www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кіровоградська область Кіровогра дська о бласть Кіровоградщина область у центральній частині України Утворена 10 січня 1

Кіровоградська область

Кіровогра́дська о́бласть (Кіровоградщина) — область у центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року, обласний центр — місто Кропивницький.

Кіровоградська область
Герб Кіровоградської області Прапор Кіровоградської області
Основні дані
Прізвисько: Кіровоградщина, Кропивниччина, Ексампей
Країна:  Україна
Утворена: 10 січня 1939
Код КАТОТТГ: UA35000000000016081
Населення: 903 712
Площа: 24588 км²
Густота населення: 36,7 осіб/км²
Телефонні коди: +380-52
Обласний центр: Кропивницький
Райони: 4
Громади: 39
Міста:

обласного значення
районного значення


4
8
Райони в містах: 2
Смт: 27
Села: 991
Селища: 19
Селищні ради: 27
Сільські ради: 376
Номери автомобілів: BA, HA
Інтернет-домени: kirovograd.ua; kr.ua
Обласна влада
Рада: Кіровоградська обласна рада
Голова ради: Дрозд Юрій Васильович
Голова ОДА: Райкович Андрій Павлович
Вебсторінка: Кіровоградська ОДА Кіровоградська облрада
Адреса: 25022, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1, Будинок Рад
Мапа
Кіровоградська область у Вікісховищі

Розташована у межиріччі Дніпра і Південного Бугу на півдні Придніпровської височини. Практично вся територія області (за винятком смт Власівка) розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями. За однією із версій географічний центр України розташований поблизу Добровеличківки.

Географія

Площа області становить 24,6 тис. км² (4,1 % від території України). Протяжність області з півночі на південь становить майже 148 км, із заходу на схід — 335 км.

Рельєф

Область розташовується на південних схилах Придніпровської височини. Таке місцерозташування обумовлює дуже нерівний горбистий рельєф, на території області знаходиться велика кількість балок і ярів. Дуже актуальною проблемою є водна ерозія ґрунтів.

На схилах долин річок Тясмину та Інгульця розповсюджені поля зсувів гірських порід та блоково-пластичне зміщення. Зсуви сформувались на схилах, складених плейстоценовими суглинками потужністю близько 7 м.

Ґрунти

Ґрунти області характеризуються високою родючістю. Ґрунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу.

У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5,0 % та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти.

Для південно-східних районів найпоширенішими ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо — та малогумусні, а в південній частині — чорноземи звичайні малогумусні малопотужні, присутні незначні поклади карпатських ґрунтів.

За механічним складом ґрунти північних районів — важкосуглинисті, південних — легкосуглинисті, а в Придніпров'ї — легко — та середньосуглинисті.

Гідрографія

Річки області належать до систем Дніпра і Південного Бугу. Значущі притоки Дніпра — Тясмин, Інгулець і Цибульник, Південного Бугу — Інгул, Синюха і Синиця.

Водні ресурси Кіровоградщини представлені річками, водосховищами, ставками та підземними водами. В області нараховується 438 великих і малих річок протяжністю 5,6 тис.км, серед яких найбільші — Інгулець, Синюха, Велика Вись, Інгул, Ятрань. За кількістю водосховищ та ставків (85 та 2185 відповідно) область займає третє місце серед областей України. Зате вона має найменші запаси природних підземних вод.

Клімат

Клімат: помірно-континентальний, помірно-теплий. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 — 22 °C, січня —2 — 5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Їх середньорічна кількість становить від 450 до 520 мм.

Природні ресурси

Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів тут є поклади бурого вугілля в м. Олександрія. Вагоме енергетичне значення мають значні (світового масштабу) поклади уранових руд. На лісові та водні ресурси область бідна. Гідроресурси річок обмежені. Є значні запаси підземних вод.

Природно-рекреаційний потенціал

Окрасою краю та місцем відпочинку є лісові насадження, 400-літні дуби, цілющі джерела. Загальна площа лісового фонду становить 179,1 тис. га. Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині — оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки і пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку.

Корисні копалини

Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107 — розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини.

Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів, існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.

Флора

Рослинний світ області відображає типову екосистему лісостепу, хоча велика її частка розкопана і в даний час представлена ріллею. Серед дерев в області переважають:

Історія

Знак при в'їзді до Кіровоградської області на трасі Кременчук — Кропивницький. Олександрійський район
Кіровоградщина як західна частина Запорожжя 18 ст.

Кіровоградська область є цікавою і багатою в археологічному плані — тут знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини на землях сучасної Кіровоградщини з часів пізнього палеоліту. Особливо ж цікавими є знахідки поховань пізнішого часу, наприклад, предмети з розкопок кургану неподалік села Веселівки Новомиргородського району доби бронзи (2 тисячоліття до н. е.). Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться не лише на периферії, а й у межах обласного центру — так, у 2000-х сенсаційні знахідки були виявлені в ході розкопок на кропивницькій вулиці космонавта Попова.

Хронологія історичних подій

Назва

У зв'язку з перейменуванням м. Кіровоград на Кропивницький 2018 р через Декомунізація в Україні. у Верховну Раду було внесено законопроєкт про перейменування області на Кропивницьку, який був схвалений. 5 лютого 2019 р. Конституційний суд затвердив рішення Верховної ради. Місцева облрада підтримала пропозицію про перейменування в березні 2021 року, однак відтоді вона застопорилася у Верховній Раді. Станом на 2023 р. область носить назву Кіровоградська через загарбницьку війну, спровоковану Росією, яка все ще триває, з цієї причини зазначену зміну було відкладено до кінця війни.

Адміністративно-територіальний устрій

Адміністративно-територіальний устрій області

Загальна інформація

Адміністративний центр області — місто Кропивницький.

У складі області:

  • районів — 4;
  • районів у містах — 2;
  • населених пунктів — 1030, в тому числі:
    • міського типу — 39, в тому числі:
      • міст — 12, в тому числі:
        • міст обласного значення — 4;
        • міст районного значення — 8;
      • селищ міського типу — 27;
    • сільського типу — 991, в тому числі:
      • сіл — 973;
      • селищ — 18.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 21;
  • районних рад у містах — 2;
  • міських рад — 12;
  • селищних рад — 27;
  • сільських рад — 376.

Райони

Міста обласного значення

Райони у містах

Демографія

Населення області на 1 січня 2005 року становило 1085,7 тис. чол. (2,3 % населення України). Середня густота населення — 45,3 чол./км² при 80 чол./км² в Україні.

За даними на 1 липня 2021 року — 912,5 тис. чол.

В області проживають представники більш ніж 30 національностей.

Національний склад населення Кіровоградської області станом на 2001 рік

№ Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 014 616 90,13
2 Росіяни 83 929 7,46
3 Молдовани 8 274 0,74
4 Білоруси 5 550 0,49
5 Вірмени 2 994 0,27
6 Болгари 2 205 0,2
7 Євреї 1 066 0,09
8 Цигани 926 0,08
9 Азербайджанці 793 0,07
10 Поляки 556 0,04
11 Інші 4 795 0,43
Разом: 1 125 704 100,0

Найбільші населені пункти

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч
за даними Держкомстату

Злочинність

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 106,1 злочинів, з них 41,4 тяжких та особливо тяжких.

Обласна влада

Керівники Кіровоградщини

Голови облвиконкому:

Голови ОДА:

Перші Секретарі обласного комітету КП(б)У:

Перші Секретарі обласного комітету КПУ:

Голови Обласної Ради народних депутатів:

Економіка

Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною. На території Кіровоградської області розміщені об’єкти уранодобувної, харчової, машинобудівної, енергетичної промисловості та підприємства агропромислового комплексу.

У структурі валового випуску продукції займають:

  • сільське господарство — 32,1 %
  • промисловість — 28,1 %
  • транспорт і зв'язок — 11,6 %
  • житлово-комунальне господарство — 5,1 %
  • інші галузі матеріального і нематеріального виробництва — 23,1 %

Промисловість

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 83 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 254 промислові підприємства, функціонує 455 малих промислових підприємств.

Сільське господарство

Кіровоградська область здавна відома як регіон із добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 73 %, тваринництва — 27 %.

Основні зернові культури, що вирощуються в області, — озима пшениця, ячмінь, соя, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка та просо. Значне місце серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк.

У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.

Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні становить: по соняшнику — 10 %, зернових і зернобобових — 6,7 %, цукровому буряку (фабричному) — 5,2 %, м'ясу — 3,0 %, молоку — близько 2,8 %.

Розведенням племінних коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах — чистокровна верхова і українська верхова.

Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області становить 51,3 тис. га, з них — 21,2 тис. га міжгосподарських систем

Транспорт і зв'язок

Основні залізничні вузли — Знам'янка, Помічна, Гайворон, Долинська. Розвинений автотранспорт. На Дніпрі розвинене судноплавство (пристань Світловодськ). Авіалінії з'єднують Кропивницький із великими містами України.

Соціально-гуманітарна сфера

Освіта і наука

У Кіровоградській області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І—IV рівнів акредитації.

У 2000 р. в області зосереджувалося 13 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основній діяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4 — дослідники. Всього чисельність фахівців становить 0,5 тис. осіб, із них із науковим ступенем докторів наук — 17 осіб і кандидатів наук — 38. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, становить 200 осіб, із них 22 доктори і 58 кандидатів наук. В області працює 14 академіків і членів-кореспондентів, а також 34 доктори і 449 кандидатів наук, які зайняті в економіці області.

Фінансування наукових та науково-технічних робіт становить 3,4 млн грн, у тому числі за рахунок держбюджету — 1,2, власних коштів — 0,9, коштів замовника — 1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власні кошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить 3,3 млн грн (у фактичних цінах), основна частина яких —  це науково-технічні розробки (2,7 млн грн). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічні послуги становлять відповідно 0,09, 0,46 і 0,11 млн. гривень.

Наука та освіта Кіровоградщини [ 20 лютого 2007 у Wayback Machine.], список сайтів

Вищі навчальні заклади області

Державні
Недержавні
  • Соціально-педагогічний інститут «»

Культура

Культура та мистецтво Кіровоградщини [ 20 лютого 2007 у Wayback Machine.], список сайтів

  • Обласний Академічний музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького
  • Ляльковий театр
  • Аматорський студентський театр «Резонанс»
  • Аматорський англомовний театр «»
  • Кіровоградська обласна філармонія (сайт філармонії [ 2 серпня 2009 у Wayback Machine.])
  • Академічний театр музики пісні і танцю «Зоряни» ()
  • Кіровоградський обласний художній музей (сайт музею [ 18 вересня 2017 у Wayback Machine.])

Релігія

Основною релігійною конфесією на території області є християнство, що з'явилося тут, вірогідно, ще в часи Київської Русі.

Православ'я

Православ'я на території сучасної Кіровоградської області остаточно закріпили запорізькі козаки, що ревно захищали свою віру, зводили і прикрашали православні храми. Після входження цих територій до Російської Імперії та юрисдикційного перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату, на території Новослобідського козацького полку була зведена фортеця святої Єлисавети. В околицях фортеці стали селитися переселенці — більшість з яких були православними або старообрядцями. Згодом фортеця перетворилася на місто Єлисаветград. До 1757 року територія області відносилася до Київської митрополії, потім переважно до Переяславської єпархії, а з 1775 до Словенської (згодом названа Катеринославською) єпархії. Із 1796 року ці землі увійшли до складу Херсонської єпархії. У 1880 році при Херсонській єпархії було відкрито Єлисаветградське вікаріатство. Після революції, Православ'я в регіоні, як і всюди в Україні, зазнало великих гонінь, через це було вбито і заслано безліч віруючих, священиків і єпископів. У 1942–1944 роках існувала Єлисаветградська єпархія Української автокефальної православної церкви. 1947 року було створено Кіровоградську єпархію Українського екзархату Російської православної церкви, що з 1991 року стала єпархією Української православної церкви (Московського патріархату). З 1992 року вона стала відповідати межам області, а в 2007 східні райони області були виділені в окрему Олександрійську єпархію. Згодом була також створена Кіровоградська єпархія Української православної церкви Київського патріархату.

Станом на 1 січня 2009 року в області Українська православна церква (Московського патріархату) мала дві єпархії, де налічувала 212 парафій та 2 монастирі з 28 ченцями і черницями, 175 священнослужителів, 28 недільних шкіл та 7 періодичних видань. Українська православна церква Київського патріархату мала одну єпархію із 72 парафіями, одним монастирем, 23 священнослужителі, 5 недільних шкіл та 2 періодичні видання. Українська автокефальна православна церква мала 10 парафій та 4 священнослужителя. Старообрядці мали 4 громади та 2 священнослужителя. Інша православні релігійні організації — 3 громади і 3 священнослужителя.

Протестантизм

Станом на 1 січня 2009 року в області були найпоширеніші такі протестантські організації:

  • Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів — 1 управління, 92 громади, 2 місії, 50 недільних шкіл, 94 священнослужителі.
  • Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської—п'ятидесятників — 1 управління, 53 громади, 1 місія, 15 недільних шкіл, 1 періодичне видання, 60 священнослужителів.
  • Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня — 26 громад, 8 недільних шкіл, 1 періодичне видання, 27 священнослужителів.

Католицизм

1 січня 2009 року в області налічувалося 4 громади і 3 священнослужителі Греко-католицької церкви та 3 громади, 1 недільна школа і 4 священнослужителі Римо-католицької церкви.

Інші релігії

В області діють громади й інших релігій: юдейські, мусульманські тощо.

Туризм

Покровська церква у Кропивницькому
Вознесенська церква у Бобринці

Туризм у Кіровоградській області поки що розвинений слабо. Але завдяки зручному географічному положенню (у центрі України), сприятливому клімату, значному рекреаційному потенціалу, можна сподіватися на стрімкий розвиток туризму.

Станом на 2010 рік в області було 18 готелів, із зальною кількістю номерів 859

Найцікавіші об'єкти туризму:

  • Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. е.;
  • Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.;
  • Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.;
  • Свято-Покровська церква 1849 р.;
  • Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.;
  • Хрестовоздвиженська церква — усипальниця Раєвських 1833—1855 р.;
  • Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста — неоросійський стиль XIX-ХХ ст.;
  • Краєзнавчий музей в обласному центрі  — приватний будинок у стилі модерн 1885—1905 рр.;
  • Синагога в обласному центрі XIX ст.;
  • Колишня гімназія 1891—1898 рр.;
  • Міська лікарня в Новомиргороді 1910—1913 рр.;
  • Театр XIX ст. в обласному центрі;
  • Свято-Вознесенська церква в Бобринці 1898—1912 рр.;
  • Свято-Миколаївська церква в Бобринці 1853—1873 рр.;
  • Онуфріївський парк XVIII ст.

Відомі люди

В області народились

Див. також

Кіровоградська область
у сестринських Вікіпроєктах
Теми у Вікіджерелах?
Кіровоградська область у Вікімандрах?
Кіровоградська область у Вікісховищі?

Примітки

  1. За даними Кіровоградського обласного управління меліорації і водного господарства [ 24 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  2. Дерева Кропивницького та області (рос.)
  3. Верменич Я. В. Кіровоградська область [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] / Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 331. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  4. Тетяна ЮЛЬСЬКА А тепер — човен [ 9 березня 2014 у Wayback Machine.] // «Вечірня газета», 2004
  5. https://promin.cv.ua/2019/02/06/kirovohradsku-oblast-pereimenuvaly-u-kropyvnytsku.html
  6. Купюр, Без (22 квітня 2021). Верховна Рада відреагувала на звернення про перейменування Кіровоградщини формально | Без Купюр - Новини Кропивницького і Кіровоградщини. Без Купюр (укр.). Процитовано 4 лютого 2023. 
  7. Кіровоградська облрада закликала Верховну Раду пришвидшити перейменування області. hromadske.ua (укр.). 21 вересня 2022. Процитовано 4 лютого 2023. 
  8. Нові райони: карти + склад
  9. . Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 21 вересня 2011. (рос.)
  10. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  11. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2018 року
  12. Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014. 
  13. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2022. 
  14. ЯНУКОВИЧ ПРИЗНАЧИВ ГУБЕРНАТОРАМИ СУХОГО ТА ЧМИРЯ. Українська правда. 6 квітня 2010. оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 4 червня 2021. 
  15. Указ Президента України № 12/2013 «Про призначення А.Ніколаєнка головою Кіровоградської обласної державної адміністрації». Президент України. 2013. оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 19 лютого 2023. 
  16. Указ Президента України №836/2019 «Про призначення А.Балоня головою Кіровоградської обласної державної адміністрації». Президент України. 8 листопада 2019. оригіналу за 17 серпня 2022. Процитовано 19 лютого 2023. 
  17. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :0 не вказано текст
  18. ↑ Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2009 року [ 25 березня 2010 у Wayback Machine.]
  19. . Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 25 січня 2012. 

Джерела та література

Література

  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Архітектурне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. А.М. Надєждін]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-263-6.
  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Декоративно - ужиткове мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. Б.П. Куманський, Н.В. Деміхова, І.Л. Солуянова]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-264-3.
  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Музичне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. О.І. Полячок, М.В. Долгіх]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-262-9.
  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Образотворче мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. А.М. Надєждін]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-265-0.
  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Театральне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. В.П. Шурапов, С.А. Ушакова]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-267-4.
  • Кіровоградщина у дзеркалі часу: Хореографічне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. В.Ф. Похиленко]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-261-2.
  • Легка атлетика Кіровоградщини : до 100-річчя легкої атлетики на Кіровоградщині / О. П. Березан, І. О. Шостак. – Кіровоград : Рекламне агенство РіК-Медіа, 2015. – 295 с. – ISBN 966-2294-39-2.
  • Малі міста України. Кіровоградська область : бібліогр. покажч. [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант В. І. Дмитрук. - Київ: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2016. - 127 с. : іл.
  • Літературний словник Кіровоградщини / Авт.-упоряд. Л. Куценко; Кіровоградська організація Спілки письменників України. — Кіровоград, 1995. — 126 с.
  • Матівос Юрій Миколайович, Сандул Валентин Олексійович. Туристські маршрути Кіровоградшини. Путівник. — Дніпропетровськ : «Промінь», 1978. — 80 с. — 23 000 прим.
  • Рекреаційно-туристські ресурси Кіровоградської області / О. Колотуха ; Кіровоград. облдержадмін., Комун. закл. "Кіровоград. обл. центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнів. молоді". — Кропивницький : [б. в.], 2016. — 144 с. : іл., табл., картосхеми — ISBN 978-966-97630-0-6
  • Бурдиян Борис Гаврилович. Там, на нехоженых тропинках. Краеведческие очерки. — Днепропетровск : «Промінь», 1987. — 112 с. — 20 000 прим. (рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kirovogra dska o blast Kirovogradshina oblast u centralnij chastini Ukrayini Utvorena 10 sichnya 1939 roku oblasnij centr misto Kropivnickij Kirovogradska oblastGerb Kirovogradskoyi oblasti Prapor Kirovogradskoyi oblastiOsnovni daniPrizvisko Kirovogradshina Kropivnichchina EksampejKrayina UkrayinaUtvorena 10 sichnya 1939Kod KATOTTG UA35000000000016081Naselennya 903 712Plosha 24588 km Gustota naselennya 36 7 osib km Telefonni kodi 380 52Oblasnij centr KropivnickijRajoni 4Gromadi 39Mista oblasnogo znachennyarajonnogo znachennya 48Rajoni v mistah 2Smt 27Sela 991Selisha 19Selishni radi 27Silski radi 376Nomeri avtomobiliv BA HAInternet domeni kirovograd ua kr uaOblasna vladaRada Kirovogradska oblasna radaGolova radi Drozd Yurij VasilovichGolova ODA Rajkovich Andrij PavlovichVebstorinka Kirovogradska ODA Kirovogradska oblradaAdresa 25022 m Kropivnickij plosha Geroyiv Majdanu 1 Budinok RadMapaKirovogradska oblast u VikishovishiRoztashovana u mezhirichchi Dnipra i Pivdennogo Bugu na pivdni Pridniprovskoyi visochini Praktichno vsya teritoriya oblasti za vinyatkom smt Vlasivka roztashovana na pravomu berezi Dnipra Na pivnochi mezhuye z Cherkaskoyu na pivnichnomu shodi z Poltavskoyu na shodi ta pivdennomu shodi z Dnipropetrovskoyu na pivdni z Mikolayivskoyu ta Odeskoyu na zahodi z Vinnickoyu oblastyami Za odniyeyu iz versij geografichnij centr Ukrayini roztashovanij poblizu Dobrovelichkivki Zmist 1 Geografiya 1 1 Relyef 1 2 Grunti 1 3 Gidrografiya 1 4 Klimat 1 5 Prirodni resursi 1 5 1 Prirodno rekreacijnij potencial 1 5 2 Korisni kopalini 1 6 Flora 2 Istoriya 2 1 Hronologiya istorichnih podij 2 2 Nazva 3 Administrativno teritorialnij ustrij 3 1 Zagalna informaciya 3 2 Rajoni 3 3 Mista oblasnogo znachennya 3 4 Rajoni u mistah 4 Demografiya 4 1 Najbilshi naseleni punkti 5 Zlochinnist 6 Oblasna vlada 6 1 Kerivniki Kirovogradshini 7 Ekonomika 7 1 Promislovist 7 2 Silske gospodarstvo 7 3 Transport i zv yazok 8 Socialno gumanitarna sfera 8 1 Osvita i nauka 8 1 1 Vishi navchalni zakladi oblasti 8 1 1 1 Derzhavni 8 1 1 2 Nederzhavni 8 2 Kultura 8 3 Religiya 8 3 1 Pravoslav ya 8 3 2 Protestantizm 8 3 3 Katolicizm 8 3 4 Inshi religiyi 9 Turizm 10 Vidomi lyudi 10 1 V oblasti narodilis 11 Div takozh 12 Primitki 13 Dzherela ta literatura 13 1 Literatura 14 PosilannyaGeografiya RedaguvatiPlosha oblasti stanovit 24 6 tis km 4 1 vid teritoriyi Ukrayini Protyazhnist oblasti z pivnochi na pivden stanovit majzhe 148 km iz zahodu na shid 335 km Relyef Redaguvati Oblast roztashovuyetsya na pivdennih shilah Pridniprovskoyi visochini Take misceroztashuvannya obumovlyuye duzhe nerivnij gorbistij relyef na teritoriyi oblasti znahoditsya velika kilkist balok i yariv Duzhe aktualnoyu problemoyu ye vodna eroziya gruntiv Na shilah dolin richok Tyasminu ta Ingulcya rozpovsyudzheni polya zsuviv girskih porid ta blokovo plastichne zmishennya Zsuvi sformuvalis na shilah skladenih plejstocenovimi suglinkami potuzhnistyu blizko 7 m Grunti Redaguvati Grunti oblasti harakterizuyutsya visokoyu rodyuchistyu Gruntovij pokriv oblasti harakternij dlya perehidnoyi zoni vid pivdennogo lisostepu do pivnichnogo stepu U pivnichnij chastini oblasti perevazhayut chornozemi potuzhni malogumusni iz vmistom gumusu 5 0 ta serednogumusni iz vmistom gumusu trohi bilshe 5 5 Znachni ploshi tut zajmayut chornozemi v riznomu stupeni regradurovani a takozh chornozemi opidzoleni temno siri opidzoleni ta siri opidzoleni grunti Dlya pivdenno shidnih rajoniv najposhirenishimi gruntami ye chornozemi zvichajni seredno ta malogumusni a v pivdennij chastini chornozemi zvichajni malogumusni malopotuzhni prisutni neznachni pokladi karpatskih gruntiv Za mehanichnim skladom grunti pivnichnih rajoniv vazhkosuglinisti pivdennih legkosuglinisti a v Pridniprov yi legko ta serednosuglinisti Gidrografiya Redaguvati Richki oblasti nalezhat do sistem Dnipra i Pivdennogo Bugu Znachushi pritoki Dnipra Tyasmin Ingulec i Cibulnik Pivdennogo Bugu Ingul Sinyuha i Sinicya Vodni resursi Kirovogradshini predstavleni richkami vodoshovishami stavkami ta