www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вересень Ве ресень дев ятий місяць року 1 в юліанському та григоріанському календарях Один із чотирьох місяців що налічу

Вересень

Ве́ресень — дев'ятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

← вересень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  
2023 рік
Вересень
Вічнозелений кущ вересу

Вересень є першим місяцем метеорологічної осені в Північній півкулі. На 14-те вересня припадає початок церковного року в православних церква, які живуть за юліанським календарем. У багатьох країнах Північної півкулі, зокрема в Україні, починається навчальний рік.

Назва

Назва врѣсень, вресень засвідчена ще в давньокиївських писемних пам'ятках. Пізніше вресень і повноголоса форма вересень трапляються в староукраїнських джерелах XVI—XVII століть.

Імовірно, назва «вересень» пов'язана з вересом — поширеною на Поліссі медоносною рослиною. Верес, подібно до липи, має велике значення у бджільництві, а вересовий мед цінується вище за інші сорти. Квітне верес із серпня до кінця жовтня, але найпишніше рожево-бузкове суцвіття вкриває соснові бори, торф'яники та піщані пагорби саме у вересні.

Можливо, прасл. *versьnь (від *versъ — «верес») було первісним найменням дев'ятого місяця в давньослов'янському календарі. Подібні назви побутують у білоруській (верасень) та польській (wrzesień) мовах. За цією ж ознакою утворені народні назви вересня в балтійських мовах (лит. viržių mėnuo і латис. viršu mēnesis — «місяць вересу»).

М. Кочерган вважає інші етимології назви непереконливими. Так, наприклад, Ф. Медведєв виводить вересень від дав.-рус. врєщи «молотити». З цього, на його думку, випливає, що на місяць припадав початок молотьби — сільськогосподарських робіт з відокремлення зерен від полови та соломи. Проте зазначається, що фонетична сторона цієї етимології надто сумнівна. Не можна погодитись також із поясненням Я. Головацького, за яким назва місяця походить «від ягід верес, котрі тоді пристигають та збираються».

Існує думка, що назва «вересень» була запозичена з пол. wrzesień і пізніше адаптована до східнослов'янського звучання. Т. Голинська-Баранова схиляється до неї на підставі того, що староукраїнські джерела XVI—XVII століть подають це слово спершу в неповноголосій формі вресень. Однак її висновки відкидає М. Кочерган, вважаючи більш правдоподібним розглядати цю форму як церковнослов'янську, бо відома вона була вже давньоруській мові (у написаннях: врѣсєнь, врєсєнь), звідки ввійшла і до української. На невласне польське походження назви, на його думку, вказує ще й такий факт, як наявність у старочеській мові наймення vřesen у зовсім іншому значенні — на означення восьмого, а то навіть і сьомого місяців. Пояснення Т. Голинської-Баранової, що «чехи не розуміли терміна і вживали його під польським впливом, не знаючи докладно, про який місяць йдеться», не можна вважати науково обґрунтованим.

В оглаві до «Анфологіону» Памва Беринди, виданого 1619 року, місяць називається:

сєптє́мврїє, си́рѣчъ сед̑мый, реко́мый вре́сень, по дре́вних же роу́енъ.

Останнє наймення згадано «по древніх», адже засвідчене воно було вже в давньокиївських апракосах і тетрах XI—XIII століть (у написаннях: рюинъ, рюінъ, рюѥнъ, рюєнъ). Ця давня назва вересня походить від дав.-рус. рюти («ревіти») і пов'язана з ревінням жуйних тварин під час осіннього гону, коли олені та лосі влаштовували шлюбні герці. Співзвучна назва досі вживається в хорватській мові (rujan), а в чеській слово říjen використовують на позначення жовтня.

