www.wikidata.uk-ua.nina.az

Індіанці Запит Індіанець перенаправляє сюди про сузір я див Індіанець сузір я Не слід плутати з індійцями населенням Інд

Індіанці

Запит «Індіанець» перенаправляє сюди; про сузір'я див. Індіанець (сузір'я).
Не слід плутати з індійцями — населенням Індії чи індусами — послідовниками індуїзму.

Індіа́нці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів та алеутів), яку їм дав мореплавець Христофор Колумб, оскільки вважав відкритий ним континент Індією.

Представники племен-жителів Америки до приходу європейців (малюнок із книги «Nordisk familjebok» — «Шведська енциклопедія»), 1904
Пояснення до схеми: приналежність до племені: 1. Алеути; 2. Колоші (тлінкіти); 3, 4. Інуїти (ескімоси, жінка і чоловік); 5. Ковічіни (район Ванкувера); 6. Кроу; 7. Чорноногі; 8. Оджибва (оджибвеї); 9, 10. Паюти (жінка і чоловік); 11. Шошони; 12. Сіу; 13. Пауні; 14. Мандани; 15. Апачі; 16. Пуебло; 17. Мешіка (ацтеки); 18. Майпуре; 19. Камбеба; 20, 21. Ботокуди (чоловік і жінка); 22, 23. Тукуна (чоловік і жінка); 24. Міранья; 25. Перуанець із Серро-де-Паско; 26. Чилієець-креол з району Чилое; 27. Кечуа; 29. Мохо (Болівія); 30. Пуельче (керанді, Аргентина); 31. Патагонець; 32. Араукани (мапуче); 33. Вогнеземельці.

Походження

Припускають, що азійські предки індіанців перейшли на територію Північної Америки 60-35 тисяч років тому по перешийку між Сибіром і Аляскою, що опустився в океан під час останнього льодовикового періоду[джерело?].

Довгий час антропологи вважали, що предків американських індіанців слід шукати у Північно-Східній Азії, тобто в нинішньому Сибіру. Проте останні дослідження мітохондріальних ДНК показують, що індіанці походять з Південно-Східної Азії. З іншого боку, аналіз гаплотипів за Y-хромосомою підтверджує близькість індіанців до народів Сибіру. Дослідники також встановили, що предки навахо, апачі та інших індіанців сім'ї надене є пізнішими прибульцями. Вони проникли на Американський континент з другою міграційною хвилею близько 5—10 тисяч років тому.

Культура

У Північній Америці проживало близько 400 племен індіанців. Усі вони говорили різними мовами й не мали писемності. Однак 1826 року вождь племені черокі — Секвойя (Джордж Гесс) створив азбуку черокі, а 1828 почав видавати газету «Черокі Фенікс» мовою черокі. Степові індіанці користувалися піктографічним письмом. Також існували міжплемінні жаргони, до яких відносять загальну торговельну мову чікасо — «мобіле». Деякі племена широко користувалися мовою сигналів або мовою жестів. Основними інструментами мови сигналів були умовні пересування пішки або верхи, дзеркала. Для спілкування використовували й вампуми, які за потреби слугували індіанцям як гроші.

Господарство індіанців залежало від клімату й місцевості, де вони проживали, а також рівнем їх розвитку. Індіанці займалися полюванням, збиральництвом, а осілі племена ще й землеробством. У північних районах індіанці полювали на морських звірів. З появою європейців на континенті у індіанців з'явилися коні й вогнепальна зброя, які зробили полювання на бізонів легшим і швидшим. Вельми поширеним продуктом харчування був пеммікан, приготуванням якого займалися тільки жінки.

Індіанці вирощували сільськогосподарські культури й розводили свійських тварин (насамперед це характерно для цивілізацій Мексики та Південної Америки).

Вірування індіанців у минулому — різні родоплемінні культи (шаманізм, культ особистих духів-покровителів, пережитки тотемізму та ін.). У сучасних індіанців ці культи збереглися лише у племен, що живуть у віддалених і малодоступних районах Америки (басейн р. Амазонка та ін.). Більшість індіанців прийняла християнство: у Південній Америці переважно католицизм, а в Північній Америці — різні напрями протестантизму.

Трапляються також й індіанці-юдеї, що свого часу дало розвиток псевдогіпотезі про юдейське походження індіанців. Про це згадує Мілослав Стінгл у книзі «Індіанці без томагавків». Одне таке індіанське отомійське поселення (Вента Прієта в Центральній Мексиці) відвідав Егон Ервін Кіш і цікаво розповів про нього у своїй книзі «Знахідки в Мексиці» («Objevy v Mexiku»), у розділі «Зірка Давида над індіанським селом». Індіанці, а ще частіше метиси (особливо в Мексиці) приймали віру Мойсея від єврейських жителів латиноамериканських міст, коли ті в пору антисемітських погромів ховалися в індіанських селах.

Традиція виготовлення кераміки в індіанців як Північної, так і Центральної і Південної Америки виникла задовго до контакту з європейцями, а місцеві стилі кераміки були вельми різноманітні. При цьому жодна доколумбова культура не мала гончарного кола, (що можна пов'язати з відсутністю в індіанців колеса). З цієї причини всі відомі археологам і етнографам види індіанської кераміки виліплені вручну з використанням ряду традиційних технологій. Крім керамічних посудин, представники різних індіанських культур виготовляли також глиняні статуетки, маски, інші ритуальні предмети.

Поширення і чисельність

Індіанці Амазонії

Основні племена індіанців


Відомі індіанці

Див. також

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Індіанці

Джерела

  • Мар'ятеґі Х. К.. Огляд індіянського питання (1928) [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Морган Л. Г., Дома и домашняя жизнь американских туземцев, пер. с англ., Л., 1934;
  • Фостер У., Очерк политической истории Америки, пер. с англ., М., 1953;
  • Wiss1er Cl., The American Indian, 3 ed., N. Y., 1950;
  • Appleton le Roy H., Indian art of the Americas, L., 1950;
  • Covarrubias М., The eagle, the jaguar and the serpent., N. Y., 1954;
  • Dockstader F. J., Indian art in America, Greenwich (Connecticut), 1961.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zapit Indianec perenapravlyaye syudi pro suzir ya div Indianec suzir ya Ne slid plutati z indijcyami naselennyam Indiyi chi indusami poslidovnikami induyizmu India nci zagalna nazva korinnogo naselennya Ameriki za vinyatkom eskimosiv ta aleutiv yaku yim dav moreplavec Hristofor Kolumb oskilki vvazhav vidkritij nim kontinent Indiyeyu Predstavniki plemen zhiteliv Ameriki do prihodu yevropejciv malyunok iz knigi Nordisk familjebok Shvedska enciklopediya 1904 Poyasnennya do shemi prinalezhnist do plemeni 1 Aleuti 2 Koloshi tlinkiti 3 4 Inuyiti eskimosi zhinka i cholovik 5 Kovichini rajon Vankuvera 6 Krou 7 Chornonogi 8 Odzhibva odzhibveyi 9 10 Payuti zhinka i cholovik 11 Shoshoni 12 Siu 13 Pauni 14 Mandani 15 Apachi 16 Pueblo 17 Meshika acteki 18 Majpure 19 Kambeba 20 21 Botokudi cholovik i zhinka 22 23 Tukuna cholovik i zhinka 24 Miranya 25 Peruanec iz Serro de Pasko 26 Chiliyeec kreol z rajonu Chiloe 27 Kechua 29 Moho Boliviya 30 Puelche kerandi Argentina 31 Patagonec 32 Araukani mapuche 33 Vognezemelci Zmist 1 Pohodzhennya 2 Kultura 3 Poshirennya i chiselnist 3 1 Osnovni plemena indianciv 4 Vidomi indianci 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaPohodzhennya RedaguvatiPripuskayut sho azijski predki indianciv perejshli na teritoriyu Pivnichnoyi Ameriki 60 35 tisyach rokiv tomu po pereshijku mizh Sibirom i Alyaskoyu sho opustivsya v okean pid chas ostannogo lodovikovogo periodu dzherelo Dovgij chas antropologi vvazhali sho predkiv amerikanskih indianciv slid shukati u Pivnichno Shidnij Aziyi tobto v ninishnomu Sibiru Prote ostanni doslidzhennya mitohondrialnih DNK pokazuyut sho indianci pohodyat z Pivdenno Shidnoyi Aziyi Z inshogo boku analiz gaplotipiv za Y hromosomoyu pidtverdzhuye blizkist indianciv do narodiv Sibiru Doslidniki takozh vstanovili sho predki navaho apachi ta inshih indianciv sim yi nadene ye piznishimi pribulcyami Voni pronikli na Amerikanskij kontinent z drugoyu migracijnoyu hvileyu blizko 5 10 tisyach rokiv tomu Kultura RedaguvatiU Pivnichnij Americi prozhivalo blizko 400 plemen indianciv Usi voni govorili riznimi movami j ne mali pisemnosti Odnak 1826 roku vozhd plemeni cheroki Sekvojya Dzhordzh Gess stvoriv azbuku cheroki a 1828 pochav vidavati gazetu Cheroki Feniks movoyu cheroki Stepovi indianci koristuvalisya piktografichnim pismom Takozh isnuvali mizhpleminni zhargoni do yakih vidnosyat zagalnu torgovelnu movu chikaso mobile Deyaki plemena shiroko koristuvalisya movoyu signaliv abo movoyu zhestiv Osnovnimi instrumentami movi signaliv buli umovni peresuvannya pishki abo verhi dzerkala Dlya spilkuvannya vikoristovuvali j vampumi yaki za potrebi sluguvali indiancyam yak groshi Gospodarstvo indianciv zalezhalo vid klimatu j miscevosti de voni prozhivali a takozh rivnem yih rozvitku Indianci zajmalisya polyuvannyam zbiralnictvom a osili plemena she j zemlerobstvom U pivnichnih rajonah indianci polyuvali na morskih zviriv Z poyavoyu yevropejciv na kontinenti u indianciv z yavilisya koni j vognepalna zbroya yaki zrobili polyuvannya na bizoniv legshim i shvidshim Velmi poshirenim produktom harchuvannya buv pemmikan prigotuvannyam yakogo zajmalisya tilki zhinki Indianci viroshuvali silskogospodarski kulturi j rozvodili svijskih tvarin nasampered ce harakterno dlya civilizacij Meksiki ta Pivdennoyi Ameriki Viruvannya indianciv u minulomu rizni rodopleminni kulti shamanizm kult osobistih duhiv pokroviteliv perezhitki totemizmu ta in U suchasnih indianciv ci kulti zbereglisya lishe u plemen sho zhivut u viddalenih i malodostupnih rajonah Ameriki basejn r Amazonka ta in Bilshist indianciv prijnyala hristiyanstvo u Pivdennij Americi perevazhno katolicizm a v Pivnichnij Americi rizni napryami protestantizmu Traplyayutsya takozh j indianci yudeyi sho svogo chasu dalo rozvitok psevdogipotezi pro yudejske pohodzhennya indianciv Pro ce zgaduye Miloslav Stingl u knizi Indianci bez tomagavkiv Odne take indianske otomijske poselennya Venta Priyeta v Centralnij Meksici vidvidav Egon Ervin Kish i cikavo rozpoviv pro nogo u svoyij knizi Znahidki v Meksici Objevy v Mexiku u rozdili Zirka Davida nad indianskim selom Indianci a she chastishe metisi osoblivo v Meksici prijmali viru Mojseya vid yevrejskih zhiteliv latinoamerikanskih mist koli ti v poru antisemitskih pogromiv hovalisya v indianskih selah Tradiciya vigotovlennya keramiki v indianciv yak Pivnichnoyi tak i Centralnoyi i Pivdennoyi Ameriki vinikla zadovgo do kontaktu z yevropejcyami a miscevi stili keramiki buli velmi riznomanitni Pri comu zhodna dokolumbova kultura ne mala goncharnogo kola sho mozhna pov yazati z vidsutnistyu v indianciv kolesa Z ciyeyi prichini vsi vidomi arheologam i etnografam vidi indianskoyi keramiki vilipleni vruchnu z vikoristannyam ryadu tradicijnih tehnologij Krim keramichnih posudin predstavniki riznih indianskih kultur vigotovlyali takozh glinyani statuetki maski inshi ritualni predmeti Poshirennya i chiselnist Redaguvati Indianci AmazoniyiOsnovni plemena indianciv Redaguvati Dokladnishe Klasifikaciya korinnih narodiv AmerikiVidomi indianci RedaguvatiSidyachij Bik Shalenij Kin Sekvojya Dzhim Torp Shifruvalniki navahoDiv takozh RedaguvatiKorinni narodi SShA Pleminni kazino Pau vau Indianska kuhnya Demografichna katastrofa korinnogo naselennya Amerik Indianske yazichnictvo Mova zhestiv pivnichnoamerikanskih indianciv Indianski movi Pivdennoyi AmerikiPrimitki RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu IndianciDzherela RedaguvatiGenri Longfello Pisnya pro Gajavatu oratoriya u perekladi Oksani Solovej ukr Kuprienko S A Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Kupriyenko S A Suspilno gospodarskij ustrij imperiyi inkiv Tavantinsuju avtoref dis na zdobuttya nauk stupenya kand istor nauk 07 00 02 Kupriyenko Sergij Anatolijovich KNU imeni Tarasa Shevchenka K LOGOS 2013 20 s Pachakuti Jamki Salkamajva Kuprienko S A Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Talah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Mar yategi H K Oglyad indiyanskogo pitannya 1928 Arhivovano 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Morgan L G Doma i domashnyaya zhizn amerikanskih tuzemcev per s angl L 1934 Foster U Ocherk politicheskoj istorii Ameriki per s angl M 1953 Wiss1er Cl The American Indian 3 ed N Y 1950 Appleton le Roy H Indian art of the Americas L 1950 Covarrubias M The eagle the jaguar and the serpent N Y 1954 Dockstader F J Indian art in America Greenwich Connecticut 1961 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Indianci amp oldid 39684080