність і регулярність полегшують життя, тому що відпадає необхідність приймати рішення. Важливо жити відповідно до свого темпу, бо, як показує досвід, у будь-який депресії є частка виснаження.
• Для збереження радості життя і життєвої сили, важливо приділяти увагу тому, що подобається. Фундаментальне почуття — добре, що ти живеш, що ти є на світі — має зберігатися і по можливості підсилюватися. Для цього важливий досвід, який веде людину до відносин з цінностями.
• Дбайливе використання часу. Час — це завжди життя. Завдяки дбайливому використанню часу людина звертає увагу на любов до власного життя. Конкретно це означає: по можливості робити тільки те, що є для тебе важливим, і уникати витрати часу на другорядне. Для депресивної людини дотримання цього правила особливо важливе. Не відставляти себе знову і знову, не відмовлятися від себе заради інших.
• Спеціальна робота над установками. Депресивна людина схильна до установки підпорядкування, особливо на початку депресії. Їй властиво пристосовуватися, щоб «заслужити» цінну близькість, підкорятися долі або авторитетам. Слід працювати над тим, що важливо вступатися за себе, проживати свої бажання, потреби, запити. Варто критично розглянути і змінити депресивну "ідеальну картину: аж ніяк не завжди добре бути скромним і «засовувати» себе.
• Робота з установками бажань: бажання таять у собі небезпеку латентної пасивності. Людина віддана бажанням, якщо вона очікує, що їх виконають інші. Через фіксацію на бажанні володіти чимось, чого у неї немає, людина переживає дефіцитну сторону життя значно сильніше. Основне правило говорить: бажання хороші до тих пір, поки зберігається можливість відмовитися від них.

Див. також

• Серотонінова гіпотеза депресії
• Атипова депресія
• Післяпологова депресія
• Апатія
• Меланхолія
• Депресивний синдром
• Значний депресивний розлад
• Біполярний афективний розлад
• Синдром втрачених можливостей
• Шкала Гамільтона для оцінки депресії
• Репресія (техніка)
• Психологія
• Психіатрія
• Нейронаука
• Драпетоманія

