www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кривий Ріг У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Запит Криворіжжя перенаправляє сюди див також К

Кривий Ріг

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кривий Ріг (значення).
Запит «Криворіжжя» перенаправляє сюди; див. також Криворіжжя (значення).

Криви́й Ріг (МФА: [krɪˈʋɪi̯ rʲiɦ] ( прослухати)) — місто в Україні, у Дніпропетровській області. Сьоме за населенням та друге за площею місто країни. Населення станом на 1 січня 2022 року становить 603,9 тис. мешканців. Є найдовшим містом Європи. Лінійна довжина міста (відстань між крайніми південною та північною точками на межі міста) становить 66,1 км.

Кривий Ріг
Панорама історичного центру Кривого Рогу, проспект Поштовий, проспект Південний, площа Визволення, залізничний вокзал Кривий Ріг-Головний
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Дніпропетровська область
Район Криворізький район
Громада Криворізька міська громада
Код КАТОТТГ UA12060170010065850
Засноване 1775 (248 років)
Перша згадка 1734
Статус міста від 1919 року
Поділ міста 7 районів
Населення ▼ 603 904 (01.01.2022)
 - повне ▼ 603 904 (01.01.2022)
Агломерація Криворізька агломерація
Площа 430 км²
Густота населення 1505 осіб/км²
Поштові індекси 50000-50479
Телефонний код +380-056(4)
Координати 47°54′36″ пн. ш. 33°23′24″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 84 м
Водойма р. Саксагань, Інгулець
Назва мешканців криворі́жець, криворіжа́нка, криворі́жці
Міста-побратими Дуйсбург,
Еспоо,
Кошиці,
Люблин,
Мішкольц,
Руставі,
Ханьдань
День міста останні субота або неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Кривий Ріг-Головний, Рокувата, Кривий Ріг, Мудрьона, Кривий Ріг-Сортувальний
До обл./респ. центру
 - фізична 137 км
 - залізницею 168 км
 - автошляхами 146 км
До Києва
 - фізична 316 км
 - залізницею 448 км
 - автошляхами 376 км
Міська влада
Адреса 50101, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1
Вебсторінка Криворізька міська рада та її виконком
Міський голова Вілкул Юрій Григорович (в. о.)
Логотип Кривого Рогу

 Кривий Ріг у Вікісховищі

Мапа
Кривий Ріг
Кривий Ріг

Розташований на березі річок Інгулець і Саксагань, Кривий Ріг був заснований у 1775 році козаками. Військове поселення на 1860 рік було у складі Херсонської губернії. Регіон почав зростати на рубежі 1880-х років. Урбанізація Кривого Рогу не була запланованою; французькі та англійські інвестиції були залучені бумом у металургії та гірничодобувній промисловості, відкриттям багатих родовищ залізної руди. Будівництво Катерининської залізниці для транспортування руди на Донбас перетворило Кривий Ріг у велике місто, цей статус він отримав у 1919 році. У 1934 році введено в експлуатацію першу чергу (доменна піч «Комсомолка») Криворізький металургійний завод (нині АрселорМіттал Кривий Ріг), найпотужніше з понад 500 підприємств регіону. У наш час місто є великим індустріальним та культурним центром України.

Назва

Походження

Популярна міська легенда стверджує, що місто назване на честь свого засновника. Перше поселення — зимівник — у цій місцевості заснував кривий (без одного ока) козак на ім'я Ріг. Відомий також козак Іван Ждан-Ріг, котрий був кошовим отаманом Запорізької Січі у 60–70 роки XVII століття.

Реєстри Запорізького Коша згадують урочище Кривий Ріг ще до заснування постійного поселення. У цій місцині злиття річок Саксагані й Інгульця утворює довгий кривий мис — «ріг».

Запис іншими мовами

Транслітерація назви міста латиницею — Kryvyi Rih або Kryvyj Rih (наукова транслітерація кирилиці), англійська транслітерація — Kryvȳĭ Rih, Kryvȳĭ Rih, Kryvyy Rih, німецька — Krywyj Rih, їдиш — קריבי ריה) או קריבוי רוג). Іноземні джерела часто наводять як український, так і російський варіант назви, що не є зовсім коректно.

Символіка

Сучасний герб, печатка та прапор Кривого Рогу затверджені 28 лютого 2007 року. В основу герба покладена козацька порохівниця, виготовлена з рогу, що передусім вказує на назву міста і його минуле як територію Запорізької Січі, легенду про засновника міста козака Кривого Рога та іншу версію про походження назви міста — утворення кривого мису (рогу) при злитті річок Інгулець та Саксагань.

Порохівниця також говорить про великий потенціал і можливості міста. Золотий дубовий трилисник із двома жолудями — це символ сили та духовного відродження. Зелений колір означає достаток і радість. Червоний — хоробрість та лицарські чесноти Девізом Кривого Рогу нині є гасло «Місто довжиною в життя», воно зображене на логотипі міста.

Головна нагорода міста — нагрудний знак «За заслуги перед містом». 40 діячів міста мають звання його почесних громадян. За радянських часів місто нагороджене Орденом Леніна та Орденом Трудового Червоного Прапора. У 2002 році гімном Кривого Рогу визнана пісня «Кривий Ріг – моє місто».

День міста криворіжці святкують в останні вихідні травня. Вперше святкування дня міста на стадіоні "Металург" відбулось у 1975 році на 200-ту річницю . Традиційно відзначається й дата звільнення міста в часі німецько-радянської війни (22 лютого 1944 року). На згадку про вранішній початок операції традиційний парад 9 травня починається о 4 годині ранку.

Святими заступниками міста православні християни Кривого Рогу вважають святого Миколая Чудотворця, єпископів Онуфрія і Порфирія. 2013 року відкритий присвячений їм пам'ятник.

Географія

Фізична географія

Скелі МОДРу

Місто Кривий Ріг розташоване в центральній частині Українського кристалічного масиву. В геологічній побудові міста та його околиць беруть участь четвертинні суглинки, товщиною 3–25 м, що підстилаються неогеновими глинами, пісками або тріщинуватими вапняками, товщиною 5–11 м. Над неогеновими відкладеннями залягають докембрійські кристалічні породи (граніти), що виходять на поверхню в долинах річок. У межах району виділяються два водоносних горизонти — відкладень четвертинного періоду і кристалічних порід докембрію та продукти їхньої руйнації.

Карта Криворізького рудного району, 1914

Чорноземи звичайні — головна генетична група ґрунтів у приміській зоні. Також представлені лучно-чорноземні та лучно-солонцюваті ґрунти.

Розташування

Червона Балка Північна
Човникова станція на злитті Саксагані та Інгульця. Парк імені Федора Мершавцева

Місто розташоване у степовій зоні України, на злитті річок Інгулець, Саксагань і Балки Червоної, які входять до басейну Дніпра. Територія околиць розчленована численними балками (Зелена, Березнеговата, Червона, Макортова, Галахова, Лозуватка, Грушевата, Петрикова, Красна, Рокувата, Суха, Гливата, Дубова, Вовча, Суслова, Кобальска, Калетіна, Крутий Яр, Приворотна та інші). У місцях виходу корінних порід схили річкових долин круті.

У період танення снігу і після дощів днищами балок протікають тимчасові водостоки. Стік Інгульця зарегульований Карачунівським водосховищем, стік Саксагані — Кресівським водосховищем, Саксаганським і Макортівським водосховищами. Абсолютні позначки поверхні водоймищ коливаються від 30 до 160 м. Переважні позначки поверхні становлять 50–100 м абс., мінімальні — характерні для заплавних ділянок річкових долин і становлять 30–45 м абс.

Долина Інгульця в межах міста переважно V-подібна, схили долин заввишки 25–35 м круті. Річище звивисте, але нерозгалужене, шириною 40–60 м, глибиною на перекатах 0,2–0,6 м, на плесах — до 5,0 м. Швидкість течії річки на плесах незначна. У зимовий період замерзає. Середні дати початку льодоставу до глобального потепління клімату в останні 20 років припадали на 7–12 грудня, число днів з льодовими явищами 110—115. Товщина льоду сягала 20–35 см. Скресала річка 14–16 березня. Зараз через теплі зими льодостав на річці нестійкий, малопотужний.

Долина річки Саксагані в межах міста переважно трапецеїдальна, заплава відкрита, лугова суха. Має 28 приток. Річка належить до категорії малих річок. Переважна ширина заплави 100—200 м. У період весняного повіддя заплава затоплюється на глибину 1,0–1,5 м. Річище річки нерозгалужене, переважна ширина його 20–40 м. Швидкість течії незначна. Природний режим річки сильно змінено регулювальним впливом гребель, скиданням шахтних і промислових вод, а також забором води на технічні потреби. На ділянці «шахта „Саксагань“—Чорногорка» річка переведена в підземний колектор (Саксаганський дериваційний тунель). Сучасне гирло річки розташоване в районі селища Чорногорка — нижче на 1,5 км від природного гирла в районі парку Мершавцева. До міста підведено Канал Дніпро — Інгулець та Канал Дніпро — Кривий Ріг.

Загальний напрям стоку підземних вод Криворіжжя — на південь — в бік Причорноморської тектонічної западини, а також до місцевого базису ерозії — річкових долин, балок, ярів, подів, тому місцями виникають джерела (природний вихід підземної води на земну поверхню, наприклад в районі скель МОДРу, у балці Гандибіна, на березі Кресівського водосховища в парку та ін.) та мокрини (місця просочування підземних вод на денну поверхню у вигляді сильно змоченого ґрунту).

Київ ~ 428 км
Н23 Кропивницький ~ 114 км 		Шостка ~ 586 км
 Воронеж ~ 731 км
Харків ~ 382 км
Львів ~ 832 км Пн Н11 Дніпро ~ 146 км
Донецьк ~ 406 км
Н23 Запоріжжя ~ 193 км
Зх    Кривий Ріг    Сх
Пд
Кишинів ~ 450 км
Одеса ~ 322 км 		Севастополь ~ 467 км Маріуполь ~ 517 км

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом зі спекотним літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 27,8 °C (82.04 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -6,3 °С (20.66 °F).

Більша частина опадів випадає під час теплої половини року (квітень-жовтень) — 268 мм. Добовий максимум опадів (90 мм) спостерігався у червні 1913 року. Упродовж року сумарна тривалість випадіння опадів 730 годин. За останні 60 років посушливими є кожні 3–4 роки на одне десятиліття. Сильні посухи на Криворіжжі бувають раз на 5–10 років. Зливові дощі супроводжуються грозами та градом. Найчастіше грози трапляються в період з травня по серпень.

Кількість днів зі сніжним покровом — 69. Стійкого снігового покрову майже не буває, 52 % зим є безсніжними та малосніжними. Середня висота снігу становить 10 см, максимальна — 30 см. Взимку на річках можна спостерігати зимові паводки. Їх виникнення пов'язується з сильними відлигами — таненням снігового покриву і дощами. Упродовж зими частим явищем є ожеледь.

Переважають північні та східні вітри. Рідше за інших спостерігається південний вітер. Влітку найчастіші північні та північно-західні вітри, в інші сезони року — північно-східні, північні та східні вітри. Штилі трапляються на початку осені та влітку.

Клімат Кривого Рогу
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 13 18,9 23,5 31,8 35,8 36,4 38,6 39,6 32,2 31,7 21,7 15,3 39,6
Середній максимум, °C −0,9 0,1 6,1 15 21,8 25,2 27,8 27,5 21,4 14 5,5 0,4 13,7
Середня температура, °C −3,5 −3,1 1,9 9,6 15,9 19,5 21,8 21,2 15,6 9,1 2,3 −2,1 9
Середній мінімум, °C −6,3 −6,2 −1,8 4,4 9,8 13,7 15,7 15 10,1 4,7 −0,6 −4,7 4,5
Абсолютний мінімум, °C −27,2 −27,3 −21 −8,9 −1,6 2,8 7,3 5 −3,7 −10 −18,6 −24,5 −27,3
Норма опадів, мм 30 29 24 28 45 62 58 32 38 37 31 28 442
Днів з опадами 17 15 13 13 11 11 10 9 8 9 14 18 148
Днів з дощем 7 6 8 12 11 11 10 9 8 8 10 9 109
Днів зі снігом 13 10 6 1 0 0 0 0 0 1 5 11 47
Джерело: Weatherbase

Над територією міста сформувався своєрідний мікроклімат «острова тепла». У місті тепліше на 1,8 °C. Особливо це помітно в холодний період року. Також більше опадів, туманів, часто з низьких хмар і пило-газових викидів підприємств та автомобілів взимку утворюються смог, знижені дози сонячної радіації.

Екологія

У Кривому Розі нараховується близько 5 тисяч джерел забруднення атмосферного повітря.

Через наявність руд, а також будівництва доріг на основі порід криворізьких рудників земля часто буває червоного кольору

Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря, тис.тонн:

У 2011 році АрселорМіттал Кривий Ріг входив до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні.

Міжвідомча комісія по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ прийняла новий Регламент екологічного оздоровлення річки Інгулець із подовженням терміну промивки з середини травня до середини серпня.

Згідно з рейтингом журналу «Кореспондент», складеним у 2010 році, на основі даних Державної служби статистики України зі ступеня того, як багато небезпечних речовин викидають в атмосферу підприємства і транспорт міст України, Кривий Ріг визнаний найбруднішим містом України. На кожного жителя Кривого Рогу припадає 634 кг шкідливих речовин, викинутих в атмосферу. За цим показником Кривий Ріг випередив Маріуполь та Бурштин, які посіли відповідно друге і третє місця в рейтингу.

Історія

Давня історія

Курган Ляхова Могила

Первісні люди на території сучасного Криворіжжя з'явилися ще за кам'яної доби. Про це свідчать: гостроконечник, знайдений при розкопках у селі Радіонівка, сокири, виявлені в міжріччях Саксагані та Інгульця.

В одному з курганів, розкопаних на лівому березі річки Інгулець до жовтневого перевороту 1917 року, виявлено посудину з відмуленої глини з вушками, що належить до пам'яток трипільської культури.

Кам'яна баба, знайдена на території Криворіжжя

Розвиненішими були племена так званої катакомбної культури, які з'явилися на території Криворіжжя в першій половині II тисячоліття до н. е. Вони займалися переважно скотарством. У XV—XII століттях до н. е. з'являються скотарсько-землеробські племена зрубної культури, важлива роль у господарській діяльності яких належить саме землеробству. Досягає розквіту в цей період і бронзово-ливарне ремесло. А на початку І тисячоліття до н. е. на території всього Придніпров'я з'являються вироби із заліза. Особливого поширення вони набули в Північному Причорномор'ї, де з'явилися у VII ст. до н. е. кочові скіфські племена.

У IX—VII століттях до н. е. на теренах сучасного Криворіжжя жили кіммерійці.

У II ст. н. е. у степи Криворіжжя зі своїми стадами рушили сармати. Археологічні дослідження доводять наявність торговельних зв'язків між сарматами, які населяли в той час цю територію, і стародавніми греками, зокрема з островом Родос, розташованому в східній частині Середземномор'я. На території сучасного Криворіжжя знайдено також поселення скотарів та землеробів так званої черняхівської культури. Найвідомішими похованнями того періоду є поховання біля Христофорівки.

На початку н. е. Причорномор'я населяли землеробські племена — анти. Південні околиці східнослов'янських земель займали територію, яку займає нині Криворіжжя.

У IX—XII ст. на східнослов'янських землях існувала могутня держава — Київська Русь. У період феодальної роздробленості територія сучасного Криворіжжя, як і все Південне Причорномор'я, називалося Диким полем. У цей історичний період ця територія була майже не заселена.

Козацька доба

Пам'ятний знак на честь 200-річчя Кривого Рогу
Легендарний засновник міста «Козак Кривий Ріг», 2011 рік

У середині XVI ст. була створена Запорізька Січ. З XVII ст. починається заселення цих земель козаками. 1734 року було створено Перевізьку паланку, у переліку приналежних їй сіл і зимівників згаданий і Кривий Ріг. 1771 року в Кривому Розі розташовується Ставка Коша Запорізької Січі. Залишки фортифікаційних споруд знаходилися при кургані Царева Могила (до нашого часу не збереглися).

1774 року академік Гюльденштедт відвідав район Кривого Рогу і зробив його перший науковий опис. Він згадує про розробки чорно-слюдистого сланцю в районі злиття річок Інгулець і Саксагань.

Після завершення у 1774 році російсько-турецької війни російська влада відкрила новий поштовий тракт, що сполучив Кременчук із Кінбурном і Очаковом, де розташовувалися російські війська. Саме 8 травня (27 квітня за старим стилем) 1775 року в «Розписі заснованих поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона» з'являється перша офіційна письмова згадка про Кривий Ріг. Місце для майбутньої поштової станції затвердив останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. За його наказом службу на станції розпочали козацький писар Феодосій Кудлик і п'ятеро підзвітних йому козаків.

Після ліквідації Запорозької Січі царський уряд почав роздавати ці землі у власність військовим, козацькій старшині, поміщикам і колоністам. Наприкінці XVIII століття поміщиця Диконська переселила на виділені їй землі 30 селянських сімей із Пензенської губернії. Їхні поселення називали Диконкою і Катеринівкою, тепер це територія рудника імені Кірова. 1808 року виникло село Інгулець, а 1818 — село Олександрів Дар, засноване генералом Рахмановим, який на землі, отриманій у подарунок від Олександра І, поселив кріпаків із Чернігівщини.

Російська імперія

1817 року Кривий Ріг згадується у «Переліку (Списку) казенних селищ Херсонського й Олександрійського повітів, які у 1816—1817 рр. були звернені у військові поселення».

Вивезення руди з кар'єру, 1899 рік

Після ліквідації 1857 року військових поселень Кривий Ріг переведено до розряду державних сіл, був центром Криворізької волості Херсонського повіту Херсонської губернії. Станом на 1859 рік тут налічувалося 554 двори й 3644 жителі. У селі Інгульці було 1396 жителів, а в Олександровому Дарі (Рахманівці) — 1149. У той час існували й інші поселення, що згодом увійшли в межі міста — Гданцівка, Катеринівка (Довгинцеве), Вечірній Кут.

Наприкінці 1850-х років з'явилися перші поселення на правому березі Саксагані (в районі Кандибиної та Іванової балок). 1863-го було закладено церкву Святого Миколая (зруйнована у 1931, досліджена у 2016).

У другій половині XIX століття почалося дослідження надр Криворіжжя, зокрема залізної руди. У ньому брали участь академіки В. Зуєв, В. Ізмайлов, професор Ліванов.

Олександр Поль

1865 року до Кривого Рогу прибув колишній професор Гірничого інституту М. П. Барбот-де-Марні, який протягом 1866–1867 років займався вивченням корисних копалин басейну. А 1866 року Олександр Поль, проводячи археологічні дослідження балки Дубова, виявив виходи покладів багатої залізної руди.

Див. також: Криворізький залізорудний басейн

13 квітня 1874 року Імператорським Російським технічним товариством призначена комісія під головуванням О. О. Іосса задля «дослідження благонадійності родовища залізних руд й інших мінеральних багатств, відкритих в околицях села Кривий Ріг».

Після доведеної наявності на Криворіжжі величезних запасів залізної руди 1881 року був заснований перший на Криворіжжі Саксаганський рудник, що належав французькому (Паризькому) «Акціонерному товариству Криворізьких залізних руд». Розпочався важливий період у промисловому розвитку Криворіжжя[джерело?].

На розвиток Кривого Рогу вплинуло спорудження 1884 року Катерининської залізниці, яка сполучила місто з промисловими районами Придніпров'я і Донбасу.

Поштова вулиця, початок XX ст.

У середині 80-х років XIX століття до розробки криворізьких залізних руд долучаються металургійні товариства. 1885 року два рудники відкрило Новоросійське металургійне товариство, у 1886-му Південно-Російське Дніпровське товариство заснувало Галковський, Шмаковський і Ростковський рудники. Ще два рудники — Олександрівський та Брянський — протягом 1886—1888 років створені Брянським товариством. Виникають і дрібні рудники, засновані окремими підприємцями.

Впродовж 1890—1892 років на землях Гданцівського маєтку, який викупив Олександр Поль, «Товариство криворізьких залізних руд» збудувало чавуноливарний завод. В 1901 році, для постачання заводу сировиною з Тарапаковського пласта Кривбасу була відкрита канатна дорога, демонтована після затоплення рудників.

1897 року Кривбас за видобутком руди посів перше місце, випередивши Урал, станом на 1900 рік у басейні діяло 79 рудників.

Розвиток промисловості супроводжувався зростанням чисельності населення. 1916 року в Кривому Розі проживало 26,7 тисячі жителів, а загалом на території сучасного міста близько 60 тисяч. На початку XX століття у місті почали будувати багатоповерхові житлові будинки. Деякі вулиці уклали бруківкою. Проте в місті не було водопроводу, каналізації. Працювало 32 лікарняних установи, 26 початкових шкіл, з'явилися перші кінематографи.

Українська революція

Цінні папери французького акціонерного товариства «Руди Кривого Рогу», 1920
Братська могила революціонерів-підпільників

У січні 1918 року в Кривому Розі внаслідок збройного повстання, організованого місцевими більшовиками, було розпущено місцеві органи Центральної Ради і встановлено радянську владу. Копальні були націоналізовані. В лютому була створена маріонеткова Донецько-Криворізька Радянська Республіка, однак це утворення де-юре проіснувало недовго, а фактично так і не було створене.

У лютому 1918 року керівництво УНР уклало Берестейський мир із Німеччиною. Згідно з домовленостями, на допомогу в боротьбі з більшовизмом на територію Криворіжжя було введено частини союзних Німеччині австро-угорських військ. Армія увійшла в місто 27 лютого. 29 березня австро-угорці окупували північні околиці Кривого Рогу, а ще через два дні остаточно перебрали контроль над містом. Комендантом Кривого Рогу був призначений оберлейтенант Генріх Антон фон Гельтке.

Після короткого періоду влади Директорії з січня 1919 року в Кривому Розі знову діяли органи влади УРСР. 26 лютого було утворено Криворізький повіт із 30 волостями, що увійшов до складу Катеринославської губернії. Кривий Ріг отримав статус міста.

9 серпня місто захопили війська Добровольчої армії під командуванням генерала Денікіна. Восени 1919 року та на початку 1920-го Кривий Ріг кілька разів переходив із рук у руки. 17 січня 1920 року Кривий Ріг остаточно зайняли війська Червоної Армії. В селі Лозуватка розміщувався штаб кавалерійської бригади Григорія Котовського.

Радянський період

Ранній СРСР

Після закінчення воєнних подій та з входженням Криворіжжя до складу УРСР почалося відновлення роботи рудників та промислових підприємств міста.

Фабрика AEG збудована 1930 року

Наприкінці 1920-х років серед керівників та геологів Південнорудного тресту набула поширення т. зв. теорія затухання Криворізького залізорудного басейну. Вона полягала в тому, що регіон вичерпав усі свої можливості й немає потреби вкладати кошти в його подальший розвиток. Захоплення теорією «затухання» на деякий час припинило геологорозвідувальні роботи з вивчення Криворіжжя, призвело до значного зменшення фінансування на його розвиток.

Новозбудована домна «Комсомолка», 1934 рік

Постанова ЦК ВКП(б) від 15 квітня 1930 року засудила теорію «затухання», оскільки результати обстеження надр Криворіжжя показали, що обсяг запасів залізної руди становить 700—800 мільйонів тонн. До прихильників теорії затухання радянською владою застосовано репресії. Водночас цією постановою вжито низку заходів для сприяння розвитку Криворіжжя як індустріального центру.

Одним із заходів було рішення про початок будівництва за межами тогочасного міста, у степу біля станції Червоне, Криворізького металургійного заводу, майбутньої Криворіжсталі. На будівництві заводу працювало 17 тисяч робітників. У серпні 1934 року введено в експлуатацію першу доменну піч заводу, яку назвали «Комсомолка». Згодом на заводі було споруджено ще дві домни, введено в дію бесемерівський конвертор, блюмінг.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 275 жителів міста.

1936 року закінчено будівництво Криворізького коксохімічного заводу.

З 1934 року в місті функціонує трамвайна лінія. 1936 року утворено три внутрішньоміські райони — Центрально-Міський, Дзержинський і Жовтневий. Сільські ради, які підпорядковувалися Криворізькій міськраді, виділені в окремий сільський район.

Відкрилися перші вищі навчальні заклади: 1929 року — Криворізький гірничо-рудний інститут, а 1930-го — педагогічний інститут.

1939 року чисельність населення досягла 197 621 особи, а 1941-го — 212 878 осіб. У 1940 році в місті нараховувалося 43,4 тис. робітників-металургів, коксохіміків, робітників машинобудівної й місцевої промисловостей, 10 тис. залізничників. У місті було 947 крамниць, 48 їдалень, 23 лікарні, 56 шкіл і 15 ремісничих училищ та шкіл ФЗН, діяли драмтеатр, кінотеатр, 2 палаци культури й 17 клубів.

1939 року створено залізорудні трести «Дзержинськруда», «Жовтеньруда», «Ленінруда», геологорозвідувальний трест «Кривбасгеологія», розпочав роботу бесемерівський цех, який за своїми масштабами та технічним обладнанням став найбільшим у Європі. У 1940 році в місті діяло 160 промислових підприємств.

Друга світова війна

Солдати арештовують людей, 1942

За часів Другої світової війни місто було окуповане німецькими військами (з 14 серпня 1941 по 22 лютого 1944 роки).

Перед окупацією майже все промислове обладнання із заводів та шахт міста було евакуйовано до Нижнього Тагілу. Ще в липні 1941 року демонтували прокатне обладнання на «Криворіжсталі». Уночі 8 серпня 1941 року нарком чорної металургії Іван Тевосян наказав зупинити завод. 13 серпня надійшов наказ: усі промислові об'єкти та обладнання, що не встигли евакуювати, — підірвати. Було виведено з ладу три домни «Криворіжсталі», заміновано та підірвано більшість шахт Кривбасу.

14 вересня 1941 року до міста увійшли війська Вермахту. Німці одразу розпочали розбудовувати органи місцевої влади — управу, жандармерію, поліцію. Почав діяти шталаг 338.

1 жовтня побачив світ часопис «Дзвін» — орган Криворізької міської управи (згодом «Округовий Криворізький часопис»). У жовтні в місті почався Голокост (відомий як «Чорногорська трагедія»), внаслідок якого загинуло майже 7000 осіб.

Для роботи в тилу Криворізький міськком КП(б)У залишив підпільний міський комітет у складі Н. Л. Омельченка, А. Е. Губенка, В. С. Сингирцова, С. Г. Помельникова. Усього за період окупації було утворено 13 (за іншими джерелами 14) підпільних радянських груп.

В роки Другої світової війни деякі викладачі та студенти Криворізького педагогічного інституту брали участь у партизанських загонах та підпільних групах. Це, зокрема, такі особи: Щербина Іван Іларіонович, Швець Іван Никифорович, Мошенський Микола Савич, Решотка Харлампій Савич та Петренко Григорій Григорович.

Український національно-визвольний рух у Кривому Розі було організовано похідною групою ОУН під проводом Петра Рішка (Ріжка), яка прибула до міста 14 серпня 1941 року. До її складу входили Ярослав Потічний, Мирослав Мричко, Дмитро (за іншими джерелами Олександр) Горбачів, Іван Саляк, Іван Тарнавський, Ганна Максимець та інші.

У місті допомогу оунівцям надавали кілька українських перекладачів при німецькій армії, зокрема Теодор Найдич, який налагодив близькі контакти з місцевим українським підпіллям та проводив самостійницьку пропаганду. Восени 1941 року він був заарештований співробітниками гестапо та на початку 1942 року замордований у криворізькій в'язниці під час допитів. Багато інших перекладачів, серед яких Роман Спольський, Олександр Масляник та Віктор Яворський, за зв'язки з українським підпіллям потрапили до німецьких концтаборів.

Проте головною рушійною силою національно-визвольної боротьби в Кривому Розі була група місцевих українців під проводом гірничого інженера Сергія Шерстюка. За часів німецької окупації Шерстюк обіймав посаду Голови міської управи. Ним було запроваджено використання української мови в офіційному діловодстві, оформлення вулиць українськими вивісками, офіційне вживання національного гімну «Ще не вмерла Україна».

Німецькі війська на перехресті вулиць Поштової і Свято-Миколаївської

За ініціативи міської управи в Кривому Розі виходила друком газета «Дзвін» (головний редактор Михайло Пронченко). 1 жовтня 1941 року з прем'єри «Тарас Бульба» розпочав роботу Театр ім. Котляревського. За рік було поставлено 12 вистав, на яких побувало 70 000 глядачів. У місті почали діяти капела бандуристів, музична школа, кінотеатр, спортивне товариство. Також на теренах Криворіжжя відновила свою роботу «Просвіта», яку очолював Юрій Семенко. Зусиллями шкільного відділу міської управи було поновлено навчання в середніх школах та педінституті. В селі Грушівці запрацювала сільськогосподарська школа, а у Веселих Тернах — Криворізька агрономічна школа.

У відносинах із німецькою адміністрацією Шерстюк рішуче відстоював українські інтереси. Така самостійна проукраїнська політика була небезпечна як для німецької окупаційної влади, так і для радянського підпілля. У грудні 1941 року за доносом агента НКВС на прізвище Пастернак Шерстюка було заарештовано Гестапо. На початку січня 1942 року заарештували також цілу низку його соратників. 11 лютого 1942 року Голова міської управи Сергій Шерстюк, головний редактор газети «Дзвін» Михайло Пронченко, активні діячі українського визвольного руху Ганна Максимець, Іван Потапенко та ще близько 150 чоловік були розстріляні біля шахти Валявка. Згодом німецька влада закрила більшість українських шкіл у місті, змінила керівництво театру та розпустила «Просвіту».

Після репресій український національний рух на Криворіжжі переходить до підпілля. На його чолі стає Михайло Васильович Кривошапка. У грудні 1942 року його група здійснює страту провокатора Пастернака, а сам Кривошапка під іменем Василя Михайловича Козика, щоб уникнути арешту, пробився до Дніпра, де продовжив свою діяльність під керівництвом Юрка Леміша.

В результаті наступу Червоної Армії, що проводився з 30 січня по 29 лютого 1944, три танкові, одна моторизована і 8 піхотних дивізій Вермахту (6-та армія) були розгромлені. Війська втратили понад 40 000 чоловік. У полон було захоплено 4600 чоловік. Майже все важке озброєння та автотранспорт були кинуті при відступі або розбиті ударами радянських військ.

Під час визволення міста формуваннями 3-го Українського фронту, спеціальним зведеним загоном 37-ї армії під командуванням підполковника Аркадія Шурупова, частина міста була врятована від затоплення. Радянські війська, що визволяли місто — 37-ма армія, 46-та армія і 17-та повітряна армія. Військам, які брали участь у визволенні Кривого Рогу, наказом Ставки ВГК від 22 лютого 1944 оголошено подяку та в Москві дано салют 20-ма артилерійськими залпами з 224 гармат. Наказом Ставки в ознаменування здобутої перемоги з'єднання і частини, що відзначилися в боях за визволення міста, 22 військових формування отримали найменування «Криворізьких».

Повоєнна доба

Основою промислового розвитку міста був видобуток залізної руди та металургія. По війні у Кривому Розі видобували шахтним способом тільки багаті руди, із вмістом заліза від сорока дев'яти до сімдесяти одного відсотка. Новий поштовх розвитку міста дало будівництво гірничо-збагачувальних комбінатів. Перший з них Південний ГЗК увели в дію 1955 року.

1961 року було збудовано першу чергу Центрального гірничо-збагачувального комбінату, створено трест «Криворіжстальконструкція», 1962 року здійснено пуск ДП-7, оснащеної електронно-обчислювальною технікою, промисловим телебаченням, 1964-го відбувся пуск першої черги Північного ГЗК. У 1965 році в місті діяло 573 підприємства. Впродовж 1960—1985 років промисловий потенціал міста продовжував зростати. 1967 року на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті освоїли випуск нової металургійної сировини — обкотишів. У 1968 році відбулося введення в експлуатацію взуттєвої фабрики № 3, 1969 року відкрито вагоноремонтне депо, 1970 року — запуск унікального комплексу шахти «Артем-2». Із запуском ДП-8 доменний цех КМЗ став найбільшим у Європі, 1974 року — відбувся пуск найбільшої у світі ДП-9. 1975 року створено завод «Ремгормаш», 1976 року — пуск вовнопрядильної фабрики. Інші заводи виробляли прохідницькі комбайни, збагачувальне й енергетичне обладнання, розвивалися легка і харчова промисловість. У ці роки місто стало багатофункціональним. Наприкінці 1960-х років чисельність населення міста перевищила 500 тис. осіб.

1975 року громадськість відзначила 200-річчя міста Кривого Рогу і 100-річчя початку розробки залізних руд Криворізького басейну. Указом Президії Верховної Ради СРСР «за великі успіхи, досягнуті трудящими міста в господарському і культурному будівництві, і в зв'язку з 200-річчям з дня заснування» місто Кривий Ріг було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Трохи раніше 1971 року «за успіхи у виконанні завдань п'ятирічного плану по розвитку гірничорудної і металургійної промисловості» Кривий Ріг був нагороджений орденом Леніна.

16—18 червня 1963 року в місті відбулися масові заворушення, у яких, за різними оцінками, брало участь від 1000 до 6000 осіб. Події отримали назву «Бунт на Соцмісті». Приводом для заворушень стало надання опору співробітникам міліції з боку вояка. У підсумку — четверо вбитих, 15 поранених, приблизно 3000 постали перед судом, 1500 з них отримали тюремні терміни, решта — адміністративний арешт на 15 діб.

Криворіжці найчастіше послуговуються своїм сленгом. Наприклад, слово «ру́дник» означає селище гірників, дуже часто соціально неблагополучне, хаотично забудоване маленькими самобудами 1950-х років, а подекуди й 1920 — 1930-х років. У деяких закутах міста збереглися цілі квартали таких «шанхаїв». З середини 1980-х років і до 1995 року в місті розгортався молодіжний кримінальний рух — так звані «бігуни».

Будівництво Криворізького швидкісного трамвая розпочалося у 1974 році, проте відкриття першої черги зі станціями «Майдан Праці», «Жовтнева» (нині — «Сонячна»), «Майдан Артема» (нині — «Вечірній бульвар») і тимчасовою «Дзержинською» (нині — «Мудрьона») відбулося лише 26 грудня 1986 року. Усі станції, за винятком «Майдану Праці» і тимчасової станції «Дзержинська», були побудовані за стандартами метрополітену. У 1985 році криворізький аеропорт став міжнародним. До кінця 1990-х років, із будівництвом мікрорайонів «Всебратське», завершилося формування міського ансамблю.

Незалежна Україна

Кінець XX — початок XXI століття

За період від проголошення незалежності посаду міського голови в місті обіймали три людини: Юрій Любоненко, Юрій Вілкул та Костянтин Павлов.

Сучасний центр міста, 95 квартал

4 березня 1992 року Криворізька міська рада народних депутатів обрала головою Юрія Любоненко, а 1994 року він же переміг на виборах мера. У 2010 році наступним градоначальником Кривого Рогу став Юрій Вілкул, батько колишнього віцепрем'єр-міністра та член Партії регіонів. Під час місцевих виборів 2015 його було переобрано, попри чисельні протести громадськості та звинувачення у фальсифікаціях від партії «Самопоміч». 6 грудня 2020 року у другому турі виборів мером Кривого Рогу був обраний Костянтин Павлов.

У 2014 році, на тлі загальноукраїнської політичної ситуації, у Кривому Розі відбувались громадські акції: мітинги, автопробіги тощо. Частина жителів виступила на підтримку Євромайдану, частина виступила проти.

Кривий Ріг продовжує залишатись одним із найважливіших промислових центрів України. У 2005 році Криворіжсталь приватизує найбільша металургійна компанія ArcelorMittal, місто стає одним із центрів компаній Євраз і Метінвест.

У місті встановлюються нові пам'ятники, були затверджені офіційні символи — герб, прапор і гімн. У 2010-х роках було проведено ряд реконструкцій. Реконструюють лікарні, метротрам і залізничну станцію «Рокувата», театр, 44 квартал, проспекти Південний та Поштовий.

19 травня 2016 року Дніпропетровською ОДА офіційно були прийняті нові назви топонімів для Кривого Рогу, відповідно до закону України № 317-VIII «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки». Всього було перейменовано 252 топоніми.

З 1 липня 2022 року в Кривому Розі розпочалася процедура перейменування 193 топонімів, пов'язаних з країнами-агресорами — Росією та Білоруссю.

Російсько-українська війна

З початком російського вторгнення Кривий Ріг та район почав страждати від обстрілів. 7 квітня у Кривому Розі російська ракета влучила в житловий сектор. Одна людина постраждала. 18 квітня Криворізький район вчергове опиняється під обстрілом. 25 серпня 2022 року о 2-й годині ночі Металургійний район Кривого Рогу було обстріляно касетними боєприпасами з російської РСЗВ Торнадо-С. Заявлено, що обійшлося без жертв.Пошкоджено транспортні засоби, житловий будинок та адміністративні будівлі. 8 вересня російські війська намагалися завдати ракетного удару по місту, проте ракету було знищено в небі силами ППО. 14 вересня окупанти випустили 8 ракет по місту, 1 з яких було збито. Значно уражено гідротехнічні споруди міста. Президент Володимир Зеленський дав ситуації оцінку, як спробі затопити місто.

13 червня 2023 внаслідок ракетної атаки на місто Кривий Ріг загинуло 11 людей, 34 поранено. 12 осіб перебувають у лікарнях. 14 червня 2023 року у місті оголошено День жалоби.

22 червня 2023 року росіяни обстріляли Кривий Ріг.

Унаслідок бойових дій у регіонах, які опинилися на лінії фронту, до Кривого Рогу переїхало близько 50 000 вимушених переселенців. До евакуйованого в місто ще 2014 року Донецького національного університету економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського додалися інші релоковані заклади: Донецький державний університет внутрішніх справ, Навчально-науковий інститут бізнесу та гостинності з Маріуполя, Краматорський коледж ДонНУЕТ та Маріупольський коледж ДонНУЕТ.

Адміністрація

Адміністративний поділ

До складу Кривого Рогу входять 7 районів: Довгинцівський, Інгулецький, Металургійний, Покровський, Саксаганський, Тернівський та Центрально-Міський. У підпорядкуванні Криворізької міської ради також перебувають селища Авангард, Гірницьке, Коломійцеве, Степне, а також село Новоіванівка та Тернуватий Кут.

1939 року була утворена Петриківська сільрада (с. Ново-Петриково, Петриково, с-ща Калініна, Гомельське, Ново-Українка і радгосп «Красный Забойщик»); ліквідована Весело-Тернівська сільська рада (Весело-Тернівка) міськради Кривий Ріг.

31 серпня 1953 р. с. Іванівка, Ново-Григорівка і Новий Кривий Ріг Новокриворізької сільради Криворізького району включені в смугу м. Кривий Ріг.

1997 року були ліквідовані Залізнична, Мирівська, Рахманівська селищні ради, включені в смугу міськради м. Кривий Ріг (і зняті з обліку) населені пункти: смт Залізничне, Калініне, Суворове, Рахманівка і Мирівське, с. Незалежне, с-ща Рудничне та Травневе.
2002 року включено в межі міста Кривий Ріг м. Інгулець та смт Зелене.
2009 р. знято з обліку, включено в смугу м. Кривий Ріг с-ще Степне.

Устрій

Криворізька міська рада

До складу Криворізької міської ради входять 64 депутати, яких обирає громада міста строком на 5 років. З 2015 року в міській раді представлені 5 політичних сил: Опозиційний блок (29 мандатів), Самопоміч (7 мандатів), УКРОП (7 мандатів), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (6 мандатів), Батьківщина (6 мандатів), Радикальна Партія Олега Ляшка (5 мандатів) та Сила Людей (4 мандати). Через співпрацю з представниками Опозиційного блоку «Батьківщина» розпустила фракцію у Криворізькій міськраді, а лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що розпустить міську організацію політсили.

Виконавчу владу очолює міський голова та Виконавчий комітет, який складається з 12 членів. Йому підпорядковані 33 департаменти та управління, кожне з яких відповідає за певну сферу міського життя: містобудування, економічну або фінансову політику, житлове господарство та інфраструктуру. В кожному адміністративному районі органом виконавчої влади є районна адміністрація.

18 листопада 2015 року відбулося пленарне засідання І сесії Криворізької міської ради VII скликання, на якому Юрій Вілкул, кандидат від Опозиційного блоку був обраний мером. Це рішення було оскаржене представником партії Самопоміч Юрієм Милобогом, депутатами УКРОПу та Сили людей.

Єдиного загальноміського органу судової влади немає, натомість існує 4 окружних суди міста Кривого Рогу, юрисдикції яких розповсюджуються на визначені адміністративні райони міста та Дніпропетровської області. Місто підпорядковане Криворізькому відділу головного управління поліції України в Дніпропетровській області. У Кривому Розі діють установа виконання покарань № 3 та виправна колонія № 80.

У місті розташовані 17-та окрема танкова бригада, з криворіжців сформовані Рота поліції «Кривбас» та 40-й окремий мотопіхотний батальйон «Кривбас». Останній брав участь у боях за Дебальцеве та боях за Іловайськ, а у квітні 2015 року був розформований.

Населення

Чисельність

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року наявне населення в місті налічувало 712,5 тис. осіб (1989 року — 769,1 тис. осіб). З них міського населення — 709,0 тис. осіб (99,5 %), сільського — 3,5 тис. осіб (0,5 %). У порівнянні з 1989 роком частка міського населення зросла (99,2 %).

Статевий розподіл такий: чоловіків — 326,7 тис. осіб, жінок — 385,8 тис. осіб, що становить відповідно 45,8 % та 54,2 %. 1989 року співвідношення становило 46,5 % проти 53,5 %.

Зменшення кількості населення пояснюється як природними, так і міграційними чинниками. Протягом останніх років смертність була вищою, ніж народжуваність. Сальдо міграції, яка включає як внутрішню, так і міжнародну міграцію, було додатним до 2006 року, але потім стало від'ємним. 30 % криворіжців молодші за 25 років.

Під час Російсько-української війни, місто почало приймати вимушених переселенців, у 2014 році — Донецької та Луганської областей, їх кількість сягнула 7000. У 2022 році до Кривого Рогу почали прибувати вимушені переселенці з більшої кількості регіонів унаслідок розширення зони бойових дій.

Згідно з прогнозом, середня очікувана тривалість життя жінок у Кривому Розі зростає з 72,6 року у 2010 до 73,6 року у 2030, а чоловіків — з 61,9 до 65,9 року. Попри більшу очікувану тривалість життя, вищий коефіцієнт народжуваності та покращення сальдо міграції, кількість населення зменшуватиметься й надалі старішатиме. Його чисельність стане меншою на 13 % — до 576 971 особи у 2030.

Містяни підтримують здебільшого ліві та центристські політичні сили. На виборах у 2012 році (виборчі округи № 31, № 32, № 33) підтримку здобули Партія регіонів (36,1 %), Об'єднана опозиція (18,6 %), УДАР (14,1 %), Комуністична партія України (19,2 %) та ВО Свобода (5,4 %). На парламентських виборах у 2014 році здобули перемогу кандидати-самовисуванці та представник «Блоку Петра Порошенка». На президентських виборах у 2010 році у другому турі 28 % громадян, які прийшли на дільниці, проголосували за Юлію Тимошенко, 63 %— за Віктора Януковича. На президентських виборах у 2014 році 46.5 % голосів здобув Петро Порошенко, 19 % — Юлія Тимошенко, 17 % — Олег Ляшко, 18 % — Сергій Тігіпко.

Мовно-національний склад населення

Загальна характеристика

Національний склад населення Кривого Рогу за переписом 2001 року: українці — 79.09 %, росіяни — 17.71 %, білоруси — 0.92 %, євреї — 0.26 %, вірмени — 0.22 %, азербайджанці — 0.18 %, роми — 0.17 %, румуни — 0.13 %, татари — 0.11 %, німці — 0.09 %.

Мовний склад населення Кривого Рогу за переписом 2001 року: українська — 70.85 %, російська — 27.61 %, білоруська — 0.23 %, вірменська — 0.12 %, ромська — 0.12 %, румунська — 0.04 %, болгарська — 0.02 %.

