www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нідерландська мова Нідерла ндська мо ва de Nederlandse taal het Nederlands західногерманська мова яка належить до герман

Нідерландська мова

Нідерла́ндська мо́ва (de Nederlandse taal, het Nederlands) — західногерманська мова, яка належить до германської гілки індо-європейської мовної сім'ї.

Нідерландська мова
Nederlandse taal, Nederlands
Поширення нідерландської мови
Поширена в Нідерланди, Бельгія, Суринам, Аруба, Нідерландські Антильські острови, інші країни.
Регіон Європа, Південна Америка
Носії 25 млн. (2021 р.)
Місце 37-48
Писемність латинське письмо і Dutch Brailled
Класифікація

Індо-Європейська

Офіційний статус
Офіційна  Аруба,  Бельгія,  Європейський Союз,  Кюрасао,  Нідерланди,  Сінт-Мартен,  Суринам
Регулює Нідерландська мовна спілка
Коди мови
ISO 639-1 nl
ISO 639-2 dut (B)
nld (T)
ISO 639-3 nld
SIL nld
Нідерландськомовна дівчина

Є третьою найпоширенішою германською мовою, після англійської та німецької. Близько 25 млн осіб послуговуються нею як рідною, і ще 5 млн — як другою мовою.

Поширена здебільшого в землях, які належать Королівству Нідерландів (власне Нідерланди (разом з островами Саба, Сінт-Естатіус і Бонайре), Кюрасао, Сінт-Мартен й Аруба), у двох із трьох бельгійських земель — Фландрії та Брюсселі; у Суринамі, на півночі Франції та в Індонезії.

Статус і царина вжитку нідерландської мови на зазначених землях неоднакові. Так, у власне Нідерландах мовою спілкуються на всіх рівнях, від побутового до службового — зокрема й у церкві. Мешканці нідерландської провінції Фрисландії мають право спілкуватись із місцевою та провінційною владою ще й фризькою мовою.

На Нідерландських Антильських островах і Арубі нідерландська вживається передусім як мова службова й навчальна. У побуті нідерландські антильці розмовляють найчастіше англійською (на півночі) та мовою пап'яменто (на півдні й Арубі).

У Фландрії нідерландська мова єдина службова, у Брюсселі вона править за одну з двох службових мов нарівні з французькою.

Мешканці півночі Франції (відомої як Французька Фландрія), як і Брюсселя, первісно розмовляли в побуті місцевими нідерландськими говірками. У XVII столітті, за Людовика XIV, ці землі відійшли до Франції, і французька мова стала тут за службову. Після Великої французької революції 1789 року нідерландські говірки стали діяльно витискати й з побутового вжитку, і тамтешня людність згодом пофранцузилась. Тільки дещиця літніх людей розмовляє там тепер місцевою нідерландською говіркою в побуті щодня — здебільшого навколо Дюнкерка. У Франції нідерландська мова не має жодного статусу на жодному рівні влади.

У Суринамі, який належав до Королівства Нідерландів до 1975 року, нідерландська мова править за службову та навчальну мову. Частина суринамців має її за рідну й розмовляє нею щодня в побуті.

В Індонезії нідерландську мову знають передусім люди, які здобули освіту до того, як країна здобула незалежність від Нідерландів. Нідерландська мова не має службового статусу в Індонезії.

Назва

Історично для позначення цієї мови використовували одночасно 2 назви: нідерла́ндська мова (Nederlands, Nederlandse taal) та голла́ндська мова (Hollands, Hollandse taal).

Але 2020 року влада Нідерландів відмовилася від використання назви «Голландія» на користь сучасної назви. Відмова передбачала також припинення використання терміну «голландська мова».

У Бельгії також поширена назва флама́ндська мова (Vlaams, Vlaamse taal), однак вона вважається розмовною та у офіційних документах не використовується.

В англійській мові побутує назва Dutch, яку не варто плутати з назвою датської, або данської, мови (англ. Danish).

Історія

Точну дату виникнення нідерландської мови встановити досить складно, проте більшість лінгвістів називає часовий проміжок між 500 р. і 700 р. н. е. як імовірний початок самостійного розвитку мови після виокремлення з протогерманської мови.

За найдавнішу писемну пам'ятку нідерландської мови вважають вірш, що його написав чернець із Західної Фландрії приблизно в 1100 році (див. зображення [1][недоступне посилання з липня 2019]). Текст вірша містить три рядки, два останні з них римуються:

hebban olla vogala nestas hagunnan
hinase hi(c) (e)nda thu
uu(at) unbida(n) (uu)e nu

Переклад українською:
Усі птахи стали звивати собі гнізда
Окрім нас із тобою.
Чого ми тепер чекаємо?

Нідерландська мова пройшла 3 основні етапи у своєму історичному розвитку:
1. Давньонідерландська мова (500—1150). У цей період формуються головні фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості нідерландської мови, з'являються перші письмові пам'ятки.
2. Середньонідерландська мова (1150—1500). Для цього періоду характерними є такі особливості: формується граматична структура мови (система відмінків, форми дієслів, заперечення тощо), утверджується порядок слів. На розвитку нідерландської мови у цей час позначаються латина та французька мова. З'являються перші словники нідерландської мови.
3. Теперішня нідерландська мова (бл. 1500 і дотепер) — дальша стандартизація мови.

Процес стандартизації нідерландської мови було розпочато в період Середньовіччя. Найвпливовішими в розвитку мови на той час були діалекти Фландрії та Брабанту. Пізніше, у XVI сторіччі, вагомішу роль відігравав міський діалект Антверпена. Після здобуття Антверпена іспанцями у 1585 році багато мешканців міста мусили втекти до північних провінцій Нідерландів, зокрема до Голландії, переносячи з собою особливості мови цим сприяючи її уніфікації. Важливою подією в розвитку нідерландської мови став перший переклад Біблії у 1637 році; текст перекладу ґрунтувався на голландському діалекті.

Діалекти

Діалекти нідерландської мови зазвичай поділяють на 2 групи: нижньосаксонські і франконські діалекти.

Нижньосаксонські діалекти в Нідерландах

Нижньосаксонські діалекти поширені на півночі Нідерландів: на території, північнішій від лінії, яка з'єднує озеро Ейсселмеер з німецьким кордоном та проходить через місто Арнем. Цими діалектами говорять у провінціях Гронінген, Дренте та Оверейссел. Ці діалекти ближчі до нижньонімецької мови, ніж до франконської групи діалектів нідерландської. Для нижньосаксонських діалектів, зокрема, характерне збереження вимови літери n у кінці багатоскладових слів, а для норми нідерландської мови характерно опускати цей звук в усному мовленні.

Франконські діалекти посідають найважливіше місце в розвитку нідерландської мови та налічують такі діалекти:
1) голландський — поширений у провінціях Північна та Південна Голландія та Утрехт. Водночас міські діалекти Амстердама, Гааги та Утрехта істотно відрізняються навіть у межах однієї діалектної групи;
2) брабантський — поширений у Північному Брабанті (головне місто — Гертогенбос), Антверпені, Фламандському Брабанті та Східній Фландрії.
3) лімбурзький — нідерландська провінція Лімбург (столиця — місто Маастрихт) та бельгійський Лімбург (столиця — місто Гасселт);
4) діалекти Зеландії та Західної Фландрії.

Теперішня нідерландська мова базується головним чином на голландському діалекті зі значним впливом брабантського діалекту.

Африкаанс та фризьку мову часто помилково вважають діалектами нідерландської мови, проте більшість теперішніх лінгвістів визнає їх за самостійні мови. Фризька мова поширена в провінції Фрисландія на північному заході Нідерландів і має статус офіційної мови. Африкаанс походить від нідерландської, проте розвинулася в самостійну мову й має статус однієї з державних мов у Південно-Африканській Республіці.

Нідерландські діалекти та їхні кордони на Заході (Французька Фландрія) та на сході (Нижній Рейн)

Орфографія

Нідерландська мова використовує латинський алфавіт. У корінних словах не використовуються літери q, x, y. Для нідерландської мови характерна велика кількість диграфів: ch, ng, eu, ie, ij, ei, ou, oe, ui. На відміну від решти диграф ij виступає переважно як окрема самостійна литера.

Для нідерландського правопису багато важить довгість голосних. Короткі голосні позначаються однією літерою у закритому складі, наприклад, реn 'перо'. Довгі голосні позначаються одною голосною у відкритому складі (наприклад, spelen 'грати') та подвоєнням голосної літери у закритому складі: oog 'вухо'.

При зміні слова дотримується правило збереження довгості голосного: якщо голосна в корінному слові довга, то при зміні слова цю довгість треба передати за допомогою правопису, наприклад: zaak (справа, однина) — zaken (справи, множина), zak (кишеня, однина) — zakken (кишені, множина). Винятком з цього правила є позначення довгого e в кінці слова диграфом ее: zee 'море', twee 'два'.

Регулювання

Розвиток нідерландської мови регулюється міжнародною організацією під назвою «Нідерландська мовна спілка» (нід. Nederlandse Taalunie), яку було створено згідно з міжурядовою угодою між Королівством Бельгія та Королівством Нідерланди 9 вересня 1980 року. До цілей Нідерландської мовної спілки входить співпраця задля регулювання норм правопису, впровадження освітніх програм та міжнародного поширення нідерландської мови.

Приклад

«Заповіт» Т. Шевченка нідерландською мовою (переклав Фреарк Дам).

(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу. — Київ: Наукова думка, 1989)

Примітки

  1. taalunieversum.org
  2. Нідерланди відмовились від назви Голландія. Європейська Правда. 

Посилання

Вікіпедія має розділ
нідерландською мовою
Hoofdpagina

У Вікісловнику є сторінка Категорія:Нідерландська мова.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нідерландська мова
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Niderla ndska mo va de Nederlandse taal het Nederlands zahidnogermanska mova yaka nalezhit do germanskoyi gilki indo yevropejskoyi movnoyi sim yi Niderlandska movaNederlandse taal NederlandsPoshirennya niderlandskoyi moviPoshirena v Niderlandi Belgiya Surinam Aruba Niderlandski Antilski ostrovi inshi krayini Region Yevropa Pivdenna AmerikaNosiyi 25 mln 2021 r Misce 37 48Pisemnist latinske pismo i Dutch BrailledKlasifikaciya Indo Yevropejska GermanskaZahidno germanskaNizhnofrankska dd dd Oficijnij statusOficijna Aruba Belgiya Yevropejskij Soyuz Kyurasao Niderlandi Sint Marten SurinamRegulyuye Niderlandska movna spilkaKodi moviISO 639 1 nlISO 639 2 dut B nld T ISO 639 3 nldSIL nld source source source source source source source source source source source source source source track track Niderlandskomovna divchina Ye tretoyu najposhirenishoyu germanskoyu movoyu pislya anglijskoyi ta nimeckoyi Blizko 25 mln osib poslugovuyutsya neyu yak ridnoyu 1 i she 5 mln yak drugoyu movoyu Poshirena zdebilshogo v zemlyah yaki nalezhat Korolivstvu Niderlandiv vlasne Niderlandi razom z ostrovami Saba Sint Estatius i Bonajre Kyurasao Sint Marten j Aruba u dvoh iz troh belgijskih zemel Flandriyi ta Bryusseli u Surinami na pivnochi Franciyi ta v Indoneziyi Status i carina vzhitku niderlandskoyi movi na zaznachenih zemlyah neodnakovi Tak u vlasne Niderlandah movoyu spilkuyutsya na vsih rivnyah vid pobutovogo do sluzhbovogo zokrema j u cerkvi Meshkanci niderlandskoyi provinciyi Frislandiyi mayut pravo spilkuvatis iz miscevoyu ta provincijnoyu vladoyu she j frizkoyu movoyu Na Niderlandskih Antilskih ostrovah i Arubi niderlandska vzhivayetsya peredusim yak mova sluzhbova j navchalna U pobuti niderlandski antilci rozmovlyayut najchastishe anglijskoyu na pivnochi ta movoyu pap yamento na pivdni j Arubi U Flandriyi niderlandska mova yedina sluzhbova u Bryusseli vona pravit za odnu z dvoh sluzhbovih mov narivni z francuzkoyu Meshkanci pivnochi Franciyi vidomoyi yak Francuzka Flandriya yak i Bryusselya pervisno rozmovlyali v pobuti miscevimi niderlandskimi govirkami U XVII stolitti za Lyudovika XIV ci zemli vidijshli do Franciyi i francuzka mova stala tut za sluzhbovu Pislya Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi 1789 roku niderlandski govirki stali diyalno vitiskati j z pobutovogo vzhitku i tamteshnya lyudnist zgodom pofrancuzilas Tilki deshicya litnih lyudej rozmovlyaye tam teper miscevoyu niderlandskoyu govirkoyu v pobuti shodnya zdebilshogo navkolo Dyunkerka U Franciyi niderlandska mova ne maye zhodnogo statusu na zhodnomu rivni vladi U Surinami yakij nalezhav do Korolivstva Niderlandiv do 1975 roku niderlandska mova pravit za sluzhbovu ta navchalnu movu Chastina surinamciv maye yiyi za ridnu j rozmovlyaye neyu shodnya v pobuti V Indoneziyi niderlandsku movu znayut peredusim lyudi yaki zdobuli osvitu do togo yak krayina zdobula nezalezhnist vid Niderlandiv Niderlandska mova ne maye sluzhbovogo statusu v Indoneziyi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Dialekti 4 Orfografiya 5 Regulyuvannya 6 Priklad 7 Primitki 8 PosilannyaNazva RedaguvatiIstorichno dlya poznachennya ciyeyi movi vikoristovuvali odnochasno 2 nazvi niderla ndska mova Nederlands Nederlandse taal ta golla ndska mova Hollands Hollandse taal Ale 2020 roku vlada Niderlandiv vidmovilasya vid vikoristannya nazvi Gollandiya na korist suchasnoyi nazvi Vidmova peredbachala takozh pripinennya