www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аруба Ару ба пап ям і нід Aruba невеликий острів та однойменна установча країна на півдні Карибського моря неподалік від

Аруба

Ару́ба (пап'ям. і нід. Aruba) — невеликий острів та однойменна установча країна на півдні Карибського моря, неподалік від берегів Венесуели. Це — найзахідніший із Малих Антильських островів. Аруба, разом із Кюрасао, Сінт-Мартеном і Нідерландами, є конституційними частинами Королівства Нідерландів. Площа суходолу — 193 км². Чисельність населення — 103 065 осіб. Столиця країни — місто Ораньєстад.

Аруба
нід. Aruba
пап'ям. Aruba

Гімн:

Aruba Dushi Tera
Розташування Аруби
Столиця Ораньєстад
Найбільше місто Ораньєстад
Офіційні мови нідерландська мова, пап'яменто
Суверенна держава Королівство Нідерландів
Форма правління Конституційна монархія
Король
Губернатор
Прем'єр-міністр		 Віллем-Олександр
Фредіс Рефунйол
Міхель Годфрід Еман
Автономія від Нідерландських Антильських островів 1 січня 1986 
Площа
 - Загалом 193 км² (214)
 - Внутр. води незначний %
Населення
 - перепис 2009  103 065
 - Густота 534/км² (195)
ВВП (ПКС) 2007 р., оцінка
 - Повний 2,400 млрд. (182)
 - На душу населення 23 831 (32)
Валюта Арубський флорін (AWG)
Часовий пояс −4 (UTC−4)
Коди ISO 3166 533 / ABW / AW
Домен .aw
Телефонний код +297
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Аруба

Фізико-географічна характеристика

Географічна характеристика

Мапа острова
Ойберг

Аруба розташована на півдні Карибського моря, за 29 кілометрів до півострова Парагуана (Венесуели) та за 68 км на захід від Кюрасао.

Разом з островами Бонайре та Кюрасао Аруба формує групу АВС островів, які також мають назву Підвітряні (Південно-Антильські) острови.

Острів має видовжену форму, завдовжки 33 км (20,5 миль) та завширшки 8 км. Площа суходолу — 193 км².

Найвищими точками острова є височина Яманота (188 м) та Ойберг (165 м).

Геологія

Геологічне походження острова пов'язане з вулканічною активністю 90-95 млн років тому. Острів сформовано лавовими, кварцовими та вапняковими породами. Найпоширенішими лавовими породами є діабаз, вулканічний туф, конгломерат і сланець. Діабаз міститься у твердих чорних скелях, яких тут чимало. Туф утворено переважно зі спресованого попелу, що вказує на сильну вулканічну активність минулого. В результаті вулканічної активності також сформувалися й конгломерати з осадових порід. Під дією тиску та температурного режиму частина цих порід трансформувалася в сланець.

Породи віком у 85-90 млн років відносяться до періоду плутонізму. Після згасання вулканізму розплавлені породи витікали з-під кори землі, але не досягали поверхні. Такі породи відрізнялися за структурою від порід вулканізму. Переважна частина Аруби сформована з таких порід, як батоліт, що застигли всередині лавових порожнин та сформували велике магматичне тіло. Найпоширенішою породою з батоліту є кварцдіорит, який трапляється як у вигляді дрібного щебеню, так і великих каменів (в місцинах Айо та Касібарі). Ойберг сформований із грубозернистого квардціориту, який називають ще ойбергіт. Іншою породою батоліту є габро, чорний і крупнозернистий він трапляється переважно в Буширібані та Матівідірі.

Наймолодшими копалинами острова є вапняки, які були сформовані в умовах, подібні до сучасних коралових рифів. Це підтверджується скам'янілостями рослин і тварин, аналогічних сучасній флорі та фауні коралових рифів.

Клімат

Клімат Аруби сухий тропічний. Середньорічна температура коливається біля показника 28 °C й не надто змінюється в залежності від пори року. Добова амплітуда температури також не перевищує 4 °C. Середньорічна кількість опадів становить всього 432 мм, причому основна їх частина випадає протягом жовтня та листопада, переважно у вигляді короткочасних злив. Аруба розташована південніше основного маршруту переміщення тропічних ураганів, тому вони не часто завдають втрат економіці острова.

Національні парки

Печера Гвадірікі в національному парку Арікок

Національний парк Арікок займає 18 % площі острова, включаючи значну частину внутрішньої області Аруби та довгу ділянку північного узбережжя. На території парку розташовані височина Яманота — найвища точка острова, а також пагорб Арікок. Серед історичних пам'яток Аруби в парку знаходяться петрогліфи у печері Фонтейн, залишки нідерландських сільських поселень в Масідурі, колоніальні будинки в Прінс-Валлі та руїни золотої копальні в Міраламарі. Серед рослинності парку: дерева діві-діві, різноманітні види кактусів, алое, тропічні квіти. Фауна Арікоки представлена кролями, ящірками та гримучими зміями.

Флора і фауна

Діві-діві

Не зважаючи на невелику кількість опадів, флора острова досить багата. Найпоширенішою рослиною Аруби є дерево діві-діві. Також вельми розповсюджені кактуси. Алое справжнього (Алое вера) ще й досі вдосталь на острові, та вже не в таких кількостях, як на початку XX століття. Уздовж південного узбережжя зростають плюмерія, гібіскус, бугенвілія, делонікс царський, олеандр, кокосова пальма, папая, манго, лимон, мигдаль та інші рослини.

На Арубі немає великих тварин, та тут зустрічаються 8 видів ящірок — 3 види теїдів (Teiidae) s 5 видів геконів (Gekkonidae), два види змій — тропічна гримуча змія (Crotalus durissus) та арубанська котячоока змія (Leptodeira bakeri), в надбережних водах зустрічається черепаха бісса (Eretmochelys imbricata). Десятки видів птахів відвідують острів, мігруючи між Північною та Південною Америкою (зокрема розповсюджені крячкові, чаплі, пелікани, мартини, баклани). У прибережних водах мешкають морський окунь, риба-папуга, морський янгол, вугор, манта, омар.

Політичний устрій

Конституція

Конституцію Аруби було ухвалено 9 серпня 1985 року (оголошено 19 серпня нідерландською мовою) всіма політичними партіями, що були представлені в той момент у парламенті. За нею Аруба стала суверенною, незалежною, автономною державою-членом Королівства Нідерландів, яке складається з таких держав-учасників: Аруби, Кюрасао, Сінт-Мартена, та держави Нідерланди. Питання оборони, громадянства та зовнішніх зв'язків Аруби відносяться до компетенції уряду Нідерландів. Компетенції Королівства Нідерландів визначені рамковою конституцією — Хартією Королівства Нідерландів.

Виконавча влада

Головою Аруби є король Нідерландів, якого представляє на острові губернатор. Губернатора призначає король за рекомендацією Ради міністрів Аруби. Строк його повноважень — 6 років. Виконавчу владу представляє Рада міністрів, яка складається з 7 членів та підзвітна парламенту. Головою Ради міністрів є Прем'єр-міністр.

Законодавча влада

Парламент Аруби

Парламент (нід. Staten) Аруби складається з 21 депутата, які вибираються що чотири роки, за багатопартійною системою.

Судова влада

Всі судді судів першої інстанції (нід. Gerecht in Eerste Aanleg) призначаються королевою Нідерландів на довічний термін та мусять пройти спеціальну шестирічну підготовку перед призначенням. На судовому процесі присутній один суддя першої інстанції Аруби. Всі апеляції розглядаються трійками суддів Апеляційного суду Нідерландських Антильських островів і Аруби (нід. Gemeenschappelijk Hof van Justitie voor de Nederlandse Antillen en Aruba). Подальші апеляції розглядаються у Верховному суді Нідерландів (нід. Hoge Raad der Nederlanden), що в Гаазі. Ухвали Верховного суду не є обов'язковими, та суди нижчих інстанцій намагаються їх додержуватись.

Адміністративний поділ

В Арубі немає адміністративно-територіальних одиниць. Країна ділиться на 8 регіонів перепису населення (Ноорд/Танкі-Леендерт, Східний Ораньєстад, Західний Ораньєстад, Парадера, Північний Сінт-Ніколас, Південний Сінт-Ніколас, Санта-Круз, Саванета). Однак вони не мають ніяких адміністративних функцій та використовуються лише для зручності перепису населення.

Політичні партії

Перші політичні партії на Арубі з'явилися під час Другої світової війни, коли на острові почалось розвиватися самоуправління. Найпершою партією є Патріотична партія Аруби, що тривалий час була частиною Демократичної партії Кюрасао, котра в 1944–1969 роках була провідною політичною силою Нідерландських Антильських островів.

У 1971 році був утворений Народний виборчий рух Аруби, який боровся за відділення Аруби від Нідерландських Антильських островів та подальше здобуття повної незалежності. Результатом діяльності руху став вихід Аруби у 1981 році зі складу Нідерландських Антильських островів. Згодом у 1983 році в результаті переговорів було складено угоду між Нідерландами, Нідерландськими Антильськими островами та Арубою, за якою Аруба отримала особливий статус.

Нині в країні діє ціла низка політичних партій, вісім із яких взяли участь у виборах 2009 року:

  • Народна партія Аруби [ 8 червня 2011 у Wayback Machine.] (Arubaanse Volks Partij, AVP) — 12 місць у парламенті,
  • Народний виборний рух (Movimiento Electoral di Pueblo, MEP) — 8 місць,
  • Справжня демократія (Democracia Real, DR) — 1 місце,
  • Патріотичний рух Аруби (Movimiento Patriotico Arubano, MPA),
  • Мережа виборної демократії (Red Electoral Democratico, RED),
  • Патріотична партія Аруби (Partido Patriotico Arubano, PPA),
  • Об'єднані християни за посилення потенціалу Аруби (Cristiannan Uni Reforzando Potencial di Aruba),
  • Незалежний соціальний рух/Ліберальна організація Аруби (Movimento Social Independiente/Organisacion Liberal Arubiano).

Збройні сили

Аруба не має власної регулярної армії. Оборона Аруби підлягає компетенції уряду Нідерландів. На Арубі та інших Нідерландських Антильських островах перебуває нідерландський військовий контингент числом у понад тисячу осіб.

Число чоловіків, віком від 16 до 49 років, придатних до військової служби, становить 16 278 (оцінка 2005 року). Функціонує й місцевий силовий підрозділ Arubaanse Militie (ARUMIL), числом коло однієї чоти. Служба в ARUMIL є добровільною, а підготовку здійснюють військовослужбовці Королівських військово-морських сил Нідерландів.

Зовнішня політика

Зовнішньою політикою Аруби завідує Міністерство закордонних справ Нідерландів і Департамент зовнішніх справ Нідерландських Антильських островів і Аруби.

Аруба є учасником Карибського співтовариства (як спостерігач), МОП, МВФ, Інтерполу, МОК, МКП, ЮНЕСКО (асоційований учасник), ЮНВТО (асоційований учасник), ВПС, ВМО.

Історія

Назва

Існує кілька різних теорій щодо походження назви острова. Найімовірніше, що слово «Аруба» походить від індіанських слів «ora» («черепашка») та «oubao» («острів»), що поєднується в значення «острів черепашок». Інше ймовірне поєднання — «uru» («каное») та «oubao» («острів»), що може означати використання індіанцями каное для мандрівок морем та заселення Аруби таким чином.

За іншою теорією назва може походити від іспанського «oro hubo» («тут було золото»), пов'язаного із пошуками іспанськими мореплавцями золота у Карибському регіоні.

Перша поява острова на мапі датується 1562 роком, де він указаний під назвою «Orua». На інших мапах XVI–XVII ст. зустрічаються інші варіанти назви острова: «Oruba», «Ouraba», «Uruba» та «Arouba».

Індіанці

Про найдавніших мешканців Аруби відомостей обмаль. Розкопки показують, що острів було заселено ще задовго до його відкриття іспанськими мореплавцями, а первісні його мешканці жили десь коло 2 500 року до н. е. Населення острова складали індіанці з племені араваків. Вони були рибалками, мисливцями та збирачами, використовували примітивні інструменти, вироблені з каменю та черепашок. Археологічні дослідження (наскельні малюнки, поховання) вказують на те, що культура індіанців Аруби була подібною до культури Південної Америки.

Знахідки, що відносяться приблизно до 900 року до н. е., вказують на те, що індіанці Аруби ліпили вручну глиняні горщики й товкли у них сіль. У той період вони мешкали у поселеннях сімейного типу та використовували інструменти з каменю. Знайдено також прикраси, виготовлені зі шматків черепашок. Індіанці Аруби малювали наскельні малюнки, переважно у печерах (Фонтейн, Гвадарікірі тощо), у вигляді геометричних фігур, всередині яких зображені люди чи тварини. Печери не використовувалися для житла, імовірно виступаючи як релігійні місця.

У XIV столітті Арубу захопили кариби. Коли європейці відкрили острів, індіанці у своєму розвитку перебували в кам'яній добі, переважно займаючись рибальством і полюванням.

Колонізація острова

Алонсо де Охеда

Нідерландські Підвітряні острови було відкрито іспанцями в 1499 році. Історики не дійшли згоди щодо того, хто саме є першовідкривачем — Алонсо де Охеда чи ж Амеріго Веспуччі. Судячи з малюнків і мап, Охеда був на островах Кюрасао й Бонайре, але не був на Арубі. Ймовірно Арубу було відкрито кількома роками по тому, в одній із розвідувальних експедицій.

Іспанці йменували острови «островами Гігантів» (ісп. Islas de los Gigantes), оскільки місцеве населення було за зростом вищим від них. Інша тогочасна назва Підвітряних островів була «Даремні острови» (ісп. islas inutiles), бо ж на них не було знайдено ні золота, ані срібла, а в подальшому вони виявилися непридатними й для сільськогосподарського використання. Від слова «inutiles» можливо й виникла сучасна назва «Антили».

У 1513 році іспанці депортували все населення Аруби (та й інших Підвітряних островів) для праці на мідних копальнях у Санто-Домінго, де з часом вони всі загинули від різних хвороб у результаті тяжкої експлуатації. Острів став незаселеним, та скоро туди прибули поселенці з материкової частини континенту, а згодом й іспанці. Іспанці зорганізували на острові своєрідне «ранчо», де на одному великому сільському окрузі вільно пересувалися коні, осли, корови, свині, вівці та кози. Індіанці працювали на них як прислуга та наглядачі худоби.

У 1634 році голландці завоювали острів Кюрасао, використовуючи його як базу проти іспанського флоту під час Вісімдесятирічної війни. У 1636 році голландці окупували також Арубу й Бонайре, щоб уберегтися від атак іспанців із цих островів. Голландська Вест-Індійська компанія (ВІК) почала розвивати острови Лееварда як сільськогосподарські колонії. Зокрема на Арубі вони розпочали розводити коней та кіз. Причому число кіз зросло настільки, що Арубу почали називати також «островом кіз» (нід. geiteneiland). Ще однією експортною статтею тогочасної Аруби було так зване «бразильське дерево» (нід. Brazielhout), яке доставлялося в Амстердам як основний компонент для червоної фарби.

Аруба управлялась командиром, якому допомагали кілька чоловік білого населення. Острів населяли лише індіанці, котрі доглядали худобу та вирубували дерева на продаж. Вони могли жити відносно вільно, оскільки ВІК заборонила будувати поселення неіндіанському населенню. Виняток було зроблено лише для солдатів ВІК та їх прислуги, котрі мали невелике поселення в Саванеті. Індіанці мешкали у північно-східній частині острова між Альто-Вістою (де було збудовано першу католицьку церкву для індіанців) та Серое Крістелем і Хушидібаною. У 1806 році на 141 індіанську сім'ю припадало 60 білих. Чорношкірих рабів почали привозити на острів в обмежених кількостях лише після 1770 року.

ХІХ століття

Аруба в 1815 році. Картина Р. Б. Ллойда, що відноситься до англійського періоду острова

На Арубі не могли не відбитися й чисельні війни між голландцями та британцями. Арубу було окуповано англійцями в 1799–1802 та у 1806–1816 роках, згодом голландці знову повернули собі ці землі. За переписом 1816 року 564 із 1732 мешканців Аруби були індіанцями, більшість жителів були католиками. Фактична колонізація острова почалась лише наприкінці XVIII століття, коли затока Коней (нід. Paardenbaai) в Ораньєстаді використовувалась як перевальний пункт між Кюрасао й континентальною частиною Венесуели.

У 1824 році в Роой-Флуйті хлопчик Віллем Расмійн випадково знайшов золото, після чого острів відвідав колонії Кантцлаар, й була розпочато видобування золота, яке припинилося під час Першої світової війни.

У 1845 році було утворено колонію Кюрасао, до якої увійшли острови Кюрасао, Аруба, Бонайре, Саба, Сінт-Естатіус і Сінт-Мартен (нідерландська частина острова Святого Мартіна). У 1863 році відмінено рабство, і 496 рабів Аруби стали вільними.

В середині XIX століття за правління командира Яня Геленуса Фергюсона (1866–1871) на Арубі почали культивувати алое. Відтоді Аруба стала одним із основних постачальників алоїнової гуми, що переважно експортувалася до Нью-Йорка, Гамбурга та Лондона. Гуму з Антильських островів, 90 % з якої вироблялося на Арубі, називали в ті часи «кюрасавська гума». Її відносили до найякісніших та найдорожчих у світі та була головною статтею доходів Аруби аж до розвитку нафтопереробної галузі.

У 1874 році Вотерс Гравенгорст виявив на острові родовища фосфатів. А вже у 1879 році створено компанію Aruba Phosphaat Maatschappij (APM), для їх видобування, для чого були залучені робітники з Кюрасао та Бонайре, а також група італійських робітників. Видобуток фосфатів дав поштовх розвитку селища Сінт-Ніколас. APM здійснювала свою діяльність до 1914 року, аж до вичерпання запасів усіх родовищ острова, після чого компанію було закрито.

Новітні часи

У 1920-ті роки на Арубі розпочалася ера нафти, завдяки чому економіка острова суттєво зміцніла. З 1924 року острів почали використовувати як перевалочну базу, для подальшого транспортування венесуельської нафти, згодом тут побудували нафтопереробні заводи «Лаго» та «Arend Petroleum Maatschappij» (Нафтова компанія «Орел»).

У роки Другої світової війни Аруба відігравала дуже важливу роль для союзників, оскільки саме тут знаходився один із найбільших нафтопереробних заводів тих часів. Вироблене на «Лаго» паливо, використовувалося військово-повітряними силами союзників, і як наслідок, американські кораблі поблизу острова наражалися на торпедні атаки німців. У 1939 році для захисту від нападу з повітря на найвищій точці східної частини острова, Хуана-Морто, було організовано лінію оборони.

У ті часи Арубу часто навідували німецькі кораблі. Та коли Німеччина напала на Нідерланди, коло узбережжя Аруби стояв на якорі лише один німецький корабель «Антілла», який було оточено військами, після чого капітан підпалив корабель, як тільки екіпаж сів на човни. Екіпаж «Антілли» було взято в полон, та відіслано на острів Бонайре разом із тими німцями, які знаходились на острові. 10 травня 1940 року на острові висадились 180 французьких солдат для допомоги при обороні Аруби. У червні 1940 року їх замінили англійські та шотландські війська. Наприкінці 1941 року, коли США вступили у війну, на острів прибули американські солдати, та почали прибувати важкі бомбардувальники, для чого довелося реконструювати аеропорт Дакота.

Вночі 16 грудня 1942 року Аруба зазнала масштабної атаки від німецької субмарини U-156, яка потопила кілька кораблів, а тоді атакувала «Лаго». Лише помилка німецького екіпажу врятувала завод від цілковитого знищення, оскільки торпеда не влучила в ціль і завод було обстріляно невеликими гарматами. Наступного дня цю торпеду виявили на пляжі, а під час спроб її знешкодити загинули четверо голландських солдатів. У 1944 році кілька кораблів коло острова знову було торпедовано німцями.

Пам'ятник Яну Гендрику Альберту «Генні» Еману в Ораньєстаді поряд із будівлею парламенту

У 1947 році Генні (Яном Гендриком Альбертом) Еманом було організовано петицію Нідерландам за підписами 2147 мешканців Аруби із наміром відділитися від колонії Кюрасао. У 1948 році в Гаазі пройшла конференція з цього питання, на якій визнано за можливе надання незалежності Арубі, яку представляв на конференції Шон А (Корнеліс Альберт) Еман (син Генні Емана). Однак ці рекомендації не були впроваджені у життя.

У 1953 році на острові свою діяльність припинила нафтопереробна компанія «Eagle». У 1954 році п'ять островів (Аруба, Бонайре, Кюрасао, Сінт-Мартен і Саба) стали самоврядними в межах Нідерландських Антильських островів.

У 1973 році на острові відбувся референдум, на якому більшість населення віддало перевагу статусу незалежності в межах Королівства Нідерланди, запропонований партією MEP, очолюваною Бетіко (Гільберто Ф.) Крусом. У січні 1976 року, коли уряд Нідерландів відхилив варіант надання Арубі такого статусу, Бетіко Крус пригрозив проголошенням у березні 1981року Арубою незалежності в односторонньому порядку. 18 березня 1976 року для посилення національного самоусвідомлення були затверджені прапор і гімн.

У 1981 році під час чергової конференції у Нідерландах було вирішено, що Аруба отримає незалежність у січні 1996 року після десятирічного перехідного періоду, починаючи з 1 січня 1986 року, відколи Аруба стала незалежною від Нідерландських Антильських островів.

Першим прем'єр-міністром Аруби у межах такого статусу став Генні Еман (онук Генні Емана, поборника незалежності Аруби), котрий одразу зіткнувся із наслідками закриття нафтопереробного заводу «Лаго», внаслідок чого безробіття в країні досягло 20 %. За фінансової підтримки Нідерландів він зміг диверсифікувати економіку, розвинувши туристичний напрямок. Було створено 10 тис. нових робочих місць, побудовано нові готелі. Наприкінці 1980-х років було засновано Центральний банк, введено власну валюту, засновано Університет Аруби. У 1990 році нова нафтова компанія (Coastal Aruba Refinery Company) відновила діяльність заводу «Лаго».

Незважаючи на всі зусилля, країна досі не отримала повної незалежності, такий намір було скасовано Нідерландами у 1990 році. В 1989 році прем'єр-міністром Аруби було обрано Нельсона Орландо Одубера, у 1994 — знову Генни Еман, згодом у 2001 році крісло прем'єра знову повернув собі Одубер.

Населення

Демографія

Населення Аруби формувалося зі строкатого поєднання іспанських біженців, місцевої індіанської основи, приїжджих голландців і нечисленних представників інших національностей (італійці, євреї та інші). Загальне число жителів (2007) сягає 105 000 осіб, щільність населення — 544,0 ос./км². Переважну частину населення складають арубанці, нащадки індіанців і невеликої кількості чорношкірих рабів. Серед європейських національностей — голландці та португальці. На острові мешкають і представники азійських національностей, з яких чотири основні: ліванці, китайці, індонезійці та філіппінці, а також невелике число євреїв. Також на Арубі мешкає невелика кількість вихідців з інших островів Карибського моря.

У містах проживає майже половина населення — 45,4 %, у сільській місцевості — 54,6 %. У статевому розрізі спостерігається переважання жінок над чоловіками (52,28 % та 47,72 % відповідно). До вікової групи до 15 років відноситься 21,2 % мешканців країни, 15—29 років — 18,9 %, 30—44 років — 26,1 %, 45—59 років — 21,3 %, 60—74 років — 9,6 %, 75—84 років — 2,2 %, старше 85 років — 0,7 %. Тривалість життя (2006) — 76,0 років у чоловіків і 82,8 у жінок.

Народжуваність сягає 12,3 на 1000 населення (при цьому відсоток позашлюбних дітей сягає 49,2 %), смертність — 4,8 (2005). Природний приріст населення 7,5 на 1000 осіб. Кількість шлюбів та розлучень на 1000 осіб (2005) становить 5,76 і 4,4 відповідно.

Релігія

Перша церква Аруби в Альто-Вісті

82 % жителів острова є парафіянами Римо-католицької церкви, близько 8 % — протестанти. Серед решти 10 % зустрічаються прихильники індуїзму, ісламу, конфуціанства та юдаїзму.

Найпершою католицькою церквою, зведеною на Арубі та й на всіх Карибських островах, є церква в Альто-Вісті, збудована іспанським місіонером Домінго Антоніо Сильвестре у 1750 році. Згодом у 1816 році церкву було закрито та зруйновано, а згодом відновлено у 1952 році.

Мови

Офіційними мовами є нідерландська та пап'яменто (креольська мова, в основі котрої суміш іспанської та португальської мов). Найпоширенішою з мов є пап'яменто, на якій спілкуються 66,3 % мешканців країни, а також англійська, іспанська й нідерландська мови..

Перші відомості про широкий ужиток пап'яменто на Арубі зустрічаються в офіційних документах з Кюрасао. Із середини XIX століття пап'яменто почав часто вживатися в написанні церковних псалтирів і шкільних посібників. У 1871 році вперше вийшла газета цією мовою під назвою Civilisado. Пап'яменто в ті часи міг стати й мовою навчання, та нідерландське керівництво вирішило, що все навчання має здійснюватися виключно нідерландською. Таким чином, попри те, що пап'яменто є рідною для арубанців уже протягом трьох століть, статус офіційної мови їй було надано лише 19 березня 2003 року.

Економіка

Торгова компанія Аруби

Відповідно до оцінки 2005 року валовий внутрішній продукт (ВВП) (за паритету купівельної спроможності) країни склав 2,258 млрд доларів США, або 21 800 доларів США на душу населення. За даними 2002 року сектор послуг є основним компонентом ВВП (66,3 %), за ним —- промисловість (33,3 %), сільське господарство (0,4 %). Працездатне населення Аруби оцінюється в 41 500 осіб. Рівень безробіття 6,9 % (2005).

Основними галузями національної економіки Аруби є туризм, банківська сфера (офшор), переробка та зберігання нафти. Великий стрибок розвитку туризму за останні десятиріччя був пов'язаний із постійним розвитком супутніх послуг та інфраструктури. Розвивається також і будівництво — число місць в готелях уп'ятеро перевищує рівень 1985 року. Нафтопереробну промисловість було відновлено у 1993 році.

Туризм

Рішення щодо розвитку туристичної галузі було прийняте під час кризи, пов'язаної з закриттям нафтопереробного заводу в 1985 році. У тому ж році країну відвідало коло 2 000 туристів, а в 1996-му їх стало вже 7 103. У наш час[коли?] країну щорічно відвідують 1,5 млн туристів, 75 % з яких — зі США, число місць у готелях уп'ятеро перевищує рівень 1985 року, причому будівництво туристичної інфраструктури триває.

Сільське господарство

Скеляста місцевість острова, малородючий ґрунт і посушливий тропічний клімат в сукупності створюють несприятливі умови для розвитку сільського господарства. У XVIII столітті острів використовувався як велике ранчо, та й це виявилося нерентабельним. Під сільськогосподарські землі на Арубі використовуються лише 7 % землі, в сільському господарстві працює 0,6 % робочої сили.

Основним сільськогосподарським продуктом є алое. Його вирощування на острові почалося ще в XIX столітті. Арубанське алое відоме передовсім завдяки високому вмісту алоїну (22 % проти середньосвітового показника в 15 %). Із відкриттям на острові нафтопереробної галузі вирощування алое відійшло на задній план і було знову відновлене після Другої світової війни — у 1949 році, коли Кейсі Еман заснував першу фабрику алое на острові, під назвою Aruba Aloe Products Company, завдяки чому вже у 1951 році Аруба виробляла 30 % світових обсягів алое.

Транспорт і комунікації

Аеропорт королеви Беатрикс

Залізниць на острові немає. Довжина автошляхів (1995) 800 км, з яких 64 % мають тверде покриття. Число легкових автомобілів 49 521, вантажівок і автобусів 1207 (2005).

Міжнародний аеропорт імені королеви Беатрікс розташований неподалік Ораньєстаду і щоденно приймає авіарейси з різних міст США (Маямі, Чикаго, Вашингтон, Нью-Йорк, Бостон), Пуерто-Рико (Сан-Хуан), Канади, Південної Америки та інших країн. За даними аеропорту в 2005 році його послугами скористалися 1,7 млн пасажирів, із яких 61 % — зі США.

На 1000 мешканців Аруби припадає 397 стаціонарних телефонів (2002, усього 37 тис.), 1002 мобільних (2006, всього 105,7 тис.), 218 телевізорів (2001, усього 20 тис.), 257 користувачів мережі Інтернет (2002, усього 24 тис.).

Зовнішньоекономічні стосунки

Імпорт (2005) 4253 млн доларів США: сира нафта (77,6 %), електричне й неелектричне машинне обладнання (4,1 %), продукти харчування (2,3 %). Основні імпортери: США (60,4 %), Нідерланди (11,7 %), Венесуела (2,8 %), Нідерландські Антильські острови (2,8 %).

Експорт (2005) 4374 млн доларів США: перероблена нафта (99,4 %), інше (0,6 %). Головні напрямки експорту: США (48,5 %), Нідерландські Антильські острови (21,3 %), Нідерланди (15,4 %), Венесуела (4,1 %).

Валюта

Валюта Аруби — флорин (знак: Afl.; код: AWG), який було введено в обіг у 1986 році, навзамін антильського гульдена. Валюту було прикріплено до долара США за курсом, узятим від тогочасного курсу гульдена — 1,79 флорина за 1 долар США. У 1986 році до обігу введено монети номіналом у 5, 10, 25 і 50 центів, 1 і 2½ флорина, банкноти номіналом у 5, 10, 25, 50 і 100 флоринів. У 2005 році банкноту в 5 флоринів було замінено монетами, а випуск монети у 2½ флорина припинили. Усі монети виготовляються з нікельованої сталі, окрім 5 флоринів, які карбують зі сплаву міді та інших металів. 50 центів — єдина монета квадратної форми, яку називають «йотин».

Соціальна сфера

Освіта

Система освіти Аруби базується на нідерландській системі й забезпечує освіту на всіх рівнях. За винятком приватних шкіл, уся система освіти фінансується урядом. Початкова освіта охоплює дітей віком від 6 до 12 років. Всього у країні 37 початкових шкіл, у яких навчається 9 806 учнів (2004–2005).

У середніх школах навчаються підлітки з 12 до 17 років, які отримують тут зокрема технічну освіту, передуніверситетську підготовку, економічну освіту тощо. У 12 школах навчається 7 067 учнів (2004—2005).

Вищу освіту надають Університет Аруби та Коледж підготовки вчителів. Університет Аруби готує спеціалістів на трьох факультетах: права, фінансових і економічних наук, гостинності й менеджменту туризму. З огляду на обмежений вибір спеціальностей у вишах Аруби, багато студентів навчаються в університетах Європи, Північної та Південної Америки.

Охорона здоров'я

На острові функціонує Департамент охорони здоров'я Аруби, який забезпечує профілактику й лікування різноманітних захворювань, також є Лабораторія суспільного здоров'я, яку оснащено діагностичним обладнанням, необхідними інструментами й кваліфікованим штатом співробітників.

У країні 144 лікарі (1 на 699 мешканців) і 310 ліжко-місць (1 на 330 мешканців) (2005). Найбільшою лікарнею є заснована в 1976 році лікарня Гораціо Одубера на 280 ліжко-місць, яка надає медичні послуги більш як у 20 напрямках.

Культура й мистецтво

Література

Розвиток тут отримали переважно такі напрямки літератури, як поезія й література для дітей. У 1980-х роках романи, п'єси й поезію письменників Аруби друкував видавничий дім Charuba. Нині друкується мало якісних творів, більшість авторів самостійно публікують свої роботи. Спроби відновити видавничий дім Charuba залишилися безуспішними.

Образотворче мистецтво

Пейзажі Аруби слугували джерелом натхнення для багатьох професійних художників. Портрет як вид живопису на Арубі не дістав широкого розповсюдження. Зростає популярність скульптури й тривимірної графіки. Графічні студії почали виникати здебільшого в період економічного зростання з 1988 року. Художники переважно комерційні дизайнери за професією. Серед найвідоміших малярів — Ванесса Пауліна, Осайра Муяле, Елвіс Лопес, Густав Нуель, Стан Кюйпері та інші.

Виконавче мистецтво

На Арубі діє кілька театральних труп, найстарішою й найпопулярнішою з-поміж яких є Mascaruba. В Ораньєстаді знаходиться театр Cas di Cultura. Місцеві культурні й художні проекти (здебільшого театральні) розвиває фонд Arte pro Arte (FARPA, «Мистецтво для мистецтва»). Фонд танцю Аруби організовує міжнародні фестивалі й майстерні. Навчання молоді здійснюється у кількох танцювально-балетних школах. Двічі в рік на острові проводиться міжнародний танцювально-театральний фестиваль.

Музеї

Вежа Віллема III

Із культурним надбанням Аруби можна ознайомитися в історичному, археологічному й нумізматичному музеях:

Історичний музей Аруби заснований у 1983 році Культурним центром Аруби (нід. Cultureel Centrum van Aruba), розташовано у відреставрованій вежі Віллема III. У музеї можна ознайомитись з історією острова, з часів його перебування під управлінням іспанців, а згодом голландців.

Археологічний музей Аруби розміщений у приміщенні Інституту культури в Ораньєстаді та містить артефакти, що описують історію острова до прибуття європейців, — вироби з кераміки й каменю, орнаменти, фрагменти поховань тощо.

Нумізматичний музей Аруби, утворено в 1981 році, вміщує приватну колекцію Маріо Одора, що включає близько 40 000 монет із 400 країн світу.

Свята

ЗМІ

Періодичні видання на острові друкуються мовами пап'яменто, нідерландською та англійською. Серед найпоширеніших газет — , Bon Dia, Awemainta (усі пап'яменто), Amigoe (нідерландською та англійською), A.M. Digital, Aruba Today (обидві англійською) та інші. Першу газету мовою пап'яменто, Civilisado, вперше видрукувано у 1871 році.

На острові здійснюють мовлення телевізійні канали ATV і Tele Aruba [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.], а також радіостанції , Hit 94 [ 11 липня 2011 у Wayback Machine.], Magic 96.5 [ 31 січня 2010 у Wayback Machine.] и Canal 90.

Спорт

У 1952–1984 роках спортсмени Аруби виступали на літніх Олімпійських іграх у складі Нідерландських Антильських островів, а з 1988 року — як самостійна делегація. Донині у скарбничці Аруби немає жодної олімпійської медалі.

Футбольний союз Аруби (нід. Arubaanse Voetbal Bond) є членом ФІФА з 1988 року. За всю свою історію збірна Аруби з футболу не зазнавала успіху навіть на регіональному рівні.