Єврейська громада

Поділи Речі Посполитої XVIII століття призвели до еміграції в Росію бідного єврейського населення. Криворізький регіон у складі Херсонської, а потім Катеринославської губернії входив до межі осілості, тим не менш, особливості його адміністративно-територіального розташування, прагнення влади Російської імперії до ефективного освоєння рудоносних земель давали можливість євреям користуватися певними привілеями. З часом це допомогло євреям зайняти провідні позиції в економіці краю. Тому на Криворіжжі євреї домоглися реальної рівності з представниками інших націй. Тут була рідкісна не тільки для тих років обстановка терпимості, толерантності, взаємоповаги й співпраці людей різних національностей і віросповідань. Разом з українською розвивалася і розквітала і єврейська культура, впливаючи й збагачуючи культури інших народів і сприймаючи їх вплив. За часи радянського панування усе це було втрачено, але за роки незалежності України в Кривому Розі єврейське життя не тільки відродилося, але й успішно розвивається. У місті побудована синагога «Бейт Штерн Шульман», активно діють громада і благодійні фонди, загальноосвітня школа та дитячий садок, випускається міська єврейська газета, а в телеефір регулярно виходить передача «Шофар»

Культура

Театри, музика та кіно

Давні театральні традиції вже існували в Кривому Розі від початку XX сторіччя. У 1909 році на Криворіжжі працював театр «Колізей». 1911-го було відкрито «Новий Театр» Визенберга і Грушевського по вул. Миколаївської (кут вул. Свято-Миколаївської і Церковної). Також у ті часи працювали Літній театр Суспільних зборів, «Чари» — театр-ілюзіон, та «Гігант» Глазера і Полонського. 1919-го року вперше за весь час існування театральної секції в Першому Радянському Театрі демонструвався історичний фільм «Каменярі» (2 серії). Через 11 років було збудовано міський кінотеатр ім. Леніна. 28 серпня 1930 року був створений Державний міжнародний театр соціалістичного сектора, що обслуговував Кременчуцьку та Криворізьку округи з постійним перебуванням у місті Кременчук. На початку 1931 року театр переведений в Кривий Ріг, де він отримує назву — «Кривбас». Урочисте відкриття театру відбулося 5 листопада 1931 року прем'єрою спектаклю «Справа честі» за п'єсою Івана Микитенка. У 1949 році Криворізький театр отримав ім'я Тараса Шевченка.

Ляльковий театр у Кривому Розі було створено в червні 1977 року. Також працюють театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху», театр-студія «Революційна, 13» (більш відома у місті як «САМ»), студія «Баобаб» та Криворізький цирк. Великим майданчиком для культурних проєктів є центр ШELTER+. У місті нараховується три кінотеатри: мережеві «Multiplex» та «Одеса-кіно», а також «Олімп».

У Кривому Розі було засновано музичний гурт Brunettes Shoot Blondes, з нього походять Едуард Драч, Володимир Малахов, Валерій Маренич, Андрій Хавунка та інші.

Релігія

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

У місті розташовано більш як два десятки православних храмів, серед найважливіших — Різдва Пресвятої Богородиці, Архангело-Михайлівська церква, Монастир священномученика Володимира та Спасо-Преображенський собор. Останній є центром Криворізької та Нікопольської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату). За десять років кількість парафій на території єпархії збільшилася з 85 до 224, було відкрито і відновлення кілька нових церков, діє єпархіальна іконописна школа ім. Андрія Рубльова. Центром Криворізького благочиння Православної церкви України є Свято-Володимирський кафедральний собор.

Синагога Бейс Штерн Шульман, збудована у 2010

Також працює Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії Української римо-католицької церкви. Історія існування римо-католицької церкви у Кривому Розі пов'язана з розвитком промисловості, оскільки перші віряни були вихідцями з Польщі та Німеччини, які приїхали розвивати промисловість у місті. На сьогодні недільну службу відвідують близько 200 парафіян. При Костелі діє Спілка поляків Кривого Рогу. У Довгинцівському районі компактно проживає значна кількість вірних УГКЦ. Парафія Святої Трійці в Кривому Розі була заснована в 1995 році. У приміщенні парафії Успіння Пресвятої Діви Марії проводяться богослужіння парафії Святих Володимира і Ольги, у 2014 році була збудована каплиця на честь святого Василія Великого.

У Кривому Розі здавна існує єврейська громада. На початку XX століття в місті функціонували дві синагоги, що розташовувалися по вулиці Каунаській (раніше — Синагогальна вулиця). 29 серпня 2010 року в місті відкрито синагогу Бейс Штерн Шульман. Активно діють Єврейська громада, загальноосвітня школа та дитячий садок, випускається міська єврейська газета, а в телеефір регулярно виходить передача «Шофар».

Функціонують Німецька євангелічно-лютеранська церква України, церква Євангельських християн-баптистів, ВСЦ ХВЄП і церква п'ятидесятників ОЦХВЄ «Благодать». Також у місті діє Криворізька Рада Церков.

Музеї

Найбільший квітковий годинник в Європі. Всередині знаходиться інтерактивний історичний музей

Криворізький міський історико-краєзнавчий музей зберігає природні й археологічні колекції, етнографічні та нумізматичні матеріали, твори образотворчого та народно-прикладного мистецтва, фото та документальні джерела з історії Криворіжжя XIX—XX ст. Засновано його у 1960 році.

Музей має філіали: філія в селі Веселі Терни та меморіальний музей-квартира Григорія Синиці. Йому також належить 3D-відеогалерея на Соцмісті, розташована всередині найбільшого у Європі квіткового годинника. Він розташований у парку Героїв на пр. Металургів. Діаметр циферблата — 22 метри, довжина хвилинної стрілки до 12 метрів. Тут висаджені 22 000 квітів шести видів. Хід стрілки забезпечує годинниковий механізм, розташований під спорудою. Удень кожна година супроводжується мелодійним дзвоном, а вночі годинник підсвічується. Починаючи з 2013 року всередині споруди квіткового годинника почала функціонувати 3D-відеогалерея.

Бюст Олександра Поля

Визначним місцем також є маєток Олександра Поля у Хуторі Дубовому (вулиця Дишинського, поблизу шахти «Більшовик»). Нині належить різним фірмам, лише декілька кімнат відведені під музей.

Історії єврейської громади міста присвячений музей Михайла Мармера, заснований у 2010 році на території місцевої синагоги.

Пам'ятки

Перший пам'ятник був відкритий у 1896 році біля Гданцівського заводу. Це було бронзове погруддя Олександра Поля роботи скульптора Едвардса. Більшість сучасних пам'яток розташовано на площах або в громадських парках — у місті є монументи, присвячені Олександрові Полю, Тарасові Шевченку (два), Богданові Хмельницькому (три, з 1954 року), Василеві Маргелову, Василю Михліку, Дмитру Глінці, Льву Толстому, Олександрові Пушкіну, Михайлові Лермонтову і Максимові Горькому та Данко. Більшість пам'ятників виконані в стилі соціалістичного реалізму, позаяк встановлені у радянські роки. Кілька пам'ятників Леніну під час подій Євромайдану були знесені. Існує десятки меморіалів та кенотафів, присвячених воїнам Другої світової війни. Літак Су-15 виставлений біля авіаційного клубу, Як-40 у Національному авіаційному університеті (в якому також розташований музей авіації), площа Визволення береже танк Т-34-85. Паровоз Е розташований неподалік від залізничного вокзалу.

Новим символом міста став Козак Кривий Ріг.

Музичний фонтан

28 травня 2011 року, з нагоди 236-го Дня народження міста, на площі біля міськвиконкому Кривого Рогу з'явився музичний фонтан. Сьогодні цей фонтан є найбільшим в Україні, а також є улюбленим місцем відпочинку серед жителів і гостей міста, є однією з головних міських визначних пам'яток. Фонтанний комплекс, побудований у вигляді величезного компаса, а вмонтовані в тротуарну плитку металеві стрілки вказують на чотири сторони світу. Бронзові таблички підкажуть, скільки кілометрів від Кривого Рогу до Парижа, Делі, Лондона та інших міст світу.

Кулінарія

Криворізька макова паска - це традиційна обрядова випічка до Великодня, рецепт якої був характерним для родин міста Кривий Ріг. Унікальністю Криворізької макової паски є її начинка та формування і випікання тіста у вигляді рулету. Паска має неперевершений ніжний солодкий смак, пухка та м’яка, довго не черствіє.

Освіта та наука

Криворізький національний університет
Криворізький державний педагогічний університет

Станом на початок 2013 року діє 150 дошкільних навчальних закладів (дитячих садочків) та 149 середніх навчальних закладів (шкіл). Усі вони забезпечені комп'ютерними класами, деякі школи мають плавальні басейни. Діє також 15 середніх спеціальних навчальних закладів (технікуми, коледжі, училища) та 28 вишів.

Кривий Ріг є молодим науковим центром. Тут діє ботанічний сад Національної Академії Наук України. Криворізький національний університет утворений 21 березня 2011 року. У 2011—2016 роках до його складу входили Криворізький педагогічний інститут, який у січні 2016 року перетворено у відновлений Криворізький державний педагогічний університет, Криворізький економічний інститут Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» та металургійний інститут Національної металургійної академії. Він починався як Криворізький вечірній робітничий технікум, що почав навчання 1922 року. За рейтингом «200 найкращих вищих навчальних закладів України» ЮНЕСКО 2013 року КНУ посідав 121 місце.

Працює науково-дослідний гірничорудний інститут та Інститут безпеки праці та екології. Серед інших найвідомішими є коледж Національного авіаційного університету «КРАУСС», міське музичне училище, Політехнічний коледж, Інгулецький технікум та автотранспортний технікум.

Такі вищі навчальні заклади, як Національний транспортний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки та Національний університет «Одеська юридична академія» відкрили в місті свої відділення або наукові центри. Провідним навчальним закладом міста є також Криворізький факультет Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Криворізький коледж Національного авіаційного університету засновано 1951 року. Навчальний процес у коледжі здійснюють 153 викладачів, з яких 15 кандидатів наук і доцентів, 43 викладачі-методисти та викладачі вищої категорії. Він складається з п'яти навчальних та лабораторних корпусів, навчальна практика проводиться на навчальній авіаційно-технічній базі, наземному радіополігоні. У коледжі є сучасна авіаційна техніка. Виробничу практику курсанти проходять в авіаційних компаніях, на авіаційних заводах України та АНТК ім. Антонова. Курсанти навчаються на кафедрі військової підготовки за шістьма військово-обліковими спеціальностями. По закінченні навчання їм присвоюється військове звання «Молодший лейтенант запасу». На базі клубу коледжу працюють духовий оркестр і танцювальний колектив.

Економіка

Див. також: Історія відкриття залізних руд Кривого Рогу

Сучасний Кривий Ріг — це велике індустріальне місто, центр Криворізького залізорудного басейну — найважливішої сировинної бази металургії України.

Криворізький індустріальний регіон відіграє провідну роль в економіці України та є основною сировинною базою для розвитку чорної металургії, має стратегічне значення для економічної незалежності та безпеки держави.

Шахта «Жовтнева» (КЗРК)

У загальному внутрішньому валовому продукті України частка продукції Кривого Рогу становить близько 6,4 %, в експортному потенціалі країни — 7 %. На початку XXI ст. економіка міста становила 11% у ВВП країни за рахунок більшої ролі металургії в економіці.

Обсяг реалізованої промислової продукції по місту за 2009 рік становив 34,9 млрд грн, що на 32 % менше, ніж за аналогічний період 2008 року. У загальному обсязі реалізації Дніпропетровської області частка міста становить 33,9 %.

Протягом 2009 року підприємствами з видобутку та збагачення металевих руд випущено 72,5 млн т руди й концентратів залізних. Двома шахтами оперує компанія «Євраз Суха Балка», чотирма — Криворізький залізорудний комбінат.

На підприємствах металургії та оброблення металу вироблено сталі 5,0 млн т. За 2009 рік вироблено 943,6 тис. т цементу. Будівельний комплекс представлений організаціями різної спеціалізації: цементно-гірничим комбінатом, заводами з виробництва залізобетону, місцевих будматеріалів та іншими. Місто є однією з трьох локацій гіганта HeidelbergCement в Україні.

Економічний потенціал міста представляють близько 6 тисяч підприємств. Промисловість міста налічує 87 великих підприємств різних галузей: чорної металургії, машинобудівної, будматеріалів, хімічної, поліграфічної, деревообробної, легкої, харчової тощо.

У Криворізькому басейні розташовано 8 із 11 підприємств України з видобутку та перероблення залізорудної сировини, а також підприємства з обслуговування основного виробництва. Тому головною містоутворювальною галуззю, яка стійко визначає профіль міста в територіальному розподілі праці, є чорна металургія. У Кривому Розі розташовано один із найбільших у світі металургійних комбінатів — АрселорМіттал Кривий Ріг, п'ять гірничозбагачувальних комбінатів — Північний, Південний, Центральний, Новокриворізький, Інгулецький, три рудоремонтні заводи та інші. Переважна номенклатура: залізна руда, концентрат, агломерат, котуни, чавун, сталь, готовий прокат (арматура, кутик, катанка). Питома вага гірничо-металургійного комплексу становить 86 % загальних обсягів промислового виробництва в місті.

Єдиний у країні Криворізький суриковий завод виробляє залізний сурик, який має попит в Україні та за її межами. Також у місті працюють Криворізький завод гірничого обладнання та Кривбасвибухпром.

Виробництво непродовольчих товарів народного споживання в місті здійснюють понад 40 підприємств різних форм власності, які виготовляють товари легкої промисловості культурно-побутового й господарського призначення, а також будівельної групи.

Харчові продукти в місті виробляють 16 сільськогосподарських підприємств харчової й переробної промисловостей та близько 80 інших суб'єктів підприємництва (Криворізький міськмолокозавод № 1, ковбасні вироби, майонез, хліб та хлібобулочні вироби, пиво, безалкогольні напої, олія, кондитерські вироби тощо).

Крім цього, у місті працюють близько 30 банків, зокрема ПриватБанк, УкрСиббанк, Ощадбанк.

Інфраструктура

Основна характеристика

Постачання газу здійснює ВАТ «Криворіжгаз», активна газифікація почалася 1957 року. Трамваями міста керує комунальне підприємство «Швидкісний трамвай». Послуги водопостачання та водовідведення забезпечує «Кривбасводоканал». Джерелом водопостачання є річка Інгулець та міські водосховища, водогін почав працювати у 1928 році. Постачання електроенергії містянам здійснює ВАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (Криворізька ТЕС).

Експлуатацію багатоквартирних житлових будинків та прибудинкових територій здійснює 45 комунальних підприємств («ЖЕКи»). Разом з цим, розповсюджені Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Інші підприємства — «Кривбасстандартметрологія», «Криворіжтепломережа» (у місті 72 котельні та 383,8 км теплових мереж), ДП «Криворізька теплоцентраль», «Екоспецтранс», «Міськліфт», у місті запроваджена єдина автоматизована міська система комунальних розрахунків «НОВА-КОМ». У Кривому Розі розташовано 68 поштових відділень.

Інститут розвитку міста Кривого Рогу впроваджує розвиток велоінфраструктури, туризму, створення індустріального парку та програму з профілактики ВІЛ/СНІДу. Інфраструктура туризму міста Кривого Рогу складається з міського історико-краєзнавчого музею, навчальних центрів та скансенів. У місті працює 11 готелів. Кривий Ріг є унікальним індустріальним містом, де зосереджена значна кількість великих промислових підприємств. Цікаві об'єкти для відвідування — це 45 шахт, 41 кар'єр, 89 відвалів та безліч спелестологічних об'єктів. Популярні міські екскурсії тривають від 3-х годин до цілого вік-енду.

Транспорт

Станція метротраму Проспект Металургів відкрита у 1989 році

Через місто проходять автошляхи Н11, Н23, Т 0411 та Т 0434. Транзитні автомобільні потоки оминають місто об'їзною дорогою, проте це не вирішує внутрішньоміських транспортних проблем. Вони спричинені станом дорожнього покриття, відсутністю паркінгів та стрімким збільшенням кількості автомобілів.

Міські перевезення автомобільним транспортом здійснюють чотири автопідприємства, які мають власний рухомий склад, матеріально-технічну базу, та 654 приватних автоперевізників. Щоденно на 113 маршрутах міста працюють близько 1200 автобусів різної місткості, що перевозять до 200 тис. пасажирів.

Першу чергу трамвайної лінії в Кривому Розі було відкрито 1935 року. Її довжина становила 8 км. Уже на кінець 1937 року вона була подовжена до 20 км. Тролейбусний рух відкрито 25 грудня 1957 року, нині щодня на 21 тролейбусних маршрутах працює до 70 тролейбусів, на 12 трамвайних — 50 вагонів.

Стела при в'їзді в місто на Кіровоградському шосе

У 2012 році розпочалася інтеграція швидкісного трамвая до трамвайної мережі міста. Метротрам налічує 11 станцій, з яких 4 — підземні. Більша частина лінії збудована за стандартами метрополітену, але як рухомий склад використовуються трамвайні вагони, а не потяги метро. Відкриття першої черги відбулося 26 грудня 1986 року. Діють три маршрути: Кільцева — Майдан Праці, Кільцева — Зарічна та Кільце КМК — Зарічна.

Вокзал станції Кривий Ріг-Головний

Сучасний Кривий Ріг є важливим залізничним вузлом. В місті розташована Криворізька дирекція залізничних перевезень «Укрзалізниці», яка обслуговує п'ять напрямків та щорічно забезпечує до 17 % загальнодержавного обсягу всіх залізничних вантажоперевезень. Кривий Ріг-Головний є її основними воротами. У клієнтів дирекції такі гіганти металургійної промисловості як «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Метінвест», КЗРК, «Суха Балка», Нікопольський завод феросплавів, Нікопольський південнотрубний завод. Загалом добові обсяги вантажоперевезень становлять близько 200 тисяч тонн.

Перші авіарейси з Кривого Рогу в Харків і Одесу почали виконувати ще далекого 1926 року. Через півстоліття в місті був побудований аеропорт «Змичка» з ґрунтовою злітно-посадковою смугою. Невеликими літаками Ан-2, Лі-2, Іл-14 і Ан-24 щорічно перевозилося близько шести тисяч пасажирів.

Сучасну повітряну гавань місто отримало у січні 1979 року, коли поблизу села Лозуватка завершилося будівництво бетонної злітно-посадкової смуги з комплексом авіаційних служб, аеровокзалом, пропускна здатність якого становила 400 осіб за годину. 1986 року, коли почалося будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окиснених руд (спільне будівництво Румунії, Чехословаччини, НДР і Радянського Союзу), аеропорт здобув статус міжнародного. Після здобуття незалежності України експлуатацію летовища здійснює комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Кривій Ріг».

Засоби масової інформації

Друковані

Інтернет-видання

Інтернет-ресурсами є 0564 , Кривий Ріг LIFE та інші.

Криворізький головпоштамт

FM-радіостанції

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 19 всеукраїнських та регіональних радіостанцій:

№п/п Частота, МГц Назва Потужність, кВт Адреса вежі Передавач
1 90,0 «Радіо Культура» 1 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
2 90,4 «Українське радіо» / «Українське радіо Кривий Ріг» 0,25 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
3 91,1 «Армія FM» 1 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
4 91,6 «Люкс FM» 1 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
5 93,5 «DJFM» 1 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
6 98,7 «Радіо Промінь» 0,5 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
7 99,1 «Радіо П'ятниця» 0,25 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
8 100,2 «Країна ФМ» 1 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
9 101,0 «Radio Shanson» 1 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
10 101,4 «Перець FM» 1 вул. Телевізійна 3-А РПЦ "Медіа-Система"
11 102,3 Радіо Кривбас 0,2 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
12 102,7 «Наше радіо» 4 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
13 103,2 «Авторадіо» 1 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
14 103,6 «Power FM» 2 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
15 104,3 «Radio ROKS» 0,2 вул. Дніпровське шосе, 30 Криворізька взуттєва фабрика
16 104,7 «Радіо Релакс» (немає мовлення) 1 вул. Дніпровське шосе, 30 Криворізька взуттєва фабрика
17 105,2 «Город FM» 0,25 вул. Телевізійна 8-А ДФКРРТ
18
105,9
«Радіо Байрактар» 1 вул. Дніпровське шосе, 30 Криворізька взуттєва фабрика
19 106,9 Хіт FM 1 вул. Дніпровське шосе, 30 Криворізька взуттєва фабрика
20 107,4 «Радіо НВ» 1 вул. Дніпровське шосе 30 Криворізька взуттєва фабрика

Більшість FM-радіостанцій ретранслюється з міської телевежі.

Місцеві телерадіокомпанії

У травні 1990 року була заснована ТРК «Криворіжжя», а муніципальна телерадіокомпанія «Рудана» утворена 10 березня 1993 року. Наразі це найбільша в Криворізькому регіоні станція, потенційними глядачами і слухачами якої є понад один мільйон жителів міста і прилеглих районів Дніпропетровської, Кіровоградської, Херсонської та Миколаївської областей.

2015-го року почав трансляцію Перший міський телеканал, інший проєкт групи працює в Одесі.

Спорт

Стадіон «Металург»

У Кривому Розі вельми розвинений як аматорський, так і професіональний спорт.

Найбільший стадіон «Металург» місткістю 29 700 осіб, дві льодові арени, сімнадцять спортивних шкіл виховують приблизно 11 тисяч спортсменів.

Унікальним є міський парашутний клуб «Юний авіатор».

Ще на початку XX сторіччя у місті були створені перші футбольні колективи. У 1925 році відбувся перший розіграш першості Криворізького округу з футболу. В радянські часи «Кривбас» чотири рази (1971, 1975, 1976, 1981 рр.) вигравав турнір 6-ї української зони другої ліги і ставав чемпіоном України, в 1974 року завоював бронзові медалі. Двічі (1972, 1977 рр.) гравці Кривого Рогу виступали в першій лізі радянського футболу.

У першому сезоні чемпіонату незалежної України команда стартувала у першій лізі, а впродовж наступних 21 сезонів виступала в елітному дивізіоні. У 2000 році ФК «Кривбас» грав у фіналі Кубка України. У 1999 і 2000 роках ставав бронзовим призером чемпіонату, але був оголошений банкрутом 2013 року.

У першій лізі виступає ФК «Гірник», заснований 1925 року. Він є головним футбольним клубом міста. Футбольна команда — частина спортивного клубу, де культивують також греко-римську боротьбу, регбі й тайський бокс. Резерв для клубу готує Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа.

«Кривбасбаскет» виступає в Українській баскетбольній суперлізі.

До літа 2015 року існувала команда з хокею на траві «ККНАУ-КРАУСС».

Див. також

Міжнародні відносини

Міста-побратими

До 22 листопада 2017 року відповідно до положень Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 29.09.2010 № 4041 «Про затвердження Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу», міста-побратими Кривого Рогу визначалися безпосередньо цим Статутом (статті 5 розділу I).

22 листопада 2017 року набула чинності нова редакція Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу, яка передбачає інший механізм визначення міст-побратимів. Так, статтею 5 розділу I даного Статуту встановлено, що «Міська рада визначає міста-побратими Кривого Рогу. Положення про міста-побратими м. Кривого Рогу затверджується рішенням міської ради».

