www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гуцульська Республіка 1918 1919ПрапорУкраїни історичні кордони на картіСтолиця ЯсіняМови УкраїнськаФорма правління Респу

Гуцульська Республіка

Гуцульська Республіка

1918 – 1919


Прапор

України: історичні кордони на карті
Столиця Ясіня
Мови Українська
Форма правління Республіка
голова Степан Клочурак
Історичний період Міжвоєнний період
 - Засновано 8 листопада 1918
 - Повне завоювання 11 червня 1919

Гуцу́льська Респу́бліка — назва українського державного утворення, що існувало з 8 листопада 1918 по 11 червня 1919 року на сході Закарпаття (північній Мармарощині).

Загальний опис Редагувати

Після перемоги 1 листопада 1918 року національного повстання у Львові населення Буковини і Закарпаття на багатолюдних народних вічах у Чернівцях і Хусті висловилося за входження цих віковічних українських земель до складу ЗУНР. 21 січня 1919 року в Хусті відбувся Всекарпатський Конгрес, делегати якого вирішили возз'єднати закарпатські землі у складі єдиної Української держави. В цей же час на Рахівщині утворилась Гуцульська республіка з центром у селі Ясіня.

На початку листопада 1918 року в Ясіні було створено загін місцевої міліції («Народної оборони»), щоб не допустити грабежів з боку австро-угорських солдатів, котрі поверталися додому через село після закінчення війни зі Сходу. Її (близько 250 вояків) очолив демобілізований офіцер австро-угорської армії Степан Клочурак, один із небагатьох ясінських українців, що мав вищу освіту.

8 листопада 1918 року народні збори мешканців Ясіня та навколишніх сіл проголосували за возз'єднання закарпатської Гуцульщини з Україною та обрали Гуцульську Народну Раду (ГНР). До неї ввійшли 42 депутати, яку очолив Степан Клочурак. До складу Ради входили 42 члени — 38 українців, 2 німці і 2 євреї. Виконавча влада належала до секцій (міністерства) і підсекцій — дипломатичної, військової, внутрішньої, господарської та інші. Сучасники зазначають, що в маленькій державі був дивовижний, мало не ідилічний, лад. Громадський суд вів староста містечка. Винним присуджував упродовж кількох днів допомагати нужденним — рубати дрова вдовам, немічним і сиротам. Школи в республіці були українські, діяв народний хор, а в Народному домі громадянам читали лекції на різні цікаві теми. Дипломатичні зв'язки міні-держава підтримувала лише із Західно-Українською Народною Республікою. Із закордоном — тобто Галичиною — торгували лісом. До Коломиї відправляли деревину, привозили хліб. Розплачувалися мадярськими кронами й українськими гривнями. Стежили, щоб убогі громадяни не були обділені харчами. За вирубкою лісу теж пильнували, аби не знищувати даремно дерев.

Представники Гуцульської Народної Ради взяли участь у роботі Будапештського (10 грудня) та Сигітського (18 грудня) конгресів, які були скликані урядом Угорщини з метою визначення майбутнього Закарпаття. Гуцули найбільш різко виступили проти намагання залишити край у складі Угорщини.

Така позиція роздратувала угорський уряд К. Карої. 22 грудня в Ясіню прибув угорський жандармський батальйон. У селі було встановлено окупаційний режим. Гуцульська Народна Рада пішла в підпілля й на Різдво підняла повстання. У ніч проти 8 січня 1919 року угорців — близько 500 військовиків — майже без бою захопили в полон. 10 січня багатотисячне віче підтвердило прагнення закарпатської Гуцульщини до возз'єднання із ЗУНР.

Учасники гуцульського повстання та визвольного походу на Сигіт у січні 1918 року.

13 січня 1919 року Гуцульське військо, підсилене загоном УГА, розпочало наступ з метою визволення Мараморощини від угорської адміністрації та військ. Він проходив уздовж залізниці Ясіня — Сигіт. Піхоту прикривали два потяги, озброєні гарматами та кулеметами. За декілька днів, у боях за Білин, Рахів, Великий Бичків, угорські війська були розбиті. Були визволені всі українські населені пункти сучасної Рахівщини та лівобережжя Тиси (нині — на території Румунії). У Вишові (нинішня Румунія) визволителів зустріли урочистою процесією на чолі зі священиком, під синьо-жовтими прапорами. У визволених населених пунктах обирали старост, призначали військових комендантів. В установах запроваджували українську мову. Почали відбудову мостів, доріг, лісових промислів. Соціальну політику спрямували на підтримання малозабезпечених верств. Зокрема, худоба, продукти з військових складів передавались солдатським удовам і багатодітним сім'ям.

Увечері 16 січня, після бою у передмісті — на залізничній станції Комора, взято місто Сигіт. Україно-угорсько-єврейське населення міста вивісило у вікнах білі та синьо-жовті прапори. Військо рухалося далі, щоб перешкодити намірам мадярів розігнати всезакарпатські збори, які планувалось скликати у Хусті 21 січня (збори таки відбулися: 420 делегатів голосували за возз'єднання Підкарпаття з Україною). Однак на передові пости «Народної оборони» за 10—12 кілометрів від Сигота 17 січня напала румунська дивізія, яка базувалася в Бая-Маре. Почалися бої. Сили були нерівні. Вранці 18 січня із Сигота вдалося евакуювати один ешелон із гуцульським військом, а другий зупинився у Коморі, бо румуни розібрали колію. Під час бою загинули 18, поранено 39 українців, чимало потрапили у полон.

Підбадьорені подіями у Сиготі, угорці підняли заколот. 19 січня у Рахові вбито старосту П. Попенка і захоплено центр міста. Та на станцію прибув потяг з гуцульським військом з-під Сигота. Заколотників розігнали. Невдовзі Рахів довелося залишити, він став буферною зоною між територією, окупованою румунами, та Гуцульською Республікою. Її передові пости стояли у передмісті Рахова — Устєріках.

Гуцульська республіка почала мирне життя. Велися лісове господарство, торгівля із ЗУНР. Звідти та з УНР, в обмін на ліс, а також у кредит, надходили продукти, гас, сірники, книжки тощо. Найбіднішим мешканцям їх виділяли задарма. До Станіслава та Коломиї щодня ходили поїзди. У школах навчання велося рідною мовою, пенсіонери отримували пенсію.

У травні 1919 року поляки витіснили УГА з Прикарпаття, і Гуцульська Республіка втратила прикриття зі сходу. Тоді ж румунські війська рушили на її територію, яку, за рішенням ГНР, здали без бою. Це себе виправдало, бо спершу румуни не застосовували репресій. Вони почалися 11 червня 1919 року, коли румуни довідалися, що Головна управа прийняла меморандум до Руської (Української) Ради в Ужгороді з проханням, щоби Гуцульщина й Підкарпаття приєднались до Чехословаччини (возз'єднання з Україною було неможливе).

Більшість керівників ГР та Головної управи заарештували. Однак авторитет цих людей був такий високий, що румуни були змушені їх звільнити (окрім Степана Клочурака), і вони працювали в місцевій адміністрації.

10 вересня 1919 року за Сен-Жерменським договором територія Гуцульської Республіки увійшла до складу Чехословаччини.

Значення Редагувати

Гуцульська Республіка виникла з народної ініціативи. І хоча поставлена тоді мета не була досягнута, існування республіки мало вирішальне історичне значення для збагачення досвіду державотворчої боротьби та закладання міцних основ української національної свідомості гуцулів.

Гуцульська республіка в літературі Редагувати

Ще в 1920—1930-х роках Гуцульською Республікою цікавилися видатні діячі, в тому числі президент Чехословаччини Томаш Масарик. Про неї, окрім мемуарів, були романи Уласа Самчука, Зіновія Кудея, Івана Долгоша, оповідання Василя Гренджі-Донського, поема Володимира Тимчука.

«Лицар волі» Редагувати

«Лицар волі» — книга Миколи Мушинки з описом життя і діяльності громадського і політичного діяча Закарпатської України Степана Клочурака (1895–1980). Перше видання вийшло під редакцією Івана Кухти в Ужгороді 1995 року.

Крім спогадів Клочурака та періодичних видань з бібліотек Чехії та Словаччини, в книзі використані матеріали його доньки Ольги Урбанець, братів Василя, Федора з Чехії, брата Михайла та сестри Анни з Ясіні, онуки Люби Свободової з Парижа. Також використанні історичні розвідки Івана Ваната та Дмитра Злепка — доцента Українського вільного університету з Мюнхена.

Друге видання (2010) поповнене новими архівними матеріалами з московської судової справи над Клочураком та його спільниками (1945). Книга видана ужгородським видавництвом «Ґражда» на кошти Рахівської районної Ради народних депутатів.

Мушинка познайомився із Клочураком 1967 року і був причетний до видання його спогадів «До волі».

Видання, на жаль, містить неприємний огріх: повсюди згадується як «Вітковський».

«Гуцульська Республіка» Редагувати

«Гуцульська республіка», публіцистична розвідка чеського журналіста Вацлава Малого, опублікована у декількох продовженнях на сторінках центрального органу соціал-демократичної партії Чехо-Словаччини — щоденника «Pravo lidu» у січні та лютому 1937. Пізніше вийшла теж окремою книжкою.

Малий збирав матеріали від населення, правда, з двадцятирічним відступом від описуваних подій.

Автор наводить деякі деталі, яких у інших авторів немає. Колоритно викреслено постать батька Степана Клочурака «старого боярина Степана Клочурака», який, незважаючи на неписемність в уряді Гуцульської Республіки відповідав за постачання односельців хлібом, одягом, худобою.

Передісторію Гуцульської республіки детально описав В. Малий. Описуючи побут населення Ясіні, він наголосив, що в цьому «серці Гуцульщини під час Австро-Угорщини виходив угорський часопис «Тішовольґі», незважаючи на нечисельність їх громади». За ініціаторів повстання і створення Гуцульської республіки вважав лісоруба Дмитра Німчука, селянина Івана Климпуша і студента Степана Клочурака.

Чимало уваги В.Малий присвятив невдалому походу на Сиґіт, переговорам з тамтешньою місцевою владою, зв'язкам гуцулів з урядом УНР, діяльності Гуцульської республіки та масовим арештам гуцулів.

Безпосереднє звільнення арештованих В.Малий приписує ініціативі керівника Української військової місії в Бухаресті Підгорного, якому вдалося переконати уряд Румунії, що полонені гуцули були регулярною армією, яка боролася проти спільного ворога — Угорщини. Із звільнених гуцулів було зорганізовано «Гуцульський курінь», командиром якого було призначено надпоручника Степана Клочурака.

«Назустріч волі» Редагувати

«Назустріч волі» — збірка оповідань Василя Ґренджі-Донського про гуцульське повстання 1919 року.

Письменник писав: «Улюбленою моєю темою є героїчна доба 1918/19 років і я завжди туди повертаюся, щоб на моїй скромній бандурі оспівати Святий Бунт і черпати сили на дальше» і через це творив вірші, поеми і оповідання.

У збірці «Назустріч волі» є 8 оповідань, об'єднаних темою боротьби гуцулів за свободу і національне самовизначення. Кожне оповідання побудоване на конкретних фактах, хоча учасники подій названі не справжніми іменами, а вигаданими. Головний герой — Степан Шовковий.

В оповіданні «Від Ясіня до Сиґоту» з документальною точністю подано опис внутрішнього ладу Гуцульської республіки: представницьку раду, військо, суд, закордонні зв'язки, промисли, культурні установи тощо.

Збірка вийшла друком в Ужгороді 1930 року. Передруковано в т. VII творів Василя Ґренджі-Донського, що побачив світ 1986 року в Нью-Йорку.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015. 
  2. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015. 

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Guculska Respublika1918 1919PraporUkrayini istorichni kordoni na kartiStolicya YasinyaMovi UkrayinskaForma pravlinnya Respublikagolova Stepan KlochurakIstorichnij period Mizhvoyennij period Zasnovano 8 listopada 1918 Povne zavoyuvannya 11 chervnya 1919Gucu lska Respu blika nazva ukrayinskogo derzhavnogo utvorennya sho isnuvalo z 8 listopada 1918 po 11 chervnya 1919 roku na shodi Zakarpattya pivnichnij Marmaroshini Zmist 1 Zagalnij opis 2 Znachennya 3 Guculska respublika v literaturi 3 1 Licar voli 3 2 Guculska Respublika 3 3 Nazustrich voli 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 6 1 Literatura 7 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiPislya peremogi 1 listopada 1918 roku nacionalnogo povstannya u Lvovi naselennya Bukovini i Zakarpattya na bagatolyudnih narodnih vichah u Chernivcyah i Husti vislovilosya za vhodzhennya cih vikovichnih ukrayinskih zemel do skladu ZUNR 21 sichnya 1919 roku v Husti vidbuvsya Vsekarpatskij Kongres delegati yakogo virishili vozz yednati zakarpatski zemli u skladi yedinoyi Ukrayinskoyi derzhavi V cej zhe chas na Rahivshini utvorilas Guculska respublika z centrom u seli Yasinya 1 Na pochatku listopada 1918 roku v Yasini bulo stvoreno zagin miscevoyi miliciyi Narodnoyi oboroni shob ne dopustiti grabezhiv z boku avstro ugorskih soldativ kotri povertalisya dodomu cherez selo pislya zakinchennya vijni zi Shodu Yiyi blizko 250 voyakiv ocholiv demobilizovanij oficer avstro ugorskoyi armiyi Stepan Klochurak odin iz nebagatoh yasinskih ukrayinciv sho mav vishu osvitu 8 listopada 1918 roku narodni zbori meshkanciv Yasinya ta navkolishnih sil progolosuvali za vozz yednannya zakarpatskoyi Guculshini z Ukrayinoyu ta obrali Guculsku Narodnu Radu GNR Do neyi vvijshli 42 deputati yaku ocholiv Stepan Klochurak Do skladu Radi vhodili 42 chleni 38 ukrayinciv 2 nimci i 2 yevreyi Vikonavcha vlada nalezhala do sekcij ministerstva i pidsekcij diplomatichnoyi vijskovoyi vnutrishnoyi gospodarskoyi ta inshi Suchasniki zaznachayut sho v malenkij derzhavi buv divovizhnij malo ne idilichnij lad Gromadskij sud viv starosta mistechka Vinnim prisudzhuvav uprodovzh kilkoh dniv dopomagati nuzhdennim rubati drova vdovam nemichnim i sirotam Shkoli v respublici buli ukrayinski diyav narodnij hor a v Narodnomu domi gromadyanam chitali lekciyi na rizni cikavi temi Diplomatichni zv yazki mini derzhava pidtrimuvala lishe iz Zahidno Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu Iz zakordonom tobto Galichinoyu torguvali lisom Do Kolomiyi vidpravlyali derevinu privozili hlib Rozplachuvalisya madyarskimi kronami j ukrayinskimi grivnyami Stezhili shob ubogi gromadyani ne buli obdileni harchami Za virubkoyu lisu tezh pilnuvali abi ne znishuvati daremno derev Predstavniki Guculskoyi Narodnoyi Radi vzyali uchast u roboti Budapeshtskogo 10 grudnya ta Sigitskogo 18 grudnya kongresiv yaki buli sklikani uryadom Ugorshini z metoyu viznachennya majbutnogo Zakarpattya Guculi najbilsh rizko vistupili proti namagannya zalishiti kraj u skladi Ugorshini Taka poziciya rozdratuvala ugorskij uryad K Karoyi 22 grudnya v Yasinyu pribuv ugorskij zhandarmskij bataljon U seli bulo vstanovleno okupacijnij rezhim Guculska Narodna Rada pishla v pidpillya j na Rizdvo pidnyala povstannya U nich proti 8 sichnya 1919 roku ugorciv blizko 500 vijskovikiv majzhe bez boyu zahopili v polon 10 sichnya bagatotisyachne viche pidtverdilo pragnennya zakarpatskoyi Guculshini do vozz yednannya iz ZUNR nbsp Uchasniki guculskogo povstannya ta vizvolnogo pohodu na Sigit u sichni 1918 roku 13 sichnya 1919 roku Guculske vijsko pidsilene zagonom UGA rozpochalo nastup z metoyu vizvolennya Maramoroshini vid ugorskoyi administraciyi ta vijsk Vin prohodiv uzdovzh zaliznici Yasinya Sigit Pihotu prikrivali dva potyagi ozbroyeni garmatami ta kulemetami Za dekilka dniv u boyah za Bilin Rahiv Velikij Bichkiv ugorski vijska buli rozbiti Buli vizvoleni vsi ukrayinski naseleni punkti suchasnoyi Rahivshini ta livoberezhzhya Tisi nini na teritoriyi Rumuniyi U Vishovi ninishnya Rumuniya vizvoliteliv zustrili urochistoyu procesiyeyu na choli zi svyashenikom pid sino zhovtimi praporami U vizvolenih naselenih punktah obirali starost priznachali vijskovih komendantiv V ustanovah zaprovadzhuvali ukrayinsku movu Pochali vidbudovu mostiv dorig lisovih promisliv Socialnu politiku spryamuvali na pidtrimannya malozabezpechenih verstv Zokrema hudoba produkti z vijskovih skladiv peredavalis soldatskim udovam i bagatoditnim sim yam Uvecheri 16 sichnya pislya boyu u peredmisti na zaliznichnij stanciyi Komora vzyato misto Sigit Ukrayino ugorsko yevrejske naselennya mista vivisilo u viknah bili ta sino zhovti prapori Vijsko ruhalosya dali shob pereshkoditi namiram madyariv rozignati vsezakarpatski zbori yaki planuvalos sklikati u Husti 21 sichnya zbori taki vidbulisya 420 delegativ golosuvali za vozz yednannya Pidkarpattya z Ukrayinoyu Odnak na peredovi posti Narodnoyi oboroni za 10 12 kilometriv vid Sigota 17 sichnya napala rumunska diviziya yaka bazuvalasya v Baya Mare Pochalisya boyi Sili buli nerivni Vranci 18 sichnya iz Sigota vdalosya evakuyuvati odin eshelon iz guculskim vijskom a drugij zupinivsya u Komori bo rumuni rozibrali koliyu Pid chas boyu zaginuli 18 poraneno 39 ukrayinciv chimalo potrapili u polon Pidbadoreni podiyami u Sigoti ugorci pidnyali zakolot 19 sichnya u Rahovi vbito starostu P Popenka i zahopleno centr mista Ta na stanciyu pribuv potyag z guculskim vijskom z pid Sigota Zakolotnikiv rozignali Nevdovzi Rahiv dovelosya zalishiti vin stav bufernoyu zonoyu mizh teritoriyeyu okupovanoyu rumunami ta Guculskoyu Respublikoyu Yiyi peredovi posti stoyali u peredmisti Rahova Ustyerikah Guculska respublika pochala mirne zhittya Velisya lisove gospodarstvo torgivlya iz ZUNR Zvidti ta z UNR v obmin na lis a takozh u kredit nadhodili produkti gas sirniki knizhki tosho Najbidnishim meshkancyam yih vidilyali zadarma Do Stanislava ta Kolomiyi shodnya hodili poyizdi U shkolah navchannya velosya ridnoyu movoyu pensioneri otrimuvali pensiyu U travni 1919 roku polyaki vitisnili UGA z Prikarpattya i Guculska Respublika vtratila prikrittya zi shodu Todi zh rumunski vijska rushili na yiyi teritoriyu yaku za rishennyam GNR zdali bez boyu Ce sebe vipravdalo bo spershu rumuni ne zastosovuvali represij Voni pochalisya 11 chervnya 1919 roku koli rumuni dovidalisya sho Golovna uprava prijnyala memorandum do Ruskoyi Ukrayinskoyi Radi v Uzhgorodi z prohannyam shobi Guculshina j Pidkarpattya priyednalis do Chehoslovachchini vozz yednannya z Ukrayinoyu bulo nemozhlive Bilshist kerivnikiv GR ta Golovnoyi upravi zaareshtuvali Odnak avtoritet cih lyudej buv takij visokij sho rumuni buli zmusheni yih zvilniti okrim Stepana Klochuraka i voni pracyuvali v miscevij administraciyi 10 veresnya 1919 roku za Sen Zhermenskim dogovorom teritoriya Guculskoyi Respubliki uvijshla do skladu Chehoslovachchini Znachennya RedaguvatiGuculska Respublika vinikla z narodnoyi iniciativi I hocha postavlena todi meta ne bula dosyagnuta isnuvannya respubliki malo virishalne istorichne znachennya dlya zbagachennya dosvidu derzhavotvorchoyi borotbi ta zakladannya micnih osnov ukrayinskoyi nacionalnoyi svidomosti guculiv Guculska respublika v literaturi RedaguvatiShe v 1920 1930 h rokah Guculskoyu Respublikoyu cikavilisya vidatni diyachi v tomu chisli prezident Chehoslovachchini Tomash Masarik Pro neyi okrim memuariv buli romani Ulasa Samchuka Zinoviya Kudeya Ivana Dolgosha opovidannya Vasilya Grendzhi Donskogo poema Volodimira Timchuka 2 Licar voli Redaguvati Licar voli kniga Mikoli Mushinki z opisom zhittya i diyalnosti gromadskogo i politichnogo diyacha Zakarpatskoyi Ukrayini Stepana Klochuraka 1895 1980 Pershe vidannya vijshlo pid redakciyeyu Ivana Kuhti v Uzhgorodi 1995 roku Krim spogadiv Klochuraka ta periodichnih vidan z bibliotek Chehiyi ta Slovachchini v knizi vikoristani materiali jogo donki Olgi Urbanec brativ Vasilya Fedora z Chehiyi brata Mihajla ta sestri Anni z Yasini onuki Lyubi Svobodovoyi z Parizha Takozh vikoristanni istorichni rozvidki Ivana Vanata ta Dmitra Zlepka docenta Ukrayinskogo vilnogo universitetu z Myunhena Druge vidannya 2010 popovnene novimi arhivnimi materialami z moskovskoyi sudovoyi spravi nad Klochurakom ta jogo spilnikami 1945 Kniga vidana uzhgorodskim vidavnictvom Grazhda na koshti Rahivskoyi rajonnoyi Radi narodnih deputativ Mushinka poznajomivsya iz Klochurakom 1967 roku i buv prichetnij do vidannya jogo spogadiv Do voli Vidannya na zhal mistit nepriyemnij ogrih povsyudi zgaduyetsya yak Vitkovskij Guculska Respublika Redaguvati Guculska respublika publicistichna rozvidka cheskogo zhurnalista Vaclava Malogo opublikovana u dekilkoh prodovzhennyah na storinkah centralnogo organu social demokratichnoyi partiyi Cheho Slovachchini shodennika Pravo lidu u sichni ta lyutomu 1937 Piznishe vijshla tezh okremoyu knizhkoyu Malij zbirav materiali vid naselennya pravda z dvadcyatirichnim vidstupom vid opisuvanih podij Avtor navodit deyaki detali yakih u inshih avtoriv nemaye Koloritno vikresleno postat batka Stepana Klochuraka starogo boyarina Stepana Klochuraka yakij nezvazhayuchi na nepisemnist v uryadi Guculskoyi Respubliki vidpovidav za postachannya odnoselciv hlibom odyagom hudoboyu Peredistoriyu Guculskoyi respubliki detalno opisav V Malij Opisuyuchi pobut naselennya Yasini vin nagolosiv sho v comu serci Guculshini pid chas Avstro Ugorshini vihodiv ugorskij chasopis Tishovolgi nezvazhayuchi na nechiselnist yih gromadi Za iniciatoriv povstannya i stvorennya Guculskoyi respubliki vvazhav lisoruba Dmitra Nimchuka selyanina Ivana Klimpusha i studenta Stepana Klochuraka Chimalo uvagi V Malij prisvyativ nevdalomu pohodu na Sigit peregovoram z tamteshnoyu miscevoyu vladoyu zv yazkam guculiv z uryadom UNR diyalnosti Guculskoyi respubliki ta masovim areshtam guculiv Bezposerednye zvilnennya areshtovanih V Malij pripisuye iniciativi kerivnika Ukrayinskoyi vijskovoyi misiyi v Buharesti Pidgornogo yakomu vdalosya perekonati uryad Rumuniyi sho poloneni guculi buli regulyarnoyu armiyeyu yaka borolasya proti spilnogo voroga Ugorshini Iz zvilnenih guculiv bulo zorganizovano Guculskij kurin komandirom yakogo bulo priznacheno nadporuchnika Stepana Klochuraka Nazustrich voli Redaguvati Nazustrich voli zbirka opovidan Vasilya Grendzhi Donskogo pro guculske povstannya 1919 roku Pismennik pisav Ulyublenoyu moyeyu temoyu ye geroyichna doba 1918 19 rokiv i ya zavzhdi tudi povertayusya shob na moyij skromnij banduri ospivati Svyatij Bunt i cherpati sili na dalshe i cherez ce tvoriv virshi poemi i opovidannya U zbirci Nazustrich voli ye 8 opovidan ob yednanih temoyu borotbi guculiv za svobodu i nacionalne samoviznachennya Kozhne opovidannya pobudovane na konkretnih faktah hocha uchasniki podij nazvani ne spravzhnimi imenami a vigadanimi Golovnij geroj Stepan Shovkovij V opovidanni Vid Yasinya do Sigotu z dokumentalnoyu tochnistyu podano opis vnutrishnogo ladu Guculskoyi respubliki predstavnicku radu vijsko sud zakordonni zv yazki promisli kulturni ustanovi tosho Zbirka vijshla drukom v Uzhgorodi 1930 roku Peredrukovano v t VII tvoriv Vasilya Grendzhi Donskogo sho pobachiv svit 1986 roku v Nyu Jorku Div takozh RedaguvatiMarmaroshina Karpatska Ukrayina ZUNR Stepan Klochurak Ukrayinska narodna rada v Yasinyu Vozz yednannya Zakarpattya iz ZUNR Rumunska intervenciya v UgorshinuPrimitki Redaguvati Tkach M Iz minulogo v sogodennya Guculska Respublika Sajt Diloveckoyi silskoyi biblioteki 29 chervnya 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 zhovtnya 2015 Volodimir Timchuk Guculske povstannye Lviv Astrolyabiya 2014 Arhiv originalu za 25 travnya 2015 Procitovano 25 travnya 2015 Dzherela ta literatura RedaguvatiSlivka Yu Yu Guculska Respublika Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 263 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Slivka Yu Yu Guculska Respublika Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Literatura Redaguvati Guculska Respublika Istoriya derzhavnosti ta pravovi pam yatki Ukrayini dovidnik T A Mihajliv T V Mihajliv H Osnova 2013 93 s Biblioteka zhurnalu Istoriya ta pravoznavstvo vip 12 120 S 18 19 Guculska Respublika Arhivovano 6 chervnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Zhukovskij A Subtelnij O Naris istoriyi Ukrayini Arhivovano 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Redaktori Ya Gricak O Romaniv L Vidavnictvo NTSh u Lvovi 1992 230 s Klochurak S Do voli Arhivovano 29 listopada 2019 u Wayback Machine Nyu Jork Karpatskij Soyuz 1978 Maslyanik O Guculska Respublika i Karpatska Ukrayina v konteksti nacionalno vizvolnih zagan ukrayinskogo narodu Guculshina v plini vikiv Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi u Lvovi 30 sichnya 2016 r Lviv Liga pres 2016 s 92 117 Mushinka M Licar voli Uzhgorod Grazhda 2010 2 ge vid utochn dopovn Maly V Huculska republika Pravo lidu Praha 25 1 18 2 1937 chesk Domashevskij Mikola Istoriya Guculshini t III Arhivovano 29 listopada 2019 u Wayback Machine Chikago 1986 Mihajlo Kabalyuk Guculska Respublika 1992 Jerzy Macek Republika Huculska Plaj n 19 maj 2006 Arhivovano 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Volodimir Pipash Guculska Respublika unikalna storinka derzhavotvorennya Arhivovano 2 chervnya 2022 u Wayback Machine Golos Ukrayini 11 lyutogo 2009 r Oleksandr Pagirya Guculskij zriv Ukrayinskij tizhden 46 159 12 listopada 2010 Arhivovano 22 travnya 2017 u Wayback Machine Timchuk V Timchuk N Yakimchuk R Vijskovo politichni aspekti diyalnosti Stepana Klochuraka u 1914 1919 rokah Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist 2012 21 Guculska Respublika Dovidnik z istoriyi Ukrayini v 3 t Za red I Pidkovi ta R Shusta Arhivovano 11 grudnya 2014 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiGuculska Respublika Arhivovano 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Guculska Respublika amp oldid 36164013