vikoristannya terminu gollandska mova 2 U Belgiyi takozh poshirena nazva flama ndska mova Vlaams Vlaamse taal odnak vona vvazhayetsya rozmovnoyu ta u oficijnih dokumentah ne vikoristovuyetsya V anglijskij movi pobutuye nazva Dutch yaku ne varto plutati z nazvoyu datskoyi abo danskoyi movi angl Danish Istoriya RedaguvatiTochnu datu viniknennya niderlandskoyi movi vstanoviti dosit skladno prote bilshist lingvistiv nazivaye chasovij promizhok mizh 500 r i 700 r n e yak imovirnij pochatok samostijnogo rozvitku movi pislya viokremlennya z protogermanskoyi movi Za najdavnishu pisemnu pam yatku niderlandskoyi movi vvazhayut virsh sho jogo napisav chernec iz Zahidnoyi Flandriyi priblizno v 1100 roci div zobrazhennya 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Tekst virsha mistit tri ryadki dva ostanni z nih rimuyutsya hebban olla vogala nestas hagunnan hinase hi c e nda thu uu at unbida n uu e nuPereklad ukrayinskoyu Usi ptahi stali zvivati sobi gnizdaOkrim nas iz toboyu Chogo mi teper chekayemo Niderlandska mova projshla 3 osnovni etapi u svoyemu istorichnomu rozvitku 1 Davnoniderlandska mova 500 1150 U cej period formuyutsya golovni fonetichni morfologichni ta sintaksichni osoblivosti niderlandskoyi movi z yavlyayutsya pershi pismovi pam yatki 2 Serednoniderlandska mova 1150 1500 Dlya cogo periodu harakternimi ye taki osoblivosti formuyetsya gramatichna struktura movi sistema vidminkiv formi diyesliv zaperechennya tosho utverdzhuyetsya poryadok sliv Na rozvitku niderlandskoyi movi u cej chas poznachayutsya latina ta francuzka mova Z yavlyayutsya pershi slovniki niderlandskoyi movi 3 Teperishnya niderlandska mova bl 1500 i doteper dalsha standartizaciya movi Proces standartizaciyi niderlandskoyi movi bulo rozpochato v period Serednovichchya Najvplivovishimi v rozvitku movi na toj chas buli dialekti Flandriyi ta Brabantu Piznishe u XVI storichchi vagomishu rol vidigravav miskij dialekt Antverpena Pislya zdobuttya Antverpena ispancyami u 1585 roci bagato meshkanciv mista musili vtekti do pivnichnih provincij Niderlandiv zokrema do Gollandiyi perenosyachi z soboyu osoblivosti movi cim spriyayuchi yiyi unifikaciyi Vazhlivoyu podiyeyu v rozvitku niderlandskoyi movi stav pershij pereklad Bibliyi u 1637 roci tekst perekladu gruntuvavsya na gollandskomu dialekti Dialekti RedaguvatiDialekti niderlandskoyi movi zazvichaj podilyayut na 2 grupi nizhnosaksonski i frankonski dialekti Nizhnosaksonski dialekti v Niderlandah Nizhnosaksonski dialekti poshireni na pivnochi Niderlandiv na teritoriyi pivnichnishij vid liniyi yaka z yednuye ozero Ejsselmeer z nimeckim kordonom ta prohodit cherez misto Arnem Cimi dialektami govoryat u provinciyah Groningen Drente ta Overejssel Ci dialekti blizhchi do nizhnonimeckoyi movi nizh do frankonskoyi grupi dialektiv niderlandskoyi Dlya nizhnosaksonskih dialektiv zokrema harakterne zberezhennya vimovi literi n u kinci bagatoskladovih sliv a dlya normi niderlandskoyi movi harakterno opuskati cej zvuk v usnomu movlenni Frankonski dialekti posidayut najvazhlivishe misce v rozvitku niderlandskoyi movi ta nalichuyut taki dialekti 1 gollandskij poshirenij u provinciyah Pivnichna ta Pivdenna Gollandiya ta Utreht Vodnochas miski dialekti Amsterdama Gaagi ta Utrehta istotno vidriznyayutsya navit u mezhah odniyeyi dialektnoyi grupi 2 brabantskij poshirenij u Pivnichnomu Brabanti golovne misto Gertogenbos Antverpeni Flamandskomu Brabanti ta Shidnij Flandriyi 3 limburzkij niderlandska provinciya Limburg stolicya misto Maastriht ta belgijskij Limburg stolicya misto Gasselt 4 dialekti Zelandiyi ta Zahidnoyi Flandriyi Teperishnya niderlandska mova bazuyetsya golovnim chinom