О́на (мовою яганів або селькнам — самоназва, Selknam, Ona) — індіанський народ, що існував на крайньому півдні Південної Америки (крайній південь сучасних Аргентини та Чилі); разом із яґанами та алакалуфами їх відносять до вогнеземельців.
| Она Selknam, Ona | |
|---|---|
| мисливці она | |
| Кількість | бл. 20 осіб (всі - метиси) |
| Ареал | Аргентина |
| Близькі до: | алакалуфи, ягани, теуелче |
| Мова | мова селькнам (мертва) іспанська |
| Релігія | традиційні вірування |
Близькі народи, раса і мова Редагувати
Она близькі іншим вогнеземельцям (ягани та алакалуфи) та теуельчам, разом з якими належать до американської раси великої монголоїдної раси.
Мова она належить до групи она-чон андо-екваторіальної мовної родини. Раніше в середовищі она виділяли підгрупу хауш (самоназва — манекенкн), що говорила діалектом, незрозумілим для решти она. Сучасні она-метиси розмовляють іспанською, а мова она вважається зниклою — кількість її носіїв від 1 до 3 чоловік (1991).
Она були одним з останніх корінних народів Південної Америки, яких досягла європейська цивілізація — це сталося у середині XIX століття (постійні контакти), після чого їх чисельність почала катастрофічно скорочуватися. Тоді як на час перших контактів з європейцями налічувалося кілька тисяч селькнамів, на початок XX століття із них залишалося кілька сотень, у 30-ті роки XX століття — бл. 100 чоловік, останній чистокровний селькнам помер в 1974 році. Зараз бл. 20 метисів-она наймитують по фермах в околиці озера Фаньяно (Аргентина).
Традиційний спосіб життя — господарство, суспільство і культура Редагувати
Здебільшого она вели кочове життя, узимку збираючись укупі на узбережжі.
Основним традиційним заняттям она до початку XX століття було примітивне мисливство — на гуанако, морських тварин і птахів. Також она збирали молюски та інші дари моря. За зброю правили лук зі стрілами, рідше спис, праща і болеадорас. Останнє, як і собак, яких тримали, она перейняли від теуельче.
Житло — конічні хижі або сегментовані заслони з жердин та шкур гуанако.
За одяг правили ті ж шкури гуанако або лисиці хутром назовні. Чоловіки носили хутряні шапки, шкіряне взуття на кшталт мокасинів, на грудях — шкіряні трикутники.
У суспільстві она нараховувалося до 40 патрилінійних екзогамних груп чисельністю від 40 до 120 чоловік, що мали свої окремі мисливські угіддя і об'єднувалися у 2 (або 4) фратрії, відповідно до сторін світу.
Сім'я в она мала, шлюб патрилокальний, зрідка практикувалися полігінія (зокрема, сорорат) і левірат.
Збираючись узимку разом, она проводили священну церемонію клоктен (так же називалася і подоба жерців — шаманів у суспільстві она).
Про духовну культуру она відомо більше ніж сусідніх вогнеземельців. У она існувала розвинута міфологія — міфи про культурних героїв (деміургів), тотемні культи, культ родових предків (ховенх) тощо.
Виноски Редагувати
- , архів оригіналу: // Ethnologue (16th ed., 2009) (англ.)
Джерела, посилання і література Редагувати
- Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская энциклопедия», М., 1988, стор. 347 (стаття «Она») (рос.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Gusinde M. Die Feuerland-Indianer. Bd.1 «Die Selk'nam», Moedling, 1931 (нім.)
- Chapman A. Lune en Terre de Feu: mythes et rites des Selk'nam, 1972 (фр.)
- Folk Literature of the Selknam Indians, L.A., 1975 (рос.)
| Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |