Вологий континентальний клімат

Вологий континентальний клімат — це кліматична область, визначена російсько-німецьким кліматологом Володимиром Кеппеном у 1900 році, що характеризується чотирма різними сезонами та великими сезонними перепадами температур, з теплим або жарким (і часто вологим) літом і холодною (іноді дуже холодною) північні райони) зимою. Опади зазвичай розподіляються протягом року, але часто бувають сухі сезони. Визначення цього клімату щодо температури таке: середня температура найхолоднішого місяця повинна бути нижче 0 °C (32,0 °F) або −3 °C (26,6 °F) залежно від ізотерми, і повинно бути принаймні чотири місяці, середні температури яких становлять або перевищують 10 °C (50 °F). Крім того, відповідне місце не повинно бути напівзасушливим або посушливим. Більш холодні підтипи Dfb, Dwb і Dsb також відомі як гемібореальний клімат.

Вологий континентальний клімат світу, згідно з класифікацією клімату Кеппена

Вологий континентальний клімат зазвичай зустрічається між широтами 40°пн.ш. і 60°пн.ш., в центральній і північно-східній частинах Північної Америки, Європи та Азії. Вони рідкісні та ізольовані в Південній півкулі через більшу площу океану на цій широті, меншу масу суші та, як наслідок, більшу помірність моря. У Північній півкулі деякі з вологих континентальних кліматів, як правило, на Хоккайдо, Північному Хонсю, острові Сахалін, північно-східній материковій Європі, Скандинавії, Новій Шотландії та Ньюфаундленді, розташовані ближче до моря та мають сильний морський вплив і можна порівняти з океанічним кліматом. з відносно прохолодним літом і зимою трохи нижче позначки замерзання (занадто холодно для такої класифікації). Більш екстремальний і внутрішній вологий континентальний клімат спостерігається в північно-східному Китаї, південному Сибіру, Корейському півострові (за винятком південного регіону в Південній Кореї) і канадських преріях, де температури взимку нагадують температури субарктичного клімату, але мають тепліше і довше літо. У східно-центральному Китаї, півдні Південної Кореї, районі Великих озер на Середньому Заході Америки, Новій Англії та південних частинах Центральної Канади клімат поєднує в собі спекотніші літні максимуми та холодніші зими, ніж морські різновиди, і є менш екстремальним, ніж більшість внутрішній різновид, подібний до сусіднього вологого субтропічного клімату, але з більш холодними зимами, що виключає таку класифікацію.

Визначення

Засніжене місто Саппоро, Японія, має вологий континентальний клімат (Кеппен Dfa).

Кліматограма Віндзор, Канада
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
62     0 −7	62     1 −6	70     7 −2	83     14 4	89     20 10	86     26 15	89     28 18	73     27 17	94     23 13	73     16 7	80     9 1	74     2 −4
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 934,7 мм. Джерело:

Кліматограма Шеньян, КНР
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
6.9     −5 −17	8.6     0 −12	21     7 −4	40     17 5	53     23 12	93     28 17	174     29 21	169     29 19	65     24 12	39     16 4	20     6 −5	10     −2 −13
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 698,5 мм. Джерело: China Meteorological Administration

Відповідно до кліматичної класифікації Кеппена, клімат класифікується як вологий континентальний, коли температура найхолоднішого місяця нижче 0 °C [32,0 °F] або −3 °C [26,6 °F] і повинно бути принаймні чотири місяці, середня температура яких становить 10 °C (50 °F) або вище. Ці температури не були випадковими. У Європі −3 °C (27 °F) ізотерма середньої температури (лінія рівної температури) була поблизу південної межі зимового снігового покриву. У Сполучених Штатах частіше використовують 0 °C [32,0 °F] замість ізотерми. 10 °C (50 °F) середня температура була приблизно мінімальною температурою, необхідною для розмноження та росту дерев. У цій кліматичній зоні поширені широкі діапазони температур.

Друга літера в класифікаційному символі визначає сезонні опади наступним чином:.