pidzemnimi vodami V oblasti narahovuyetsya 438 velikih i malih richok protyazhnistyu 5 6 tis km sered yakih najbilshi Ingulec Sinyuha Velika Vis Ingul Yatran Za kilkistyu vodoshovish ta stavkiv 85 ta 2185 vidpovidno 1 oblast zajmaye tretye misce sered oblastej Ukrayini Zate vona maye najmenshi zapasi prirodnih pidzemnih vod Klimat Redaguvati Klimat pomirno kontinentalnij pomirno teplij Zima m yaka z chastimi vidligami a lito spekotne Serednya temperatura lipnya 21 22 C sichnya 2 5 C Opadi vipadayut najchastishe vlitku i voseni u viglyadi doshiv Yih serednorichna kilkist stanovit vid 450 do 520 mm Prirodni resursi Redaguvati Oblast maye porivnyano veliki zapasi deyakih mineralnih resursiv Z palivnih resursiv tut ye pokladi burogo vugillya v m Oleksandriya Vagome energetichne znachennya mayut znachni svitovogo masshtabu pokladi uranovih rud Na lisovi ta vodni resursi oblast bidna Gidroresursi richok obmezheni Ye znachni zapasi pidzemnih vod Prirodno rekreacijnij potencial Redaguvati Dokladnishe Rekreacijni resursi Kirovogradskoyi oblastiZapovidnik Hutir Nadiya Zapovidnik Karpenkiv kraj Chornij lis Dendropark Veseli Bokovenki Okrasoyu krayu ta miscem vidpochinku ye lisovi nasadzhennya 400 litni dubi cilyushi dzherela Zagalna plosha lisovogo fondu stanovit 179 1 tis ga Osnovni rekreacijni resursi na Kirovogradshini ozdorovchi m yakij klimat malovnichi beregi richok i vodoshovish Diyut 3 sanatoriyi ta pansionati z likuvannyam 4 budinki i pansionati vidpochinku chislenni bazi vidpochinku profilaktoriyi ta dityachi tabori vidpochinku Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini Kirovogradskoyi oblastiMineralno sirovinnij potencial oblasti maye ponad 340 rodovish korisnih kopalin iz yakih 107 rozroblyayutsya Ce bure vugillya rudna sirovina zalizo nikel sirovina dlya atomnoyi energetiki uran nerudni korisni kopalini Vidkriti v ostanni desyatirichchya zolotorudni rodovisha osnova dlya stvorennya u majbutnomu zolotovidobuvnoyi ta zolotopererobnoyi galuzi v oblasti Za danimi geologiv isnuye jmovirnist vidkrittya rodovish platini almaziv hromu ta ridkisnih metaliv Flora Redaguvati Roslinnij svit oblasti vidobrazhaye tipovu ekosistemu lisostepu hocha velika yiyi chastka rozkopana i v danij chas predstavlena rilleyu Sered derev v oblasti perevazhayut 2 Abrikosa Akaciya bila Amerikanskij klen Berest Verba bila Vishnya Girkokashtan Gledichiya kolyucha Gorih voloskij Gorobina zvichajna Grusha zvichajna Dub chereshchatij Klen zvichajnij Lipa shirokolistaIstoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya Kirovogradskoyi oblasti Znak pri v yizdi do Kirovogradskoyi oblasti na trasi Kremenchuk Kropivnickij Oleksandrijskij rajon Kirovogradshina yak zahidna chastina Zaporozhzhya 18 st Kirovogradska oblast ye cikavoyu i bagatoyu v arheologichnomu plani tut znajdeno vikopni pam yatki sho zasvidchuyut perebuvannya lyudini na zemlyah suchasnoyi Kirovogradshini z chasiv piznogo paleolitu 3 Osoblivo zh cikavimi ye znahidki pohovan piznishogo chasu napriklad predmeti z rozkopok kurganu nepodalik sela Veselivki Novomirgorodskogo rajonu dobi bronzi 2 tisyacholittya do n e Rozkopki pohovan kilkist yakih obrahovuyetsya desyatkami provadyatsya ne lishe na periferiyi a j u mezhah oblasnogo centru tak u 2000 h sensacijni znahidki buli viyavleni v hodi rozkopok na kropivnickij vulici kosmonavta Popova 4 Hronologiya istorichnih podij Redaguvati Yuvilejna moneta NBU prisvyachena Kirovogradskij oblasti 585 480 rr do n e skifskij dinast pro yakogo Gerodot povidomlyaye u svoyemu vidomomu urivku Istoriya IV 81 Ariant bazhayuchi diznatisya kilkist svoyih voyiniv proviv svoyeridnij perepis naselennya zvelivshi kozhnomu skifu prinesti vistrya strili Z nih vin poveliv viliti kazan sho buv vstanovlenij u miscevosti Ekzampej mizh Borisfenom i Gipanisom teper nepodalik sela Vilni Luki sho nalezhit do Kropivnickoyi silskoyi radi Novoukrayinskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti 6 9 st shidnoslov yanske plem ya Ulichi zaselyuvalo ponizzya Dnipra vid r Rosi do Chornogo morya u mezhah rozselennya antiv nashadkami yakih voni yak i tiverci buli 940 r ulichi zgodilisya na daninu Igorevi yaku vin vidstupiv svoyemu voyevodi Sveneldu Pislya zavoyuvannya voyevodoyu Sveneldom u 942 r ulichi uvijshli do skladu Kiyivskoyi Rusi uzyali uchast u formuvanni ukrayinskogo narodu H st teritoriyu suchasnoyi oblasti zajnyali pechenigi vitisnivshi ulichiv HII st teritoriyu suchasnoyi oblasti zajnyali polovci vitisnivshi pechenigiv 1242 usya teritoriya suchasnoyi oblasti uvijshla do skladu Mongolskoyi imperiyi 1331 zasnovane misto Torgovicya 1362 bitva na Sinih Vodah Sinovodska bitva virogidno mizh 24 veresnya 25 grudnya 1362 vidbulasya na richci Sini Vodi mizh litovsko ruskim vijskom Velikogo knyazya Litovskogo i Ruskogo Olgerda Gediminovicha ta ordami mongolo tatarskih praviteliv na Podilli poblizu forteci Torgovici 1471 stvoreno Ki yivske voyevo dstvo administrativno teritorialna odinicya Velikogo knyazivstva Litovskogo do 1569 ta Koroni Polskoyi v Rechi Pospolitij Isnuvalo v 1471 1795 rokah 1556 zasnovano Zaporizku Sich do skladu yakoyi uvijshla majzhe vsya teritoriya suchasnoyi Kirovogradskoyi oblasti 1615 zasnovane misto Kriliv 1634 stvoreno Gardivsku palanku administrativno teritorialnu odinicyu Vijska Zaporozkogo nizovogo 16 travnya 1648 Persha bitva Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 rr pid Zhovtimi Vodami 1739 stvoreno vidnovleno Bugogardivsku palanku administrativno teritorialnu odinicyu Vijska Zaporozkogo nizovogo 1740 zasnovane poselennya Usivka 1746 stvoreno Ingulsku palanku administrativno teritorialnu odinicyu Vijska Zaporozkogo nizovogo 1752 stvoreno vijskovo poselensku teritoriyu Novu Serbiyu 1754 zasnovane misto Yelisavet 1754 stvorennya Novoslobidskogo kozackogo polku 1759 Novoslobidski kozacki poselennya buli priyednani do Novoyi Serbiyi 1764 skasovani Nova Serbiya i Novoslobidskij kozackij polk yihni teritoriyi pid nazvoyu Yelisavetinskoyi provinciyi vvijshli do skladu utvorenoyi ukazom Novorosijskoyi guberniyi 1767 zasnovane poselennya Malij Bobrinec 1796 stvoreno Yelisavetgradskij povit Novorosijskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi 8 zhovtnya 1802 15 travnya 1803 Yelisavetgradskij povit u skladi Mikolayivskoyi guberniyi 15 travnya 1803 6 sichnya 1921 povit u skladi Hersonskoyi guberniyi 1869 zasnovane misto Znam yanka vazhlivij zaliznichnij vuzol Ukrayini 22 sichnya 1918 progolosheno nezalezhnist Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 26 lyutogo 1918 Yelisavetgrad okupovano Chervonoyu armiyeyu 6 bereznya 1918 Mala rada UNR vidala Zakon pro podil Ukrayini na zemli v yakomu misto Yelizavet buv admincentrom Zemli UNR Niz 29 kvitnya 1918 zdijsneno derzhavnij perevorot naslidkom yakogo buv prihid Skoropadskogo do vladi i vstanovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi zamist UNR 14 grudnya 1918 vnaslidok antigetmanskogo povstannya Direktoriyeyu bulo vidnovleno UNR lyutij 1919 teritoriyu krayu okupovano bilshovickimi zagarbnikami 1919 stvoreno Yelisavetgradsko Oleksandrijskij povstankom u skladi Holodnoyarskoyi respubliki kerivnikom yakogo priznacheno Gerasima Nesterenka 7 travnya 1919 v misti Yelisavetgradi Hersonskoyi guberniyi nini misto Kropivnickij nachdiv Grigor yev pidnyav antibilshovicke povstannya 6 sichnya 1921 Yelisavetgradskij povit vhodit do Mikolayivskoyi guberniyi USRR 30 grudnya 1922 USRR vhodit do skladu Radyanskogo Soyuzu 7 bereznya 1923 stvoreno Yelisavetgradskij okrug Mikolayivskoyi guberniyi 7 serpnya 1924 Yelisavetgrad perejmenovano na Zinov yevsk Yelisavetgradskij okrug na Zinov yevsku okrugu 3 chervnya 1925 likvidovano Mikolayivsku guberniyu 2 veresnya 1930 likvidovano okrugi 27 lyutogo 1932 roku stvorena Odeska oblast 1934 misto Zinov yevsk perejmenovane na Kirove 22 veresnya 1937 roku stvorena Mikolayivska oblastNazva Redaguvati U zv yazku z perejmenuvannyam m Kirovograd na Kropivnickij 2018 r cherez Dekomunizaciya v Ukrayini u Verhovnu Radu bulo vneseno zakonoproyekt pro perejmenuvannya oblasti na Kropivnicku yakij buv shvalenij 5 lyutogo 2019 r Konstitucijnij sud zatverdiv rishennya Verhovnoyi radi 5 Misceva oblrada pidtrimala propoziciyu pro perejmenuvannya v berezni 2021 roku odnak vidtodi vona zastoporilasya u Verhovnij Radi 6 7 Stanom na 2023 r oblast nosit nazvu Kirovogradska cherez zagarbnicku vijnu sprovokovanu Rosiyeyu yaka vse she trivaye z ciyeyi prichini zaznachenu zminu bulo vidkladeno do kincya vijni Administrativno teritorialnij ustrij RedaguvatiDokladnishe Administrativnij ustrij Kirovogradskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij oblasti Zagalna informaciya Redaguvati Administrativnij centr oblasti misto Kropivnickij U skladi oblasti rajoniv 4 8 rajoniv u mistah 2 naselenih punktiv 1030 v tomu chisli miskogo tipu 39 v tomu chisli mist 12 v tomu chisli mist oblasnogo znachennya 4 mist rajonnogo znachennya 8 selish miskogo tipu 27 silskogo tipu 991 v tomu chisli sil 973 selish 18 U sistemi miscevogo samovryaduvannya rajonnih rad 21 rajonnih rad u mistah 2 miskih rad 12 selishnih rad 27 silskih rad 376 Rajoni Redaguvati Nazva Administrativnij centr Administrativnij ustrij1 Golovanivskij smt Golovanivsk Adm ustrij2 Kropivnickij m Kropivnickij Adm ustrij3 Novoukrayinskij m Novoukrayinka Adm ustrij4 Oleksandrijskij m Oleksandriya Adm ustrijMista oblasnogo znachennya Redaguvati Kropivnickij Oleksandriya Znam yanka SvitlovodskRajoni u mistah Redaguvati Rajon Vhodzhennya1 Fortechnij m Kropivnickij2 Podilskij m KropivnickijDemografiya RedaguvatiDokladnishe Naselennya Kirovogradskoyi oblastiNaselennya oblasti na 1 sichnya 2005 roku stanovilo 1085 7 tis chol 2 3 naselennya Ukrayini Serednya gustota naselennya 45 3 chol km pri 80 chol km v Ukrayini Za danimi na 1 lipnya 2021 roku 912 5 tis chol V oblasti prozhivayut predstavniki bilsh nizh 30 nacionalnostej Nacionalnij sklad naselennya Kirovogradskoyi oblasti stanom na 2001 rik 9 Nacionalnist Kilkist osib 1 Ukrayinci 1 014 616 90 132 Rosiyani 83 929 7 463 Moldovani 8 274 0 744 Bilorusi 5 550 0 495 Virmeni 2 994 0 276 Bolgari 2 205 0 27 Yevreyi 1 066 0 098 Cigani 926 0 089 Azerbajdzhanci 793 0 0710 Polyaki 556 0 0411 Inshi 4 795 0 43Razom 1 125 704 100 0Najbilshi naseleni punkti Redaguvati Miski naseleni punkti z kilkistyu zhiteliv ponad 6 0 tisyach za danimi Derzhkomstatu 10 11 Kropivnickij 228 630 Smoline 9637 Oleksandriya 80 397 Pomichna 9033 Svitlovodsk 45 076 Oleksandrivka 8668 Znam yanka 22 770 Nove 8545 Dolinska 19 037 Vlasivka 7669 Novoukrayinka 16 858 Petrove 7224 Gajvoron 14 658 Nova Praga 6668 Novomirgorod 11 238 Novoarhangelsk 6192 Bobrinec 10 846 Blagovishenske 6053 Mala Viska 10 530Zlochinnist RedaguvatiRiven zlochinnosti za 2012 rik na 10 tis naselennya skladaye 106 1 zlochiniv z nih 41 4 tyazhkih ta osoblivo tyazhkih 12 Oblasna vlada RedaguvatiKerivniki Kirovogradshini Redaguvati Golovi oblvikonkomu 1939 1941 Ishenko Vitalij Pavlovich 1944 1949 Ishenko Vitalij Pavlovich 1949 1953 Komyahov Vasil Grigorovich 1953 1963 Turbaj Grigorij Avtonomovich 1963 1964 Turbaj Grigorij Avtonomovich golova silskogo OVK 1963 1964 Kravchenko Leonid Gavrilovich golova promislovogo OVK 1964 1965 Kirichenko Mikola Karpovich 1965 1975 Koshevskij Petro Sidorovich 1975 1980 Maksimenko Dmitro Pavlovich 1980 1990 Zheliba Volodimir Ivanovich 1990 1991 Suhomlin Mikola Oleksijovich 1991 1992 Zheliba Volodimir Ivanovich 1992 1995 Suhomlin Mikola OleksijovichGolovi ODA 07 07 1995 17 09 1996 Suhomlin Mikola Oleksijovich 22 09 1996 02 10 1998 Gromovij Mihajlo Pilipovich 02 10 1998 02 02 1999 Bashkirov Mihajlo Volodimirovich 08 02 1999 03 11 1999 Kalchenko Valerij Mihajlovich 03 11 1999 15 07 2003 Mocnij Vasil Kuzmovich 15 07 2003 05 03 2004 Chernovol Mihajlo Ivanovich 05 03 2004 27 01 2005 Kompaniyec Vasil Oleksandrovich 27 01 2005 03 05 2006 Zejnalov Eduard Dzhangirovich 04 05 2006 03 08 2006 Revenko Anatolij Dmitrovich v o 03 08 2006 01 11 2007 Chernish Vadim Olegovich 01 11 2007 12 12 2007 Revenko Anatolij Dmitrovich v o 12 12 2007 27 06 2009 Mocnij Vasil Kuzmovich 22 09 2009 06 04 2010 Movchan Volodimir Petrovich 13 06 04 2010 09 01 2013 Larin Sergij Mikolajovich 14 09 01 2013 02 03 2014 Nikolayenko Andrij Ivanovich 15 02 03 2014 16 09 2014 Petik Oleksandr Vladislavovich 16 09 2014 11 06 2019 Kuzmenko Sergij Anatolijovich 11 06 2019 27 06 2019 Kovalenko Sergij Petrovich v o 27 06 2019 08 11 2019 Lobanova Svitlana Vasilivna v o 08 11 2019 27 06 2020 Balon Andrij Bogdanovich 16 27 06 2020 27 08 2020 Kuzmin Igor Valerijovich v o 27 08 2020 15 04 2021 Nazarenko Andrij Valerijovich 17 15 04 2021 27 05 2021 Zhaldak Valerij Oleksandrovich t v o 27 05 2021 07 03 2022 Chorna Mariya Volodimirivna z 07 03 2022 Rajkovich Andrij PavlovichPershi Sekretari oblasnogo komitetu KP b U 1939 1940 Miroshkin Oleksandr Yakimovich 1940 1941 1943 1946 Gorenkov Fedir Stepanovich 1946 1949 Petrov Grigorij Gavrilovich 1949 1950 Stoyancev Oleksij Andrijovich 1950 1952 Pozanenko Vasil Vasilovich 1952 1954 Najdek Leontij IvanovichPershi Sekretari oblasnogo komitetu KPU 1954 1955 Najdek Leontij Ivanovich 1955 1963 Martinov Fedir Gnatovich 1963 1964 Kirichenko Mikola Karpovich 1964 1965 Doroshenko Petro Omelyanovich 1965 1967 Kirichenko Mikola Karpovich 1967 1982 Kobilchak Mihajlo Mitrofanovich 1982 1990 Samilik Mikola Gnatovich 1990 1991 Marmazov Yevgen VasilovichGolovi Oblasnoyi Radi narodnih deputativ 1990 1992 Zheliba Volodimir Ivanovich lyutij berezen 1992 Suhomlin Mikola Oleksijovich 1992 1994 Dolinyak Volodimir Andrijovich 1994 1999 Suhomlin Mikola Oleksijovich 1999 2006 Sibircev Vasil Ivanovich 2006 2010 Suhomlin Mikola Oleksijovich 2010 2014 Kovalchuk Mikola Mihajlovich 2014 2020 Chornoivanenko Oleksandr Anatolijovich 2020 2023 Shulga Sergij Pavlovich 2023 t ch Drozd Yurij VasilovichEkonomika RedaguvatiKirovogradska oblast po strukturi ekonomiki ye agrarno industrialnoyu Na teritoriyi Kirovogradskoyi oblasti rozmisheni ob yekti uranodobuvnoyi harchovoyi mashinobudivnoyi energetichnoyi promislovosti ta pidpriyemstva agropromislovogo kompleksu U strukturi valovogo vipusku produkciyi zajmayut silske gospodarstvo 32 1 promislovist 28 1 transport i zv yazok 11 6 zhitlovo komunalne gospodarstvo 5 1 inshi galuzi materialnogo i nematerialnogo virobnictva 23 1 Promislovist Redaguvati Dokladnishe Promislovist Kirovogradskoyi oblastiU strukturi promislovogo virobnictva regionu najbilshu pitomu vagu mayut harchova promislovist mashinobuduvannya ta metaloobrobka elektroenergetika promislovist budivelnih materialiv Sered galuzej harchovoyi promislovosti providna rol nalezhit cukrovomu virobnictvu v oblasti pracyuye 11 cukrovih zavodiv U strukturi virobnictva tovariv narodnogo spozhivannya chastka prodovolchih tovariv stanovit 83 Zagalom u regioni na samostijnomu balansi perebuvayut 254 promislovi pidpriyemstva funkcionuye 455 malih promislovih pidpriyemstv Silske gospodarstvo Redaguvati Kirovogradska oblast zdavna vidoma yak region iz dobre rozvinutim silskogospodarskim virobnictvom U galuzevij strukturi valovoyi produkciyi silskogo gospodarstva providne misce nalezhit roslinnictvu pitoma vaga yakogo stanovit 73 tvarinnictva 27 Osnovni zernovi kulturi sho viroshuyutsya v oblasti ozima pshenicya yachmin soya kukurudza na zerno zernobobovi grechka ta proso Znachne misce sered tehnichnih kultur zajmaye sonyashnik i cukrovij buryak U sadivnictvi perevazhnimi napryamkami ye viroshuvannya yabluk grush sliv vishen i yagidnih kultur Osnovoyu tvarinnictva ye rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi svinej ovec ptici Pitoma vaga virobnictva osnovnih vidiv silskogospodarskoyi produkciyi u zagalnomu obsyazi yiyi virobnictva v Ukrayini stanovit po sonyashniku 10 zernovih i zernobobovih 6 7 cukrovomu buryaku fabrichnomu 5 2 m yasu 3 0 moloku blizko 2 8 Rozvedennyam pleminnih konej zajmayutsya 2 kinni zavodi i 2 pleminni fermi Osnovni porodi sho rozvodyatsya u kinzavodah i plemfermah chistokrovna verhova i ukrayinska verhova Plosha zroshuvanih zemel u Kirovogradskij oblasti stanovit 51 3 tis ga z nih 21 2 tis ga mizhgospodarskih sistem Transport i zv yazok Redaguvati Osnovni zaliznichni vuzli Znam yanka Pomichna Gajvoron Dolinska Rozvinenij avtotransport Na Dnipri rozvinene sudnoplavstvo pristan Svitlovodsk Avialiniyi z yednuyut Kropivnickij iz velikimi mistami Ukrayini Socialno gumanitarna sfera RedaguvatiOsvita i nauka Redaguvati U Kirovogradskij oblasti naukovi doslidzhennya provodyatsya perevazhno akademichnimi i galuzevimi naukovimi organizaciyami ta naukovimi pidrozdilami vishih navchalnih zakladiv I IV rivniv akreditaciyi U 2000 r v oblasti zoseredzhuvalosya 13 organizacij yaki vikonuyut naukovi ta naukovo tehnichni roboti de v osnovnij diyalnosti zajnyato 0 7 tis osib v tomu chisli 0 4 doslidniki Vsogo chiselnist fahivciv stanovit 0 5 tis osib iz nih iz naukovim stupenem doktoriv nauk 17 osib i kandidativ nauk 38 Chiselnist pracivnikiv sumisnikiv yaki vikonuyut naukovi ta naukovo tehnichni roboti stanovit 200 osib iz nih 22 doktori i 58 kandidativ nauk V oblasti pracyuye 14 akademikiv i chleniv korespondentiv a takozh 34 doktori i 449 kandidativ nauk yaki zajnyati v ekonomici oblasti Finansuvannya naukovih ta naukovo tehnichnih robit stanovit 3 4 mln grn u tomu chisli za rahunok derzhbyudzhetu 1 2 vlasnih koshtiv 0 9 koshtiv zamovnika 1 3 tobto v strukturi finansuvannya za dzherelami perevazhayut vlasni koshti Obsyag robit vikonanih vlasnimi silami naukovih organizacij stanovit 3 3 mln grn u faktichnih cinah osnovna chastina yakih ce naukovo tehnichni rozrobki 2 7 mln grn Fundamentalni prikladni doslidzhennya i naukovo tehnichni poslugi stanovlyat vidpovidno 0 09 0 46 i 0 11 mln griven Nauka ta osvita Kirovogradshini Arhivovano 20 lyutogo 2007 u Wayback Machine spisok sajtiv Vishi navchalni zakladi oblasti Redaguvati Derzhavni Redaguvati Centralnoukrayinskij derzhavnij pedagogichnij universitet Arhivovano 17 lipnya 2006 u Wayback Machine im V K Vinnichenka Derzhavna lotna akademiya Ukrayini Arhivovano 2 bereznya 2009 u Wayback Machine Centralnoukrayinskij nacionalnij tehnichnij universitet CNTU Kirovogradskij yuridichnij institut Harkivskogo nacionalnogo universitetu vnutrishnih sprav KirYuI HNUVS Nederzhavni Redaguvati Kirovogradskij institut komerciyi Socialno pedagogichnij institut Pedagogichna akademiya Kultura Redaguvati Dokladnishe Kultura Kirovogradskoyi oblastiKultura ta mistectvo Kirovogradshini Arhivovano 20 lyutogo 2007 u Wayback Machine spisok sajtiv Oblasnij Akademichnij muzichno dramatichnij teatr im M L Kropivnickogo Lyalkovij teatr Amatorskij studentskij teatr Rezonans Amatorskij anglomovnij teatr The Little Globe Theatre Kirovogradska oblasna filarmoniya sajt filarmoniyi Arhivovano 2 serpnya 2009 u Wayback Machine Akademichnij teatr muziki pisni i tancyu Zoryani sajt Zoryan Kirovogradskij oblasnij hudozhnij muzej sajt muzeyu Arhivovano 18 veresnya 2017 u Wayback Machine Religiya Redaguvati Kafedralnij sobor Rizdva Bogorodici v Kropivnickomu Osnovnoyu religijnoyu konfesiyeyu na teritoriyi oblasti ye hristiyanstvo sho z yavilosya tut virogidno she v chasi Kiyivskoyi Rusi Pravoslav ya Redaguvati Dokladnishe Pravoslav ya na KirovogradshiniPravoslav ya na teritoriyi suchasnoyi Kirovogradskoyi oblasti ostatochno zakripili zaporizki kozaki sho revno zahishali svoyu viru zvodili i prikrashali pravoslavni hrami Pislya vhodzhennya cih teritorij do Rosijskoyi Imperiyi ta yurisdikcijnogo perepidporyadkuvannya Kiyivskoyi mitropoliyi Moskovskomu patriarhatu na teritoriyi Novoslobidskogo kozackogo polku bula zvedena fortecya svyatoyi Yelisaveti V okolicyah forteci stali selitisya pereselenci bilshist z yakih buli pravoslavnimi abo staroobryadcyami Zgodom fortecya peretvorilasya na misto Yelisavetgrad Do 1757 roku teritoriya oblasti vidnosilasya do Kiyivskoyi mitropoliyi potim perevazhno do Pereyaslavskoyi yeparhiyi a z 1775 do Slovenskoyi zgodom nazvana Katerinoslavskoyu yeparhiyi Iz 1796 roku ci zemli uvijshli do skladu Hersonskoyi yeparhiyi U 1880 roci pri Hersonskij yeparhiyi bulo vidkrito Yelisavetgradske vikariatstvo Pislya revolyuciyi Pravoslav ya v regioni yak i vsyudi v Ukrayini zaznalo velikih gonin cherez ce bulo vbito i zaslano bezlich viruyuchih svyashenikiv i yepiskopiv U 1942 1944 rokah isnuvala Yelisavetgradska yeparhiya Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi 1947 roku bulo stvoreno Kirovogradsku yeparhiyu Ukrayinskogo ekzarhatu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi sho z 1991 roku stala yeparhiyeyu Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Z 1992 roku vona stala vidpovidati mezham oblasti a v 2007 shidni rajoni oblasti buli vidileni v okremu Oleksandrijsku yeparhiyu Zgodom bula takozh stvorena Kirovogradska yeparhiya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Stanom na 1 sichnya 2009 roku v oblasti Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskogo patriarhatu mala dvi yeparhiyi de nalichuvala 212 parafij ta 2 monastiri z 28 chencyami i chernicyami 175 svyashennosluzhiteliv 28 nedilnih shkil ta 7 periodichnih vidan Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu mala odnu yeparhiyu iz 72 parafiyami odnim monastirem 23 svyashennosluzhiteli 5 nedilnih shkil ta 2 periodichni vidannya Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva mala 10 parafij ta 4 svyashennosluzhitelya Staroobryadci mali 4 gromadi ta 2 svyashennosluzhitelya Insha pravoslavni religijni organizaciyi 3 gromadi i 3 svyashennosluzhitelya 18 Protestantizm Redaguvati Stanom na 1 sichnya 2009 roku v oblasti buli najposhirenishi taki protestantski organizaciyi Vseukrayinskij soyuz ob yednan yevangelskih hristiyan baptistiv 1 upravlinnya 92 gromadi 2 misiyi 50 nedilnih shkil 94 svyashennosluzhiteli Vseukrayinskij soyuz cerkov hristiyan viri yevangelskoyi p yatidesyatnikiv 1 upravlinnya 53 gromadi 1 misiya 15 nedilnih shkil 1 periodichne vidannya 60 svyashennosluzhiteliv Ukrayinska unionna konferenciya cerkvi adventistiv somogo dnya 26 gromad 8 nedilnih shkil 1 periodichne vidannya 27 svyashennosluzhiteliv 18 Katolicizm Redaguvati 1 sichnya 2009 roku v oblasti nalichuvalosya 4 gromadi i 3 svyashennosluzhiteli Greko katolickoyi cerkvi ta 3 gromadi 1 nedilna shkola i 4 svyashennosluzhiteli Rimo katolickoyi cerkvi 18 Inshi religiyi Redaguvati V oblasti diyut gromadi j inshih religij yudejski musulmanski tosho Turizm Redaguvati Pokrovska cerkva u Kropivnickomu Voznesenska cerkva u Bobrinci Turizm u Kirovogradskij oblasti poki sho rozvinenij slabo Ale zavdyaki zruchnomu geografichnomu polozhennyu u centri Ukrayini spriyatlivomu klimatu znachnomu rekreacijnomu potencialu mozhna spodivatisya na strimkij rozvitok turizmu Stanom na 2010 rik v oblasti bulo 18 goteliv iz zalnoyu kilkistyu nomeriv 859 19 Najcikavishi ob yekti turizmu Zalishki ukriplen Chornoliskogo gorodisha VII st do n e Fortecya svyatoyi Yelisaveti XVIII st Kompleks kavalerijskogo yunkerskogo uchilisha XIX st Svyato Pokrovska cerkva 1849 r Grecko Volodimirska cerkva Kafedralnij Sobor XIX st Hrestovozdvizhenska cerkva usipalnicya Rayevskih 1833 1855 r Kompleks likarni Sv Anni Chervonogo Hresta neorosijskij stil XIX HH st Krayeznavchij muzej v oblasnomu centri privatnij budinok u stili modern 1885 1905 rr Sinagoga v oblasnomu centri XIX st Kolishnya gimnaziya 1891 1898 rr Miska likarnya v Novomirgorodi 1910 1913 rr Teatr XIX st v oblasnomu centri Svyato Voznesenska cerkva v Bobrinci 1898 1912 rr Svyato Mikolayivska cerkva v Bobrinci 1853 1873 rr Onufriyivskij park XVIII st Vidomi lyudi RedaguvatiV oblasti narodilis Redaguvati Kropivnickij Marko Lukich 1840 1910 ukrayinskij pismennik dramaturg teatralnij aktor Z imenem Kropivnickogo pov yazani stvorennya ukrayinskogo profesijnogo teatru na pidrosijskij chastini Ukrayini j nastupnij etap rozvitku realistichnoyi dramaturgiyi Ivan Karpenko Karij 1845 1907 ukrayinskij pismennik dramaturg aktor erudit odin z korifeyiv ukrayinskogo pobutovogo teatru Mikola Karpovich Sadovskij 1856 1933 ukrayinskij aktor rezhiser i gromadskij diyach Korifej ukrayinskogo pobutovogo teatru Brat Ivana Karpenka Karogo Panasa Saksaganskogo j Mariyi Sadovskoyi Barilotti Rusanov Arkadij Vasilovich 1875 1935 polkovnik Armiyi UNR Vinnichenko Volodimir Kirilovich 1880 1951 ukrayinskij politichnij ta derzhavnij diyach prozayik dramaturg ta hudozhnik Grigor yev Matvij Oleksandrovich 1883 1919 ukrayinskij radyanskij vijskovij i gromadsko politichnij diyach dobi Gromadyanskoyi vijni 1917 1921 rokiv odin z yaskravih predstavnikiv yavisha Otamanshini Gulij Gulenko Andrij Oleksijovich 1886 1929 ukrayinskij vijskovij diyach chasiv UNR otaman ta general horunzhij armiyi UNR Nesterenko Gerasim Onufrijovich psevdonim Orel 1890 ukrayinskij vijskovij ta gromadskij diyach chasiv UNR Golovnij otaman Holodnogo Yaru Hmara Pilip Panasovich 1891 1921 vijskovij diyach chasiv UNR Otaman Chornogo lisu Dolud Andrij 1893 1976 ukrayinskij vijskovij diyach polkovnik Armiyi UNR general horunzhij v emigraciyi Goryachko Sergij 1896 1962 ukrayinskij vijskovij ta gromadskij diyach uchasnik boyu pid Krutami 1918 r Malanyuk Yevgen Filimonovich 1897 1968 ukrayinskij pismennik kulturolog enciklopedist publicist literaturnij kritik sotnik Armiyi UNR Imperator zaliznih strof Pestushko Kostyantin Yurijovich psevdonim Kost Stepovij Blakitnij 1898 1921 vijskovij diyach otaman Stepovoyi diviziyi Golovnij otaman Holodnogo Yaru Yanovskij Yurij Ivanovich 1902 1954 ukrayinskij poet ta romanist Odin iz najviznachnishih romantikiv v ukrayinskij literaturi pershoyi polovini XX stolittya Redaktor zhurnalu Ukrayinska literatura vijskovij zhurnalist Veteran Armiyi UNR Serdyuk Anatolij Grigorovich 1939 vidomij vchenij ta pedagog profesor chlen korespondent NAAN Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Marinich Oleksandr Mefodijovich 1920 2008 geograf geomorfolog chlen korespondent NAN Ukrayini Avdiyevskij Anatolij Timofijovich 1933 2016 horovij dirigent kompozitor narodnij artist SRSR 1983 Taran Teren Viktor Vasilovich 1941 ukrayinskij politik ta pismennik Narodnij deputat Ukrayini II VI sklikan Chlen pravlinnya Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Bondarenko Vitalij Mihajlovich 1948 doktor fiziko