www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мушинка Микола Іванович Микола Іванович Мушинка словац Mikuláš Mušinka псевдоніми Микола Вірук Микола Гнатюківський Мико

Мушинка Микола Іванович

Микола Іванович Мушинка (словац. Mikuláš Mušinka, псевдоніми: Микола Вірук, Микола Гнатюківський, Микола Пастушенко, Петро Ігорчук та інші. нар. 20 лютого 1936, село Курів, Бардіївського округу Чехословацька республіка, Пряшівщина) — словацький фольклорист та українознавець, мистецтвознавець, літературознавець, бібліограф українського (лемківського) походження. Кандидат філологічних наук (з 1967 р.), доктор філологічних наук (1992 р.). Член Міжнародної комісії по дослідженню національної культури Карпат та Балкан, дійсний член НТШ (з 1989 р.), Президент НТШ у Словаччині, голова Асоціації українців у Словаччині (від 1990), іноземний член Національної Академії наук України (від 1997).

Микола Іванович Мушинка
Микола Мушинка на V Всесвітньому форуму українців (Київ, 2011 р.)
Псевдо Микола Вірук, Микола Гнатюківський, Микола Пастушенко і Петро Ігорчук
Народився 20 лютого 1936(1936-02-20) (87 років)
с. Курів, Бардіївський округ, Чехословацька республіка
Громадянство Чехословаччина →  Словаччина
Діяльність українознавець, фольклорист
Галузь фольклористика і лемки
Відомий завдяки фольклорист, українознавець, мистецтвознавець, літературознавець, бібліограф
Alma mater Карловий університет
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d] (1992)
Членство НАН України і Наукове товариство імені Шевченка
Нагороди
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мушинка.

Досліджував лемківський фольклор в Югославії, Румунії, Польщі, Україні, західній Чехії та Моравії. Дослідник українсько-словацьких літературних зв'язків.

Життєпис Редагувати

Закінчив Руську гімназію у Пряшеві. Вищу освіту одержав у Карловому університеті в Празі, де під керівництвом І. Панькевича та Є. Врабцової почав вивчати фольклор південних лемків. Від 1960 р. працював у кабінеті україністики Кошицького університету (Пряшів). Вчився в аспірантурі у Празькому та Київському ім. Т. Г. Шевченка (1964—1966) університетах. У 1967 р. здобув ступінь кандидата наук. Висланий з СРСР через контакти з дисидентами.

Під час роботи в Пряшівському університеті (1960—1972 роки) опублікував понад 200 наукових робіт, науково-популярних статей, рецензій (розвідки про В. Гнатюка, Ф. Колессу, Ф. Главачека та інших). Допомагав створювати експозицію етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка, спорудити пам'ятник на запущеній могилі Володимира Гнатюка у Львові.

За протест проти введення військ Варшавського договору в Чехословаччину зазнав переслідувань (1968), був відлучений від наукового і літературного життя.

За спілкування з дисидентами звільнений у 1971 р. та змушений був працювати пастухом, кочегаром (1972—1990). Не був запрошений на проведення наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження В. М. Гнатюка на Тернопільщині. Продовжує публікації своїх досліджень за кордоном. У 1990 р. був реабілітований та повернувся в Пряшівський університет.

У 1991 (1990) р. його поновлено на посаді завідувача Науково-дослідним відділом кафедри україністики Пряшівського університету. У 1992 р. захистив докторську дисертацію в Києві в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського. У Пряшеві заснував Асоціацію україністів Словаччини та Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Словаччині. Збирає і досліджує фольклор українського населення Східної Словаччини. У 1991 р. обраний професором УВУ в Мюнхені, почесний професор Кам'янець-Подільського державного університету, почесний доктор наук Ужгородського національного університету.

Не раз перебував на Тернопільщині:

  • 1979 року: перебував на запрошення Черемшинського Остапа відвідати Обласний комунальний етнографічно-меморіальний музей В. Гнатюка у Велесневі; привіз деякі документи для експозиції музею (протягом 10-денного перебування відвідали Тернопіль, Бучач, Почаївський монастир, Крем'янець; познайомився з Ігорем Ґеретою, тодішнім директором Тернопільського ОКМ Венедиктом Лавренюком).
  • 1991 р.— на святкуванні 120-річчя від дня народження В. Гнатюка
  • листопад 1995 р.
  • травень 1997 р.— брав участь у міжнародній конференції «Спадщина О. Кандиби-Ольжича у контексті національного відродження України» (відбулася у ТДПУ, нині ТНПУ). Передав матеріали в Тернопільський державний архів, Тернопільський ОКМ.