У сучасному вигляді назва вересень вперше знаходиться у «Хронографі» (Книга глаголема кроникъ, сиречь собранїє ѿ многихъ лѣтописецъ) середини XVII століття:

жидо́вє пєрєд̾ ты́м мс̑цы свои доро́чныи личи́ть почина́ли во о́сєни, и пє́ршїи бывал̑ сєптє́вріи або вєрє́сєнь.

Тим не менш, згідно зі «Словарем української мови» Б. Грінченка, ще на початку XX ст. на більшій частині України дев'ятий місяць року називався жовтнем, тоді як сам жовтень іменували листопадом. Назва «вересень» усталилася в сучасній мові під впливом західноукраїнської літературної практики, витіснивши з ужитку вищенаведені словесні значення. Також на Заході України були відомі назви ма́їк (пов'язана з май — «травень»; бо під час бабиного літа буває тепло як навесні, квітнуть деякі рослини) та сі́вень (бо сіють озимину). Назву ба́бське (ба́бине) лі́то зафіксовано в розмовній мові на північно-західному Поліссі. І. Верхратський у розвідці «Знадоби до словаря южноруского» подає ще одну назву вересня — покрійний. На думку вченого, вона походить од свята Покрови, котре випадає на 1 жовтня за старим стилем. Вживалися й інші народні назви: травник, малий тра́вень, се́рпень.

У багатьох мовах, зокрема в слов'янських, назви місяця походять від лат. September (раніші форми *septemo-mēmbris, *septem-o-mēnsris), утвореного від septem (сім) і mensis (місяць), тобто — «сьомий місяць». Така назва пояснюється тим, що в Стародавньому Римі рік починався не в січні, а в березні, тому вересень був сьомим, а не дев'ятим за ліком місяцем.

Кліматична характеристика в Україні

У вересні в Україні відбувається загальне зниження температури і різке послаблення грозової діяльності. Протягом місяця, крім Південного узбережжя Криму, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через 15 °C в бік зниження.

Середня місячна температура повітря складає 12—19 °C, у Карпатах і горах Криму — 8—13 °C. Історичний мінімум температури (мінус 7,2 °C) зафіксовано в 1916 та 1977 роках у містах Луганськ і Гуляйполе, на Південному березі Криму — 1,3 °C у 1977 році (м. Алушта). Історичний максимум температури (38,5 °C) спостерігався в 1946 році у селі Ішунь.

Заморозки в повітрі найбільш імовірні в другій та третій декадах; у гірських районах, а також місцями в Чернігівській, Сумській, Черкаській і Кіровоградській областях вони можливі й у першій декаді.

Середня місячна кількість опадів — 27—62 мм, у Карпатах та на Закарпатті — 71—125 мм.

У фольклорі

  • Вересень без перевесла;
  • Вересень на весілля багатий;
  • Вересень студений, але ситий;
  • Вереско вхопив чересло;
  • Вересневий час — сім погод у нас;
  • Верещить вересень, що вже осінь;
  • Грім у вересні віщує осінь;
  • Зимовий вереско зняв перевесло;
  • Не спекотний вересень, та щедро годує;
  • Як вересніє, то й дощик сіє.

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Рухомі

Інші

Див. також

У Вікісловнику є сторінка вересень.

Коментарі

  1. А саме:
  2. А саме:

Примітки

  1. Вересень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. https://archive.org/details/1_20200621_sreznevskij_slovar/page/322/mode/1up?view=theater Врѣсень = вресень]] // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ: въ 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 321.
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 1
  3. Вресень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2010. — Вип. 5. — С. 16 — 258 с.
  4. Вересень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2010. — Вип. 3. — С. 229—253 с.
  5. Вересень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  6. ↑ Вересень // Місяцелік. Український народний календар / Скуратівський В. Т. — К. : Мистецтво, 1993. — C. 118. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  7. ↑ М. Кочерган. З історії українських назв місяців // Мовознавство : журнал. — К. : Наукова думка, 1967. — № 1 (січень-лютий). — С. 58—59.
  8. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  9. Šaur, Vladimír. Které názvy měsíců jsou již praslovanské? // Dzieje Słowian w świetle leksyki. — 2002. — С. 184.
  10. Klimka, Libertas. Tradicinių kalendorinių švenčių semantika. — Vilnius : Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla, 2009. — 195 с.
  11. wikt:en:viršu mēnesis
  12. Этымалагічны слоўнік беларускай мовы / Рэд. В. У. Мартынаў, Г. А. Цыхун, Р. М. Малько. — Мн. : Акадэмія навук БССР ; Беларуская навука, 1978—2010.
  13. Скарына Ф. Творы: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  14. Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
  15. Вресень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2010. — Вип. 5. — С. 16 — 258 с.
  16. ↑ Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  17. Вресень // Історичний словник українського язика / Під ред. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко. — К.-Х. : «Державне видавництво України», 1930. — Т. 1. Зошит 1: А — Глу. — С. 327. — XXIV + 528 с.
  18. T. Hołyńska-Baranova. Wpływy obce na nazwy miesięcy w języku ukraińskim // Slavia Orientalis : kwartalnik. — Warszawa : Komitet Słowianoznawstwa Polskiej Akademii Nauk, 1963. — № 2.
  19. Врѣсень = вресень // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 321.
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 1
  20. Мовознавство, 1971, № 2, С. 88.
  21. Анфологіон. — К. : Друкарня Києво-Печерської лаври, 1619. — 1048 с.
  22. ↑ Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  23. Ревіти // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  24. Сочиненіе Ѳедора Буслаева. О преподаваніи отечественнаго языка. — Изданіе второе. — М. : Типографія С. Орлова, 1867. — С. 443—444.
  25. Вересень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2010. — Вип. 3. — С. 229 — 253 с.
  26. Жовтень І // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Том 1, ст. 488.
  27. Листопад // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Том 2, ст. 362.
  28. Маїк // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  29. Малоруско-нїмецкий словар : у 2 т. / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский. — Л., 1886. — VIII + 1118 + 10 с.
    Ruthenisch-Deutsches Wörterbuch / verfasst von Eugen Żelechowski und Sophron Niedzielski. Lemberg, 1886. Band I—II.
  30. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  31. . betaren.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021. 
  32. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 9 листопада 2021. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ve resen dev yatij misyac roku 1 v yulianskomu ta grigorianskomu kalendaryah Odin iz chotiroh misyaciv sho nalichuyut 30 dniv veresen Pn Vt Sr Cht Pt Sb Nd 1 2 34 5 6 7 8 9 1011 12 13 14 15 16 1718 19 20 21 22 23 2425 26 27 28 29 30 2023 rik1 Sichen 2 Lyutij3 Berezen 4 Kviten 5 Traven6 Cherven 7 Lipen 8 Serpen9 Veresen 10 Zhovten 11 Listopad12 Gruden Veresen Vichnozelenij kush veresu Miniatyura Veresen z Rozkishnogo chasoslova gercoga Berrijskogo Veresen ye pershim misyacem meteorologichnoyi oseni v Pivnichnij pivkuli Na 14 te veresnya pripadaye pochatok cerkovnogo roku v pravoslavnih cerkva yaki zhivut za yulianskim kalendarem U bagatoh krayinah Pivnichnoyi pivkuli zokrema v Ukrayini pochinayetsya navchalnij rik Zmist 1 Nazva 2 Klimatichna harakteristika v Ukrayini 3 U folklori 4 Svyata i pam yatni dni 4 1 Oficijni v Ukrayini 4 1 1 Ruhomi 4 2 Inshi 5 Div takozh 6 Komentari 7 PrimitkiNazva RedaguvatiNazva vrѣsen vresen zasvidchena she v davnokiyivskih pisemnih pam yatkah 2 Piznishe vresen i povnogolosa forma veresen traplyayutsya v staroukrayinskih dzherelah XVI XVII stolit 3 4 Imovirno nazva veresen pov yazana z veresom poshirenoyu na Polissi medonosnoyu roslinoyu 5 Veres podibno do lipi maye velike znachennya u bdzhilnictvi a veresovij med cinuyetsya vishe za inshi sorti Kvitne veres iz serpnya do kincya zhovtnya ale najpishnishe rozhevo buzkove sucvittya vkrivaye sosnovi bori torf yaniki ta pishani pagorbi same u veresni 6 7 Mozhlivo prasl versn vid vers veres bulo pervisnim najmennyam dev yatogo misyacya v davnoslov yanskomu kalendari 8 9 Podibni nazvi pobutuyut u biloruskij verasen ta polskij wrzesien movah Za ciyeyu zh oznakoyu utvoreni narodni nazvi veresnya v baltijskih movah lit virziu menuo 10 i latis virsu menesis 11 misyac veresu 7 M Kochergan vvazhaye inshi etimologiyi nazvi neperekonlivimi Tak napriklad F Medvedyev vivodit veresen vid dav rus vryeshi molotiti Z cogo na jogo dumku viplivaye sho na misyac pripadav pochatok molotbi silskogospodarskih robit z vidokremlennya zeren vid polovi ta solomi Prote zaznachayetsya sho fonetichna storona ciyeyi etimologiyi nadto sumnivna Ne mozhna pogoditis takozh iz poyasnennyam Ya Golovackogo za yakim nazva misyacya pohodit vid yagid veres kotri todi pristigayut ta zbirayutsya 7 Isnuye dumka sho nazva veresen bula zapozichena z pol wrzesien i piznishe adaptovana do shidnoslov yanskogo zvuchannya 12 T Golinska Baranova shilyayetsya do neyi na pidstavi togo sho staroukrayinski dzherela XVI XVII stolit a podayut ce slovo spershu v nepovnogolosij formi vresen 18 Odnak yiyi visnovki vidkidaye M Kochergan vvazhayuchi bilsh pravdopodibnim rozglyadati cyu formu yak cerkovnoslov yansku bo vidoma vona bula vzhe davnoruskij movi u napisannyah vrѣsyen vryesyen 19 zvidki vvijshla i do ukrayinskoyi 20 Na nevlasne polske pohodzhennya nazvi na jogo dumku vkazuye she j takij fakt yak nayavnist u starocheskij movi najmennya vresen u zovsim inshomu znachenni na oznachennya vosmogo a to navit i somogo misyaciv Poyasnennya T Golinskoyi Baranovoyi sho chehi ne rozumili termina i vzhivali jogo pid polskim vplivom ne znayuchi dokladno pro yakij misyac jdetsya ne mozhna vvazhati naukovo obgruntovanim 7 V oglavi do Anfologionu Pamva Berindi vidanogo 1619 roku misyac nazivayetsya syeptye mvryiye si rѣch sed myj reko myj vre sen po dre vnih zhe rou en 16 21 Ostannye najmennya zgadano po drevnih adzhe zasvidchene vono bulo vzhe v davnokiyivskih aprakosah i tetrah XI XIII stolit b u napisannyah ryuin ryuin ryuѥn ryuyen 22 Cya davnya nazva veresnya pohodit vid dav rus ryuti reviti 23 i pov yazana z revinnyam zhujnih tvarin pid chas osinnogo gonu koli oleni ta losi vlashtovuvali shlyubni gerci 6 24 Spivzvuchna nazva dosi vzhivayetsya v horvatskij movi rujan a v cheskij slovo rijen vikoristovuyut na poznachennya zhovtnya U suchasnomu viglyadi nazva veresen vpershe znahoditsya u Hronografi Kniga glagolema kronik sirech sobranyiye ѿ mnogih lѣtopisec seredini XVII stolittya zhido vye pyeryed ty m ms cy svoi doro chnyi lichi t pochina li vo o syeni i pye rshyii byval syeptye vrii abo vyerye syen 25 Tim ne mensh zgidno zi Slovarem ukrayinskoyi movi B Grinchenka she na pochatku XX st na bilshij chastini Ukrayini dev yatij misyac roku nazivavsya zhovtnem 26 todi yak sam zhovten imenuvali listopadom 27 Nazva veresen ustalilasya v suchasnij movi pid vplivom zahidnoukrayinskoyi literaturnoyi praktiki vitisnivshi z uzhitku vishenavedeni slovesni znachennya Takozh na Zahodi Ukrayini buli vidomi nazvi ma yik pov yazana z maj traven bo pid chas babinogo lita buvaye teplo yak navesni kvitnut deyaki roslini 28 ta si ven bo siyut oziminu 29 Nazvu ba bske ba bine li to zafiksovano v rozmovnij movi na pivnichno zahidnomu Polissi I Verhratskij u rozvidci Znadobi do slovarya yuzhnoruskogo podaye she odnu nazvu veresnya pokrijnij Na dumku vchenogo vona pohodit od svyata Pokrovi kotre vipadaye na 1 zhovtnya za starim stilem 6 Vzhivalisya j inshi narodni nazvi travnik malij tra ven se rpen 30 U bagatoh movah zokrema v slov yanskih nazvi misyacya pohodyat vid lat September ranishi formi septemo membris septem o mensris utvorenogo vid septem sim i mensis misyac tobto somij misyac Taka nazva poyasnyuyetsya tim sho v Starodavnomu Rimi rik pochinavsya ne v sichni a v berezni tomu veresen buv somim a ne dev yatim za likom misyacem Klimatichna harakteristika v Ukrayini RedaguvatiU veresni v Ukrayini vidbuvayetsya zagalne znizhennya temperaturi i rizke poslablennya grozovoyi diyalnosti Protyagom misyacya krim Pivdennogo uzberezhzhya Krimu zdijsnyuyetsya perehid serednoyi dobovoyi temperaturi povitrya cherez 15 C v bik znizhennya Serednya misyachna temperatura povitrya skladaye 12 19 C u Karpatah i gorah Krimu 8 13 C Istorichnij minimum temperaturi minus 7 2 C zafiksovano v 1916 ta 1977 rokah u mistah Lugansk i Gulyajpole na Pivdennomu berezi Krimu 1 3 C u 1977 roci m Alushta Istorichnij maksimum temperaturi 38 5 C sposterigavsya v 1946 roci u seli Ishun Zamorozki v povitri najbilsh imovirni v drugij ta tretij dekadah u girskih rajonah a takozh miscyami v Chernigivskij Sumskij Cherkaskij i Kirovogradskij oblastyah voni mozhlivi j u pershij dekadi Serednya misyachna kilkist opadiv 27 62 mm u Karpatah ta na Zakarpatti 71 125 mm 31 U folklori RedaguvatiVeresen bez perevesla Veresen na vesillya bagatij Veresen studenij ale sitij Veresko vhopiv chereslo Veresnevij chas sim pogod u nas Vereshit veresen sho vzhe osin Grim u veresni vishuye osin Zimovij veresko znyav pereveslo Ne spekotnij veresen ta shedro goduye Yak veresniye to j doshik siye Svyata i pam yatni dni RedaguvatiOficijni v Ukrayini Redaguvati 2 veresnya Den notariatu 17 veresnya Den ryativnika 21 veresnya Mizhnarodnij den miru 22 veresnya Den partizanskoyi slavi 27 veresnya Vsesvitnij den turizmu 29 veresnya Den pam yati zhertv Babinogo Yaru 30 veresnya Den usinovlennya Vseukrayinskij den bibliotekRuhomi Redaguvati Persha nedilya veresnya Den pidpriyemcya Druga subota veresnya Den fizichnoyi kulturi i sportu Den ukrayinskogo kino Druga nedilya veresnya Den tankistiv Den pracivnikiv naftovoyi gazovoyi ta naftopererobnoyi promislovosti Den pam yati ukrayinciv zhertv primusovogo viselennya z Lemkivshini Nadsyannya Holmshini Pivdennogo Pidlyashshya Lyubachivshini Zahidnoyi Bojkivshini u 1944 1951 rokah Tretya subota veresnya Den vinahidnika i racionalizatora Den farmacevtichnogo pracivnika Den Betmena Tretya nedilya veresnya Den pracivnika lisu Chetverta nedilya veresnya Den mashinobudivnika 32 Inshi Redaguvati 1 veresnya Den Znan 2 veresnya Den zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni 7 veresnya Den voyennoyi rozvidki Ukrayini 8 veresnya Mizhnarodnij den solidarnosti zhurnalistiv 11 veresnya Usiknovennya glavi Joanna Predtechi 21 veresnya Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici 27 veresnya Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 30 veresnya Mizhnarodnij den perekladachaDiv takozh RedaguvatiU Vikislovniku ye storinka veresen Veresen 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Spisok vsih dniv Slov yanskij kalendar Osinnye rivnodennya v ukrayinskij kulturi RivnodennyaKomentari Redaguvati A same Francisk Skorina Mala podorozhnya knizhka Vilna 1522 13 Andrij Rimsha Kotorogo sѧ ms ca shto za staryh vekov dѣyelo korotkoye opisanyiye Hronologiya Ostrog 1581 14 Krojnika to yest istoryia svѣta na shest vѣkov a chtyri monarhii rozdѣlena Z rozmaityh gistorikov zhidovskih i poganskih Lviv poch XVII st 15 Anfologion Kiyiv 1619 Anfologion Lviv 1643 1651 1694 Anfologion Novgorod Siverskij 1678 Svyatci Kiyiv 1680 Poluustav Kiyiv 1691 Chasoslov Lviv 1642 1668 1692 Ustav molitv Lviv 1670 16 Knigi Rozhayu vyklad mѣsc trudnѣjshih rukopis B m n sered XVII st 17 A same Ostromirove Yevangeliye Kiyiv 1057 Kriloske Yevangeliye B m n 1144 Putnyanske Yevangeliye B m n II pol XIII st 22 Primitki Redaguvati Veresen Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 https archive org details 1 20200621 sreznevskij slovar page 322 mode 1up view theater Vrѣsen vresen Materialy dlya slovarya drevne russkago yazyka po pismennym pamyatnikam v 3 t red I I Sreznevskij SPb Tipografiya imperatorskoj akademii nauk 1890 1912 T 1 S 321 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Materialy dlya slovarya drevnerusskogo yazyka po pismennym pamyatnikam tom 1 Vresen Slovnik ukrayinskoyi movi XVI pershoyi polovini XVII st Vidp red D Grinchishin M Chikalo Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 2010 Vip 5 S 16 258 s Veresen Slovnik ukrayinskoyi movi XVI pershoyi polovini XVII st Vidp red D Grinchishin M Chikalo Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 2010 Vip 3 S 229 253 s Veresen Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s a b v Veresen Misyacelik Ukrayinskij narodnij kalendar Skurativskij V T K Mistectvo 1993 C 118 208 s ISBN 5 7715 0432 7 a b v g M Kochergan Z istoriyi ukrayinskih nazv misyaciv Movoznavstvo zhurnal K Naukova dumka 1967 1 sichen lyutij S 58 59 Saur Vladimir Prispevek k rekonstrukci praslovanskych nazvu mesicu Sbornik praci Filozoficke fakulty brnenske univerzity A Rada jazykovedna Brno Masarykova univerzita Filozoficka fakulta 1972 