• s : Сухе літо — найсухіший місяць у половині року з високим сонячним часом (з квітня по вересень у північній півкулі, з жовтня по березень у південній півкулі) має менше 30 мм / 40 мм опадів і має рівно або менше ніж¹⁄₃ опадів найбільш вологого місяця в половині року з низьким рівнем сонця (з жовтня по березень у північній півкулі, з квітня по вересень у південній півкулі).
• w : Суха зима — найсухіший місяць у половині року з низьким рівнем сонця має рівно або менше однієї десятої кількості опадів у найбільш вологому місяці в літній половині року.
• f : немає сухого сезону — не відповідає жодній із наведених вище альтернативних характеристик; кількість опадів і вологість часто високі цілий рік.

а третя літера позначає ступінь літньої спеки:.

Супутні опади

У Північній Америці волога в цьому кліматичному режимі постачається Великими озерами, Мексиканською затокою та прилеглою західною субтропічною Атлантикою. Опади відносно добре розподіляються цілий рік у багатьох районах із таким кліматом (f), тоді як в інших може спостерігатися помітне зменшення зимових опадів, що збільшує ймовірність зимової посухи (w). Снігопад буває в усіх регіонах із вологим континентальним кліматом і в багатьох таких місцях частіше, ніж дощ у розпал зими. У місцях з достатньою кількістю опадів взимку сніговий покрив часто глибокий. Більшість літніх опадів випадає під час грози, а в Північній Америці та Азії іноді трапляється тропічна система. Хоча рівень вологості часто високий у місцях із вологим континентальним кліматом, позначення «вологий» означає, що клімат недостатньо сухий, щоб класифікувати його як напівпосушливий або посушливий.

Кліматограма Москва, Росія
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
53     −4 −9	44     −3 −9	39     3 −4	37     12 2	61     19 8	78     22 12	84     25 15	78     23 13	66     16 8	70     9 3	52     2 −2	51     −2 −7
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 713 мм. Джерело: pogoda.ru.net

Кліматограма Галіфакс, Канада
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
139     0 −8	110     0 −8	133     4 −4	118     9 1	119     14 6	112     20 11	110     23 14	96     23 15	109     19 12	124     13 6	151     8 2	145     3 −4
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 1466 мм. Джерело: Environment Canada

Рослинність

Змішаний ліс у Вермонті восени

За визначенням, у цьому кліматі процвітають ліси. Біоми в межах цього кліматичного режиму включають помірні ліси, помірні луки, помірні листяні або вічнозелені ліси, хвойні ліси та хвойні болота. У більш вологих районах зустрічаються клен, ялина, сосна, ялиця, дуб. Опадання листя відзначається під час осені листяних лісів.

Підтип жаркого літа

Спекотний літній варіант континентального клімату характеризується середньою температурою не менше 22 °C (71,6 °F) у найтепліший місяць. Оскільки ці режими обмежені Північною півкулею, найтеплішим місяцем зазвичай є липень або серпень. Високі температури в найтепліший місяць, як правило, коливаються від 20 до 30 °C (80 або 90 °F), тоді як середня температура січня вдень близько або значно нижче нуля. У такому кліматичному режимі безморозні періоди зазвичай тривають 4–7 місяців..

У Північній Америці цей клімат охоплює невеликі території центральної та південно-східної Канади (включаючи округ Ессекс, центральну територію Золотої підкови та Великий Монреаль) і частини центральної та східної частини Сполучених Штатів від 100-го меридіана західної довготи до Атлантики. Кількість опадів збільшується далі на схід у цій зоні та менш однорідна за сезоном на заході. Західні штати центральної частини Сполучених Штатів (а саме Монтана, Вайомінг, частина південного Айдахо, більша частина округу Лінкольн у східному Вашингтоні, частина Колорадо, частина Юти, західна Небраска та частина західної Північної та Південної Дакоти) мають тепловий режим які відповідають типу клімату Dfa, але є досить сухими, і, як правило, групуються зі степовим (BSk) кліматом. У східній частині Сполучених Штатів Пенсільванія, Огайо, Іллінойс, Індіана, Нью-Йорк і Массачусетс мають такий тип клімату.

Теплий літній підтип

Кліматограма Ерзурум,Туреччина
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
43     −3 −14	48     1 −11	68     3 −7	90     8 −2	109     14 3	71     20 8	49     23 11	36     24 11	26     20 8	49     13 3	44     5 −4	43     0 −11
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 676 мм. Джерело: CLIMATEDATA

Кліматограма Южно-Сахалінськ
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
56     −6 −17	38     −5 −17	52     0 −10	57     7 −3	66     14 3	64     18 8	92     21 12	107     22 14	102     19 9	102     13 2	75     4 −5	71     −4 −13
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 882 мм. Джерело: ユジノ・サハリンスクの気候

Кліматограма Мис Носаппу
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
19     −1 −6	15     −1 −7	37     2 −4	54     7 0	83     11 4	94     14 7	108     18 11	116     20 14	131     19 13	103     15 8	75     9 2	49     2 −3
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 883,6 мм. Джерело: Japan Meteorological Agency

Регіони з жарко-літнім вологим континентальним кліматом

Регіони з теплим літом і вологим континентальним кліматом

Також відомий як напівбореальний клімат, регіони з цим підтипом континентального клімату мають середню температуру в найтепліший місяць нижче 22 °C (72 °F). Літні високі температури в цій зоні зазвичай становлять 21–28 °C (70–82 °F) протягом дня, а середні температури в найхолодніший місяць, як правило, значно або набагато нижче −3 °C (27 °F) (або 0 °C (32,0 °F) ) ізотерма. Безморозні періоди зазвичай тривають 3–5 місяців. Спека триває більше тижня рідко.

Теплий літній варіант вологого континентального клімату охоплює значно більшу територію, ніж жаркий підтип. У Північній Америці кліматичний пояс охоплює приблизно від 42°N до 50°N широти переважно на схід від 100°W, включаючи частини Південного Онтаріо, південну частину Квебеку, Приморські острови та Ньюфаундленд, а також північ США від східної Північної Дакоти на схід до Мен. Однак його можна знайти на північ до 54° пн. ш., а також далі на захід у канадських прерійних провінціях  і нижче 40° пн.ш. у високих Аппалачах. У Європі цей підтип досягає найпівнічнішої широти в Буде на 67° пн.ш..

У високогірних місцях, таких як Аспен, Колорадо та Лос-Аламос, Нью-Мексико на заході Сполучених Штатів, характерний місцевий клімат Dfb. Південно-центральні та південно-західні прерійні провінції також відповідають критеріям Dfb за тепловим профілем, але через напівпосушливі опади їх частини згруповано в категорію BSk. 

У Європі він зустрічається в більшій частині Центральної Європи: Німеччина (на сході та південному сході країни), Австрія (загалом нижче 700 м, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини (зазвичай вище 100 м), Хорватія (переважно регіон Славонії), у більшій частині Східної Європи: Україна (вся країна, крім узбережжя Чорного моря), Білорусь, Росія (переважно центральна частина європейської Росії), південна та центральна частини Скандинавії, не омивані Атлантичний океан або Північне море: Швеція (історичні регіони Свеаланд і Геталанд), Данія, Фінляндія (південна частина, включаючи три найбільші міста), Норвегія (найбільш густонаселена територія),, усі країни Балтії: Естонія, Латвії, Литви, а також у деяких частинах: Румунії (загалом понад 100 м), Боснії та Герцеговині, Туреччини та в горах Кернгорм у Шотландії (зазвичай вище 100 м). Він має невеликий вплив потепління або опадів з північної Атлантики. Підтип прохолодного літа відзначається м'яким літом, тривалою холодною зимою та меншою кількістю опадів, ніж підтип жаркого літа; однак короткі періоди сильної спеки не є рідкістю. Північна Японія має подібний клімат. 

Використання в моделюванні клімату

Оскільки в кліматичних режимах, як правило, домінує рослинність одного регіону з відносно однорідною екологією, ті, хто прогнозує зміну клімату, повторно мапують свої результати у формі кліматичних режимів як альтернативного способу пояснення очікуваних змін.

Див. також

• Континентальний клімат
• Субарктичний клімат
• Гемібореальний

Примітки

1. Michal Belda; Eva Holtanová; Tomáš Halenka; Jaroslava Kalvová (4 лютого 2014). Climate classification revisited: from Köppen to Trewartha. Climate Research 59 (1): 1–14. Bibcode:2014ClRes..59....1B. doi:10.3354/cr01204. 
2. Kottek, Markus; Grieser, Jürgen; Beck, Christoph; Rudolf, Bruno; Rubel, Franz (2006). World Map of the Köppen-Geiger climate classification updated. Meteorologische Zeitschrift 15 (3): 259–263. Bibcode:2006MetZe..15..259K. doi:10.1127/0941-2948/2006/0130. 
3. Béla Berényi. Cultivated Plants, Primarily As Food Sources -- Vol II -- Fruit in Northern Latitudes. Encyclopedia of Life Support Systems. с. 1. Процитовано 23 лютого 2015. 
4. Halifax, Nova Scotia Temperature Averages. Weatherbase. Процитовано 7 February 2015. 
5. Milwaukee, Wisconsin Temperature Averages. Weatherbase. Процитовано 7 February 2015. 
6. Temperature and Precipitation Graph for 1981 to 2010 Canadian Climate Normals WINDSOR A. Canadian Climate Normals 1981-2010 Station Data. 25 вересня 2013. 
7. (кит.). China Meteorological Administration. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 4 травня 2010. 
8. Peel, M. C.; Finlayson B. L.; McMahon, T. A. (2007). Updated world map of the Köppen−Geiger climate classification. Hydrol. Earth Syst. Sci. 11 (5): 1633–1644. Bibcode:2007HESS...11.1633P. ISSN 1027-5606. doi:10.5194/hess-11-1633-2007.  Проігноровано невідомий параметр |name-list-style= (довідка)
9. C. Donald Ahrens; Robert Henson (2015). Meteorology Today (вид. 11). Cengage Learning. с. 491–492. ISBN 978-1305480629. 
10. Steven Ackerman; John Knox (2006). Meteorology: Understanding the Atmosphere. Cengage Learning. с. 419. ISBN 978-1-305-14730-0. 
11. Andy D. Ward; Stanley W. Trimble (2003). Environmental Hydrology, Second Edition. CRC Press. с. 30–34. ISBN 978-1-56670-616-2. 
12. Vijendra K. Boken; Arthur P. Cracknell; Ronald L. Heathcote (2005). Monitoring and Predicting Agricultural Drought : A Global Study: A Global Study. Oxford University Press. с. 349. ISBN 978-0-19-803678-4. 
13. Halifax Stanfield INT'L A, Nova Scotia. Canadian Climate Normals 1981–2010. Environment Canada. 31 жовтня 2011. Процитовано May 8, 2014. 
14. Timothy Champion; Clive Gamble; Stephen Shennan; Alisdair Whittle (2009). Prehistoric Europe. Left Coast Press. с. 14. ISBN 978-1-59874-463-7. 
15. Gordon B. Bonan (2008). 6. Earth's Climate. Ecological Climatology: Concepts and Applications. Cambridge University Press. ISBN 978-1-107-26886-9. 
16. Climate of Erzurum. CLIMATE-DATA.ORG. Процитовано Feb 25, 2022. 
17. 気候テーブル。ユジノ・サハリンスクのデータ。. pogodaiklimat.ru. 31 жовтня 2011. Процитовано May 8, 2014. 
18. 納沙布 平年値（年・月ごとの値） 主な要素. Japan Meteorological Agency. 31 жовтня 2011. Процитовано March 6, 2022. 
19. https://www.yr.no/en/statistics/Bodø - Normal (mean monthly temperatures 1991-2020) and observed temperatures from met.no
20. Michael Kramme (2012). Exploring Europe, Grades 5 - 8. Carson-Dellosa Publishing. с. 12. ISBN 978-1-58037-670-9. 
21. Joseph Hobbs (2012). Fundamentals of World Regional Geography. Cengage Learning. с. 76. ISBN 978-1-285-40221-5. 
22. Erdoğan Bölük (2016). Köppen İklim Sınıflandırmasına göre Türkiye İklimi. Meteoroloji Genel Müdürlüğü. с. 18.