matematichnih nauk profesor laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Sklyarenko Vitalij Grigorovich 1937 2020 movoznavec akademik NAN Ukrayini Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Kosin Yurij Oleksandrovich 1948 2022 vidomij ukrayinskij fotograf media hudozhnik laureat nacionalnih konkursiv uchasnik mizhnarodnih vistavok Div takozh RedaguvatiKirovogradska oblasna rada Kirovogradska oblasna derzhavna administraciya Geroyi Radyanskogo Soyuzu urodzhenci Kirovogradskoyi oblastiKirovogradska oblastu sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Kirovogradska oblast u Vikimandrah Kirovogradska oblast u Vikishovishi Primitki Redaguvati Za danimi Kirovogradskogo oblasnogo upravlinnya melioraciyi i vodnogo gospodarstva Arhivovano 24 serpnya 2017 u Wayback Machine Dereva Kropivnickogo ta oblasti ros Vermenich Ya V Kirovogradska oblast Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 331 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Tetyana YuLSKA A teper choven Arhivovano 9 bereznya 2014 u Wayback Machine Vechirnya gazeta 2004 https promin cv ua 2019 02 06 kirovohradsku oblast pereimenuvaly u kropyvnytsku html Kupyur Bez 22 kvitnya 2021 Verhovna Rada vidreaguvala na zvernennya pro perejmenuvannya Kirovogradshini formalno Bez Kupyur Novini Kropivnickogo i Kirovogradshini Bez Kupyur ukr Procitovano 4 lyutogo 2023 Kirovogradska oblrada zaklikala Verhovnu Radu prishvidshiti perejmenuvannya oblasti hromadske ua ukr 21 veresnya 2022 Procitovano 4 lyutogo 2023 Novi rajoni karti sklad Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 21 veresnya 2011 ros Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Pri zaznachenni dinamiki narodonaselennya bralas do uvagi zmina za period z sichnya 2016 po sichen 2018 roku MVS UKRAYiNI Arhiv originalu za 10 kvitnya 2010 Procitovano 19 bereznya 2014 Zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 17 veresnya 2009 roku 757 z 22 veresnya Movchan Volodimir Petrovich pristupiv do vikonannya povnovazhen golovi Kirovogradskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2022 YaNUKOVICh PRIZNAChIV GUBERNATORAMI SUHOGO TA ChMIRYa Ukrayinska pravda 6 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2019 Procitovano 4 chervnya 2021 Ukaz Prezidenta Ukrayini 12 2013 Pro priznachennya A Nikolayenka golovoyu Kirovogradskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Prezident Ukrayini 2013 Arhiv originalu za 8 lipnya 2014 Procitovano 19 lyutogo 2023 Ukaz Prezidenta Ukrayini 836 2019 Pro priznachennya A Balonya golovoyu Kirovogradskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Prezident Ukrayini 8 listopada 2019 Arhiv originalu za 17 serpnya 2022 Procitovano 19 lyutogo 2023 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu 0 ne vkazano tekst a b v Merezha cerkov i religijnih organizacij v Ukrayini stanom na 1 sichnya 2009 roku Arhivovano 25 bereznya 2010 u Wayback Machine Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 grudnya 2011 Procitovano 25 sichnya 2012 Dzherela ta literatura RedaguvatiM M Kir yanov I A Kozir A I Krivulchenko V M Mirza Sidenko L L Semenyuk O V Chornij Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2012 T 12 Kal Kiyi 711 s ISBN 978 966 02 6472 4 Literatura Redaguvati Kirovogradshina u dzerkali chasu Arhitekturne mistectvo fotoalbom avt uporyad A M Nadyezhdin Kirovograd Imeks LTD 2013 76 s il Kirovogradshina u dzerkali chasu Ukr ros ta angl movami ISBN 966 189 263 6 Kirovogradshina u dzerkali chasu Dekorativno uzhitkove mistectvo fotoalbom avt uporyad B P Kumanskij N V Demihova I L Soluyanova Kirovograd Imeks LTD 2013 76 s il Kirovogradshina u dzerkali chasu Ukr ros ta angl movami ISBN 966 189 264 3 Kirovogradshina u dzerkali chasu Muzichne mistectvo fotoalbom avt uporyad O I Polyachok M V Dolgih Kirovograd Imeks LTD 2013 76 s il Kirovogradshina u dzerkali chasu Ukr ros ta angl movami ISBN 966 189 262 9 Kirovogradshina u dzerkali chasu Obrazotvorche mistectvo fotoalbom avt uporyad A M Nadyezhdin Kirovograd Imeks LTD 2013 76 s Kirovogradshina u dzerkali chasu Ukr ros ta angl movami ISBN 966 189 265 0 Kirovogradshina u dzerkali chasu Teatralne mistectvo fotoalbom avt uporyad V P Shurapov S A Ushakova Kirovograd Imeks LTD 2013 76 s Kirovogradshina u dzerkali chasu Ukr ros ta angl movami ISBN 966 189 267 4 Kirovogradshina u dzerkali chasu Horeografichne mistectvo fotoalbom avt uporyad V F Pohilenko Kirovograd Imeks LTD 2013 76 s il Kirovogradshina u dzerkali chasu Ukr ros ta angl movami ISBN 966 189 261 2 Legka atletika Kirovogradshini do 100 richchya legkoyi atletiki na Kirovogradshini O P Berezan I O Shostak Kirovograd Reklamne agenstvo RiK Media 2015 295 s ISBN 966 2294 39 2 Mali mista Ukrayini Kirovogradska oblast bibliogr pokazhch Arhivovano 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine M vo region rozvitku bud va ta zhitl komun gosp va Ukrayini Derzh nauk arhitektur bud b ka im V G Zabolotnogo uklad D O Mironenko S M Kajnova O V Uglova redkol G A Vojcehivska vidp red ta in nauk konsultant V I Dmitruk Kiyiv DNABB im V G Zabolotnogo 2016 127 s il Literaturnij slovnik Kirovogradshini Avt uporyad L Kucenko Kirovogradska organizaciya Spilki pismennikiv Ukrayini Kirovograd 1995 126 s Mativos Yurij Mikolajovich Sandul Valentin Oleksijovich Turistski marshruti Kirovogradshini Putivnik Dnipropetrovsk Promin 1978 80 s 23 000 prim Rekreacijno turistski resursi Kirovogradskoyi oblasti O Kolotuha Kirovograd oblderzhadmin Komun zakl Kirovograd obl centr turizmu krayeznavstva ta ekskursij uchniv molodi Kropivnickij b v 2016 144 s il tabl kartoshemi ISBN 978 966 97630 0 6 Burdiyan Boris Gavrilovich Tam na nehozhenyh tropinkah Kraevedcheskie ocherki Dnepropetrovsk Promin 1987 112 s 20 000 prim ros Posilannya RedaguvatiKirovogradska oblast Arhivovano 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Katalog kirovogradskih sajtiv Arhivovano 4 serpnya 2009 u Wayback Machine Katalog Kirovogradskih pidpriyemstv Arhivovano 16 chervnya 2012 u Wayback Machine Kirovogradski novini Arhivovano 15 kvitnya 2012 u Wayback Machine Kirovogradska oblast Priroda Kirovogradskoyi oblasti Arhivovano 9 lipnya 2012 u Wayback Machine Kirovogradska oblast Arhivovano 15 bereznya 2017 u Wayback Machine v Open Directory Project Avtomobilni nomeri Kirovogradskoyi oblasti URSR Arhivovano 26 lipnya 2011 u Wayback Machine Cherkaska oblast Poltavska oblast Vinnicka oblast Dnipropetrovska oblast Odeska oblast Mikolayivska oblast Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kirovogradska oblast amp oldid 39868095