T 21 S 67 78 Saur Vladimir Ktere nazvy mesicu jsou jiz praslovanske Dzieje Slowian w swietle leksyki 2002 S 184 Klimka Libertas Tradiciniu kalendoriniu svenciu semantika Vilnius Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla 2009 195 s wikt en virsu menesis Etymalagichny sloynik belaruskaj movy Red V U Martynay G A Cyhun R M Malko Mn Akademiya navuk BSSR Belaruskaya navuka 1978 2010 Skaryna F Tvory Pradmovy skazanni paslyasloyi akafisty pashaliya Ustup art padryht tekstay kament sloynik A F Korshunava pakazalniki A F Korshunava V A Chamyaryckaga Mn Navuka i tehnika 1990 207 s ISBN 5 343 00151 3 Sbornik snimkov s slavyano russkih staropechatnyh izdanij Materialy dlya istorii slavyanskago knigopechataniya Sostavil S L Ptashickij SPb 1895 Ch I XV i XVI vѣk Tabl XXI XXII Vresen Slovnik ukrayinskoyi movi XVI pershoyi polovini XVII st Vidp red D Grinchishin M Chikalo Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini L 2010 Vip 5 S 16 258 s a b Shustova Yu E Slavyanskie nazvaniya mesyacev v ukrainskih pechatnyh kni gah konca XVI XVII v Mezhdisciplinarnost Chto ot istorika trebuet chto daet i chego lishaet sb tr mezhdunar nauch konf Steny i mosty mezh dis ciplinarnye podhody v istoricheskih issledovaniyah M 2019 S 229 239 Vresen Istorichnij slovnik ukrayinskogo yazika Pid red Ye Timchenka ukl Ye Timchenko Ye Voloshin K Lazarevska G Petrenko K H Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1930 T 1 Zoshit 1 A Glu S 327 XXIV 528 s T Holynska Baranova Wplywy obce na nazwy miesiecy w jezyku ukrainskim Slavia Orientalis kwartalnik Warszawa Komitet Slowianoznawstwa Polskiej Akademii Nauk 1963 2 Vrѣsen vresen Materialy dlya slovarya drevne russkago yazyka po pismennym pamyatnikam v 3 t Trud I I Sreznevskago SPb Tipografiya imperatorskoj akademii nauk 1890 1912 T 1 S 321 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Materialy dlya slovarya drevnerusskogo yazyka po pismennym pamyatnikam tom 1 Movoznavstvo 1971 2 S 88 Anfologion K Drukarnya Kiyevo Pecherskoyi lavri 1619 1048 s a b Nazvi chasovih ponyat Davnoruska spadshina v leksici ukrayinskoyi movi V V Nimchuk AN Ukrayini In t ukr movi K Naukova dumka 1992 S 56 57 412 s ISBN 5 12 000639 6 Reviti Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T 704 s ISBN 966 00 0785 X Sochinenie Ѳedora Buslaeva O prepodavanii otechestvennago yazyka Izdanie vtoroe M Tipografiya S Orlova 1867 S 443 444 Veresen Slovnik ukrayinskoyi movi XVI pershoyi polovini XVII st Vidp red D Grinchishin M Chikalo Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini L 2010 Vip 3 S 229 253 s Zhovten I Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Tom 1 st 488 Listopad Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Tom 2 st 362 Mayik Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Malorusko nyimeckij slovar u 2 t Ulozhili Yevgenij Zhelehovskij ta Sofron Nedyilskij L 1886 VIII 1118 10 s Ruthenisch Deutsches Worterbuch verfasst von Eugen Zelechowski und Sophron Niedzielski Lemberg 1886 Band I II Holynska Baranowa Tatiana Ukrainskie nazwy miesiecy na tle ogolnoslowianskim Wroclaw Wydawnictwo polskiej akademii nauk 1969 Korotka klimatichna harakteristika veresnya betaren ua Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2021 Kalendar oficijnih svyat v Ukrayini Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 9 listopada 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Veresen amp oldid 39797111