Ти́са (угор. Tisza; серб. Тиса; нім. Theiß; словац. Tisa) — річка, найбільша ліва притока Дунаю (басейн Чорного моря).
| Тиса | |
|---|---|
| | |
| | |
| 48°04′28″ пн. ш. 24°14′39″ сх. д. / 48.074700000028° пн. ш. 24.24440000002777751° сх. д. | |
| Витік | Рахів (Україна, Закарпатська область) |
| • координати | 48°04′28″ пн. ш. 24°14′39″ сх. д. / 48.074700000028° пн. ш. 24.24440000002777751° сх. д. |
| • висота, м | 2020 м |
| Гирло | Дунай (Сербія, м. Новий Сад) |
| • координати | 45°08′08″ пн. ш. 20°16′19″ сх. д. / 45.135800000027778367° пн. ш. 20.27220000002778022° сх. д. |
| Басейн | басейн Дунаю і Басейн Тисиd |
| Країни: | Україна Румунія Словаччина Угорщина Сербія |
| Прирічкові країни: | Румунія Словаччина |
| Регіон | Закарпатська область |
| Довжина | 966 км |
| Площа басейну: | 157 186 км² |
| Середньорічний стік | 800 м³/с |
| Притоки: | Вішеу, Іза, Сомеш, Körös Riverd, Муреш, Красна, Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Бодрог, Zagyvad, Біла Тиса, Čikd, Туриця, Аранка, Слана, Бега, Батар, Єгричка, Körös-érd, Косівська, Москва (притока Тиси), Săpânța Riverd, Baia Riverd, Bicu Riverd, Чорна Тиса (річка), Sarasău Riverd, Valea Iepei Riverd, Șaroș Riverd, Șugătag Riverd, Дербачка (річка), Шопурка, Білий (притока Тиси), Q1035072?, Апшиця і Тячівець |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Тече в межах України (Закарпатська область), Угорщини та Сербії, частково по кордону між Україною та Румунією та Угорщиною, а також по кордону між Словаччиною та Угорщиною.
Характеристика
Довжина — 966 км (у межах України — 201 км).
Площа басейну — 157 тис. км² (у межах України — 11,3 тис. км²).
Утворюється злиттям Чорної Тиси та Білої Тиси за 4 км вище міста Рахова.
На території України міститься верхня, переважно правобережна частина басейну Тиси, що лежить на південно-західних схилах Українських Карпат і на Закарпатській низовині.
Долина до села Великого Бичкова V-подібна (ширина 100–200 м), на окремих ділянках ущелиноподібна (ширина 30–50 м). Далі тече вздовж гір Верхньотисинською улоговиною у широкій (від 3–5 до 8–9 км) долині, перетинає Вулканічний хребет (Хустські ворота, ширина долини тут зменшується до 1,3–1,5 км) і виходить на Закарпатську низовину.
Заплава у верхів'ї відсутня або представлена вузькою (30–60 м) смугою, нижче — часто одностороння (завширшки від кількох десятків метрів до 1,5–2 км); є обваловані ділянки, річище у верхів'ї звивисте, порожисте, нижче — дуже розгалужене, з численними островами.
При виході на низовину набуває рис рівнинної річки, ширина її досягає 150–170 м (подекуди 260 м).
Похил річки — 1,2 м/км.
Живлення переважно снігове і дощове; бувають високі паводки. 40 % річного стоку припадає на весняний період.
Льодоутворення — з першої половини грудня (забереги, сало, шуга), льодостав нестійкий; весняний льодохід у березні, бувають затори.
Гідрологічні пости: біля Рахова (з 1949), Ділового (з 1913), Великого Бичкова (з 1945), Тячева (з 1942), Хуста (з 1946), Вилка (з 1886), Чопа (з 1950).
У межах України Тису використовують для водопостачання, рибництва, рекреації.
Основні притоки
Праві
Апшинець, Косівська, Шопурка, Тересва, Дербачка, Теребля, Ріка, Боржава (в межах України); Лаборець (разом з Ужем), Бодрог (разом з Латорицею), Слана, Горнад, Егер, Загіва.
Ліві
Сільський Потік, Білий, Батар, а також потоки Квасний і Радомир (в межах України); Вішеу, Іза, Самош, Кереш, Муреш, Бегей.
Назва
Назву пов'язують з деревом тис, яке в давнину рясніло тут. Також український дослідник Валентин Стецюк виводить назву з булгарського слова «таса» — «чиста». В давньоримських джерелах Тиса відома під назвами Tissus, Tisia, Pathissus.
ГЕС
На річці розташовано ГЕС Kisköre.
Галерея
Див. також
- 13121 Тиса — астероїд, названий на честь річки.
Примітки
- ↑ Каталог річок України — Київ: 1957. — С. 16. — 192 с.
- ↑ http://mek.niif.hu/00100/00154/html/tisza/fkm.htm
- https://vizeink.hu/wp-content/uploads/2021/05/akk/1/Also_Tisza_tervezesi_egyseg_altalanos_foldrajzi_es_arvizhidrologiai_jellemzese.pdf
- https://net.jogtar.hu/jogszabaly?docid=a1400074.bm
- ↑ https://www.terra.hu/cian/vizgyujto.html
- ↑ https://wtours.hu/sites/default/files/tokaj-szolnok.pdf
- оцінка
- Лазаренко Э. А. По вулканическим Карпатам: Путеводитель, — Ужгород: Карпати, 1978. — 96 с., ил., 16 л. ил.
- Стецюк В. М. (14 квітня 2017). . Персональний сайт Валентина Стецюка (Львів). Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- База даних малих космічних тіл JPL: Тиса (англ.).
Література
- Біорізноманіття території межиріччя Тиса-Тур: оцінка сучасного стану та заходи зі збереження: [монографія / С. О. Афанасьєв, О. М. Лєтицька, О. І. Станкевич-Волосянчук та ін.] ; наук. ред. Р. Я. Кіш, С. О. Афанасьєв, О. І. Станкевич. — Ужгород: РІК-У, 2017. — 172 с. — ISBN 617-7404-17-9.
- Ефективність протипаводкового захисту в басейні р. Тиса Закарпатської області: монографія / В. А. Сташук, Л. Ф. Кожушко, І. І. Овчаренко ; Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. — Херсон: Грінь Д. С., 2013. — 235 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 191—212. — 400 прим. — ISBN 978-617-7123-46-9
- Каталог річок України. / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- (рос.) Ресурси поверхностных вод СРСР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с.
- Ободовський Ю. О., Хільчевський В. К., Ободовський О. Г. Гідроморфоекологічна оцінка руслових процесів річок верхньої частини басейну Тиси (в межах України). — К. : ДП «Прінт-Сервіс», 2018. — 193 с. — (Річки Карпат)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тиса |
- Атлас річок України [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Українські Карпати [ 25 квітня 2005 у Wayback Machine.]