В свою чергу Положенням про міста-побратими м. Кривого Рогу, затвердженим рішенням міської ради від 20.12.2017 № 2290 «Про затвердження Положення про міста-побратими м. Кривого Рогу», передбачено (п. 6.1 р. 6), що рішення щодо укладення угоди про побратимство (партнерство) ухвалює Криворізька міська рада.

Поточні

Колишні

Примітки

  1. Ингульская паланка ф. 1734 г. (Российская империя) (російська). 
  2. ↑ Чисельність населення в місті Кривий Ріг з 2011 по 2022 рр. 
  3. Постанова Верховної Ради України від 24 жовтня 2002 року № 217-IV «Про зміну меж міста Кривого Рогу Дніпропетровської області»
  4. РБК-Україна. https://rbc.ua (російська). 
  5. J. G. (Джей Джи). Найбільші міста України. https://dovidka.biz.ua. 
  6. Статистичний збірник "Чисельність наявного населення України" на 1 січня 2020 року. http://ukrcensus.gov.ua (українською). Державна служба статистики України. травень 2020. оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020. 
  7. Лист управління містобудування, архітектури та земельних відносин Криворізької міської ради № 79-із (PDF). Доступ до правди. Криворізька міська рада. 29.12.2017. оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019. 
  8. Початок добутку залізної руди. Індустріальний розвиток (1881 – 1899). Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015. 
  9. ↑ Історична хроніка подій 1919-1921. Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015. 
  10. (рос.). ukraine.arcelormittal.com. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 28 травня 2015. 
  11. «Кривий Ріг — великий індустріальний та культурний центр України».
       — Стратегічний план розвитку міста Кривого Рогу на період до 2025 року : [PDF] // Офіційний вебсайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету : офіційний сайт. — 2018. — 8 лютого. — С.10. — Дата звернення: 04.08.2019. (Аналогічне твердження міститься і додатку 1 до Стратегічного плану розвитку міста Кривого Рогу на період до 2020 року.)
  12. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 1 вересня 2015. 
  13. . Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015. 
  14. Путешественные записки Василя Зуева от Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году" — С.-Петербург, 1787 г.
  15. ТАБЛИЦЯ транслітерації українського алфавіту латиницею // Урядовий портал.
  16. Oxford Dictionaries. «Kryvyi Rih [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]». Oxford University Press, 2013. Accessed 27 August 2013.
  17. Рішення (Х сесія V скликання). Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015. 
  18. Герб. Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015. 
  19. Виконком Криворізької міської ради. . Виконком Криворізької міської ради. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015. 
  20. Савичев Н. П. Символы трудовой и ратной доблести. — Киев: Радянська школа, 1987. — 233 с.
  21. . Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 29 травня 2015. 
  22. Червоний Гірник № 38 (21561) від 28 травня 2015 (сторінка 1).
  23. Історія святкування дня міста - kryvorizhski.info (укр.). 28 жовтня 2022. Процитовано 28 жовтня 2022. 
  24. . Інформаційне агентство «Днепр». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015. 
  25. Офіційний сайт криворіжської єпархії. Архів оригіналу за 30.05.2015. Процитовано 29 травня 2015. 
  26. . Уніан. Релігії. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015. 
  27. . Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 26 жовтня 2020. 
  28. Казаков В. Л., Паранько І. С., Сметана М. Г., Шипунова В. О., Коцюруба В. В., Калініченко О. О. Природнича географія Кривбасу. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005. — 151 с.
  29. ↑ Проект РЕОП. 24 травня 2015. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 24 травня 2015. 
  30. Володимир Леонідович (24 травня 2015). . Виконком Криворізької міської ради. Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015. 
  31. ↑ Екологічна ситуація у місті Кривий Ріг. Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 15 січня 2012. 
  32. «Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища». Міністерство екології та природних ресурсів України. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 30 травня 2015. 
  33. . ТСН. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 19 червня 2010. 
  34. . Портал Косівщини. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 30 травня 2015. 
  35. (рос.). kri.com.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 30 травня 2015. 
  36. ↑ Перші поселення (1734–1775). Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015. 
  37. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с.
  38. Наталья Грищенко (26.04.2016). . Подробности (російська мова). Архів оригіналу за 10.12.2021. Процитовано 26.04.2016. 
  39. 26.04.2016. Архів оригіналу за 04.05.2016. Процитовано 26.04.2016. 
  40. Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary 1890—1907
  41. Рубін П.Криворожский бассейн и его железные руды. Горный журнал, 1888.
  42. Записки капитан-лейтенанта Семечкина", Вид. Об-ва горных инженеров, 1900 р
  43. Діловий і комерційний Кривий Ріг. 1914 р
  44. Гірничо-заводський листок № 4,1902р
  45. Солдатенко В. Ф. Донецько-Криворізька республіка: історія і уроки. В кн.: Регіональна політика України: концептуальні засади, історія, перспективи. К., 1995.
  46. Озерський Ю. А., Гавриленко О. А. Військовий комісар Донецько-Криворізької республіки // Деякі питання історії української держави. — Харків: Харківськ. політехн. ін-т, 1993. — С. 78–87.
  47. ↑ Історична хроніка подій (м. Кривий Ріг) 1919–1921. Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015. 
  48. Чорнодід Л. В. Кривбас у 20–30-ті роки XX ст.: Теорія «затухання» Криворізького залізорудного басейну. — Придніпровський науковий вісник. — 2007. — № 7.
  49. Кривий Ріг. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. [недоступне посилання з грудня 2021]
  50. (укр.). 29 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  51. Влада Кривого Рогу під час німецької окупації - kryvyi-rih-yes.com.ua (укр.). 24 червня 2022. Процитовано 24 червня 2022. 
  52. Дзвін [ 9 липня 2018 у Wayback Machine.]. — 1941. — Ч. 1 (1 жовтня).
  53. Божко О. О. Викладачі та студенти Криворізького педагогічного інституту — учасники партизанських загонів та підпільних груп в роки Великої Вітчизняної війни (на матеріалах архівних документів історичного музею КДПУ) [ 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Війна в історичній та індивідуальній пам'яті: Матеріали всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 66-й річниці Перемоги, 20-річчю Незалежності України (Кривий Ріг, 22 квітня 2011 р.) / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Криворізький державний педагогічний університет. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2011. — С.155–157.
  54. (укр.). 23 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022. 
  55. Типпельскирх К. История Второй мировой войны [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.]. — СПб.: Полигон; М.:АСТ, 1999.
  56. Грылев А. Н. Днепр — Карпаты — Крым [ 23 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — М.: Наука, 1970.
  57. Фокин Е. И. Хроника рядового разведчика. Фронтовая разведка в годы Великой Отечественной войны. 1943—1945 гг. — М.: ЗАО «Центрполиграф», 2006. — 285 с. — (На линии фронта. Правда о войне). Тираж 6000 экз. — ISBN 5-9524-2338-8.
  58. Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945 [ 26 червня 2015 у Wayback Machine.]. / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. — М.: Воениздат, 1985. — 598 с.
  59. Освобождение городов [ 23 січня 2019 у Wayback Machine.]. — М.: Воениздат, 1985.
  60. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974—1985.
  61. Дольчук А. В., доцент кафедри історії України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 червня 2015. 
  62. Народний бунт у Кривому Розі 1963 року [ 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Fakeoff.org, 2015-04-09
  63. . Український тиждень. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  64. «Бегуны». История глупой войны. kri.com.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  65. Електротранспорт України: Енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ: Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с.: іл., схеми. — ISBN 978-966-2321-11-1.
  66. Сайт о железной дороге (рос.)
  67. Мир метро (рос.)
  68. Політична еліта Дніпропетровщини: (Довідник): Інформація станом на 1 травня 2001 р. / Уклали: Шаройкіна Є. А., Бородін Є. І., Довгаль С. А., Гаврюшин О. І., Колохіна А. С. — Дніпропетровськ: надруковано в типографії ТОВ «Призма», 2001.
  69. . Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015. 
  70. . Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015. 
  71. . Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015. 
  72. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2020. 
  73. . Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017. 
  74. Ірина Балачук (29 червня 2022). У Кривому Розі перейменують "московські" вулиці – голова ВА. Українська правда. 
  75. На Дніпропетровщині від російських обстрілів загинули п'ятеро людей. Укрінформ. 7 квітня 2022. 
  76. На Дніпропетровщині ракети рф влучили у цивільну та залізничну інфраструктуру. Укрінформ. 18 квітня 2022. 
  77. Ракета РФ не долетіла до Кривого Рогу, ЗСУ збили її за кілька кілометрів від міста – Вілкул про денний вибух (укр.). Процитовано 9 серпня 2022. 
  78. "Спроба затопити Кривий Ріг": по місту випустили вісім ракет (укр.). Процитовано 2022-14-09. 
  79. Тетяна Лозовенко (13 червня 2023). Кількість загиблих через удар по Кривому Рогу зросла до 10, оголошено день жалоби. Українська правда. 
  80. Дар’я Харченко (13 червня 2023). Серія атак РФ. У Кривому Розі загинули 11 людей, вдень Росія атакувала Херсон, у Білозерці артобстріл росіян вбив священика — онлайн. НВ. 
  81. Ольга Глущенко (22 червня 2023). У Кривому Розі пролунали вибухи – Вілкул. Українська правда. 
  82. У Кривому Розі вже понад 50 тисяч вимушених переселенців (укр.). Процитовано 2022-30-04. 
  83. . Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 18 липня 2021. 
  84. . Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 19 липня 2021. 
  85. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 8 (31). — 23 березня. — С. 4.
  86.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 2 (10 листопада). — С. 30.
  87. . Архів оригіналу за 19.07.2021. Процитовано 19.07.2021. 
  88. . Архів оригіналу за 03.08.2021. Процитовано 03.08.2021. 
  89. . Архів оригіналу за 19.07.2021. Процитовано 19.07.2021. 
  90. . Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 18 листопада 2015. 
  91. . Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015. 
  92. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018. 
  93. . www.dp.npu.gov.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 лютого 2017. 
  94. . 23 квітня 2015. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 12 травня 2017. 
  95. . Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 12 травня Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krivij Rig znachennya Zapit Krivorizhzhya perenapravlyaye syudi div takozh Krivorizhzhya znachennya Krivi j Rig MFA krɪˈʋɪi rʲiɦ prosluhati misto v Ukrayini u Dnipropetrovskij oblasti Some za naselennyam 4 ta druge za plosheyu misto krayini 5 Naselennya stanom na 1 sichnya 2022 roku stanovit 603 9 tis meshkanciv 6 2 Ye najdovshim mistom Yevropi Linijna dovzhina mista vidstan mizh krajnimi pivdennoyu ta pivnichnoyu tochkami na mezhi mista stanovit 66 1 km 7 Krivij RigGerb Krivogo Rogu Prapor Krivogo RoguPanorama istorichnogo centru Krivogo Rogu prospekt Poshtovij prospekt Pivdennij plosha Vizvolennya zaliznichnij vokzal Krivij Rig GolovnijOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Dnipropetrovska oblastRajon Krivorizkij rajonGromada Krivorizka miska gromadaKod KATOTTG UA12060170010065850Zasnovane 1775 248 rokiv Persha zgadka 1734 1 Status mista vid 1919 rokuPodil mista 7 rajonivNaselennya 603 904 01 01 2022 2 povne 603 904 01 01 2022 2 Aglomeraciya Krivorizka aglomeraciyaPlosha 430 3 km Gustota naselennya 1505 osib km Poshtovi indeksi 50000 50479Telefonnij kod 380 056 4 Koordinati 47 54 36 pn sh 33 23 24 sh d H G OVisota nad rivnem morya 84 mVodojma r Saksagan IngulecNazva meshkanciv krivori zhec krivorizha nka krivori zhciMista pobratimi Dujsburg Espoo Koshici Lyublin Mishkolc Rustavi HandanDen mista ostanni subota abo nedilya travnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Krivij Rig Golovnij Rokuvata Krivij Rig Mudrona Krivij Rig SortuvalnijDo obl resp centru fizichna 137 km zalizniceyu 168 km avtoshlyahami 146 kmDo Kiyeva fizichna 316 km zalizniceyu 448 km avtoshlyahami 376 kmMiska vladaAdresa 50101 Ukrayina Dnipropetrovska obl m Krivij Rig pl Molodizhna 1Vebstorinka Krivorizka miska rada ta yiyi vikonkomMiskij golova Vilkul Yurij Grigorovich v o Logotip Krivogo Rogu Krivij Rig u Vikishovishi MapaKrivij RigKrivij RigRoztashovanij na berezi richok Ingulec i Saksagan Krivij Rig buv zasnovanij u 1775 roci kozakami Vijskove poselennya na 1860 rik bulo u skladi Hersonskoyi guberniyi Region pochav zrostati na rubezhi 1880 h rokiv Urbanizaciya Krivogo Rogu ne bula zaplanovanoyu francuzki ta anglijski investiciyi 8 buli zalucheni bumom u metalurgiyi ta girnichodobuvnij promislovosti vidkrittyam bagatih rodovish zaliznoyi rudi Budivnictvo Katerininskoyi zaliznici dlya transportuvannya rudi na Donbas peretvorilo Krivij Rig u velike misto cej status vin otrimav u 1919 roci 9 U 1934 roci vvedeno v ekspluataciyu pershu chergu domenna pich Komsomolka Krivorizkij metalurgijnij zavod nini ArselorMittal Krivij Rig najpotuzhnishe z ponad 500 pidpriyemstv regionu 9 10 U nash chas misto ye velikim industrialnim ta kulturnim centrom Ukrayini 11 Zmist 1 Nazva 1 1 Pohodzhennya 1 2 Zapis inshimi movami 2 Simvolika 3 Geografiya 3 1 Fizichna geografiya 3 2 Roztashuvannya 3 3 Klimat 3 4 Ekologiya 4 Istoriya 4 1 Davnya istoriya 4 2 Kozacka doba 4 3 Rosijska imperiya 4 4 Ukrayinska revolyuciya 4 5 Radyanskij period 4 5 1 Rannij SRSR 4 5 2 Druga svitova vijna 4 5 3 Povoyenna doba 4 6 Nezalezhna Ukrayina 4 6 1 Kinec XX pochatok XXI stolittya 4 6 2 Rosijsko ukrayinska vijna 5 Administraciya 5 1 Administrativnij podil 5 2 Ustrij 6 Naselennya 6 1 Chiselnist 6 2 Movno nacionalnij sklad naselennya 6 2 1 Zagalna harakteristika 6 2 2 Yevrejska gromada 7 Kultura 7 1 Teatri muzika ta kino 7 2 Religiya 7 3 Muzeyi 7 4 Pam yatki 7 5 Muzichnij fontan 7 6 Kulinariya 8 Osvita ta nauka 9 Ekonomika 10 Infrastruktura 10 1 Osnovna harakteristika 10 2 Transport 11 Zasobi masovoyi informaciyi 11 1 Drukovani 11 2 Internet vidannya 11 3 FM radiostanciyi 11 4 Miscevi teleradiokompaniyi 12 Sport 13 Div takozh 14 Mizhnarodni vidnosini 14 1 Mista pobratimi 14 1 1 Potochni 14 1 2 Kolishni 15 Primitki 16 Dzherela ta literatura 17 Literatura 18 PosilannyaNazva RedaguvatiPohodzhennya Redaguvati Populyarna miska legenda stverdzhuye sho misto nazvane na chest svogo zasnovnika Pershe poselennya zimivnik u cij miscevosti zasnuvav krivij bez odnogo oka kozak na im ya Rig Vidomij takozh kozak Ivan Zhdan Rig 12 kotrij buv koshovim otamanom Zaporizkoyi Sichi u 60 70 roki XVII stolittya 13 Reyestri Zaporizkogo Kosha zgaduyut urochishe Krivij Rig she do zasnuvannya postijnogo poselennya U cij miscini zlittya richok Saksagani j Ingulcya utvoryuye dovgij krivij mis rig 14 Zapis inshimi movami Redaguvati Transliteraciya nazvi mista latiniceyu Kryvyi Rih 15 abo Kryvyj Rih naukova transliteraciya kirilici anglijska transliteraciya Kryvȳĭ Rih Kryvȳĭ Rih Kryvyy Rih nimecka Krywyj Rih yidish קריבי ריה או קריבוי רוג Inozemni dzherela chasto navodyat yak ukrayinskij tak i rosijskij variant nazvi sho ne ye zovsim korektno 16 Simvolika RedaguvatiDokladnishe Gerb Krivogo Rogu ta Prapor Krivogo RoguSuchasnij gerb pechatka ta prapor Krivogo Rogu zatverdzheni 28 lyutogo 2007 roku 17 V osnovu gerba pokladena kozacka porohivnicya vigotovlena z rogu sho peredusim vkazuye na nazvu mista i jogo minule yak teritoriyu Zaporizkoyi Sichi legendu pro zasnovnika mista kozaka Krivogo Roga ta inshu versiyu pro pohodzhennya nazvi mista utvorennya krivogo misu rogu pri zlitti richok Ingulec ta Saksagan Porohivnicya takozh govorit pro velikij potencial i mozhlivosti mista Zolotij dubovij trilisnik iz dvoma zholudyami ce simvol sili ta duhovnogo vidrodzhennya Zelenij kolir oznachaye dostatok i radist Chervonij horobrist ta licarski chesnoti 18 Devizom Krivogo Rogu nini ye gaslo Misto dovzhinoyu v zhittya vono zobrazhene na logotipi mista 19 Golovna nagoroda mista nagrudnij znak Za zaslugi pered mistom 40 diyachiv mista mayut zvannya jogo pochesnih gromadyan Za radyanskih chasiv misto nagorodzhene Ordenom Lenina 20 ta Ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora U 2002 roci gimnom Krivogo Rogu viznana pisnya Krivij Rig moye misto 21 Den mista krivorizhci svyatkuyut v ostanni vihidni travnya 22 Vpershe svyatkuvannya dnya mista na stadioni Metalurg vidbulos u 1975 roci na 200 tu richnicyu 23 Tradicijno vidznachayetsya j data zvilnennya mista v chasi nimecko radyanskoyi vijni 22 lyutogo 1944 roku Na zgadku pro vranishnij pochatok operaciyi tradicijnij parad 9 travnya pochinayetsya o 4 godini ranku Svyatimi zastupnikami mista pravoslavni hristiyani Krivogo Rogu vvazhayut svyatogo Mikolaya Chudotvorcya yepiskopiv Onufriya i Porfiriya 24 25 2013 roku vidkritij prisvyachenij yim pam yatnik 26 Geografiya RedaguvatiFizichna geografiya Redaguvati Skeli MODRuDokladnishe Krivorizkij zalizorudnij basejnMisto Krivij Rig roztashovane v centralnij chastini Ukrayinskogo kristalichnogo masivu V geologichnij pobudovi mista ta jogo okolic berut uchast chetvertinni suglinki tovshinoyu 3 25 m sho pidstilayutsya neogenovimi glinami piskami abo trishinuvatimi vapnyakami tovshinoyu 5 11 m Nad neogenovimi vidkladennyami zalyagayut dokembrijski kristalichni porodi graniti sho vihodyat na poverhnyu v dolinah richok U mezhah rajonu vidilyayutsya dva vodonosnih gorizonti vidkladen chetvertinnogo periodu i kristalichnih porid dokembriyu ta produkti yihnoyi rujnaciyi Karta Krivorizkogo rudnogo rajonu 1914Chornozemi zvichajni golovna genetichna grupa gruntiv u primiskij zoni Takozh predstavleni luchno chornozemni ta luchno soloncyuvati grunti Roztashuvannya Redaguvati Chervona Balka Pivnichna Chovnikova stanciya na zlitti Saksagani ta Ingulcya Park imeni Fedora MershavcevaMisto roztashovane u stepovij zoni Ukrayini na zlitti richok Ingulec Saksagan i Balki Chervonoyi yaki vhodyat do basejnu Dnipra Teritoriya okolic rozchlenovana chislennimi balkami Zelena Bereznegovata Chervona Makortova Galahova Lozuvatka Grushevata Petrikova Krasna Rokuvata Suha Glivata Dubova Vovcha Suslova Kobalska Kaletina Krutij Yar Privorotna ta inshi U miscyah vihodu korinnih porid shili richkovih dolin kruti U period tanennya snigu i pislya doshiv dnishami balok protikayut timchasovi vodostoki Stik Ingulcya zaregulovanij Karachunivskim vodoshovishem stik Saksagani Kresivskim vodoshovishem Saksaganskim i Makortivskim vodoshovishami Absolyutni poznachki poverhni vodojmish kolivayutsya vid 30 do 160 m Perevazhni poznachki poverhni stanovlyat 50 100 m abs minimalni harakterni dlya zaplavnih dilyanok richkovih dolin i stanovlyat 30 45 m abs Dolina Ingulcya v mezhah mista perevazhno V podibna shili dolin zavvishki 25 35 m kruti Richishe zviviste ale nerozgaluzhene shirinoyu 40 60 m glibinoyu na perekatah 0 2 0 6 m na plesah do 5 0 m Shvidkist techiyi richki na plesah neznachna U zimovij period zamerzaye Seredni dati pochatku lodostavu do globalnogo poteplinnya klimatu v ostanni 20 rokiv pripadali na 7 12 grudnya chislo dniv z lodovimi yavishami 110 115 Tovshina lodu syagala 20 35 sm Skresala richka 14 16 bereznya Zaraz cherez tepli zimi lodostav na richci nestijkij malopotuzhnij Dolina richki Saksagani v mezhah mista perevazhno trapeceyidalna zaplava vidkrita lugova suha Maye 28 pritok Richka nalezhit do kategoriyi malih richok Perevazhna shirina zaplavi 100 200 m U period vesnyanogo poviddya zaplava zatoplyuyetsya na glibinu 1 0 1 5 m Richishe richki nerozgaluzhene perevazhna shirina jogo 20 40 m Shvidkist techiyi neznachna Prirodnij rezhim richki silno zmineno regulyuvalnim vplivom grebel skidannyam shahtnih i promislovih vod a takozh zaborom vodi na tehnichni potrebi Na dilyanci shahta Saksagan Chornogorka richka perevedena v pidzemnij kolektor Saksaganskij derivacijnij tunel Suchasne girlo richki roztashovane v rajoni selisha Chornogorka nizhche na 1 5 km vid prirodnogo girla v rajoni parku Mershavceva Do mista pidvedeno Kanal Dnipro Ingulec ta Kanal Dnipro Krivij Rig Zagalnij napryam stoku pidzemnih vod Krivorizhzhya na pivden v bik Prichornomorskoyi tektonichnoyi zapadini a takozh do miscevogo bazisu eroziyi richkovih dolin balok yariv podiv tomu miscyami vinikayut dzherela prirodnij vihid pidzemnoyi vodi na zemnu poverhnyu napriklad v rajoni skel MODRu u balci Gandibina na berezi Kresivskogo vodoshovisha v parku ta in ta mokrini miscya prosochuvannya pidzemnih vod na dennu poverhnyu u viglyadi silno zmochenogo gruntu Kiyiv 428 kmN23 Kropivnickij 114 km Shostka 586 km Voronezh 731 kmHarkiv 382 km Lviv 832 km Pn N11 Dnipro 146 kmDoneck 406 kmN23 Zaporizhzhya 193 kmZh Krivij Rig ShPd Kishiniv 450 kmOdesa 322 km Sevastopol 467 km Mariupol 517 km Klimat Redaguvati Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya vologim kontinentalnim klimatom zi spekotnim litom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 27 8 C 82 04 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 6 3 S 20 66 F 27 Bilsha chastina opadiv vipadaye pid chas teployi polovini roku kviten zhovten 268 mm Dobovij maksimum opadiv 90 mm sposterigavsya u chervni 1913 roku Uprodovzh roku sumarna trivalist vipadinnya opadiv 730 godin Za ostanni 60 rokiv posushlivimi ye kozhni 3 4 roki na odne desyatilittya Silni posuhi na Krivorizhzhi buvayut raz na 5 10 rokiv Zlivovi doshi suprovodzhuyutsya grozami ta gradom Najchastishe grozi traplyayutsya v period z travnya po serpen 28 Kilkist dniv zi snizhnim pokrovom 69 Stijkogo snigovogo pokrovu majzhe ne buvaye 52 zim ye bezsnizhnimi ta malosnizhnimi Serednya visota snigu stanovit 10 sm maksimalna 30 sm Vzimku na richkah mozhna sposterigati zimovi pavodki Yih viniknennya pov yazuyetsya z silnimi vidligami tanennyam snigovogo pokrivu i doshami Uprodovzh zimi chastim yavishem ye ozheled 29 Perevazhayut pivnichni ta shidni vitri Ridshe za inshih sposterigayetsya pivdennij viter Vlitku najchastishi pivnichni ta pivnichno zahidni vitri v inshi sezoni roku pivnichno shidni pivnichni ta shidni vitri Shtili traplyayutsya na pochatku oseni ta vlitku 29 30 Klimat Krivogo RoguPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 13 18 9 23 5 31 8 35 8 36 4 38 6 39 6 32 2 31 7 21 7 15 3 39 6Serednij maksimum C 0 9 0 1 6 1 15 21 8 25 2 27 8 27 5 21 4 14 5 5 0 4 13 7Serednya temperatura C 3 5 3 1 1 9 9 6 15 9 19 5 21 8 21 2 15 6 9 1 2 3 2 1 9Serednij minimum C 6 3 6 2 1 8 4 4 9 8 13 7 15 7 15 10 1 4 7 0 6 4 7 4 5Absolyutnij minimum C 27 2 27 3 21 8 9 1 6 2 8 7 3 5 3 7 10 18 6 24 5 27 3Norma opadiv mm 30 29 24 28 45 62 58 32 38 37 31 28 442Dniv z opadami 17 15 13 13 11 11 10 9 8 9 14 18 148Dniv z doshem 7 6 8 12 11 11 10 9 8 8 10 9 109Dniv zi snigom 13 10 6 1 0 0 0 0 0 1 5 11 47Dzherelo WeatherbaseNad teritoriyeyu mista sformuvavsya svoyeridnij mikroklimat ostrova tepla U misti teplishe na 1 8 C Osoblivo ce pomitno v holodnij period roku Takozh bilshe opadiv tumaniv chasto z nizkih hmar i pilo gazovih vikidiv pidpriyemstv ta avtomobiliv vzimku utvoryuyutsya smog znizheni dozi sonyachnoyi radiaciyi Ekologiya Redaguvati Dokladnishe Prirodno zapovidnij fond Krivogo RoguU Krivomu Rozi narahovuyetsya blizko 5 tisyach dzherel zabrudnennya atmosfernogo povitrya Cherez nayavnist rud a takozh budivnictva dorig na osnovi porid krivorizkih rudnikiv zemlya chasto buvaye chervonogo koloruOsnovni pidpriyemstva zabrudnyuvachi atmosfernogo povitrya tis tonn 31 ArselorMittal Krivij Rig 219 1 Pivdennij GZK 36 3 Pivnichnij GZK 11 08 Centralnij GZK 2 2 HeidelbergCement Ukrayina 1 5 Inguleckij GZK 1 3 U 2011 roci ArselorMittal Krivij Rig vhodiv do desyati ob yektiv yaki ye najbilshimi zabrudnyuvachami dovkillya v Ukrayini 32 Mizhvidomcha komisiya po vstanovlennyu rezhimiv roboti dniprovskih vodoshovish prijnyala novij Reglament ekologichnogo ozdorovlennya richki Ingulec iz podovzhennyam terminu promivki z seredini travnya do seredini serpnya 31 Zgidno z rejtingom zhurnalu Korespondent skladenim u 2010 roci na osnovi danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini zi stupenya togo yak bagato nebezpechnih rechovin vikidayut v atmosferu pidpriyemstva i transport mist Ukrayini Krivij Rig viznanij najbrudnishim mistom Ukrayini Na kozhnogo zhitelya Krivogo Rogu pripadaye 634 kg shkidlivih rechovin vikinutih v atmosferu Za cim pokaznikom Krivij Rig viperediv Mariupol ta Burshtin yaki posili vidpovidno druge i tretye miscya v rejtingu 33 Istoriya RedaguvatiDavnya istoriya Redaguvati Kurgan Lyahova MogilaPervisni lyudi na teritoriyi suchasnogo Krivorizhzhya z yavilisya she za kam yanoyi dobi Pro ce svidchat gostrokonechnik znajdenij pri rozkopkah u seli Radionivka sokiri viyavleni v mizhrichchyah Saksagani ta Ingulcya V odnomu z kurganiv rozkopanih na livomu berezi richki Ingulec do zhovtnevogo perevorotu 1917 roku viyavleno posudinu z vidmulenoyi glini z vushkami sho nalezhit do pam yatok tripilskoyi kulturi 34 Kam yana baba znajdena na teritoriyi KrivorizhzhyaRozvinenishimi buli plemena tak zvanoyi katakombnoyi kulturi yaki z yavilisya na teritoriyi Krivorizhzhya v pershij polovini II tisyacholittya do n e Voni zajmalisya perevazhno skotarstvom U XV XII stolittyah do n e z yavlyayutsya skotarsko zemlerobski plemena zrubnoyi kulturi vazhliva rol u gospodarskij diyalnosti yakih nalezhit same zemlerobstvu Dosyagaye rozkvitu v cej period i bronzovo livarne remeslo A na pochatku I tisyacholittya do n e na teritoriyi vsogo Pridniprov ya z yavlyayutsya virobi iz zaliza Osoblivogo poshirennya voni nabuli v Pivnichnomu Prichornomor yi de z yavilisya u VII st do n e kochovi skifski plemena U IX VII stolittyah do n e na terenah suchasnogo Krivorizhzhya zhili kimmerijci U II st n e u stepi Krivorizhzhya zi svoyimi stadami rushili sarmati Arheologichni doslidzhennya dovodyat nayavnist torgovelnih zv yazkiv mizh sarmatami yaki naselyali v toj chas cyu teritoriyu i starodavnimi grekami zokrema z ostrovom Rodos roztashovanomu v shidnij chastini Seredzemnomor ya 35 Na teritoriyi suchasnogo Krivorizhzhya znajdeno takozh poselennya skotariv ta zemlerobiv tak zvanoyi chernyahivskoyi kulturi Najvidomishimi pohovannyami togo periodu ye pohovannya bilya Hristoforivki Na pochatku n e Prichornomor ya naselyali zemlerobski plemena anti Pivdenni okolici shidnoslov yanskih zemel zajmali teritoriyu yaku zajmaye nini Krivorizhzhya U IX XII st na shidnoslov yanskih zemlyah isnuvala mogutnya derzhava Kiyivska Rus U period feodalnoyi rozdroblenosti teritoriya suchasnogo Krivorizhzhya yak i vse Pivdenne Prichornomor ya nazivalosya Dikim polem U cej istorichnij period cya teritoriya bula majzhe ne zaselena Kozacka doba Redaguvati Pam yatnij znak na chest 200 richchya Krivogo Rogu Legendarnij zasnovnik mista Kozak Krivij Rig 2011 rikU seredini XVI st bula stvorena Zaporizka Sich Z XVII st pochinayetsya zaselennya cih zemel kozakami 1734 roku bulo stvoreno Perevizku palanku u pereliku prinalezhnih yij sil i zimivnikiv zgadanij i Krivij Rig 1771 roku v Krivomu Rozi roztashovuyetsya Stavka Kosha Zaporizkoyi Sichi Zalishki fortifikacijnih sporud znahodilisya pri kurgani Careva Mogila do nashogo chasu ne zbereglisya 36 1774 roku akademik Gyuldenshtedt vidvidav rajon Krivogo Rogu i zrobiv jogo pershij naukovij opis Vin zgaduye pro rozrobki chorno slyudistogo slancyu v rajoni zlittya richok Ingulec i Saksagan Pislya zavershennya u 1774 roci rosijsko tureckoyi vijni rosijska vlada vidkrila novij poshtovij trakt sho spoluchiv Kremenchuk iz Kinburnom i Ochakovom de roztashovuvalisya rosijski vijska Same 8 travnya 27 kvitnya za starim stilem 1775 roku v Rozpisi zasnovanih poshtovih stancij po richci Ingulec vid Kremenchuka do Hersona z yavlyayetsya persha oficijna pismova zgadka pro Krivij Rig Misce dlya majbutnoyi poshtovoyi stanciyi zatverdiv ostannij koshovij otaman Zaporozkoyi Sichi Petro Kalnishevskij Za jogo nakazom sluzhbu na stanciyi rozpochali kozackij pisar Feodosij Kudlik i p yatero pidzvitnih jomu kozakiv 36 Pislya likvidaciyi Zaporozkoyi Sichi carskij uryad pochav rozdavati ci zemli u vlasnist vijskovim kozackij starshini pomishikam i kolonistam Naprikinci XVIII stolittya pomishicya Dikonska pereselila na vidileni yij zemli 30 selyanskih simej iz Penzenskoyi guberniyi Yihni poselennya nazivali Dikonkoyu i Katerinivkoyu teper ce teritoriya rudnika imeni Kirova 1808 roku viniklo selo Ingulec a 1818 selo Oleksandriv Dar zasnovane generalom Rahmanovim yakij na zemli otrimanij u podarunok vid Oleksandra I poseliv kripakiv iz Chernigivshini Rosijska imperiya Redaguvati 1817 roku Krivij Rig zgaduyetsya u Pereliku Spisku kazennih selish Hersonskogo j Oleksandrijskogo povitiv yaki u 1816 1817 rr buli zverneni u vijskovi poselennya Vivezennya rudi z kar yeru 1899 rikPislya likvidaciyi 1857 roku vijskovih poselen Krivij Rig perevedeno do rozryadu derzhavnih sil buv centrom Krivorizkoyi volosti Hersonskogo povitu Hersonskoyi guberniyi 37 Stanom na 1859 rik tut nalichuvalosya 554 dvori j 3644 zhiteli U seli Ingulci bulo 1396 zhiteliv a v Oleksandrovomu Dari Rahmanivci 1149 U toj chas isnuvali j inshi poselennya sho zgodom uvijshli v mezhi mista Gdancivka Katerinivka Dovginceve Vechirnij Kut Naprikinci 1850 h rokiv z yavilisya pershi poselennya na pravomu berezi Saksagani v rajoni Kandibinoyi ta Ivanovoyi balok 1863 go bulo zakladeno cerkvu Svyatogo Mikolaya zrujnovana u 1931 doslidzhena u 2016 38 39 U drugij polovini XIX stolittya pochalosya doslidzhennya nadr Krivorizhzhya zokrema zaliznoyi rudi U nomu brali uchast akademiki V Zuyev V Izmajlov profesor Livanov Oleksandr Pol1865 roku do Krivogo Rogu pribuv kolishnij profesor Girnichogo institutu M P Barbot de Marni yakij protyagom 1866 1867 rokiv zajmavsya vivchennyam korisnih kopalin basejnu 40 A 1866 roku Oleksandr Pol provodyachi arheologichni doslidzhennya balki Dubova viyaviv vihodi pokladiv bagatoyi zaliznoyi rudi 41 Div takozh Krivorizkij zalizorudnij basejn 13 kvitnya 1874 roku Imperatorskim Rosijskim tehnichnim tovaristvom priznachena komisiya pid golovuvannyam O O Iossa zadlya doslidzhennya blagonadijnosti rodovisha zaliznih rud j inshih mineralnih bagatstv vidkritih v okolicyah sela Krivij Rig Pislya dovedenoyi nayavnosti na Krivorizhzhi velicheznih zapasiv zaliznoyi rudi 1881 roku buv zasnovanij pershij na Krivorizhzhi Saksaganskij rudnik sho nalezhav francuzkomu Parizkomu Akcionernomu tovaristvu Krivorizkih zaliznih rud Rozpochavsya vazhlivij period u promislovomu rozvitku Krivorizhzhya dzherelo Na rozvitok Krivogo Rogu vplinulo sporudzhennya 1884 roku Katerininskoyi zaliznici 42 yaka spoluchila misto z promislovimi rajonami Pridniprov ya i Donbasu Poshtova vulicya pochatok XX st U seredini 80 h rokiv XIX stolittya do rozrobki krivorizkih zaliznih rud doluchayutsya metalurgijni tovaristva 1885 roku dva rudniki vidkrilo Novorosijske metalurgijne tovaristvo u 1886 mu Pivdenno Rosijske Dniprovske tovaristvo zasnuvalo Galkovskij Shmakovskij i Rostkovskij rudniki She dva rudniki Oleksandrivskij ta Bryanskij protyagom 1886 1888 rokiv stvoreni Bryanskim tovaristvom Vinikayut i dribni rudniki zasnovani okremimi pidpriyemcyami Vprodovzh 1890 1892 rokiv na zemlyah Gdancivskogo mayetku yakij vikupiv Oleksandr Pol Tovaristvo krivorizkih zaliznih rud zbuduvalo chavunolivarnij zavod V 1901 roci dlya postachannya zavodu sirovinoyu z Tarapakovskogo plasta Krivbasu bula vidkrita kanatna doroga demontovana pislya zatoplennya rudnikiv 1897 roku Krivbas za vidobutkom rudi posiv pershe misce viperedivshi Ural stanom na 1900 rik u basejni diyalo 79 rudnikiv Rozvitok promislovosti suprovodzhuvavsya zrostannyam chiselnosti naselennya 1916 roku v Krivomu Rozi prozhivalo 26 7 tisyachi zhiteliv a zagalom na teritoriyi suchasnogo mista blizko 60 tisyach Na pochatku XX stolittya u misti pochali buduvati bagatopoverhovi zhitlovi budinki Deyaki vulici uklali brukivkoyu Prote v misti ne bulo vodoprovodu kanalizaciyi Pracyuvalo 32 likarnyanih ustanovi 26 pochatkovih shkil z yavilisya pershi kinematografi 43 44 Ukrayinska revolyuciya Redaguvati Cinni paperi francuzkogo akcionernogo tovaristva Rudi Krivogo Rogu 1920 Bratska mogila revolyucioneriv pidpilnikivDokladnishe Donecko Krivorizka Radyanska RespublikaU sichni 1918 roku v Krivomu Rozi vnaslidok zbrojnogo povstannya organizovanogo miscevimi bilshovikami bulo rozpusheno miscevi organi Centralnoyi Radi i vstanovleno radyansku vladu Kopalni buli nacionalizovani V lyutomu bula stvorena marionetkova Donecko Krivorizka Radyanska Respublika odnak ce utvorennya de yure proisnuvalo nedovgo a faktichno tak i ne bulo stvorene 45 46 U lyutomu 1918 roku kerivnictvo UNR uklalo Berestejskij mir iz Nimechchinoyu Zgidno z domovlenostyami na dopomogu v borotbi z bilshovizmom na teritoriyu Krivorizhzhya bulo vvedeno chastini soyuznih Nimechchini avstro ugorskih vijsk Armiya uvijshla v misto 27 lyutogo 29 bereznya avstro ugorci okupuvali pivnichni okolici Krivogo Rogu a she cherez dva dni ostatochno perebrali kontrol nad mistom Komendantom Krivogo Rogu buv priznachenij oberlejtenant Genrih Anton fon Geltke Pislya korotkogo periodu vladi Direktoriyi z sichnya 1919 roku v Krivomu Rozi znovu diyali organi vladi URSR 26 lyutogo bulo utvoreno Krivorizkij povit iz 30 volostyami sho uvijshov do skladu Katerinoslavskoyi guberniyi Krivij Rig otrimav status mista 9 serpnya misto zahopili vijska Dobrovolchoyi armiyi pid komanduvannyam generala Denikina Voseni 1919 roku ta na pochatku 1920 go Krivij Rig kilka raziv perehodiv iz ruk u ruki 17 sichnya 1920 roku Krivij Rig ostatochno zajnyali vijska Chervonoyi Armiyi V seli Lozuvatka rozmishuvavsya shtab kavalerijskoyi brigadi Grigoriya Kotovskogo 47 Radyanskij period Redaguvati Rannij SRSR Redaguvati Pislya zakinchennya voyennih podij ta z vhodzhennyam Krivorizhzhya do skladu URSR pochalosya vidnovlennya roboti rudnikiv ta promislovih pidpriyemstv mista Fabrika AEG zbudovana 1930 rokuNaprikinci 1920 h rokiv sered kerivnikiv ta geologiv Pivdennorudnogo trestu nabula poshirennya t zv teoriya zatuhannya Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu 48 Vona polyagala v tomu sho region vicherpav usi svoyi mozhlivosti j nemaye potrebi vkladati koshti v jogo podalshij rozvitok Zahoplennya teoriyeyu zatuhannya na deyakij chas pripinilo geologorozviduvalni roboti z vivchennya Krivorizhzhya prizvelo do znachnogo zmenshennya finansuvannya na jogo rozvitok Novozbudovana domna Komsomolka 1934 rikPostanova CK VKP b vid 15 kvitnya 1930 roku zasudila teoriyu zatuhannya oskilki rezultati obstezhennya nadr Krivorizhzhya pokazali sho obsyag zapasiv zaliznoyi rudi stanovit 700 800 miljoniv tonn Do prihilnikiv teoriyi zatuhannya radyanskoyu vladoyu zastosovano represiyi Vodnochas ciyeyu postanovoyu vzhito nizku zahodiv dlya spriyannya rozvitku Krivorizhzhya yak industrialnogo centru Odnim iz zahodiv bulo rishennya pro pochatok budivnictva za mezhami togochasnogo mista u stepu bilya stanciyi Chervone Krivorizkogo metalurgijnogo zavodu majbutnoyi Krivorizhstali Na budivnictvi zavodu pracyuvalo 17 tisyach robitnikiv U serpni 1934 roku vvedeno v ekspluataciyu pershu domennu pich zavodu yaku nazvali Komsomolka Zgodom na zavodi bulo sporudzheno she dvi domni vvedeno v diyu besemerivskij konvertor blyuming Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 275 zhiteliv mista 49 1936 roku zakincheno budivnictvo Krivorizkogo koksohimichnogo zavodu Z 1934 roku v misti funkcionuye tramvajna liniya 1936 roku utvoreno tri vnutrishnomiski rajoni Centralno Miskij Dzerzhinskij i Zhovtnevij Silski radi yaki pidporyadkovuvalisya Krivorizkij miskradi vidileni v okremij silskij rajon Vidkrilisya pershi vishi navchalni zakladi 1929 roku Krivorizkij girnicho rudnij institut a 1930 go pedagogichnij institut 1939 roku chiselnist naselennya dosyagla 197 621 osobi a 1941 go 212 878 osib U 1940 roci v misti narahovuvalosya 43 4 tis robitnikiv metalurgiv koksohimikiv robitnikiv mashinobudivnoyi j miscevoyi promislovostej 10 tis zaliznichnikiv U misti bulo 947 kramnic 48 yidalen 23 likarni 56 shkil i 15 remisnichih uchilish ta shkil FZN diyali dramteatr kinoteatr 2 palaci kulturi j 17 klubiv 1939 roku stvoreno zalizorudni tresti Dzerzhinskruda Zhovtenruda Leninruda geologorozviduvalnij trest Krivbasgeologiya rozpochav robotu besemerivskij ceh yakij za svoyimi masshtabami ta tehnichnim obladnannyam stav najbilshim u Yevropi U 1940 roci v misti diyalo 160 promislovih pidpriyemstv 47 Druga svitova vijna Redaguvati Soldati areshtovuyut lyudej 1942Za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni misto bulo okupovane nimeckimi vijskami z 14 serpnya 1941 po 22 lyutogo 1944 roki 50 Pered okupaciyeyu majzhe vse promislove obladnannya iz zavodiv ta shaht mista bulo evakujovano do Nizhnogo Tagilu She v lipni 1941 roku demontuvali prokatne