www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бойки У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Бо йки самоназва верховинці горальці підгіряни пол B

Бойки

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бойки (значення).

Бо́йки, самоназва: верховинці, горальці, підгіряни (пол. Bojkowie, словац. Bojkovia, чеськ. Bojkové, нім. Bojken) — етнографічна група українців (у Словаччині pujďaci), що живуть на північних і південних схилах Карпат («Бойківщина») від річок Лімниця й Тересва на сході до річок Уж і Ослава на заході, у Словаччині від річок Ціроха й Пчолінка до кордону з Україною. В Україні розселені в гірських районах Українських Карпат і Прикарпатті (Болехівський, Долинський і Калуський райони та частина Рожнятівського району Івано-Франківської області; Сколівський, Турківський, частини Стрийського, Дрогобицького, Самбірського та Старосамбірського районів Львівської області; Міжгірського та частини Воловецького районів Закарпатської області)

Бойки (XIX ст.)
Бойки з Долинського округу (1898 р.)
Бойки, літографія 1837 р.


Найбільші міські поселення Бойківщини — Турка, Сколе, Бориня, Воловець, Міжгір'я, Старий Самбір, Борислав, Долина, Калуш й інші.

Назва

Назва «бойки» популяризована О. Торонським, В. Хіляком та іншими.

Щодо походження етноніма існує кілька гіпотез. Священник Йосип Левицький у друкованій передмові до «Граматики» (1831) пояснював назву «бойки» — від вживання в їхній мові частки «бо є», «бойє» («так», «насправді», «тільки»), на відміну від лемків, що казали «лем», і «лишаків», що казали «лише», «лишень». Як основна ця версія наведена і в ЕСУМ.

За версією, яку «Енциклопедія українознавства» наводить як «найпоширенішу», етнонім «бойки» походить від кельтського племені бойїв, яке проживало на території Чехії й Австрії в пізньоантичні часи. Іншими джерелами ця версія подається як безпідставна. У XIX столітті Павло Шафарик намагався довести прямий зв'язок між етнонімом «бойки» і хоронімом «Бойки» (грец. Βοικι), згаданим у компілятивному творі візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного «De Administrando Imperio» (Про управління імперією; розділ ХХХІІ). Думку Шафарика поділили Франьо Рачки і Г. Говорт[en], але зараз ця гіпотеза вважається непереконливою, бо ще з XIX ст. історики (серед них і М. С. Грушевський) з більшою ймовірністю пов'язують землю «Бойки» з Богемією, і виводять її назву від етноніма «бойї». Як у випадку з лемками й гуцулами, бойки відомі в історичних і етнографічних записах з XVIII—XIX ст.

Від етноніму «бойки» походить і прізвище Бойко.

У Словаччині бойків називають «пуйдяками» (словац. Pujďák), оскільки вони говорять «пуйдемо» на відміну від лемківського «пійдемо» або «підемо», яких знов «пуйдяки» називають «підяками». Якщо проігнорувати факт, що переважна частина Великоберезнянського району становить частину Лемківщини, то до «пуйдяків» можна зарахувати носіїв снинських говорів південнолемківських діалектів української мови. Подібний наголос має також пасмо перехідних говорів між снинськими та меджилабірськими говорами (переважно в долині річки Удава), але на відміну від снинських говорів мають словниковий фонд ближчий до меджилабірських говорів. Для снинських говорів характерне явище «укання» (напр. кунь, вуз, муст) як у суміжних закарпатських «укаючих» діалектах української мови. Відрізнення на «пуйдяків» та «підяків» живе в народно—розмовній мові дотепер.

Історія

Бойків розглядають як нащадків давнього племені білих хорватів, котрі брали безпосередню участь у етногенезі українського народу часів раннього середньовічя та Київської Русі. Але угри переселились в Наддунайську низовину, внаслідок чого племена східних та південних слов'ян були ними розділені[прояснити].

Бойківський стрій

Цей розділ потребує доповнення.

Культура

Музей народної архітектури і побуту у Львові, сектор «Бойківщина». Хата 1912 року з с. Либохора

Бойки зберегли багато старовинних звичаїв і обрядів. Основні галузі традиційного господарства бойків — гірське скотарство та землеробство, лісові промисли та солеваріння, ремесла та художні промисли. У сучасних умовах бойки займаються переважно землеробством і тваринництвом, працюють на лісо- і нафторозробках, розвинені художні промисли, існує курортна галузь.

Чоловічий стрій

Чоловіки носили штани синього кольору, заправлені в чоботи. Влітку носили широкі полотняні, а взимку — вовняні голошні (штани). Сорочки носили вишиті білі, поверх штанів зі шкіряним широким поясом. На голові носили чорні баранячі шапки, завужені до верху. Взимку носили довгі до коліна бурки чорного кольору, які носили на плечах, не одягаючи. Бурки були обшиті червоно-чорними крученими шнурами. Шапки були пошиті без сукна. Кожухи носили білого кольору, а серм'яги — кавового. Влітку на голові носили так звані «венгерські капелюхи». Сорочки бойків були оздоблені мережкою. На голові носили також «кучми» (баранячі кудлаті шапки). Влітку чорний низький з широкими крисами капелюх.[джерело?]

Жіночий стрій

Жінки бойків носили на голові сивого кольору баранячі шапки з зеленим або червоним верхом; спідниці у квіти, поверху спідниці — пстру (вовняну запаску); сорочку з відокремленим станком, зібраним подолом та розрізом на спині. Сорочки вишивали на грудях у вигляді півкола. Спідниці були з білого полотна або вибійки (мережки). На свята волосся носили розпущеним. Носили також білі полотняні свитки, дівчата заплітали волосся в одну косу, яку прикрашали квітами і стрічками; жінки заміжні носили на голові завійку, яка часом цілком закривала голову. Взимку поверх звичайного одягу носили небесного кольору бекешу, розшиту червоними шнурами та чоботи. На шиї жінки бойків носили багато скляних пацьорків. До церкви ходили тільки в чоботах, обов'язково чорних (за описом Оскара Кольберґа).

Відомі особистості Бойківщини

Галерея

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Бойки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бойки

Примітки

  1. ↑ kultúru, Centrum pre tradičnú ľudovú. pujďaci - Centrum pre tradičnú ľudovú kultúru. https://www.ludovakultura.sk/ (sk-SK). Процитовано 22 січня 2023. 
  2. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 березня 2011. 
  3. ↑ Войналович В.А. (2003). . Енциклопедія історії України (Ukrainian) 1 (Наукова думка, Інститут історії України НАН України). с. 688. ISBN 966-00-0734-5. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 10 липня 2019. «Стосовно походження та етимології назви "Б." існує кілька гіпотез. Одні пов'язують її з особливостями психічного складу певної групи людей, ін. – з особливостями їхніх мовнодіалектичних ознак (бойківський говір – одна з пд.-зх. карпатських говірок – зберіг чимало архаїчних рис, переважно фонетичних та морфологічних). Достатньо обґрунтованою є гіпотеза, що пов'язує цю назву з етнонімом кельтських племен – "бойї", які мігрували у 6 ст. на Балкани і в Карпати. Подекуди Б. називають себе верховинцями. На Закарпатті назва "Б." мало поширена ... Гадають, що Б. – нащадки давнього слов'ян. племені білих хорватів, яких Володимир Святославич приєднав до Київської Русі» 
  4. Бойє? // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. ↑ «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. — Т. 1, С. 149, ISBN 5-7707-4049-3
  6. ↑ Sofiia Rabii-Karpynska (2013 (перше видання 1984)). . Internet Encyclopedia of Ukraine 1 (University of Toronto Press). ISBN 978-0802033628. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 10 липня 2019. «The name boiko is thought to be derived from the frequent use of the particle boiie by the population. The Boikos are believed to be the descendants of the ancient Slavic tribe of White Croatians that came under the rule of the Kyivan Rus’ state during the reign of Prince Volodymyr the Great. Before the Magyars occupied the Danube Lowland this tribe served as a direct link between the Eastern and Southern Slavs. Some of the early Slav specialists, such as Pavel Šafařík and F. Rački, interpreted the remark of the Byzantine king Constantine VII Porphyrogenitus (10th century) that the ‘Boiky’ locality situated beyond Turkia (ie, Hungary) was the homeland of the White Serbs as a reference to the present Boiko region. This hypothesis is possibly true, but unproved. Likewise, no evidence exists to establish a connection between the name of the Boikos and the Celtic tribe of Boii, according to Yaroslav Pasternak.» 
  7. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  8. Howorth, H. H. (1878). The Spread of the Slaves. Part I. The Croats.. The Journal of the Anthropological Institute of Great Britain and Ireland 7: 326. JSTOR 2841009. doi:10.2307/2841009. 
  9. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 1 липня 2011. 
  10. Mykhailo Hrushevsky (1997) [1898]. У Andrzej Poppe; Frank E. Sysyn; Uliana M. Pasiczny. . Marta Skorupsky. Canadian Institute of Ukrainian Studies Press. с. 161–162. ISBN 978-1-895571-19-6. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 10 липня 2019. «The second detail in Constantine's account, which supposedly points to the eastern Carpathians, is his reference to a 'place called Boiki (Boiki)' on the border with the White Serbs; for a long time this was considered — and some consider it still – to be a reference to the Ukrainian Boikos. That is very unlikely, however, because the location is too far east for the Serbs, nor is there any indication that the name of the Boikos was ever in such wide usage. So all we are left with to suggest the existence of a Rus' Croatia in the Carpathians is the Primary Chronicle ... Published by H. Jireiek, the Karten zur Geschichte (1897) also show the 'Boiki' on the Dnister (map 4). It is more likely that Boiki is a distorted variant of the name Boiohem, or Bohemia, as most scholars now believe...» 
  11. Gyula Moravcsik, ред. (1949). . Pázmány Péter Tudományegyetemi Görög Filoĺ́ogiai Intézet. с. 130–131. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 10 липня 2019. «...should be modern Saxony, where remnants of Serbs (Sorbs) are still living. The name 'Boiki' has been much disputed over by specialists ... has proved that the 'place called Boiki' can only be Bohemia. Grégoire (L'Origine, 98) rejects Skok's proposal to read 'Boioi', and suggests 'Boimi'. C.'s account contains one serious inexactitude: namely, the statement that the Serbs lived 'in a place called by them Boiki'. Although we have documentary proof of the existence of Croats in Bohemia, we have none to suggest that Serbs lived there. Bohemia was in fact another neighbour of White Serbia» 
  12. Вортман Д.Я., Косміна О.Ю. (2007). . Encyclopedia of Ukrainian History (Ukrainian) 4 (Naukova Dumka, NASU Institute of History of Ukraine). ISBN 978-966-00-0692-8. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 10 липня 2019. «Історико-етнографічні джерела кін. 18 – поч. 19 ст. фіксують наявність у К.У. субетнічних груп українців: бойків, лемків, гуцулів.» 
  13. Микола Нагірний. Внесок білих хорватів у процес етногенезу Українців // Емінак : науковий щоквартальник. — 2016. — Т. 1, № 1 (13) (січень-березень). — С. 20-26. — ISSN 1998-4634. з джерела 4 березня 2020. Процитовано 29 травня 2022.
  14. Kolberg O. Rus Czerwona. — Warszawa, 1976. — Cz. 1. — S. 29-60. (пол.)

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bojki znachennya Bo jki samonazva verhovinci goralci pidgiryani pol Bojkowie slovac Bojkovia chesk Bojkove nim Bojken etnografichna grupa ukrayinciv u Slovachchini pujdaci 1 sho zhivut na pivnichnih i pivdennih shilah Karpat Bojkivshina vid richok Limnicya j Teresva na shodi do richok Uzh i Oslava na zahodi u Slovachchini vid richok Ciroha j Pcholinka do kordonu z Ukrayinoyu 1 V Ukrayini rozseleni v girskih rajonah Ukrayinskih Karpat i Prikarpatti Bolehivskij Dolinskij i Kaluskij rajoni ta chastina Rozhnyativskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Skolivskij Turkivskij chastini Strijskogo Drogobickogo Sambirskogo ta Starosambirskogo rajoniv Lvivskoyi oblasti Mizhgirskogo ta chastini Voloveckogo rajoniv Zakarpatskoyi oblasti 2 Bojki XIX st Bojki z Dolinskogo okrugu 1898 r Bojki litografiya 1837 r Najbilshi miski poselennya Bojkivshini Turka Skole Borinya Volovec Mizhgir ya Starij Sambir Borislav Dolina Kalush j inshi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Bojkivskij strij 4 Kultura 4 1 Cholovichij strij 4 2 Zhinochij strij 5 Vidomi osobistosti Bojkivshini 6 Galereya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaNazva RedaguvatiNazva bojki populyarizovana O Toronskim V Hilyakom ta inshimi Shodo pohodzhennya etnonima isnuye kilka gipotez 3 Svyashennik Josip Levickij u drukovanij peredmovi do Gramatiki 1831 poyasnyuvav nazvu bojki vid vzhivannya v yihnij movi chastki bo ye bojye tak naspravdi 4 tilki 5 na vidminu vid lemkiv sho kazali lem i lishakiv sho kazali lishe lishen 6 Yak osnovna cya versiya navedena i v ESUM 7 Za versiyeyu yaku Enciklopediya ukrayinoznavstva navodit yak najposhirenishu etnonim bojki pohodit vid keltskogo plemeni bojyiv yake prozhivalo na teritoriyi Chehiyi j Avstriyi v piznoantichni chasi 5 3 Inshimi dzherelami cya versiya podayetsya yak bezpidstavna 7 6 U XIX stolitti Pavlo Shafarik namagavsya dovesti pryamij zv yazok mizh etnonimom bojki i horonimom Bojki grec Boiki zgadanim u kompilyativnomu tvori vizantijskogo imperatora Kostyantina VII Bagryanorodnogo De Administrando Imperio Pro upravlinnya imperiyeyu rozdil HHHII 6 8 5 9 Dumku Shafarika podilili Frano Rachki i G Govort en ale zaraz cya gipoteza vvazhayetsya neperekonlivoyu bo she z XIX st istoriki sered nih i M S Grushevskij z bilshoyu jmovirnistyu pov yazuyut zemlyu Bojki z Bogemiyeyu i vivodyat yiyi nazvu vid etnonima bojyi 10 11 Yak u vipadku z lemkami j guculami bojki vidomi v istorichnih i etnografichnih zapisah z XVIII XIX st 12 Vid etnonimu bojki pohodit i prizvishe Bojko U Slovachchini bojkiv nazivayut pujdyakami slovac Pujdak oskilki voni govoryat pujdemo na vidminu vid lemkivskogo pijdemo abo pidemo yakih znov pujdyaki nazivayut pidyakami Yaksho proignoruvati fakt sho perevazhna chastina Velikobereznyanskogo rajonu stanovit chastinu Lemkivshini to do pujdyakiv mozhna zarahuvati nosiyiv sninskih govoriv pivdennolemkivskih dialektiv ukrayinskoyi movi Podibnij nagolos maye takozh pasmo perehidnih govoriv mizh sninskimi ta medzhilabirskimi govorami perevazhno v dolini richki Udava ale na vidminu vid sninskih govoriv mayut slovnikovij fond blizhchij do medzhilabirskih govoriv Dlya sninskih govoriv harakterne yavishe ukannya napr kun vuz must yak u sumizhnih zakarpatskih ukayuchih dialektah ukrayinskoyi movi Vidriznennya na pujdyakiv ta pidyakiv zhive v narodno rozmovnij movi doteper Istoriya RedaguvatiBojkiv rozglyadayut yak nashadkiv davnogo plemeni bilih horvativ 13 kotri brali bezposerednyu uchast u etnogenezi ukrayinskogo narodu chasiv rannogo serednovichya ta Kiyivskoyi Rusi 5 Ale ugri pereselilis v Naddunajsku nizovinu vnaslidok chogo plemena shidnih ta pivdennih slov yan buli nimi rozdileni proyasniti 5 Bojkivskij strij RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya Kultura Redaguvati Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu u Lvovi sektor Bojkivshina Hata 1912 roku z s LibohoraBojki zberegli bagato starovinnih zvichayiv i obryadiv Osnovni galuzi tradicijnogo gospodarstva bojkiv girske skotarstvo ta zemlerobstvo lisovi promisli ta solevarinnya remesla ta hudozhni promisli U suchasnih umovah bojki zajmayutsya perevazhno zemlerobstvom i tvarinnictvom pracyuyut na liso i naftorozrobkah rozvineni hudozhni promisli isnuye kurortna galuz Cholovichij strij Redaguvati Choloviki nosili shtani sinogo koloru zapravleni v choboti Vlitku nosili shiroki polotnyani a vzimku vovnyani goloshni shtani Sorochki nosili vishiti bili poverh shtaniv zi shkiryanim shirokim poyasom Na golovi nosili chorni baranyachi shapki zavuzheni do verhu Vzimku nosili dovgi do kolina burki chornogo koloru yaki nosili na plechah ne odyagayuchi Burki buli obshiti chervono chornimi kruchenimi shnurami Shapki buli poshiti bez sukna Kozhuhi nosili bilogo koloru a serm yagi kavovogo Vlitku na golovi nosili tak zvani vengerski kapelyuhi Sorochki bojkiv buli ozdobleni merezhkoyu Na golovi nosili takozh kuchmi baranyachi kudlati shapki Vlitku chornij nizkij z shirokimi krisami kapelyuh dzherelo Zhinochij strij Redaguvati Zhinki bojkiv nosili na golovi sivogo koloru baranyachi shapki z zelenim abo chervonim verhom spidnici u kviti poverhu spidnici pstru vovnyanu zapasku sorochku z vidokremlenim stankom zibranim podolom ta rozrizom na spini Sorochki vishivali na grudyah u viglyadi pivkola Spidnici buli z bilogo polotna abo vibijki merezhki Na svyata volossya nosili rozpushenim Nosili takozh bili polotnyani svitki divchata zaplitali volossya v odnu kosu yaku prikrashali kvitami i strichkami zhinki zamizhni nosili na golovi zavijku yaka chasom cilkom zakrivala golovu Vzimku poverh zvichajnogo odyagu nosili nebesnogo koloru bekeshu rozshitu chervonimi shnurami ta choboti Na shiyi zhinki bojkiv nosili bagato sklyanih pacorkiv Do cerkvi hodili tilki v chobotah obov yazkovo chornih za opisom Oskara Kolberga 14 Vidomi osobistosti Bojkivshini RedaguvatiYurij Drogobich filosof astronom astrolog pershij ukrayinskij doktor medicini Yurij Kmit ukrayinskij pismennik i publicist etnograf Bojkivshini i literaturoznavec gromadskij diyach i svyashenik UGKC Petro Konashevich Sagajdachnij getman Vijska Zaporozkogo Yurij Franc Kulchickij kupec soldat tovmach zasnovnik pershoyi v Yevropi merezhi kav yaren Ivan Krehoveckij generalnij suddya chasiv Hmelnichchini Mikolaj Ziblikevich prezident Krakova golova Galickogo sejmu Ivan Vagilevich svyashenik UGKC ukrayinskij poet filolog folklorist etnograf gromadskij diyach Fedko Vasil Ivanovich ukrayinskij poet pismennik publicist naukovec gromadskij i politichnij diyach doktor filosofiyi avtor gimnu Bojkiv Ivan Franko pismennik poet vchenij publicist perekladach gromadskij i politichnij diyach Mihajlo Verbickij kompozitor horovij dirigent svyashenik UGKC gromadskij diyach avtor gimnu Ukrayini She ne vmerla Ukrayina Mihajlo Zubrickij svyashenik UGKC istorik etnolog gromadskij i politichnij diyach folklorist dijsnij chlen NTSh Viktor Vinnik ukrayinskij muzikant vokalist lider rok gurtu Meri Les Kurbas rezhiser aktor teoretik teatru dramaturg publicist perekladach Narodnij artist Respubliki 1925 Kuzan Mar yan francuzkij kompozitor i dirigent ukrayinskogo pohodzhennya Stepan Bandera politichnij diyach golova Provodu OUN B Anatolij Ivanyuk kompozitor muzikant gurtu NeMo Rabij Karpinska Sofiya movoznavec dialektolog Volodimir Gluhij aktor zasluzhenij artist Ukrayini Natalka Karpa spivachka zasluzhena artistka Ukrayini Pagutyak Galina Vasilivna ukrayinska pismennicya laureat Shevchenkivskoyi premiyi Haj Mihajlo vchenij folklorist zbirach i vikonavec narodnoyi instrumentalnoyi muziki obryadovih pisen ta epichnih dum doktor mistectvoznavstva Igor Pukshin kolishnij zastupnik Glavi Sekretariatu Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka Taras Grigorovich Shevchenko sin selyanki Katerini Yakimivni Bojko Batki jogo materi buli pereselencyami z Prikarpattya Yavorskij Mihajlo Stepanovich profesor Chlen korespondent Ukrayinskoyi akademiyi informatiki Galereya Redaguvati Bojki Kaluskij povit 1910 r Foto poch XX st Bojkivska cerkva Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu Shevchenkivskij gaj m Lviv Bojkivchanka na obkladinci gazeti Kultura i zhittya Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu BojkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BojkiBojkivshina Bojko Etnogenez ukrayinciv Vsesvitni bojkivski festini Etnografichni grupi ukrayinciv Rusini etnografichna grupa Guculi Lemki Dnistrov yani Verhovina Bojka Radyansko polskij obmin dilyankami teritorij 1951 Primitki Redaguvati a b kulturu Centrum pre tradicnu ľudovu pujdaci Centrum pre tradicnu ľudovu kulturu https www ludovakultura sk sk SK Procitovano 22 sichnya 2023 Bojki In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 6 bereznya 2011 a b Vojnalovich V A 2003 BOJKI Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrainian 1 Naukova dumka Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini s 688 ISBN 966 00 0734 5 Arhiv originalu za 25 chervnya 2016 Procitovano 10 lipnya 2019 Stosovno pohodzhennya ta etimologiyi nazvi B isnuye kilka gipotez Odni pov yazuyut yiyi z osoblivostyami psihichnogo skladu pevnoyi grupi lyudej in z osoblivostyami yihnih movnodialektichnih oznak bojkivskij govir odna z pd zh karpatskih govirok zberig chimalo arhayichnih ris perevazhno fonetichnih ta morfologichnih Dostatno obgruntovanoyu ye gipoteza sho pov yazuye cyu nazvu z etnonimom keltskih plemen bojyi yaki migruvali u 6 st na Balkani i v Karpati Podekudi B nazivayut sebe verhovincyami Na Zakarpatti nazva B malo poshirena Gadayut sho B nashadki davnogo slov yan plemeni bilih horvativ yakih Volodimir Svyatoslavich priyednav do Kiyivskoyi Rusi Bojye Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 a b v g d Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1993 r T 1 S 149 ISBN 5 7707 4049 3 a b v Sofiia Rabii Karpynska 2013 pershe vidannya 1984 Boikos Internet Encyclopedia of Ukraine 1 University of Toronto Press ISBN 978 0802033628 Arhiv originalu za 27 veresnya 2019 Procitovano 10 lipnya 2019 The name boiko is thought to be derived from the frequent use of the particle boiie by the population The Boikos are believed to be the descendants of the ancient Slavic tribe of White Croatians that came under the rule of the Kyivan Rus state during the reign of Prince Volodymyr the Great Before the Magyars occupied the Danube Lowland this tribe served as a direct link between the Eastern and Southern Slavs Some of the early Slav specialists such as Pavel Safarik and F Racki interpreted the remark of the Byzantine king Constantine VII Porphyrogenitus 10th century that the Boiky locality situated beyond Turkia ie Hungary was the homeland of the White Serbs as a reference to the present Boiko region This hypothesis is possibly true but unproved Likewise no evidence exists to establish a connection between the name of the Boikos and the Celtic tribe of Boii according to Yaroslav Pasternak a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Howorth H H 1878 The Spread of the Slaves Part I The Croats The Journal of the Anthropological Institute of Great Britain and Ireland 7 326 JSTOR 2841009 doi 10 2307 2841009 Constantine Porphirogenetus De administrando imperio Dumbarton Oaks 1966 Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 1 lipnya 2011 Mykhailo Hrushevsky 1997 1898 U Andrzej Poppe Frank E Sysyn Uliana M Pasiczny History of Ukraine Rus Volume 1 From Prehistory to the Eleventh Century Marta Skorupsky Canadian Institute of Ukrainian Studies Press s 161 162 ISBN 978 1 895571 19 6 Arhiv originalu za 24 grudnya 2019 Procitovano 10 lipnya 2019 The second detail in Constantine s account which supposedly points to the eastern Carpathians is his reference to a place called Boiki Boiki on the border with the White Serbs for a long time this was considered and some consider it still to be a reference to the Ukrainian Boikos That is very unlikely however because the location is too far east for the Serbs nor is there any indication that the name of the Boikos was ever in such wide usage So all we are left with to suggest the existence of a Rus Croatia in the Carpathians is the Primary Chronicle Published by H Jireiek the Karten zur Geschichte 1897 also show the Boiki on the Dnister map 4 It is more likely that Boiki is a distorted variant of the name Boiohem or Bohemia as most scholars now believe Gyula Moravcsik red 1949 De administrando imperio Pazmany Peter Tudomanyegyetemi Gorog Filoĺ ogiai Intezet s 130 131 Arhiv originalu za 28 grudnya 2019 Procitovano 10 lipnya 2019 should be modern Saxony where remnants of Serbs Sorbs are still living The name Boiki has been much disputed over by specialists has proved that the place called Boiki can only be Bohemia Gregoire L Origine 98 rejects Skok s proposal to read Boioi and suggests Boimi C s account contains one serious inexactitude namely the statement that the Serbs lived in a place called by them Boiki Although we have documentary proof of the existence of Croats in Bohemia we have none to suggest that Serbs lived there Bohemia was in fact another neighbour of White Serbia Vortman D Ya Kosmina O Yu 2007 KARPATI KRAYiNSKI Encyclopedia of Ukrainian History Ukrainian 4 Naukova Dumka NASU Institute of History of Ukraine ISBN 978 966 00 0692 8 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 10 lipnya 2019 Istoriko etnografichni dzherela kin 18 poch 19 st fiksuyut nayavnist u K U subetnichnih grup ukrayinciv bojkiv lemkiv guculiv Mikola Nagirnij Vnesok bilih horvativ u proces etnogenezu Ukrayinciv Eminak naukovij shokvartalnik 2016 T 1 1 13 sichen berezen S 20 26 ISSN 1998 4634 Arhivovano z dzherela 4 bereznya 2020 Procitovano 29 travnya 2022 Kolberg O Rus Czerwona Warszawa 1976 Cz 1 S 29 60 pol Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Drozd R Istoriya ukrayinciv u Polshi v 1921 1989 rokah R Drozd B Galchak I Musiyenko per z pol I Musiyenko 3 tye vid vipr dopov Harkiv Zoloti storinki 2013 272 s Posilannya RedaguvatiBO JKI Arhivovano 8 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Sajt Bojkosvit Bojki na sajti Zhittya Ukrayinskih Karpat Arhivovano 24 travnya 2011 u Wayback Machine Domiv Portal nasilno pereselenih meshkanciv Beskidiv Arhivovano 14 kvitnya 2022 u Wayback Machine Materiali pro bojkiv i Bojkivshinu Arhivovano 23 grudnya 2010 u Wayback Machine Informacijnij portal Turka perlina Karpat Pro bojkiv na sajtiMuzeyu narodnoyi arhitekturi u Syanoci Bojkivska hata Sofiya Rabij Karpinska Bojkivski govirki Zbirnik statej Peremishl 2011 Arhivovano 21 lipnya 2021 u Wayback Machine L I Gasidzhak Bojki v etnokulturnomu prostori Donechchini Rol etnichnih spilnot Donechchini v rozbudovi ukrayinskoyi derzhavnosti Materiali I regionalnoyi konferenciyi Doneck 15 16 grudnya 2006 r Materiali pro bojkiv i Bojkivshinu Arhivovano 21 serpnya 2017 u Wayback Machine na sajti Spadshina Predkiv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bojki amp oldid 40014056