Примітки

1. Inxight: Drugs Database
   d:Track:Q57664317
2. Inxight: Drugs Database
   d:Track:Q57664317
3. Inxight: Drugs Database
   d:Track:Q57664317
4. Inxight: Drugs Database
   d:Track:Q57664317
5. Inxight: Drugs Database
   d:Track:Q57664317
6. Inxight: Drugs Database
   d:Track:Q57664317
7. Inxight: Drugs Database
   d:Track:Q57664317
8. Cipriani A., McShane R. Ketamine and other glutamate receptor modulators for depression in adults // Cochrane Database of Systematic Reviews — Cochrane, 2015. — ISSN 1469-493X; 1361-6137 — doi:10.1002/14651858.CD011612; doi:10.1002/14651858.CD011612.PUB2
   d:Track:Q28037212d:Track:Q67225298d:Track:Q24186746d:Track:Q1105202d:Track:Q15750361
9. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7001356/
10. Mood [affective] disorders (F30-F39) [ 2 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)
11. Міністерство охорони здоров’я України (25 грудня 2014 року). УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ — ДЕПРЕСІЯ. 
12. Sarris, Jerome; O’Neil, Adrienne; Coulson, Carolyn E.; Schweitzer, Isaac; Berk, Michael (10 квітня 2014). Lifestyle medicine for depression. BMC Psychiatry 14 (1). с. 107. ISSN 1471-244X. PMC PMC3998225. PMID 24721040. doi:10.1186/1471-244X-14-107. Процитовано 12 квітня 2023. 
13. Jazayeri, Shima; Tehrani-Doost, Mehdi; Keshavarz, Seyed A.; Hosseini, Mostafa; Djazayery, Abolghassem; Amini, Homayoun; Jalali, Mahmoud; Peet, Malcolm (2008-03). Comparison of therapeutic effects of omega-3 fatty acid eicosapentaenoic acid and fluoxetine, separately and in combination, in major depressive disorder. The Australian and New Zealand Journal of Psychiatry 42 (3). с. 192–198. ISSN 0004-8674. PMID 18247193. doi:10.1080/00048670701827275. Процитовано 15 лютого 2023. 
14. Liao, Yuhua; Xie, Bo; Zhang, Huimin; He, Qian; Guo, Lan; Subramanieapillai, Mehala; Fan, Beifang; Lu, Ciyong та ін. (5 серпня 2019). Efficacy of omega-3 PUFAs in depression: A meta-analysis. Translational Psychiatry (англ.) 9 (1). с. 1–9. ISSN 2158-3188. doi:10.1038/s41398-019-0515-5. Процитовано 15 лютого 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
15. Lindseth, Glenda; Helland, Brian; Caspers, Julie (2015-4). The Effects of Dietary Tryptophan on Affective Disorders. Archives of psychiatric nursing 29 (2). с. 102–107. ISSN 0883-9417. PMC 4393508. PMID 25858202. doi:10.1016/j.apnu.2014.11.008. Процитовано 15 лютого 2023. 
16. Correia, Ana Salomé; Vale, Nuno (31 липня 2022). Tryptophan Metabolism in Depression: A Narrative Review with a Focus on Serotonin and Kynurenine Pathways. International Journal of Molecular Sciences 23 (15). с. 8493. ISSN 1422-0067. PMC 9369076. PMID 35955633. doi:10.3390/ijms23158493. Процитовано 15 лютого 2023. 
17. Libuda, Lars; Timmesfeld, Nina; Antel, Jochen; Hirtz, Raphael; Bauer, Jens; Führer, Dagmar; Zwanziger, Denise; Öztürk, Dana та ін. (2020-12). Effect of vitamin D deficiency on depressive symptoms in child and adolescent psychiatric patients: results of a randomized controlled trial. European Journal of Nutrition 59 (8). с. 3415–3424. ISSN 1436-6215. PMC 7669774. PMID 32108263. doi:10.1007/s00394-020-02176-6. Процитовано 15 лютого 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
18. Kaviani, Mina; Nikooyeh, Bahareh; Zand, Hamid; Yaghmaei, Parichehreh; Neyestani, Tirang R. (15 травня 2020). Effects of vitamin D supplementation on depression and some involved neurotransmitters. Journal of Affective Disorders 269. с. 28–35. ISSN 1573-2517. PMID 32217340. doi:10.1016/j.jad.2020.03.029. Процитовано 15 лютого 2023. 
19. Fallah, Melika; Askari, Gholamreza; Asemi, Zatollah (2020). Is Vitamin D Status Associated with Depression, Anxiety and Sleep Quality in Pregnancy: A Systematic Review. Advanced Biomedical Research 9. с. 32. ISSN 2277-9175. PMC 7532825. PMID 33072644. doi:10.4103/abr.abr_188_19. Процитовано 15 лютого 2023. 
20. Zhou, Qiang; Shao, Yi-Chuan; Gan, Zheng-Qi; Fang, Li-Shu (2019). Lower vitamin D levels are associated with depression in patients with gout. Neuropsychiatric Disease and Treatment 15. с. 227–231. ISSN 1176-6328. PMC 6338117. PMID 30679908. doi:10.2147/NDT.S193114. Процитовано 15 лютого 2023. 
21. Barbonetti, Arcangelo; Cavallo, Francesca; D'Andrea, Settimio; Muselli, Mario; Felzani, Giorgio; Francavilla, Sandro; Francavilla, Felice (2017-05). Lower Vitamin D Levels Are Associated With Depression in People With Chronic Spinal Cord Injury. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation 98 (5). с. 940–946. ISSN 1532-821X. PMID 27986521. doi:10.1016/j.apmr.2016.11.006. Процитовано 15 лютого 2023. 
22. Omidian, Mahsa; Mahmoudi, Maryam; Abshirini, Maryam; Eshraghian, Mohammad Reza; Javanbakht, Mohammad Hassan; Zarei, Mahnaz; Hasani, Hossein; Djalali, Mahmoud (2019). Effects of vitamin D supplementation on depressive symptoms in type 2 diabetes mellitus patients: Randomized placebo-controlled double-blind clinical trial. Diabetes & Metabolic Syndrome 13 (4). с. 2375–2380. ISSN 1878-0334. PMID 31405646. doi:10.1016/j.dsx.2019.06.011. Процитовано 15 лютого 2023. 
23. Mikkelsen, Kathleen; Stojanovska, Lily; Apostolopoulos, Vasso (2016). The Effects of Vitamin B in Depression. Current Medicinal Chemistry 23 (38). с. 4317–4337. ISSN 1875-533X. PMID 27655070. doi:10.2174/0929867323666160920110810. Процитовано 15 лютого 2023. 
24. Wang, Anni; Luo, Jia; Zhang, Tianhao; Zhang, Dongfeng (13 грудня 2021). Dietary Vitamin C and Vitamin C Derived from Vegetables Are Inversely Associated with the Risk of Depressive Symptoms among the General Population. Antioxidants 10 (12). с. 1984. ISSN 2076-3921. PMC 8750333. PMID 34943087. doi:10.3390/antiox10121984. Процитовано 15 лютого 2023. 
25. Plevin, David; Galletly, Cherrie (18 червня 2020). The neuropsychiatric effects of vitamin C deficiency: a systematic review. BMC Psychiatry 20 (1). с. 315. ISSN 1471-244X. PMC PMC7302360. PMID 32552785. doi:10.1186/s12888-020-02730-w. Процитовано 15 лютого 2023. 
26. Adelina Gschwandtner, Sarah Jewell, Uma S. Kambhampati (: 2 August 2021). Lifestyle and Life Satisfaction: The Role of Delayed Gratifcation. Journal of Happiness Studies. 
27. Zhao, Xiao-Hu; Zhang, Zhi-Hua (2020-10). Risk factors for postpartum depression: An evidence-based systematic review of systematic reviews and meta-analyses. Asian Journal of Psychiatry 53. с. 102353. ISSN 1876-2026. PMID 32927309. doi:10.1016/j.ajp.2020.102353. Процитовано 15 лютого 2023. 
28. Zhao, Guorui; Lu, Zhe; Sun, Yaoyao; Kang, Zhewei; Feng, Xiaoyang; Liao, Yundan; Sun, Junyuan; Zhang, Yuyanan та ін. (8 червня 2023). Dissecting the causal association between social or physical inactivity and depression: a bidirectional two-sample Mendelian Randomization study. Translational Psychiatry (англ.) 13 (1). с. 1–9. ISSN 2158-3188. doi:10.1038/s41398-023-02492-5. Процитовано 10 червня 2023.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
29. Kandola, Aaron; Ashdown-Franks, Garcia; Hendrikse, Joshua; Sabiston, Catherine M.; Stubbs, Brendon (2019-12). Physical activity and depression: Towards understanding the antidepressant mechanisms of physical activity. Neuroscience and Biobehavioral Reviews 107. с. 525–539. ISSN 1873-7528. PMID 31586447. doi:10.1016/j.neubiorev.2019.09.040. Процитовано 15 лютого 2023. 
30. Craft, Lynette L.; Perna, Frank M. (2004). The Benefits of Exercise for the Clinically Depressed. Primary Care Companion to The Journal of Clinical Psychiatry 6 (3). с. 104–111. ISSN 1523-5998. PMID 15361924. Процитовано 15 лютого 2023. 
31. Чепа М. — Л. А. Депресія /Енциклопедія сучасної України. Том 7, «Г-Д». — К.: НАН України, 2007.
32. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015. 
33. Мосолов С. Н. Клиническое применение современных антидепрессантов. Введение. ст. 11 — СПб.: Медицинское информационное агентство, 1995. — 565 с. [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
34. Swanson, Danielle; Block, Robert; Mousa, Shaker A. (5 січня 2012). Omega-3 Fatty Acids EPA and DHA: Health Benefits Throughout Life1. Advances in Nutrition 3 (1). с. 1–7. ISSN 2161-8313. PMC 3262608. PMID 22332096. doi:10.3945/an.111.000893. Процитовано 15 лютого 2023. 
35. Депресія. mozok.ua (uk-UK). Процитовано 14 червня 2023. 
36. Ciaran Mulholland, Stephen Cooper. The symptom of depression in schizophrenia and its management [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
37. Минутко Виталий Леонидович. Депрессия при шизофрении [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
38. Winter Blues, Fourth Edition: Everything You Need to Know to Beat Seasonal Affective Disorder New York: Guilford Press, c2013. 4th ed. (англ.)
39. Researchers link vitamin D deficiency to seasonal affective disorder [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
40. Simple, Inexpensive Remedies for Seasonal Affective Disorder(англ.)
41. Vitamin D may elevate mood during the winter [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
42. Vitamin D and the Winter Blues [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
43. Debating Vitamin D: Leading Docs Still Wrangling On Best Dose For Patients [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
44. Vitamin D and Depression: Where is all the Sunshine? [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
45. Vitamin D [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
