Хвороба

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хвороба (значення).

Хворо́ба, або захво́рювання, неду́га (заст. розм. бо́лість, діал. хоро́ба) — патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи / та функціонування організму (його частин) у людини / тварини.

Хвороба
Габріель Метсю — Хвора дівчина (1658/1659) Габріель Метсю — Хвора дівчина (1658/1659)
Причини	ймовірна причина захворювання^d
Класифікація та зовнішні ресурси
MeSH	D004194
Diseases and disorders у Вікісховищі

Карти поширення деяких інфекційних хвороб у світі

Карта поширення туберкульозу на 2008 рік. Щільність нових виявлених випадків туберкульозу щороку, 22 країни, що згідно з даними ВООЗ, становить 80% всіх нових випадків хвороби

Кількість осіб із позитивним статусом ВІЛ/СНІД на 2008 рік

Захворюваність на гепатит B станом на 2005 рік

Захворюваність на гепатит A станом на 2005 рік

Захворюваність на малярію станом на 2005 рік

Еволюція поняття

Розвиток загальних уявлень про хворобу змінювався впродовж історії розвитку самої медицини. Давньогрецький лікар Гіппократ причиною хвороби вважав неправильне змішання чотирьох основних рідин організму: крові, слизу, жовчі жовтої та чорної (венозна кров). Приблизно в той самий час на основі атомістичного вчення Демокріта виникло уявлення, що хвороба розвивається внаслідок зміни форми атомів і їхнього неправильного розташування.

Наприкінці старої, на початку нової ери і особливо у Середньовіччі з'явилися ідеалістичні погляди на вчення про хворобу, згідно з якими душа, або особливий вид життєвої сили («архе»), визначає боротьбу організму зі змінами, викликаними хворобою. Матеріалістичні погляди на хворобу у Середньовіччі розвивав Ібн Сіна (виникнення хвороби під впливом невидимих істот, роль конституції організму).

У XVII—XIX століттях великий внесок у вчення про хворобу внесли Джованні Баттиста Морганьї (думка про зв'язок хвороби з анатомічними змінами в органах), Марі Франсуа Ксав'є Біша (опис патологоанатомічної картини ряду хвороб), Рудольф Вірхов (теорія целлюлярної патології), Клод Бернар (хвороба — порушення гомеостазу організму). С. П. Боткін, В. В. Пашутін, І. П. Павлов, О. О. Остроумов пов'язували хворобу із порушенням умов існування людини й розвивали уявлення про хворобу на основі ідеї нервизму.

Незважаючи на велику кількість робіт із проблеми хвороби, це поняття досі не є точно детермінованим. Деякі автори заперечують якісні особливості хвороби у порівнянні зі здоров'ям. Так, О. О. Богомолець висловлював думку, що хвороба не створює в організмі нічого істотно нового. Інші включають у поняття «хвороба» лише біологічні закономірності. За П. Д. Горизонтовим, хвороба являє собою загальну складну реакцію, що виникає в результаті порушення взаємовідносин організму і середовища. Хвороба супроводжується розвитком патологічних процесів, що представляють місцеві прояви загальної реакції організму. У працях І. В. Давидовського відстоюється положення, згідно з яким, не існує принципових відмінностей між фізіологією і патологією. Патологічні процеси і хвороба, на його думку, — всього лише особливості пристосувальних процесів, пов'язаних зі суб'єктивним стражданням. Відповідно до концепції Ганса Сельє про загальний адаптаційний синдром, хвороба являє собою напругу («стрес»), який виникає в організмі під впливом на нього надзвичайного подразника.

Причини розвитку хвороб

Причинами хвороби стають патологічні процеси, спричинені патогенним(и) факторами таких груп:

• фізичними факторами (температура, оптичне та іонізуюче випромінювання, механічні фактори — тиск, вібрація, механічні пошкодження тощо);
• хімічними факторами (неорганічними та органічними речовинами тощо);
• біологічними факторами (вірусами, бактеріями, паразитами, комахами та продуктами їх життєдіяльності (токсинами) тощо);
• психо-соціальними фактори (стрес, психогенна травма тощо).
• Помилка в ДНК

Періоди розвитку хвороби

У клінічному перебігу гострої хвороби виділяють три періоди:

• продормальний не завжди, часто гостра хвороба починається періодом наростання клінічних проявів;
• розпалу;
• реконвалесцентний (видужання).

При хронічній хворобі подібний поділ не характерний, у клінічному перебігу хвороби чергуються фази загострення та ремісії.

Класифікація хвороб людини

Див. також: Список кодів МКХ-10 та Міжнародний класифікатор хвороб

Класифікація хвороб людини проводиться за такими критеріями:

• за характером перебігу (гострі та хронічні захворювання);
• за рівнем, на якому в організмі виявляються специфічні патологічні зміни при хворобі (молекулярні, хромосомні, клітинні та тканинні, органні, захворювання всього організму);
• за етіологічним фактором (хвороби, які спричинюють механічні, фізичні, хімічні, біологічні або психогенні фактори);
• за способом їхнього лікування (терапевтичні, хірургічні та інші);
• за віковими або статевими відмінностями (гінекологічні, дитячі) тощо.

Найбільш прийнятим вважається нозологічний принцип, тобто така класифікація хвороб, в основу якої покладено угруповання хвороб за родинними ознаками. Необхідно зазначити, що жодна з існуючих класифікацій не є повністю задовільною. Так, при класифікації за нозологічним принципом пневмонію, наприклад, можна віднести до захворювань органів дихання, до інфекційних хвороб і до алергічних станів. Створення сучасної класифікації хвороб представляє найважливішу задачу теоретичної та практичної медицини.

Тягар хвороби

Тягар хвороби (англ. Disease burden) — поняття, введене Всесвітньою організацією охорони здоров'я, що слугує економіко-соціальне вираженням наслідків і проблем, спричинених хворобою. Із поняття «тягар хвороби» випливає поняття YLD (англ. years lost due to disability) — років, втрачених через непрацездатність. Так, за даними ВООЗ, 2004 року найголовнішою причиною, що впливала на YLD як чоловіків, так і жінок, були значні депресивні розлади. Також за підрахунками ВООЗ, тільки за 2004 рік через передчасну смерть було втрачено 932 млн років потенційного життя, водночас безпосередньо від хвороби чи пошкоджень втрачено 1,5 млрд років. При настанні хвороби можливо скористатися послугами страхової компанії щодо страхової медицини або медичного страхування.

ВООЗ також розраховує два показники якості життя — Втрачені роки потенційного життя (англ. Years of potential life lost або YPLL), Якість життя з поправкою на рік (англ. Quality-adjusted life year або QALY) та Роки життя, скориговані за непрацездатністю (англ. Disability-adjusted life year або DALY). Нижче наведено таблицю залежності цих показників від деяких груп хвороб:

Категорія хвороб	Відсоток YPLL у світі	Відсоток DALY у світі	Відсоток YPLL в Європі	Відсоток DALY в Європі	Відсоток YPLL у США та Канаді	Відсоток DALY у США та Канаді
Інфекційні захворювання та паразитичні хвороби, особливо нижніх дихальних шляхів, діарея, СНІД, туберкульоз і малярія	37 %	26 %	9 %	6 %	5 %	3 %
Психоневрологічні захворювання, в тому числі значний депресивний розлад	2 %	13 %	3 %	19 %	5 %	28 %
Фізичні травми, особливо внаслідок транспортних аварій	14 %	12 %	18 %	13 %	18 %	10 %
Серцево-судинні захворювання, головним чином гострий інфаркт міокарда та інсульти	14 %	10 %	35 %	23 %	26 %	14 %
Смерть через передчасне народження та перинатальні смерті	11 %	8 %	4 %	2 %	3 %	2 %
Злоякісні пухлини	8 %	5 %	19 %	11 %	25 %	13 %

Важливою передумовою профілактики багатьох хвороб є здоровий спосіб життя — правильне харчування, мінімальне вживання алкоголю, дотримання правил і норм гігієни, наявність нешкідливих умов на роботі й удома, фізична активність заради зміцнення здоров'я.

Див. також

• Соціально-медичні послуги
• Нозологія
• Патологія
• Непрацездатність
• Інвалідність
• Всесвітній день хворого
• Медичне страхування
• Страхова медицина
• Рідкісна хвороба
• Хвороби рослин

Примітки

1. Хвороба / Хороба // Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. — С. 119—128. ISBN 978-966-02-5048-2.
2. Захворювання // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
3. Недуга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Болість // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. хороба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
6. World Health Organization (WHO). Practical guidance for assessment of disease burden at national and local levels. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 січня 2009. 
7. World Health Organization (WHO) (2004). The global burden of disease: 2004 update, Part 3, Disease incidence, prevalence and disability (PDF). Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 січня 2009. 
8. World Health Organization. Disease and injury regional estimates for 2004. [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] Standard DALYs (3 % discounting, age weights). DALY spreadsheet, YLL spreadsheet.

Джерела

• Горизонтов П. Л. Вопросы патологической физиологии в трудах И. П. Павлова. — М., 1952.
• Давыдовский И. В. Проблемы причинности в медицине (Этиология). — М., 1962.
• Петров И. Р., Лемус В. Б. Общее учение о болезни // Многотомное руководство по патологической физиологии. — М., 1966. — Т. 1.
• А. П. Казанцев, В. С. Матковский. Справочник по инфекционным болезням. — М. : Медицина, 1979. — С. 46-50.
• Руководство по инфекционным и паразитарным болезням / под ред. В. И. Покровского и К. М. Лобана. — М. : Медицина, 1986. — С. 306.

Додаткова література

• Невідкладні стани / Регеда М. С., Кресюн В. Й., Фрайт В. М. — Львів: Магнолія, 2008. — 844 с.
• Хроніосептичні хвороби внутрішніх органів / Олійник С. Ф., Федорів Я.-Р. М. — Львів, 2009.— 460 с.
• Шкірні ознаки внутрішніх та інфекційних хвороб в практиці сімейного лікаря. Навчальний посібник / За редакцією Є. Х. Заремби, А. В. Циснецької. — Львів, 2014. — 184 с., іл.

Посилання

• Г. І. Бурчинський. Хвороба [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // УРЕ
• Хвороба[ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• Хвороба // Медична енциклопедія / П. І. Червяк; НАМН України. Вид. 3-є, допов. – Київ: Вид. центр «Просвіта», 2012. – С. 1102. – ISBN 978-966-2133-86-8.