Вогнеземе́льці — загальна назва індіанців архіпелагу Вогняна Земля (Чилі, Аргентина).
Дані з антропології, соціуму, економіки, історії та лінгвістики ред.
В антропологічному плані вогнеземельці належать до американської раси великої монголоїдної раси.
Традиційно вогнеземельці являли достатньо невеликі ізольовані докласові спільноти, які вели примітивний спосіб життя — жили зі збиральництва, мисливства (она, частково ягани) та рибальства (алакалуфи, ягани).
Перші контакти вогнеземельців з європейцями (іспанськими завойовниками) відбулися у XVI столітті. Попри слабкість і незначні сили, вогнеземельці відомі своїм опором іноземним загарбникам. У XIX столітті вогнеземельці потерпали від хвороб і голоду. У наш час[коли?] вогнеземельці або частково (алакалуфи), або повністю (она, яґани) метисизовані.
Традиційні мови вогнеземельців — ізоляти, вважаються зниклими.
Див. також ред.
Джерела і література ред.
- Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская энциклопедия», М., 1988, стор. 345 (стаття «Огнеземельцы») (рос.)
- Koppers W. Unter Feuerland-Indianern, Stuttgart, 1924
| Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |