www.wikidata.uk-ua.nina.az

Барбакойські мови барбакоанські це мовна сім я якою розмовляють у Колумбії та в Еквадорі барбакоанські мовиПоширені Колу

Барбакойські мови

Барбакойські мови (барбакоанські) — це мовна сім'я, якою розмовляють у Колумбії та в Еквадорі.

Барбакойські мови
барбакоанські мови
Поширені: Колумбія, Еквадор
Класифікація: Одна з мовних сімей найвищого рівня
Групи:
Аванські мови
Коконукські мови
Каяпа-цафікійські мови

Барбакойські мови нині і можливі регіони у 16 столітті: 1) Guambiano; 2) Totoró; 3) Barbacoa (†); 4) Sindagua (†?); 5) Awá Pit; 6) Pasto-Muellama (†?); 7) Cha'palaachi; 8) Tsáfiki; 9) Caranqui (†?).

Класифікація Редагувати

Це мовна родина найвищого рівня, спорідненість із іншими індіанськими мовами станом на 2018 рік не доведена.

  • Північна гілка
  • коконукські мови (?)
  • Південна гілка

Пастоська та муелламська мова зазвичай класифікуються як барбакойські, але наявні свідчення слабкі і потребують докладнішого вивчення. Муелламська, імовірно, була останньою із живих діалектів пастоської (обидві зникли, носії перейшли на іспанську мову). Муелламська відома лише з короткого списку слів, записаного у 19 сторіччі. Словник муелламської близький до сучасної ава-пітської мови. Каньярі-пурухські мови ще гірше задокументовані, і хоча їх часто зараховують до чимуанської родини, Віллем Аделаар (2004:397) гадає, що вони були барбакойськими.

Коконукські мови були вперше пов'язані з барбакойськими Даніелем Брінтоном у 1891 році. Однак пізніші публікації Анрі Бешо та Поля Ріве розташували коконукські мови у паезанській родині, ґрунтуючись на спірному словниковому списку ґуамбіанської (moguez). Цей словник є сумішшю паезьких та ґуамбіанських мов (Curnow 1998) і призвів до помилкових класифікацій Грінберга (1956, 1987), Лукотки (1968), Кауфмана (1990, 1994), Кемпбелла (1997) та інших. Хоча паєзькі мови і можуть бути пов'язані з барбакойською родиною, більш консервативний погляд розглядає паезьку як мовний ізолят, що чекає на подальші дослідження. Ґуамбіанська мова більш схожа на інші барбакойські мові, ніж на паезьку, через це Кей (1979), Керноу зі співаторами (1998), Ґордон (2005) та Кемпбелл і Грондона (2012) розташовують коконукську поміж барбакойських. Помираюча тоторська мова іноді вважається діалектом ґуамбіанської, а не окремою мовою. Віллем Аделаар та Пітер Муйскен (2004) стверджують, що ґуамбінську, тоторську та коконукську краще розглядати як єдину мову.

Сама барбакойська мова (барбакоас) майже не описана, тож можна тільки припускати, що вона була частиною барбакойської сім'ї, якій дала назву. Тим не менше, вона отримала код ISO, хоча краще атестована і класифікована пастоська мова не отримала його.

Генеалогічні стосунки Редагувати

Барбакойські мови часто пов'язують з паезькими мовами, однак Керноу (1998) показує, що більшість цих припущень базуються на неправильній інтерпретації старого словника 1888 року. Тим не менш, певні зв'язки з паезькою мовою існують, хоча й потребують докладнішого вивчення.

Інші ще більш спекулятивні великі угруповання за участю барбакойських мов включають макро-паезький кластер, макро-чибський сток та чибчсько-паезький сток.

Див. також Редагувати

  • Паезькі мови
  • Паезька мова

Примітки Редагувати

Література Редагувати

  • Adelaar, Willem F. H.; & Muysken, Pieter C. (2004). The languages of the Andes. Cambridge language surveys. Cambridge University Press.
  • Brend, Ruth M. (Ed.). (1985). From phonology to discourse: Studies in six Colombian languages (p. vi, 133). Language Data, Amerindian Series (No. 9). Dallas: Summer Institute of Linguistics.
  • Beuchat, Henri; & Rivet, Paul. (1910). Affinités des langues du sud de la Colombie et du nord de l'Équateur. Le Mouséon, 11, 33-68, 141-198.
  • Campbell, Lyle. (1997). American Indian languages: The historical linguistics of Native America. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-509427-1.
  • Constenla Umaña, Adolfo. (1981). Comparative Chibchan phonology. (Doctoral dissertation, University of Pennsylvania).
  • Constenla Umaña, Adolfo. (1991). Las lenguas del área intermedia: Introducción a su estudio areal. San José: Editorial de la Universidad de Costa Rica.
  • Constenla Umaña, Adolfo. (1993). La familia chibcha. In (M. L. Rodríguez de Montes (Ed.), Estado actual de la clasificación de las lenguas indígenas de Colombia (pp. 75–125). Bogotá: Instituto Caro y Cuervo.
  • Curnow, Timothy J. (1998). Why Paez is not a Barbacoan language: The nonexistence of "Moguex" and the use of early sources. International Journal of American Linguistics, 64 (4), 338-351.
  • Curnow, Timothy J.; & Liddicoat, Anthony J. (1998). The Barbacoan languages of Colombia and Ecuador. Anthropological Linguistics, 40 (3).
  • Douay, Léon. (1888). Contribution à l'américanisme du Cauca (Colombie). Compte-Rendu du Congrès International des Américanistes, 7, 763-786.
  • Gerdel, Florence L. (1979). Paez. In Aspectos de la cultura material de grupos étnicos de Colombia 2, (pp. 181–202). Bogota: Ministerio de Gobierno and Instituto Lingüístico de Verano.
  • Kaufman, Terrence. (1990). Language history in South America: What we know and how to know more. In D. L. Payne (Ed.), Amazonian linguistics: Studies in lowland South American languages (pp. 13–67). Austin: University of Texas Press. ISBN 0-292-70414-3.

ISBN 10-292-70414-3

  • Kaufman, Terrence. (1994). The native languages of South America. In C. Mosley & R. E. Asher (Eds.), Atlas of the world's languages (pp. 46–76). London: Routledge.
  • Key, Mary R. (1979). The grouping of South American languages. Tübingen: Gunter Narr Verlag.
  • Landaburu, Jon. (1993). Conclusiones del seminario sobre clasificación de lenguas indígenas de Colombia. In (M. L. Rodríguez de Montes (Ed.), Estado actual de la clasificación de las lenguas indígenas de Colombia (pp. 313–330). Bogotá: Instituto Caro y Cuervo.
  • Loukotka, Čestmír. (1968). Classification of South American Indian languages. Los Angeles: Latin American Studies Center, University of California.
  • Slocum, Marianna C. (1986). Gramática páez (p. vii, 171). Lomalinda: Editorial Townsend.
  • Stark, Louisa R. (1985). Indigenous languages of lowland Ecuador: History and current status. In H. E. Manelis Khan & L. R. Stark (Eds.), South American Indian languages: Retrospect and prospect (pp. 157–193). Austin: University of Texas Press.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Barbakojski movi barbakoanski ce movna sim ya yakoyu rozmovlyayut u Kolumbiyi ta v Ekvadori Barbakojski movi barbakoanski moviPoshireni Kolumbiya EkvadorKlasifikaciya Odna z movnih simej najvishogo rivnyaGrupi Avanski movi Kokonukski movi Kayapa cafikijski moviBarbakojski movi nini i mozhlivi regioni u 16 stolitti 1 Guambiano 2 Totoro 3 Barbacoa 4 Sindagua 5 Awa Pit 6 Pasto Muellama 7 Cha palaachi 8 Tsafiki 9 Caranqui Zmist 1 Klasifikaciya 2 Genealogichni stosunki 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaKlasifikaciya RedaguvatiCe movna rodina najvishogo rivnya sporidnenist iz inshimi indianskimi movami stanom na 2018 rik ne dovedena Pivnichna gilkabarbakojska mova avanski moviava pitska mova ava ava pit kuaker telembi sindagva pasto muellamski movipastoska mova pasto past ava muellamska mova mauellama dd kokonukski movi guambianska mova guambiano moges vam misak totorska mova totoro polindara kokonukska mova kokonuko kauka vanaka dd Pivdenna gilkakarankujska mova kara karanki imbaya chachijska mova chachi cha palaachi kayapa nigua cha pallachi koloradska mova kolorado cafiki kolima Pastoska ta muellamska mova zazvichaj klasifikuyutsya yak barbakojski ale nayavni svidchennya slabki i potrebuyut dokladnishogo vivchennya Muellamska imovirno bula ostannoyu iz zhivih dialektiv pastoskoyi obidvi znikli nosiyi perejshli na ispansku movu Muellamska vidoma lishe z korotkogo spisku sliv zapisanogo u 19 storichchi Slovnik muellamskoyi blizkij do suchasnoyi ava pitskoyi movi Kanyari puruhski movi she girshe zadokumentovani i hocha yih chasto zarahovuyut do chimuanskoyi rodini Villem Adelaar 2004 397 gadaye sho voni buli barbakojskimi Kokonukski movi buli vpershe pov yazani z barbakojskimi Danielem Brintonom u 1891 roci Odnak piznishi publikaciyi Anri Besho ta Polya Rive roztashuvali kokonukski movi u paezanskij rodini gruntuyuchis na spirnomu slovnikovomu spisku guambianskoyi moguez Cej slovnik ye sumishshyu paezkih ta guambianskih mov Curnow 1998 i prizviv do pomilkovih klasifikacij Grinberga 1956 1987 Lukotki 1968 Kaufmana 1990 1994 Kempbella 1997 ta inshih Hocha payezki movi i mozhut buti pov yazani z barbakojskoyu rodinoyu bilsh konservativnij poglyad rozglyadaye paezku yak movnij izolyat sho chekaye na podalshi doslidzhennya Guambianska mova bilsh shozha na inshi barbakojski movi nizh na paezku cherez ce Kej 1979 Kernou zi spivatorami 1998 Gordon 2005 ta Kempbell i Grondona 2012 roztashovuyut kokonuksku pomizh barbakojskih Pomirayucha totorska mova inodi vvazhayetsya dialektom guambianskoyi a ne okremoyu movoyu Villem Adelaar ta Piter Mujsken 2004 stverdzhuyut sho guambinsku totorsku ta kokonuksku krashe rozglyadati yak yedinu movu Sama barbakojska mova barbakoas majzhe ne opisana tozh mozhna tilki pripuskati sho vona bula chastinoyu barbakojskoyi sim yi yakij dala nazvu Tim ne menshe vona otrimala kod ISO hocha krashe atestovana i klasifikovana pastoska mova ne otrimala jogo Genealogichni stosunki RedaguvatiBarbakojski movi chasto pov yazuyut z paezkimi movami odnak Kernou 1998 pokazuye sho bilshist cih pripushen bazuyutsya na nepravilnij interpretaciyi starogo slovnika 1888 roku Tim ne mensh pevni zv yazki z paezkoyu movoyu isnuyut hocha j potrebuyut dokladnishogo vivchennya Inshi she bilsh spekulyativni veliki ugrupovannya za uchastyu barbakojskih mov vklyuchayut makro paezkij klaster makro chibskij stok ta chibchsko paezkij stok Div takozh RedaguvatiPaezki movi Paezka movaPrimitki RedaguvatiLiteratura RedaguvatiAdelaar Willem F H amp Muysken Pieter C 2004 The languages of the Andes Cambridge language surveys Cambridge University Press Brend Ruth M Ed 1985 From phonology to discourse Studies in six Colombian languages p vi 133 Language Data Amerindian Series No 9 Dallas Summer Institute of Linguistics Beuchat Henri amp Rivet Paul 1910 Affinites des langues du sud de la Colombie et du nord de l Equateur Le Mouseon 11 33 68 141 198 Campbell Lyle 1997 American Indian languages The historical linguistics of Native America New York Oxford University Press ISBN 0 19 509427 1 Constenla Umana Adolfo 1981 Comparative Chibchan phonology Doctoral dissertation University of Pennsylvania Constenla Umana Adolfo 1991 Las lenguas del area intermedia Introduccion a su estudio areal San Jose Editorial de la Universidad de Costa Rica Constenla Umana Adolfo 1993 La familia chibcha In M L Rodriguez de Montes Ed Estado actual de la clasificacion de las lenguas indigenas de Colombia pp 75 125 Bogota Instituto Caro y Cuervo Curnow Timothy J 1998 Why Paez is not a Barbacoan language The nonexistence of Moguex and the use of early sources International Journal of American Linguistics 64 4 338 351 Curnow Timothy J amp Liddicoat Anthony J 1998 The Barbacoan languages of Colombia and Ecuador Anthropological Linguistics 40 3 Douay Leon 1888 Contribution a l americanisme du Cauca Colombie Compte Rendu du Congres International des Americanistes 7 763 786 Gerdel Florence L 1979 Paez In Aspectos de la cultura material de grupos etnicos de Colombia 2 pp 181 202 Bogota Ministerio de Gobierno and Instituto Linguistico de Verano Kaufman Terrence 1990 Language history in South America What we know and how to know more In D L Payne Ed Amazonian linguistics Studies in lowland South American languages pp 13 67 Austin University of Texas Press ISBN 0 292 70414 3 ISBN 10 292 70414 3 Kaufman Terrence 1994 The native languages of South America In C Mosley amp R E Asher Eds Atlas of the world s languages pp 46 76 London Routledge Key Mary R 1979 The grouping of South American languages Tubingen Gunter Narr Verlag Landaburu Jon 1993 Conclusiones del seminario sobre clasificacion de lenguas indigenas de Colombia In M L Rodriguez de Montes Ed Estado actual de la clasificacion de las lenguas indigenas de Colombia pp 313 330 Bogota Instituto Caro y Cuervo Loukotka Cestmir 1968 Classification of South American Indian languages Los Angeles Latin American Studies Center University of California Slocum Marianna C 1986 Gramatica paez p vii 171 Lomalinda Editorial Townsend Stark Louisa R 1985 Indigenous languages of lowland Ecuador History and current status In H E Manelis Khan amp L R Stark Eds South American Indian languages Retrospect and prospect pp 157 193 Austin University of Texas Press Posilannya RedaguvatiProel Familia Barbacoana Arhivovano 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Proel Sub tronco Paezano Arhivovano 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Barbakojski movi u Ethnologue Arhivovano 13 bereznya 2018 u Wayback Machine Barbakojski movi u Glottolog Arhivovano 13 bereznya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Barbakojski movi amp oldid 38127732