obladnannya na Krivorizhstali Unochi 8 serpnya 1941 roku narkom chornoyi metalurgiyi Ivan Tevosyan nakazav zupiniti zavod 13 serpnya nadijshov nakaz usi promislovi ob yekti ta obladnannya sho ne vstigli evakuyuvati pidirvati Bulo vivedeno z ladu tri domni Krivorizhstali zaminovano ta pidirvano bilshist shaht Krivbasu 14 veresnya 1941 roku do mista uvijshli vijska Vermahtu 51 Nimci odrazu rozpochali rozbudovuvati organi miscevoyi vladi upravu zhandarmeriyu policiyu Pochav diyati shtalag 338 1 zhovtnya pobachiv svit chasopis Dzvin organ Krivorizkoyi miskoyi upravi zgodom Okrugovij Krivorizkij chasopis 52 U zhovtni v misti pochavsya Golokost vidomij yak Chornogorska tragediya vnaslidok yakogo zaginulo majzhe 7000 osib Dokladnishe Golokost na KrivorizhzhiDlya roboti v tilu Krivorizkij miskkom KP b U zalishiv pidpilnij miskij komitet u skladi N L Omelchenka A E Gubenka V S Singircova S G Pomelnikova Usogo za period okupaciyi bulo utvoreno 13 za inshimi dzherelami 14 pidpilnih radyanskih grup V roki Drugoyi svitovoyi vijni deyaki vikladachi ta studenti Krivorizkogo pedagogichnogo institutu brali uchast u partizanskih zagonah ta pidpilnih grupah Ce zokrema taki osobi Sherbina Ivan Ilarionovich Shvec Ivan Nikiforovich Moshenskij Mikola Savich Reshotka Harlampij Savich ta Petrenko Grigorij Grigorovich 53 Ukrayinskij nacionalno vizvolnij ruh u Krivomu Rozi bulo organizovano pohidnoyu grupoyu OUN pid provodom Petra Rishka Rizhka yaka pribula do mista 14 serpnya 1941 roku Do yiyi skladu vhodili Yaroslav Potichnij Miroslav Mrichko Dmitro za inshimi dzherelami Oleksandr Gorbachiv Ivan Salyak Ivan Tarnavskij Ganna Maksimec ta inshi U misti dopomogu ounivcyam nadavali kilka ukrayinskih perekladachiv pri nimeckij armiyi zokrema Teodor Najdich yakij nalagodiv blizki kontakti z miscevim ukrayinskim pidpillyam ta provodiv samostijnicku propagandu Voseni 1941 roku vin buv zaareshtovanij spivrobitnikami gestapo ta na pochatku 1942 roku zamordovanij u krivorizkij v yaznici pid chas dopitiv Bagato inshih perekladachiv sered yakih Roman Spolskij Oleksandr Maslyanik ta Viktor Yavorskij za zv yazki z ukrayinskim pidpillyam potrapili do nimeckih konctaboriv 54 Prote golovnoyu rushijnoyu siloyu nacionalno vizvolnoyi borotbi v Krivomu Rozi bula grupa miscevih ukrayinciv pid provodom girnichogo inzhenera Sergiya Sherstyuka Za chasiv nimeckoyi okupaciyi Sherstyuk obijmav posadu Golovi miskoyi upravi Nim bulo zaprovadzheno vikoristannya ukrayinskoyi movi v oficijnomu dilovodstvi oformlennya vulic ukrayinskimi viviskami oficijne vzhivannya nacionalnogo gimnu She ne vmerla Ukrayina Nimecki vijska na perehresti vulic Poshtovoyi i Svyato MikolayivskoyiZa iniciativi miskoyi upravi v Krivomu Rozi vihodila drukom gazeta Dzvin golovnij redaktor Mihajlo Pronchenko 1 zhovtnya 1941 roku z prem yeri Taras Bulba rozpochav robotu Teatr im Kotlyarevskogo Za rik bulo postavleno 12 vistav na yakih pobuvalo 70 000 glyadachiv U misti pochali diyati kapela banduristiv muzichna shkola kinoteatr sportivne tovaristvo Takozh na terenah Krivorizhzhya vidnovila svoyu robotu Prosvita yaku ocholyuvav Yurij Semenko Zusillyami shkilnogo viddilu miskoyi upravi bulo ponovleno navchannya v serednih shkolah ta pedinstituti V seli Grushivci zapracyuvala silskogospodarska shkola a u Veselih Ternah Krivorizka agronomichna shkola U vidnosinah iz nimeckoyu administraciyeyu Sherstyuk rishuche vidstoyuvav ukrayinski interesi Taka samostijna proukrayinska politika bula nebezpechna yak dlya nimeckoyi okupacijnoyi vladi tak i dlya radyanskogo pidpillya U grudni 1941 roku za donosom agenta NKVS na prizvishe Pasternak Sherstyuka bulo zaareshtovano Gestapo Na pochatku sichnya 1942 roku zaareshtuvali takozh cilu nizku jogo soratnikiv 11 lyutogo 1942 roku Golova miskoyi upravi Sergij Sherstyuk golovnij redaktor gazeti Dzvin Mihajlo Pronchenko aktivni diyachi ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Ganna Maksimec Ivan Potapenko ta she blizko 150 cholovik buli rozstrilyani bilya shahti Valyavka Zgodom nimecka vlada zakrila bilshist ukrayinskih shkil u misti zminila kerivnictvo teatru ta rozpustila Prosvitu Pislya represij ukrayinskij nacionalnij ruh na Krivorizhzhi perehodit do pidpillya Na jogo choli staye Mihajlo Vasilovich Krivoshapka U grudni 1942 roku jogo grupa zdijsnyuye stratu provokatora Pasternaka a sam Krivoshapka pid imenem Vasilya Mihajlovicha Kozika shob uniknuti areshtu probivsya do Dnipra de prodovzhiv svoyu diyalnist pid kerivnictvom Yurka Lemisha Dokladnishe Nikopolsko Krivorizka operaciyaV rezultati nastupu Chervonoyi Armiyi sho provodivsya z 30 sichnya po 29 lyutogo 1944 tri tankovi odna motorizovana i 8 pihotnih divizij Vermahtu 6 ta armiya buli rozgromleni Vijska vtratili ponad 40 000 cholovik U polon bulo zahopleno 4600 cholovik Majzhe vse vazhke ozbroyennya ta avtotransport buli kinuti pri vidstupi abo rozbiti udarami radyanskih vijsk 55 56 Pid chas vizvolennya mista formuvannyami 3 go Ukrayinskogo frontu specialnim zvedenim zagonom 37 yi armiyi pid komanduvannyam pidpolkovnika Arkadiya Shurupova chastina mista bula vryatovana vid zatoplennya 57 Radyanski vijska sho vizvolyali misto 37 ma armiya 46 ta armiya i 17 ta povitryana armiya Vijskam yaki brali uchast u vizvolenni Krivogo Rogu nakazom Stavki VGK vid 22 lyutogo 1944 ogolosheno podyaku ta v Moskvi dano salyut 20 ma artilerijskimi zalpami z 224 garmat Nakazom Stavki v oznamenuvannya zdobutoyi peremogi z yednannya i chastini sho vidznachilisya v boyah za vizvolennya mista 22 vijskovih formuvannya otrimali najmenuvannya Krivorizkih 58 59 Povoyenna doba Redaguvati Osnovoyu promislovogo rozvitku mista buv vidobutok zaliznoyi rudi ta metalurgiya Po vijni u Krivomu Rozi vidobuvali shahtnim sposobom tilki bagati rudi iz vmistom zaliza vid soroka dev yati do simdesyati odnogo vidsotka Novij poshtovh rozvitku mista dalo budivnictvo girnicho zbagachuvalnih kombinativ Pershij z nih Pivdennij GZK uveli v diyu 1955 roku 1961 roku bulo zbudovano pershu chergu Centralnogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu stvoreno trest Krivorizhstalkonstrukciya 1962 roku zdijsneno pusk DP 7 osnashenoyi elektronno obchislyuvalnoyu tehnikoyu promislovim telebachennyam 1964 go vidbuvsya pusk pershoyi chergi Pivnichnogo GZK U 1965 roci v misti diyalo 573 pidpriyemstva Vprodovzh 1960 1985 rokiv promislovij potencial mista prodovzhuvav zrostati 1967 roku na Centralnomu girnicho zbagachuvalnomu kombinati osvoyili vipusk novoyi metalurgijnoyi sirovini obkotishiv U 1968 roci vidbulosya vvedennya v ekspluataciyu vzuttyevoyi fabriki 3 1969 roku vidkrito vagonoremontne depo 1970 roku zapusk unikalnogo kompleksu shahti Artem 2 Iz zapuskom DP 8 domennij ceh KMZ stav najbilshim u Yevropi 1974 roku vidbuvsya pusk najbilshoyi u sviti DP 9 1975 roku stvoreno zavod Remgormash 1976 roku pusk vovnopryadilnoyi fabriki Inshi zavodi viroblyali prohidnicki kombajni zbagachuvalne j energetichne obladnannya rozvivalisya legka i harchova promislovist U ci roki misto stalo bagatofunkcionalnim Naprikinci 1960 h rokiv chiselnist naselennya mista perevishila 500 tis osib 60 1975 roku gromadskist vidznachila 200 richchya mista Krivogo Rogu i 100 richchya pochatku rozrobki zaliznih rud Krivorizkogo basejnu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR za veliki uspihi dosyagnuti trudyashimi mista v gospodarskomu i kulturnomu budivnictvi i v zv yazku z 200 richchyam z dnya zasnuvannya misto Krivij Rig bulo nagorodzheno ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Trohi ranishe 1971 roku za uspihi u vikonanni zavdan p yatirichnogo planu po rozvitku girnichorudnoyi i metalurgijnoyi promislovosti Krivij Rig buv nagorodzhenij ordenom Lenina 16 18 chervnya 1963 roku v misti vidbulisya masovi zavorushennya u yakih za riznimi ocinkami bralo uchast vid 1000 do 6000 osib 61 Podiyi otrimali nazvu Bunt na Socmisti Privodom dlya zavorushen stalo nadannya oporu spivrobitnikam miliciyi z boku voyaka U pidsumku chetvero vbitih 15 poranenih priblizno 3000 postali pered sudom 1500 z nih otrimali tyuremni termini reshta administrativnij aresht na 15 dib 62 Krivorizhci najchastishe poslugovuyutsya svoyim slengom Napriklad slovo ru dnik oznachaye selishe girnikiv duzhe chasto socialno neblagopoluchne haotichno zabudovane malenkimi samobudami 1950 h rokiv a podekudi j 1920 1930 h rokiv U deyakih zakutah mista zbereglisya cili kvartali takih shanhayiv 63 Z seredini 1980 h rokiv i do 1995 roku v misti rozgortavsya molodizhnij kriminalnij ruh tak zvani biguni 64 Budivnictvo Krivorizkogo shvidkisnogo tramvaya rozpochalosya u 1974 roci 65 prote vidkrittya pershoyi chergi zi stanciyami Majdan Praci Zhovtneva nini Sonyachna Majdan Artema nini Vechirnij bulvar i timchasovoyu Dzerzhinskoyu nini Mudrona vidbulosya lishe 26 grudnya 1986 roku 66 67 Usi stanciyi za vinyatkom Majdanu Praci i timchasovoyi stanciyi Dzerzhinska buli pobudovani za standartami metropolitenu U 1985 roci krivorizkij aeroport stav mizhnarodnim Do kincya 1990 h rokiv iz budivnictvom mikrorajoniv Vsebratske zavershilosya formuvannya miskogo ansamblyu Nezalezhna Ukrayina Redaguvati Kinec XX pochatok XXI stolittya Redaguvati Za period vid progoloshennya nezalezhnosti posadu miskogo golovi v misti obijmali tri lyudini Yurij Lyubonenko Yurij Vilkul ta Kostyantin Pavlov Suchasnij centr mista 95 kvartal4 bereznya 1992 roku Krivorizka miska rada narodnih deputativ obrala golovoyu Yuriya Lyubonenko a 1994 roku vin zhe peremig na viborah mera 68 U 2010 roci nastupnim gradonachalnikom Krivogo Rogu stav Yurij Vilkul batko kolishnogo viceprem yer ministra ta chlen Partiyi regioniv Pid chas miscevih viboriv 2015 jogo bulo pereobrano popri chiselni protesti gromadskosti 69 70 ta zvinuvachennya u falsifikaciyah vid partiyi Samopomich 71 6 grudnya 2020 roku u drugomu turi viboriv merom Krivogo Rogu buv obranij Kostyantin Pavlov 72 U 2014 roci na tli zagalnoukrayinskoyi politichnoyi situaciyi u Krivomu Rozi vidbuvalis gromadski akciyi mitingi avtoprobigi tosho Chastina zhiteliv vistupila na pidtrimku Yevromajdanu chastina vistupila proti Krivij Rig prodovzhuye zalishatis odnim iz najvazhlivishih promislovih centriv Ukrayini U 2005 roci Krivorizhstal privatizuye najbilsha metalurgijna kompaniya ArcelorMittal misto staye odnim iz centriv kompanij Yevraz i Metinvest U misti vstanovlyuyutsya novi pam yatniki buli zatverdzheni oficijni simvoli gerb prapor i gimn U 2010 h rokah bulo provedeno ryad rekonstrukcij Rekonstruyuyut likarni metrotram i zaliznichnu stanciyu Rokuvata teatr 44 kvartal prospekti Pivdennij ta Poshtovij 19 travnya 2016 roku Dnipropetrovskoyu ODA oficijno buli prijnyati novi nazvi toponimiv dlya Krivogo Rogu vidpovidno do zakonu Ukrayini 317 VIII Pro zasudzhennya komunistichnogo i nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini i zaborona propagandi yih simvoliki Vsogo bulo perejmenovano 252 toponimi 73 Z 1 lipnya 2022 roku v Krivomu Rozi rozpochalasya procedura perejmenuvannya 193 toponimiv pov yazanih z krayinami agresorami Rosiyeyu ta Bilorussyu 74 Rosijsko ukrayinska vijna Redaguvati Dokladnishe Obstrili Krivogo Rogu ta Udar po grebli Karachunivskogo vodoshovishaZ pochatkom rosijskogo vtorgnennya Krivij Rig ta rajon pochav strazhdati vid obstriliv 7 kvitnya u Krivomu Rozi rosijska raketa vluchila v zhitlovij sektor Odna lyudina postrazhdala 75 18 kvitnya Krivorizkij rajon vchergove opinyayetsya pid obstrilom 76 25 serpnya 2022 roku o 2 j godini nochi Metalurgijnij rajon Krivogo Rogu bulo obstrilyano kasetnimi boyepripasami z rosijskoyi RSZV Tornado S Zayavleno sho obijshlosya bez zhertv Poshkodzheno transportni zasobi zhitlovij budinok ta administrativni budivli 8 veresnya rosijski vijska namagalisya zavdati raketnogo udaru po mistu prote raketu bulo znisheno v nebi silami PPO 77 14 veresnya okupanti vipustili 8 raket po mistu 1 z yakih bulo zbito Znachno urazheno gidrotehnichni sporudi mista Prezident Volodimir Zelenskij dav situaciyi ocinku yak sprobi zatopiti misto 78 13 chervnya 2023 vnaslidok raketnoyi ataki na misto Krivij Rig zaginulo 11 lyudej 34 poraneno 12 osib perebuvayut u likarnyah 14 chervnya 2023 roku u misti ogolosheno Den zhalobi 79 80 22 chervnya 2023 roku rosiyani obstrilyali Krivij Rig 81 Unaslidok bojovih dij u regionah yaki opinilisya na liniyi frontu do Krivogo Rogu pereyihalo blizko 50 000 vimushenih pereselenciv 82 Do evakujovanogo v misto she 2014 roku Doneckogo nacionalnogo universitetu ekonomiki i torgivli imeni M Tugan Baranovskogo dodalisya inshi relokovani zakladi Doneckij derzhavnij universitet vnutrishnih sprav Navchalno naukovij institut biznesu ta gostinnosti z Mariupolya Kramatorskij koledzh DonNUET ta Mariupolskij koledzh DonNUET Administraciya RedaguvatiTernivskij rajon Pokrovskij rajon Saksaganskij rajon Centralno Miskij rajon Dovgincivskij rajon Metalurgijnij rajon Inguleckij rajon Administrativnij podil Redaguvati Do skladu Krivogo Rogu vhodyat 7 rajoniv Dovgincivskij Inguleckij Metalurgijnij Pokrovskij Saksaganskij Ternivskij ta Centralno Miskij U pidporyadkuvanni Krivorizkoyi miskoyi radi takozh perebuvayut selisha Avangard Girnicke Kolomijceve Stepne a takozh selo Novoivanivka ta Ternuvatij Kut 1939 roku bula utvorena Petrikivska silrada s Novo Petrikovo 83 Petrikovo s sha Kalinina Gomelske Novo Ukrayinka i radgosp Krasnyj Zabojshik likvidovana Veselo Ternivska silska rada Veselo Ternivka 84 miskradi Krivij Rig 85 31 serpnya 1953 r s Ivanivka Novo Grigorivka i Novij Krivij Rig Novokrivorizkoyi silradi Krivorizkogo rajonu vklyucheni v smugu m Krivij Rig 86 1997 roku buli likvidovani Zaliznichna Mirivska Rahmanivska selishni radi vklyucheni v smugu miskradi m Krivij Rig i znyati z obliku naseleni punkti smt Zaliznichne Kalinine Suvorove Rahmanivka i Mirivske s Nezalezhne s sha Rudnichne ta Travneve 87 2002 roku vklyucheno v mezhi mista Krivij Rig m Ingulec ta smt Zelene 88 2009 r znyato z obliku vklyucheno v smugu m Krivij Rig s she Stepne 89 Ustrij Redaguvati Dokladnishe Krivorizka miska rada Krivorizka miska radaDo skladu Krivorizkoyi miskoyi radi vhodyat 64 deputati yakih obiraye gromada mista strokom na 5 rokiv Z 2015 roku v miskij radi predstavleni 5 politichnih sil Opozicijnij blok 29 mandativ Samopomich 7 mandativ UKROP 7 mandativ Blok Petra Poroshenka Solidarnist 6 mandativ Batkivshina 6 mandativ Radikalna Partiya Olega Lyashka 5 mandativ ta Sila Lyudej 4 mandati 90 Cherez spivpracyu z predstavnikami Opozicijnogo bloku Batkivshina rozpustila frakciyu u Krivorizkij miskradi a lider Radikalnoyi partiyi Oleg Lyashko zayaviv sho rozpustit misku organizaciyu politsili 91 Vikonavchu vladu ocholyuye miskij golova ta Vikonavchij komitet yakij skladayetsya z 12 chleniv Jomu pidporyadkovani 33 departamenti ta upravlinnya kozhne z yakih vidpovidaye za pevnu sferu miskogo zhittya mistobuduvannya ekonomichnu abo finansovu politiku zhitlove gospodarstvo ta infrastrukturu V kozhnomu administrativnomu rajoni organom vikonavchoyi vladi ye rajonna administraciya 18 listopada 2015 roku vidbulosya plenarne zasidannya I sesiyi Krivorizkoyi miskoyi radi VII sklikannya na yakomu Yurij Vilkul kandidat vid Opozicijnogo bloku buv obranij merom Ce rishennya bulo oskarzhene predstavnikom partiyi Samopomich Yuriyem Milobogom deputatami UKROPu ta Sili lyudej Yedinogo zagalnomiskogo organu sudovoyi vladi nemaye natomist isnuye 4 okruzhnih sudi mista Krivogo Rogu yurisdikciyi yakih rozpovsyudzhuyutsya na viznacheni administrativni rajoni mista ta Dnipropetrovskoyi oblasti 92 Misto pidporyadkovane Krivorizkomu viddilu golovnogo upravlinnya policiyi Ukrayini v Dnipropetrovskij oblasti 93 U Krivomu Rozi diyut ustanova vikonannya pokaran 3 ta vipravna koloniya 80 U misti roztashovani 17 ta okrema tankova brigada z krivorizhciv sformovani Rota policiyi Krivbas ta 40 j okremij motopihotnij bataljon Krivbas Ostannij brav uchast u boyah za Debalceve ta boyah za Ilovajsk a u kvitni 2015 roku buv rozformovanij 94 95 Naselennya RedaguvatiDokladnishe Naselennya Krivogo RoguChiselnist Redaguvati Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku nayavne naselennya v misti nalichuvalo 712 5 96 tis osib 1989 roku 769 1 tis osib Z nih miskogo naselennya 709 0 tis osib 99 5 silskogo 3 5 tis osib 0 5 U porivnyanni z 1989 rokom chastka miskogo naselennya zrosla 99 2 Statevij rozpodil takij cholovikiv 326 7 tis osib zhinok 385 8 tis osib sho stanovit vidpovidno 45 8 ta 54 2 1989 roku spivvidnoshennya stanovilo 46 5 proti 53 5 29 Zmenshennya kilkosti naselennya poyasnyuyetsya yak prirodnimi tak i migracijnimi chinnikami Protyagom ostannih rokiv smertnist bula vishoyu nizh narodzhuvanist Saldo migraciyi yaka vklyuchaye yak vnutrishnyu tak i mizhnarodnu migraciyu bulo dodatnim do 2006 roku ale potim stalo vid yemnim 30 krivorizhciv molodshi za 25 rokiv 29 Pid chas Rosijsko ukrayinskoyi vijni misto pochalo prijmati vimushenih pereselenciv u 2014 roci Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej yih kilkist syagnula 7000 97 98 99 U 2022 roci do Krivogo Rogu pochali pribuvati vimusheni pereselenci z bilshoyi kilkosti regioniv unaslidok rozshirennya zoni bojovih dij Zgidno z prognozom serednya ochikuvana trivalist zhittya zhinok u Krivomu Rozi zrostaye z 72 6 roku u 2010 do 73 6 roku u 2030 a cholovikiv z 61 9 do 65 9 roku Popri bilshu ochikuvanu trivalist zhittya vishij koeficiyent narodzhuvanosti ta pokrashennya saldo migraciyi kilkist naselennya zmenshuvatimetsya j nadali starishatime Jogo chiselnist stane menshoyu na 13 do 576 971 osobi u 2030 Mistyani pidtrimuyut zdebilshogo livi ta centristski politichni sili Na viborah u 2012 roci viborchi okrugi 31 32 33 pidtrimku zdobuli Partiya regioniv 36 1 Ob yednana opoziciya 18 6 UDAR 14 1 Komunistichna partiya Ukrayini 19 2 ta VO Svoboda 5 4 Na parlamentskih viborah u 2014 roci zdobuli peremogu kandidati samovisuvanci ta predstavnik Bloku Petra Poroshenka 100 Na prezidentskih viborah u 2010 roci u drugomu turi 28 gromadyan yaki prijshli na dilnici progolosuvali za Yuliyu Timoshenko 63 za Viktora Yanukovicha 101 Na prezidentskih viborah u 2014 roci 46 5 golosiv zdobuv Petro Poroshenko 19 Yuliya Timoshenko 17 Oleg Lyashko 18 Sergij Tigipko 102 Movno nacionalnij sklad naselennya Redaguvati Zagalna harakteristika Redaguvati Nacionalnij sklad naselennya Krivogo Rogu za perepisom 2001 roku ukrayinci 79 09 rosiyani 17 71 bilorusi 0 92 yevreyi 0 26 virmeni 0 22 azerbajdzhanci 0 18 romi 0 17 rumuni 0 13 tatari 0 11 nimci 0 09 103 Movnij sklad naselennya Krivogo Rogu za perepisom 2001 roku ukrayinska 70 85 rosijska 27 61 biloruska 0 23 virmenska 0 12 romska 0 12 rumunska 0 04 bolgarska 0 02 104 Yevrejska gromada Redaguvati Podili Rechi Pospolitoyi XVIII stolittya prizveli do emigraciyi v Rosiyu bidnogo yevrejskogo naselennya Krivorizkij region u skladi Hersonskoyi a potim Katerinoslavskoyi guberniyi vhodiv do mezhi osilosti tim ne mensh osoblivosti jogo administrativno teritorialnogo roztashuvannya pragnennya vladi Rosijskoyi imperiyi do efektivnogo osvoyennya rudonosnih zemel davali mozhlivist yevreyam koristuvatisya pevnimi privileyami Z chasom ce dopomoglo yevreyam zajnyati providni poziciyi v ekonomici krayu Tomu na Krivorizhzhi yevreyi domoglisya realnoyi rivnosti z predstavnikami inshih nacij 105 Tut bula ridkisna ne tilki dlya tih rokiv obstanovka terpimosti tolerantnosti vzayemopovagi j spivpraci lyudej riznih nacionalnostej i virospovidan Razom z ukrayinskoyu rozvivalasya i rozkvitala i yevrejska kultura vplivayuchi j zbagachuyuchi kulturi inshih narodiv i sprijmayuchi yih vpliv Za chasi radyanskogo panuvannya use ce bulo vtracheno 105 ale za roki nezalezhnosti Ukrayini v Krivomu Rozi yevrejske zhittya ne tilki vidrodilosya ale j uspishno rozvivayetsya U misti pobudovana sinagoga Bejt Shtern Shulman aktivno diyut gromada i blagodijni fondi zagalnoosvitnya shkola ta dityachij sadok 106 107 vipuskayetsya miska yevrejska gazeta a v teleefir regulyarno vihodit peredacha Shofar 105 108 Kultura RedaguvatiTeatri muzika ta kino Redaguvati Davni teatralni tradiciyi vzhe isnuvali v Krivomu Rozi vid pochatku XX storichchya U 1909 roci na Krivorizhzhi pracyuvav teatr Kolizej 109 1911 go bulo vidkrito Novij Teatr Vizenberga i Grushevskogo po vul Mikolayivskoyi kut vul Svyato Mikolayivskoyi i Cerkovnoyi Takozh u ti chasi pracyuvali Litnij teatr Suspilnih zboriv Chari teatr ilyuzion ta Gigant Glazera i Polonskogo 1919 go roku vpershe za ves chas isnuvannya teatralnoyi sekciyi v Pershomu Radyanskomu Teatri demonstruvavsya istorichnij film Kamenyari 2 seriyi Cherez 11 rokiv bulo zbudovano miskij kinoteatr im Lenina 28 serpnya 1930 roku buv stvorenij Derzhavnij mizhnarodnij teatr socialistichnogo sektora sho obslugovuvav Kremenchucku ta Krivorizku okrugi z postijnim perebuvannyam u misti Kremenchuk Na pochatku 1931 roku teatr perevedenij v Krivij Rig de vin otrimuye nazvu Krivbas Urochiste vidkrittya teatru vidbulosya 5 listopada 1931 roku prem yeroyu spektaklyu Sprava chesti za p yesoyu Ivana Mikitenka U 1949 roci Krivorizkij teatr otrimav im ya Tarasa Shevchenka Lyalkovij teatr u Krivomu Rozi bulo stvoreno v chervni 1977 roku Takozh pracyuyut teatr muzichno plastichnih mistectv Akademiya ruhu teatr studiya Revolyucijna 13 bilsh vidoma u misti yak SAM studiya Baobab ta Krivorizkij cirk Velikim majdanchikom dlya kulturnih proyektiv ye centr ShELTER U misti narahovuyetsya tri kinoteatri merezhevi Multiplex ta Odesa kino a takozh Olimp U Krivomu Rozi bulo zasnovano muzichnij gurt Brunettes Shoot Blondes z nogo pohodyat Eduard Drach Volodimir Malahov Valerij Marenich Andrij Havunka ta inshi Religiya Redaguvati Dokladnishe Hrami Krivogo Rogu Cerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciU misti roztashovano bilsh yak dva desyatki pravoslavnih hramiv sered najvazhlivishih Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Arhangelo Mihajlivska cerkva Monastir svyashennomuchenika Volodimira ta Spaso Preobrazhenskij sobor Ostannij ye centrom Krivorizkoyi ta Nikopolskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Za desyat rokiv kilkist parafij na teritoriyi yeparhiyi zbilshilasya z 85 do 224 bulo vidkrito i vidnovlennya kilka novih cerkov diye yeparhialna ikonopisna shkola im Andriya Rublova Centrom Krivorizkogo blagochinnya Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini ye Svyato Volodimirskij kafedralnij sobor Sinagoga Bejs Shtern Shulman zbudovana u 2010Takozh pracyuye Parafiya Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Ukrayinskoyi rimo katolickoyi cerkvi Istoriya isnuvannya rimo katolickoyi cerkvi u Krivomu Rozi pov yazana z rozvitkom promislovosti oskilki pershi viryani buli vihidcyami z Polshi ta Nimechchini yaki priyihali rozvivati promislovist u misti 110 Na sogodni nedilnu sluzhbu vidviduyut blizko 200 parafiyan Pri Kosteli diye Spilka polyakiv Krivogo Rogu U Dovgincivskomu rajoni kompaktno prozhivaye znachna kilkist virnih UGKC Parafiya Svyatoyi Trijci v Krivomu Rozi bula zasnovana v 1995 roci U primishenni parafiyi Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi provodyatsya bogosluzhinnya parafiyi Svyatih Volodimira i Olgi u 2014 roci bula zbudovana kaplicya na chest svyatogo Vasiliya Velikogo 111 U Krivomu Rozi zdavna isnuye yevrejska gromada Na pochatku XX stolittya v misti funkcionuvali dvi sinagogi sho roztashovuvalisya po vulici Kaunaskij ranishe Sinagogalna vulicya 29 serpnya 2010 roku v misti vidkrito sinagogu Bejs Shtern Shulman 112 Aktivno diyut Yevrejska gromada zagalnoosvitnya shkola ta dityachij sadok vipuskayetsya miska yevrejska gazeta a v teleefir regulyarno vihodit peredacha Shofar Funkcionuyut Nimecka yevangelichno lyuteranska cerkva Ukrayini cerkva Yevangelskih hristiyan baptistiv VSC HVYeP i cerkva p yatidesyatnikiv OCHVYe Blagodat Takozh u misti diye Krivorizka Rada Cerkov 113 Muzeyi Redaguvati Najbilshij kvitkovij godinnik v Yevropi Vseredini znahoditsya interaktivnij istorichnij muzejKrivorizkij miskij istoriko krayeznavchij muzej zberigaye prirodni j arheologichni kolekciyi etnografichni ta numizmatichni materiali tvori obrazotvorchogo ta narodno prikladnogo mistectva foto ta dokumentalni dzherela z istoriyi Krivorizhzhya XIX XX st Zasnovano jogo u 1960 roci Muzej maye filiali filiya v seli Veseli Terni ta memorialnij muzej kvartira Grigoriya Sinici Jomu takozh nalezhit 3D videogalereya na Socmisti roztashovana vseredini najbilshogo u Yevropi kvitkovogo godinnika Vin roztashovanij u parku Geroyiv na pr Metalurgiv Diametr ciferblata 22 metri dovzhina hvilinnoyi strilki do 12 metriv Tut visadzheni 22 000 kvitiv shesti vidiv Hid strilki zabezpechuye godinnikovij mehanizm roztashovanij pid sporudoyu Uden kozhna godina suprovodzhuyetsya melodijnim dzvonom a vnochi godinnik pidsvichuyetsya 114 Pochinayuchi z 2013 roku vseredini sporudi kvitkovogo godinnika pochala funkcionuvati 3D videogalereya 115 Byust Oleksandra PolyaViznachnim miscem takozh ye mayetok Oleksandra Polya u Hutori Dubovomu vulicya Dishinskogo poblizu shahti Bilshovik Nini nalezhit riznim firmam lishe dekilka kimnat vidvedeni pid muzej 116 Istoriyi yevrejskoyi gromadi mista prisvyachenij muzej Mihajla Marmera zasnovanij u 2010 roci na teritoriyi miscevoyi sinagogi Pam yatki Redaguvati Dokladnishe Pam yatniki Krivogo Rogu ta Pam yatki Krivogo RoguPershij pam yatnik buv vidkritij u 1896 roci bilya Gdancivskogo zavodu Ce bulo bronzove pogruddya Oleksandra Polya roboti skulptora Edvardsa Bilshist suchasnih pam yatok roztashovano na ploshah abo v gromadskih parkah u misti ye monumenti prisvyacheni Oleksandrovi Polyu Tarasovi Shevchenku dva Bogdanovi Hmelnickomu tri z 1954 roku Vasilevi Margelovu Vasilyu Mihliku Dmitru Glinci Lvu Tolstomu Oleksandrovi Pushkinu Mihajlovi Lermontovu i Maksimovi Gorkomu ta Danko Bilshist pam yatnikiv vikonani v stili socialistichnogo realizmu pozayak vstanovleni u radyanski roki Kilka pam yatnikiv Leninu pid chas podij Yevromajdanu buli zneseni Isnuye desyatki memorialiv ta kenotafiv prisvyachenih voyinam Drugoyi svitovoyi vijni Litak Su 15 vistavlenij bilya aviacijnogo klubu Yak 40 u Nacionalnomu aviacijnomu universiteti v yakomu takozh roztashovanij muzej aviaciyi plosha Vizvolennya berezhe tank T 34 85 Parovoz E roztashovanij nepodalik vid zaliznichnogo vokzalu Novim simvolom mista stav Kozak Krivij Rig Krivorizkij teatr drami ta muzichnoyi komediyi imeni T G Shevchenka Krivorizkij botanichnij sad NAN Ukrayini Pam yatnik Geroyam ATO na ploshi Geroyiv Ukrayini Pam yatnik zagiblim na Donbasi uchasnikam rosijsko ukrayinskoyi vijni na Aleyi Geroyiv Pam yatnik Hrestitelyu Kiyivskoyi Rusi Volodimiru VelikomuMuzichnij fontan Redaguvati 28 travnya 2011 roku z nagodi 236 go Dnya narodzhennya mista na ploshi bilya miskvikonkomu Krivogo Rogu z yavivsya muzichnij fontan Sogodni cej fontan ye najbilshim v Ukrayini a takozh ye ulyublenim miscem vidpochinku sered zhiteliv i gostej mista ye odniyeyu z golovnih miskih viznachnih pam yatok Fontannij kompleks pobudovanij u viglyadi velicheznogo kompasa a vmontovani v trotuarnu plitku metalevi strilki vkazuyut na chotiri storoni svitu Bronzovi tablichki pidkazhut skilki kilometriv vid Krivogo Rogu do Parizha Deli Londona ta inshih mist svitu 117 Kulinariya Redaguvati Krivorizka makova paska ce tradicijna obryadova vipichka do Velikodnya recept yakoyi buv harakternim dlya rodin mista Krivij Rig Unikalnistyu Krivorizkoyi makovoyi paski ye yiyi nachinka ta formuvannya i vipikannya tista u viglyadi ruletu Paska maye neperevershenij nizhnij solodkij smak puhka ta m yaka dovgo ne cherstviye 118 Osvita ta nauka RedaguvatiDokladnishe Navchalni zakladi Krivogo Rogu Krivorizkij nacionalnij universitet Krivorizkij derzhavnij pedagogichnij universitetStanom na pochatok 2013 roku diye 150 doshkilnih navchalnih zakladiv dityachih sadochkiv ta 149 serednih navchalnih zakladiv shkil Usi voni zabezpecheni komp yuternimi klasami deyaki shkoli mayut plavalni basejni Diye takozh 15 serednih specialnih navchalnih zakladiv tehnikumi koledzhi uchilisha ta 28 vishiv Krivij Rig ye molodim naukovim centrom Tut diye botanichnij sad Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Ukrayini Krivorizkij nacionalnij universitet utvorenij 21 bereznya 2011 roku U 2011 2016 rokah 119 do jogo skladu vhodili Krivorizkij pedagogichnij institut yakij u sichni 2016 roku peretvoreno u vidnovlenij Krivorizkij derzhavnij pedagogichnij universitet 120 Krivorizkij ekonomichnij institut Derzhavnogo vishogo navchalnogo zakladu Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet imeni Vadima Getmana ta metalurgijnij institut Nacionalnoyi metalurgijnoyi akademiyi Vin pochinavsya yak Krivorizkij vechirnij robitnichij tehnikum sho pochav navchannya 1922 roku 121 Za rejtingom 200 najkrashih vishih navchalnih zakladiv Ukrayini YuNESKO 2013 roku KNU posidav 121 misce Pracyuye naukovo doslidnij girnichorudnij institut ta Institut bezpeki praci ta ekologiyi Sered inshih najvidomishimi ye koledzh Nacionalnogo aviacijnogo universitetu KRAUSS miske muzichne uchilishe Politehnichnij koledzh Inguleckij tehnikum ta avtotransportnij tehnikum Taki vishi navchalni zakladi yak Nacionalnij transportnij universitet Harkivskij nacionalnij universitet radioelektroniki ta Nacionalnij universitet Odeska yuridichna akademiya vidkrili v misti svoyi viddilennya abo naukovi centri Providnim navchalnim zakladom mista ye takozh Krivorizkij fakultet Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav 122 Krivorizkij koledzh Nacionalnogo aviacijnogo universitetu zasnovano 1951 roku Navchalnij proces u koledzhi zdijsnyuyut 153 vikladachiv z yakih 15 kandidativ nauk i docentiv 43 vikladachi metodisti ta vikladachi vishoyi kategoriyi Vin skladayetsya z p yati navchalnih ta laboratornih korpusiv navchalna praktika provoditsya na navchalnij aviacijno tehnichnij bazi nazemnomu radiopoligoni U koledzhi ye suchasna aviacijna tehnika Virobnichu praktiku kursanti prohodyat v aviacijnih kompaniyah na aviacijnih zavodah Ukrayini ta ANTK im Antonova Kursanti navchayutsya na kafedri vijskovoyi pidgotovki za shistma vijskovo oblikovimi specialnostyami Po zakinchenni navchannya yim prisvoyuyetsya vijskove zvannya Molodshij lejtenant zapasu Na bazi klubu koledzhu pracyuyut duhovij orkestr i tancyuvalnij kolektiv 123 Ekonomika RedaguvatiDiv takozh Istoriya vidkrittya zaliznih rud Krivogo Rogu Suchasnij Krivij Rig ce velike industrialne misto centr Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu najvazhlivishoyi sirovinnoyi bazi metalurgiyi Ukrayini Krivorizkij industrialnij region vidigraye providnu rol v ekonomici Ukrayini ta ye osnovnoyu sirovinnoyu bazoyu dlya rozvitku chornoyi metalurgiyi maye strategichne znachennya dlya ekonomichnoyi nezalezhnosti ta bezpeki derzhavi Shahta Zhovtneva KZRK U zagalnomu vnutrishnomu valovomu produkti Ukrayini chastka produkciyi Krivogo Rogu stanovit blizko 6 4 v eksportnomu potenciali krayini 7 124 Na pochatku XXI st ekonomika mista stanovila 11 u VVP krayini za rahunok bilshoyi roli metalurgiyi v ekonomici Obsyag realizovanoyi promislovoyi produkciyi po mistu za 2009 rik stanoviv 34 9 mlrd grn sho na 32 menshe nizh za analogichnij period 2008 roku U zagalnomu obsyazi realizaciyi Dnipropetrovskoyi oblasti chastka mista stanovit 33 9 Protyagom 2009 roku pidpriyemstvami z vidobutku ta zbagachennya metalevih rud vipusheno 72 5 mln t rudi j koncentrativ zaliznih Dvoma shahtami operuye kompaniya Yevraz Suha Balka chotirma Krivorizkij zalizorudnij kombinat Na pidpriyemstvah metalurgiyi ta obroblennya metalu virobleno stali 5 0 mln t Za 2009 rik virobleno 943 6 tis t cementu Budivelnij kompleks predstavlenij organizaciyami riznoyi specializaciyi cementno girnichim kombinatom zavodami z virobnictva zalizobetonu miscevih budmaterialiv ta inshimi Misto ye odniyeyu z troh lokacij giganta HeidelbergCement v Ukrayini Ekonomichnij potencial mista predstavlyayut blizko 6 tisyach pidpriyemstv Promislovist mista nalichuye 87 velikih pidpriyemstv riznih galuzej chornoyi metalurgiyi mashinobudivnoyi budmaterialiv himichnoyi poligrafichnoyi derevoobrobnoyi legkoyi harchovoyi tosho U Krivorizkomu basejni roztashovano 8 iz 11 pidpriyemstv Ukrayini z vidobutku ta pereroblennya zalizorudnoyi sirovini a takozh pidpriyemstva z obslugovuvannya osnovnogo virobnictva Tomu golovnoyu mistoutvoryuvalnoyu galuzzyu yaka stijko viznachaye profil mista v teritorialnomu rozpodili praci ye chorna metalurgiya U Krivomu Rozi roztashovano odin iz najbilshih u sviti metalurgijnih kombinativ ArselorMittal Krivij Rig p yat girnichozbagachuvalnih kombinativ Pivnichnij Pivdennij Centralnij Novokrivorizkij Inguleckij tri rudoremontni zavodi ta inshi Perevazhna nomenklatura zalizna ruda koncentrat aglomerat kotuni chavun stal gotovij prokat armatura kutik katanka Pitoma vaga girnicho metalurgijnogo kompleksu stanovit 86 zagalnih obsyagiv promislovogo virobnictva v misti 125 Yedinij u krayini Krivorizkij surikovij zavod viroblyaye zaliznij surik yakij maye popit v Ukrayini ta za yiyi mezhami Takozh u misti pracyuyut Krivorizkij zavod girnichogo obladnannya ta Krivbasvibuhprom Virobnictvo neprodovolchih tovariv narodnogo spozhivannya v misti zdijsnyuyut ponad 40 pidpriyemstv riznih form vlasnosti yaki vigotovlyayut tovari legkoyi promislovosti kulturno pobutovogo j gospodarskogo priznachennya a takozh budivelnoyi grupi 125 Harchovi produkti v misti viroblyayut 16 silskogospodarskih pidpriyemstv harchovoyi j pererobnoyi promislovostej ta blizko 80 inshih sub yektiv pidpriyemnictva Krivorizkij miskmolokozavod 1 kovbasni virobi majonez hlib ta hlibobulochni virobi pivo bezalkogolni napoyi oliya konditerski virobi tosho 126 Krim cogo u misti pracyuyut blizko 30 bankiv zokrema PrivatBank UkrSibbank Oshadbank 127 Infrastruktura RedaguvatiOsnovna harakteristika Redaguvati Postachannya gazu zdijsnyuye VAT Krivorizhgaz aktivna gazifikaciya pochalasya 1957 roku Tramvayami mista keruye komunalne pidpriyemstvo Shvidkisnij tramvaj Poslugi vodopostachannya ta vodovidvedennya zabezpechuye Krivbasvodokanal Dzherelom vodopostachannya ye richka Ingulec ta miski vodoshovisha vodogin pochav pracyuvati u 1928 roci Postachannya elektroenergiyi mistyanam zdijsnyuye VAT DTEK Dniproenergo Krivorizka TES Ekspluataciyu bagatokvartirnih zhitlovih budinkiv ta pribudinkovih teritorij zdijsnyuye 45 komunalnih pidpriyemstv ZhEKi Razom z cim rozpovsyudzheni Ob yednannya spivvlasnikiv bagatokvartirnih budinkiv Inshi pidpriyemstva Krivbasstandartmetrologiya Krivorizhteplomerezha u misti 72 kotelni ta 383 8 km teplovih merezh DP Krivorizka teplocentral Ekospectrans Misklift u misti zaprovadzhena yedina avtomatizovana miska sistema komunalnih rozrahunkiv NOVA KOM U Krivomu Rozi roztashovano 68 poshtovih viddilen Institut rozvitku mista Krivogo Rogu vprovadzhuye rozvitok veloinfrastrukturi turizmu stvorennya industrialnogo parku ta programu z profilaktiki VIL SNIDu Infrastruktura turizmu mista Krivogo Rogu skladayetsya z miskogo istoriko krayeznavchogo muzeyu navchalnih centriv ta skanseniv U misti pracyuye 11 goteliv Krivij Rig ye unikalnim industrialnim mistom de zoseredzhena znachna kilkist velikih promislovih pidpriyemstv Cikavi ob yekti dlya vidviduvannya ce 45 shaht 41 kar yer 89 vidvaliv ta bezlich spelestologichnih ob yektiv Populyarni miski ekskursiyi trivayut vid 3 h godin do cilogo vik endu 128 Transport Redaguvati Dokladnishe Krivorizkij tramvaj Krivorizkij trolejbus ta Krivorizkij metrotram Stanciya metrotramu Prospekt Metalurgiv vidkrita u 1989 rociCherez misto prohodyat avtoshlyahi N11 N23 T 0411 ta T 0434 Tranzitni avtomobilni potoki ominayut misto ob yiznoyu dorogoyu prote ce ne virishuye vnutrishnomiskih transportnih problem Voni sprichineni stanom dorozhnogo pokrittya vidsutnistyu parkingiv ta strimkim zbilshennyam kilkosti avtomobiliv 129 Miski perevezennya avtomobilnim transportom zdijsnyuyut chotiri avtopidpriyemstva yaki mayut vlasnij ruhomij sklad materialno tehnichnu bazu ta 654 privatnih avtopereviznikiv Shodenno na 113 marshrutah mista pracyuyut blizko 1200 avtobusiv riznoyi mistkosti sho perevozyat do 200 tis pasazhiriv 124 Pershu chergu tramvajnoyi liniyi v Krivomu Rozi bulo vidkrito 1935 roku Yiyi dovzhina stanovila 8 km Uzhe na kinec 1937 roku vona bula podovzhena do 20 km Trolejbusnij ruh vidkrito 25 grudnya 1957 roku nini shodnya na 21 trolejbusnih marshrutah pracyuye do 70 trolejbusiv na 12 tramvajnih 50 vagoniv 130 131 Stela pri v yizdi v misto na Kirovogradskomu shoseU 2012 roci rozpochalasya integraciya shvidkisnogo tramvaya do tramvajnoyi merezhi mista Metrotram nalichuye 11 stancij z yakih 4 pidzemni Bilsha chastina liniyi zbudovana za standartami metropolitenu ale yak ruhomij sklad vikoristovuyutsya tramvajni vagoni a ne potyagi metro Vidkrittya pershoyi chergi vidbulosya 26 grudnya 1986 roku Diyut tri marshruti Kilceva Majdan Praci Kilceva Zarichna ta Kilce KMK Zarichna Vokzal stanciyi Krivij Rig GolovnijSuchasnij Krivij Rig ye vazhlivim zaliznichnim vuzlom V misti roztashovana Krivorizka direkciya zaliznichnih perevezen Ukrzaliznici yaka obslugovuye p yat napryamkiv ta shorichno zabezpechuye do 17 zagalnoderzhavnogo obsyagu vsih zaliznichnih vantazhoperevezen Krivij Rig Golovnij ye yiyi osnovnimi vorotami U kliyentiv direkciyi taki giganti metalurgijnoyi promislovosti yak ArselorMittal Krivij Rig Metinvest KZRK Suha Balka Nikopolskij zavod ferosplaviv Nikopolskij pivdennotrubnij zavod Zagalom dobovi obsyagi vantazhoperevezen stanovlyat blizko 200 tisyach tonn 132 Dokladnishe Krivorizkij mizhnarodnij aeroportPershi aviarejsi z Krivogo Rogu v Harkiv i Odesu pochali vikonuvati she dalekogo 1926 roku Cherez pivstolittya v misti buv pobudovanij aeroport Zmichka z gruntovoyu zlitno posadkovoyu smugoyu Nevelikimi litakami An 2 Li 2 Il 14 i An 24 shorichno perevozilosya blizko shesti tisyach pasazhiriv Suchasnu povitryanu gavan misto otrimalo u sichni 1979 roku koli poblizu sela Lozuvatka zavershilosya budivnictvo betonnoyi zlitno posadkovoyi smugi z kompleksom aviacijnih sluzhb aerovokzalom propuskna zdatnist yakogo stanovila 400 osib za godinu 1986 roku koli pochalosya budivnictvo Krivorizkogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu okisnenih rud spilne budivnictvo Rumuniyi Chehoslovachchini NDR i Radyanskogo Soyuzu aeroport zdobuv status mizhnarodnogo 133 Pislya zdobuttya nezalezhnosti Ukrayini ekspluataciyu letovisha zdijsnyuye komunalne pidpriyemstvo Mizhnarodnij aeroport Krivij Rig Zasobi masovoyi informaciyi RedaguvatiDrukovani Redaguvati Chervonij Girnik Vestnik Krivbassa Domashnya gazeta Puls KuplyaProdazha Saksagan Kur yer Krivbasu Internet vidannya RedaguvatiInternet resursami ye 0564 134 Krivij Rig LIFE 135 ta inshi 136 Krivorizkij golovposhtamtFM radiostanciyi Redaguvati Na teritoriyi mista v mezhah radiochastot FM diapazonu svoye movlennya provodyat 19 vseukrayinskih ta regionalnih radiostancij p p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach1 90 0 Radio Kultura 1 vul Televizijna 8 A DFKRRT2 90 4 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Krivij Rig 0 25 vul Televizijna 8 A DFKRRT3 91 1 Armiya FM 1 vul Televizijna 8 A DFKRRT4 91 6 Lyuks FM 1 vul Televizijna 8 A DFKRRT5 93 5 DJFM 1 vul Televizijna 8 A DFKRRT6 98 7 Radio Promin 0 5 vul Televizijna 8 A DFKRRT7 99 1 Radio P yatnicya 0 25 vul Televizijna 8 A DFKRRT8 100 2 Krayina FM 1 vul Televizijna 8 A DFKRRT9 101 0 Radio Shanson 1 vul Televizijna 8 A DFKRRT10 101 4 Perec FM 1 vul Televizijna 3 A RPC Media Sistema 11 102 3 Radio Krivbas 0 2 vul Televizijna 8 A DFKRRT12 102 7 Nashe radio 4 vul Televizijna 8 A DFKRRT13 103 2 Avtoradio 1 vul Televizijna 8 A DFKRRT14 103 6 Power FM 2 vul Televizijna 8 A DFKRRT15 104 3 Radio ROKS 0 2 vul Dniprovske shose 30 Krivorizka vzuttyeva fabrika16 104 7 Radio Relaks nemaye movlennya 1 vul Dniprovske shose 30 Krivorizka vzuttyeva fabrika17 105 2 Gorod FM 0 25 vul Televizijna 8 A DFKRRT18 105 9 Radio Bajraktar 1 vul Dniprovske shose 30 Krivorizka vzuttyeva fabrika19 106 9 Hit FM 1 vul Dniprovske shose 30 Krivorizka vzuttyeva fabrika20 107 4 Radio NV 1 vul Dniprovske shose 30 Krivorizka vzuttyeva fabrikaBilshist FM radiostancij retranslyuyetsya z miskoyi televezhi Miscevi teleradiokompaniyi Redaguvati U travni 1990 roku bula zasnovana TRK Krivorizhzhya a municipalna teleradiokompaniya Rudana utvorena 10 bereznya 1993 roku Narazi ce najbilsha v Krivorizkomu regioni stanciya potencijnimi glyadachami i sluhachami yakoyi ye ponad odin miljon zhiteliv mista i prileglih rajoniv Dnipropetrovskoyi Kirovogradskoyi Hersonskoyi ta Mikolayivskoyi oblastej 137 2015 go roku pochav translyaciyu Pershij miskij telekanal inshij proyekt grupi pracyuye v Odesi Sport Redaguvati Stadion Metalurg U Krivomu Rozi velmi rozvinenij yak amatorskij tak i profesionalnij sport Najbilshij stadion Metalurg 138 mistkistyu 29 700 osib dvi lodovi areni simnadcyat sportivnih shkil vihovuyut priblizno 11 tisyach sportsmeniv Unikalnim ye miskij parashutnij klub Yunij aviator 139 140 She na pochatku XX storichchya u misti buli stvoreni pershi futbolni kolektivi U 1925 roci vidbuvsya pershij rozigrash pershosti Krivorizkogo okrugu z futbolu V radyanski chasi Krivbas chotiri razi 1971 1975 1976 1981 rr vigravav turnir 6 yi ukrayinskoyi zoni drugoyi ligi i stavav chempionom Ukrayini v 1974 roku zavoyuvav bronzovi medali Dvichi 1972 1977 rr gravci Krivogo Rogu vistupali v pershij lizi radyanskogo futbolu U pershomu sezoni chempionatu nezalezhnoyi Ukrayini komanda startuvala u pershij lizi a vprodovzh nastupnih 21 sezoniv vistupala v elitnomu divizioni U 2000 roci FK Krivbas grav u finali Kubka Ukrayini U 1999 i 2000 rokah stavav bronzovim prizerom chempionatu ale buv ogoloshenij bankrutom 2013 roku 141 142 143 U pershij lizi vistupaye FK Girnik zasnovanij 1925 roku Vin ye golovnim futbolnim klubom mista Futbolna komanda chastina sportivnogo klubu de kultivuyut takozh greko rimsku borotbu regbi j tajskij boks Rezerv dlya klubu gotuye Kompleksna dityacho yunacka sportivna shkola Krivbasbasket vistupaye v Ukrayinskij basketbolnij superlizi Do lita 2015 roku 144 isnuvala komanda z hokeyu na travi KKNAU KRAUSS Div takozh RedaguvatiLyudi pov yazani z Krivim Rogom Krivorizkij zalizorudnij basejn Zaliznichnij vokzal Krivij Rig GolovnijMizhnarodni vidnosini RedaguvatiMista pobratimi Redaguvati Do 22 listopada 2017 roku vidpovidno do polozhen Statutu teritorialnoyi gromadi m Krivogo Rogu zatverdzhenogo rishennyam Krivorizkoyi miskoyi radi vid 29 09 2010 4041 Pro zatverdzhennya Statutu teritorialnoyi gromadi m Krivogo Rogu 145 mista pobratimi Krivogo Rogu viznachalisya bezposeredno cim Statutom statti 5 rozdilu I 22 listopada 2017 roku nabula chinnosti 146 nova redakciya Statutu teritorialnoyi gromadi m Krivogo Rogu yaka peredbachaye inshij mehanizm viznachennya mist pobratimiv Tak statteyu 5 rozdilu I danogo Statutu vstanovleno sho Miska rada viznachaye mista pobratimi Krivogo Rogu Polozhennya pro mista pobratimi m Krivogo Rogu zatverdzhuyetsya rishennyam miskoyi radi V svoyu chergu Polozhennyam pro mista pobratimi m Krivogo Rogu zatverdzhenim rishennyam miskoyi radi vid 20 12 2017 2290 Pro zatverdzhennya Polozhennya pro mista pobratimi m Krivogo Rogu 147 peredbacheno p 6 1 r 6 sho rishennya shodo ukladennya ugodi pro pobratimstvo partnerstvo uhvalyuye Krivorizka miska rada Potochni Redaguvati Espoo Finlyandiya 2023 Koshici Slovachchina 2017 148 Deklaraciya pro spivrobitnictvo v galuzi sportu Lingdal Norvegiya 2023 149 Ugoda pro partnerstvo Lyublin Polsha 2017 148 protokol pro namiri Mishkolc Ugorshina 2016 148 protokol pro namiri Rustavi Gruziya 2019 150 Handan Kitaj 2001 151 152 Kolishni Redaguvati Zhodino 2018 2022 153 154 Nizhnij Tagil do 2017 Primitki Redaguvati Ingulskaya palanka f 1734 g Rossijskaya imperiya rosijska a b Chiselnist naselennya v misti Krivij Rig z 2011 po 2022 rr Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 24 zhovtnya 2002 roku 217 IV Pro zminu mezh mista Krivogo Rogu Dnipropetrovskoyi oblasti RBK Ukrayina https rbc ua rosijska J G Dzhej Dzhi Najbilshi mista Ukrayini https dovidka biz ua Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2020 roku http ukrcensus gov ua ukrayinskoyu Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini traven 2020 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2020 List upravlinnya mistobuduvannya arhitekturi ta zemelnih vidnosin Krivorizkoyi miskoyi radi 79 iz PDF Dostup do pravdi Krivorizka miska rada 29 12 2017 Arhiv originalu za 6 listopada 2019 Procitovano 6 listopada 2019 Pochatok dobutku zaliznoyi rudi Industrialnij rozvitok 1881 1899 Oficijnij sajt mista Krivogo Rogu ta Krivorizkogo miskogo Vikonavchogo komitetu Arhiv originalu za 28 travnya 2015 Procitovano 28 travnya 2015 a b Istorichna hronika podij 1919 1921 Oficijnij sajt mista Krivogo Rogu ta Krivorizkogo miskogo Vikonavchogo komitetu Arhiv originalu za 28 travnya 2015 Procitovano 28 travnya 2015 Nasha istoriya ros ukraine arcelormittal com Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 28 travnya 2015 Krivij Rig velikij industrialnij ta kulturnij centr Ukrayini Strategichnij plan rozvitku mista Krivogo Rogu na period do 2025 roku PDF Oficijnij vebsajt Krivorizkoyi miskoyi radi ta yiyi vikonavchogo komitetu oficijnij sajt 2018 8 lyutogo S 10 Data zvernennya 04 08 2019 Analogichne tverdzhennya mistitsya i dodatku 1 do Strategichnogo planu rozvitku mista Krivogo Rogu na period do 2020 roku Ivan Zhdan Rig VO Za Pomisnu Ukrayinu Arhiv originalu za 16 veresnya 2016 Procitovano 1 veresnya 2015 Pohodzhennya nazvi mista Krivogo Rogu Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Procitovano 1 veresnya 2015 Puteshestvennye zapiski Vasilya Zueva ot Sankt Peterburga do Hersona v 1781 i 1782 godu S Peterburg 1787 g TABLICYa transliteraciyi ukrayinskogo alfavitu latiniceyu Uryadovij portal Oxford Dictionaries Kryvyi Rih Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Oxford University Press 2013 Accessed 27 August 2013 Rishennya H sesiya V sklikannya Oficijnij sajt mista Krivogo Rogu ta Krivorizkogo miskogo Vikonavchogo komitetu Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Gerb Oficijnij sajt mista Krivogo Rogu ta Krivorizkogo miskogo Vikonavchogo komitetu Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Vikonkom Krivorizkoyi miskoyi radi Brend mista Krivij Rig Vikonkom Krivorizkoyi miskoyi radi Arhiv originalu za 27 travnya 2015 Procitovano 24 travnya 2015 Savichev N P Simvoly trudovoj i ratnoj doblesti Kiev Radyanska shkola 1987 233 s Gimn Oficijnij sajt mista Krivogo Rogu ta Krivorizkogo miskogo Vikonavchogo komitetu Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Chervonij Girnik 38 21561 vid 28 travnya 2015 storinka 1 Istoriya svyatkuvannya dnya mista kryvorizhski info ukr 28 zhovtnya 2022 Procitovano 28 zhovtnya 2022 V Krivom Roge otkrylsya pamyatnik pokrovitelyam goroda svyatym Onufriyu i Porfiriyu Informacijne agentstvo Dnepr Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 19 12 2014 g Krivoj Rog Pravoslavnye krivorozhane molitvenno pochtili pamyat nebesnogo pokrovitelya goroda Oficijnij sajt krivorizhskoyi yeparhiyi Arhiv originalu za 30 05 2015 Procitovano 29 travnya 2015 V Krivom Roge ustanovyat pamyatnik svyashennomuchenikam Onufriyu i Porfiriyu Unian Religiyi Arhiv originalu za 24 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Klimat Krivogo Rogu Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 26 zhovtnya 2020 Kazakov V L Paranko I S Smetana M G Shipunova V O Kocyuruba V V Kalinichenko O O Prirodnicha geografiya Krivbasu Krivij Rig Vidavnichij dim 2005 151 s a b v g Profil m Krivij Rig demografiya ekonomika byudzhet Proekt REOP 24 travnya 2015 Arhiv originalu za 16 bereznya 2015 Procitovano 24 travnya 2015 Volodimir Leonidovich 24 travnya 2015 Geografichne roztashuvannya Vikonkom Krivorizkoyi miskoyi radi Arhiv originalu za 20 travnya 2015 Procitovano 24 travnya 2015 a b Ekologichna situaciya u misti Krivij Rig Oficijnij sajt mista Krivogo Rogu ta Krivorizkogo miskogo Vikonavchogo komitetu Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 15 sichnya 2012 Ob yekti yaki ye najbilshimi zabrudnyuvachami navkolishnogo prirodnogo seredovisha Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 30 travnya 2015 Krivij Rig viznali najbrudnishim mistom Ukrayini TSN Arhiv originalu za 25 grudnya 2013 Procitovano 19 chervnya 2010 Reyestr pam yatok tripilskoyi kulturi Dnipropetrovska oblast Portal Kosivshini Arhiv originalu za 8 kvitnya 2010 Procitovano 30 travnya 2015 U Krivomu Rozi viyavleni unikalni arheologichni znahidki epohi sarmativ ros kri com ua Arhiv originalu za 25 grudnya 2013 Procitovano 30 travnya 2015 a b Pershi poselennya 1734 1775 Oficijnij sajt mista Krivogo Rogu ta Krivorizkogo miskogo Vikonavchogo komitetu Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 24 travnya 2015 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s Natalya Grishenko 26 04 2016 V Krivom Roge otkopali pervuyu kamennuyu cerkov v rajone Podrobnosti rosijska mova Arhiv originalu za 10 12 2021 Procitovano 26 04 2016 Nikolaevskaya cerkov Arheologicheskie raskopki nahodki plany na budushee 26 04 2016 Arhiv originalu za 04 05 2016 Procitovano 26 04 2016 Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary 1890 1907 Rubin P Krivorozhskij bassejn i ego zheleznye rudy Gornyj zhurnal 1888 Zapiski kapitan lejtenanta Semechkina Vid Ob va gornyh inzhenerov 1900 r Dilovij i komercijnij Krivij Rig 1914 r Girnicho zavodskij listok 4 1902r Soldatenko V F Donecko Krivorizka respublika istoriya i uroki V kn Regionalna politika Ukrayini konceptualni zasadi istoriya perspektivi K 1995 Ozerskij Yu A Gavrilenko O A Vijskovij komisar Donecko Krivorizkoyi respubliki Deyaki pitannya istoriyi ukrayinskoyi derzhavi Harkiv Harkivsk politehn in t 1993 S 78 87 a b Istorichna hronika podij m Krivij Rig 1919 1921 Oficijnij sajt mista Krivogo Rogu ta Krivorizkogo miskogo Vikonavchogo komitetu Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 24 travnya 2015 Chornodid L V Krivbas u 20 30 ti roki XX st Teoriya zatuhannya Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu Pridniprovskij naukovij visnik 2007 7 Krivij Rig Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 nedostupne posilannya z grudnya 2021 Zhittya Krivogo Rogu pid chas fashistskoyi okupaciyi kryvyi rih yes com ua ukr 29 bereznya 2022 Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 Vlada Krivogo Rogu pid chas nimeckoyi okupaciyi kryvyi rih yes com ua ukr 24 chervnya 2022 Procitovano 24 chervnya 2022 Dzvin Arhivovano 9 lipnya 2018 u Wayback Machine 1941 Ch 1 1 zhovtnya Bozhko O O Vikladachi ta studenti Krivorizkogo pedagogichnogo institutu uchasniki partizanskih zagoniv ta pidpilnih grup v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni na materialah arhivnih dokumentiv istorichnogo muzeyu KDPU Arhivovano 13 grudnya 2021 u Wayback Machine Vijna v istorichnij ta individualnij pam yati Materiali vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 66 j richnici Peremogi 20 richchyu Nezalezhnosti Ukrayini Krivij Rig 22 kvitnya 2011 r Ministerstvo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Krivorizkij derzhavnij pedagogichnij universitet Krivij Rig Vidavnichij dim 2011 S 155 157 Diyalnist OUN u Krivomu Rozi u 1940 h rokah ikryvorizhets com ukr 23 bereznya 2022 Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 29 bereznya 2022 Tippelskirh K Istoriya Vtoroj mirovoj vojny Arhivovano 27 travnya 2015 u Wayback Machine SPb Poligon M AST 1999 Grylev A N Dnepr Karpaty Krym Arhivovano 23 lyutogo 2021 u Wayback Machine M Nauka 1970 Fokin E I Hronika ryadovogo razvedchika Frontovaya razvedka v gody Velikoj Otechestvennoj vojny 1943 1945 gg M ZAO Centrpoligraf 2006 285 s Na linii fronta Pravda o vojne Tirazh 6000 ekz ISBN 5 9524 2338 8 Osvobozhdenie gorodov Spravochnik po osvobozhdeniyu gorodov v period Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 Arhivovano 26 chervnya 2015 u Wayback Machine M L Dudarenko Yu G Perechnev V T Eliseev i dr M Voenizdat 1985 598 s Osvobozhdenie gorodov Arhivovano 23 sichnya 2019 u Wayback Machine M Voenizdat 1985 Ukrayinska radyanska enciklopediya V 12 ti tomah Za red M Bazhana 2 ge vid K Gol redakciya URE 1974 1985 Chervnevi podiyi 1963 roku v Krivomu Rozi Dolchuk A V docent kafedri istoriyi Ukrayini Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 chervnya 2015 Narodnij bunt u Krivomu Rozi 1963 roku Arhivovano 29 grudnya 2019 u Wayback Machine Fakeoff org 2015 04 09 Megahutir industriyi Ukrayinskij tizhden Arhiv originalu za 4 kvitnya 2015 Procitovano 2 chervnya 2015 Beguny Istoriya glupoj vojny kri com ua Arhiv originalu za 2 chervnya 2015 Procitovano 2 chervnya 2015 Elektrotransport Ukrayini Enciklopedichnij putivnik Sergij Tarhov Kost Kozlov Aare Olander Kiyiv Sidorenko V B 2010 912 s il shemi ISBN 978 966 2321 11 1 S Bolashenko Istoriya Krivorozhskij metropoliten metrotramvaj Sajt o zheleznoj doroge ros Istoriya Krivorozhskogo skorostnogo tramvaya Mir metro ros Politichna elita Dnipropetrovshini Dovidnik Informaciya stanom na 1 travnya 2001 r Uklali Sharojkina Ye A Borodin Ye I Dovgal S A Gavryushin O I Kolohina A S Dnipropetrovsk nadrukovano v tipografiyi TOV Prizma 2001 U Krivomu Rozi gotuyut Majdan cherez falsifikaciyi Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 19 listopada 2015 U Krivomu Rozi sklikayut miting za Vilkula Akciyu proti hotili rozignati Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 19 listopada 2015 Samopomich oskarzhit u sudi protokol pro obrannya Vilkula Lavrik Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 19 listopada 2015 Na viborah mera Krivogo Rogu zdobuv peremogu Pavlov RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 7 grudnya 2020 Novi nazvi vulic Krivogo Rogu Oficijnij spisok Arhiv originalu za 4 veresnya 2017 Procitovano 3 veresnya 2017 Irina Balachuk 29 chervnya 2022 U Krivomu Rozi perejmenuyut moskovski vulici golova VA Ukrayinska pravda Na Dnipropetrovshini vid rosijskih obstriliv zaginuli p yatero lyudej Ukrinform 7 kvitnya 2022 Na Dnipropetrovshini raketi rf vluchili u civilnu ta zaliznichnu infrastrukturu Ukrinform 18 kvitnya 2022 Raketa RF ne doletila do Krivogo Rogu ZSU zbili yiyi za kilka kilometriv vid mista Vilkul pro dennij vibuh ukr Procitovano 9 serpnya 2022 Sproba zatopiti Krivij Rig po mistu vipustili visim raket ukr Procitovano 2022 14 09 Tetyana Lozovenko 13 chervnya 2023 Kilkist zagiblih cherez udar po Krivomu Rogu zrosla do 10 ogolosheno den zhalobi Ukrayinska pravda Dar ya Harchenko 13 chervnya 2023 Seriya atak RF U Krivomu Rozi zaginuli 11 lyudej vden Rosiya atakuvala Herson u Bilozerci artobstril rosiyan vbiv svyashenika onlajn NV Olga Glushenko 22 chervnya 2023 U Krivomu Rozi prolunali vibuhi Vilkul Ukrayinska pravda U Krivomu Rozi vzhe ponad 50 tisyach vimushenih pereselenciv ukr Procitovano 2022 30 04 Karta RKKA M 36 G 1941 Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2021 Karta RKKA M 36 G 1941 Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2021 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1939 8 31 23 bereznya S 4 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1953 2 10 listopada S 30 kartka Rishennya oblradi Arhiv originalu za 19 07 2021 Procitovano 19 07 2021 kartka Postanovi VR Arhiv originalu za 03 08 2021 Procitovano 03 08 2021 kartka Rishennya oblradi Arhiv originalu za 19 07 2021 Procitovano 19 07 2021 Informaciya pro provedennya plenarnogo zasidannya I sesiyi Krivorizkoyi miskoyi radi VII sklikannya Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 18 listopada 2015 Batkivshina rozpuskaye frakciyu u Krivomu Rozi a Lyashko oseredok Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 19 listopada 2015 UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 449 2017 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Procitovano 3 sichnya 2018 GU NP v Dnipropetrovskij oblasti www dp npu gov ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 3 lyutogo 2017 Zvernennya bataljonu Krivbas 23 kvitnya 2015 23 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 12 travnya 2017 Geroyichnij zaliznij bataljon Krivbas rozformovano Arhiv originalu za 18 bereznya 2018 Procitovano 12 travnya