Визначні пам'ятки

Міст природного походження у 2005 році до зруйнування

Визначні місця острова можна поділити на природні й культурні. До природних відносяться національний парк Арікок, на території якого розташована найвища точка острова — Яманота, відділений від моря скелями природний басейн, кілька печер. Одним із символів острова є пагорб Ойберг. Популярністю серед туристів користувався й міст природного походження, та він зруйнувався 2 вересня 2005 року.

Найстаріший будинок (кунуку) Аруби розташований у Саванеті. Поряд із ним є й невеликий пляж Корал-Риф-Біч.

Місто Ноорд відоме своїми історичними церквами — Святої Ганни, розміщеної в Ноорді, та Альто-Вістою за кілька кілометрів на північ. Коло міста розташовані пляжі Палм-Біч та Ігл-Біч. Туристи також відвідують Каліфорнійський маяк, що в північно-західній частині острова.

Відомі особистості

На острові народився:

Цікаві факти

  • 30 травня 2005 року, під час відвідування Аруби з приводу закінчення школи, зникла Наталі Енн Голловей — випускниця вищої школи Маунтін-Брук. Її зникнення призвело до великого резонансу в американських ЗМІ. Декотрі з них закликали навіть до бойкоту острова. За підозрою в причетності до зникнення було затримано трьох місцевих мешканців, а розслідування тривало до спливу 2007 року, однак дівчинку так і не віднайшли. Ця подія призвела до зменшення потоку туристів на Арубу.

Див. також

Примітки

  1. Tijdelijke wet officiële talen BES (Dutch). wetten.nl. Архів оригіналу за 26-06-2013. Процитовано 24-10-2010. «Artikel 2: De officiële talen zijn het Engels, het Nederlands en het Papiamentu. (англ. Article 2: The official languages are English, Dutch and Papiamentu)» 
  2. ↑ Aruba [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.] from the CIA World Factbook
  3. ↑ Geological Origins of Aruba (англійською). Archaelogical Museum Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2008. 
  4. ↑ Aruba Weather (англійською). Visitaruba.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 17 вересня 2008. 
  5. Aruba. Microsoft® Encarta® Online Encyclopedia (англійською). Архів оригіналу за 1 листопада 2009. Процитовано 6 липня 2008. 
  6. Arikok Park (англійською). Aruba.com. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 17 вересня 2008. 
  7. ↑ Arikok National Park (англійською). Arubatravelinfo.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 17 вересня 2008. 
  8. ↑ Aruba Flora and Fauna (англійською). Aruba-travelguide.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  9. The Reptile Database
  10. ↑ (англійською). Aruba-complete.com. Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 6 липня 2008. 
  11. (англійською). Aruba-complete.com. Архів оригіналу за 10 лютого 2009. Процитовано 6 липня 2008. 
  12. Aruba (англійською). Statoids. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  13. Charles D. Ameringer. Political Parties of the Americas, 1980s to 1990s: Canada, Latin America, and the West Indies. — 1992. — P. 48. — ISBN 0313274185, 9780313274183.
  14. ↑ World Data. Aruba (англійською). Britannica. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 17 вересня 2008. 
  15. Political Economic and Consular Division (англійською). Aruba Foreign Affairs. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  16. ↑ De Indianen (нідерландською). Historia di Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  17. ↑ Spanjaarden, Hollanders en Engelsen (нідерландською). Historia di Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  18. Goud (нідерландською). Historia di Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  19. ↑ (англійською). Everyculture.com. Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  20. ↑ Aloë (нідерландською). Historia di Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  21. Fosfaat (нідерландською). Historia di Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  22. De Komst van de Lago (нідерландською). Historia di Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  23. ↑ Aruba en de Tweede Wereldoorlog (нідерландською). Historia di Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  24. Het streven naar Separación (нідерландською). Historia di Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  25. ↑ The struggle for Status Aparte (нідерландською). Historia di Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  26. Het Land Aruba (нідерландською). Historia di Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  27. David Levinson. Ethnic Groups Worldwide: A Ready Reference Handbook. — Greenwood Publishing Group, 1998. — P. 315—316. — ISBN 1573560197, 9781573560191.
  28. (англійською). CIA. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  29. (англійською). Aruba-complete.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2009. Процитовано 6 липня 2008. 
  30. Languages of Aruba (англійською). Ethnologue.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  31. ↑ (англійською). Aruba.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2008. Процитовано 6 липня 2008. 
  32. (англійською). Nationsencyclopedia.com. Архів оригіналу за 4 січня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  33. (англійською). Nationsencyclopedia.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  34. Кількість абонентів наведено за World Data. Aruba (англійською). Britannica. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 17 вересня 2008. 
  35. ↑ Базується за даними з імпорту та експорту енциклопедії «Британіка» та на підставі курсу арубанського флорина на 2005 рік за даними CIA Factbook. Не включає імпорт і експорт Арубанської вільної економічної зони.
  36. The Aruban Florin (англійською). Centrale Bank van Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 11 січня 2008. 
  37. ↑ (англійською). Aruba-complete.com. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 6 липня 2008. 
  38. About the University of Aruba (англійською). UA. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  39. Education in Aruba (англійською). Aruba.com. оригіналу за 30 січня 2009. Процитовано 6 липня 2008. 
  40. (англійською). Aruba-complete.com. Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 6 липня 2008. 
  41. (англійською). Aruba-complete.com. Архів оригіналу за 13 квітня 2008. Процитовано 6 липня 2008. 
  42. Arts and culture in Aruba (англійською). Aruba.com. оригіналу за 24 лютого 2009. Процитовано 16 січня 2008. 
  43. The Historical Museum of Aruba (англійською). Visitaruba.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  44. The Archaeological Museum of Aruba (англійською). Visitaruba.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  45. History of Aruba Numismatic Museum (англійською). Aruba Numismatic Museum. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 6 липня 2008. 
  46. (англійською). Aruba.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2009. Процитовано 27 вересня 2008. 
  47. Country Profile. Aruba (англійською). BBC News. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  48. Aruba on FIFA.com (англійською). FIFA. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008. 
  49. Arikok National Park (англійською). This Is Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 17 вересня 2008. 
  50. Missing teen case grips US media (англійською). BBC. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 17 січня 2009. 
  51. The Country Aruba (нідерландською). Historia di Aruba. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 17 січня 2009. 

Посилання

Це незавершена стаття з географії Аруби.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aru ba pap yam i nid Aruba nevelikij ostriv ta odnojmenna ustanovcha krayina na pivdni Karibskogo morya nepodalik vid beregiv Venesueli Ce najzahidnishij iz Malih Antilskih ostroviv Aruba razom iz Kyurasao Sint Martenom i Niderlandami ye konstitucijnimi chastinami Korolivstva Niderlandiv Plosha suhodolu 193 km Chiselnist naselennya 103 065 osib Stolicya krayini misto Oranyestad Arubanid Arubapap yam ArubaPrapor GerbGimn source source Aruba Dushi TeraRoztashuvannya ArubiStolicya OranyestadNajbilshe misto OranyestadOficijni movi niderlandska mova pap yamento 1 Suverenna derzhava Korolivstvo NiderlandivForma pravlinnya Konstitucijna monarhiyaKorolGubernatorPrem yer ministr Villem OleksandrFredis RefunjolMihel Godfrid EmanAvtonomiya vid Niderlandskih Antilskih ostroviv 1 sichnya 1986 Plosha Zagalom 193 km 214 Vnutr vodi neznachnij Naselennya perepis 2009 103 065 2 Gustota 534 km 195 VVP PKS 2007 r ocinka Povnij 2 400 mlrd 182 Na dushu naselennya 23 831 32 Valyuta Arubskij florin a href D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 html title Klasifikaciya valyut ISO 4217 AWG a Chasovij poyas 4 UTC 4 Kodi ISO 3166 533 ABW AWDomen awTelefonnij kod 297Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Aruba Zmist 1 Fiziko geografichna harakteristika 1 1 Geografichna harakteristika 1 2 Geologiya 1 3 Klimat 1 4 Nacionalni parki 1 5 Flora i fauna 2 Politichnij ustrij 2 1 Konstituciya 2 2 Vikonavcha vlada 2 3 Zakonodavcha vlada 2 4 Sudova vlada 2 5 Administrativnij podil 2 6 Politichni partiyi 2 7 Zbrojni sili 2 8 Zovnishnya politika 3 Istoriya 3 1 Nazva 3 2 Indianci 3 3 Kolonizaciya ostrova 3 4 HIH stolittya 3 5 Novitni chasi 4 Naselennya 4 1 Demografiya 4 2 Religiya 4 3 Movi 5 Ekonomika 5 1 Turizm 5 2 Silske gospodarstvo 5 3 Transport i komunikaciyi 5 4 Zovnishnoekonomichni stosunki 5 5 Valyuta 6 Socialna sfera 6 1 Osvita 6 2 Ohorona zdorov ya 7 Kultura j mistectvo 7 1 Literatura 7 2 Obrazotvorche mistectvo 7 3 Vikonavche mistectvo 7 4 Muzeyi 7 5 Svyata 8 ZMI 9 Sport 10 Viznachni pam yatki 11 Vidomi osobistosti 12 Cikavi fakti 13 Div takozh 14 Primitki 15 PosilannyaFiziko geografichna harakteristika RedaguvatiGeografichna harakteristika Redaguvati Mapa ostrova OjbergAruba roztashovana na pivdni Karibskogo morya za 29 kilometriv do pivostrova Paraguana Venesueli ta za 68 km na zahid vid Kyurasao Razom z ostrovami Bonajre ta Kyurasao Aruba formuye grupu AVS ostroviv yaki takozh mayut nazvu Pidvitryani Pivdenno Antilski ostrovi Ostriv maye vidovzhenu formu zavdovzhki 33 km 20 5 mil ta zavshirshki 8 km Plosha suhodolu 193 km Najvishimi tochkami ostrova ye visochina Yamanota 188 m ta Ojberg 165 m Geologiya Redaguvati Geologichne pohodzhennya ostrova pov yazane z vulkanichnoyu aktivnistyu 90 95 mln rokiv tomu Ostriv sformovano lavovimi kvarcovimi ta vapnyakovimi porodami Najposhirenishimi lavovimi porodami ye diabaz vulkanichnij tuf konglomerat i slanec Diabaz mistitsya u tverdih chornih skelyah yakih tut chimalo Tuf utvoreno perevazhno zi spresovanogo popelu sho vkazuye na silnu vulkanichnu aktivnist minulogo V rezultati vulkanichnoyi aktivnosti takozh sformuvalisya j konglomerati z osadovih porid Pid diyeyu tisku ta temperaturnogo rezhimu chastina cih porid transformuvalasya v slanec 3 Porodi vikom u 85 90 mln rokiv vidnosyatsya do periodu plutonizmu Pislya zgasannya vulkanizmu rozplavleni porodi vitikali z pid kori zemli ale ne dosyagali poverhni Taki porodi vidriznyalisya za strukturoyu vid porid vulkanizmu Perevazhna chastina Arubi sformovana z takih porid yak batolit sho zastigli vseredini lavovih porozhnin ta sformuvali velike magmatichne tilo Najposhirenishoyu porodoyu z batolitu ye kvarcdiorit yakij traplyayetsya yak u viglyadi dribnogo shebenyu tak i velikih kameniv v miscinah Ajo ta Kasibari Ojberg sformovanij iz grubozernistogo kvardcioritu yakij nazivayut she ojbergit Inshoyu porodoyu batolitu ye gabro chornij i krupnozernistij vin traplyayetsya perevazhno v Bushiribani ta Matividiri 3 Najmolodshimi kopalinami ostrova ye vapnyaki yaki buli sformovani v umovah podibni do suchasnih koralovih rifiv Ce pidtverdzhuyetsya skam yanilostyami roslin i tvarin analogichnih suchasnij flori ta fauni koralovih rifiv 3 Klimat Redaguvati Klimat Arubi suhij tropichnij Serednorichna temperatura kolivayetsya bilya pokaznika 28 C j ne nadto zminyuyetsya v zalezhnosti vid pori roku 4 Dobova amplituda temperaturi takozh ne perevishuye 4 C Serednorichna kilkist opadiv stanovit vsogo 432 mm prichomu osnovna yih chastina vipadaye protyagom zhovtnya ta listopada perevazhno u viglyadi korotkochasnih zliv 5 Aruba roztashovana pivdennishe osnovnogo marshrutu peremishennya tropichnih uraganiv tomu voni ne chasto zavdayut vtrat ekonomici ostrova 4 Nacionalni parki Redaguvati Pechera Gvadiriki v nacionalnomu parku ArikokNacionalnij park Arikok zajmaye 18 ploshi ostrova 6 vklyuchayuchi znachnu chastinu vnutrishnoyi oblasti Arubi ta dovgu dilyanku pivnichnogo uzberezhzhya 7 Na teritoriyi parku roztashovani visochina Yamanota najvisha tochka ostrova a takozh pagorb Arikok Sered istorichnih pam yatok Arubi v parku znahodyatsya petroglifi u pecheri Fontejn zalishki niderlandskih silskih poselen v Masiduri kolonialni budinki v Prins Valli ta ruyini zolotoyi kopalni v Miralamari Sered roslinnosti parku dereva divi divi riznomanitni vidi kaktusiv aloe tropichni kviti Fauna Arikoki predstavlena krolyami yashirkami ta grimuchimi zmiyami 7 Flora i fauna Redaguvati Divi diviNe zvazhayuchi na neveliku kilkist opadiv flora ostrova dosit bagata Najposhirenishoyu roslinoyu Arubi ye derevo divi divi Takozh velmi rozpovsyudzheni kaktusi Aloe spravzhnogo Aloe vera she j dosi vdostal na ostrovi ta vzhe ne v takih kilkostyah yak na pochatku XX stolittya Uzdovzh pivdennogo uzberezhzhya zrostayut plyumeriya gibiskus bugenviliya deloniks carskij oleandr kokosova palma papaya mango limon migdal ta inshi roslini 8 Na Arubi nemaye velikih tvarin ta tut zustrichayutsya 8 vidiv yashirok 3 vidi teyidiv Teiidae s 5 vidiv gekoniv Gekkonidae dva vidi zmij tropichna grimucha zmiya Crotalus durissus ta arubanska kotyachooka zmiya Leptodeira bakeri v nadberezhnih vodah zustrichayetsya cherepaha bissa Eretmochelys imbricata 9 Desyatki vidiv ptahiv vidviduyut ostriv migruyuchi mizh Pivnichnoyu ta Pivdennoyu Amerikoyu zokrema rozpovsyudzheni kryachkovi chapli pelikani martini baklani U priberezhnih vodah meshkayut morskij okun riba papuga morskij yangol vugor manta omar 8 Politichnij ustrij RedaguvatiKonstituciya Redaguvati Konstituciyu Arubi bulo uhvaleno 9 serpnya 1985 roku ogolosheno 19 serpnya niderlandskoyu movoyu vsima politichnimi partiyami sho buli predstavleni v toj moment u parlamenti Za neyu Aruba stala suverennoyu nezalezhnoyu avtonomnoyu derzhavoyu chlenom Korolivstva Niderlandiv yake skladayetsya z takih derzhav uchasnikiv Arubi Kyurasao Sint Martena ta derzhavi Niderlandi Pitannya oboroni gromadyanstva ta zovnishnih zv yazkiv Arubi vidnosyatsya do kompetenciyi uryadu Niderlandiv Kompetenciyi Korolivstva Niderlandiv viznacheni ramkovoyu konstituciyeyu Hartiyeyu Korolivstva Niderlandiv Vikonavcha vlada Redaguvati Golovoyu Arubi ye korol Niderlandiv yakogo predstavlyaye na ostrovi gubernator Gubernatora priznachaye korol za rekomendaciyeyu Radi ministriv Arubi Strok jogo povnovazhen 6 rokiv Vikonavchu vladu predstavlyaye Rada ministriv yaka skladayetsya z 7 chleniv ta pidzvitna parlamentu Golovoyu Radi ministriv ye Prem yer ministr 10 Zakonodavcha vlada Redaguvati Parlament ArubiParlament nid Staten Arubi skladayetsya z 21 deputata yaki vibirayutsya sho chotiri roki za bagatopartijnoyu sistemoyu 10 Sudova vlada Redaguvati Vsi suddi sudiv pershoyi instanciyi nid Gerecht in Eerste Aanleg priznachayutsya korolevoyu Niderlandiv na dovichnij termin ta musyat projti specialnu shestirichnu pidgotovku pered priznachennyam Na sudovomu procesi prisutnij odin suddya pershoyi instanciyi Arubi Vsi apelyaciyi rozglyadayutsya trijkami suddiv Apelyacijnogo sudu Niderlandskih Antilskih ostroviv i Arubi nid Gemeenschappelijk Hof van Justitie voor de Nederlandse Antillen en Aruba Podalshi apelyaciyi rozglyadayutsya u Verhovnomu sudi Niderlandiv nid Hoge Raad der Nederlanden sho v Gaazi Uhvali Verhovnogo sudu ne ye obov yazkovimi ta sudi nizhchih instancij namagayutsya yih doderzhuvatis 11 Administrativnij podil Redaguvati V Arubi nemaye administrativno teritorialnih odinic Krayina dilitsya na 8 regioniv perepisu naselennya Noord Tanki Leendert Shidnij Oranyestad Zahidnij Oranyestad Paradera Pivnichnij Sint Nikolas Pivdennij Sint Nikolas Santa Kruz Savaneta Odnak voni ne mayut niyakih administrativnih funkcij ta vikoristovuyutsya lishe dlya zruchnosti perepisu naselennya 12 Politichni partiyi Redaguvati Pershi politichni partiyi na Arubi z yavilisya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni koli na ostrovi pochalos rozvivatisya samoupravlinnya Najpershoyu partiyeyu ye Patriotichna partiya Arubi sho trivalij chas bula chastinoyu Demokratichnoyi partiyi Kyurasao kotra v 1944 1969 rokah bula providnoyu politichnoyu siloyu Niderlandskih Antilskih ostroviv U 1971 roci buv utvorenij Narodnij viborchij ruh Arubi yakij borovsya za viddilennya Arubi vid Niderlandskih Antilskih ostroviv ta podalshe zdobuttya povnoyi nezalezhnosti Rezultatom diyalnosti ruhu stav vihid Arubi u 1981 roci zi skladu Niderlandskih Antilskih ostroviv Zgodom u 1983 roci v rezultati peregovoriv bulo skladeno ugodu mizh Niderlandami Niderlandskimi Antilskimi ostrovami ta Aruboyu za yakoyu Aruba otrimala osoblivij status 13 Nini v krayini diye cila nizka politichnih partij visim iz yakih vzyali uchast u viborah 2009 roku Narodna partiya Arubi Arhivovano 8 chervnya 2011 u Wayback Machine Arubaanse Volks Partij AVP 12 misc u parlamenti Narodnij vibornij ruh Movimiento Electoral di Pueblo MEP 8 misc Spravzhnya demokratiya Democracia Real DR 1 misce Patriotichnij ruh Arubi Movimiento Patriotico Arubano MPA Merezha vibornoyi demokratiyi Red Electoral Democratico RED Patriotichna partiya Arubi Partido Patriotico Arubano PPA Ob yednani hristiyani za posilennya potencialu Arubi Cristiannan Uni Reforzando Potencial di Aruba Nezalezhnij socialnij ruh Liberalna organizaciya Arubi Movimento Social Independiente Organisacion Liberal Arubiano Zbrojni sili Redaguvati Aruba ne maye vlasnoyi regulyarnoyi armiyi Oborona Arubi pidlyagaye kompetenciyi uryadu Niderlandiv Na Arubi ta inshih Niderlandskih Antilskih ostrovah perebuvaye niderlandskij vijskovij kontingent chislom u ponad tisyachu osib 14 Chislo cholovikiv vikom vid 16 do 49 rokiv pridatnih do vijskovoyi sluzhbi stanovit 16 278 ocinka 2005 roku 2 Funkcionuye j miscevij silovij pidrozdil Arubaanse Militie ARUMIL chislom kolo odniyeyi choti Sluzhba v ARUMIL ye dobrovilnoyu a pidgotovku zdijsnyuyut vijskovosluzhbovci Korolivskih vijskovo morskih sil Niderlandiv Zovnishnya politika Redaguvati Zovnishnoyu politikoyu Arubi zaviduye Ministerstvo zakordonnih sprav Niderlandiv i Departament zovnishnih sprav Niderlandskih Antilskih ostroviv i Arubi 15 Aruba ye uchasnikom Karibskogo spivtovaristva yak sposterigach MOP MVF Interpolu MOK MKP YuNESKO asocijovanij uchasnik YuNVTO asocijovanij uchasnik VPS VMO 2 Istoriya RedaguvatiNazva Redaguvati Isnuye kilka riznih teorij shodo pohodzhennya nazvi ostrova Najimovirnishe sho slovo Aruba pohodit vid indianskih sliv ora cherepashka ta oubao ostriv sho poyednuyetsya v znachennya ostriv cherepashok Inshe jmovirne poyednannya uru kanoe ta oubao ostriv sho mozhe oznachati vikoristannya indiancyami kanoe dlya mandrivok morem ta zaselennya Arubi takim chinom Za inshoyu teoriyeyu nazva mozhe pohoditi vid ispanskogo oro hubo tut bulo zoloto pov yazanogo iz poshukami ispanskimi moreplavcyami zolota u Karibskomu regioni Persha poyava ostrova na mapi datuyetsya 1562 rokom de vin ukazanij pid nazvoyu Orua Na inshih mapah XVI XVII st zustrichayutsya inshi varianti nazvi ostrova Oruba Ouraba Uruba ta Arouba 16 Indianci Redaguvati Pro najdavnishih meshkanciv Arubi vidomostej obmal Rozkopki pokazuyut sho ostriv bulo zaseleno she zadovgo do jogo vidkrittya ispanskimi moreplavcyami a pervisni jogo meshkanci zhili des kolo 2 500 roku do n e Naselennya ostrova skladali indianci z plemeni aravakiv Voni buli ribalkami mislivcyami ta zbirachami vikoristovuvali primitivni instrumenti virobleni z kamenyu ta cherepashok Arheologichni doslidzhennya naskelni malyunki pohovannya vkazuyut na te sho kultura indianciv Arubi bula podibnoyu do kulturi Pivdennoyi Ameriki 16 Znahidki sho vidnosyatsya priblizno do 900 roku do n e vkazuyut na te sho indianci Arubi lipili vruchnu glinyani gorshiki j tovkli u nih sil U toj period voni meshkali u poselennyah simejnogo tipu ta vikoristovuvali instrumenti z kamenyu Znajdeno takozh prikrasi vigotovleni zi shmatkiv cherepashok Indianci Arubi malyuvali naskelni malyunki perevazhno u pecherah Fontejn Gvadarikiri tosho u viglyadi geometrichnih figur vseredini yakih zobrazheni lyudi chi tvarini Pecheri ne vikoristovuvalisya dlya zhitla imovirno vistupayuchi yak religijni miscya 16 U XIV stolitti Arubu zahopili karibi Koli yevropejci vidkrili ostriv indianci u svoyemu rozvitku perebuvali v kam yanij dobi perevazhno zajmayuchis ribalstvom i polyuvannyam Kolonizaciya ostrova Redaguvati Alonso de OhedaNiderlandski Pidvitryani ostrovi bulo vidkrito ispancyami v 1499 roci Istoriki ne dijshli zgodi shodo togo hto same ye pershovidkrivachem Alonso de Oheda chi zh Amerigo Vespuchchi Sudyachi z malyunkiv i map Oheda buv na ostrovah Kyurasao j Bonajre ale ne buv na Arubi Jmovirno Arubu bulo vidkrito kilkoma rokami po tomu v odnij iz rozviduvalnih ekspedicij Ispanci jmenuvali ostrovi ostrovami Gigantiv isp Islas de los Gigantes oskilki misceve naselennya bulo za zrostom vishim vid nih Insha togochasna nazva Pidvitryanih ostroviv bula Daremni ostrovi isp islas inutiles bo zh na nih ne bulo znajdeno ni zolota ani sribla a v podalshomu voni viyavilisya nepridatnimi j dlya silskogospodarskogo vikoristannya Vid slova inutiles mozhlivo j vinikla suchasna nazva Antili 17 U 1513 roci ispanci deportuvali vse naselennya Arubi ta j inshih Pidvitryanih ostroviv dlya praci na midnih kopalnyah u Santo Domingo de z chasom voni vsi zaginuli vid riznih hvorob u rezultati tyazhkoyi ekspluataciyi Ostriv stav nezaselenim ta skoro tudi pribuli poselenci z materikovoyi chastini kontinentu a zgodom j ispanci Ispanci zorganizuvali na ostrovi svoyeridne rancho de na odnomu velikomu silskomu okruzi vilno peresuvalisya koni osli korovi svini vivci ta kozi Indianci pracyuvali na nih yak prisluga ta naglyadachi hudobi 17 U 1634 roci gollandci zavoyuvali ostriv Kyurasao vikoristovuyuchi jogo yak bazu proti ispanskogo flotu pid chas Visimdesyatirichnoyi vijni U 1636 roci gollandci okupuvali takozh Arubu j Bonajre shob uberegtisya vid atak ispanciv iz cih ostroviv Gollandska Vest Indijska kompaniya VIK pochala rozvivati ostrovi Leevarda yak silskogospodarski koloniyi Zokrema na Arubi voni rozpochali rozvoditi konej ta kiz Prichomu chislo kiz zroslo nastilki sho Arubu pochali nazivati takozh ostrovom kiz nid geiteneiland She odniyeyu eksportnoyu statteyu togochasnoyi Arubi bulo tak zvane brazilske derevo nid Brazielhout yake dostavlyalosya v Amsterdam yak osnovnij komponent dlya chervonoyi farbi 17 Aruba upravlyalas komandirom yakomu dopomagali kilka cholovik bilogo naselennya Ostriv naselyali lishe indianci kotri doglyadali hudobu ta virubuvali dereva na prodazh Voni mogli zhiti vidnosno vilno oskilki VIK zaboronila buduvati poselennya neindianskomu naselennyu Vinyatok bulo zrobleno lishe dlya soldativ VIK ta yih prislugi kotri mali nevelike poselennya v Savaneti Indianci meshkali u pivnichno shidnij chastini ostrova mizh Alto Vistoyu de bulo zbudovano pershu katolicku cerkvu dlya indianciv ta Seroe Kristelem i Hushidibanoyu U 1806 roci na 141 indiansku sim yu pripadalo 60 bilih Chornoshkirih rabiv pochali privoziti na ostriv v obmezhenih kilkostyah lishe pislya 1770 roku 17 HIH stolittya Redaguvati Aruba v 1815 roci Kartina R B Llojda sho vidnositsya do anglijskogo periodu ostrovaNa Arubi ne mogli ne vidbitisya j chiselni vijni mizh gollandcyami ta britancyami Arubu bulo okupovano anglijcyami v 1799 1802 ta u 1806 1816 rokah zgodom gollandci znovu povernuli sobi ci zemli Za perepisom 1816 roku 564 iz 1732 meshkanciv Arubi buli indiancyami bilshist zhiteliv buli katolikami Faktichna kolonizaciya ostrova pochalas lishe naprikinci XVIII stolittya koli zatoka Konej nid Paardenbaai v Oranyestadi vikoristovuvalas yak perevalnij punkt mizh Kyurasao j kontinentalnoyu chastinoyu Venesueli 17 U 1824 roci v Rooj Flujti hlopchik Villem Rasmijn vipadkovo znajshov zoloto pislya chogo ostriv vidvidav koloniyi Kantclaar j bula rozpochato vidobuvannya zolota yake pripinilosya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 18 U 1845 roci bulo utvoreno koloniyu Kyurasao do yakoyi uvijshli ostrovi Kyurasao Aruba Bonajre Saba Sint Estatius i Sint Marten niderlandska chastina ostrova Svyatogo Martina U 1863 roci vidmineno rabstvo i 496 rabiv Arubi stali vilnimi 19 V seredini XIX stolittya za pravlinnya komandira Yanya Gelenusa Fergyusona 1866 1871 na Arubi pochali kultivuvati aloe Vidtodi Aruba stala odnim iz osnovnih postachalnikiv aloyinovoyi gumi sho perevazhno eksportuvalasya do Nyu Jorka Gamburga ta Londona Gumu z Antilskih ostroviv 90 z yakoyi viroblyalosya na Arubi nazivali v ti chasi kyurasavska guma Yiyi vidnosili do najyakisnishih ta najdorozhchih u sviti ta bula golovnoyu statteyu dohodiv Arubi azh do rozvitku naftopererobnoyi galuzi 20 U 1874 roci Voters Gravengorst viyaviv na ostrovi rodovisha fosfativ A vzhe u 1879 roci stvoreno kompaniyu Aruba Phosphaat Maatschappij APM dlya yih vidobuvannya dlya chogo buli zalucheni robitniki z Kyurasao ta Bonajre a takozh grupa italijskih robitnikiv Vidobutok fosfativ dav poshtovh rozvitku selisha Sint Nikolas APM zdijsnyuvala svoyu diyalnist do 1914 roku azh do vicherpannya zapasiv usih rodovish ostrova pislya chogo kompaniyu bulo zakrito 21 Novitni chasi Redaguvati U 1920 ti roki na Arubi rozpochalasya era nafti zavdyaki chomu ekonomika ostrova suttyevo zmicnila Z 1924 roku ostriv pochali vikoristovuvati yak perevalochnu bazu dlya podalshogo transportuvannya venesuelskoyi nafti zgodom tut pobuduvali naftopererobni zavodi Lago ta Arend Petroleum Maatschappij Naftova kompaniya Orel 22 U roki Drugoyi svitovoyi vijni Aruba vidigravala duzhe vazhlivu rol dlya soyuznikiv oskilki same tut znahodivsya odin iz najbilshih naftopererobnih zavodiv tih chasiv Viroblene na Lago palivo vikoristovuvalosya vijskovo povitryanimi silami soyuznikiv i yak naslidok amerikanski korabli poblizu ostrova narazhalisya na torpedni ataki nimciv U 1939 roci dlya zahistu vid napadu z povitrya na najvishij tochci shidnoyi chastini ostrova Huana Morto bulo organizovano liniyu oboroni 23 U ti chasi Arubu chasto naviduvali nimecki korabli Ta koli Nimechchina napala na Niderlandi kolo uzberezhzhya Arubi stoyav na yakori lishe odin nimeckij korabel Antilla yakij bulo otocheno vijskami pislya chogo kapitan pidpaliv korabel yak tilki ekipazh siv na chovni Ekipazh Antilli bulo vzyato v polon ta vidislano na ostriv Bonajre razom iz timi nimcyami yaki znahodilis na ostrovi 10 travnya 1940 roku na ostrovi visadilis 180 francuzkih soldat dlya dopomogi pri oboroni Arubi U chervni 1940 roku yih zaminili anglijski ta shotlandski vijska Naprikinci 1941 roku koli SShA vstupili u vijnu na ostriv pribuli amerikanski soldati ta pochali pribuvati vazhki bombarduvalniki dlya chogo dovelosya rekonstruyuvati aeroport Dakota 23 Vnochi 16 grudnya 1942 roku Aruba zaznala masshtabnoyi ataki vid nimeckoyi submarini U 156 yaka potopila kilka korabliv a todi atakuvala Lago Lishe pomilka nimeckogo ekipazhu vryatuvala zavod vid cilkovitogo znishennya oskilki torpeda ne vluchila v cil i zavod bulo obstrilyano nevelikimi garmatami Nastupnogo dnya cyu torpedu viyavili na plyazhi a pid chas sprob yiyi zneshkoditi zaginuli chetvero gollandskih soldativ U 1944 roci kilka korabliv kolo ostrova znovu bulo torpedovano nimcyami 23 Pam yatnik Yanu Gendriku Albertu Genni Emanu v Oranyestadi poryad iz budivleyu parlamentuU 1947 roci Genni Yanom Gendrikom Albertom Emanom bulo organizovano peticiyu Niderlandam za pidpisami 2147 meshkanciv Arubi iz namirom viddilitisya vid koloniyi Kyurasao U 1948 roci v Gaazi projshla konferenciya z cogo pitannya na yakij viznano za mozhlive nadannya nezalezhnosti Arubi yaku predstavlyav na konferenciyi Shon A Kornelis Albert Eman sin Genni Emana Odnak ci rekomendaciyi ne buli vprovadzheni u zhittya 24 U 1953 roci na ostrovi svoyu diyalnist pripinila naftopererobna kompaniya Eagle 19 U 1954 roci p yat ostroviv Aruba Bonajre Kyurasao Sint Marten i Saba stali samovryadnimi v mezhah Niderlandskih Antilskih ostroviv 10 U 1973 roci na ostrovi vidbuvsya referendum na yakomu bilshist naselennya viddalo perevagu statusu nezalezhnosti v mezhah Korolivstva Niderlandi zaproponovanij partiyeyu MEP ocholyuvanoyu Betiko Gilberto F Krusom U sichni 1976 roku koli uryad Niderlandiv vidhiliv variant nadannya Arubi takogo statusu Betiko Krus prigroziv progoloshennyam u berezni 1981roku Aruboyu nezalezhnosti v odnostoronnomu poryadku 18 bereznya 1976 roku dlya posilennya nacionalnogo samousvidomlennya buli zatverdzheni prapor i gimn 25 U 1981 roci pid chas chergovoyi konferenciyi u Niderlandah bulo virisheno sho Aruba otrimaye nezalezhnist u sichni 1996 roku pislya desyatirichnogo perehidnogo periodu pochinayuchi z 1 sichnya 1986 roku vidkoli Aruba stala nezalezhnoyu vid Niderlandskih Antilskih ostroviv 25 Pershim prem yer ministrom Arubi u mezhah takogo statusu stav Genni Eman onuk Genni Emana pobornika nezalezhnosti Arubi kotrij odrazu zitknuvsya iz naslidkami zakrittya naftopererobnogo zavodu Lago vnaslidok chogo bezrobittya v krayini dosyaglo 20 Za finansovoyi pidtrimki Niderlandiv vin zmig diversifikuvati ekonomiku rozvinuvshi turistichnij napryamok Bulo stvoreno 10 tis novih robochih misc pobudovano novi goteli Naprikinci 1980 h rokiv bulo zasnovano Centralnij bank vvedeno vlasnu valyutu zasnovano Universitet Arubi U 1990 roci nova naftova kompaniya Coastal Aruba Refinery Company vidnovila diyalnist zavodu Lago 26 Nezvazhayuchi na vsi zusillya krayina dosi ne otrimala povnoyi nezalezhnosti takij namir bulo skasovano Niderlandami u 1990 roci 25 V 1989 roci prem yer ministrom Arubi bulo obrano Nelsona Orlando Odubera u 1994 znovu Genni Eman zgodom u 2001 roci krislo prem yera znovu povernuv sobi Oduber Naselennya RedaguvatiDemografiya Redaguvati Naselennya Arubi formuvalosya zi strokatogo poyednannya ispanskih bizhenciv miscevoyi indianskoyi osnovi priyizhdzhih gollandciv i nechislennih predstavnikiv inshih nacionalnostej italijci yevreyi ta inshi Zagalne chislo zhiteliv 2007 syagaye 105 000 osib shilnist naselennya 544 0 os km 14 Perevazhnu chastinu naselennya skladayut arubanci nashadki indianciv i nevelikoyi kilkosti chornoshkirih rabiv Sered yevropejskih nacionalnostej gollandci ta portugalci Na ostrovi meshkayut i predstavniki azijskih nacionalnostej z yakih chotiri osnovni livanci kitajci indonezijci ta filippinci a takozh nevelike chislo yevreyiv Takozh na Arubi meshkaye nevelika kilkist vihidciv z inshih ostroviv Karibskogo morya 27 U mistah prozhivaye majzhe polovina naselennya 45 4 u silskij miscevosti 54 6 U statevomu rozrizi sposterigayetsya perevazhannya zhinok nad cholovikami 52 28 ta 47 72 vidpovidno Do vikovoyi grupi do 15 rokiv vidnositsya 21 2 meshkanciv krayini 15 29 rokiv 18 9 30 44 rokiv 26 1 45 59 rokiv 21 3 60 74 rokiv 9 6 75 84 rokiv 2 2 starshe 85 rokiv 0 7 Trivalist zhittya 2006 76 0 rokiv u cholovikiv i 82 8 u zhinok 14 Narodzhuvanist syagaye 12 3 na 1000 naselennya pri comu vidsotok pozashlyubnih ditej syagaye 49 2 smertnist 4 8 2005 Prirodnij pririst naselennya 7 5 na 1000 osib Kilkist shlyubiv ta rozluchen na 1000 osib 2005 stanovit 5 76 i 4 4 vidpovidno 14 Religiya Redaguvati Persha cerkva Arubi v Alto Visti82 zhiteliv ostrova ye parafiyanami Rimo katolickoyi cerkvi blizko 8 protestanti Sered reshti 10 zustrichayutsya prihilniki induyizmu islamu konfucianstva ta yudayizmu 28 Najpershoyu katolickoyu cerkvoyu zvedenoyu na Arubi ta j na vsih Karibskih ostrovah ye cerkva v Alto Visti zbudovana ispanskim misionerom Domingo Antonio Silvestre u 1750 roci Zgodom u 1816 roci cerkvu bulo zakrito ta zrujnovano a zgodom vidnovleno u 1952 roci 29 Movi Redaguvati Oficijnimi movami ye niderlandska ta pap yamento kreolska mova v osnovi kotroyi sumish ispanskoyi ta portugalskoyi mov Najposhirenishoyu z mov ye pap yamento na yakij spilkuyutsya 66 3 meshkanciv krayini 2 a takozh anglijska ispanska j niderlandska movi 30 Pershi vidomosti pro shirokij uzhitok pap yamento na Arubi zustrichayutsya v oficijnih dokumentah z Kyurasao Iz seredini XIX stolittya pap yamento pochav chasto vzhivatisya v napisanni cerkovnih psaltiriv i shkilnih posibnikiv U 1871 roci vpershe vijshla gazeta ciyeyu movoyu pid nazvoyu Civilisado Pap yamento v ti chasi mig stati j movoyu navchannya ta niderlandske kerivnictvo virishilo sho vse navchannya maye zdijsnyuvatisya viklyuchno niderlandskoyu Takim chinom popri te sho pap yamento ye ridnoyu dlya arubanciv uzhe protyagom troh stolit status oficijnoyi movi yij bulo nadano lishe 19 bereznya 2003 roku 31 Ekonomika Redaguvati Torgova kompaniya ArubiVidpovidno do ocinki 2005 roku valovij vnutrishnij produkt VVP za paritetu kupivelnoyi spromozhnosti krayini sklav 2 258 mlrd dolariv SShA abo 21 800 dolariv SShA na dushu naselennya Za danimi 2002 roku sektor poslug ye osnovnim komponentom VVP 66 3 za nim promislovist 33 3 silske gospodarstvo 0 4 Pracezdatne naselennya Arubi ocinyuyetsya v 41 500 osib Riven bezrobittya 6 9 2005 2 Osnovnimi galuzyami nacionalnoyi ekonomiki Arubi ye turizm bankivska sfera ofshor pererobka ta zberigannya nafti Velikij stribok rozvitku turizmu za ostanni desyatirichchya buv pov yazanij iz postijnim rozvitkom suputnih poslug ta infrastrukturi Rozvivayetsya takozh i budivnictvo chislo misc v gotelyah up yatero perevishuye riven 1985 roku Naftopererobnu promislovist bulo vidnovleno u 1993 roci 2 Turizm Redaguvati Rishennya shodo rozvitku turistichnoyi galuzi bulo prijnyate pid chas krizi pov yazanoyi z zakrittyam naftopererobnogo zavodu v 1985 roci U tomu zh roci krayinu vidvidalo kolo 2 000 turistiv a v 1996 mu yih stalo vzhe 7 103 32 U nash chas koli krayinu shorichno vidviduyut 1 5 mln turistiv 75 z yakih zi SShA chislo misc u gotelyah up yatero perevishuye riven 1985 roku prichomu budivnictvo turistichnoyi infrastrukturi trivaye 2 Silske gospodarstvo Redaguvati Skelyasta miscevist ostrova malorodyuchij grunt i posushlivij tropichnij klimat v sukupnosti stvoryuyut nespriyatlivi umovi dlya rozvitku silskogo gospodarstva U XVIII stolitti ostriv vikoristovuvavsya yak velike rancho ta j ce viyavilosya nerentabelnim Pid silskogospodarski zemli na Arubi vikoristovuyutsya lishe 7 zemli v silskomu gospodarstvi pracyuye 0 6 robochoyi sili 33 Osnovnim silskogospodarskim produktom ye aloe Jogo viroshuvannya na ostrovi pochalosya she v XIX stolitti Arubanske aloe vidome peredovsim zavdyaki visokomu vmistu aloyinu 22 proti serednosvitovogo pokaznika v 15 Iz vidkrittyam na ostrovi naftopererobnoyi galuzi viroshuvannya aloe vidijshlo na zadnij plan i bulo znovu vidnovlene pislya Drugoyi svitovoyi vijni u 1949 roci koli Kejsi Eman zasnuvav pershu fabriku aloe na ostrovi pid nazvoyu Aruba Aloe Products Company zavdyaki chomu vzhe u 1951 roci Aruba viroblyala 30 svitovih obsyagiv aloe 20 Transport i komunikaciyi Redaguvati Aeroport korolevi BeatriksZaliznic na ostrovi nemaye Dovzhina avtoshlyahiv 1995 800 km z yakih 64 mayut tverde pokrittya Chislo legkovih avtomobiliv 49 521 vantazhivok i avtobusiv 1207 2005 14 Mizhnarodnij aeroport imeni korolevi Beatriks roztashovanij nepodalik Oranyestadu i shodenno prijmaye aviarejsi z riznih mist SShA Mayami Chikago Vashington Nyu Jork Boston Puerto Riko San Huan Kanadi Pivdennoyi Ameriki ta inshih krayin Za danimi aeroportu v 2005 roci jogo poslugami skoristalisya 1 7 mln pasazhiriv iz yakih 61 zi SShA Na 1000 meshkanciv Arubi pripadaye 397 stacionarnih telefoniv 2002 usogo 37 tis 1002 mobilnih 34 2006 vsogo 105 7 tis 2 218 televizoriv 2001 usogo 20 tis 257 koristuvachiv merezhi Internet 2002 usogo 24 tis 14 Zovnishnoekonomichni stosunki Redaguvati Import 2005 4253 mln dolariv SShA 35 sira nafta 77 6 elektrichne j neelektrichne mashinne obladnannya 4 1 produkti harchuvannya 2 3 Osnovni importeri SShA 60 4 Niderlandi 11 7 Venesuela 2 8 Niderlandski Antilski ostrovi 2 8 14 Eksport 2005 4374 mln dolariv SShA 35 pereroblena nafta 99 4 inshe 0 6 Golovni napryamki eksportu SShA 48 5 Niderlandski Antilski ostrovi 21 3 Niderlandi 15 4 Venesuela 4 1 14 Valyuta Redaguvati Valyuta Arubi florin znak Afl kod AWG yakij bulo vvedeno v obig u 1986 roci navzamin antilskogo guldena 36 Valyutu bulo prikripleno do dolara SShA za kursom uzyatim vid togochasnogo kursu guldena 1 79 florina za 1 dolar SShA U 1986 roci do obigu vvedeno moneti nominalom u 5 10 25 i 50 centiv 1 i 2 florina banknoti nominalom u 5 10 25 50 i 100 floriniv U 2005 roci banknotu v 5 floriniv bulo zamineno monetami a vipusk moneti u 2 florina pripinili Usi moneti vigotovlyayutsya z nikelovanoyi stali okrim 5 floriniv yaki karbuyut zi splavu midi ta inshih metaliv 50 centiv yedina moneta kvadratnoyi formi yaku nazivayut jotin Socialna sfera RedaguvatiOsvita Redaguvati Sistema osviti Arubi bazuyetsya na niderlandskij sistemi j zabezpechuye osvitu na vsih rivnyah Za vinyatkom privatnih shkil usya sistema osviti finansuyetsya uryadom 37 Pochatkova osvita ohoplyuye ditej vikom vid 6 do 12 rokiv Vsogo u krayini 37 pochatkovih shkil u yakih navchayetsya 9 806 uchniv 2004 2005 14 U serednih shkolah navchayutsya pidlitki z 12 do 17 rokiv yaki otrimuyut tut zokrema tehnichnu osvitu pereduniversitetsku pidgotovku ekonomichnu osvitu tosho U 12 shkolah navchayetsya 7 067 uchniv 2004 2005 14 Vishu osvitu nadayut Universitet Arubi ta Koledzh pidgotovki vchiteliv 37 Universitet Arubi gotuye specialistiv na troh fakultetah prava finansovih i ekonomichnih nauk gostinnosti j menedzhmentu turizmu 38 Z oglyadu na obmezhenij vibir specialnostej u vishah Arubi bagato studentiv navchayutsya v universitetah Yevropi Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki 39 Ohorona zdorov ya Redaguvati Na ostrovi funkcionuye Departament ohoroni zdorov ya Arubi yakij zabezpechuye profilaktiku j likuvannya riznomanitnih zahvoryuvan takozh ye Laboratoriya suspilnogo zdorov ya yaku osnasheno diagnostichnim obladnannyam neobhidnimi instrumentami j kvalifikovanim shtatom spivrobitnikiv 40 U krayini 144 likari 1 na 699 meshkanciv i 310 lizhko misc 1 na 330 meshkanciv 2005 14 Najbilshoyu likarneyu ye zasnovana v 1976 roci likarnya Goracio Odubera na 280 lizhko misc yaka nadaye medichni poslugi bilsh yak u 20 napryamkah 41 Kultura j mistectvo RedaguvatiLiteratura Redaguvati Rozvitok tut otrimali perevazhno taki napryamki literaturi yak poeziya j literatura dlya ditej U 1980 h rokah romani p yesi j poeziyu pismennikiv Arubi drukuvav vidavnichij dim Charuba Nini drukuyetsya malo yakisnih tvoriv bilshist avtoriv samostijno publikuyut svoyi roboti Sprobi vidnoviti vidavnichij dim Charuba zalishilisya bezuspishnimi 19 Obrazotvorche mistectvo Redaguvati Pejzazhi Arubi sluguvali dzherelom nathnennya dlya bagatoh profesijnih hudozhnikiv Portret yak vid zhivopisu na Arubi ne distav shirokogo rozpovsyudzhennya Zrostaye populyarnist skulpturi j trivimirnoyi grafiki Grafichni studiyi pochali vinikati zdebilshogo v period ekonomichnogo zrostannya z 1988 roku Hudozhniki perevazhno komercijni dizajneri za profesiyeyu 19 Sered najvidomishih malyariv Vanessa Paulina Osajra Muyale Elvis Lopes Gustav Nuel Stan Kyujperi ta inshi 42 Vikonavche mistectvo Redaguvati Na Arubi diye kilka teatralnih trup najstarishoyu j najpopulyarnishoyu z pomizh yakih ye Mascaruba V Oranyestadi znahoditsya teatr Cas di Cultura Miscevi kulturni j hudozhni proekti zdebilshogo teatralni rozvivaye fond