www.wikidata.uk-ua.nina.az

Куско Ку ско ісп Cusco Cuzco кеч Qusqu Qosqo МФА qos qo місто на південному сході Перу біля долини Урубамба Священна дол

Куско

Ку́ско (ісп. Cusco, Cuzco, кеч. Qusqu, Qosqo, МФА: ['qos.qo]) — місто на південному сході Перу, біля долини Урубамба (Священна долина) в Андах, на висоті близько 3300 м. Місто є столицею департаменту Куско і провінції Куско. Населення — близько 300 тис. мешканців, хоча лише 20 років тому становило близько 100 тис. Історично місто було столицею Імперії Інків, і було засноване близько 1100 року.

Куско
ісп. Cusco, Cuzco, кеч. Qusqu, Qosqo
Центральна площа Куско
Центральна площа Куско
Прізвисько: La Ciudad Imperial (Імперське місто)
Координати: 13°30′30″ пд. ш. 71°58′20″ зх. д. / 13.50833° пд. ш. 71.97222° зх. д. / -13.50833; -71.97222
Країна Перу
Регіон Куско
Провінція Куско
Засноване 1100 рік
Уряд
 - Мер Маріна Секуейрос Монтесінос
Висота над р.м. 3310 м 
Населення (2002)
 - Усього 319 422
Часовий пояс PET (UTC−5)
 - Літній час PET (UTC−5)
Телефонний код(и) 84
Вебсайт: www.municusco.gob.pe
Куско
Місто Куско
City of Cuzco 
Світова спадщина
Храм коріканча і церква Санто-Домінго
13°31′19″ пд. ш. 71°58′59″ зх. д. / 13.52222200002777619° пд. ш. 71.98333300002778401° зх. д. / -13.52222200002777619; -71.98333300002778401
Країна Перу
Тип Культурний
Критерії iii, iv
Об'єкт № 273
Регіон Латинська Америка і Кариби
Зареєстровано: 1983 (7 сесія)
 Куско у Вікісховищі

Географія Редагувати

Місто розташоване в районі долини Урубамба в Андах на висоті більше 3 500 метрів над рівнем моря.

У плані давня частина міста нагадує тіло пуми. Так, є назви Пумакчуку — «хвіст пуми», Гуакайпата — «тіло пуми». Голова пуми розміщена на території Саксайуамана — міської фортеці, стіни якої мають вигляд зубів.

Клімат Редагувати

Місто розташоване в зоні, що характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — жовтень із середньою температурою 13.3 °C (56 °F). Найхолодніший місяць — червень, із середньою температурою 10 °С (50 °F).

Клімат Куско
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 22 23 23 25 28 22 22 23 25 26 27 26 28
Середній максимум, °C 17 17 18 18 19 18 18 18 19 20 19 18 18
Середня температура, °C 12 12 12 12 11 10 10 11 12 13 13 13 12
Середній мінімум, °C 7 7 7 6 3 1 1 2 5 6 7 7 5
Абсолютний мінімум, °C 0 1 2 0 −2 −3 −5 −5 0 0 2 2 −5
Норма опадів, мм 140 110 90 30 0 0 0 0 20 40 60 100 640
Днів з опадами 18 18 13 8 3 1 1 2 6 9 11 15 105
Джерело: Weatherbase

Історія Редагувати

Заснування міста Редагувати

Куско — місто найдавнішої історії. Археологічні розкопки виявили, що люди селилися у цих місцях вже більше 3 тисяч років тому. Згідно з іспанським хроністом Сармьєнто де Гамбоа Педро, є індіанська легенда за якою засновником міста є перший Інка — Манко Капак. Він зі своєю сім'єю, пішовши від озера Тітікака, шукав де б золотий посох Манко Капак «увійшов у землю». Таким місцем виявилося поселення племені Савасера ​​Панака, яке довелося знищити, після чого ніщо не заважало створенню столиці імперії інків — Куско.

Назва міста в перекладі з мови кечуа — офіційної мови Імперії інків, означає Пуп Землі, тобто, по суті — Центр Світу, що цілком відповідало столичній ролі. Це поняття було дуже поширеним і було центральним навіть для предмета священного поклоніння — чака.

15 листопада 1533 року сюди прибула експедиція Франсиско Пісарро, й іспанці «заново заснували» вже своє місто.

Куско за інків Редагувати

Після Манко Капак, місто було значно розширено Пачакуті. Йому вдалося перетворити Королівство Куско із сплячого міста-держави у величезну імперію. Проте археологічні дані говорять про більш повільне і органічне зростання міста до інків — так, вважається, що саме перше поселення тут заснували люди племені Варі. Пачакуті ж побудував декілька палаців і фортець, відновив Храм Сонця, відомий зараз як Коріканча.

Місто складалося з двох секторів — Верхнього Куско і Нижнього Куско, пізніше вони були розділені стінами на чотири райони: Чінчасуйу (СЗ), Антісуйу (СВ), Кунтісуйу (ПдЗ) і Колласуйу (ЮВ). З кожного району вела дорога у відповідну частину імперії.

Верхнє Куско на початку XX століття становили парафії Сан-Крістобаль і Сан-Блас, Нижнє Куско — всі квартали на правому березі річки Ватанай. Ці дві квартали розділяла дорога Антісуйу. Найважливіший район називався Колькампата, також були райони Кантокпата («Гвоздичні грядки»), Пумакурку, Тококачі, що розташовувався на правому березі потоку Ккольккечака («Золотий міст»), Мунайсенка, Рімакпампа («площа промов», де оголошувалися накази), Пумакчупан («Хвіст пуми»), Койянкачі (селище в 500-х метрах), Чокільчака, Пікчу, Кільіпата, Карменкка (з нього виходила дорога на Чінчасуйу), Уакапунку («Ворота Храму»).

Керівна особа кожної області імперії повинна була побудувати собі будинок у відповідному районі Куско і жити частину року в столиці.

Після Пачакуті, коли Інка помирав, його титул переходив до одного з синів, а власність — до родичів. Тому кожен носій титулу Інки повинен був побудувати новий будинок і, відповідно, придбати для імперії нові землі.

Андські індіанці досі залишають свої будинки і будують нові після весілля, навіть якщо у старому будинку нікого не залишається.

Неподалік від Куско знаходиться моралі — ще один пам'ятка інкської цивілізації з великим «амфітеатром», який насправді являв собою сільськогосподарські тераси давнього походження.

Файл:Куско-antiguo.png

У центрі міста знаходилися житла Інків, оточені їх айлью — будинками васалів, які належать до цього палацу Інки:

  • Першими палацами, можливо, були Колькампата — палаци Манко Капак а і Сінчі Рока, на початку XX століття їх місця займала резиденція італійського купця Сезара Ломельїні. Тоді ще були цілі 60 метровий фасад і частина гранітної стіни з дверним прорізом з сторожовими вежами по боках (дві ліворуч і п'ять праворуч від дверей) у відмінному стані. Палаци ці виходили на площу Сан-Крістобаль.
  • Палац Віракочі зайняв кафедральний собор і Тріумфальна каплиця.
  • Палац Вайна Капак а — «Амаруканча» (Будинок змія) — зайняли Університет і Товариство Єзуїтів.
  • У палаці Васкара розташувалася крита галерея де Каррісо (де Каррізо).
  • Палац Пачакутека — знаходився на вулиці Калле дель Triunfo, 38. Особняк в 1905 у належав дону Томасу Гонсалес Мартінес. У зовнішній стіні знаходився унікальний дванадцятигранний камінь.
  • На тій же вулиці, будинок № 116, що належав пані Хуані Аранібар, знаходився раніше палац Юпанкі.
  • Портал де Панес зайняв місце палацу Інки Рока.
  • Монастир і храм Святого Домінго розташувався на місці инкского Храму Сонця, Коріканча.
  • На нижніх ділянках монастиря Святого Домінго розташовувалася відома майстерня з виробництва ниток Ауакпінта і тканин.
  • Монастир Святої Каталіни зайняв місце будинку дів Сонця.
  • Площі Ла-Матріс, Регосіхо і Сан-Франсиско раніше утворювали єдину площу, де відзначалися головні суспільні свята, присвячені Сонцю.
  • На площі Ла-Матріс іспанцями був четвертований Тупак Амару.

Куско колоніального періоду Редагувати

Старий Куско

Перші іспанці з'явилися в місті 15 листопада 1533. Іспанський конкістадор Франсиско Пісарро, за офіційною традицією, заново заснував Куско в 1534 році. Багато будівель, побудовані після іспанського завоювання Перу, виконані в іспанських традиціях з домішкою інкської архітектури; в основному в округах Санта-Клара і Сан-Блас. Іспанці перейняли структуру старого інкського міста, побудувавши на місці інкських храмів — церкви, на місці палаців — житло завойовників. Протягом колоніального періоду Куско був процвітаючим містом завдяки сільському господарству, гірничій справі і торгівлі з Іспанією. Були побудовані багато церков і монастирі, а також кафедральний собор, університет і архієпископство. Часто іспанські споруди розташовувалися по сусідству і навіть були побудовані прямо на масивних кам'яних стінах, вибудуваних раніше інками.

Будівля префектури, у якому жив Франсиско Пісарро, ним же було подаровано згодом місцевому муніципалітету. В особняку де-Арінас жив Гонсало Пісарро. Вважається, що в будинку № 55 на площі Сан-Франсиско жив монах Вальверде і його брат. На опорі сходи були прикріплені чотири герба, на одному з них був такий девіз: «Чеснота добра тим, чого не дасть сила». На вулиці Кока, № 46, у будинку сеньйора Антоніо Муньіс Кастро раніше жив відомий історик Інка Гарсіласо де ла Вега.

У 1590 у в провінції Куско проживало 74977 індіанців, платили щорічну подать у розмірі 380835 песо.

Куско в наші дні Редагувати

У 1950 у стався землетрус, який сильно пошкодив домініканський монастир і церкву Святого Домініка, яка була побудована на основі Коріканча (Храму Сонця). Інкська ж архітектура, навпаки, успішно пережила землетрус. Спочатку вважалося, що багато старих інкських стін загублені, проте виявилося, що гранітні стіни Коріканча збереглися, так само як і багато стін по всьому місту. Деякі хотіли відновити споруди колоніального періоду, однак частина жителів Куско зажадала залишити історичні стіни. Таким чином, туристам з усього світу випала можливість бачити стародавні споруди в серці великого міста. Землетрус 1950 був другим, що суттєво знищив домініканський монастир, перший відбувся у 1650 р.

Слід зазначити, що в наші дні Куско має дві пам'ятки, які виділяють його з ряду інших південноамериканських міст. Одна з них — геогліфи на схилах навколишніх гір, які виникли силами перуанської армії в середині XX століття. Друга — статуя Христа — дар місту другої половини XX століття. Вона трохи менша за свою знамениту попередницю з Ріо-де-Жанейро в Бразилії, але і Куско теж дещо менший.

Спорт Редагувати

Футбольний клуб з Куско — «Сьєнсіано» — попри те, що жодного разу не був чемпіоном Перу, сенсаційно увійшов в історію, як переможець Південноамериканського кубка 2003. У фіналі цього другого за престижністю клубного турніру Південної Америки (аналог європейського Кубка УЄФА) «Сьєнсіано» обіграв одну з найсильніших команд Аргентини — «Рівер Плейт».

Панорами міста Редагувати

Вид на Куско (Перу) з гори Кристо-Бланко.
Площа Армас у Куско.
Площа Армас у Куско вночі.
Панорама Саксайуамана; Куско — позаду.

Див. також Редагувати

  • 8279 Куско — астероїд, названий на честь міста.

Примітки Редагувати

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020. 
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література Редагувати

Джерела Редагувати

Це незавершена стаття з географії Перу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ku sko isp Cusco Cuzco kech Qusqu Qosqo MFA qos qo misto na pivdennomu shodi Peru bilya dolini Urubamba Svyashenna dolina v Andah na visoti blizko 3300 m Misto ye stoliceyu departamentu Kusko i provinciyi Kusko Naselennya blizko 300 tis meshkanciv hocha lishe 20 rokiv tomu stanovilo blizko 100 tis Istorichno misto bulo stoliceyu Imperiyi Inkiv i bulo zasnovane blizko 1100 roku Kusko isp Cusco Cuzco kech Qusqu QosqoCentralna plosha KuskoCentralna plosha KuskoPrizvisko La Ciudad Imperial Imperske misto Koordinati 13 30 30 pd sh 71 58 20 zh d 13 50833 pd sh 71 97222 zh d 13 50833 71 97222KrayinaPeruRegionKuskoProvinciyaKuskoZasnovane 1100 rikUryad MerMarina Sekuejros MontesinosVisota nad r m 3310 m Naselennya 2002 Usogo 319 422Chasovij poyas PET UTC 5 Litnij chas PET UTC 5 Telefonnij kod i 84Vebsajt www municusco gob peKuskoMisto KuskoCity of Cuzco 1 Svitova spadshinaHram korikancha i cerkva Santo Domingo13 31 19 pd sh 71 58 59 zh d 13 52222200002777619 pd sh 71 98333300002778401 zh d 13 52222200002777619 71 98333300002778401Krayina PeruTip KulturnijKriteriyi iii ivOb yekt 273Region Latinska Amerika i KaribiZareyestrovano 1983 7 sesiya Kusko u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 1 1 Klimat 2 Istoriya 2 1 Zasnuvannya mista 2 2 Kusko za inkiv 2 3 Kusko kolonialnogo periodu 2 4 Kusko v nashi dni 3 Sport 4 Panorami mista 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 DzherelaGeografiya RedaguvatiMisto roztashovane v rajoni dolini Urubamba v Andah na visoti bilshe 3 500 metriv nad rivnem morya U plani davnya chastina mista nagaduye tilo pumi Tak ye nazvi Pumakchuku hvist pumi Guakajpata tilo pumi Golova pumi rozmishena na teritoriyi Saksajuamana miskoyi forteci stini yakoyi mayut viglyad zubiv Klimat Redaguvati Misto roztashovane v zoni sho harakterizuyetsya morskim klimatom Najteplishij misyac zhovten iz serednoyu temperaturoyu 13 3 C 56 F Najholodnishij misyac cherven iz serednoyu temperaturoyu 10 S 50 F 2 Klimat KuskoPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 22 23 23 25 28 22 22 23 25 26 27 26 28Serednij maksimum C 17 17 18 18 19 18 18 18 19 20 19 18 18Serednya temperatura C 12 12 12 12 11 10 10 11 12 13 13 13 12Serednij minimum C 7 7 7 6 3 1 1 2 5 6 7 7 5Absolyutnij minimum C 0 1 2 0 2 3 5 5 0 0 2 2 5Norma opadiv mm 140 110 90 30 0 0 0 0 20 40 60 100 640Dniv z opadami 18 18 13 8 3 1 1 2 6 9 11 15 105Dzherelo WeatherbaseIstoriya RedaguvatiZasnuvannya mista Redaguvati Kusko misto najdavnishoyi istoriyi Arheologichni rozkopki viyavili sho lyudi selilisya u cih miscyah vzhe bilshe 3 tisyach rokiv tomu Zgidno z ispanskim hronistom Sarmyento de Gamboa Pedro ye indianska legenda za yakoyu zasnovnikom mista ye pershij Inka Manko Kapak Vin zi svoyeyu sim yeyu pishovshi vid ozera Titikaka shukav de b zolotij posoh Manko Kapak uvijshov u zemlyu Takim miscem viyavilosya poselennya plemeni Savasera Panaka yake dovelosya znishiti pislya chogo nisho ne zavazhalo stvorennyu stolici imperiyi inkiv Kusko Nazva mista v perekladi z movi kechua oficijnoyi movi Imperiyi inkiv oznachaye Pup Zemli tobto po suti Centr Svitu sho cilkom vidpovidalo stolichnij roli Ce ponyattya bulo duzhe poshirenim i bulo centralnim navit dlya predmeta svyashennogo pokloninnya chaka 15 listopada 1533 roku syudi pribula ekspediciya Fransisko Pisarro j ispanci zanovo zasnuvali vzhe svoye misto Kusko za inkiv Redaguvati Pislya Manko Kapak misto bulo znachno rozshireno Pachakuti Jomu vdalosya peretvoriti Korolivstvo Kusko iz splyachogo mista derzhavi u velicheznu imperiyu Prote arheologichni dani govoryat pro bilsh povilne i organichne zrostannya mista do inkiv tak vvazhayetsya sho same pershe poselennya tut zasnuvali lyudi plemeni Vari Pachakuti zh pobuduvav dekilka palaciv i fortec vidnoviv Hram Soncya vidomij zaraz yak Korikancha Misto skladalosya z dvoh sektoriv Verhnogo Kusko i Nizhnogo Kusko piznishe voni buli rozdileni stinami na chotiri rajoni Chinchasuju SZ Antisuju SV Kuntisuju PdZ i Kollasuju YuV Z kozhnogo rajonu vela doroga u vidpovidnu chastinu imperiyi Verhnye Kusko na pochatku XX stolittya stanovili parafiyi San Kristobal i San Blas Nizhnye Kusko vsi kvartali na pravomu berezi richki Vatanaj Ci dvi kvartali rozdilyala doroga Antisuju Najvazhlivishij rajon nazivavsya Kolkampata takozh buli rajoni Kantokpata Gvozdichni gryadki Pumakurku Tokokachi sho roztashovuvavsya na pravomu berezi potoku Kkolkkechaka Zolotij mist Munajsenka Rimakpampa plosha promov de ogoloshuvalisya nakazi Pumakchupan Hvist pumi Kojyankachi selishe v 500 h metrah Chokilchaka Pikchu Kilipata Karmenkka z nogo vihodila doroga na Chinchasuju Uakapunku Vorota Hramu Kerivna osoba kozhnoyi oblasti imperiyi povinna bula pobuduvati sobi budinok u vidpovidnomu rajoni Kusko i zhiti chastinu roku v stolici Pislya Pachakuti koli Inka pomirav jogo titul perehodiv do odnogo z siniv a vlasnist do rodichiv Tomu kozhen nosij titulu Inki povinen buv pobuduvati novij budinok i vidpovidno pridbati dlya imperiyi novi zemli Andski indianci dosi zalishayut svoyi budinki i buduyut novi pislya vesillya navit yaksho u staromu budinku nikogo ne zalishayetsya Nepodalik vid Kusko znahoditsya morali she odin pam yatka inkskoyi civilizaciyi z velikim amfiteatrom yakij naspravdi yavlyav soboyu silskogospodarski terasi davnogo pohodzhennya Fajl Kusko antiguo pngU centri mista znahodilisya zhitla Inkiv otocheni yih ajlyu budinkami vasaliv yaki nalezhat do cogo palacu Inki Pershimi palacami mozhlivo buli Kolkampata palaci Manko Kapak a i Sinchi Roka na pochatku XX stolittya yih miscya zajmala rezidenciya italijskogo kupcya Sezara Lomelyini Todi she buli cili 60 metrovij fasad i chastina granitnoyi stini z dvernim prorizom z storozhovimi vezhami po bokah dvi livoruch i p yat pravoruch vid dverej u vidminnomu stani Palaci ci vihodili na ploshu San Kristobal Palac Virakochi zajnyav kafedralnij sobor i Triumfalna kaplicya Palac Vajna Kapak a Amarukancha Budinok zmiya zajnyali Universitet i Tovaristvo Yezuyitiv U palaci Vaskara roztashuvalasya krita galereya de Karriso de Karrizo Palac Pachakuteka znahodivsya na vulici Kalle del Triunfo 38 Osobnyak v 1905 u nalezhav donu Tomasu Gonsales Martines U zovnishnij stini znahodivsya unikalnij dvanadcyatigrannij kamin Na tij zhe vulici budinok 116 sho nalezhav pani Huani Aranibar znahodivsya ranishe palac Yupanki Portal de Panes zajnyav misce palacu Inki Roka Monastir i hram Svyatogo Domingo roztashuvavsya na misci inkskogo Hramu Soncya Korikancha Na nizhnih dilyankah monastirya Svyatogo Domingo roztashovuvalasya vidoma majsternya z virobnictva nitok Auakpinta i tkanin Monastir Svyatoyi Katalini zajnyav misce budinku div Soncya Ploshi La Matris Regosiho i San Fransisko ranishe utvoryuvali yedinu ploshu de vidznachalisya golovni suspilni svyata prisvyacheni Soncyu Na ploshi La Matris ispancyami buv chetvertovanij Tupak Amaru Kusko kolonialnogo periodu Redaguvati nbsp Starij KuskoPershi ispanci z yavilisya v misti 15 listopada 1533 Ispanskij konkistador Fransisko Pisarro za oficijnoyu tradiciyeyu zanovo zasnuvav Kusko v 1534 roci Bagato budivel pobudovani pislya ispanskogo zavoyuvannya Peru vikonani v ispanskih tradiciyah z domishkoyu inkskoyi arhitekturi v osnovnomu v okrugah Santa Klara i San Blas Ispanci perejnyali strukturu starogo inkskogo mista pobuduvavshi na misci inkskih hramiv cerkvi na misci palaciv zhitlo zavojovnikiv Protyagom kolonialnogo periodu Kusko buv procvitayuchim mistom zavdyaki silskomu gospodarstvu girnichij spravi i torgivli z Ispaniyeyu Buli pobudovani bagato cerkov i monastiri a takozh kafedralnij sobor universitet i arhiyepiskopstvo Chasto ispanski sporudi roztashovuvalisya po susidstvu i navit buli pobudovani pryamo na masivnih kam yanih stinah vibuduvanih ranishe inkami Budivlya prefekturi u yakomu zhiv Fransisko Pisarro nim zhe bulo podarovano zgodom miscevomu municipalitetu V osobnyaku de Arinas zhiv Gonsalo Pisarro Vvazhayetsya sho v budinku 55 na ploshi San Fransisko zhiv monah Valverde i jogo brat Na opori shodi buli prikripleni chotiri gerba na odnomu z nih buv takij deviz Chesnota dobra tim chogo ne dast sila Na vulici Koka 46 u budinku senjora Antonio Munis Kastro ranishe zhiv vidomij istorik Inka Garsilaso de la Vega U 1590 u v provinciyi Kusko prozhivalo 74977 indianciv platili shorichnu podat u rozmiri 380835 peso Kusko v nashi dni Redaguvati U 1950 u stavsya zemletrus yakij silno poshkodiv dominikanskij monastir i cerkvu Svyatogo Dominika yaka bula pobudovana na osnovi Korikancha Hramu Soncya Inkska zh arhitektura navpaki uspishno perezhila zemletrus Spochatku vvazhalosya sho bagato starih inkskih stin zagubleni prote viyavilosya sho granitni stini Korikancha zbereglisya tak samo yak i bagato stin po vsomu mistu Deyaki hotili vidnoviti sporudi kolonialnogo periodu odnak chastina zhiteliv Kusko zazhadala zalishiti istorichni stini Takim chinom turistam z usogo svitu vipala mozhlivist bachiti starodavni sporudi v serci velikogo mista Zemletrus 1950 buv drugim sho suttyevo znishiv dominikanskij monastir pershij vidbuvsya u 1650 r Slid zaznachiti sho v nashi dni Kusko maye dvi pam yatki yaki vidilyayut jogo z ryadu inshih pivdennoamerikanskih mist Odna z nih geoglifi na shilah navkolishnih gir yaki vinikli silami peruanskoyi armiyi v seredini XX stolittya Druga statuya Hrista dar mistu drugoyi polovini XX stolittya Vona trohi mensha za svoyu znamenitu poperednicyu z Rio de Zhanejro v Braziliyi ale i Kusko tezh desho menshij Sport RedaguvatiFutbolnij klub z Kusko Syensiano popri te sho zhodnogo razu ne buv chempionom Peru sensacijno uvijshov v istoriyu yak peremozhec Pivdennoamerikanskogo kubka 2003 U finali cogo drugogo za prestizhnistyu klubnogo turniru Pivdennoyi Ameriki analog yevropejskogo Kubka UYeFA Syensiano obigrav odnu z najsilnishih komand Argentini River Plejt Panorami mista Redaguvati nbsp Vid na Kusko Peru z gori Kristo Blanko nbsp Plosha Armas u Kusko nbsp Plosha Armas u Kusko vnochi nbsp Panorama Saksajuamana Kusko pozadu Div takozh Redaguvati8279 Kusko asteroyid nazvanij na chest mista 3 Primitki Redaguvati Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Klimat Kusko Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2020 Procitovano 8 zhovtnya 2020 Lutz D Schmadel International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg New York Springer Verlag 2003 992 s ISBN 3 540 00238 3 Literatura RedaguvatiKuprienko S A Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Kupriyenko S A Suspilno gospodarskij ustrij imperiyi inkiv Tavantinsuju avtoref dis na zdobuttya nauk stupenya kand istor nauk 07 00 02 Kupriyenko Sergij Anatolijovich KNU imeni Tarasa Shevchenka K LOGOS 2013 20 s Pachakuti Jamki Salkamajva Kuprienko S A Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Talah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Dzherela Redaguvatihttp www sidetrackedtravelblog com blog 2015 2 25 cusco or cuzco or qusqu peru Arhivovano 31 sichnya 2022 u Wayback Machine Bibliography about Cuzco nedostupne posilannya Government Site Government Cultural Site PromPeru Government Tourism Site on Cusco General facts and travel information about Cusco General information and basic facts Arhivovano 20 lipnya 2021 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Peru Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kusko amp oldid 38626472