Мармаро́щина (рум. Maramureş, угор. Máramaros) — історична область у Карпатах, зараз ділиться на Південну Мармарощину в Румунії та Північну Мармарощину в Україні. Багато лісів, які ростуть у передгір'ях та в горах, а також яблуневих садів, які ростуть на півдні української (в долині Тиси) та по долинах румунської частин області.
| Мармарощина | |
| Герб | |
| Дата створення / заснування | 1320 |
|---|---|
| Країна | Румунія і Україна |
| Адміністративна одиниця | Румунія |
| Час/дата припинення існування | 1402 |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
| Офіційний сайт | |
| Мармарощина у Вікісховищі |
Координати: 47°57′00″ пн. ш. 23°39′00″ сх. д. / 47.9500000000277779577118054° пн. ш. 23.65000000002777724716906960° сх. д.
Назва Редагувати
Географія Редагувати
Площа історичної області становить 9 716 км² — з них Україні належить 6148 км² та 3568 км² Румунії.
Міста Редагувати
Головні міста: Південна Мармарощина — Сигіт; часто до Південного Мармарошу відносять і головне місто сьогоднішнього жудеця Мармарош місто Бая-Маре, іноді також і місто Сату-Маре (укр. Сатмір).
Північний Мармарош — Хуст, Тячів, Рахів, Міжгі́р'я та села Міжгірського району, Довге.
Річки Редагувати
Річки краю: Південна Мармарощина — Тиса, Самош і Красна; Північна Мармарощина — Тересва, Ріка, Теребля.
Озера: Синевир
У межах Мармарощини розміщений Мармароський заповідний масив Карпатського біосферного заповідника.
Історія Редагувати
- V століття — край був заселений слов'янами (білі хорвати).
- X століття — прикордонний край Угорщини Боршова (Borsova) став Березькою жупою (центр — Берегсас (Берегове); заснована Стефаном (Stephen) I).
- XI століття — виділена округа Мармарощина з області Боршова (головне місто Борша (Borşa)).
- 1241 р. — татарська навала знищила тут до 50 % населення.
- 1353 р. — мармароський князь Драгош (Dragoş), посланий Людовиком І, заснував Молдовське князівство, васальне щодо Угорського королівства.
- 1359 р. — мармароський князь Богдан здобув незалежність для Молдови і став її володарем.
- В середньовіччі Мармарощина була відома багатими покладами солі (шахти) і згодом — деревиною.
- У 1918—1919 рр. на території Мармарощини існувала Гуцульська республіка.
- За рішенням Тріанонського договіру 1920 року історичний край Мармарощина був розділений між Чехословацькою республікою (60 % території) і Королівством Румунія (південніше річки Тиса; 40 % території).
- Після Другої Світової війни північ Мармарощини відійшла до СРСР і увійшла в склад Закарпатської області.
Це найвисокогірніша і найбільш важкодоступна частина Карпат. Історичні центри — Хуст і Мармарош-Сигіт. В Австро-Угорщині Мармарощина відповідала комітату Мармарош. Етнічний склад історичної області різноманітний — українці, румуни, ціпзерські німці, угорці. Назва має румунське походження і означає «Великий Муреш».
Населення Редагувати
Північна Мармарощина Редагувати
Північна Мармарощина тепер належить Україні і більшість населення становлять українці. В чотирьох районах сходу Закарпатської області та місті Хусті українців близько 90 %, румунів — близько 6 %, до 3 % угорців та близько 1 % інших (головним чином циган та прибулих після Другої світової війни росіян).
Див. також Редагувати
Джерела та література Редагувати
- С. В. Віднянський. Мараморощина [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 503. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Посилання Редагувати
- Poienile de sub Munte сайт про Поляни
- Репортаж про українців румунського Марморошу, 2003 [ 26 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Стаття про Мармарощину [ 27 січня 2012 у Wayback Machine.]
- 15-років від відновлення українського ліцею ім. Тараса Шевченка[недоступне посилання з липня 2019]
- Національна та етнічна ідентичність українців Мармарощини (Румунія): проблеми та перспективи дослідження [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Як постали гори Марамороша - українська легенда [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] (укр.)
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |