www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хроніка Перу або Перуанська хроніка ісп Parte Primera de la Cronica del Peru фундаментальний твір з історії та географії

Хроніка Перу

«Хроніка Перу» або «Перуанська хроніка» (ісп. Parte Primera de la Cronica del Peru) — фундаментальний твір з історії та географії Південної Америки XVI століття. Автор книги — іспанський історик Педро де Сьєса де Леон. Книга складається з чотирьох частин (вісім томів), і становить приблизно 8000 аркушів розміру 13 × 16 дюймів. Вперше «Перша частина» була опублікована 15 березня 1553 року.

«Перша частина Хроніки Перу»
Автор Педро де Сьєса де Леон
Назва мовою оригіналу Parte Primera de la Crónica del Perú
Мова іспанська
Серія Chronicle of Perud
Жанр хроніка, історія
Видано 1553 (Севілья, Іспанія)
1554 (Антверпен, Бельгія),
2008 (Україна),
2009 (Україна-Росія-Мексика)

У книзі наведені описи великої кількості індіанських етносів та їх мов, у тому числі наведена доколумбова історія Америки. Відомості з Хроніки Перу стали найважливішим джерелом з історії Імперії інків для більшості пізніших істориків, які часто не вказували джерела, — особливо це відноситься до рукописів, опублікованих після смерті автора в 1554 році (Блас Валера, Хосе де Акоста, Інка Ґарсіласо де ла Веґа, Антоніо де Еррера). У книзі вперше повідомляється про геогліфи Наски і грандіозні споруди Тіуанако, про археологічні пам'ятки доінкського часу, розташованих в провінціях: Чиму, Гуамачуко, Чачапояс, Колья та ін; а також ряд міст: Куско, Учуй-Коско, Пачакамак, Іло, Пасто та багато інших.

Заснування перших іспанських міст в Перу. Хроніка Перу, Глава VIII. 1553.
Будівництво фортечних мурів. Хроніка Перу, Глава XII. 1553.
Спілкування індіанців з дияволом. Хроніка Перу, Глава XV.1553.
Людські жертвоприношення індіанців. Хроніка Перу, Глава XIX. 1553.
Перше європейське зображення Інків. Хроніка Перу, Глава XXXVIII. 1553.
Життя індіанців. Хроніка Перу, Глава XLIV. 1553.
Поклоніння індіанців великому Смарагду. Хроніка Перу, Глава L. 1553.
Небесна кара, що впала вогнем на індіанців. Хроніка Перу, Глава LII. 1553.
Місто Куско. Хроніка Перу, Глава XCII. 1553.
Панорама міста і срібних копалень в Потосі. Хроніка Перу, Глава CIX. 1553.
Перше в Європі зображення південноамериканських верблюжих.
Перше зображення озера Тітікака.

«Хроніка Перу» Редагувати

Історія назви Редагувати

Як зазначив дослідник Матікорена, назвою всього твору мало стати «Historia de la tierra del Per» (Історія землі Перу), як випливало з контракту, укладеного автором з видавництвом з приводу випуску першої частини, але в процесі видання вся книга отримувала назву Crnica del Per. Це ж назва наведено в Пролозі Першої частини.

Автор Редагувати

Влучно названий «провідним хроністом Індій» Педро Сьєса де Леон ділить цю першість з капітаном доном Ґонсало Фернандесом де Овьєдо-і-Вальдесом, який, «двічі перетнувши Океан, після титанічних випробувань і праць доніс, як написав дон Хуліо Дехадор, до „Іспанії і до всієї Європи природні чудеса Америки, історію Конкісти, а також наміри і інтереси тих, хто довів її до кінця“».

За своє коротке життя він написав розлогий твір, що є фундаментальним у питанні вивчення історії Південної Америки.

Збір відомостей для Хроніки Редагувати

Будучи одночасно солдатом, мандрівником, священиком і вченим, Сьєса де Леон намагався ґрунтовно довідатися про будь-яку подію, використовуючи не тільки документи, а й власні спостереження і опитування місцевого населення. При цьому практично завжди він наводив різні точки зору (як простонародні думки, так і знання фахівців своєї справи), або одну, якщо вона була більш достовірною, — все це ставить роботу Сьєса де Леона в особливий ряд книг, що заслуговують довіри і є цінним джерелом для сучасних вчених.

Автора, якого відрізняв розмірений і вивірений ритм розповіді, можна вважати чудовим оповідачем, з ясно вираженим критичним методом, коли він, не вагаючись, заявляє про беззаконня, що творилися іспанцями по відношенню до індіанців. Він же оспівує цивільне, релігійне і військове мистецтво Імперії інків.

По правді кажучи, мало народів у світі, по-моєму, мали краще правління, ніж у Інків.

— Сьєса де Леон, Педро. Хроніка Перу. Частина Перша. Глава LXI.

Сьєса не володів місцевими індіанськими мовами, хоча і знав багато слів, але в нього були чудові помічники і порадники в цьому питанні, наприклад, чернець Домінго де Санто Томас (склав першу граматику, а також словник мови кечуа).

Його роботи вважаються «найбільш оригінальними і найбільш важливими про Америку, з коли-небудь написаних в іспанській історіографії, твір автора особливого, плідного, вченого і невтомного спостерігача».

У той же час Сьєсу де Леона інший хроніст — Педро Пісарро, який опублікував свою хроніку через 20 років після Сьєси, звинувачував у тому, що той займався збором інформації в осіб, які, бажаючи потрапити в хроніку, платили по 200–300 дукатів, а також, що Сьєса не на власні очі бачив, що відбувається, а тільки дізнавався з вуст інших людей; оскільки, як додав Педро Пісарро «по-правді, я не знаю того, щоб він був з тих перших, що прийшли в це королівство …».

Перша публікація Редагувати

Книга, опублікована в Севільї у видавництві Мартіна Монтеса де Ока (іноді: Мартін де Монтесдеока) в кількості 1050 або 1100 примірників, носить назву, яка пояснює, про що в ній піде мова:

Перша частина Хроніки Перу, що розповідає про встановлення кордонів провінцій: їх опис; про закладення нових міст; про традиції і звичаї індіанців, і про інші гідні згадки речі. Виконана Педро де Сьєса де Леоном, жителем Севільї. 1553

У виданні є вигравірувані ініціали, гравюри і вставлені віньєтки.

Структура Хроніки Редагувати

Сама «Хроніка Перу», чудово спланована і структурована, складається з чотирьох частин.

Перша частина, 1553 Редагувати

Перша частина Хроніки складається із загального географічного огляду, опису звичаїв індіанців і про заснування іспанцями міст в Перу, Попайяне, Чаркасе і Чилі.

У свою чергу Перша частина ділиться на:

  • Титульний аркуш.
  • Сторінка, написана принцом Філіпом та підписана Хуаном Васкесом.
  • Точно така ж сторінка (тобто повторюється двічі, але текст за розміром не однаковий).
  • Посвячення принцу Філіпу.
  • Передмова автора (пролог) — у ньому наводиться короткий зміст книги, а також приведено поділ книги на частини і подані назви всіх книг і частин.
  • Зміст Першої частини (перелік 121 глав).
  • Список помилок і помилок, виявлених у виданні.
  • Текст, що складається з 121 голови. У кінці тексту наведена інформація про видавця («надруковано в Севільї в будинку Мартіна де Монтесдока») та датою видання («15 березня 1553»).

Про поширення Першої частини «Хроніки Перу» відомо із заповіту Сьєси: в Медіна-дель-Кампо Хуан де Еспіноса продав сто тридцять екземплярів, в Толедо тридцять — Хуан Санчес де Андраде, і вісім — Дієго Гутієррес з Лос-Ріос-де-Кордоба. Хуан де Касаль із Севільї підрядився продати більше ста екземплярів. Книги були відправлені також в Гондурас і на Санто-Домінго.

Друга частина, 1554 [1877] рік Редагувати

Друга частина Хроніки Перу: «про панування Інків Юпнаків (!) [замість Юпангів]», у всіх наступних виданнях мала назву «Про панування Інків Юпанкі» (Мадрид, 1877) — фундаментальна хроніка про період правління Інків в Перу. Майже вся ця частина, як пізніше зауважив відомий історик Марко Хіменес де ла Еспада, «була по-шахрайському привласнена одним з наших найвідоміших хроністів: літературний злочин, що призвів тих наслідків, що скромний і працьовитий солдат, конкістадор і мандрівник з перших, хто обійшов всю країну, яку описав і вник в усі події, про що розповів у своїй чудовій роботі, який першим, ніж будь-хто інший зумів зрозуміти і впорядкувати загадкові літописи часів, що передують Конкісті, виявився підміненим тим, хто досі мав пальму першості серед тих, хто писав про перуанські старожитності, Інкою Ґарсіласо де ла Веґа для складання його власних Справжніх коментарів».

Про «Панування інків» Рауль Поррас Барренечеа сказав: «Захоплює, як у таку бурхливу пору, якою були роки з 1548 по 1550, коли Сьєса знаходився в Перу, він зміг написати роботу настільки ґрунтовну, так надійно і достовірно документовану, і такої зрілості, про історію і установлення інків. Історія інків народилася дорослою у Сьєси. Ніхто не може заперечувати його першість щодо інкської держави. Історія кастильського хроніста одразу ввела інків у всесвітню історію».

Ця частина не була видана за життя автора, і як зазначив Сьєса у своєму заповіті: «Також наказую, щоб іншу книгу, написану мною, яка містить хроніку про інків і про тих, хто відкрив і завоював Перу, що якщо хтось із моїх душоприказників захоче її видати, то нехай візьме її і скористається нею, і отримає вигоду від видання, а якщо вони не захочуть цього, то наказую, щоб її відправили єпископові Чіапа[са] до двору, і віддали її йому із зобов'язанням, щоб він видав її». З невідомих причин єпископ Чіапаса Бартоломе де Лас Касас не зацікавився рукописами Сьєси, після чого вони зникають надовго. Відомо тільки, що рукописи деякий час знаходилися в інквізитора Севільї Андреса Гаско, а потім у королівського хроніста Хуана Паеса де Кастро.

Рукопис бібліотеки Ескоріал Редагувати

Рукопис другої частини книги в XIX столітті зберігався в бібліотеці Ескоріала, і був виданий в 1877 році. У ньому були відсутні кілька глав: перша, друга, більша частина третьої, частина п'ятдесят четвертому (?), і, можливо, п'ятдесят п'ятої.

Рукопис бібліотеки Ватикану Редагувати

Інший рукопис Другої частини Хроніки виявила в 1980-х роках дослідниця Франческа Канту в Апостольській Бібліотеці Ватикану. У Ватиканській рукописи, на першому аркуші тексту, що належить до Другої Частини, не вистачає правої верхньої чверті і, отже, нумерації. Слід зазначити, однак, що наступний лист пронумерований як аркуш 3. У такому випадку, єдиним, відсутньою є лист 1. Покладаючись на середню величину глав Другий Частини, можна було б стверджувати, що глава, з якої утворюється частина великого фрагмента, відповідного лист 2 r.-v. [Лицьова і оборотна сторони], не буде ні головою I, ні главою III, згідно з нумерацією, яку дає Маркос Хіменес де ла Еспада виходячи з того факту, що у главі C [тобто сотої] з Першої частини, Сьєса написав: «Багато з цих індіанців розповідають, як вони почули від своїх старих, що в давні часи був великий потоп і [був він] таким, яким я його описую в третьому розділі Другий Частини. І вони пояснюють, що їх предки з сивої давнини, про чиє походження вони розповідають стільки всяких слів і байок, [і] якщо вони такі, то я неодмінно хочу зупинитися і написати про це, тому що одні кажуть, що вони вийшли з джерела, інших — зі скелі, інші — з озер». Все ж таки можна було б подумати як про правдоподібною помилку при друку (там, де друкар може прочитати «третій» замість «перший») або лише приблизною (або плутаною) цитату самого Сьєси, який у своїй Першої Частини, у розділі LXIII написав: «хоча я багато поусердствовал над цим і розмовляв з мужами вченими і допитливими, я не зміг дізнатися про походження цих [або ж Індіанців Перу] або їх початку, […] хоча у Другій Частини, в першому розділі, я пишу про те, що зміг таки про це дізнатися». Ватиканська рукопис, тим не менш, не дозволяє виявити абсолютну достовірність у зв'язку з цим (хоча є гіпотеза, що загубилися не цілих два розділи Другої Частини, а тільки фрагмент глави I).

У цій же рукописи відсутні два інших аркуша: лист 63 rv, і лист 64 rv. Текст, який відповідає цим двом листам, був відсутній також у копіях, що використовувалися Гонсалесом де ла Росою і Хіменесом де ла Еспада (тобто в рукописі Ескоріал), які у своїх відповідних виданнях переписали без послідовності фрагмент аркуша 65 r. після Глави LIV, ймовірно, неповної (див. лист 62 v). Аранібар за порадою Хіменеса де ла Еспада, що указував на очевидність проблеми, яку представляв у цьому місці текст Сьєси, дав фрагменту, відповідному листу 65 r., власну нумерацію і назву («Глава LV. Про те, як виступив з Куско Тупак Інга, і про перемогу, яка була здобута над кілки»). У зв'язку з чим у главі LIV або LV пропущені відомості про смерть Пачакуті Інги Юпангі.

Власником обох рукописів (Вітаканской і з Ескоріал) був, згідно з реєстрами бібліотек Хосе Санчо Район (Jos Sancho Rayn).

Копії другої частини також зберігаються в Академії Історії Мадрида і в Публічній Бібліотеці Нью-Йорка (Колекція Леннокса).

