www.wikidata.uk-ua.nina.az

Демокріт Демокрит Абдерський дав гр Δημόκριτος приблизно 460 370 роки до н е давньогрецький філософ матеріаліст засновни

Демокріт

Демокріт (Демокрит) Абдерський (дав.-гр. Δημόκριτος, приблизно 460—370 роки до н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу, що розглядав можливість існування нескінченної кількості неповторних світів.

Демокріт
Δημόκριτος
грец. Δημόκριτος
Народився близько 460 до н. е.
Абдери, Абдера (Фракія), Xanthi Regional Unitd, Східна Македонія та Фракія, Македонія та Фракіяd, Греція
Помер бл. 370 до н. е. (≈ 90 років)
Греція
Діяльність філософ, математик, мистецтвознавець
Галузь філософія
Відомий завдяки давньогрецький філософ
Вчителі Левкіпп
Відомі учні Гіппократ, Метродор Хіоський, Nessas of Chiosd, Протагор і Анаксарх
Знання мов давньогрецька
Напрямок Атомістика
Конфесія атеїзм
Брати, сестри Herodotusd

Біографія Редагувати

Матір Демокріта звали Сиптілія і він народився в місті Абдери у Фракії. Він багато мандрував світом, вивчив філософські та натурфілософські ідеї різних народів, а саме: Єгипту, Вавилону, Персії та Ефіопії.

Розповідали, що на ці подорожі Демокріт витратив великі гроші, які отримав у спадок від батька. Розтрата спадку в Абдерах переслідувалась судом. На суді замість свого захисту, Демокріт зачитує уривки із свого твору — «Великий світоустрій» і був виправданим, що гроші витрачені не дарма.

Багато хто з громадян вважав Демокріта дивакуватим і незрозумілим, тому що той часто йшов з міста — ховався подалі від метушні і поринав у роздуми. Демокріт часто вибухав сміхом, з приводу того, що йому людські тіла видавалися доволі смішними на фоні великого світового порядку. Співгромадяни визнали Демокріта божевільним і, навіть, запросили відомого лікаря Гіпократа для медичного огляду. Гіпократ та Демокріт дійсно зустрічалися, після чого перший запевнив всіх, що Демокріт — один із наймудріших людей, з якими йому доводилось спілкуватись.  Його прозвали «філософ, що сміється».

Демокріт імовірно прожив сто чотири роки.

Учення про атоми Редагувати

Демокріт розвинув учення про атоми свого вчителя філософа Левкіппа, що є головним досягненням демокрітової філософії. Демокріт доходив до ідеї неподільності атомів, які можуть бути різної конфігурації: гачкоподібні, кітвоподібні, кутасті, вигнуті тощо.

За Демокрітом фізичні атоми неподільні, але подумки в них можна виділити певні частини — точки, які не мають ваги і які не можна від атома відторгнути. Це — уявна частина атома — «амера» (та, що не має частин). У найдрібнішому атомі було сім амер: верхня, нижня, ліва і права, передня і задня, серединна. Це була математика, узгоджена з даними чуттєвого сприйняття, які говорили, що, яким би малим не було фізичне тіло — наприклад, невидимий атом, — точки частини (сторони) у ньому завжди можна уявити, але ділити нескінченно навіть подумки неможливо.[джерело?]

Атоми рухаються у великій пустоті, вдаряються один об одного, та тримаються разом, утворюючи різні тіла. Різні тіла — це різні комбінації атомів. Різноманітність тіл спричинена різноманітністю складених атомів.

Атоми не можуть доторкатися — між будь-якими двома атомами завжди є простір. Слідкуючи з цього при зближенні атомів між ними виникають сили відштовхування.

Принцип ізономії Редагувати

Принцип ізономії (з грец. «рівність всіх перед законом») —  це чітка констатація принципу інерції — основи всієї сучасної фізики. Галілей, якому приписують відкриття інерції, всього лише скористався працями Демокріта та інших античних філософів.

Принципи ізономії:

  1. Існують атоми різних форм і розмірів (в тому числі з розміром у цілий світ).
  2. Усі напрямки та всі точки у Великій Пустоті рівноправні.
  3. Атоми рухаються у Великій Пустоті в будь-яких напрямках і з будь-якими швидкостями.

Аксіоматичний метод у математиці Редагувати

У методології Демокріта уперше в історії пізнання системно використаний раніше недостатньо чітко усвідомлюваний аксіоматичний метод. Концепція математичного атомізму Демокріта логічно послідовно витікала з атомізму фізичного і підтверджувала правомірність усієї системи теоретичної математики. У межах цієї концепції було отримано багато видатних результатів, серед яких особливо слід зазначити заслуги Демокріта як одного з фундаторів методу нескінченно малих.

За легендою Платон настільки не любив Демокріта, що звелів спалити всі його книги.

Космологія Редагувати

Для філософії Демокріта характерний твердий детермінізм — заперечення випадковості; все, за Демокрітом, закономірне і має свої причини. Філософ стверджував, що люди вигадали ідол випадку, щоб користуватися ним як приводом, який прикриває їх власну нерозсудливість. Демокріту приписують авторство забавної притчі: Один раз лиса людина йшла по пустельній місцевості і їй на голову з неба впав камінь. Людина померла. — Якщо ми не утруднятимемо себе поясненнями, то скажемо, що це відбулося випадково. Однак, спробувавши знайти причину, ми довідаємося, що в цій місцевості живуть хижі птахи, які своєрідним способом полюють на черепах — піднімають у пазурах камінь і кидають його зверху на панцир черепахи її, розбиваючи його, ласують м'ясом черепахи. У нашому випадку птах лисину сприйняв за панцир. Мораль: завжди шукай причину, закономірність того, що відбувається.[джерело?]

Демокріт розвиває концепцію Левкіппа про космічні вихри, які породжують незліченні світи, різні за розміром і структурою. В одних світах сонце і місяць більше наших, в інших — більша кількість світил, у третіх — немає зовсім. Світи, розрізняються за віком: одні тільки народжуються; інші — перебувають у розквіті; треті — гинуть зіштовхуючись один з одним.[джерело?]

Велика Пустота просторово нескінченна. Спочатку в хаосі спонтанно утворюється великий вихор. Симетрія Великої пустоти порушується і у всередині вихра утворюється центр і периферія. Важкі тіла накопичуються в центрі вихра. Різниця між важким і легким не якісна, а кількісна. На зовнішній поверхні світу утворюється захисна плівка, яка відгороджує космос від навколишньої пустоти. Атоми намагаються рухатися до середини всесвіту, тому він має сферично-симетричну структуру.

Демокріт прихильник концепції множинності світів. Наш світ Земля — центр Космосу, тому не рухається ні в якому напрямку, проте інші світи можуть рухатись в будь-якому напрямку, так як всі напрямки рівноправні.

Земля не має форми кулі, бо при заході і сході сонця сонячні промені по поверхні падали не по прямій лінії, а по дузі.[джерело?]

Порядок розміщення світил:[джерело?]

  1. Місяць.
  2. Венера.
  3. Сонце.
  4. Інші планети.
  5. Зірки.

Падінню тіл на Землю перешкоджає відцентрова сила.

Чумацький Шлях є сукупністю зірок, які розташовуються одна відносно одної так, що їх зображення зливаються в єдине слабке світіння.

Етика Редагувати

Демокріт виділив два ступені пізнання: почуттєвий досвід, який виникає внаслідок витікання від об'єктів прозорих матеріальних образів, які попадають в наші органи почуттів і мислення. Почуття, що є джерелом будь-якого пізнання саме по собі може дати лише «темне», тобто неповне, поверхневе знання, тому що сутність речей — атоми, можуть бути осягненні умоглядним шляхом.[джерело?]

Етика Демокріта — це етика щастя — гедонізм. Метою життя філософ вважає гарний настрій — евтюмію, що означає безтурботний щасливий стан, коли людина не піддається дії пристрастей і страху. Найбільшою чеснотою є безтурботна мудрість, яка дає людині дар правильно мислити, правильно говорити і правильно чинити.[джерело?]

У соціально-політичних поглядах Демокріт був прихильником демократичного устрою держави, стверджуючи, що бідність у демократії настільки краще так званого благополуччя громадян при царях, наскільки свобода краще рабства.[джерело?]

Демокріт розвиває загально еллінське поняття міри. Міра — це відповідність поведінки людини до її природних можливостей і здібностей. Через призму подібної міри задоволення постає уже об'єктивним благом, а не тільки суб'єктивним чуттєвим сприйняттям.

Основний принцип існування людини — перебування в безтурботно розташованому дусі, позбавленому пристрастей і крайностей. Це не тільки просто лише чуттєве задоволення, а стан «спокою, безтурботності і гармонії».

Все зло і нещастя трапляються з людиною через відсутність необхідного знання. Звідси і висновок: усунення проблем лежить в здобутті знань. Філософія Демокріта не допускає абсолютності зла, ставлячи мудрість засобом досягнення щастя.

Вклад в інші науки Редагувати

  • Один із перших давньогрецьких календарів.
  • Об'єм піраміди.

Релігія Редагувати

Демокріт заперечував існування богів і роль всього надприродного в утворенні світу.

Твори Редагувати

Можливо, існувало 70 творів, проте ні один з них до наших днів не зберігся.

Найбільш значуща робота Демокріта: «Великий світоустрій», яка охоплювала всі доступні в той час знання.

Деякі з творів: «Про почуття», «Про планети», «Про розум», «Опис полюсів», «Землеробство».

Пам'ять Редагувати

У місті Кривий Ріг є вулиця Демокріта.

Інші факти Редагувати

  • Портрет Демокрита було представлено на грецькій монеті номіналом 10 драхм, а також на купюрі номіналом 100 драхм.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Encyklopedie antiky — Academia, 1973. — С. 31. — 741 с.
    d:Track:Q10379185d:Track:Q100707143

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Демокріт
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Демокріт
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2021)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Demokrit Demokrit Abderskij dav gr Dhmokritos priblizno 460 370 roki do n e davnogreckij filosof materialist zasnovnik atomistichnoyi gipotezi poyasnennya svitu sho rozglyadav mozhlivist isnuvannya neskinchennoyi kilkosti nepovtornih svitiv DemokritDhmokritosgrec DhmokritosNarodivsya blizko 460 do n e Abderi Abdera Frakiya Xanthi Regional Unitd Shidna Makedoniya ta Frakiya Makedoniya ta Frakiyad Greciya 1 Pomer bl 370 do n e 90 rokiv GreciyaDiyalnist filosof matematik mistectvoznavecGaluz filosofiyaVidomij zavdyaki davnogreckij filosofVchiteli LevkippVidomi uchni Gippokrat Metrodor Hioskij Nessas of Chiosd Protagor i AnaksarhZnannya mov davnogreckaNapryamok AtomistikaKonfesiya ateyizmBrati sestri HerodotusdVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Uchennya pro atomi 3 Princip izonomiyi 4 Aksiomatichnij metod u matematici 5 Kosmologiya 6 Etika 7 Vklad v inshi nauki 8 Religiya 9 Tvori 10 Pam yat 11 Inshi fakti 12 Div takozh 13 Primitki 14 Literatura 15 PosilannyaBiografiya RedaguvatiMatir Demokrita zvali Siptiliya i vin narodivsya v misti Abderi u Frakiyi Vin bagato mandruvav svitom vivchiv filosofski ta naturfilosofski ideyi riznih narodiv a same Yegiptu Vavilonu Persiyi ta Efiopiyi Rozpovidali sho na ci podorozhi Demokrit vitrativ veliki groshi yaki otrimav u spadok vid batka Roztrata spadku v Abderah peresliduvalas sudom Na sudi zamist svogo zahistu Demokrit zachituye urivki iz svogo tvoru Velikij svitoustrij i buv vipravdanim sho groshi vitracheni ne darma Bagato hto z gromadyan vvazhav Demokrita divakuvatim i nezrozumilim tomu sho toj chasto jshov z mista hovavsya podali vid metushni i porinav u rozdumi Demokrit chasto vibuhav smihom z privodu togo sho jomu lyudski tila vidavalisya dovoli smishnimi na foni velikogo svitovogo poryadku Spivgromadyani viznali Demokrita bozhevilnim i navit zaprosili vidomogo likarya Gipokrata dlya medichnogo oglyadu Gipokrat ta Demokrit dijsno zustrichalisya pislya chogo pershij zapevniv vsih sho Demokrit odin iz najmudrishih lyudej z yakimi jomu dovodilos spilkuvatis Jogo prozvali filosof sho smiyetsya Demokrit imovirno prozhiv sto chotiri roki Uchennya pro atomi RedaguvatiDemokrit rozvinuv uchennya pro atomi svogo vchitelya filosofa Levkippa sho ye golovnim dosyagnennyam demokritovoyi filosofiyi Demokrit dohodiv do ideyi nepodilnosti atomiv yaki mozhut buti riznoyi konfiguraciyi gachkopodibni kitvopodibni kutasti vignuti tosho Za Demokritom fizichni atomi nepodilni ale podumki v nih mozhna vidiliti pevni chastini tochki yaki ne mayut vagi i yaki ne mozhna vid atoma vidtorgnuti Ce uyavna chastina atoma amera ta sho ne maye chastin U najdribnishomu atomi bulo sim amer verhnya nizhnya liva i prava perednya i zadnya seredinna Ce bula matematika uzgodzhena z danimi chuttyevogo sprijnyattya yaki govorili sho yakim bi malim ne bulo fizichne tilo napriklad nevidimij atom tochki chastini storoni u nomu zavzhdi mozhna uyaviti ale diliti neskinchenno navit podumki nemozhlivo dzherelo Atomi ruhayutsya u velikij pustoti vdaryayutsya odin ob odnogo ta trimayutsya razom utvoryuyuchi rizni tila Rizni tila ce rizni kombinaciyi atomiv Riznomanitnist til sprichinena riznomanitnistyu skladenih atomiv Atomi ne mozhut dotorkatisya mizh bud yakimi dvoma atomami zavzhdi ye prostir Slidkuyuchi z cogo pri zblizhenni atomiv mizh nimi vinikayut sili vidshtovhuvannya Princip izonomiyi RedaguvatiPrincip izonomiyi z grec rivnist vsih pered zakonom ce chitka konstataciya principu inerciyi osnovi vsiyeyi suchasnoyi fiziki Galilej yakomu pripisuyut vidkrittya inerciyi vsogo lishe skoristavsya pracyami Demokrita ta inshih antichnih filosofiv Principi izonomiyi Isnuyut atomi riznih form i rozmiriv v tomu chisli z rozmirom u cilij svit Usi napryamki ta vsi tochki u Velikij Pustoti rivnopravni Atomi ruhayutsya u Velikij Pustoti v bud yakih napryamkah i z bud yakimi shvidkostyami Aksiomatichnij metod u matematici RedaguvatiU metodologiyi Demokrita upershe v istoriyi piznannya sistemno vikoristanij ranishe nedostatno chitko usvidomlyuvanij aksiomatichnij metod Koncepciya matematichnogo atomizmu Demokrita logichno poslidovno vitikala z atomizmu fizichnogo i pidtverdzhuvala pravomirnist usiyeyi sistemi teoretichnoyi matematiki U mezhah ciyeyi koncepciyi bulo otrimano bagato vidatnih rezultativ sered yakih osoblivo slid zaznachiti zaslugi Demokrita yak odnogo z fundatoriv metodu neskinchenno malih Za legendoyu Platon nastilki ne lyubiv Demokrita sho zveliv spaliti vsi jogo knigi Kosmologiya RedaguvatiDlya filosofiyi Demokrita harakternij tverdij determinizm zaperechennya vipadkovosti vse za Demokritom zakonomirne i maye svoyi prichini Filosof stverdzhuvav sho lyudi vigadali idol vipadku shob koristuvatisya nim yak privodom yakij prikrivaye yih vlasnu nerozsudlivist Demokritu pripisuyut avtorstvo zabavnoyi pritchi Odin raz lisa lyudina jshla po pustelnij miscevosti i yij na golovu z neba vpav kamin Lyudina pomerla Yaksho mi ne utrudnyatimemo sebe poyasnennyami to skazhemo sho ce vidbulosya vipadkovo Odnak sprobuvavshi znajti prichinu mi dovidayemosya sho v cij miscevosti zhivut hizhi ptahi yaki svoyeridnim sposobom polyuyut na cherepah pidnimayut u pazurah kamin i kidayut jogo zverhu na pancir cherepahi yiyi rozbivayuchi jogo lasuyut m yasom cherepahi U nashomu vipadku ptah lisinu sprijnyav za pancir Moral zavzhdi shukaj prichinu zakonomirnist togo sho vidbuvayetsya dzherelo Demokrit rozvivaye koncepciyu Levkippa pro kosmichni vihri yaki porodzhuyut nezlichenni sviti rizni za rozmirom i strukturoyu V odnih svitah sonce i misyac bilshe nashih v inshih bilsha kilkist svitil u tretih nemaye zovsim Sviti rozriznyayutsya za vikom odni tilki narodzhuyutsya inshi perebuvayut u rozkviti treti ginut zishtovhuyuchis odin z odnim dzherelo Velika Pustota prostorovo neskinchenna Spochatku v haosi spontanno utvoryuyetsya velikij vihor Simetriya Velikoyi pustoti porushuyetsya i u vseredini vihra utvoryuyetsya centr i periferiya Vazhki tila nakopichuyutsya v centri vihra Riznicya mizh vazhkim i legkim ne yakisna a kilkisna Na zovnishnij poverhni svitu utvoryuyetsya zahisna plivka yaka vidgorodzhuye kosmos vid navkolishnoyi pustoti Atomi namagayutsya ruhatisya do seredini vsesvitu tomu vin maye sferichno simetrichnu strukturu Demokrit prihilnik koncepciyi mnozhinnosti svitiv Nash svit Zemlya centr Kosmosu tomu ne ruhayetsya ni v yakomu napryamku prote inshi sviti mozhut ruhatis v bud yakomu napryamku tak yak vsi napryamki rivnopravni Zemlya ne maye formi kuli bo pri zahodi i shodi soncya sonyachni promeni po poverhni padali ne po pryamij liniyi a po duzi dzherelo Poryadok rozmishennya svitil dzherelo Misyac Venera Sonce Inshi planeti Zirki Padinnyu til na Zemlyu pereshkodzhaye vidcentrova sila Chumackij Shlyah ye sukupnistyu zirok yaki roztashovuyutsya odna vidnosno odnoyi tak sho yih zobrazhennya zlivayutsya v yedine slabke svitinnya Etika RedaguvatiDemokrit vidiliv dva stupeni piznannya pochuttyevij dosvid yakij vinikaye vnaslidok vitikannya vid ob yektiv prozorih materialnih obraziv yaki popadayut v nashi organi pochuttiv i mislennya Pochuttya sho ye dzherelom bud yakogo piznannya same po sobi mozhe dati lishe temne tobto nepovne poverhneve znannya tomu sho sutnist rechej atomi mozhut buti osyagnenni umoglyadnim shlyahom dzherelo Etika Demokrita ce etika shastya gedonizm Metoyu zhittya filosof vvazhaye garnij nastrij evtyumiyu sho oznachaye bezturbotnij shaslivij stan koli lyudina ne piddayetsya diyi pristrastej i strahu Najbilshoyu chesnotoyu ye bezturbotna mudrist yaka daye lyudini dar pravilno misliti pravilno govoriti i pravilno chiniti dzherelo U socialno politichnih poglyadah Demokrit buv prihilnikom demokratichnogo ustroyu derzhavi stverdzhuyuchi sho bidnist u demokratiyi nastilki krashe tak zvanogo blagopoluchchya gromadyan pri caryah naskilki svoboda krashe rabstva dzherelo Demokrit rozvivaye zagalno ellinske ponyattya miri Mira ce vidpovidnist povedinki lyudini do yiyi prirodnih mozhlivostej i zdibnostej Cherez prizmu podibnoyi miri zadovolennya postaye uzhe ob yektivnim blagom a ne tilki sub yektivnim chuttyevim sprijnyattyam Osnovnij princip isnuvannya lyudini perebuvannya v bezturbotno roztashovanomu dusi pozbavlenomu pristrastej i krajnostej Ce ne tilki prosto lishe chuttyeve zadovolennya a stan spokoyu bezturbotnosti i garmoniyi Vse zlo i neshastya traplyayutsya z lyudinoyu cherez vidsutnist neobhidnogo znannya Zvidsi i visnovok usunennya problem lezhit v zdobutti znan Filosofiya Demokrita ne dopuskaye absolyutnosti zla stavlyachi mudrist zasobom dosyagnennya shastya Vklad v inshi nauki RedaguvatiOdin iz pershih davnogreckih kalendariv Ob yem piramidi Religiya RedaguvatiDemokrit zaperechuvav isnuvannya bogiv i rol vsogo nadprirodnogo v utvorenni svitu Tvori RedaguvatiMozhlivo isnuvalo 70 tvoriv prote ni odin z nih do nashih dniv ne zberigsya Najbilsh znachusha robota Demokrita Velikij svitoustrij yaka ohoplyuvala vsi dostupni v toj chas znannya Deyaki z tvoriv Pro pochuttya Pro planeti Pro rozum Opis polyusiv Zemlerobstvo Pam yat RedaguvatiU misti Krivij Rig ye vulicya Demokrita Inshi fakti RedaguvatiPortret Demokrita bulo predstavleno na greckij moneti nominalom 10 drahm a takozh na kupyuri nominalom 100 drahm Div takozh Redaguvati6129 Demokrit asteroyid nazvanij na chest filosofa Vidminnist mizh naturfilosofiyeyu Demokrita i naturfilosofiyeyu EpikuraPrimitki Redaguvati Encyklopedie antiky Academia 1973 S 31 741 s d Track Q10379185d Track Q100707143Literatura RedaguvatiDemokrit Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Demokrit Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine K Merkotan Demokrit Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 195 ISBN 978 966 611 818 2 Uzbek Kostyantin Minovich Antichna matematika i stanovlennya sistemnih pidvalin filosofskogo racionalizmu dis d ra filos nauk 09 00 09 Institut filosofiyi im G S Skovorodi NAN Ukrayini K 2005 39s K M Uzbek Fragmenti pobudovi antichnoyi nauki filosofiyi i kulturi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 234 s Posilannya RedaguvatiDemokrit Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J S 62 ISBN 966 7492 00 8 Demokrit z Abderi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro DemokritVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DemokritDemokrit vidatnij filosof starodavnogo svitu Arhivovano 3 listopada 2008 u Wayback Machine Democritus in The Internet Encyclopedia of Philosophy Arhivovano 9 travnya 2008 u Wayback Machine Democritus and Leucippus Arhivovano 9 travnya 2008 u Wayback Machine Democritus in Stanford Encyclopedia of Philosophy Arhivovano 30 serpnya 2006 u Wayback Machine Democritus on Greek 100 Drachma banknote Arhivovano 12 lyutogo 2005 u Wayback Machine DosokratikiCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Demokrit amp oldid 40475932