www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абрикоса Абрико са абрико с жерде ля море ля 2 3 4 Prunus armeniaca також Armeniaca vulgaris плодове дерево роду слива Б

Абрикоса

Абрико́са, абрико́с, жерде́ля, море́ля (Prunus armeniaca, також Armeniaca vulgaris) — плодове дерево роду слива.

Абрикоса
Абрикоса
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Слива (Prunus)
Підрід: Слива (Prunus subg. Prunus)
Секція: Prunus sect. Armeniaca
Вид:
Абрикоса (P. armeniaca)
Біноміальна назва
Prunus armeniaca
Ареал вирощування абрикоси
Синоніми

Armeniaca vulgaris Lam.Amygdalus armeniaca (L.) Dumort.

Назва Редагувати

В Україні існують також інші народні назви: абрикоз, абрикоза, априкоз, априкоза, априкос, априкоса, дзарзари, жардель, жарделя, жердель, курега, морелла, морель, тендерка, биркоси, боросква, брескиня, бросквина, дзендзар, мурелі та інші.

Етимологія Редагувати

Запозичення з голландської (abrikoos), через фр. abricot й ісп. albercoque чи порт. albricoque прийшло з арабської; араб. al barqōk‎ утворилося з середньогрецької πραικόκκιον (πραικόκια), яке походить від лат. praecox (praecoquus) «скороспілий», утвореного з префікса лат. prae- «перед-, наперед», спорідненого з грец. παραί «до, перед, поряд», укр. при, і основи дієслова coquo «варю, кип'ячу», спорідненого з прасл. *pekti, укр. пекти́.

Варіант «априко́за» зайшов через польську й німецьку мови нім. Abrikose.

Трапляються твердження, що слово «абрикоса» доречно вживати щодо рослини, а «абрикосом» називати лише сам плід.

В інших мовах вживають назви рос. абрико́с, болг. абрыко́с, пол. aprykoza, в.-луж. aprikoza.

Слово «жерделя» — турецького походження, від zerdali, яке вживається щодо одного з сортів дрібних абрикос. Походить від перського zardālu («золотий плід») — зі zard («золотий»), є етимологічним відповідником прасл. *zolto, укр. зо́лото.

Назву «мореля» — «дрібний абрикос», через посередництво польської і, можливо, німецької мов від нім. Amarélle «вишня», morelle «абрикос» запозичено з італійської або середньолатинської. Подальша етимологія: італ. amarella «вишня; абрикос» походить від сер. лат. amarellum «абрикос», що виникло на основі виразу de Armenia «з Вірменії», вторинно зближеного з amārus «гіркий».

В інших мовах вживають назви рос. море́ль (маре́ль) «сорт вишні; дрібний абрикос», морела́ «дрібний абрикос», болг. марэ́ль, пол. morel(a) «абрикос», чеськ. amarelka «сорт вишні» тощо.

Походження і поширення Редагувати

У дикому стані абрикоса трапляється на Кавказі, у Туркменістані. В Україні вирощують як промислову культуру в південних областях, рідше — в Лісостепу й на Поліссі.

Батьківщина культурної форми — Середня Азія та Китай. Є 8 видів, ростуть переважно в Азії, тривалий час вирощувалися в Вірменії, звідки потрапили в Європу і Америку (звідки латинська назва «Armeniaca»  — «вірменська слива»).

Дикі породи Редагувати

Дикі абрикоси (Абрикоса звичайна, лат. Armeniaca vulgaris Lam.) — не така вже й ботанічна рідкість. У горах Середньої Азії трапляються невеликі абрикосові ліси. На півдні Приморського краю, на півночі Китаю, в Кореї на сухих кам'янистих схилах ці дерева ростуть групами або поодинці. Абрикоси пристосувалися навіть до сибірських морозів. У Забайкаллі та Монголії кущі абрикос витримують температуру до −50 °C. Плоди диких абрикос дрібніші, вони мають гіркуватий присмак, у м'якоті трапляються грубі волокна.

Опис Редагувати

Абрикосові дерева мають щільну міцну деревину, у центрі — блискучу темно-коричневу, з країв — світлішу, жовту або буру. Молоді пагони червонувато-коричневі, блискучі. Листки чергові, широкі, округлі або яйцеподібні, при основі майже серцеподібні, цілісні, нерівнопилчасті, майже голі, згори темно-зелені, блискучі, знизу — матові.

Квіти та плоди Редагувати

Квітки двостатеві, поодинокі (рідше — по дві в листкових пазухах), майже сидячі, 5-пелюсткові, білі або рожеві (до 3 см у діаметрі), правильні, з подвійною вільнопелюстковою 5-членною оцвітиною. тичинок багато. Маточка одна з верхньою зав'яззю та одним стовпчиком. Цвіте раніше всіх плодових порід у квітні-травні до розпускання листків і забезпечує медоносних бджіл раннім взятком нектару і пилку. Плоди дозрівають у червні — липні.

Цілий плід абрикоси та його перетин

Плід — округла або обернено яйцеподібна соковито-м'ясиста кістянка (до 3 см у діаметрі), жовтого або червонувато-жовтого кольору з червонуватим рум'янцем та повстистим опушенням. М'якуш кістянки кисло-солодкий, нерідко з гіркуватим присмаком.

Абрикоси дуже швидко ростуть. За сприятливих умов за рік молода рослина сягає півтора метра, доросла рослина заввишки 5-10 м. Абрикоси люблять світло і добре переносять посуху. Дерева живуть до 50 і більше років.

Хімічний склад Редагувати

М'якуш плодів містить близько 27 % цукрів (переважно сахароза), понад 2,5 % органічних кислот (яблучна, лимонна, саліцилова, винна), пектини (1 %), бета-каротин (1,6 мг %), аскорбінову кислоту (10 мг%), тіамін, рибофлавін, флавоноїди, калій (305 мг %), залізо, срібло тощо.

У насінні є жирна олія (30—50 %), емульсин, глікозид амигдалін (у дикорослої абрикоси); в камеді є арабіноза (41 %), галактоза (44 %), глюкуронова кислота (16 %), мінеральні та білкові речовини.

Практичне використання Редагувати

Сушіння абрикос на місці. Каппадокія
Найбільші виробники абрикоси станом на 2005 рік
 Туреччина 390
 Іран 285
 Італія 232
 Пакистан 220
 Греція 196
 Франція 181
 Алжир 145
 Іспанія 136
Японія 123
 Марокко 103
 Сирія 101
Всього у світі 1916
Джерело:

Дуже цінна порода з групи кісточкових. Харчова, медоносна та технічна рослина. Використовують плоди, насіння та абрикосову камедь.

Плоди використовуються у свіжому вигляді, для консервування та сушки. Для сушіння використовують плоди середньоазіатських сортів з високим вмістом цукру та сухої речовини. Сушені абрикоси без кісточок називаються курага, з кісточками — урюк. Сушені плоди містять 50-60 % цукру. Ядра кісточок мають солодкий смак, їх уживають як замінник мигдалю. Сушені абрикоси містять калій (K), що стимулює роботу серця та цілого організму.

Ядро (насіння) в цих сортів солодке, тому використовується для харчування як горіхи. З насіння абрикос також роблять олію.

На стовбурах і гілках абрикоси виділяється камедь, з якого виготовляють клей та масляні емульсії.

З деревини виготовляють музичні інструменти, що добре звучать, сувеніри.

Абрикосу використовують і як підщепу для деяких плодових порід.

В Україні Редагувати

В Україні у дикому стані не росте, розводять у садах, придорожніх насадженнях, лісосмугах степових, рідше, лісостепових районів. Плодоносить на 3—4-й рік. Урожайність до 100—300 ц/га. Основний сорт Червонощокий. Цінною підщепою для абрикоси в Україні є жерделя.

Сортова абрикоса поширена в основному на півдні України, але й там вона плодоносить нерегулярно. Часто в дерев узимку підмерзають плодові бруньки, а навесні квіти, бо абрикоса рано цвіте. У поліській та лісостеповій зонах України в основному вирощують дерева абрикоси з насіння, їх називають «жерделі». Жерделі дають, як правило, дрібні плоди, що не відзначаються високими смаковими якостями, але дерева їх менш вимогливі до умов.

  • Червонощокий. Найпоширеніший сорт. Районований майже у всіх областях України, за винятком Полісся і деяких областей лісостепової зони. Дерева скороплідні, високоврожайні, але недостатньо зимостійкі в північних районах України. Плоди середньої величини або великі, дуже смачні, використовуються у свіжому вигляді та для технічної переробки. Сорт самоплідний.

Крім Червонощокого, у південних областях України районовані сорти: Нікітінський, Ананасовий цюрупинський, Мелітопольський ранній, Консервний пізній, Арзамі, Угорський найкращий, Ювілейний та ін. Для Полісся та Лісостепу становлять інтерес сорти УНДІС: Ананасовий київський, Київський ароматний, Поліський великоплідний, Шабловський, Колгоспний, Березняківський.

Шкідники та хвороби Редагувати

Шкідниками абрикоси є: галиця вічкова, златка чорна, казарка, коренегриз звичайний, короїд зморшкуватий, листокрутка вишнева, міль плодова, плодожерка східна.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 14 вересня 2011. 
  2. Море́ля, абрико́са, жерде́ля // Українські назви з куховарства й харчування. Слівник з поясненнями. Близько 3.500 назв / Наталія Чапленко. — Нью-Йорк, 1980. — C. 60. — 115 с.
  3. ↑ Armeniaca vulgaris lam. // Корисні та рідкісні рослини України. Словник-довідник народних назв / Г. К. Смик. — К.: УРЕ ім. М. П. Бажана, 1991. — С. 202. — 416 с. — ISBN 5-88500-030-1.
  4. Абрикосъ / Словник московсько-український / В. Дубровський. — Київ: Рідна мова, 1918. — C. 1. — 542 с.
  5. Armeniaca vulgaris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  6. ↑ Абрикос // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 39.
  7. Меженський В. М. До питання впорядкування українських назв рослин. Назви видів Prunus L. // СОРТОВИВЧЕННЯ. — № 3, 2014. — С. 15-24.
  8. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. 
  9. Жерделя // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 193.
  10. ↑ Мореля // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 513. — ISBN 5-12-001263-9.
  11. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 9. 
  12. UN Food & Agriculture Organisation (FAO) [1] [ 10 березня 2007 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.

Література Редагувати

  • Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил. (рос.)
  • Єлін Ю. Я., Оляніцька Л. Г., Івченко С. Г. Шкільний визначник рослин. — К.: «Радянська школа», 1988
  • Сорта плодових и ягодных культур. М., 1953. (рос.)
  • Жучков Н. Г. Частное плодоводство. М., 1954. (рос.)
  • Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-408-273-7

Посилання Редагувати

У Вікісловнику є сторінка абрикоса.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Abriko sa abriko s zherde lya more lya 2 3 4 Prunus armeniaca takozh Armeniaca vulgaris plodove derevo rodu sliva AbrikosaAbrikosaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Troyandovi Rosaceae Rid Sliva Prunus Pidrid Sliva Prunus subg Prunus Sekciya Prunus sect ArmeniacaVid Abrikosa P armeniaca Binomialna nazvaPrunus armeniacaL 1753Areal viroshuvannya abrikosiSinonimiArmeniaca vulgaris Lam 1 Amygdalus armeniaca L Dumort 1 Zmist 1 Nazva 1 1 Etimologiya 2 Pohodzhennya i poshirennya 3 Diki porodi 4 Opis 5 Kviti ta plodi 6 Himichnij sklad 7 Praktichne vikoristannya 8 V Ukrayini 9 Shkidniki ta hvorobi 10 Galereya 11 Div takozh 12 Primitki 13 Literatura 14 PosilannyaNazva RedaguvatiV Ukrayini isnuyut takozh inshi narodni nazvi abrikoz abrikoza aprikoz aprikoza aprikos aprikosa dzarzari zhardel zhardelya zherdel kurega morella morel tenderka 3 birkosi boroskva breskinya broskvina dzendzar mureli ta inshi 5 Etimologiya Redaguvati Zapozichennya z gollandskoyi abrikoos cherez fr abricot j isp albercoque chi port albricoque prijshlo z arabskoyi arab al barqōk utvorilosya z serednogreckoyi praikokkion praikokia yake pohodit vid lat praecox praecoquus skorospilij utvorenogo z prefiksa lat prae pered napered sporidnenogo z grec parai do pered poryad ukr pri i osnovi diyeslova coquo varyu kip yachu sporidnenogo z prasl pekti ukr pekti 6 Variant apriko za zajshov cherez polsku j nimecku movi nim Abrikose 6 Traplyayutsya tverdzhennya sho slovo abrikosa dorechno vzhivati shodo roslini a abrikosom nazivati lishe sam plid 7 V inshih movah vzhivayut nazvi ros abriko s 8 bolg abryko s pol aprykoza v luzh aprikoza 6 Slovo zherdelya tureckogo pohodzhennya vid zerdali yake vzhivayetsya shodo odnogo z sortiv dribnih abrikos Pohodit vid perskogo zardalu zolotij plid zi zard zolotij ye etimologichnim vidpovidnikom prasl zolto ukr zo loto 9 Nazvu morelya dribnij abrikos cherez poserednictvo polskoyi i mozhlivo nimeckoyi mov vid nim Amarelle vishnya morelle abrikos zapozicheno z italijskoyi abo serednolatinskoyi Podalsha etimologiya ital amarella vishnya abrikos pohodit vid ser lat amarellum abrikos sho viniklo na osnovi virazu de Armenia z Virmeniyi vtorinno zblizhenogo z amarus girkij 10 V inshih movah vzhivayut nazvi ros more l mare l sort vishni dribnij abrikos morela dribnij abrikos bolg mare l pol morel a abrikos chesk amarelka sort vishni tosho 10 Pohodzhennya i poshirennya RedaguvatiU dikomu stani abrikosa traplyayetsya na Kavkazi u Turkmenistani V Ukrayini viroshuyut yak promislovu kulturu v pivdennih oblastyah ridshe v Lisostepu j na Polissi Batkivshina kulturnoyi formi Serednya Aziya ta Kitaj Ye 8 vidiv rostut perevazhno v Aziyi trivalij chas viroshuvalisya v Virmeniyi zvidki potrapili v Yevropu i Ameriku zvidki latinska nazva Armeniaca virmenska sliva Diki porodi RedaguvatiDiki abrikosi Abrikosa zvichajna lat Armeniaca vulgaris Lam ne taka vzhe j botanichna ridkist U gorah Serednoyi Aziyi traplyayutsya neveliki abrikosovi lisi Na pivdni Primorskogo krayu na pivnochi Kitayu v Koreyi na suhih kam yanistih shilah ci dereva rostut grupami abo poodinci Abrikosi pristosuvalisya navit do sibirskih moroziv U Zabajkalli ta Mongoliyi kushi abrikos vitrimuyut temperaturu do 50 C Plodi dikih abrikos dribnishi voni mayut girkuvatij prismak u m yakoti traplyayutsya grubi volokna Opis RedaguvatiAbrikosovi dereva mayut shilnu micnu derevinu u centri bliskuchu temno korichnevu z krayiv svitlishu zhovtu abo buru Molodi pagoni chervonuvato korichnevi bliskuchi Listki chergovi shiroki okrugli abo yajcepodibni pri osnovi majzhe sercepodibni cilisni nerivnopilchasti majzhe goli zgori temno zeleni bliskuchi znizu matovi Kviti ta plodi RedaguvatiKvitki dvostatevi poodinoki ridshe po dvi v listkovih pazuhah majzhe sidyachi 5 pelyustkovi bili abo rozhevi do 3 sm u diametri pravilni z podvijnoyu vilnopelyustkovoyu 5 chlennoyu ocvitinoyu tichinok bagato Matochka odna z verhnoyu zav yazzyu ta odnim stovpchikom Cvite ranishe vsih plodovih porid u kvitni travni do rozpuskannya listkiv i zabezpechuye medonosnih bdzhil rannim vzyatkom nektaru i pilku 11 Plodi dozrivayut u chervni lipni nbsp Cilij plid abrikosi ta jogo peretinPlid okrugla abo oberneno yajcepodibna sokovito m yasista kistyanka do 3 sm u diametri zhovtogo abo chervonuvato zhovtogo koloru z chervonuvatim rum yancem ta povstistim opushennyam M yakush kistyanki kislo solodkij neridko z girkuvatim prismakom Abrikosi duzhe shvidko rostut Za spriyatlivih umov za rik moloda roslina syagaye pivtora metra dorosla roslina zavvishki 5 10 m Abrikosi lyublyat svitlo i dobre perenosyat posuhu Dereva zhivut do 50 i bilshe rokiv Himichnij sklad RedaguvatiM yakush plodiv mistit blizko 27 cukriv perevazhno saharoza ponad 2 5 organichnih kislot yabluchna limonna salicilova vinna pektini 1 beta karotin 1 6 mg askorbinovu kislotu 10 mg tiamin riboflavin flavonoyidi kalij 305 mg zalizo sriblo tosho U nasinni ye zhirna oliya 30 50 emulsin glikozid amigdalin u dikorosloyi abrikosi v kamedi ye arabinoza 41 galaktoza 44 glyukuronova kislota 16 mineralni ta bilkovi rechovini Praktichne vikoristannya Redaguvati nbsp Sushinnya abrikos na misci KappadokiyaNajbilshi virobniki abrikosi stanom na 2005 rik nbsp Turechchina 390 nbsp Iran 285 nbsp Italiya 232 nbsp Pakistan 220 nbsp Greciya 196 nbsp Franciya 181 nbsp Alzhir 145 nbsp Ispaniya 136 nbsp Yaponiya 123 nbsp Marokko 103 nbsp Siriya 101Vsogo u sviti 1916Dzherelo 12 Duzhe cinna poroda z grupi kistochkovih Harchova medonosna ta tehnichna roslina Vikoristovuyut plodi nasinnya ta abrikosovu kamed Plodi vikoristovuyutsya u svizhomu viglyadi dlya konservuvannya ta sushki Dlya sushinnya vikoristovuyut plodi serednoaziatskih sortiv z visokim vmistom cukru ta suhoyi rechovini Susheni abrikosi bez kistochok nazivayutsya kuraga z kistochkami uryuk Susheni plodi mistyat 50 60 cukru Yadra kistochok mayut solodkij smak yih uzhivayut yak zaminnik migdalyu Susheni abrikosi mistyat kalij K sho stimulyuye robotu sercya ta cilogo organizmu Yadro nasinnya v cih sortiv solodke tomu vikoristovuyetsya dlya harchuvannya yak gorihi 13 Z nasinnya abrikos takozh roblyat oliyu Na stovburah i gilkah abrikosi vidilyayetsya kamed z yakogo vigotovlyayut klej ta maslyani emulsiyi Z derevini vigotovlyayut muzichni instrumenti sho dobre zvuchat suveniri Abrikosu vikoristovuyut i yak pidshepu dlya deyakih plodovih porid V Ukrayini RedaguvatiV Ukrayini u dikomu stani ne roste rozvodyat u sadah pridorozhnih nasadzhennyah lisosmugah stepovih ridshe lisostepovih rajoniv Plodonosit na 3 4 j rik Urozhajnist do 100 300 c ga Osnovnij sort Chervonoshokij Cinnoyu pidshepoyu dlya abrikosi v Ukrayini ye zherdelya Sortova abrikosa poshirena v osnovnomu na pivdni Ukrayini ale j tam vona plodonosit neregulyarno Chasto v derev uzimku pidmerzayut plodovi brunki a navesni kviti bo abrikosa rano cvite U poliskij ta lisostepovij zonah Ukrayini v osnovnomu viroshuyut dereva abrikosi z nasinnya yih nazivayut zherdeli Zherdeli dayut yak pravilo dribni plodi sho ne vidznachayutsya visokimi smakovimi yakostyami ale dereva yih mensh vimoglivi do umov Chervonoshokij Najposhirenishij sort Rajonovanij majzhe u vsih oblastyah Ukrayini za vinyatkom Polissya i deyakih oblastej lisostepovoyi zoni Dereva skoroplidni visokovrozhajni ale nedostatno zimostijki v pivnichnih rajonah Ukrayini Plodi serednoyi velichini abo veliki duzhe smachni vikoristovuyutsya u svizhomu viglyadi ta dlya tehnichnoyi pererobki Sort samoplidnij 13 Krim Chervonoshokogo u pivdennih oblastyah Ukrayini rajonovani sorti Nikitinskij Ananasovij cyurupinskij Melitopolskij rannij Konservnij piznij Arzami Ugorskij najkrashij Yuvilejnij ta in Dlya Polissya ta Lisostepu stanovlyat interes sorti UNDIS Ananasovij kiyivskij Kiyivskij aromatnij Poliskij velikoplidnij Shablovskij Kolgospnij Bereznyakivskij 13 Shkidniki ta hvorobi RedaguvatiShkidnikami abrikosi ye galicya vichkova zlatka chorna kazarka korenegriz zvichajnij koroyid zmorshkuvatij listokrutka vishneva mil plodova plodozherka shidna Galereya Redaguvati nbsp Abrikosove derevo Kappadokiya Turechchina nbsp Listya nbsp Stovbur nbsp Cvit abrikosi Doneck nbsp Plodi nbsp Rozlushenij plid nbsp Nasinnya abrikosiDiv takozh RedaguvatiKuraga Spisok vidiv rodu slivaPrimitki Redaguvati a b USDA Germplasm Resources Information Network GRIN Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 14 veresnya 2011 More lya abriko sa zherde lya Ukrayinski nazvi z kuhovarstva j harchuvannya Slivnik z poyasnennyami Blizko 3 500 nazv Nataliya Chaplenko Nyu Jork 1980 C 60 115 s a b Armeniaca vulgaris lam Korisni ta ridkisni roslini Ukrayini Slovnik dovidnik narodnih nazv G K Smik K URE im M P Bazhana 1991 S 202 416 s ISBN 5 88500 030 1 Abrikos Slovnik moskovsko ukrayinskij V Dubrovskij Kiyiv Ridna mova 1918 C 1 542 s Armeniaca vulgaris Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 a b v Abrikos Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G S 39 Mezhenskij V M Do pitannya vporyadkuvannya ukrayinskih nazv roslin Nazvi vidiv Prunus L SORTOVIVChENNYa 3 2014 S 15 24 Etimologicheskij slovar Fasmera Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Zherdelya Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci S 193 a b Morelya Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M S 513 ISBN 5 12 001263 9 Aleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 U Kuzmina M F Radko M K Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva ukrayinskoyu Kiyiv Urozhaj s 9 UN Food amp Agriculture Organisation FAO 1 Arhivovano 10 bereznya 2007 u Wayback Machine a b v Sovety po vedeniyu priusadebnogo hozyajstva F Ya Popovich B K Gaponenko N M Koval i dr Pod red F Ya Popovicha Kiev Urozhaj 1985 s 664 il Literatura RedaguvatiAbrikos zvichajnij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik vidpovidalnij redaktor A M Grodzinskij Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 544 storinki ISBN 5 88500 055 7 El dzherelo Abrikos zvichajnij Arhivovano 21 veresnya 2021 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediyaSovety po vedeniyu priusadebnogo hozyajstva F Ya Popovich B K Gaponenko N M Koval i dr Pod red F Ya Popovicha Kiev Urozhaj 1985 s 664 il ros Yelin Yu Ya Olyanicka L G Ivchenko S G Shkilnij viznachnik roslin K Radyanska shkola 1988 Sorta plodovih i yagodnyh kultur M 1953 ros Zhuchkov N G Chastnoe plodovodstvo M 1954 ros Safonov M M Povnij atlas likarskih roslin Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2008 384 s ISBN 978 966 408 273 7Posilannya RedaguvatiU Vikislovniku ye storinka abrikosa Abrikosa Prunus armeniaca informaciya na sajti GRIN angl Abrikosa u Velikij Radyanskij Enciklopediyi ros Abrikosa Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine v Enciklopedichnomu slovniku Brokgauza ta Efrona ros Abrikosa na sajti USDA NRCS angl Abrikos zvichajnij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Abrikosa amp oldid 40228343