na gollandskomu dialekti zi znachnim vplivom brabantskogo dialektu Afrikaans ta frizku movu chasto pomilkovo vvazhayut dialektami niderlandskoyi movi prote bilshist teperishnih lingvistiv viznaye yih za samostijni movi Frizka mova poshirena v provinciyi Frislandiya na pivnichnomu zahodi Niderlandiv i maye status oficijnoyi movi Afrikaans pohodit vid niderlandskoyi prote rozvinulasya v samostijnu movu j maye status odniyeyi z derzhavnih mov u Pivdenno Afrikanskij Respublici Niderlandski dialekti ta yihni kordoni na Zahodi Francuzka Flandriya ta na shodi Nizhnij Rejn Orfografiya RedaguvatiNiderlandska mova vikoristovuye latinskij alfavit U korinnih slovah ne vikoristovuyutsya literi q x y Dlya niderlandskoyi movi harakterna velika kilkist digrafiv ch ng eu ie ij ei ou oe ui Na vidminu vid reshti digraf ij vistupaye perevazhno yak okrema samostijna litera Dlya niderlandskogo pravopisu bagato vazhit dovgist golosnih Korotki golosni poznachayutsya odniyeyu literoyu u zakritomu skladi napriklad ren pero Dovgi golosni poznachayutsya odnoyu golosnoyu u vidkritomu skladi napriklad spelen grati ta podvoyennyam golosnoyi literi u zakritomu skladi oog vuho Pri zmini slova dotrimuyetsya pravilo zberezhennya dovgosti golosnogo yaksho golosna v korinnomu slovi dovga to pri zmini slova cyu dovgist treba peredati za dopomogoyu pravopisu napriklad zaak sprava odnina zaken spravi mnozhina zak kishenya odnina zakken kisheni mnozhina Vinyatkom z cogo pravila ye poznachennya dovgogo e v kinci slova digrafom ee zee more twee dva Regulyuvannya RedaguvatiRozvitok niderlandskoyi movi regulyuyetsya mizhnarodnoyu organizaciyeyu pid nazvoyu Niderlandska movna spilka nid Nederlandse Taalunie yaku bulo stvoreno zgidno z mizhuryadovoyu ugodoyu mizh Korolivstvom Belgiya ta Korolivstvom Niderlandi 9 veresnya 1980 roku Do cilej Niderlandskoyi movnoyi spilki vhodit spivpracya zadlya regulyuvannya norm pravopisu vprovadzhennya osvitnih program ta mizhnarodnogo poshirennya niderlandskoyi movi Priklad Redaguvati Zapovit T Shevchenka niderlandskoyu movoyu pereklav Freark Dam TESTAMENT Als k dood ga wil ik rusten In Oekraiens grond Mijn graf hoog op een heuvel Ziet heel de steppe rond Vandaar zal ik aanschouwen Al wat mij dierbaar was De heuvels en de dalen De bomen en het gras En steeds zal ik weer horen Het brullen der rivier Totdat de trouwe Dnjepr In golven breed en fier Des vijands bloed in stromen Wegvoert voorgoed naar zee Dan zal ik afscheid nemen Verhoord is dan mijn bee Dan zal ik God aanbidden En danken voor altijd Omdat mijn Oekraine Voor immer werd bevrijd Als allen een zijn broeders In waarheid sterk en vrij Denk dan met simple woorden O dan denk dan aan mij Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu Kiyiv Naukova dumka 1989 Primitki Redaguvati Feiten en cijfers Wat iedereen zou moeten weten over het Nederlands taalunieversum org Niderlandi vidmovilis vid nazvi Gollandiya Yevropejska Pravda Posilannya Redaguvati Vikipediya maye rozdilniderlandskoyu movoyuHoofdpagina U Vikislovniku ye storinka Kategoriya Niderlandska mova Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Niderlandska movaGollandski slovnikovi uroki na Internet Poligloti Taalunie Pravila peredachi ukrayinskoyu movoyu geografichnih nazv i terminiv Niderlandiv nakaz Ministerstva agrarnoyi politiki Niderlandska mova na sajti Ethnologue Dutch A language of Netherlands angl Niderlandska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Dutch angl Niderlandska mova na sajti WALS Online Language Dutch angl Niderlandsko ukrayinska praktichna transkripciya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Niderlandska mova amp oldid 39727194