Arte pro Arte FARPA Mistectvo dlya mistectva Fond tancyu Arubi organizovuye mizhnarodni festivali j majsterni Navchannya molodi zdijsnyuyetsya u kilkoh tancyuvalno baletnih shkolah Dvichi v rik na ostrovi provoditsya mizhnarodnij tancyuvalno teatralnij festival 19 Muzeyi Redaguvati Vezha Villema IIIIz kulturnim nadbannyam Arubi mozhna oznajomitisya v istorichnomu arheologichnomu j numizmatichnomu muzeyah Istorichnij muzej Arubi zasnovanij u 1983 roci Kulturnim centrom Arubi nid Cultureel Centrum van Aruba roztashovano u vidrestavrovanij vezhi Villema III U muzeyi mozhna oznajomitis z istoriyeyu ostrova z chasiv jogo perebuvannya pid upravlinnyam ispanciv a zgodom gollandciv 43 Arheologichnij muzej Arubi rozmishenij u primishenni Institutu kulturi v Oranyestadi ta mistit artefakti sho opisuyut istoriyu ostrova do pributtya yevropejciv virobi z keramiki j kamenyu ornamenti fragmenti pohovan tosho 44 Numizmatichnij muzej Arubi utvoreno v 1981 roci vmishuye privatnu kolekciyu Mario Odora sho vklyuchaye blizko 40 000 monet iz 400 krayin svitu 45 Svyata Redaguvati Data Nazva 46 1 sichnya Novij rik25 sichnya Den Betiko Krusa4 lyutogo Karnaval18 bereznya Den nacionalnogo gimnu j prapora21 bereznya Strasna p yatnicya24 bereznya Svitlij ponedilok30 kvitnya Den narodzhennya korolevi1 travnya Den praci1 travnya Voznesinnya Gospodnye25 grudnya RizdvoZMI RedaguvatiPeriodichni vidannya na ostrovi drukuyutsya movami pap yamento niderlandskoyu ta anglijskoyu Sered najposhirenishih gazet Diario Aruba Bon Dia Awemainta usi pap yamento Amigoe niderlandskoyu ta anglijskoyu A M Digital Aruba Today obidvi anglijskoyu ta inshi Pershu gazetu movoyu pap yamento Civilisado vpershe vidrukuvano u 1871 roci 31 Na ostrovi zdijsnyuyut movlennya televizijni kanali ATV i Tele Aruba Arhivovano 3 chervnya 2019 u Wayback Machine a takozh radiostanciyi Radio Kelkboom Hit 94 Arhivovano 11 lipnya 2011 u Wayback Machine Magic 96 5 Arhivovano 31 sichnya 2010 u Wayback Machine i Canal 90 47 Sport RedaguvatiU 1952 1984 rokah sportsmeni Arubi vistupali na litnih Olimpijskih igrah u skladi Niderlandskih Antilskih ostroviv a z 1988 roku yak samostijna delegaciya Donini u skarbnichci Arubi nemaye zhodnoyi olimpijskoyi medali Futbolnij soyuz Arubi nid Arubaanse Voetbal Bond ye chlenom FIFA z 1988 roku 48 Za vsyu svoyu istoriyu zbirna Arubi z futbolu ne zaznavala uspihu navit na regionalnomu rivni Viznachni pam yatki Redaguvati Mist prirodnogo pohodzhennya u 2005 roci do zrujnuvannyaViznachni miscya ostrova mozhna podiliti na prirodni j kulturni Do prirodnih vidnosyatsya nacionalnij park Arikok na teritoriyi yakogo roztashovana najvisha tochka ostrova Yamanota viddilenij vid morya skelyami prirodnij basejn 49 kilka pecher Odnim iz simvoliv ostrova ye pagorb Ojberg Populyarnistyu sered turistiv koristuvavsya j mist prirodnogo pohodzhennya ta vin zrujnuvavsya 2 veresnya 2005 roku Najstarishij budinok kunuku Arubi roztashovanij u Savaneti Poryad iz nim ye j nevelikij plyazh Koral Rif Bich Misto Noord vidome svoyimi istorichnimi cerkvami Svyatoyi Ganni rozmishenoyi v Noordi ta Alto Vistoyu za kilka kilometriv na pivnich Kolo mista roztashovani plyazhi Palm Bich ta Igl Bich Turisti takozh vidviduyut Kalifornijskij mayak sho v pivnichno zahidnij chastini ostrova Vidomi osobistosti RedaguvatiNa ostrovi narodivsya Fred Yussi 1935 estonskij biolog pismennik ta fotograf Dejv Benton nar 1951 estonskij muzikant i pop spivak peremozhec pisennogo konkursu Yevrobachennya 2001 v dueti z Tanelem Padarom Cikavi fakti Redaguvati30 travnya 2005 roku pid chas vidviduvannya Arubi z privodu zakinchennya shkoli znikla Natali Enn Gollovej vipusknicya vishoyi shkoli Mauntin Bruk Yiyi zniknennya prizvelo do velikogo rezonansu v amerikanskih ZMI 50 Dekotri z nih zaklikali navit do bojkotu ostrova Za pidozroyu v prichetnosti do zniknennya bulo zatrimano troh miscevih meshkanciv a rozsliduvannya trivalo do splivu 2007 roku odnak divchinku tak i ne vidnajshli Cya podiya prizvela do zmenshennya potoku turistiv na Arubu 51 Div takozh RedaguvatiSpisok ssavciv Arubi Palm Ajlend Aruba Primitki Redaguvati Tijdelijke wet officiele talen BES Dutch wetten nl Arhiv originalu za 26 06 2013 Procitovano 24 10 2010 Artikel 2 De officiele talen zijn het Engels het Nederlands en het Papiamentu angl Article 2 The official languages are English Dutch and Papiamentu a b v g d e zh i Aruba Arhivovano 4 chervnya 2011 u Wayback Machine from the CIA World Factbook a b v Geological Origins of Aruba anglijskoyu Archaelogical Museum Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2008 a b Aruba Weather anglijskoyu Visitaruba com Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2008 Aruba Microsoft Encarta Online Encyclopedia anglijskoyu Arhiv originalu za 1 listopada 2009 Procitovano 6 lipnya 2008 Arikok Park anglijskoyu Aruba com Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 17 veresnya 2008 a b Arikok National Park anglijskoyu Arubatravelinfo com Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2008 a b Aruba Flora and Fauna anglijskoyu Aruba travelguide com Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 The Reptile Database a b v Aruban Government anglijskoyu Aruba complete com Arhiv originalu za 12 chervnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Aruba s Legal System anglijskoyu Aruba complete com Arhiv originalu za 10 lyutogo 2009 Procitovano 6 lipnya 2008 Aruba anglijskoyu Statoids Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Charles D Ameringer Political Parties of the Americas 1980s to 1990s Canada Latin America and the West Indies 1992 P 48 ISBN 0313274185 9780313274183 a b v g d e zh i k l m World Data Aruba anglijskoyu Britannica Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2008 Political Economic and Consular Division anglijskoyu Aruba Foreign Affairs Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 a b v De Indianen niderlandskoyu Historia di Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 a b v g d Spanjaarden Hollanders en Engelsen niderlandskoyu Historia di Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Goud niderlandskoyu Historia di Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 a b v g d Culture of Aruba anglijskoyu Everyculture com Arhiv originalu za 30 kvitnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 a b Aloe niderlandskoyu Historia di Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Fosfaat niderlandskoyu Historia di Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 De Komst van de Lago niderlandskoyu Historia di Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 a b v Aruba en de Tweede Wereldoorlog niderlandskoyu Historia di Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Het streven naar Separacion niderlandskoyu Historia di Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 a b v The struggle for Status Aparte niderlandskoyu Historia di Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Het Land Aruba niderlandskoyu Historia di Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 David Levinson Ethnic Groups Worldwide A Ready Reference Handbook Greenwood Publishing Group 1998 P 315 316 ISBN 1573560197 9781573560191 Factbook Aruba anglijskoyu CIA Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Alta Vista Chapel Church anglijskoyu Aruba complete com Arhiv originalu za 12 lyutogo 2009 Procitovano 6 lipnya 2008 Languages of Aruba anglijskoyu Ethnologue com Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 a b Languages of Aruba anglijskoyu Aruba com Arhiv originalu za 27 kvitnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Economy of Netherlands Antilles and Aruba anglijskoyu Nationsencyclopedia com Arhiv originalu za 4 sichnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Agriculture of Netherlands Antilles and Aruba anglijskoyu Nationsencyclopedia com Arhiv originalu za 3 grudnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Kilkist abonentiv navedeno za World Data Aruba anglijskoyu Britannica Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2008 a b Bazuyetsya za danimi z importu ta eksportu enciklopediyi Britanika ta na pidstavi kursu arubanskogo florina na 2005 rik za danimi CIA Factbook Ne vklyuchaye import i eksport Arubanskoyi vilnoyi ekonomichnoyi zoni The Aruban Florin anglijskoyu Centrale Bank van Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 11 sichnya 2008 a b Aruban Schools anglijskoyu Aruba complete com Arhiv originalu za 19 chervnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 About the University of Aruba anglijskoyu UA Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Education in Aruba anglijskoyu Aruba com Arhiv originalu za 30 sichnya 2009 Procitovano 6 lipnya 2008 Health and Medical Care in Aruba anglijskoyu Aruba complete com Arhiv originalu za 12 chervnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Hospital Healthcare and Pharmacies in Aruba anglijskoyu Aruba complete com Arhiv originalu za 13 kvitnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 Arts and culture in Aruba anglijskoyu Aruba com Arhiv originalu za 24 lyutogo 2009 Procitovano 16 sichnya 2008 The Historical Museum of Aruba anglijskoyu Visitaruba com Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 The Archaeological Museum of Aruba anglijskoyu Visitaruba com Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 History of Aruba Numismatic Museum anglijskoyu Aruba Numismatic Museum Arhiv originalu za 2 lipnya 2012 Procitovano 6 lipnya 2008 Aruban Holidays anglijskoyu Aruba com Arhiv originalu za 9 lyutogo 2009 Procitovano 27 veresnya 2008 Country Profile Aruba anglijskoyu BBC News Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Aruba on FIFA com anglijskoyu FIFA Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 Arikok National Park anglijskoyu This Is Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2008 Missing teen case grips US media anglijskoyu BBC Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 17 sichnya 2009 The Country Aruba niderlandskoyu Historia di Aruba Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 17 sichnya 2009 Posilannya RedaguvatiOfshorna zona Aruba Arhivovano 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya 536 s ISBN 978 617 7094 10 3 Uryad Arubi Arhivovano 16 travnya 2010 u Wayback Machine nid Centralne byuro statistiki Arubi angl Oficijnij turistichnij sajt Arubi Arhivovano 10 grudnya 2006 u Wayback Machine angl nid isp Centralnij bank Arubi Arhivovano 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine angl Istoriya Arubi Arhivovano 5 listopada 2018 u Wayback Machine angl nid pap Ce nezavershena stattya z geografiyi Arubi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aruba amp oldid 39518044