46. Seasonal affective disorder treatment: Choosing a light box [ 16 березня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
47. Michael Craig Miller, M.D., Senior Editor, Mental Health Publishing, Harvard Health Publications. Seasonal affective disorder: bring on the light [ 19 березня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
48. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015. 
49. (ru-RU). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020. 
50. Robert M. A. Hirschfeld, M.D. The Comorbidity of Major Depression and Anxiety Disorders: Recognition and Management in Primary Care [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
51. Comorbid Depression and ADHD in Children and Adolescents [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
52. Mental disorders and medical comorbidity [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
53. The relationship between depression, anxiety and heart disease — a psychosomatic challenge [ 3 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
54. . www.who.int (англ.). Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 8 березня 2020. 
55. Mayumi Nagano, Kuniyoshi Shimizu, Ryuichiro Kondo, Chickako Hayashi, Daigo Sato, Katsuyuki Kitagawa, Koichiro Ohnuki (2010). Reduction of depression and anxiety by 4 weeks Hericium erinaceus intake. jstage.jst.go.jp. Biomedical Research, Volume 31 (2010) Issue 4 Pages 231-237. 
56. Chun-Hung Chiu, Charng-Cherng Chyau, Chin-Chu Chen, Li-Ya Lee, Wan-Ping Chen, Jia-Ling Liu, Wen-Hsin Lin and Mei-Chin Mong (2018). Erinacine A-Enriched Hericium erinaceus Mycelium Produces Antidepressant-Like Effects through Modulating BDNF/PI3K/Akt/GSK-3β Signaling in Mice. mdpi.com. International Journal of Molecular Sciences, Volume 19 Issue 2. 
57. Sun Ryu, Hyoun Geun Kim, Joo Youn Kim, Seong Yun Kim, and Kyung-Ok Cho (2018). Hericium erinaceus Extract Reduces Anxiety and Depressive Behaviors by Promoting Hippocampal Neurogenesis in the Adult Mouse Brain. liebertpub.com. Journal of Medicinal Food, Vol. 21, No. 2. 
58. Pit Shan Chong, Chi Him Poon, Jaydeep Roy, Ka Chun Tsui, Sze Yuen Lew, Michael Weng Lok Phang, Rachael Julia Yuenyinn Tan, Poh Guat Cheng, Man-Lung Fung, Kah Hui Wong & Lee Wei Lim (2021). Neurogenesis-dependent antidepressant-like activity of Hericium erinaceus in an animal model of depression. cmjournal.biomedcentral.com. Chinese Medicine volume 16, Article number: 132 (2021). 
59. Pit Shan Chong, Man-Lung Fung, Kah Hui Wong, and Lee Wei Lim (2020). Therapeutic Potential of Hericium erinaceus for Depressive Disorder. mdpi.com. International Journal of Molecular Sciences, 2020, 21(1), 163. 
60. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 30 жовтня 2013. 
61. Все, что нужно знать о Фрейде. Часть 9. Эффективность психоанализа. [ 22 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
62. Подборка цитат доктора Горбатова [ 26 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
63. To date there is little objective evidence that psychoanalysis enables people to overcome psychological problems such as major depression or anxiety diorders. Change Your Thinking: Overcome Stress, Combat Anxiety and Depression, and Improve Your Life with CBT by Sarah Edelman. Marlowe & Company, 2007. page 3. (англ.)
64. No More Fatigue: Why You're So Tired and What You Can Do About It Hardcover — February 1, 2011 by Jack Challem. (англ.)
65. Effect_of_adaptogens_on_the_central_nervous_system Effect of adaptogens on the central nervoussystem by A.Panossian and G.Wikman (англ.)
66. Природные стимуляторы и антидепрессанты [ 26 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
67. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013. 
68. A New Way To Manage Depression Without Drugs By Michael Downey(англ.)
69. Turmeric for Depression [ 4 грудня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
70. A Safer Alternative for Managing Depression By Michael Downey(англ.)
71. 2 Natural Antidepressants Found to Be as Effective as Prozac [ 31 грудня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
72. Turmeric(англ.)
73. Chamomile (Matricaria recutita) may provide antidepressant activity in anxious, depressed humans: an exploratory study [ 31 березня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
74. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 листопада 2015. 
75. . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015. 
76. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 листопада 2015. 
77. An Evidence-Based Approach to Augmentation and Combination Strategies [ 12 жовтня 2021 у Wayback Machine.](англ.)

Література

• Міністерство охорони здоров’я України (25 грудня 2014 року). УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ — ДЕПРЕСІЯ.
• Сучасні депресивні розлади. Керівництво для лікарів. / Мішиєв В.Д. — Львів, Видавництво МС, 2004.
• Neuroscience of depression. / Editors: Colin Martin, Lan-Anh Hunter, Vinood Patel, Victor Preedy, Rajkumar Rajendram. — Elsevier Academic Press. 2021. ISBN 978-0-12-818010-5.
• Systems neuroscience in depression. / Frodl, Thomas. — London, UK, 2016. ISBN 978-0-12-802628-1.
• Депресія / Лін П. Рем; переклад з англійської Юлії Коваль.
• Почувайся добре. Нова терапія настрою / Девід Бернс. 544 с.
• Winter blues: everything you need to know to beat seasonal affective disorder / Norman E. Rosenthal. New York: Guilford Press, 2006.
• Seasonal Affective Disorder (SAD) — Topic Overview [ 25 квітня 2012 у Wayback Machine.]
• Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л.А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. — 302 с. ISBN 978-617-571-040-0
• Депресія. Хвороба сучасності / Самюель Пфайфер ; [наук. ред. В. Бабич ; пер. з нім. Олега Кушнікова]. — Львів: Свічадо, 2017. — 87 с. : іл., табл., портр. ; 20 см. — Назва ориг.: Depression. Krankheit der Moderne / Samuel Pfeifer. — Бібліогр.: с. 77 та в підрядк. прим. передмови. — ISBN 978-966-938-055-5
• Р. Корсини, А. Ауэрбах, ред. (2006). Психологическая энциклопедия (рос.) (вид. 2-е). СПб: Питер. с. 1096. 
• Смулевич А. Б. Депрессии при соматических и психических заболеваниях. М., 2003.
• Вейн А. М., Вознесенская Т. Г. и др. Депрессия в неврологической практике. М., 1998.

Посилання

Зовнішні відеофайли
	1. Що таке депресія // Канал «Цікава наука» на YouTube, 29 травня 2020.

• 6 міфів про психічне здоров'я [ 7 вересня 2018 у Wayback Machine.]. / МОЗ України 22 травня 2018. moz.gov.ua
• ДЕПРЕ́СІЯ [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.] //ЕСУ
• ДЕПРЕСІЯ: ХАНДРА ЧИ СМУТОК? Особливості музикотерапевтичної роботи [ 21 листопада 2019 у Wayback Machine.]