Третя частина Редагувати

Третя частина — велике оповідання, в якому описується «Відкриття і завоювання Перу», хоча збереглася тільки мала її частина, що стала відомою в 1946 завдяки Лімської газеті «El Mercurio Peruano» і досліднику Рафаелю Лоредо (Rafael Loredo), що виявив її в Бібліотеці Ескоріал (Мадрид, Іспанія), але не всі глави йому тоді вдалося видати, так само як і кілька років потому Кармело Саенс де Санта Марія (Carmelo Senz de Santa Mara). І лише в 1979 в Римі було вийшло у світ повне видання, коли Франческа Канту виявила нову рукопис у Ватиканській бібліотеці (очевидно, вона потрапила туди давно, коли особиста бібліотека королеви Швеції Христини була переправлена в Ватикан). Ця ж дослідниця підготувала повне зібрання творів Сьєси де Леона в Папському Католицькому Університеті в Перу.

Значну частину рукопису також включив у свою «Загальну Історію» Антоніо де Еррера-і-Тордесильяс, оскільки він займав посаду Головного хроніста Індій.

Деякі уривки третьої частини Хроніки були опубліковані Маркосом Хіменесом де ла Еспада в Relaciones Geogrficas de Indias (1897, том IV).

Четверта частина Редагувати

Четверта частина Хроніки: «Громадянські війни в Перу», найбільш велика. Вона ділиться на п'ять книг:

  • «Війна в Салінас», про протистояння Франсиско Пісарро і Дієго де Альмагро, і закінчується його смертю.
  • «Чупасская війна», яка коротко викладає останні роки життя Пісарро, правління Вака де Кастро і розгром Дієго де Альмагро «Молодшого».
  • «Війна в Кіто», в якій розповідається про заколот енкомендеро під командуванням Гонсало Пісарро і смерть віце-короля Бласко Нуньєса Вела.

Ці три книги були видані в XIX столітті, і невідомо, чи закінчив автор дві останні:

  • «Війна в Уаріно».
  • «Війна в Хакіхагуана».

Рукописи двох останніх книг не знайдені. Можливо, передчасна смерть не дозволила йому їх закінчити, але це тільки припущення.

Рукописи Четвертої частини Редагувати

Відома одна рукопис першої книги Четвертої частини — «Війна в Салінас», що знаходиться в бібліотеці Американського Іспанського Товариства (Hispanic Society of America). Інша рукопис у XX столітті зберігалася у маркіза де ла Фуенсанта дель Валье і у Хосе Санчо Району, редакторів видання la Coleccin de Documentos Inditos para la Historia de Espaa.

Рукопис другої книги «Чупасская війна» відноситься до XVI століття і зберігається в Бібліотеці Королівського Палацу в Мадриді.

«Війна в Кіто» відома у двох рукописах: одна — неповна — зберігається в Бібліотеці Королівського Палацу в Мадриді, інша — повна — в Hispanic Society of America. Сучасна копія також зберігається в Нью-Йоркській Публічній бібліотеці (Rich Collection).

Два додатки до Хроніки Редагувати

У Пролозі до Першої частини Хроніки Сьєса повідомляє, що склав також два коментарі до своєї книги:

Закінчивши з цими книгами, з яких складається четверта частина, я зробив два додавання: одне про справи, які трапилися в королівстві Перу після заснування аудієнції, і до моменту, коли президент покинув її. Друге — про його прибуття в [провінцію] Тьєррі-Фірмі. І про смерть чинить Контрерас (los Contreras) єпископу Нікарагуа, і як вони з «тиранічним» задумом увійшли в Панаму, награбували багато золота і срібла. І про битву, даного ним жителями Панами в околицях міста, де багатьох захопили і вбили, а інших віддали під суд. І як повернулися скарби. Завершую я [це друге додавання] описом заколотів в Куско і прихід маршала Алонсо де Альварадо, посланого сеньйорами оідорамі розправитися з ними. І про вступ в цьому королівстві на посаду віце-короля ясновельможного і вельми розважливого людини дона Антоніо де Мендоса (Antonio de Mendoςa).

- Сьєса де Леон, Педро. Хроніка Перу. Частина Перша. Пролог автора.

Вважається, що він все ж не встиг написати цих коментарів, тому що в заповіті він згадав про необхідність зберігати протягом 15 років три книги Четвертої частини (вони ж відомі і зараз), але не повідомив про четвертою і п'ятою книгах Четвертої частини і двох поповнення.

Видання Редагувати

Українське електронне видання російською мовою Редагувати

Титульний аркуш електронної версії українського видання (російською мовою) Першої частини «Хроніки Перу», 2008–2009.

Іншими мовами Редагувати

  • Parte primera de la Chrnica del Per. Que tracta la demarcacin de sus prouincias: la descripcin dellas. Las fundaciones de las nuevas ciudades, los ritos y costumbres de los Indios, y otras cosas estraas dignas de ser sabidas …, por Martn de Montesdoca, Sevilla, 1553.
  • La Chrnica del Per nuevamente escrita por …, Martn Nucio, Amberes, 1554. Parte primera de la Chrnica del Per … Aadiose de nueuo la description y traga de todas las Indias, con una tabla alphabetica de las materias principales en ella contenidas … Juan Steelsio, Amberes [al fin, Impresso en Anvers por Iuan Lacio MDLIIII], 1554 .
  • Parte primera de la Chrnica del Per … Por Juan Bellero, a la ensea del Salmn, Amberes [al fin: Impresso en Anvers por Iuan Lacio MDLIIII], 1554.
  • La historia de los incas o Segunda parte de la Crnica del Per, versin y prlogo de Manuel Gonzlez de la Rosa, Kegan Paul, Trench, Trubner & Co., Londres [edicin que no lleg a circular; existen al menos dos ejemplares en pruebas, uno de ellos en la Biblioteca Nacional de Madrid, y otro en la de la Universidad de Yale], 1873.
  • Segunda parte de La crnica del Per: que trata del seoro de los Incas yupanquis y de sus grandes hechos y gobernacin escrita por Pedro de Cieza de Len. Ed. y prl. de Marcos Jimnez de la Espada, Biblioteca Hispano-Ultramarina, la publica Marcos Jimnez de la Espada, Madrid, Imprenta Manuel Gins Hernndez, 1880, 279, 140 pp.
  • Seoro de los Incas, ed. y est. prel. de Carlos Aranbar, Instituto de Estudios Peruanos, Lima, 1967.
  • En Obras completas, ed. y est. de Carmelo Senz de Santa Mara, Consejo Superior de Investigaciones Cientficas, Instituto Gonzalo Fernndez de Oviedo, Madrid, 1984.
  • Cronica del Per. Segunda parte, ed. prl. y notas de Francesca Cant, Pontificia Universidad Catlica del Per y Academia Nacional de la Historia, Lima, 1985.
  • Pedro de Cieza de Leon e il «Descubrimiento y Conquista del Peru», ed. y est. prel. de Francesca Cant, Istituto Storico Italiano per l'et Moderna e Contemporanea, Roma, 1979.
  • Cronica del Per. Tercera parte, ed. prl. y notas de Francesca Cant, Pontificia Universidad Catlica del Per y Academia Nacional de la Historia, Lima, 1987.
  • Guerras civiles del Peru …, I. Guerra de las Salinas, publicada … conforme al manuscrito coetneo propiedad de los seores Marqus de la Fuensanta del Valle y D. Jos Sancho Rayn, Coleccin de Documentos Inditos para la Historia de Espaa, T., LXVIII, 1877.
  • Tercero Libro de las Guerras Civiles del Peru, el cual se llama la Guerra de Quito …, ed. y est. prel. de Marcos Jimnez de la Espada, Biblioteca HispanoUltramarina, Madrid [edicin incompleta, slo considera 53 captulos provenientes del manuscrito incompleto existente en la Biblioteca de Palacio Real de Madrid], 1877.
  • Guerras civiles del Per … II. Guerra de Chupas, publicada … conforme al manuscrito coetneo propiedad de los seores Marqus de la Fuensanta del Valle y D. Jos Sancho Rayn, Coleccin de Documentos Inditos para la Historia de Espaa, T. LXXVI, Madrid, 1881.
  • Guerra de Quito …, ed. de M. Serrano y Sanz, Nueva Biblioteca de Autores Espaoles, T. 15, Madrid, 1909.
  • Cronica del Per. Cuarta parte, vol. I., Guerra de las Salinas, ed. y est. prel. de Pedro Gubovich, Pontificia Universidad Catlica del Per y Academia Nacional de la Historia, Lima, 1991.
  • Cronica del Per. Cuarta parte, vol. II, Guerra de Chupas, ed. y est. prel de Gabriela Benavides de Rivero, Pontificia Universidad Catlica del Per y Academia Nacional de la Historia, Lima, 1994.
  • Cronica del Per. Cuarta parte, vol. III, Guerra de Quito, edicin y est. prel. de Laura Gutirrez Arbul, Pontificia Universidad Catlica del Per y Academia Nacional de la Historia, Lima, 1994.
  • Cieza de Leon, Pedro. Descubrimiento y conquista del Per. Edicin de Carmelo Senz de Santa Mara. Madrid: Dastin Historia, 2000.

Бібліографія Редагувати

  • Куприенко С.А. Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — ISBN 978-617-7085-03-3.
  • Купрієнко С.А. Суспільно-господарський устрій імперії інків Тавантінсуйу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : 07.00.02 / Купрієнко Сергій Анатолійович ; КНУ імені Тараса Шевченка. — К. : ЛОГОС, 2013. — 20 с.
  • Купрієнко C. А. «Хроніка Перу» Педро де Сьєса де Леона: джерелознавчий аналіз. : [ 11 жовтня 2013] : [ ][] // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія : журнал. — К., 2011. — Вип. 105. — С. 23–26. — ISSN 1728-2640.
  • Куприенко C. А. Хроника Перу» Педро де Сьеса де Леона: источниковедческий анализ. : [ ][рос.] // Научная конференция XVII Сергеевские чтения : конференция. — М., 2011. — С. 59–60.
  • Хосе Роберто Паес. Педро Сьеса де Леон. — kuprienko.info/jose-roberto-paez-pedro-cieza-de-leon-fragmentos /. www.kuprienko.info (А. Скромницький) (23 листопада 2009). — Скорочений переклад В. Н. Талах з іспанського видання «Biblioteca Ecuatoriana Mnima. Cronistas coloniales. Segunda Parte». Quito — Ecuador, 1960. pp.33-50.
  • Ral Aguilar Rodas. Pedro de Cieza de Len y la historia de Colombia. — www.dialnet.uniroja.es (2000). — Boletn de historia y antigedades, ISSN 0006-6303, Vol. 87, N 810, 2000, pags. 561–590.
  • F. Esteve Barba. Historiografia Indiana (Grandes Manuales) — 2-е вид. — Madrid: Gredos, 1964. — 756 с. — ISBN 84-249-3113-0.
  • Garrain Villi, Luis Jos. Extremadura y Amrica. Prncipe de los cronistas de Indias — Mrida: Extremadura Enclave 92, 1991.
  • Gutierrez Macias, Valeriano. Por tierras de la Baja Extremadura — Cceres, 1978.
  • Gonzlez Porto-Bompiani. Diccionario literario de obras y personajes de todos los tiempos y de todos los pases — Barcelona: Montaner y Simn, 1959.

Примітки Редагувати

  1. Pedro de Cieza de León. (2005). Cronica del Peru. El Senorio de los Incas. Fundación Biblioteca Ayacucho. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 30 листопада 2009. 
  2. ↑ Хосе Роберто Паэс. (23 листопада 2009). Педро Сьеса де Леон. www.kuprienko.info (А. Скромницкий). Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 листопада 2009. 
  3. Gutiérrez Macías, Valeriano. (1992). Pedro Cieza de Leon. Conquistador y etnografo. Extremeno y gran conquista del Peru. www.chde.org. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 27 вересня 2009. 
  4. ↑ Pedro de Cieza de León. (2005). Cronica del Peru. El Senorio de los Incas. Fundación Biblioteca Ayacucho. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 30 листопада 2009. 
  5. Сьєса де Леон, Педро. Хроника Перу. Часть Первая. — Киев, 2008 (пер. А. Скромницкий)
  6. Rodolfo Pérez Pimentel. (8 січня 2007). Pedro Cieza de Leon. www.chde.org. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 27 вересня 2009. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сьєса де Леон
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hronika Peru abo Peruanska hronika isp Parte Primera de la Cronica del Peru fundamentalnij tvir z istoriyi ta geografiyi Pivdennoyi Ameriki XVI stolittya Avtor knigi ispanskij istorik Pedro de Syesa de Leon Kniga skladayetsya z chotiroh chastin visim tomiv i stanovit priblizno 8000 arkushiv rozmiru 13 16 dyujmiv Vpershe Persha chastina bula opublikovana 15 bereznya 1553 roku Persha chastina Hroniki Peru Avtor Pedro de Syesa de LeonNazva movoyu originalu Parte Primera de la Cronica del PeruMova ispanskaSeriya Chronicle of PerudZhanr hronika istoriyaVidano 1553 Sevilya Ispaniya 1554 Antverpen Belgiya 2008 Ukrayina 2009 Ukrayina Rosiya Meksika Persha chastina Hroniki Peru u VikishovishiU knizi navedeni opisi velikoyi kilkosti indianskih etnosiv ta yih mov u tomu chisli navedena dokolumbova istoriya Ameriki Vidomosti z Hroniki Peru stali najvazhlivishim dzherelom z istoriyi Imperiyi inkiv dlya bilshosti piznishih istorikiv yaki chasto ne vkazuvali dzherela osoblivo ce vidnositsya do rukopisiv opublikovanih pislya smerti avtora v 1554 roci Blas Valera Hose de Akosta Inka Garsilaso de la Vega Antonio de Errera U knizi vpershe povidomlyayetsya pro geoglifi Naski i grandiozni sporudi Tiuanako pro arheologichni pam yatki doinkskogo chasu roztashovanih v provinciyah Chimu Guamachuko Chachapoyas Kolya ta in a takozh ryad mist Kusko Uchuj Kosko Pachakamak Ilo Pasto ta bagato inshih Zasnuvannya pershih ispanskih mist v Peru Hronika Peru Glava VIII 1553 Budivnictvo fortechnih muriv Hronika Peru Glava XII 1553 Spilkuvannya indianciv z diyavolom Hronika Peru Glava XV 1553 Lyudski zhertvoprinoshennya indianciv Hronika Peru Glava XIX 1553 Pershe yevropejske zobrazhennya Inkiv Hronika Peru Glava XXXVIII 1553 Zhittya indianciv Hronika Peru Glava XLIV 1553 Pokloninnya indianciv velikomu Smaragdu Hronika Peru Glava L 1553 Nebesna kara sho vpala vognem na indianciv Hronika Peru Glava LII 1553 Misto Kusko Hronika Peru Glava XCII 1553 Panorama mista i sribnih kopalen v Potosi Hronika Peru Glava CIX 1553 Pershe v Yevropi zobrazhennya pivdennoamerikanskih verblyuzhih Pershe zobrazhennya ozera Titikaka Zmist 1 Hronika Peru 1 1 Istoriya nazvi 1 2 Avtor 2 Zbir vidomostej dlya Hroniki 3 Persha publikaciya 4 Struktura Hroniki 4 1 Persha chastina 1553 4 2 Druga chastina 1554 1877 rik 4 2 1 Rukopis biblioteki Eskorial 4 2 2 Rukopis biblioteki Vatikanu 4 3 Tretya chastina 4 4 Chetverta chastina 4 4 1 Rukopisi Chetvertoyi chastini 4 5 Dva dodatki do Hroniki 5 Vidannya 5 1 Ukrayinske elektronne vidannya rosijskoyu movoyu 5 2 Inshimi movami 6 Bibliografiya 7 Primitki 8 Posilannya Hronika Peru RedaguvatiIstoriya nazvi Redaguvati Yak zaznachiv doslidnik Matikorena nazvoyu vsogo tvoru malo stati Historia de la tierra del Per Istoriya zemli Peru yak viplivalo z kontraktu ukladenogo avtorom z vidavnictvom z privodu vipusku pershoyi chastini ale v procesi vidannya vsya kniga otrimuvala nazvu Crnica del Per 1 Ce zh nazva navedeno v Prolozi Pershoyi chastini Avtor Redaguvati Dokladnishe Pedro Syesa de LeonVluchno nazvanij providnim hronistom Indij Pedro Syesa de Leon dilit cyu pershist z kapitanom donom Gonsalo Fernandesom de Ovyedo i Valdesom yakij dvichi peretnuvshi Okean pislya titanichnih viprobuvan i prac donis yak napisav don Hulio Dehador do Ispaniyi i do vsiyeyi Yevropi prirodni chudesa Ameriki istoriyu Konkisti a takozh namiri i interesi tih hto doviv yiyi do kincya 2 Za svoye korotke zhittya vin napisav rozlogij tvir sho ye fundamentalnim u pitanni vivchennya istoriyi Pivdennoyi Ameriki Zbir vidomostej dlya Hroniki RedaguvatiBuduchi odnochasno soldatom mandrivnikom svyashenikom i vchenim Syesa de Leon namagavsya gruntovno dovidatisya pro bud yaku podiyu vikoristovuyuchi ne tilki dokumenti a j vlasni sposterezhennya i opituvannya miscevogo naselennya Pri comu praktichno zavzhdi vin navodiv rizni tochki zoru yak prostonarodni dumki tak i znannya fahivciv svoyeyi spravi abo odnu yaksho vona bula bilsh dostovirnoyu vse ce stavit robotu Syesa de Leona v osoblivij ryad knig sho zaslugovuyut doviri i ye cinnim dzherelom dlya suchasnih vchenih Avtora yakogo vidriznyav rozmirenij i vivirenij ritm rozpovidi mozhna vvazhati chudovim opovidachem z yasno virazhenim kritichnim metodom koli vin ne vagayuchis zayavlyaye pro bezzakonnya sho tvorilisya ispancyami po vidnoshennyu do indianciv Vin zhe ospivuye civilne religijne i vijskove mistectvo Imperiyi inkiv nbsp Po pravdi kazhuchi malo narodiv u sviti po moyemu mali krashe pravlinnya nizh u Inkiv nbsp Syesa de Leon Pedro Hronika Peru Chastina Persha Glava LXI Syesa ne volodiv miscevimi indianskimi movami hocha i znav bagato sliv ale v nogo buli chudovi pomichniki i poradniki v comu pitanni napriklad chernec Domingo de Santo Tomas sklav pershu gramatiku a takozh slovnik movi kechua Jogo roboti vvazhayutsya najbilsh originalnimi i najbilsh vazhlivimi pro Ameriku z koli nebud napisanih v ispanskij istoriografiyi tvir avtora osoblivogo plidnogo vchenogo i nevtomnogo sposterigacha 3 U toj zhe chas Syesu de Leona inshij hronist Pedro Pisarro yakij opublikuvav svoyu hroniku cherez 20 rokiv pislya Syesi zvinuvachuvav u tomu sho toj zajmavsya zborom informaciyi v osib yaki bazhayuchi potrapiti v hroniku platili po 200 300 dukativ a takozh sho Syesa ne na vlasni ochi bachiv sho vidbuvayetsya a tilki diznavavsya z vust inshih lyudej oskilki yak dodav Pedro Pisarro po pravdi ya ne znayu togo shob vin buv z tih pershih sho prijshli v ce korolivstvo 4 Persha publikaciya RedaguvatiKniga opublikovana v Sevilyi u vidavnictvi Martina Montesa de Oka inodi Martin de Montesdeoka v kilkosti 1050 abo 1100 primirnikiv nosit nazvu yaka poyasnyuye pro sho v nij pide mova Persha chastina Hroniki Peru sho rozpovidaye pro vstanovlennya kordoniv provincij yih opis pro zakladennya novih mist pro tradiciyi i zvichayi indianciv i pro inshi gidni zgadki rechi Vikonana Pedro de Syesa de Leonom zhitelem Sevilyi 1553 5 U vidanni ye vigraviruvani iniciali gravyuri i vstavleni vinyetki Struktura Hroniki RedaguvatiSama Hronika Peru chudovo splanovana i strukturovana skladayetsya z chotiroh chastin Persha chastina 1553 Redaguvati Persha chastina Hroniki skladayetsya iz zagalnogo geografichnogo oglyadu opisu zvichayiv indianciv i pro zasnuvannya ispancyami mist v Peru Popajyane Charkase i Chili U svoyu chergu Persha chastina dilitsya na Titulnij arkush Storinka napisana princom Filipom ta pidpisana Huanom Vaskesom Tochno taka zh storinka tobto povtoryuyetsya dvichi ale tekst za rozmirom ne odnakovij Posvyachennya princu Filipu Peredmova avtora prolog u nomu navoditsya korotkij zmist knigi a takozh privedeno podil knigi na chastini i podani nazvi vsih knig i chastin Zmist Pershoyi chastini perelik 121 glav Spisok pomilok i pomilok viyavlenih u vidanni Tekst sho skladayetsya z 121 golovi U kinci tekstu navedena informaciya pro vidavcya nadrukovano v Sevilyi v budinku Martina de Montesdoka ta datoyu vidannya 15 bereznya 1553 Pro poshirennya Pershoyi chastini Hroniki Peru vidomo iz zapovitu Syesi v Medina del Kampo Huan de Espinosa prodav sto tridcyat ekzemplyariv v Toledo tridcyat Huan Sanches de Andrade i visim Diyego Gutiyerres z Los Rios de Kordoba Huan de Kasal iz Sevilyi pidryadivsya prodati bilshe sta ekzemplyariv Knigi buli vidpravleni takozh v Gonduras i na Santo Domingo 2 Druga chastina 1554 1877 rik Redaguvati Druga chastina Hroniki Peru pro panuvannya Inkiv Yupnakiv zamist Yupangiv u vsih nastupnih vidannyah mala nazvu Pro panuvannya Inkiv Yupanki Madrid 1877 fundamentalna hronika pro period pravlinnya Inkiv v Peru Majzhe vsya cya chastina yak piznishe zauvazhiv vidomij istorik Marko Himenes de la Espada bula po shahrajskomu privlasnena odnim z nashih najvidomishih hronistiv literaturnij zlochin sho prizviv tih naslidkiv sho skromnij i pracovitij soldat konkistador i mandrivnik z pershih hto obijshov vsyu krayinu yaku opisav i vnik v usi podiyi pro sho rozpoviv u svoyij chudovij roboti yakij pershim nizh bud hto inshij zumiv zrozumiti i vporyadkuvati zagadkovi litopisi chasiv sho pereduyut Konkisti viyavivsya pidminenim tim hto dosi mav palmu pershosti sered tih hto pisav pro peruanski starozhitnosti Inkoyu Garsilaso de la Vega dlya skladannya jogo vlasnih Spravzhnih komentariv 6 Pro Panuvannya inkiv Raul Porras Barrenechea skazav Zahoplyuye yak u taku burhlivu poru yakoyu buli roki z 1548 po 1550 koli Syesa znahodivsya v Peru vin zmig napisati robotu nastilki gruntovnu tak nadijno i dostovirno dokumentovanu i takoyi zrilosti pro istoriyu i ustanovlennya inkiv Istoriya inkiv narodilasya dorosloyu u Syesi Nihto ne mozhe zaperechuvati jogo pershist shodo inkskoyi derzhavi Istoriya kastilskogo hronista odrazu vvela inkiv u vsesvitnyu istoriyu 2 Cya chastina ne bula vidana za zhittya avtora i yak zaznachiv Syesa u svoyemu zapoviti Takozh nakazuyu shob inshu knigu napisanu mnoyu yaka mistit hroniku pro inkiv i pro tih hto vidkriv i zavoyuvav Peru sho yaksho htos iz moyih dushoprikaznikiv zahoche yiyi vidati to nehaj vizme yiyi i skoristayetsya neyu i otrimaye vigodu vid vidannya a yaksho voni ne zahochut cogo to nakazuyu shob yiyi vidpravili yepiskopovi Chiapa sa do dvoru i viddali yiyi jomu iz zobov yazannyam shob vin vidav yiyi 4 Z nevidomih prichin yepiskop Chiapasa Bartolome de Las Kasas ne zacikavivsya rukopisami Syesi pislya chogo voni znikayut nadovgo Vidomo tilki sho rukopisi deyakij chas znahodilisya v inkvizitora Sevilyi Andresa Gasko a potim u korolivskogo hronista Huana Paesa de Kastro Rukopis biblioteki Eskorial Redaguvati Rukopis drugoyi chastini knigi v XIX stolitti zberigavsya v biblioteci Eskoriala i buv vidanij v 1877 roci U nomu buli vidsutni kilka glav persha druga bilsha chastina tretoyi chastina p yatdesyat chetvertomu i mozhlivo p yatdesyat p yatoyi Rukopis biblioteki Vatikanu Redaguvati Inshij rukopis Drugoyi chastini Hroniki viyavila v 1980 h rokah doslidnicya Francheska Kantu v Apostolskij Biblioteci Vatikanu U Vatikanskij rukopisi na pershomu arkushi tekstu sho nalezhit do Drugoyi Chastini ne vistachaye pravoyi verhnoyi chverti i otzhe numeraciyi Slid zaznachiti odnak sho nastupnij list pronumerovanij yak arkush 3 U takomu vipadku yedinim vidsutnoyu ye list 1 Pokladayuchis na serednyu velichinu glav Drugij Chastini mozhna bulo b stverdzhuvati sho glava z yakoyi utvoryuyetsya chastina velikogo fragmenta vidpovidnogo list 2 r v Licova i oborotna storoni ne bude ni golovoyu I ni glavoyu III zgidno z numeraciyeyu yaku daye Markos Himenes de la Espada vihodyachi z togo faktu sho u glavi C tobto sotoyi z Pershoyi chastini Syesa napisav Bagato z cih indianciv rozpovidayut yak voni pochuli vid svoyih starih sho v davni chasi buv velikij potop i buv vin takim yakim ya jogo opisuyu v tretomu rozdili Drugij Chastini I voni poyasnyuyut sho yih predki z sivoyi davnini pro chiye pohodzhennya voni rozpovidayut stilki vsyakih sliv i bajok i yaksho voni taki to ya neodminno hochu zupinitisya i napisati pro ce tomu sho odni kazhut sho voni vijshli z dzherela inshih zi skeli inshi z ozer Vse zh taki mozhna bulo b podumati yak pro pravdopodibnoyu pomilku pri druku tam de drukar mozhe prochitati tretij zamist pershij abo lishe pribliznoyu abo plutanoyu citatu samogo Syesi yakij u svoyij Pershoyi Chastini u rozdili LXIII napisav hocha ya bagato pouserdstvoval nad cim i rozmovlyav z muzhami vchenimi i dopitlivimi ya ne zmig diznatisya pro pohodzhennya cih abo zh Indianciv Peru abo yih pochatku hocha u Drugij Chastini v pershomu rozdili ya pishu pro te sho zmig taki pro ce diznatisya Vatikanska rukopis tim ne mensh ne dozvolyaye viyaviti absolyutnu dostovirnist u zv yazku z cim hocha ye gipoteza sho zagubilisya ne cilih dva rozdili Drugoyi Chastini a tilki fragment glavi I U cij zhe rukopisi vidsutni dva inshih arkusha list 63 rv i list 64 rv Tekst yakij vidpovidaye cim dvom listam buv vidsutnij takozh u kopiyah sho vikoristovuvalisya Gonsalesom de la Rosoyu i Himenesom de la Espada tobto v rukopisi Eskorial yaki u svoyih vidpovidnih vidannyah perepisali bez poslidovnosti fragment arkusha 65 r pislya Glavi LIV jmovirno nepovnoyi div list 62 v Aranibar za poradoyu Himenesa de la Espada sho ukazuvav na ochevidnist problemi yaku predstavlyav u comu misci tekst Syesi dav fragmentu vidpovidnomu listu 65 r vlasnu numeraciyu i nazvu Glava LV Pro te yak vistupiv z Kusko Tupak Inga i pro peremogu yaka bula zdobuta nad kilki U zv yazku z chim u glavi LIV abo LV propusheni vidomosti pro smert Pachakuti Ingi Yupangi Vlasnikom oboh rukopisiv Vitakanskoj i z Eskorial buv zgidno z reyestrami bibliotek Hose Sancho Rajon Jos Sancho Rayn Kopiyi drugoyi chastini takozh zberigayutsya v Akademiyi Istoriyi Madrida i v Publichnij Biblioteci Nyu Jorka Kolekciya Lennoksa Tretya chastina Redaguvati Tretya chastina velike opovidannya v yakomu opisuyetsya Vidkrittya i zavoyuvannya Peru hocha zbereglasya tilki mala yiyi chastina sho stala vidomoyu v 1946 zavdyaki Limskoyi gazeti El Mercurio Peruano i doslidniku Rafaelyu Loredo Rafael Loredo sho viyaviv yiyi v Biblioteci Eskorial Madrid Ispaniya ale ne vsi glavi jomu todi vdalosya vidati tak samo yak i kilka rokiv potomu Karmelo Saens de Santa Mariya Carmelo Senz de Santa Mara I lishe v 1979 v Rimi bulo vijshlo u svit povne vidannya koli Francheska Kantu viyavila novu rukopis u Vatikanskij biblioteci ochevidno vona potrapila tudi davno koli osobista biblioteka korolevi Shveciyi Hristini bula perepravlena v Vatikan Cya zh doslidnicya pidgotuvala povne zibrannya tvoriv Syesi de Leona v Papskomu Katolickomu Universiteti v Peru Znachnu chastinu rukopisu takozh vklyuchiv u svoyu Zagalnu Istoriyu Antonio de Errera i Tordesilyas oskilki vin zajmav posadu Golovnogo hronista Indij Deyaki urivki tretoyi chastini Hroniki buli opublikovani Markosom Himenesom de la Espada v Relaciones Geogrficas de Indias 1897 tom IV Chetverta chastina Redaguvati Chetverta chastina Hroniki Gromadyanski vijni v Peru najbilsh velika Vona dilitsya na p yat knig Vijna v Salinas pro protistoyannya Fransisko Pisarro i Diyego de Almagro i zakinchuyetsya jogo smertyu Chupasskaya vijna yaka korotko vikladaye ostanni roki zhittya Pisarro pravlinnya Vaka de Kastro i rozgrom Diyego de Almagro Molodshogo Vijna v Kito v yakij rozpovidayetsya pro zakolot enkomendero pid komanduvannyam Gonsalo Pisarro i smert vice korolya Blasko Nunyesa Vela Ci tri knigi buli vidani v XIX stolitti i nevidomo chi zakinchiv avtor dvi ostanni Vijna v Uarino Vijna v Hakihaguana Rukopisi dvoh ostannih knig ne znajdeni Mozhlivo peredchasna smert ne dozvolila jomu yih zakinchiti ale ce tilki pripushennya Rukopisi Chetvertoyi chastini Redaguvati Vidoma odna rukopis pershoyi knigi Chetvertoyi chastini Vijna v Salinas sho znahoditsya v biblioteci Amerikanskogo Ispanskogo Tovaristva Hispanic Society of America Insha rukopis u XX stolitti zberigalasya u markiza de la Fuensanta del Vale i u Hose Sancho Rajonu redaktoriv vidannya la Coleccin de Documentos Inditos para la Historia de Espaa Rukopis drugoyi knigi Chupasskaya vijna vidnositsya do XVI stolittya i zberigayetsya v Biblioteci Korolivskogo Palacu v Madridi Vijna v Kito vidoma u dvoh rukopisah odna nepovna zberigayetsya v Biblioteci Korolivskogo Palacu v Madridi insha povna v Hispanic Society of America Suchasna kopiya takozh zberigayetsya v Nyu Jorkskij Publichnij biblioteci Rich Collection Dva dodatki do Hroniki Redaguvati U Prolozi do Pershoyi chastini Hroniki Syesa povidomlyaye sho sklav takozh dva komentari do svoyeyi knigi Zakinchivshi z cimi knigami z yakih skladayetsya chetverta chastina ya zrobiv dva dodavannya odne pro spravi yaki trapilisya v korolivstvi Peru pislya zasnuvannya audiyenciyi i do momentu koli prezident pokinuv yiyi Druge pro jogo pributtya v provinciyu Tyerri Firmi I pro smert chinit Kontreras los Contreras yepiskopu Nikaragua i yak voni z tiranichnim zadumom uvijshli v Panamu nagrabuvali bagato zolota i sribla I pro bitvu danogo nim zhitelyami Panami v okolicyah mista de bagatoh zahopili i vbili a inshih viddali pid sud I yak povernulisya skarbi Zavershuyu ya ce druge dodavannya opisom zakolotiv v Kusko i prihid marshala Alonso de Alvarado poslanogo senjorami oidorami rozpravitisya z nimi I pro vstup v comu korolivstvi na posadu vice korolya yasnovelmozhnogo i velmi rozvazhlivogo lyudini dona Antonio de Mendosa Antonio de Mendosa Syesa de Leon Pedro Hronika Peru Chastina Persha Prolog avtora Vvazhayetsya sho vin vse zh ne vstig napisati cih komentariv tomu sho v zapoviti vin zgadav pro neobhidnist zberigati protyagom 15 rokiv tri knigi Chetvertoyi chastini voni zh vidomi i zaraz ale ne povidomiv pro chetvertoyu i p yatoyu knigah Chetvertoyi chastini i dvoh popovnennya Vidannya RedaguvatiUkrayinske elektronne vidannya rosijskoyu movoyu Redaguvati nbsp Titulnij arkush elektronnoyi versiyi ukrayinskogo vidannya rosijskoyu movoyu Pershoyi chastini Hroniki Peru 2008 2009 Pedro de Sesa de Leon 24 lipnya 2008 Hronika Peru Chast Pervaya www kuprienko info Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 27 veresnya 2009 Pedro de Sesa de Leon 14 sichnya 2009 Hronika Peru Chast Vtoraya Vladychestvo Inkov www kuprienko info Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 12 listopada 2009 Inshimi movami Redaguvati Golovni vidannya tvorivParte primera de la Chrnica del Per Que tracta la demarcacin de sus prouincias la descripcin dellas Las fundaciones de las nuevas ciudades los ritos y costumbres de los Indios y otras cosas estraas dignas de ser sabidas por Martn de Montesdoca Sevilla 1553 La Chrnica del Per nuevamente escrita por Martn Nucio Amberes 1554 Parte primera de la Chrnica del Per Aadiose de nueuo la description y traga de todas las Indias con una tabla alphabetica de las materias principales en ella contenidas Juan Steelsio Amberes al fin Impresso en Anvers por Iuan Lacio MDLIIII 1554 Parte primera de la Chrnica del Per Por Juan Bellero a la ensea del Salmn Amberes al fin Impresso en Anvers por Iuan Lacio MDLIIII 1554 La historia de los incas o Segunda parte de la Crnica del Per versin y prlogo de Manuel Gonzlez de la Rosa Kegan Paul Trench Trubner amp Co Londres edicin que no lleg a circular existen al menos dos ejemplares en pruebas uno de ellos en la Biblioteca Nacional de Madrid y otro en la de la Universidad de Yale 1873 Segunda parte de La crnica del Per que trata del seoro de los Incas yupanquis y de sus grandes hechos y gobernacin escrita por Pedro de Cieza de Len Ed y prl de Marcos Jimnez de la Espada Biblioteca Hispano Ultramarina la publica Marcos Jimnez de la Espada Madrid Imprenta Manuel Gins Hernndez 1880 279 140 pp Seoro de los Incas ed y est prel de Carlos Aranbar Instituto de Estudios Peruanos Lima 1967 En Obras completas ed y est de Carmelo Senz de Santa Mara Consejo Superior de Investigaciones Cientficas Instituto Gonzalo Fernndez de Oviedo Madrid 1984 Cronica del Per Segunda parte ed prl y notas de Francesca Cant Pontificia Universidad Catlica del Per y Academia Nacional de la Historia Lima 1985 Pedro de Cieza de Leon e il Descubrimiento y Conquista del Peru ed y est prel de Francesca Cant Istituto Storico Italiano per l et Moderna e Contemporanea Roma 1979 Cronica del Per Tercera parte ed prl y notas de Francesca Cant Pontificia Universidad Catlica del Per y Academia Nacional de la Historia Lima 1987 Guerras civiles del Peru I Guerra de las Salinas publicada conforme al manuscrito coetneo propiedad de los seores Marqus de la Fuensanta del Valle y D Jos Sancho Rayn Coleccin de Documentos Inditos para la Historia de Espaa T LXVIII 1877 Tercero Libro de las Guerras Civiles del Peru el cual se llama la Guerra de Quito ed y est prel de Marcos Jimnez de la Espada Biblioteca HispanoUltramarina Madrid edicin incompleta slo considera 53 captulos provenientes del manuscrito incompleto existente en la Biblioteca de Palacio Real de Madrid 1877 Guerras civiles del Per II Guerra de Chupas publicada conforme al manuscrito coetneo propiedad de los seores Marqus de la Fuensanta del Valle y D Jos Sancho Rayn Coleccin de Documentos Inditos para la Historia de Espaa T LXXVI Madrid 1881 Guerra de Quito ed de M Serrano y Sanz Nueva Biblioteca de Autores Espaoles T 15 Madrid 1909 Cronica del Per Cuarta parte vol I Guerra de las Salinas ed y est prel de Pedro Gubovich Pontificia Universidad Catlica del Per y Academia Nacional de la Historia Lima 1991 Cronica del Per Cuarta parte vol II Guerra de Chupas ed y est prel de Gabriela Benavides de Rivero Pontificia Universidad Catlica del Per y Academia Nacional de la Historia Lima 1994 Cronica del Per Cuarta parte vol III Guerra de Quito edicin y est prel de Laura Gutirrez Arbul Pontificia Universidad Catlica del Per y Academia Nacional de la Historia Lima 1994 Cieza de Leon Pedro Descubrimiento y conquista del Per Edicin de Carmelo Senz de Santa Mara Madrid Dastin Historia 2000 Bibliografiya RedaguvatiKuprienko S A Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Kupriyenko S A Suspilno gospodarskij ustrij imperiyi inkiv Tavantinsuju avtoref dis na zdobuttya nauk stupenya kand istor nauk 07 00 02 Kupriyenko Sergij Anatolijovich KNU imeni Tarasa Shevchenka K LOGOS 2013 20 s Kupriyenko C A Hronika Peru Pedro de Syesa de Leona dzhereloznavchij analiz arh 11 zhovtnya 2013 Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Istoriya zhurnal K 2011 Vip 105 S 23 26 ISSN 1728 2640 Kuprienko C A Hronika Peru Pedro de Sesa de Leona istochnikovedcheskij analiz ros Nauchnaya konferenciya XVII Sergeevskie chteniya konferenciya M 2011 S 59 60 Hose Roberto Paes Pedro Sesa de Leon kuprienko info jose roberto paez pedro cieza de leon fragmentos www kuprienko info A Skromnickij 23 listopada 2009 Skorochenij pereklad V N Talah z ispanskogo vidannya Biblioteca Ecuatoriana Mnima Cronistas coloniales Segunda Parte Quito Ecuador 1960 pp 33 50 Ral Aguilar Rodas Pedro de Cieza de Len y la historia de Colombia www dialnet uniroja es 2000 Boletn de historia y antigedades ISSN 0006 6303 Vol 87 N 810 2000 pags 561 590 F Esteve Barba Historiografia Indiana Grandes Manuales 2 e vid Madrid Gredos 1964 756 s ISBN 84 249 3113 0 Garrain Villi Luis Jos Extremadura y Amrica Prncipe de los cronistas de Indias Mrida Extremadura Enclave 92 1991 Gutierrez Macias Valeriano Por tierras de la Baja Extremadura Cceres 1978 Gonzlez Porto Bompiani Diccionario literario de obras y personajes de todos los tiempos y de todos los pases Barcelona Montaner y Simn 1959 Primitki Redaguvati Pedro de Cieza de Leon 2005 Cronica del Peru El Senorio de los Incas Fundacion Biblioteca Ayacucho Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 30 listopada 2009 a b v Hose Roberto Paes 23 listopada 2009 Pedro Sesa de Leon www kuprienko info A Skromnickij Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 listopada 2009 Gutierrez Macias Valeriano 1992 Pedro Cieza de Leon Conquistador y etnografo Extremeno y gran conquista del Peru www chde org Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 27 veresnya 2009 a b Pedro de Cieza de Leon 2005 Cronica del Peru El Senorio de los Incas Fundacion Biblioteca Ayacucho Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 30 listopada 2009 Syesa de Leon Pedro Hronika Peru Chast Pervaya Kiev 2008 per A Skromnickij Rodolfo Perez Pimentel 8 sichnya 2007 Pedro Cieza de Leon www chde org Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 27 veresnya 2009 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Syesa de LeonA Skromnickij 26 bereznya 2009 Spisok istorikov i hronistov XVI XVII vekov po Yuzhnoj Amerike Biografii Bibliografiya Istochniki www kuprienko info Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 27 veresnya 2009 Pedro de Cieza de Leon 4 kvitnya 2009 Segunda parte de la Cronica del Peru Del Senorio de los Incas www kuprienko info Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 27 veresnya 2009 isp Pedro de Cieza de Leon 14 listopada 2009 Tercera parte de la Cronica del Peru Descubrimiento y Conquista del Peru www kuprienko info Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 14 listopada 2009 isp Pedro de Cieza de Leon 14 kvitnya 2009 Chast chetvyortaya Hroniki Peru Kniga vtoraya Chupasskaya vojna www kuprienko info Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 27 veresnya 2009 angl Pedro de Cieza de Leon 14 kvitnya 2009 Chast chetvyortaya Hroniki Peru Kniga tretya Grazhdanskaya vojna v Kito www kuprienko info Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 27 veresnya 2009 angl Pedro de Cieza de Leon 15 travnya 2009 Parte IV de la Cronica del Peru Tercero Libro de las Guerras cipiles del Peru el caul se llama la Guerra de Quito www kuprienko info Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 27 veresnya 2009 isp Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hronika Peru amp oldid 35151396