Поряд з активною науково-дослідницькою діяльністю Мушинка проводить велику педадогічну й громадсько-культурно-освітню роботу як у Словаччині, так і за кордоном, насамперед в Україні, де користується великим авторитетом серед наукової громадськості.

Творчість Редагувати

Автор близько 200 наукових розвідок, більше 1000 статей, 350 рецензій, 50 книг. Співавтор Бібліографічного покажчика праць Володимира Гнатюка М. Мороза, 1992.

Результатом невтомної довголітньої науково-пошукової діяльності академіка Мушинки є понад 1 тис. наукових, документальних й науково-популярних робіт, у тому числі кілька десятків монографічних праць з народознавства, літературознавства, мистецтвознавства, історії та сучасного життя українців у всьому світі, які друкувалися в різних країнах — США, Канаді, Франції, Німеччині, Югославії, Чехії, Австралії і, звичайно, в Словаччині та Україні. Йому належить особливо значна роль у пошуках, збиранні й публікації архівних джерел та втрачених рукописів з україністики. Зокрема, завдяки його наукової сумлінності й наполегливості для науковців доступними стали архіви Музею визвольної боротьби України, друга частина відомої праці С. Наріжного «Українська еміграція» та інші оригінальні джерела з українознавства.

Праці Редагувати

  • З українського фольклору східної Словаччини" (1963);
  • Українська усна словесність (1973);
  • Фольклор русинів Войводини (1976, 1987).

Автор понад 70 праць про В. М. Гнатюка, зокрема:

  • Володимир Гнатюк: Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства, (1987) та інших.
  • Володимир Гнатюк. Бібліографія друкованих праць, (1337 позицій), Едмонтон, 1987.

Окремі видання Редагувати

  • З глибини віків. Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини (1967)
  • Володимир Гнатюк — дослідник фольклору Закарпаття (Париж, 1975)
  • Фольклор Пряшівщини в працях українських та російських вчених і сучасний стан його дослідження (1968)
  • Спільні і відмінні риси у фольклорі русинів Пряшівщини та Войводини (1971)
  • Фольклорні видання українців Пряшівщини. Український календар на 1979 р., Варшава
  • Володимир Гнатюк: Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. — Париж — Нью-Йорк — Сідней: НТШ, Український архів, 1987. — Т. 207.— 332 с. (І видання)
  • Володимир Гнатюк: Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. Тернопіль: Навчальна книга «Богдан», 2013. (ІІ видання, передмова Анатолія Жуковського). І — Париж — Ню Йорк — Сідней: НТШ, Український архів, 1987
  • Володимир Січинський і русини-українці східної Словаччини. — Пряшів, 1995. — 120 с.
  • Колеса крутяться… Книга І: Спогади. — Пряшів: Фундація Карпати, 1998. — 200 с.; Кн. ІІ. — 124 с.
  • Листування Івана Зілинського з Іваном Панькевичем (1913—1951). — Нью-Йорк — Пряшів, 2008. — 198 с.
  • Лицар волі. Життя і політично-громадська діяльність Степана Клочурака. — Ужгород: Поличка «Карпатського краю», 1995. — 283 с.
  • Науковець з душею поета. До 60-річчя від дня народження Ореста Зілинського. — Бавнд-Брук, 1983. — 58 с.

Інше Редагувати

  • Флоріан Заплетал — маловідомий чеський дослідник сакральної архітектури Закарпаття, Народознавчі зошити 1-2, 2003. — С. 252–259
  • Олена Теліга і її антологія «Буде буря» // Дукля. — 1992. № 2. — С. 46-53.
  • П'ять разів «похоронена», а все-таки жива (Д. Гуменна) // Сучасність. — 1995. № 4. — С. 139–143.

Визнання Редагувати

Лауреат премій ім. П. Чубинського, І. Франка, Д. Нитченка, В. Гренджі-Донського, румунської премії «Корона Карпатика».


Цитата Редагувати

Мій батько, не виходячи з рідного села, прожив у п’ятьох державах: Австро-Угорщині, Чехословаччині, Словацькому штаті, Чехословацькій Соціалістичній Республіці і Словацькій Республіці, в якій помер. І кожну з тих держав він вважав своєю батьківщиною. Однак і батько, і дід, і прадід знали, що їхнє коріння — там, за горами Карпатами, у країні, що давно називалася Русь (Київська, Галицька), тому край свого перебування вони окреслили цією ж назвою (Угорська Русь, Карпатська Русь), а за собою зберегли давній етнонім — русини. Я, на відміну від батька, діда і прадіда, знаю, що Русь — це нинішня Україна, а русини — нинішні українці. Отже, своєю прабатьківщиною вважаю сучасну Україну... Кожен має право декларувати себе тим, чим він себе почуває. Почуваєш себе русином — будь ласка, але не зневажай того, хто вважає себе українцем, бо і «ми», і «вони» становимо одне національне ціле. Отже, я вважаю себе русином, бо такими були мій дід, прадід і все населення Русі. Та одночасно вважаю себе українцем, бо належу до того народу, який остаточно сформував себе національно під новою назвою у ХІХ—ХХ століттях. Отже, якщо тут є рух, який виступає за збереження національної культури (нехай під назвою «русинська»), рідних говірок (нехай це «русинський літературний язик», кодифікований на базі народно-розмовної мови населення, а не штучного «язичія» російської та словацької мов), у програмі якого є збереження кириличного письма і народних традицій, — я підтримуватиму такий рух... Якщо не буде взаємної співпраці між тими, хто вважає себе русинами, і тими, хто вважає себе українцями, обидва національні напрями поодинці зникнуть.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Хаварівський Б. Мушинка Микола Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 582. — ISBN 966-528-199-2.
  2. Микола Мушинка — Почесний доктор Острозької академії [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Національний університет Острозька академія
  3. Вархол Надія. Фольклористичні здобутки академіка Миколи Мушинки (з нагоди 75-річчя вченого) [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 1. — С. 7-17.
  4. Доктора Миколу Мушинку обрано академіком Міжнародної академії богословських наук та удостоєно ордена Августина Волошина до 80-річчя з дня народження [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Карпатський університет імені Августина Волошина
  5. ↑ Клим'юк, М. Академік Гнатюк завжди з нами / Михайло Клим'юк // Вільне життя плюс. — 2013. — № 80 (4 жовт.). — С. 5 — (Добра слава).
  6. ↑ Мушинка Микола Іванович // Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — C. 330—331. — 516 с.
  7. ↑ Віднянський С. В. Мушинка Микола [ 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 139-140. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  8. Миколі Мушинці — 80! [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Закарпатська академія мистецтв — офіційний сайт
  9. Олекса Підлуцький. Один з китів, на яких стоїть український світ [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. 13 травня 2011 р.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mikola Ivanovich Mushinka slovac Mikulas Musinka psevdonimi Mikola Viruk Mikola Gnatyukivskij Mikola Pastushenko Petro Igorchuk ta inshi nar 20 lyutogo 1936 selo Kuriv Bardiyivskogo okrugu Chehoslovacka respublika Pryashivshina slovackij folklorist ta ukrayinoznavec mistectvoznavec literaturoznavec bibliograf ukrayinskogo lemkivskogo pohodzhennya Kandidat filologichnih nauk z 1967 r doktor filologichnih nauk 1992 r Chlen Mizhnarodnoyi komisiyi po doslidzhennyu nacionalnoyi kulturi Karpat ta Balkan dijsnij chlen NTSh z 1989 r Prezident NTSh u Slovachchini golova Asociaciyi ukrayinciv u Slovachchini vid 1990 inozemnij chlen Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini vid 1997 1 Mikola Ivanovich MushinkaMikola Mushinka na V Vsesvitnomu forumu ukrayinciv Kiyiv 2011 r Psevdo Mikola Viruk Mikola Gnatyukivskij Mikola Pastushenko i Petro IgorchukNarodivsya 20 lyutogo 1936 1936 02 20 87 rokiv s Kuriv Bardiyivskij okrug Chehoslovacka respublikaGromadyanstvo Chehoslovachchina SlovachchinaDiyalnist ukrayinoznavec folkloristGaluz folkloristika i lemkiVidomij zavdyaki folklorist ukrayinoznavec mistectvoznavec literaturoznavec bibliografAlma mater Karlovij universitetNaukovij stupin doktor filologichnih nauk d 1992 Chlenstvo NAN Ukrayini i Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaNagorodi Yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mushinka Doslidzhuvav lemkivskij folklor v Yugoslaviyi Rumuniyi Polshi Ukrayini zahidnij Chehiyi ta Moraviyi 2 Doslidnik ukrayinsko slovackih literaturnih zv yazkiv 1 Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 2 1 Praci 2 2 Okremi vidannya 2 3 Inshe 3 Viznannya 4 Citata 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiZakinchiv Rusku gimnaziyu u Pryashevi Vishu osvitu oderzhav u Karlovomu universiteti v Prazi de pid kerivnictvom I Pankevicha ta Ye Vrabcovoyi pochav vivchati folklor pivdennih lemkiv Vid 1960 r pracyuvav u kabineti ukrayinistiki Koshickogo universitetu Pryashiv Vchivsya v aspiranturi u Prazkomu ta Kiyivskomu im T G Shevchenka 1964 1966 universitetah U 1967 r zdobuv stupin kandidata nauk Vislanij z SRSR cherez kontakti z disidentami 1 Pid chas roboti v Pryashivskomu universiteti 1960 1972 roki opublikuvav ponad 200 naukovih robit naukovo populyarnih statej recenzij 3 rozvidki pro V Gnatyuka F Kolessu F Glavacheka ta inshih 4 Dopomagav stvoryuvati ekspoziciyu etnografichno memorialnogo muzeyu Volodimira Gnatyuka sporuditi pam yatnik na zapushenij mogili Volodimira Gnatyuka u Lvovi 5 Za protest proti vvedennya vijsk Varshavskogo dogovoru v Chehoslovachchinu zaznav peresliduvan 1968 buv vidluchenij vid naukovogo i literaturnogo zhittya 6 Za spilkuvannya z disidentami zvilnenij u 1971 r ta zmushenij buv pracyuvati pastuhom kochegarom 1972 1990 6 Ne buv zaproshenij na provedennya naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 100 richchyu z dnya narodzhennya V M Gnatyuka na Ternopilshini 5 Prodovzhuye publikaciyi svoyih doslidzhen za kordonom U 1990 r buv reabilitovanij ta povernuvsya v Pryashivskij universitet U 1991 1990 1 r jogo ponovleno na posadi zaviduvacha Naukovo doslidnim viddilom kafedri ukrayinistiki Pryashivskogo universitetu U 1992 r zahistiv doktorsku disertaciyu v Kiyevi v Instituti mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi im M Rilskogo U Pryashevi zasnuvav Asociaciyu ukrayinistiv Slovachchini ta Naukove tovaristvo im T Shevchenka u Slovachchini Zbiraye i doslidzhuye folklor ukrayinskogo naselennya Shidnoyi Slovachchini U 1991 r obranij profesorom UVU v Myunheni pochesnij profesor Kam yanec Podilskogo derzhavnogo universitetu pochesnij doktor nauk Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu Ne raz perebuvav na Ternopilshini 1979 roku perebuvav na zaproshennya Cheremshinskogo Ostapa vidvidati Oblasnij komunalnij etnografichno memorialnij muzej V Gnatyuka u Velesnevi priviz deyaki dokumenti dlya ekspoziciyi muzeyu protyagom 10 dennogo perebuvannya vidvidali Ternopil Buchach Pochayivskij monastir Krem yanec poznajomivsya z Igorem Geretoyu todishnim direktorom Ternopilskogo OKM Venediktom Lavrenyukom 5 1991 r na svyatkuvanni 120 richchya vid dnya narodzhennya V Gnatyuka listopad 1995 r traven 1997 r brav uchast u mizhnarodnij konferenciyi Spadshina O Kandibi Olzhicha u konteksti nacionalnogo vidrodzhennya Ukrayini vidbulasya u TDPU nini TNPU Peredav materiali v Ternopilskij derzhavnij arhiv Ternopilskij OKM 1 Poryad z aktivnoyu naukovo doslidnickoyu diyalnistyu Mushinka provodit veliku pedadogichnu j gromadsko kulturno osvitnyu robotu yak u Slovachchini tak i za kordonom nasampered v Ukrayini de koristuyetsya velikim avtoritetom sered naukovoyi gromadskosti 7 Tvorchist RedaguvatiAvtor blizko 200 naukovih rozvidok bilshe 1000 statej 350 recenzij 50 knig 1 Spivavtor Bibliografichnogo pokazhchika prac Volodimira Gnatyuka M Moroza 1992 5 Rezultatom nevtomnoyi dovgolitnoyi naukovo poshukovoyi diyalnosti akademika Mushinki ye ponad 1 tis naukovih dokumentalnih j naukovo populyarnih robit u tomu chisli kilka desyatkiv monografichnih prac z narodoznavstva literaturoznavstva mistectvoznavstva istoriyi ta suchasnogo zhittya ukrayinciv u vsomu sviti yaki drukuvalisya v riznih krayinah SShA Kanadi Franciyi Nimechchini Yugoslaviyi Chehiyi Avstraliyi i zvichajno v Slovachchini ta Ukrayini Jomu nalezhit osoblivo znachna rol u poshukah zbiranni j publikaciyi arhivnih dzherel ta vtrachenih rukopisiv z ukrayinistiki Zokrema zavdyaki jogo naukovoyi sumlinnosti j napoleglivosti dlya naukovciv dostupnimi stali arhivi Muzeyu vizvolnoyi borotbi Ukrayini druga chastina vidomoyi praci S Narizhnogo Ukrayinska emigraciya ta inshi originalni dzherela z ukrayinoznavstva 7 Praci Redaguvati Z ukrayinskogo folkloru shidnoyi Slovachchini 1963 Ukrayinska usna slovesnist 1973 Folklor rusiniv Vojvodini 1976 1987 Avtor ponad 70 prac pro V M Gnatyuka 8 zokrema Volodimir Gnatyuk Zhittya ta jogo diyalnist v galuzi folkloristiki literaturoznavstva ta movoznavstva 1987 ta inshih Volodimir Gnatyuk Bibliografiya drukovanih prac 1337 pozicij Edmonton 1987 5 Okremi vidannya Redaguvati Z glibini vikiv Antologiya usnoyi narodnoyi tvorchosti ukrayinciv Shidnoyi Slovachchini 1967 Volodimir Gnatyuk doslidnik folkloru Zakarpattya Parizh 1975 Folklor Pryashivshini v pracyah ukrayinskih ta rosijskih vchenih i suchasnij stan jogo doslidzhennya 1968 Spilni i vidminni risi u folklori rusiniv Pryashivshini ta Vojvodini 1971 Folklorni vidannya ukrayinciv Pryashivshini Ukrayinskij kalendar na 1979 r Varshava Volodimir Gnatyuk Zhittya ta jogo diyalnist v galuzi folkloristiki literaturoznavstva ta movoznavstva Parizh Nyu Jork Sidnej NTSh Ukrayinskij arhiv 1987 T 207 332 s I vidannya Volodimir Gnatyuk Zhittya ta jogo diyalnist v galuzi folkloristiki literaturoznavstva ta movoznavstva Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2013 II vidannya peredmova Anatoliya Zhukovskogo I Parizh Nyu Jork Sidnej NTSh Ukrayinskij arhiv 1987 5 Volodimir Sichinskij i rusini ukrayinci shidnoyi Slovachchini Pryashiv 1995 120 s Kolesa krutyatsya Kniga I Spogadi Pryashiv Fundaciya Karpati 1998 200 s Kn II 124 s Listuvannya Ivana Zilinskogo z Ivanom Pankevichem 1913 1951 Nyu Jork Pryashiv 2008 198 s Licar voli Zhittya i politichno gromadska diyalnist Stepana Klochuraka Uzhgorod Polichka Karpatskogo krayu 1995 283 s Naukovec z dusheyu poeta Do 60 richchya vid dnya narodzhennya Oresta Zilinskogo Bavnd Bruk 1983 58 s Inshe Redaguvati Florian Zapletal malovidomij cheskij doslidnik sakralnoyi arhitekturi Zakarpattya Narodoznavchi zoshiti 1 2 2003 S 252 259 Olena Teliga i yiyi antologiya Bude burya Duklya 1992 2 S 46 53 P yat raziv pohoronena a vse taki zhiva D Gumenna Suchasnist 1995 4 S 139 143 Viznannya RedaguvatiLaureat premij im P Chubinskogo I Franka D Nitchenka V Grendzhi Donskogo rumunskoyi premiyi Korona Karpatika Citata Redaguvati nbsp Mij batko ne vihodyachi z ridnogo sela prozhiv u p yatoh derzhavah Avstro Ugorshini Chehoslovachchini Slovackomu shtati Chehoslovackij Socialistichnij Respublici i Slovackij Respublici v yakij pomer I kozhnu z tih derzhav vin vvazhav svoyeyu batkivshinoyu Odnak i batko i did i pradid znali sho yihnye korinnya tam za gorami Karpatami u krayini sho davno nazivalasya Rus Kiyivska Galicka tomu kraj svogo perebuvannya voni okreslili ciyeyu zh nazvoyu Ugorska Rus Karpatska Rus a za soboyu zberegli davnij etnonim rusini Ya na vidminu vid batka dida i pradida znayu sho Rus ce ninishnya Ukrayina a rusini ninishni ukrayinci Otzhe svoyeyu prabatkivshinoyu vvazhayu suchasnu Ukrayinu Kozhen maye pravo deklaruvati sebe tim chim vin sebe pochuvaye Pochuvayesh sebe rusinom bud laska ale ne znevazhaj togo hto vvazhaye sebe ukrayincem bo i mi i voni stanovimo odne nacionalne cile Otzhe ya vvazhayu sebe rusinom bo takimi buli mij did pradid i vse naselennya Rusi Ta odnochasno vvazhayu sebe ukrayincem bo nalezhu do togo narodu yakij ostatochno sformuvav sebe nacionalno pid novoyu nazvoyu u HIH HH stolittyah Otzhe yaksho tut ye ruh yakij vistupaye za zberezhennya nacionalnoyi kulturi nehaj pid nazvoyu rusinska ridnih govirok nehaj ce rusinskij literaturnij yazik kodifikovanij na bazi narodno rozmovnoyi movi naselennya a ne shtuchnogo yazichiya rosijskoyi ta slovackoyi mov u programi yakogo ye zberezhennya kirilichnogo pisma i narodnih tradicij ya pidtrimuvatimu takij ruh Yaksho ne bude vzayemnoyi spivpraci mizh timi hto vvazhaye sebe rusinami i timi hto vvazhaye sebe ukrayincyami obidva nacionalni napryami poodinci zniknut 9 nbsp Primitki Redaguvati a b v g d e Havarivskij B Mushinka Mikola Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 582 ISBN 966 528 199 2 Mikola Mushinka Pochesnij doktor Ostrozkoyi akademiyi Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Nacionalnij universitet Ostrozka akademiya Varhol Nadiya Folkloristichni zdobutki akademika Mikoli Mushinki z nagodi 75 richchya vchenogo Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Narodna tvorchist ta etnologiya 2011 1 S 7 17 Doktora Mikolu Mushinku obrano akademikom Mizhnarodnoyi akademiyi bogoslovskih nauk ta udostoyeno ordena Avgustina Voloshina do 80 richchya z dnya narodzhennya Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Karpatskij universitet imeni Avgustina Voloshina a b v g d e Klim yuk M Akademik Gnatyuk zavzhdi z nami Mihajlo Klim yuk Vilne zhittya plyus 2013 80 4 zhovt S 5 Dobra slava a b Mushinka Mikola Ivanovich Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 C 330 331 516 s a b Vidnyanskij S V Mushinka Mikola Arhivovano 3 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 139 140 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Mikoli Mushinci 80 Arhivovano 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Zakarpatska akademiya mistectv oficijnij sajt Oleksa Pidluckij Odin z kitiv na yakih stoyit ukrayinskij svit Arhivovano 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 13 travnya 2011 r Literatura RedaguvatiBlagovisnik praci Naukovij zbirnik na poshanu akademika Mikoli Mushinki Pryashiv Fundaciya Karpati 1998 438 s Mikola Mushinka Ukrayinskogo cvitu po vsomu svitu K TOV Svit Uspihu 2008 S 168 171 Nevrlij M Vseukrayinskij gromadyanin i naukovec Do 60 littya Mikoli Mushinki Suchasnist 1996 6 S 133 134 Vidnyanskij S V Mushinka Mikola Arhivovano 3 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 139 140 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Mushinka M Gnatyuk Volodimir Mihajlovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8 S 706 707 Havarivskij B Mushinka Mikola Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 582 ISBN 966 528 199 2 Klim yuk M Akademik Gnatyuk zavzhdi z nami Mihajlo Klim yuk Vilne zhittya plyus 2013 80 4 zhovt S 5 Dobra slava Akademik Mikola Mushinka Visnik NTSh Vesna lito 2016 S 69 74 Posilannya RedaguvatiMushinka Mikola Ivanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 619 620 Mushinka Musinka Mikola Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 322 323 Istoriya i etnografiya Arhivovano 20 travnya 2011 u Wayback Machine Lemki Rusin ukrayinec Mikola Mushinka Slovachchina perekonanij dvi gilki starodavnogo narodu zberegli svoyu kulturnu spadshinu razom Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine UA R 19 lyutogo 2006 Akademik Mikola Mushinka ostannij pastuh Karpat Arhivovano 20 lyutogo 2021 u Wayback Machine 20 lyutogo 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mushinka Mikola Ivanovich amp oldid 38419142