www.wikidata.uk-ua.nina.az

Діалект Діале кт 1 грец διαλέγομαι dialegomai розмовляти спілкуватись вести розмову одне з одним звідки διάλεκτος також

Діалект

Діале́кт (грец. διαλέγομαι, dialegomai «розмовляти, спілкуватись, вести розмову одне з одним» звідки διάλεκτος), також відомий українською як говір — місцевий різновид національної мови.

Структуровий зв'язок між всіма діалектичними підвидами наступний: мова → супрадіалект/наріччя → діалект/говір → субдіалект/говірка.

Розвиток суспільства неабияк впливає на діалектне мовлення народу.

Територіальні і соціальні різновиди діалектів

Відтак, розрізняють територіальний і соціальний різновиди діалектів. Найчастіше поняття діалект уживають у значенні територіального діалекту, натомість на означення соціального діалекту уживають терміни соціолект або жаргон, арґо, сленг, просторіччя як різновиди соціодіалектів.

Територіальний діалект — різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об'єднаних спільністю території, а також елементів матеріальної і духовної культури, історично-культурних традицій, самосвідомості.

Соціальний діалект — різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об'єднаних спільним соціальним колом, як наприклад спільною роботою, спортивною командою, гуртком тощо.

Етимологія

Діалект — запозичення з грецької мови; етимоном грецького διάλεκτος є «мова; розмова; діалект» є похідним від διάλέγω «розмовляю», утвореного за допомогою префікса διά- від λέγω «говорю, називаю», пов'язаного λόγος «слово, мова». λόγος — «слово, значення, поняття, наука».

Діалектна ієрархія

Діалект територіальний ототожнюють з говором. Сукупність структурно близьких діалектів утворює наріччя, сукупність усіх наріч — діалектну мову, що є однією з двох основних форм (поряд з літературною мовою) існування національної мови. У межах наріччя чи діалектної мови діалект протиставляється іншим діалектам сукупністю ознак у звуковій, граматичній, словотворній будові, лексиці, фразеології, хоч і має з ними спільні риси на різних структурних рівнях. Контрастність цього протиставлення зумовлюється сукупністю і функціональним навантаженням тих рис, якими ці діалекти протиставляються.

Межі діалектів

Межі діалекту окреслюються на підставі лінгвістичного картографування (див. Лінгвістична географія) пасмами ізоглос. Взаємопроникнення рис сусідніх діалектів, їхня тривала взаємодія спричиняють появу говірок перехідного типу у «зоні вібрації» ізоглос; у перехідних говірках риси взаємодіючих діалектів поєднуються з новими, що витворилися у їхній структурі. Крім власне мовного (лінгвогеографічного) окреслення меж діалекту, можливе виділення їх на підставі поєднання мовних особливостей і меж поширення типових явищ традиційного етнографічно-культурного районування.

Межі діалекту історично рухомі, їхня зміна може зумовлюватися як переміщенням ізоглос визначальних рис діалекту у процесі міждіалектної взаємодії (так звана мовна експансія, наприклад, переміщення на північ ізофони дифтонгів), так і колонізацією носіями діалекту нових територій (наприклад, поширення гуцульського діалекту на Мараморощині й Буковині в XVII—XIX ст.).

Структурні особливості діалекту з часом зазнають змін унаслідок міждіалектної взаємодії та впливу літературної мови (див. діалект, літературна мова), проте Діалект як форма існування національної мови не зникає, а лише трансформується у нову якість. Зміни у різних діалектах і говірках того самого діалекту відбуваються нерівномірно: інтенсивніші спостерігаються поблизу великих економічних, культурних центрів; менш відчутні — у маргінальних та відносно ізольованих природними умовами (гори, ліси, болота) говірках. Напрям змін переселенських говірок в іншомовному оточенні визначається характером міжмовної взаємодії.

Діалект, літературна і загальнонародна мови

Літературна мова має якнайтісніший зв'язок з загальнонародною мовою, з мовою народності і національною мовою, на базі яких вона складається. З другого боку, літературна мова, як і загальнонародна мова, тісно зв'язана з територіальними діалектами. Загальнонародна мова протиставиться специфічним особливостям кожного окремо взятого діалекту, але вона не протиставиться спільним рисам усіх місцевих діалектів на території одного народу. Загальнонародна мова і будь-який територіальний діалект не ототожнюються, але загальнонародна мова тісно пов'язується з усіма територіальними діалектами.

Б. В. Кобилянський виділив властиві риси діалекту, який відрізняє його від загальнонародної мови:

  1. діалекти, як продукт історичного розвитку, існують здавна в загальнонародній мові. Історія народних говорів тісно пов'язана з історією загальнонародної мови, а також з історією літературної мови;
  2. місцеві діалекти підпорядковуються загальнонародній мові, яка завжди виступає як спільна ознака народу;
  3. місцеві діалекти — це нижчі форми по відношенню до національної мови, як вищої форми;
  4. діалект і мова (загальнонародна, літературна, національна) — поняття не тотожні;
  5. наявність діалектів не заперечує, а підтверджує існування загальнонародної мови;
  6. місцеві (територіальні) діалекти мають свою граматичну будову і свій основний словниковий фонд, які (як було відзначено) в основному не відрізняються від граматичної будови і основного словникового фонду загальнонародної мови;
  7. місцеві діалекти обслуговують народні маси, звичайно, кожний на своїй обмеженій території;
  8. деякі місцеві діалекти на певному етапі історичного розвитку можуть лягти в основу національної мови, коли вона починає формуватися;
  9. місцеві діалекти можуть в певних історичних умовах (у випадку розпаду єдиної загальнонародної мови) дати початок утворенню окремих самостійних мов

Див. також

Примітки

  1. ↑ Словник української мови (у 20 томах). Український мовно-інформаційний фонд НАН України. Процитовано 05.07.2023. 
  2. Оксана Чаган. Особливості номінації інструментів будівельників у бойківських говірках // Науковий вісник Ужгородського університету: серія: Філологія. На пошану Йосипа Олексійовича Дзендзелівського (до 100-річчя з дня народження) / ред. кол.: М. Номачі (гол. ред), Н. Венжинович (голов. ред. ради), Ю. Бідзіля та ін. — Ужгород: ПП Данило С.І., 2021. — Вип. 2 (46). — C. 247–256. — Рез. укр., англ. — Бібліогр.: с. 254–256 (32 назви). https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/42556
  3. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка:82)
  4. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий: (Д — Копці)/ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка: 173)
  5. Б. В. Кобилянський. Діалект і літературна мова. — К., 1960. — стор. 15
  6. В. В. Виноградов. Содержание и задачи курсов по языковедческим дисциплинам… // Вопросы языкознания в свете трудов И. В. Сталина, М., Пзд-во МГУ, 1950, стор. 202.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Правописний словник", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Література

  • Жилко Ф. Т. Ареальные единицы украинского языка. В кн.: ОЛА МИ. 1970. — М., 1972.
  • Бевзенко С. П. Українська діалектологія. — К., 1980.
  • АУМ, т. 1–2. — К., 1984–88.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Діалект
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Diale kt 1 grec dialegomai dialegomai rozmovlyati spilkuvatis vesti rozmovu odne z odnim zvidki dialektos takozh vidomij ukrayinskoyu yak govir miscevij riznovid nacionalnoyi movi 1 Strukturovij zv yazok mizh vsima dialektichnimi pidvidami nastupnij mova supradialekt narichchya dialekt govir subdialekt govirka Rozvitok suspilstva neabiyak vplivaye na dialektne movlennya narodu 2 Zmist 1 Teritorialni i socialni riznovidi dialektiv 2 Etimologiya 3 Dialektna iyerarhiya 4 Mezhi dialektiv 5 Dialekt literaturna i zagalnonarodna movi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaTeritorialni i socialni riznovidi dialektiv RedaguvatiVidtak rozriznyayut teritorialnij i socialnij riznovidi dialektiv Najchastishe ponyattya dialekt uzhivayut u znachenni teritorialnogo dialektu natomist na oznachennya socialnogo dialektu uzhivayut termini sociolekt abo zhargon argo sleng prostorichchya yak riznovidi sociodialektiv Teritorialnij dialekt riznovid nacionalnoyi movi yakomu vlastiva vidnosna strukturna blizkist i yakij ye zasobom spilkuvannya lyudej ob yednanih spilnistyu teritoriyi a takozh elementiv materialnoyi i duhovnoyi kulturi istorichno kulturnih tradicij samosvidomosti Socialnij dialekt riznovid nacionalnoyi movi yakomu vlastiva vidnosna strukturna blizkist i yakij ye zasobom spilkuvannya lyudej ob yednanih spilnim socialnim kolom yak napriklad spilnoyu robotoyu sportivnoyu komandoyu gurtkom tosho Etimologiya RedaguvatiDialekt zapozichennya z greckoyi movi etimonom greckogo dialektos ye mova rozmova dialekt ye pohidnim vid dialegw rozmovlyayu utvorenogo za dopomogoyu prefiksa dia vid legw govoryu nazivayu pov yazanogo logos slovo mova 3 logos slovo znachennya ponyattya nauka 4 Dialektna iyerarhiya RedaguvatiDialekt teritorialnij ototozhnyuyut z govorom Sukupnist strukturno blizkih dialektiv utvoryuye narichchya sukupnist usih narich dialektnu movu sho ye odniyeyu z dvoh osnovnih form poryad z literaturnoyu movoyu isnuvannya nacionalnoyi movi U mezhah narichchya chi dialektnoyi movi dialekt protistavlyayetsya inshim dialektam sukupnistyu oznak u zvukovij gramatichnij slovotvornij budovi leksici frazeologiyi hoch i maye z nimi spilni risi na riznih strukturnih rivnyah Kontrastnist cogo protistavlennya zumovlyuyetsya sukupnistyu i funkcionalnim navantazhennyam tih ris yakimi ci dialekti protistavlyayutsya Mezhi dialektiv RedaguvatiMezhi dialektu okreslyuyutsya na pidstavi lingvistichnogo kartografuvannya div Lingvistichna geografiya pasmami izoglos Vzayemoproniknennya ris susidnih dialektiv yihnya trivala vzayemodiya sprichinyayut poyavu govirok perehidnogo tipu u zoni vibraciyi izoglos u perehidnih govirkah risi vzayemodiyuchih dialektiv poyednuyutsya z novimi sho vitvorilisya u yihnij strukturi Krim vlasne movnogo lingvogeografichnogo okreslennya mezh dialektu mozhlive vidilennya yih na pidstavi poyednannya movnih osoblivostej i mezh poshirennya tipovih yavish tradicijnogo etnografichno kulturnogo rajonuvannya Mezhi dialektu istorichno ruhomi yihnya zmina mozhe zumovlyuvatisya yak peremishennyam izoglos viznachalnih ris dialektu u procesi mizhdialektnoyi vzayemodiyi tak zvana movna ekspansiya napriklad peremishennya na pivnich izofoni diftongiv tak i kolonizaciyeyu nosiyami dialektu novih teritorij napriklad poshirennya guculskogo dialektu na Maramoroshini j Bukovini v XVII XIX st Strukturni osoblivosti dialektu z chasom zaznayut zmin unaslidok mizhdialektnoyi vzayemodiyi ta vplivu literaturnoyi movi div dialekt literaturna mova prote Dialekt yak forma isnuvannya nacionalnoyi movi ne znikaye a lishe transformuyetsya u novu yakist Zmini u riznih dialektah i govirkah togo samogo dialektu vidbuvayutsya nerivnomirno intensivnishi sposterigayutsya poblizu velikih ekonomichnih kulturnih centriv mensh vidchutni u marginalnih ta vidnosno izolovanih prirodnimi umovami gori lisi bolota govirkah Napryam zmin pereselenskih govirok v inshomovnomu otochenni viznachayetsya harakterom mizhmovnoyi vzayemodiyi Dialekt literaturna i zagalnonarodna movi RedaguvatiLiteraturna mova maye yaknajtisnishij zv yazok z zagalnonarodnoyu movoyu z movoyu narodnosti i nacionalnoyu movoyu na bazi yakih vona skladayetsya Z drugogo boku literaturna mova yak i zagalnonarodna mova tisno zv yazana z teritorialnimi dialektami Zagalnonarodna mova protistavitsya specifichnim osoblivostyam kozhnogo okremo vzyatogo dialektu ale vona ne protistavitsya spilnim risam usih miscevih dialektiv na teritoriyi odnogo narodu Zagalnonarodna mova i bud yakij teritorialnij dialekt ne ototozhnyuyutsya ale zagalnonarodna mova tisno pov yazuyetsya z usima teritorialnimi dialektami B V Kobilyanskij vidiliv vlastivi risi dialektu yakij vidriznyaye jogo vid zagalnonarodnoyi movi 5 dialekti yak produkt istorichnogo rozvitku isnuyut zdavna v zagalnonarodnij movi Istoriya narodnih govoriv tisno pov yazana z istoriyeyu zagalnonarodnoyi movi a takozh z istoriyeyu literaturnoyi movi 6 miscevi dialekti pidporyadkovuyutsya zagalnonarodnij movi yaka zavzhdi vistupaye yak spilna oznaka narodu miscevi dialekti ce nizhchi formi po vidnoshennyu do nacionalnoyi movi yak vishoyi formi dialekt i mova zagalnonarodna literaturna nacionalna ponyattya ne totozhni nayavnist dialektiv ne zaperechuye a pidtverdzhuye isnuvannya zagalnonarodnoyi movi miscevi teritorialni dialekti mayut svoyu gramatichnu budovu i svij osnovnij slovnikovij fond yaki yak bulo vidznacheno v osnovnomu ne vidriznyayutsya vid gramatichnoyi budovi i osnovnogo slovnikovogo fondu zagalnonarodnoyi movi miscevi dialekti obslugovuyut narodni masi zvichajno kozhnij na svoyij obmezhenij teritoriyi deyaki miscevi dialekti na pevnomu etapi istorichnogo rozvitku mozhut lyagti v osnovu nacionalnoyi movi koli vona pochinaye formuvatisya miscevi dialekti mozhut v pevnih istorichnih umovah u vipadku rozpadu yedinoyi zagalnonarodnoyi movi dati pochatok utvorennyu okremih samostijnih movDiv takozh RedaguvatiUkrayinska dialektologiya Dialektnij kontinuum Dialektologiya Dialektizm Ausbau paradigma SurzhikPrimitki Redaguvati a b Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 tomah Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini Procitovano 05 07 2023 Oksana Chagan Osoblivosti nominaciyi instrumentiv budivelnikiv u bojkivskih govirkah Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu seriya Filologiya Na poshanu Josipa Oleksijovicha Dzendzelivskogo do 100 richchya z dnya narodzhennya red kol M Nomachi gol red N Venzhinovich golov red radi Yu Bidzilya ta in Uzhgorod PP Danilo S I 2021 Vip 2 46 C 247 256 Rez ukr angl Bibliogr s 254 256 32 nazvi https dspace uzhnu edu ua jspui handle lib 42556 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi V 7 t Tom drugij D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni Redkol O S Melnichuk golovnij red V T Kolomiyec O B Tkachenko ta in K Nauk dumka 1985 storinka 82 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi V 7 t Tom drugij D Kopci AN URSR In t movoznavstva im O O Potebni Redkol O S Melnichuk golovnij red V T Kolomiyec O B Tkachenko ta in K Nauk dumka 1985 storinka 173 B V Kobilyanskij Dialekt i literaturna mova K 1960 stor 15 V V Vinogradov Soderzhanie i zadachi kursov po yazykovedcheskim disciplinam Voprosy yazykoznaniya v svete trudov I V Stalina M Pzd vo MGU 1950 stor 202 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Pravopisnij slovnik viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Literatura RedaguvatiZhilko F T Arealnye edinicy ukrainskogo yazyka V kn OLA MI 1970 M 1972 Bevzenko S P Ukrayinska dialektologiya K 1980 AUM t 1 2 K 1984 88 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DialektOsnovnij slovnikovij fond Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 167 Dialekt Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 150 634 s Dialekt Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 161 ISBN 978 966 439 921 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dialekt amp oldid 39864982