www.wikidata.uk-ua.nina.az

Індіанські мови Південної Америки мовами корінних народів Південної Америки Відрізняються незвичайною генетичною роздріб

Індіанські мови Південної Америки

Індіанські мови Південної Америки — мовами корінних народів Південної Америки. Відрізняються незвичайною генетичною роздрібненістю, порівнянною лише з папуаськими мовами. За найавторитетнішою класифікацією Кауфмана (1994) та Кемпбелла (1997) виділяють перелічені далі сім'ї, ізоляти та некласифіковані мови, розподілені за запропонованими Кауфманом геолінгвістичними областями.

Перша частина книги «Хроніка Перу», що вперше описує багато етносів і мов Південної Америки (1553)

Номери відповідають класифікації Кауфмана. У квадратних дужках зазначено кількість мов усередині спільнти. † — вимерлі мови.

Північний Захід Редагувати

Мовні сім'ї Південної Америки

Гірська Колумбія, Панама, Коста-Рика

Західна Амазонія I Редагувати

Західна Амазонія II Редагувати

Південь Колумбії, Бразилія, схід Перу, північ Болівії

  • 20. Пуйнавська (маку) сім'я [5] — не плутати з ізолятом маку (див. нижче № 117)
  • 21. Д'япанська (катукінська) сім'я [5]
  • 22. Текірака (абішира) мова [1] † (ізолят)
  • 23. Канічана мова() [1] † (ізолят)
  • 24. Туканська (тукано) сім'я [23]
  • 25. Юрі (журі) [1] † (некласифікована мова)
  • 26. Мунічі [1] † (некласифікована мова)
  • 27. Тикуна мова [1] (ізолят)

Північні Передгір'я Редагувати

Передгір'я Еквадору, північний схід Перу, Венесуели та Колумбії

  • 28. Есмеральда (такамі) мова [1] (ізолят)
  • 29. Яруро (пуме) мова [1] (ізолят)
  • 30. Кофан мова [1]
  • 31. Кандоші мова [1] (ізолят)
  • 32. Хіварська (хіваро) сім'я [4]
  • 33. Кавапанська сім'я [2]
  • 34. Сапарська (сапаро) сім'я [3]
  • 35. Ягуанська (ява, пеба) сім'я [3]
  • 36. Омурано (умурана) мова [1] † (ізолят)
  • 37. Тауширо (пінче) мова [1] (ізолят)
  • 38. Ваорані (сабела, уаорані) мова [1] (ізолят)
  • 39. Ураріна (шимаку) мова [1] (ізолят)
  • 39-41. Бора-уітотська сім'я [10]
    • 39. боранська гілка [2]
    • 40. вітотська гілка (уітото) [7]
  • 41. Андоке мова [1] (ізолята)

Анди Редагувати

Гірські Еквадор, Перу, Болівія

Південні Передгір'я Редагувати

Передгір'я Болівії та схід Перу

  • 52. Юракаре мова [1] (ізолят)
  • 53+54. Пано-таканська сім'я [33]
    • 53. паноанська підродина (пано): [28]
    • 54. таканська підродина (такана) [5]
  • 55. Мосетен мова [1] (ізолят)
  • 56. Чонська сім'я [3]

Південний Конус Редагувати

Південний конус — південь Чилі та Аргентини

  • 57. Ямана (яґан) мова [1] (ізолят)
  • 58. Алакалуф (кавескар) мова [1] (ізолят) — іноді помилково поєднується з псевдо-мовою какауа в алакалуфську сім'ю
  • 58. Чоно (аксанас) [1] † (некласифікована мова)
  • 59. Арауканська мова (мапудунґун) [1]
  • 60. Пуельче мова [1] † (ізолят)
  • 61. Уарпейська сім'я [2] †

Гран-Чако Редагувати

Гран-Чако — північ Аргентини, південь Болівії, захід Парагваю

  • 62. Матакська (матако) сім'я [4]
  • 63. Гуайкурська (вайкурий) сім'я [7]
  • 64. Чарруанська сім'я [2] †
  • 65. Луле [1] † (ізолят)
  • 66. Вілела [1] (ізолят)
  • 67. Маскойська сім'я [4]
  • 68. Самук(оан)ська сім'я [2]
  • 69. Горготокі [1] † (некласифікована мова)

Східна Бразилія Редагувати

Північно-східна Бразилія Редагувати

Центральна Амазонія Редагувати

Бразилія, північ Аргентини, Болівія (Бені)

  • 96. Муранська сім'я [4]
  • 97. Матанаві [1] † (некласифікована мова)
  • 98. Ітонама (сіхніпадара) мова [1] (ізолят)
  • 100. Капішана мова [1] (ізолят)
  • 101. Ябутійська сім'я (жабутійська) [3]
  • 102. Коая (кважа, арара) мова [1] (ізолят)
  • 103. Айкана (корумбіара) мова [1] (ізолят)
  • 104. Намбікварська сім'я [5]
  • 105. Іранче (минки) [1] (некласифікована мова)
  • 106. Трумай мова [1] (ізолят)
  • 107. Мовіма мова [1] (ізолят)
  • 108. Каювава мова [1] (ізолят)
  • 109. Тупі сім'я [46]

Північна Амазонія Редагувати

Бразилія, Венесуела, Гаяна, Суринам, Гвіана

Некласифіковані мови, відсутні у Кауфмана Редагувати

  • Живі: агавотагуерра, амікоана, каїмбé, караав'яна, карабайо, коорошитарі, корубо, уру-па-ін, ювана.
  • Вимерлі: аґуано, арáра (Акре), арáра (Мату Гросу), буруе, уакона, уасу, іапама, ібіто, імаріма, кагуа, какан, камба, камбіва, каріпуна, кошіма, кумерал, міарра, мусо, натагаїмас, нукак маку́, омехес (омежес), пакауара, палта, панкараре, пансалео (кіто), пантагора (паленке), панче, папаве, парава, патагон, паташó-ананаї, піхао (пінао), пишауко, понарес, товаре, тапеба, тімана, тінгуї-ботó, томедес, тремембé, трука, чанé, чіпіаже (чіпіахес), ялкон, ярі.

Гіпотези Редагувати

  • Чимуанські мови — мови мочика, каньярі та пуруха

Див. також Редагувати

  • Вікіпедія індіанськими мовами Південної Америки: кечуа — аймара — гуарані

Література Редагувати

  • Adelaar, Willem F. H.; & Muysken, Pieter C. (2004). The languages of the Andes. Cambridge language surveys. Cambridge University Press.
  • Kaufman, Terrence. (1990). Language history in South America: What we know and how to know more. In D. L. Payne (Ed.), Amazonian linguistics: Studies in lowland South American languages (pp. 13-67). Austin: University of Texas Press. ISBN 0-292-70414-3.
  • Kaufman, Terrence. (1994). The native languages of South America. In C. Mosley & R. E. Asher (Eds.), Atlas of the world's languages (pp. 46-76). London: Routledge.
  • Key, Mary R. (1979). The grouping of South American languages. Tübingen: Gunter Narr Verlag.
  • Loukotka, Čestmír. (1968). Classification of South American Indian languages. Los Angeles: Latin American Studies Center, University of California.
  • Mason, J. Alden. (1950). The languages of South America. In J. Steward (Ed.), Handbook of South American Indians (Vol. 6, pp. 157—317). Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology bulletin (No. 143). Washington, D.C.: Government Printing Office.
  • Migliazza, Ernest C.; & Campbell, Lyle. (1988). Panorama general de las lenguas indígenas en América. Historia general de América (Vol. 10). Caracas: Instituto Panamericano de Geografía e Historia.
  • Rodrigues, Aryon. (1986). Linguas brasileiras: Para o conhecimento das linguas indígenas. São Paulo: Edições Loyola.
  • Rowe, John H. (1954). Linguistics classification problems in South America. In M. B. Emeneau (Ed.), Papers from the symposium on American Indian linguistics (pp. 10-26). University of California publications in linguistics (Vol. 10). Berkeley: University of California Press.
  • Sapir, Edward. (1929). Central and North American languages. In The encyclopædia britannica: A new survey of universal knowledge (14 ed.) (Vol. 5, pp. 138—141). London: The Encyclopædia Britannica Company, Ltd.
  • Voegelin, Carl F.; & Voegelin, Florence M. (1977). Classification and index of the world's languages. Amsterdam: Elsevier. ISBN 0-444-00155-7.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Indianski movi Pivdennoyi Ameriki movami korinnih narodiv Pivdennoyi Ameriki Vidriznyayutsya nezvichajnoyu genetichnoyu rozdribnenistyu porivnyannoyu lishe z papuaskimi movami Za najavtoritetnishoyu klasifikaciyeyu Kaufmana 1994 ta Kempbella 1997 vidilyayut perelicheni dali sim yi izolyati ta neklasifikovani movi rozpodileni za zaproponovanimi Kaufmanom geolingvistichnimi oblastyami Persha chastina knigi Hronika Peru sho vpershe opisuye bagato etnosiv i mov Pivdennoyi Ameriki 1553 Nomeri vidpovidayut klasifikaciyi Kaufmana U kvadratnih duzhkah zaznacheno kilkist mov useredini spilnti vimerli movi Zmist 1 Pivnichnij Zahid 2 Zahidna Amazoniya I 3 Zahidna Amazoniya II 4 Pivnichni Peredgir ya 5 Andi 6 Pivdenni Peredgir ya 7 Pivdennij Konus 8 Gran Chako 9 Shidna Braziliya 10 Pivnichno shidna Braziliya 11 Centralna Amazoniya 12 Pivnichna Amazoniya 13 Neklasifikovani movi vidsutni u Kaufmana 14 Gipotezi 15 Div takozh 16 Literatura 17 PosilannyaPivnichnij Zahid Redaguvati nbsp Movni sim yi Pivdennoyi AmerikiGirska Kolumbiya Panama Kosta Rika 1 Yurumangi en yurimangi mova 1 izolyat 2 Timot ej ska timote sim ya en 3 3 Hiraharska sim ya en 3 4 Chokoanska sim ya en 5 5 Betoj hirara en 1 neklasifikovana mova 6 Paes en mova 1 7 Andaki en mova 1 8 Barbakojska sim ya 8 9 Chibchska sim ya 21 10 Misumalpanska sim ya 4 movi Memoameriki 11 Kamsa en kamincha mova 1 izolyat Vimerli neklasifikovani movi vidsutni u Kaufmana anserma guasusu idabaes oromina runa Zahidna Amazoniya I Redaguvati12 Tiniguanska tiniva sim ya 3 13 Otomakska otomako sim ya 2 14 Guamo vamo 1 neklasifikovana mova 15 Chapakurska sim ya 9 16 Guahibska vahivo sim ya 4 17 Aravacka sim ya 65 18 Madi aravanska sim ya 8 19 Harakmbitska tujoneri sim ya 2 amarakaeri vachipaeriZahidna Amazoniya II RedaguvatiPivden Kolumbiyi Braziliya shid Peru pivnich Boliviyi 20 Pujnavska maku sim ya 5 ne plutati z izolyatom maku div nizhche 117 21 D yapanska katukinska sim ya 5 22 Tekiraka abishira mova 1 izolyat 23 Kanichana mova 1 izolyat 24 Tukanska tukano sim ya 23 25 Yuri zhuri 1 neklasifikovana mova 26 Munichi 1 neklasifikovana mova 27 Tikuna mova 1 izolyat Pivnichni Peredgir ya RedaguvatiPeredgir ya Ekvadoru pivnichnij shid Peru Venesueli ta Kolumbiyi 28 Esmeralda takami mova 1 izolyat 29 Yaruro pume mova 1 izolyat 30 Kofan mova 1 31 Kandoshi mova 1 izolyat 32 Hivarska hivaro sim ya 4 33 Kavapanska sim ya 2 34 Saparska saparo sim ya 3 35 Yaguanska yava peba sim ya 3 36 Omurano umurana mova 1 izolyat 37 Taushiro pinche mova 1 izolyat 38 Vaorani sabela uaorani mova 1 izolyat 39 Urarina shimaku mova 1 izolyat 39 41 Bora uitotska sim ya 10 39 boranska gilka 2 40 vitotska gilka uitoto 7 41 Andoke mova 1 izolyata Andi RedaguvatiGirski Ekvador Peru Boliviya 41 Kanyari 1 neklasifikovana mova 41 Mochika yunga mova 1 izolyat 41 Puruha puruva purua 1 neklasifikovana mova 42 Cholonska sim ya hibito cholonska 2 cholonska ta hibito 43 Kulyi 1 neklasifikovana mova 44 45 Sechura katakao sim ya 3 46 Leko mova 1 izolyat 47 Kechuanska sim ya 17 48 Ajmarska haki sim ya 2 49 Uru chipajya sim ya 2 50 Pukina mova 1 izolyat 51 Kalyavajya 1 kreolska mova pukina kechua vidsutni v Kaufmana Kunsa atakama 1 izolyat Kapak simi tayemna mova inkiv dostovirno ne ototozhnena pukina abo uruPivdenni Peredgir ya RedaguvatiPeredgir ya Boliviyi ta shid Peru 52 Yurakare mova 1 izolyat 53 54 Pano takanska sim ya 33 53 panoanska pidrodina pano 28 54 takanska pidrodina takana 5 55 Moseten mova 1 izolyat 56 Chonska sim ya 3 Pivdennij Konus RedaguvatiPivdennij konus pivden Chili ta Argentini 57 Yamana yagan mova 1 izolyat 58 Alakaluf kaveskar mova 1 izolyat inodi pomilkovo poyednuyetsya z psevdo movoyu kakaua v alakalufsku sim yu 58 Chono aksanas 1 neklasifikovana mova 59 Araukanska mova mapudungun 1 60 Puelche mova 1 izolyat 61 Uarpejska sim ya 2 Gran Chako RedaguvatiGran Chako pivnich Argentini pivden Boliviyi zahid Paragvayu 62 Matakska matako sim ya 4 63 Guajkurska vajkurij sim ya 7 64 Charruanska sim ya 2 65 Lule 1 izolyat 66 Vilela 1 izolyat 67 Maskojska sim ya 4 68 Samuk oan ska sim ya 2 69 Gorgotoki 1 neklasifikovana mova Shidna Braziliya Redaguvati70 Chikitana mova 1 71 82 Makro zhe makrosim ya 35 71 Boror oan ska sim ya 3 72 Botokudska ajmore sim ya 3 73 Rikbakca mova 1 74 Zhe sim ya 12 75 Zhejko mova 1 76 Kamakanska sim ya 5 77 Mashakalijska sim ya 3 78 Purijska sim ya 2 79 Fullio mova 1 80 Karazha mova 1 81 Ofajye mova 1 82 Guato mova 1 83 Oti 1 neklasifikovana mova 84 Baenan 1 neklasifikovana mova 85 Kukura 1 neklasifikovana mova Pivnichno shidna Braziliya Redaguvati86 Katembri 1 neklasifikovana mova 87 Karirijska sim ya Kariri shoko 4 95 Shoko 1 88 Tusha 1 neklasifikovana mova 89 Pankararu 1 neklasifikovana mova 90 Natu 1 neklasifikovana mova 91 Shukuru 1 neklasifikovana mova 92 Gamela 1 neklasifikovana mova 93 Vamoe uamue 1 neklasifikovana mova 94 Tarajriu 1 neklasifikovana mova Centralna Amazoniya RedaguvatiBraziliya pivnich Argentini Boliviya Beni 96 Muranska sim ya 4 97 Matanavi 1 neklasifikovana mova 98 Itonama sihnipadara mova 1 izolyat 100 Kapishana mova 1 izolyat 101 Yabutijska sim ya zhabutijska 3 102 Koaya kvazha arara mova 1 izolyat 103 Ajkana korumbiara mova 1 izolyat 104 Nambikvarska sim ya 5 105 Iranche minki 1 neklasifikovana mova 106 Trumaj mova 1 izolyat 107 Movima mova 1 izolyat 108 Kayuvava mova 1 izolyat 109 Tupi sim ya 46 Pivnichna Amazoniya RedaguvatiBraziliya Venesuela Gayana Surinam Gviana 110 Karibska sim ya 43 111 Yanomamska sim ya 4 112 Varao gvarao varau mova 1 izolyat 113 Taruma 1 neklasifikovana mova 114 Saliv an ska rodina 2 115 Arutani uruak avake 1 neklasifikovana mova 116 Kalyana sape 1 neklasifikovana mova 117 Maku izolovana ne plutati z movami maku pujnavskimi 118 Hoti 1 neklasifikovana mova Neklasifikovani movi vidsutni u Kaufmana RedaguvatiZhivi agavotaguerra amikoana kayimbe karaav yana karabajo kooroshitari korubo uru pa in yuvana Vimerli aguano arara Akre arara Matu Grosu burue uakona uasu iapama ibito imarima kagua kakan kamba kambiva karipuna koshima kumeral miarra muso natagayimas nukak maku omehes omezhes pakauara palta pankarare pansaleo kito pantagora palenke panche papave parava patagon patasho ananayi pihao pinao pishauko ponares tovare tapeba timana tinguyi boto tomedes tremembe truka chane chipiazhe chipiahes yalkon yari Gipotezi RedaguvatiChimuanski movi movi mochika kanyari ta puruhaDiv takozh RedaguvatiMovi svitu Movi Yevropi Movi Aziyi Movi Afriki Indianski movi Pivnichnoyi Ameriki ru Indianski movi Mesoameriki Movi Okeaniyi ru Movi RosiyiVikipediya indianskimi movami Pivdennoyi Ameriki kechua ajmara guaraniLiteratura RedaguvatiAdelaar Willem F H amp Muysken Pieter C 2004 The languages of the Andes Cambridge language surveys Cambridge University Press Kaufman Terrence 1990 Language history in South America What we know and how to know more In D L Payne Ed Amazonian linguistics Studies in lowland South American languages pp 13 67 Austin University of Texas Press ISBN 0 292 70414 3 Kaufman Terrence 1994 The native languages of South America In C Mosley amp R E Asher Eds Atlas of the world s languages pp 46 76 London Routledge Key Mary R 1979 The grouping of South American languages Tubingen Gunter Narr Verlag Loukotka Cestmir 1968 Classification of South American Indian languages Los Angeles Latin American Studies Center University of California Mason J Alden 1950 The languages of South America In J Steward Ed Handbook of South American Indians Vol 6 pp 157 317 Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology bulletin No 143 Washington D C Government Printing Office Migliazza Ernest C amp Campbell Lyle 1988 Panorama general de las lenguas indigenas en America Historia general de America Vol 10 Caracas Instituto Panamericano de Geografia e Historia Rodrigues Aryon 1986 Linguas brasileiras Para o conhecimento das linguas indigenas Sao Paulo Edicoes Loyola Rowe John H 1954 Linguistics classification problems in South America In M B Emeneau Ed Papers from the symposium on American Indian linguistics pp 10 26 University of California publications in linguistics Vol 10 Berkeley University of California Press Sapir Edward 1929 Central and North American languages In The encyclopaedia britannica A new survey of universal knowledge 14 ed Vol 5 pp 138 141 London The Encyclopaedia Britannica Company Ltd Voegelin Carl F amp Voegelin Florence M 1977 Classification and index of the world s languages Amsterdam Elsevier ISBN 0 444 00155 7 Posilannya RedaguvatiDzhozef G Grinberg Merritt Rulen Etimologicheskij slovar amerikanskih yazykov Stenfordskij universitet 2007 na anglijskom yazyke Kuprienko S A Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Kupriyenko S A Suspilno gospodarskij ustrij imperiyi inkiv Tavantinsuju avtoref dis na zdobuttya nauk stupenya kand istor nauk 07 00 02 Kupriyenko Sergij Anatolijovich KNU imeni Tarasa Shevchenka K LOGOS 2013 20 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Indianski movi Pivdennoyi Ameriki amp oldid 38808015