www.wikidata.uk-ua.nina.az

Білі хорвати дав рус Хорвати Бѣлии Хорвати 1 слов янське плем я згадане в низці середньовічних джерел яке жило в VI X ст

Білі хорвати

Білі хорвати (дав.-рус. Хорвати Бѣлии, Хорвати) — слов'янське плем'я, згадане в низці середньовічних джерел, яке жило в VI–X століттях на території Східної Європи, найімовірніше в районі південного заходу Польщі, півночі Чехії, України та частково на сході Німеччини. В українській історіографії «білих хорватів» часто ототожнюють із мешканцями Великої Хорватії, також їм відводять місце в етногенезі українців.

Білі хорвати
Ареал Україна, Польща, Словаччина, Чехія
Раса європеоїдна
Близькі до: Українці, хорвати
Входить до Українці, поляки, словаки, чехи
Релігія Язичництво, християнство
Згас по XI ст. н. е.

Нинішні хорвати Хорватії — це «червоні хорвати». Одне зі східнослов'янських племен, яке проживало в східній Галичині західної території України, називалося «білі хорвати» й мало прадавню батьківщину Білу Хорватію. У VII столітті частина білих хорватів мігрувала з Білої Хорватії на територію сучасної Хорватії. Племена, котрі проживають у Моравії та Словаччині — «чорні хорвати».

Історичні згадки Редагувати

Історична еволюція білих хорватів протягом VI—IX століть (на основі даних кінця ХІХ — поч. ХХ століть)

Вперше назву племені хорватів згадують у зв'язку з містом Танаїс, яке розташовувалось у гирлі річки Дон при впаданні в Азовське море. Історичні хроніки записані грецькою мовою в ІІІ столітті н. е. Хорватів згадують за часів правління правителя Танаїса — Савромата ІІ (175–211). Там згадували достойне ім'я Хорват (Choroathou). Інша згадка про хорватів припадає на правління Рескупоріда (Rescuporides), сина Савромата ІІ — Хорват Сандарсіон (Choroathus Sandarsion), як одного із чотирьох архонтів Танаїса. Якщо не зважати на грецьке закінчення «-os», то в обох записах будемо мати власне хорватське ім'я на старому кайкаючому діалекті (Kaikavian). На кінець XX століття, версія про зв'язок цих назв з історичними хорватами вважається спростованою і трактується як випадковий термінологічний збіг.

У першій половині I тисячоліття хорвати утворили союз племен, після розпаду якого частина з них переселилася на захід та південь. Ключовим джерелом відомостей про білих хорватів є твір Костянтина VII Багрянородного «De Administrando Imperio». Тут їх згадують як мешканців Великої («Білої») нехрещеної Хорватії (їхнє державне утворення). Костянтин VII виводить від них південнослов'янських хорватів, які переселилися на Балканський півострів за правління візантійського імператора Іраклія (610–641 рр.). У «De Administrando Imperio» також зазначено, що серби, які не прийняли християнства, є білими сербами, і землю, де вони мешкали, звали Бойки. Аналогічно, хорвати, що не прийняли християнства, є Білими хорватами, а етнонім «хорвати» означає «мешканці великої країни».:

В іншому місці Констянтин Багрянородний детальніше описує розташування країни хорватів «білохорватів», відповідно до нього, вони мешкали коло Баварії та Саксонії та підкорялись на той момент Саксонським володарям:

Білі хорвати були також відомі на Русі. Зокрема, Нестор називає їх серед слов'янських племен:

У 907 році карпатських хорватів згадують як руське плем'я, що брало участь у поході Олега на Константинополь

Остання згадка Нестора про хорватів стосується походу Володимира І Великого у 993 році:

Хорватів згадує також польський історик Вінцент Кадлубек в контексті опису завойовницьких походів князя Болеслава І Хороброго, що очевидно пов'язане із захопленням ним перемишльської землі у 1019–1030 роках.

Версії походження народу Редагувати

Велика Моравія наприкінці ІХ ст.

У сучасній хорватській історичній науці популярною є «сарматська» версія походження народу.

За різними теоріями, частина білих хорватів склала основу чеського етносу (хорвати у Чехії також називалися «чорними»). Також вважається, що частина хорватів сформували етнічну основу населення сучасних Прикарпаття, Закарпаття і Галичини.

Дослідники вважають, що племена антів, склавінів, венедів та карпів з інтегрувалися в регіоні Верхнього та Середнього Подністров'я та Нижньої і Середньої Вісли, стали відомими як «хорвати» (регіональний комплекс Придністров'я та Попруття празько-корчацької культури, V—VII ст.). Вони усвідомлювали свою єдність з іншими племенами празько-корчацької, пеньківської та суково-дзедзіцької археологічних культур (похідних від пшеворської, зарубинецької та київської культур), але виключно на «суперетнічному» рівні: лише зіткнувшись із Римом, як вважає С. В. Назін, самоозначилися саме як «нероманізовані» (на відміну від кельтів та даків-волохів),— «слов'яни» — «ті, що зрозуміло говорять», аналогічно до «шкиптарет» — «ті, що зрозуміло говорять» (самоназва албанців), «еускалдунак» — «ті, що зрозуміло говорять» (самоназва басків), «квади» — «ті, що (зрозуміло) говорять» (дв.-ісл. kveða «говорити»; ранньогерманські племена, відомі ще як «Свевський союз»).

Алемко Ґлухак твердить, що Біла Хорватія в час найбільшого розквіту охоплювала терени від витоків Південного Бугу до півночі теперішньої Чехії, дністровський басейн в Україні, басейни річок Сяну й Вепра, та верхів'я Вісли в Польщі, північну Словаччину, Закарпаття. Своєю чергою дослідник хорватського етногенезу Стєпан Крізі-Сакач крім Галичини включає в терени Білої Хорватії Чехію, Моравію, Шлезію і Словаччину. Відомий хорватський історик Вєкослав Клаїч ототожнював Білу Хорватію приблизно з територією Королівства Галичини і Володимирії, наголошуючи, що міста Перемишль, Бужеськ, Велинь, Червен, Пліснеськ і Радече — міста білих хорватів. Той самий Клаіч, посилаючись на московські архіви, вказує, що ще в XIX ст. жителі сіл довкола волинського міста Дубно називали себе білими хорватами. М. М. Чуріч, покликаючись на архівні дані, наводить точну цифру тих, хто себе ідентифікував, як білі хорвати — 17228. Що більше, інший хорватський історик Мірко Відовіч твердить, що ще в XIX ст. жителі сіл довкола Володимира Волинського називали себе хорватами. Клаіч твердить, що русини Галичини, Закарпаття, Буковини, а також Волині й Поділля є прямими нащадками білохорватського племені. Покликаючись на візантійського царя Костянтина VII Багрянородного, Клаіч підкріплює своє твердження, ідентифікуючи порфіроґенетових Бойків з бойками в Карпатах, що надає йому можливість точніше встановити місце знаходження Білої Хорватії власне в Галичині. Таким же ж шляхом йде і Домінік Мандіч, визнаючи порфіроґенетових бойків українською етнічною групою. І старіші хорватські історики, як наприклад, Фердо Шішіч ототожнював русинів Галичини з білими хорватами. Цікаво відзначити, що й російські історики, яких видавали в Хорватії, так само ідентифікують русинів Галичини і Волині з білими хорватами. Так Б. Д. Ґрєков твердить, що сучасне українське населення Галичини і Волині не є прихідцями на цій території, але автохтонними нащадками білих хорватів. Що більше, цей автор наголошує на тому, що союзництво білих хорватів і Русі тривало, принаймні, від часів Київського кагана Олега до Володимира, який завоював східну частину Білої Хорватії. З іншого боку, пояснюючи виникнення і відносну стабільність Галицько-Волинської держави, М. Бранд пише, що ще в до руський період ці терени мали сильну традицію державотворення, будучи хребтом Білої Хорватії.

Ймовірно, білі хорвати розчинилися у нових етнічних формаціях, оскільки після Х століття у писемних джерелах згадки про цей народ відсутні. Карпатські хорвати вважаються одними з предків жителів Галичини.

Наприкінці XX ст. н.е на теренах Галичини було виявлено понад 40 городищ, більшість з яких мають площу понад 20 га (найбільші — Стільське городище із площею 250 га і Пліснеське площею на ІХ ст. 300 га), побудованих у VII—X ст. н. е. та співвіднесених із білими хорватами. Частина з городищ проіснували до XIV ст. н. е. Дослідження проводяться Верхньодністрянською археологічною експедицією НАН України.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 28 жовтня 2014. 
  2. стор. 34, том 11, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2003 р. ISBN 5-7707-4048-5
  3. М. Брайчевський. Вибране. Т ІІ. Хозарія і Русь. Київ. Видавництво О. Теліги. 2009. ISBN 978-966-355-029-9, ст. 345—347.
  4. Petrovski, Aleksandar; Toshesvki, Mihajlo (9 вересня 2016). GIS IN ARMY: APPLICATION OF GIS IN GEO-RECONNAISSANCE AND C4IS IN ARMY PURPOSES. GEOBALCANICA 2016 (Geobalcanica Society). doi:10.18509/gbp.2016.21. Процитовано 12 липня 2018. 
  5. . Архів оригіналу за 25 травня 2006. Процитовано 28 березня 2019. 
  6. Katišić R. Kunstmannovi lingvisticki dokazi o seobi Slavena si uga na sjever // Starohrvatska Prosvjeta. — ą20. — 1990 (1992). — S.225-328
  7. Niderle L. Slovanske starożitnosti. — Praha, 1906. — D. 2. — Sv .1. — S. 193, 224.
  8. . Архів оригіналу за 17 квітня 2007. Процитовано 11 квітня 2007. 
  9. Dominik MANDIĆ, «Hrvati i Srbi — dva stara različita naroda», Nakladni Zavod MH, Zagreb, 1990, c.20
  10. De Administrando Imperio — Костянтин Багрянородний
  11. ↑ . Архів оригіналу за 17 квітня 2007. Процитовано 11 квітня 2007. 
  12. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 11 квітня 2007. 
  13. . Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 23 травня 2013. 
  14. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 11 квітня 2007. 
  15. Monumenta Poloniae Historica. — Lwów, 1872. — T. 2. — P. 231. (лат.)
  16. Тимощук Б. О. Східні хорвати // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Львів : Ін-т українознавства, 1995. — Вип. 6. — С. 214—218.
  17. Баран В. Д. Слов'янські ранньосередньовічні культури та їх підоснови // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Львів : Ін-т українознавства, 1995. — Вип. 6. — С. 191—204.
  18. Пріцак О. Походження Русі / З англ. // Хроніка-2000. — 1993. — № 5 (7). — С. 19.
  19. Томенчук Б. Чорногора в історії давніх слов'ян // Жовтень. — 1985. — № 11. — С. 99-102; Томенчук Б. Чорногора в історії давніх слов'ян (за ал-Масуді) // Галичина: Науковий та культурно-просвітній краєзнавчий часопис. — Ів.-Франківськ, 2003. — № 5. — С. 25—34.
  20. Назін С. В. Середнє Подунав'я і Північне Причорномор'я у VI — VII стт. і проблема слов'янської міграції // ІІ Читання пам'яті академіка О. М. Трубачова (Алупка-Херсонес-Севастополь, 14-21 вересня 2004 р) (усне повідомлення)
  21. Alemko GLUHAK, «Porijeklo imena Hrvat», Zagreb, 1990, c. 125—135.
  22. Vjekoslav KLAIĆ. Povijest Hrvata. — Zagreb : Nakladni Zavod MH, 1990. — S. 61. хорв.
  23. Vjekoslav KLAIĆ, «Povijest Hrvata», Nakladni Zavod MH, Zagreb, 1990, c.63
  24. Mijo M. ĆURIĆ, «Staroiransko porijeklo Hrvata», Neovisna autorska naklada, Zagreb, 1991, c. 95
  25. Mirko VIDOVIĆ, «Hrvatski iranski korjeni», Zagreb 1991, c. 19
  26. Vjekoslav KLAIĆ, «Povijest Hrvata», Nakladni Zavod MH, Zagreb, 1990, c.60
  27. Vjekoslav KLAIĆ. Povijest Hrvata… S. 47-48
  28. Dominik MANDIĆ. Hrvati i Srbi — dva stara različita naroda. — Zagreb: Nakladni Zavod MH, 1990.— S. 20. хорв.
  29. Ferdo ŠIŠIĆ, «Povijest Hrvata u vrijeme narodnih vladara», Zagreb 1925. — С. 239—240.
  30. B.D. GREKOV. Kijevska Rusija. — Zagreb : Naprijed, 1962. — S. 456—457. хорв.
  31. B.D. GREKOV, «Kijevska Rusija», Naprijed, Zagreb, 1962. — С. 438—456.
  32. M. BRANDT, "Ruske zemlje od XII stoljeća do Ivana Groznog. — Zagreb : Naprijed, 1962. — S. 503—504.
  33. . Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 17 червня 2011. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bili horvati dav rus Horvati Bѣlii Horvati 1 slov yanske plem ya zgadane v nizci serednovichnih dzherel yake zhilo v VI X stolittyah na teritoriyi Shidnoyi Yevropi najimovirnishe v rajoni pivdennogo zahodu Polshi pivnochi Chehiyi Ukrayini ta chastkovo na shodi Nimechchini V ukrayinskij istoriografiyi bilih horvativ chasto ototozhnyuyut iz meshkancyami Velikoyi Horvatiyi takozh yim vidvodyat misce v etnogenezi ukrayinciv 2 3 Bili horvatiShidnoslov yanski plemena 700 850 rr Areal Ukrayina Polsha Slovachchina ChehiyaRasa yevropeoyidnaBlizki do Ukrayinci horvatiVhodit do Ukrayinci polyaki slovaki chehiReligiya Yazichnictvo hristiyanstvoZgas po XI st n e Ninishni horvati Horvatiyi ce chervoni horvati Odne zi shidnoslov yanskih plemen yake prozhivalo v shidnij Galichini zahidnoyi teritoriyi Ukrayini nazivalosya bili horvati j malo pradavnyu batkivshinu Bilu Horvatiyu U VII stolitti chastina bilih horvativ migruvala z Biloyi Horvatiyi na teritoriyu suchasnoyi Horvatiyi 4 Plemena kotri prozhivayut u Moraviyi ta Slovachchini chorni horvati Zmist 1 Istorichni zgadki 2 Versiyi pohodzhennya narodu 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstorichni zgadki Redaguvati nbsp Istorichna evolyuciya bilih horvativ protyagom VI IX stolit na osnovi danih kincya HIH poch HH stolit Vpershe nazvu plemeni horvativ zgaduyut u zv yazku z mistom Tanayis yake roztashovuvalos u girli richki Don pri vpadanni v Azovske more Istorichni hroniki zapisani greckoyu movoyu v III stolitti n e Horvativ zgaduyut za chasiv pravlinnya pravitelya Tanayisa Savromata II 175 211 Tam zgaduvali dostojne im ya Horvat Choroathou Insha zgadka pro horvativ pripadaye na pravlinnya Reskuporida Rescuporides sina Savromata II Horvat Sandarsion Choroathus Sandarsion yak odnogo iz chotiroh arhontiv Tanayisa Yaksho ne zvazhati na grecke zakinchennya os to v oboh zapisah budemo mati vlasne horvatske im ya na staromu kajkayuchomu dialekti Kaikavian 5 Na kinec XX stolittya versiya pro zv yazok cih nazv z istorichnimi horvatami vvazhayetsya sprostovanoyu i traktuyetsya yak vipadkovij terminologichnij zbig 6 U pershij polovini I tisyacholittya horvati utvorili soyuz plemen pislya rozpadu yakogo chastina z nih pereselilasya na zahid ta pivden 7 Klyuchovim dzherelom vidomostej pro bilih horvativ ye tvir Kostyantina VII Bagryanorodnogo De Administrando Imperio Tut yih zgaduyut yak meshkanciv Velikoyi Biloyi nehreshenoyi Horvatiyi yihnye derzhavne utvorennya 8 Kostyantin VII vivodit vid nih pivdennoslov yanskih horvativ yaki pereselilisya na Balkanskij pivostriv za pravlinnya vizantijskogo imperatora Irakliya 610 641 rr U De Administrando Imperio takozh zaznacheno sho serbi yaki ne prijnyali hristiyanstva ye bilimi serbami i zemlyu de voni meshkali zvali Bojki 9 Analogichno horvati sho ne prijnyali hristiyanstva ye Bilimi horvatami 10 a etnonim horvati oznachaye meshkanci velikoyi krayini horvati sho nini zhivut v krayah Dalmaciyi pohodyat vid nehreshenih horvativ sho nazivalisya bilimi yaki meshkayut po toj bik Turkiyi ugriv poblizu Frankiyi germanciv i mezhuyut zi slov yanami nehreshenimi serbami Velika Horvatiya zvana Biloyu zalishayetsya nehreshenoyu do cogo dnya yak i susidni z neyu serbi 11 V inshomu misci Konstyantin Bagryanorodnij detalnishe opisuye roztashuvannya krayini horvativ bilohorvativ vidpovidno do nogo voni meshkali kolo Bavariyi ta Saksoniyi ta pidkoryalis na toj moment Saksonskim volodaryam Horvati zh zhili v toj chas za Bagivariyeyu de z nedavnogo chasu znahodyatsya bilohorvati Odin z rodiv vidokremivsya vid nih a same p yat brativ Kluka Lovel Kosendcis Muhlilo i Horvat i dvi sestri Tuga i Vuga razom zi svoyim narodom voni prijshli u Dalmatiyu i viyavili sho ciyeyu zemleyu zavolodili avari Tomu kilka rokiv voni voyuvali odin z odnim i peremogli horvati odnih avariv voni vbili inshih zmusili pidkoritisya Z togo chasu cya krayina znahoditsya pid vladoyu horvativ U Horvatiyi i po cej den ye zalishki avariv yakih i vvazhayut avarami Inshi zh horvati zalishilisya u Frangiyi i z nedavnih pir nazivayutsya bilohorvatami tobto Bilimi horvatami mayut vlasnogo arhonta Voni pidvladni Ottonu velikomu korolyu Frangiyi po inshomu Saksoniyi 11 Bili horvati buli takozh vidomi na Rusi Zokrema Nestor nazivaye yih sered slov yanskih plemen Po dovgih zhe chasah sili slov yani po Dunayevi de ye nini Ugorska zemlya i Bolgarska Od tih slov yan rozijshlisya voni po Zemli i prozvalisya imenami svoyimi od togo de sili na kotromu misci Ti sho prijshovshi sili po rici na jmennya Morava i prozvalisya moravami a drugimi chehami nazvalisya A se ti sami slov yani bili horvati serbi i horutani Koli zh volohi najshli na slov yan na dunajskih i osili mizh nih i chinili yim nasilstvo to slov yani ti prijshovshi sili na Visli i prozvalisya lyahami A vid tih lyahiv pishli odni sho prozvalisya polyanami drugi lyahi prozvalisya lyutichami inshi mazovshanami she inshi pomoryanami 12 U 907 roci karpatskih horvativ zgaduyut yak ruske plem ya sho bralo uchast u pohodi Olega na Konstantinopol V lѣto 6415 907 Ide Ѡleg na Grѣky Igorѧ ѡstaviv Kyyevѣ poӕ zhe mnozhstvo Varѧg i Slovѣn i Chyudi i Krivichi i Meryu i Polѧny i Sѣvero i Derevlѧny i Radimichi i Horvaty i Dulѣby i Tiverci ӕzhe sut tolkoviny si vsi zvahuts Velikaӕ Skuf 13 Ostannya zgadka Nestora pro horvativ stosuyetsya pohodu Volodimira I Velikogo u 993 roci U rik 6501 993 Pishov Volodimir na Horvativ A koli vernuvsya vin iz vijni horvatskoyi to tut pechenigi prijshli po tij storoni Dnipra od Suli Volodimir todi pishov suproti nih i vstriv yih na Trubezhi kolo brodu de nini Pereyaslavl 14 Horvativ zgaduye takozh polskij istorik Vincent Kadlubek v konteksti opisu zavojovnickih pohodiv knyazya Boleslava I Horobrogo 15 sho ochevidno pov yazane iz zahoplennyam nim peremishlskoyi zemli u 1019 1030 rokah Versiyi pohodzhennya narodu Redaguvati nbsp Velika Moraviya naprikinci IH st U suchasnij horvatskij istorichnij nauci populyarnoyu ye sarmatska versiya pohodzhennya narodu Za riznimi teoriyami chastina bilih horvativ sklala osnovu cheskogo etnosu horvati u Chehiyi takozh nazivalisya chornimi Takozh vvazhayetsya sho chastina horvativ sformuvali etnichnu osnovu naselennya suchasnih Prikarpattya Zakarpattya i Galichini Doslidniki vvazhayut sho plemena antiv sklaviniv venediv ta karpiv z integruvalisya v regioni Verhnogo ta Serednogo Podnistrov ya ta Nizhnoyi i Serednoyi Visli stali vidomimi yak horvati regionalnij kompleks Pridnistrov ya ta Popruttya prazko korchackoyi kulturi V VII st 16 Voni usvidomlyuvali svoyu yednist z inshimi plemenami prazko korchackoyi penkivskoyi ta sukovo dzedzickoyi arheologichnih kultur 17 pohidnih vid pshevorskoyi zarubineckoyi 18 ta kiyivskoyi 19 kultur ale viklyuchno na superetnichnomu rivni lishe zitknuvshis iz Rimom yak vvazhaye S V Nazin samooznachilisya same yak neromanizovani na vidminu vid keltiv ta dakiv volohiv slov yani ti sho zrozumilo govoryat analogichno do shkiptaret ti sho zrozumilo govoryat samonazva albanciv euskaldunak ti sho zrozumilo govoryat samonazva baskiv 20 kvadi ti sho zrozumilo govoryat dv isl kveda govoriti rannogermanski plemena vidomi she yak Svevskij soyuz Alemko Gluhak tverdit sho Bila Horvatiya v chas najbilshogo rozkvitu ohoplyuvala tereni vid vitokiv Pivdennogo Bugu do pivnochi teperishnoyi Chehiyi dnistrovskij basejn v Ukrayini basejni richok Syanu j Vepra ta verhiv ya Visli v Polshi pivnichnu Slovachchinu Zakarpattya 21 Svoyeyu chergoyu doslidnik horvatskogo etnogenezu Styepan Krizi Sakach krim Galichini vklyuchaye v tereni Biloyi Horvatiyi Chehiyu Moraviyu Shleziyu i Slovachchinu Vidomij horvatskij istorik Vyekoslav Klayich ototozhnyuvav Bilu Horvatiyu priblizno z teritoriyeyu Korolivstva Galichini i Volodimiriyi nagoloshuyuchi sho mista Peremishl Buzhesk Velin Cherven Plisnesk i Radeche mista bilih horvativ 22 Toj samij Klaich posilayuchis na moskovski arhivi vkazuye sho she v XIX st zhiteli sil dovkola volinskogo mista Dubno nazivali sebe bilimi horvatami 23 M M Churich poklikayuchis na arhivni dani navodit tochnu cifru tih hto sebe identifikuvav yak bili horvati 17228 24 Sho bilshe inshij horvatskij istorik Mirko Vidovich tverdit sho she v XIX st zhiteli sil dovkola Volodimira Volinskogo nazivali sebe horvatami 25 Klaich tverdit sho rusini Galichini Zakarpattya Bukovini a takozh Volini j Podillya ye pryamimi nashadkami bilohorvatskogo plemeni 26 Poklikayuchis na vizantijskogo carya Kostyantina VII Bagryanorodnogo Klaich pidkriplyuye svoye tverdzhennya identifikuyuchi porfirogenetovih Bojkiv z bojkami v Karpatah 27 sho nadaye jomu mozhlivist tochnishe vstanoviti misce znahodzhennya Biloyi Horvatiyi vlasne v Galichini Takim zhe zh shlyahom jde i Dominik Mandich viznayuchi porfirogenetovih bojkiv ukrayinskoyu etnichnoyu grupoyu 28 I starishi horvatski istoriki yak napriklad Ferdo Shishich ototozhnyuvav rusiniv Galichini z bilimi horvatami 29 Cikavo vidznachiti sho j rosijski istoriki yakih vidavali v Horvatiyi tak samo identifikuyut rusiniv Galichini i Volini z bilimi horvatami Tak B D Gryekov tverdit sho suchasne ukrayinske naselennya Galichini i Volini ne ye prihidcyami na cij teritoriyi ale avtohtonnimi nashadkami bilih horvativ 30 Sho bilshe cej avtor nagoloshuye na tomu sho soyuznictvo bilih horvativ i Rusi trivalo prinajmni vid chasiv Kiyivskogo kagana Olega do Volodimira yakij zavoyuvav shidnu chastinu Biloyi Horvatiyi 31 Z inshogo boku poyasnyuyuchi viniknennya i vidnosnu stabilnist Galicko Volinskoyi derzhavi M Brand pishe sho she v do ruskij period ci tereni mali silnu tradiciyu derzhavotvorennya buduchi hrebtom Biloyi Horvatiyi 32 Jmovirno bili horvati rozchinilisya u novih etnichnih formaciyah oskilki pislya H stolittya u pisemnih dzherelah zgadki pro cej narod vidsutni Karpatski horvati vvazhayutsya odnimi z predkiv zhiteliv Galichini Naprikinci XX st n e na terenah Galichini bulo viyavleno ponad 40 gorodish bilshist z yakih mayut ploshu ponad 20 ga najbilshi Stilske gorodishe iz plosheyu 250 ga i Plisneske plosheyu na IH st 300 ga pobudovanih u VII X st n e ta spivvidnesenih iz bilimi horvatami Chastina z gorodish proisnuvali do XIV st n e Doslidzhennya provodyatsya Verhnodnistryanskoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu NAN Ukrayini 33 Pro bilih horvativ div takozh Burshtinovij shlyah Vpliv na civilizaciyiDiv takozh RedaguvatiAnti Antskij soyuz Mraznicya Mraznicya selo Tustan Lvivska zemlya Bojki Lemki Stilsko Stilske gorodishe Bili serbi Horutani Chervoni horvati Chorni horvati Norik Illirijci Sorbi Serednovichni Dalmacki knyazivstva Primitki Redaguvati LѢTOPIS PO IPATEVSKOMU SPISKU Arhiv originalu za 6 serpnya 2011 Procitovano 28 zhovtnya 2014 stor 34 tom 11 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 2003 r ISBN 5 7707 4048 5 M Brajchevskij Vibrane T II Hozariya i Rus Kiyiv Vidavnictvo O Teligi 2009 ISBN 978 966 355 029 9 st 345 347 Petrovski Aleksandar Toshesvki Mihajlo 9 veresnya 2016 GIS IN ARMY APPLICATION OF GIS IN GEO RECONNAISSANCE AND C4IS IN ARMY PURPOSES GEOBALCANICA 2016 Geobalcanica Society doi 10 18509 gbp 2016 21 Procitovano 12 lipnya 2018 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 travnya 2006 Procitovano 28 bereznya 2019 Katisic R Kunstmannovi lingvisticki dokazi o seobi Slavena si uga na sjever Starohrvatska Prosvjeta a20 1990 1992 S 225 328 Niderle L Slovanske starozitnosti Praha 1906 D 2 Sv 1 S 193 224 0 horvatah i o strane v kotoroj oni zhivut v nastoyashee vremya Arhiv originalu za 17 kvitnya 2007 Procitovano 11 kvitnya 2007 Dominik MANDIC Hrvati i Srbi dva stara razlicita naroda Nakladni Zavod MH Zagreb 1990 c 20 De Administrando Imperio Kostyantin Bagryanorodnij a b Konstantin Bagryanorodnyj Ob upravlenii imperiej Arhiv originalu za 17 kvitnya 2007 Procitovano 11 kvitnya 2007 LITOPIS RUSKIJ z bogom pochinayem Otche blagoslovi Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2014 Procitovano 11 kvitnya 2007 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 23 travnya 2013 LITOPIS RUSKIJ Roki 988 1015 Arhiv originalu za 29 listopada 2016 Procitovano 11 kvitnya 2007 Monumenta Poloniae Historica Lwow 1872 T 2 P 231 lat Timoshuk B O Shidni horvati Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Lviv In t ukrayinoznavstva 1995 Vip 6 S 214 218 Baran V D Slov yanski rannoserednovichni kulturi ta yih pidosnovi Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Lviv In t ukrayinoznavstva 1995 Vip 6 S 191 204 Pricak O Pohodzhennya Rusi Z angl Hronika 2000 1993 5 7 S 19 Tomenchuk B Chornogora v istoriyi davnih slov yan Zhovten 1985 11 S 99 102 Tomenchuk B Chornogora v istoriyi davnih slov yan za al Masudi Galichina Naukovij ta kulturno prosvitnij krayeznavchij chasopis Iv Frankivsk 2003 5 S 25 34 Nazin S V Serednye Podunav ya i Pivnichne Prichornomor ya u VI VII stt i problema slov yanskoyi migraciyi II Chitannya pam yati akademika O M Trubachova Alupka Hersones Sevastopol 14 21 veresnya 2004 r usne povidomlennya Alemko GLUHAK Porijeklo imena Hrvat Zagreb 1990 c 125 135 Vjekoslav KLAIC Povijest Hrvata Zagreb Nakladni Zavod MH 1990 S 61 horv Vjekoslav KLAIC Povijest Hrvata Nakladni Zavod MH Zagreb 1990 c 63 Mijo M CURIC Staroiransko porijeklo Hrvata Neovisna autorska naklada Zagreb 1991 c 95 Mirko VIDOVIC Hrvatski iranski korjeni Zagreb 1991 c 19 Vjekoslav KLAIC Povijest Hrvata Nakladni Zavod MH Zagreb 1990 c 60 Vjekoslav KLAIC Povijest Hrvata S 47 48 Dominik MANDIC Hrvati i Srbi dva stara razlicita naroda Zagreb Nakladni Zavod MH 1990 S 20 horv Ferdo SISIC Povijest Hrvata u vrijeme narodnih vladara Zagreb 1925 S 239 240 B D GREKOV Kijevska Rusija Zagreb Naprijed 1962 S 456 457 horv B D GREKOV Kijevska Rusija Naprijed Zagreb 1962 S 438 456 M BRANDT Ruske zemlje od XII stoljeca do Ivana Groznog Zagreb Naprijed 1962 S 503 504 Bili Horvati peredistoriya Galickoyi derzhavi Arhiv originalu za 27 lipnya 2011 Procitovano 17 chervnya 2011 Dzherela Redaguvati Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r 591 s ISBN 5 308 00052 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Bila Horvatiya Arhivovano 22 serpnya 2013 u Archive is ukr Kostyantin Bagryanorodnij De administrando imperio Arhivovano 21 serpnya 2011 u Wayback Machine gr 30 Story of the province of amp 31 Of the and of the country they now dwell in De Administrando Imperio by Constantine VII fragmenti pro bilih horvativ Arhivovano 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl L Vojtovich Karpatski horvati v etnopolitichnomu rozvitku Centralno Shidnoyi Yevropi rannogo Serednovichchya Te same Idzo V S Rannoslov yanske suspilstvo i rannoslov yanska derzhavnist Zarodzhennya i stanovlennya hristiyanstva na teritoriyi Ukrayini Lviv SPOLOM 2004 288 s Leuta O I Staroslov yanska mova Pidruchnik K Visha shk 2001 255s Mikola Nagirnij Vnesok bilih horvativ u proces etnogenezu Ukrayinciv Eminak naukovij shokvartalnik 2016 T 1 1 13 sichen berezen S 20 26 ISSN 1998 4634 Arhivovano z dzherela 4 bereznya 2020 Procitovano 1 chervnya 2022 Guculski govirki lingvistichni ta etnolingvistichni doslidzhennya Vidpovidalnij redaktor d f n prof Ya Zakrevska Redakcijna kolegiya P Gricenko L Koc Grigorchuk I Sabadosh L Palyuga N Hobzej Lviv In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2000 368 s Lidiya Koc Grigorchuk Lingvistichno geografichne doslidzhennya ukrayinskogo dialektnogo prostoru Nyu Jork L Naukove Tovaristvo im Shevchenka v Americi 2002 268 s Dr O Dominik Mandic Hrvati i Srbi dva stara razlicita naroda Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Vjekoslav KLAIC Povijest Hrvata Zagreb Nakladni Zavod MH 1990 S 61 horv Vojtovich L Bili horvati chi karpatski horvati Prodovzhennya diskusiyi Drogobickij krayeznavchij zbirnik Zbirnik naukovih prac 2004 Vip VIII S 38 41 Posilannya RedaguvatiHorvati bili Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2016 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bili horvati amp oldid 39933867