www.wikidata.uk-ua.nina.az

Турка Ту рка раніше над Стрийом місто в Карпатах на півдні Львівської області колишній районний центр Адміністративний ц

Турка

Ту́рка (раніше Турка над Стрийом) — місто в Карпатах на півдні Львівської області, колишній районний центр. Адміністративний центр Турківської міської громади Самбірського району.

Турка
Герб Турки Прапор Турки
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Львівська область
Район Самбірський район
Громада Турківська міська громада
Засноване —
Перша згадка IX століття
Населення ▼ 7153 (01.01.2017)
 - повне ▼ 7153 (01.01.2017)
Площа 3 км²
Поштові індекси 82500
Телефонний код +380-3269
Координати 49°09′27″ пн. ш. 23°01′21″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 557 м
Водойма річка Стрий, з його притоками р. Яблунька та р. Літмир.
Назва мешканців ту́рківчанин
ту́рківчанка
ту́рківчани
Відстань
Найближча залізнична станція Турка
До обл./респ. центру
 - залізницею 145 км
 - автошляхами 136 км
Міська влада
Адреса 82500, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Турка, пл. Ринок, 26
Вебсторінка Турківська міська рада
Міський голова Паращич Ярослав Ярославович

 Турка у Вікісховищі

Мапа
Турка
Турка
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Турка (значення).

Назва Редагувати

За найвірогіднішою версією, місто одержало свою назву від первісних диких биків — турів, які водилися в навколишніх лісах.

За іншою версією, вона походить від назви воріт-веж «турія», «тур'я», «турня», які стояли при в'їзді в селі. Назва міста не має нічого спільного з турками.

Грецьке слово Туркія і для волохів і для греків, означало одне й теж саме — Угорщина. В цьому сенсі слова стародавньої грамоти Польського короля Владислава Ягайла перекладаються на українську мову як "моя вілла (ферма, поселення, село) Турка". Отже, з грецької Турка буквально перекладається як Угорське місто.

Географія Редагувати

Урочище Лешів.

Місто розташоване на півдні Львівщини у Карпатах на лівому березі річки Стрий з його притоками р. Яблунька та р. Літмир, між горами Шименка, Кичера, Вінець та Осовня.

Турка знаходиться за 137 км від Львова, за 107 км від Ужгорода, за 75 км від Дрогобича на висоті 557 м над рівнем моря.

Місце розташування первинного сторожового поселення, з якого постало місто Турка, визначалося проходженням по території Карпат долиною Стрия між горами Пікуй та Галич так званого «Руського Путі» — торгового шляху доби неоліту, який через Турку сполучав Західну Європу з Угорщиною, Семиградщиною, Молдавією та Балканами.

На укріплення і розростання первинного поселення мали суттєвий вплив формування новішого торгового шляху — Ужоцького шляху, який від Перемишля чи Львова через Турку та Ужоцький перевал вів до Закарпаття.

Клімат Редагувати

Кліматограма Турки
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
60
 
 
−2
−7
 
 
63
 
 
0
−6
 
 
59
 
 
4
−3
 
 
87
 
 
12
3
 
 
122
 
 
16
7
 
 
129
 
 
19
11
 
 
151
 
 
21
13
 
 
110
 
 
21
13
 
 
97
 
 
16
8
 
 
78
 
 
11
4
 
 
66
 
 
6
1
 
 
69
 
 
0
−5
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 1091 мм.

Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)

Історія Редагувати

Руська держава Редагувати

Свою історію місто починає з IX століття від давньо-руського поселення, яке розташовувалось на Руському Шляху. На Круг-Городищі стояла військова залога, охороняла цей шлях. Поруч на Старому Селі стояла сторожова вежа, на якій під час наближення до поселень ворогів запалювали багаття, попереджаючи про небезпеку жителів долини річок Стрий і Яблунька. Те, що на території міста було городище княжої доби, підтвердили археологічні розкопки на Круг-Городищі, Ровені та між урочищем Лікоть і Торговицею. Знайдені дрібні уламки гончарних виробів XII–XVI ст. на присадибних ділянках цього терену свідчать, що поселення тут були довготривалими і досить великими. Археологічні розкопки Львівської експедиції ІСН АН України в 1991 році виявили на Ровені пам'ятки середини кам'яної доби — мезоліту (IX-IV ст. до н. е.). В 1995 році в районі впадіння річки Яблунька в Стрий відкрито поселення перших століть нової ери.

Очевидно, місто засноване в період з 1280 до 1320 року, коли Лев Данилович приєднав до свого князівства Закарпаття, в тому числі і територію теперішньої Турківщини, яка перебувала в горах Карпат. В цьому часі, зміцнюючи свої кордони та охорону Руського Шляху, ним були засновані перші поселення. Давній польський історик Ян Длугош стверджує, що князь Лев на самому верху гори Пікуй поставив кам'яний стовп з руським написом, який значив межу його володінь.

А «сасівські» села-гнізда: Явора, Ільник, Комарники, Висоцьке Турка та інші засновані Ванчою Волохом та його нащадками на приватних землях графа і мали свої церкви і кладовища, тому за європейською класифікацією є повноцінними селами які свідчать про колонізацію Карпат українцями. Вищеназвані поселення теперішньої Турківщини можна віднести до найдавніших княжих поселень.

Річ Посполита Редагувати

Перша відома письмова згадка про Турку датується 27 червня 1431 року. Тоді польський король Владислав II Ягайло в Медиці надав привілей (грамоту) на володіння Туркою і навколишніми селами угорському графові Іванові (Ванчі) Волоху (лат. - Vancza Valachus) та його синам — Хотку, Іванку і Занку. Один із його синів — Ходко — осів в Турці, започаткувавши шляхетський рід Турецьких. Турецькі мали придомки: Сенькович, Михалкович.

Цей привілей був підтверджений польським королем Владиславом III Варненчиком (пол. - Władysław III Warneńczyk) 1444 року на користь братів Хотка і Янка і повторно — королем Зигмунтом I Старим (пол. - Zygmunt I Stary) 1519 року.

У 1730 році польський власник Турки Антоній Калиновський (пол. Antoni Kalinowski) посприяв отриманню містом Магдебурзького права і перемістив до Турки свою резиденцію. До того в Турці, як і у всіх приватних землях графа Ванчі Волоха, християнина східного обряду, діяло так зване волоське право. Калиновський також запросив до Турки отців-єзуїтів, за свої кошти спорудив для них дерев'яний костел та підтримав створення у місті місії єзуїтів. Імовірно, тоді ж місто отримало герб з зображенням патрона власника — Святого Антонія Падуанського (відомі відбитки міської печатки з цим гербом, датовані 1854 р.).

У 1743 році єпископ Вацлав Сєраковський передав єзуїтам опіку над нечисленними міськими римо-католиками. В 1749 році в місті була заснована католицька парафія, яка проіснувала до моменту розпуску австрійським урядом ордену єзуїтів. Єпископ Йосип Керський 22 жовтня 1773 року відновив парафію у Турці — отець Михайло Ключевич, колишній єзуїт, став місцевим парохом.

З 1730 року походять перші згадки про поселення в місті перших єврейських родин. В середині XVIII століття в Турці проживало 25 єврейських родин.

До 1772 року Турка входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Речі Посполитої.

Австрійська імперія Редагувати

Від 1772 внаслідок Першого поділу Польщі (пол. - I rozbiór Polski) місто входило до складу Королівства Галичини і Лодомерії. В 1778 році був збудований мурований римо-католицький костел, в XIX столітті закладений міський єврейський цвинтар, у 1903 році єврейська ґміна отримала незалежність. З 1854 року місто стало центром Турківського повіту. Від 1905 року через місто проходить залізнична колія, що сполучає Ужгород зі Самбором, функціонує приміщення залізничного вокзалу.

XX століття Редагувати

Пам'ятний знак замордованим євреям

У міжвоєнні часи місто Турка залишилося головним населеним пунктом Турчанського повіту Львівського воєводства в Польщі (II Речі Посполитій). В місті працювали повітовий суд, податковий уряд, приватна гімназія. В 1921 році в місті налічувалося 10 030 мешканців, у тому числі 4201 єврей. В цьому часі старостою був призначений Тадеуш Завістовський (пол. - Tadeusz Zawistowski), головою міста — Міхал Грудзінський (пол. - Michał Grudziński).

26 вересня 1939 року 16-а дивізія Червоної армії зайняла Турку, яка згідно з пактом Молотова — Ріббентропа відійшла до СРСР. Від 27 листопада 1939 перебувала у складі Дрогобицької області УРСР. Після нападу Німеччини на СРСР місто перебувало під німецькою окупацією, з 1 серпня 1941 у складі Турківського повіту, підпорядкованого Самбірському окружному староству (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Sambor), Дистрикту Галичина Генерального Губернаторства. В січні 1942 р. в Турці відбулися масові акції знищення гітлерівцями євреїв. В серпні 1942 німецькі окупанти вивезли до табору смерті в Белжці (нім. - Sonderkommando Belzec der Waffen-SS; пол. - Bełżec) близько 4000 євреїв. У грудні 1942 решту турківських євреїв було депортовано до гетто в Самборі.

У липні 1943 р. німецька поліція напала на табір УНС. У бою з німцями загинуло десять стрільців, а двоє потрапили в неволю.

26 вересня 1944 року місто було зайняте радянськими військами.

Після II світової війни Турка знову ввійшла до складу УРСР, спочатку в межах Дрогобицької, а згодом Львівської області. Після проголошення в 1991 незалежності України місто до 20 липня 2020 року залишалося адміністративним центром Турківського району Львівської області.

Поселення Редагувати

Турка належить до типового бойківського скупченого поселення, яке характеризується первинним розташуванням в улоговині біля злиття річок, багатовуличним плануванням, компактністю.. Геометрично має форму неправильного багатокутника, вулиці сходяться в центрі міста, своїм розташуванням нагадують хаотичну сітку, розташовану вздовж берегів річок. Площа міста становить 3 км2.

З кінця XVII ст. Турка складається з кількох частин: Горішня Турка (над річкою Літмир), Середня Турка (над річкою Яблунька), Нижня Турка (над річками Яблунька і Стрий), Слобода (над річкою Стрий), Зворець, Городище, Торговиця, Ровінь, Завалина, Старе Село.

Демографія Редагувати

У Турці мешкало, станом на 2006 р., 7306 осіб у 1114 будинках 99 % населення — українці.

Динаміка населення у минулому:

Транспорт Редагувати

Залізничний віадук і річка Яблунька

Через Турку проходять загальнодержавні транспортні комунікації:

Добратися до Турки з Львівського або Ужгородського напрямків можна автобусом, автомобільним або залізничним транспортом. Зі Львова до Турки від Головного залізничного вокзалу також зручно добиратися маршрутними таксі, які відходять щопівгодини.

Транспортні послуги пасажирам в Турці надають залізнична та автобусна станції. Міжміські перевезення здійснюють кілька фірм-перевізників маршрутними таксі на напрямках «Турка — Львів», «Турка — Дрогобич», «Турка — Самбір», «Турка — Ужгород». З Турки до більшості сіл Турківського району також курсують маршрутні таксі. Міський транспорт представлений виключно таксі.

Культура Редагувати

Цвинтар у Турці
Пам'ятник Тарасові Шевченку.
Синагога у Турці
Окописько (Турка)
Окопище: головний вхід

Турка є неформальною столицею Бойківщини — «Серцем Бойківського краю».

З 1992 року в Турці відбуваються Всесвітні бойківські фестини — свято на яке з'їжджаються бойки з усього світу на фестиваль і конгрес. Це справжнє дійство народної культури, яке триває 2-3 дні й дарує людям багато музики, спів, танців, витворів народних умільців і майстрів бойківської кухні. На Бойківських фестинах, як у люстрі відбиваються дбайливо збережені звичаї, традиції та обряди бойків, їхнє колоритне вбрання, говірки, темперамент. На сьогодні в Турці відбулися вже четверті Всесвітні бойківські фестини.

У Турці функціонують громадські культурологічні організації «Бойківщина XXI століття» й «Центр Європи», які опікуються підготовкою та проведенням неординарних культурних заходів — щорічної «Бойківської ватри» та щоп'ятирічних Всесвітніх Бойківських фестин.

Гордістю мешканців Турки є Народний музей «Бойківщина», який діє при Центральній районній бібліотеці в будівлі міської ратуші. Експозиція музею розміщена за розділами: «Історія Турки від давніх часів до сьогодення», «Етнографія: одяг, предмети побуту, знаряддя домашнього вжитку», «Кімната засобів праці в натуральному господарстві», «Кімната Михайла Зубрицького», «Українська діаспора». У музеї функціонують постійні виставки: «Бойківська ноша», «Предмети побуту домашнього вжитку бойків», «о. Михайло Зубрицький — етнограф, дослідник бойківського краю». Експозицію музею становлять 1600 експонатів, серед яких 1350 — особливо цінних. Упродовж 11 років музей проводить літературно-краєзнавчий конкурс імені Мирона Утриска, видає вісник конкурсу «з вершин і низин». Тут щороку відбуваються виставки картин талановитих художників та робіт майстрів ужиткового мистецтва.

4 серпня 2005 року в Турці, у межах програми Першого світового конгресу бойків, було відкрито «Музей бойківської книги». Широку й цікаву експозицію музею, розміщеного в районному Народному домі, створено членами об'єднання «Письменники Бойківщини». Тут зібрано літературні твори, рецензії, відеокасети, примірники письменницької сторінки «Трембіта» в газеті «Голос Самбірщини», публікації з періодичних видань, фотоальбоми.

У Турці знаходиться головний офіс Всеукраїнського Об'єднання «Письменники Бойківщини». Об'єднання створене 18 липня 2003 року. Серед п'ятдесяти членів об'єднання є члени Національної спілки письменників України, Української Асоціації письменників, Національної спілки журналістів України, члени та керівники регіональних творчих товариств, активісти різноманітних культурних громадських організацій України та зарубіжжя. Загальний літературний фонд «Письменників Бойківщини» налічує понад 300 книг. У їхньому доробку сотні публікацій у газетах і журналах, історичних та краєзнавчих розвідок, рецензій тощо. В об'єднанні проводяться конкурси: літературний — імені І. Франка (тут засновано премію ім. Івана Франка), фольклорно-етнографічний конкурс «Бойківський світ» імені Михайла Зубрицького.

Серед інших закладів культури — Народний дім і музична школа.

Пам'ятки Редагувати

Відомі люди Редагувати

Світлини Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. . Архів оригіналу за 5 вересня 2011. Процитовано 21 лютого 2010. 
  3. Загадка графа Ванчалуха. Турка. vysochanskiy-sas.com. Процитовано 23 травня 2021. 
  4. Перемишльська земля
  5. Турка «Climate-Data.org» (англ.)
  6. Воронко Б. Витоки шляхетських родів Турківщини (До історії Івана Волоха з Турки).
  7. Смуток І. І. Вступ до генеалогії шляхти Самбірського повіту XVI — початку XVII ст. (шляхетські прізвиська) / І. І. Смуток; Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. І.Франка, Дрогоб. осередок Наук. т-ва ім. Шевченка. — Львів: Камула, 2008. — 336 c.
  8. Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 27-29.
  9. Турка на сайті Єврейського історичного інституту. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2010. 
  10. Полянський Ф. . webcache.googleusercontent.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 10 лютого 2017. 
  11. Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX
  12. Бойки і Бойківщина. Історико-етнографічні розвідки.
  13. ↑ Облікова картка м. Турка у Верховній Раді України.[недоступне посилання з травня 2019]
  14. Турка(пол.) у «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich», druk «Wieku» Nowy-Świat Nr 59, Warszawa 1880
  15. The American Jewish Year Book, 5677, September 28, 1916, to September 16, 1917, Edited by Cyrus Adler for the American Jewish Committee, Philadelphia, The Jewish Publication Society of America
  16. . Архів оригіналу за 17 квітня 2011. Процитовано 10 березня 2011. 
  17. Головне управління статистики [ 23 липня 2011 у Wayback Machine.] Львівської області
  18. 'Юрій Гайда. Турка — нова столиця Бойківщини. Туристичний довідник.- Ужгород: Патент, 2006. — С. 3
  19. музей «БОЙКІВЩИНА»
  20. Новостворені і не створені музеї Львівщини
  21. Твори закарпатців увійшли до збірки письменників Бойківщини «Золоті обереги»[недоступне посилання з липня 2019]
  22. І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. С. 103—105, 185

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tu rka ranishe Turka nad Strijom misto v Karpatah na pivdni Lvivskoyi oblasti kolishnij rajonnij centr Administrativnij centr Turkivskoyi miskoyi gromadi Sambirskogo rajonu TurkaGerb Turki Prapor TurkiOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Lvivska oblastRajon Sambirskij rajonGromada Turkivska miska gromadaZasnovane Persha zgadka IX stolittyaNaselennya 7153 01 01 2017 1 povne 7153 01 01 2017 1 Plosha 3 km Poshtovi indeksi 82500Telefonnij kod 380 3269Koordinati 49 09 27 pn sh 23 01 21 sh d H G OVisota nad rivnem morya 557 mVodojma richka Strij z jogo pritokami r Yablunka ta r Litmir Nazva meshkanciv tu rkivchanintu rkivchankatu rkivchaniVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya TurkaDo obl resp centru zalizniceyu 145 km avtoshlyahami 136 kmMiska vladaAdresa 82500 Lvivska obl Sambirskij r n m Turka pl Rinok 26Vebstorinka Turkivska miska radaMiskij golova Parashich Yaroslav Yaroslavovich Turka u Vikishovishi MapaTurkaTurkaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Turka znachennya Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 3 Klimat 4 Istoriya 4 1 Ruska derzhava 4 2 Rich Pospolita 4 3 Avstrijska imperiya 4 4 XX stolittya 4 5 Poselennya 5 Demografiya 6 Transport 7 Kultura 7 1 Pam yatki 7 2 Vidomi lyudi 8 Svitlini 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaNazva RedaguvatiZa najvirogidnishoyu versiyeyu misto oderzhalo svoyu nazvu vid pervisnih dikih bikiv turiv yaki vodilisya v navkolishnih lisah Za inshoyu versiyeyu vona pohodit vid nazvi vorit vezh turiya tur ya turnya yaki stoyali pri v yizdi v seli Nazva mista ne maye nichogo spilnogo z turkami 2 Grecke slovo Turkiya i dlya volohiv i dlya grekiv oznachalo odne j tezh same Ugorshina V comu sensi slova starodavnoyi gramoti Polskogo korolya Vladislava Yagajla perekladayutsya na ukrayinsku movu yak moya villa ferma poselennya selo Turka Otzhe z greckoyi Turka bukvalno perekladayetsya yak Ugorske misto 3 Geografiya Redaguvati nbsp Urochishe Leshiv Misto roztashovane na pivdni Lvivshini u Karpatah na livomu berezi richki Strij z jogo pritokami r Yablunka ta r Litmir mizh gorami Shimenka Kichera Vinec ta Osovnya Turka znahoditsya za 137 km vid Lvova za 107 km vid Uzhgoroda za 75 km vid Drogobicha na visoti 557 m nad rivnem morya Misce roztashuvannya pervinnogo storozhovogo poselennya z yakogo postalo misto Turka viznachalosya prohodzhennyam po teritoriyi Karpat dolinoyu Striya mizh gorami Pikuj ta Galich tak zvanogo Ruskogo Puti torgovogo shlyahu dobi neolitu yakij cherez Turku spoluchav Zahidnu Yevropu z Ugorshinoyu Semigradshinoyu Moldaviyeyu ta Balkanami Na ukriplennya i rozrostannya pervinnogo poselennya mali suttyevij vpliv formuvannya novishogo torgovogo shlyahu Uzhockogo shlyahu yakij vid Peremishlya chi Lvova cherez Turku ta Uzhockij pereval viv do Zakarpattya 4 Klimat RedaguvatiKlimatograma TurkiSLBKTChLSVZhLG 60 2 7 63 0 6 59 4 3 87 12 3 122 16 7 129 19 11 151 21 13 110 21 13 97 16 8 78 11 4 66 6 1 69 0 5Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 1091 mm Dzherelo Climate Data org angl 5 Istoriya RedaguvatiRuska derzhava Redaguvati Svoyu istoriyu misto pochinaye z IX stolittya vid davno ruskogo poselennya yake roztashovuvalos na Ruskomu Shlyahu Na Krug Gorodishi stoyala vijskova zaloga ohoronyala cej shlyah Poruch na Staromu Seli stoyala storozhova vezha na yakij pid chas nablizhennya do poselen vorogiv zapalyuvali bagattya poperedzhayuchi pro nebezpeku zhiteliv dolini richok Strij i Yablunka Te sho na teritoriyi mista bulo gorodishe knyazhoyi dobi pidtverdili arheologichni rozkopki na Krug Gorodishi Roveni ta mizh urochishem Likot i Torgoviceyu Znajdeni dribni ulamki goncharnih virobiv XII XVI st na prisadibnih dilyankah cogo terenu svidchat sho poselennya tut buli dovgotrivalimi i dosit velikimi Arheologichni rozkopki Lvivskoyi ekspediciyi ISN AN Ukrayini v 1991 roci viyavili na Roveni pam yatki seredini kam yanoyi dobi mezolitu IX IV st do n e V 1995 roci v rajoni vpadinnya richki Yablunka v Strij vidkrito poselennya pershih stolit novoyi eri Ochevidno misto zasnovane v period z 1280 do 1320 roku koli Lev Danilovich priyednav do svogo knyazivstva Zakarpattya v tomu chisli i teritoriyu teperishnoyi Turkivshini yaka perebuvala v gorah Karpat V comu chasi zmicnyuyuchi svoyi kordoni ta ohoronu Ruskogo Shlyahu nim buli zasnovani pershi poselennya Davnij polskij istorik Yan Dlugosh stverdzhuye sho knyaz Lev na samomu verhu gori Pikuj postaviv kam yanij stovp z ruskim napisom yakij znachiv mezhu jogo volodin A sasivski sela gnizda Yavora Ilnik Komarniki Visocke Turka ta inshi zasnovani Vanchoyu Volohom ta jogo nashadkami na privatnih zemlyah grafa i mali svoyi cerkvi i kladovisha tomu za yevropejskoyu klasifikaciyeyu ye povnocinnimi selami yaki svidchat pro kolonizaciyu Karpat ukrayincyami Vishenazvani poselennya teperishnoyi Turkivshini mozhna vidnesti do najdavnishih knyazhih poselen Rich Pospolita Redaguvati Persha vidoma pismova zgadka pro Turku datuyetsya 27 chervnya 1431 roku Todi polskij korol Vladislav II Yagajlo v Medici nadav privilej gramotu na volodinnya Turkoyu i navkolishnimi selami ugorskomu grafovi Ivanovi Vanchi Volohu lat Vancza Valachus ta jogo sinam Hotku Ivanku i Zanku Odin iz jogo siniv Hodko osiv v Turci zapochatkuvavshi shlyahetskij rid Tureckih 6 Turecki mali pridomki Senkovich Mihalkovich 7 8 Cej privilej buv pidtverdzhenij polskim korolem Vladislavom III Varnenchikom pol Wladyslaw III Warnenczyk 1444 roku na korist brativ Hotka i Yanka i povtorno korolem Zigmuntom I Starim pol Zygmunt I Stary 1519 roku U 1730 roci polskij vlasnik Turki Antonij Kalinovskij pol Antoni Kalinowski pospriyav otrimannyu mistom Magdeburzkogo prava i peremistiv do Turki svoyu rezidenciyu Do togo v Turci yak i u vsih privatnih zemlyah grafa Vanchi Voloha hristiyanina shidnogo obryadu diyalo tak zvane voloske pravo Kalinovskij takozh zaprosiv do Turki otciv yezuyitiv za svoyi koshti sporudiv dlya nih derev yanij kostel ta pidtrimav stvorennya u misti misiyi yezuyitiv Imovirno todi zh misto otrimalo gerb z zobrazhennyam patrona vlasnika Svyatogo Antoniya Paduanskogo vidomi vidbitki miskoyi pechatki z cim gerbom datovani 1854 r U 1743 roci yepiskop Vaclav Syerakovskij peredav yezuyitam opiku nad nechislennimi miskimi rimo katolikami V 1749 roci v misti bula zasnovana katolicka parafiya yaka proisnuvala do momentu rozpusku avstrijskim uryadom ordenu yezuyitiv Yepiskop Josip Kerskij 22 zhovtnya 1773 roku vidnoviv parafiyu u Turci otec Mihajlo Klyuchevich kolishnij yezuyit stav miscevim parohom Z 1730 roku pohodyat pershi zgadki pro poselennya v misti pershih yevrejskih rodin 9 V seredini XVIII stolittya v Turci prozhivalo 25 yevrejskih rodin Do 1772 roku Turka vhodila do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi Avstrijska imperiya Redaguvati Vid 1772 vnaslidok Pershogo podilu Polshi pol I rozbior Polski misto vhodilo do skladu Korolivstva Galichini i Lodomeriyi V 1778 roci buv zbudovanij murovanij rimo katolickij kostel v XIX stolitti zakladenij miskij yevrejskij cvintar u 1903 roci yevrejska gmina otrimala nezalezhnist Z 1854 roku misto stalo centrom Turkivskogo povitu Vid 1905 roku cherez misto prohodit zaliznichna koliya sho spoluchaye Uzhgorod zi Samborom funkcionuye primishennya zaliznichnogo vokzalu XX stolittya Redaguvati nbsp Pam yatnij znak zamordovanim yevreyamU mizhvoyenni chasi misto Turka zalishilosya golovnim naselenim punktom Turchanskogo povitu Lvivskogo voyevodstva v Polshi II Rechi Pospolitij V misti pracyuvali povitovij sud podatkovij uryad privatna gimnaziya V 1921 roci v misti nalichuvalosya 10 030 meshkanciv u tomu chisli 4201 yevrej V comu chasi starostoyu buv priznachenij Tadeush Zavistovskij pol Tadeusz Zawistowski golovoyu mista Mihal Grudzinskij pol Michal Grudzinski 26 veresnya 1939 roku 16 a diviziya Chervonoyi armiyi zajnyala Turku yaka zgidno z paktom Molotova Ribbentropa vidijshla do SRSR Vid 27 listopada 1939 perebuvala u skladi Drogobickoyi oblasti URSR Pislya napadu Nimechchini na SRSR misto perebuvalo pid nimeckoyu okupaciyeyu z 1 serpnya 1941 u skladi Turkivskogo povitu pidporyadkovanogo Sambirskomu okruzhnomu starostvu nim Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Sambor Distriktu Galichina Generalnogo Gubernatorstva V sichni 1942 r v Turci vidbulisya masovi akciyi znishennya gitlerivcyami yevreyiv V serpni 1942 nimecki okupanti vivezli do taboru smerti v Belzhci nim Sonderkommando Belzec der Waffen SS pol Belzec blizko 4000 yevreyiv U grudni 1942 reshtu turkivskih yevreyiv bulo deportovano do getto v Sambori U lipni 1943 r nimecka policiya napala na tabir UNS U boyu z nimcyami zaginulo desyat strilciv a dvoye potrapili v nevolyu 10 26 veresnya 1944 roku misto bulo zajnyate radyanskimi vijskami Pislya II svitovoyi vijni Turka znovu vvijshla do skladu URSR spochatku v mezhah Drogobickoyi a zgodom Lvivskoyi oblasti Pislya progoloshennya v 1991 nezalezhnosti Ukrayini misto do 20 lipnya 2020 roku zalishalosya administrativnim centrom Turkivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 11 Poselennya Redaguvati Turka nalezhit do tipovogo bojkivskogo skupchenogo poselennya yake harakterizuyetsya pervinnim roztashuvannyam v ulogovini bilya zlittya richok bagatovulichnim planuvannyam kompaktnistyu 12 Geometrichno maye formu nepravilnogo bagatokutnika vulici shodyatsya v centri mista svoyim roztashuvannyam nagaduyut haotichnu sitku roztashovanu vzdovzh beregiv richok Plosha mista stanovit 3 km2 13 Z kincya XVII st Turka skladayetsya z kilkoh chastin Gorishnya Turka nad richkoyu Litmir Serednya Turka nad richkoyu Yablunka Nizhnya Turka nad richkami Yablunka i Strij Sloboda nad richkoyu Strij Zvorec Gorodishe Torgovicya Rovin Zavalina Stare Selo Demografiya RedaguvatiU Turci meshkalo stanom na 2006 r 7306 osib u 1114 budinkah 99 naselennya ukrayinci Dinamika naselennya u minulomu 1880 4685 1786 rusiniv 537 polyakiv 2356 nimciv z nih 1837 greko katolikiv 450 katolikiv 2398 yudeyiv 14 1916 6080 meshkanciv u tomu chisli 3000 yudeyiv 15 1921 10030 meshkanciv u tomu chisli 4201 yudeyiv 16 1989 7982 3992 chol 3990 zhin 17 2001 7440 meshkanciv 13 2006 7306 meshkanciv 18 Transport Redaguvati nbsp Zaliznichnij viaduk i richka YablunkaCherez Turku prohodyat zagalnoderzhavni transportni komunikaciyi Avtoshlyah N 13 nacionalnij avtomobilnij shlyah Lviv Sambir Uzhgorod Regionalna avtomobilna doroga R 39 zaliznicya Lviv Sambir Turka Syanki Uzhgorod Chop Solotvino Dobratisya do Turki z Lvivskogo abo Uzhgorodskogo napryamkiv mozhna avtobusom avtomobilnim abo zaliznichnim transportom Zi Lvova do Turki vid Golovnogo zaliznichnogo vokzalu takozh zruchno dobiratisya marshrutnimi taksi yaki vidhodyat shopivgodini Transportni poslugi pasazhiram v Turci nadayut zaliznichna ta avtobusna stanciyi Mizhmiski perevezennya zdijsnyuyut kilka firm pereviznikiv marshrutnimi taksi na napryamkah Turka Lviv Turka Drogobich Turka Sambir Turka Uzhgorod Z Turki do bilshosti sil Turkivskogo rajonu takozh kursuyut marshrutni taksi Miskij transport predstavlenij viklyuchno taksi Kultura Redaguvati nbsp Cvintar u Turci nbsp Pam yatnik Tarasovi Shevchenku nbsp Sinagoga u Turci nbsp Okopisko Turka nbsp Okopishe golovnij vhidTurka ye neformalnoyu stoliceyu Bojkivshini Sercem Bojkivskogo krayu Z 1992 roku v Turci vidbuvayutsya Vsesvitni bojkivski festini svyato na yake z yizhdzhayutsya bojki z usogo svitu na festival i kongres Ce spravzhnye dijstvo narodnoyi kulturi yake trivaye 2 3 dni j daruye lyudyam bagato muziki spiv tanciv vitvoriv narodnih umilciv i majstriv bojkivskoyi kuhni Na Bojkivskih festinah yak u lyustri vidbivayutsya dbajlivo zberezheni zvichayi tradiciyi ta obryadi bojkiv yihnye koloritne vbrannya govirki temperament Na sogodni v Turci vidbulisya vzhe chetverti Vsesvitni bojkivski festini U Turci funkcionuyut gromadski kulturologichni organizaciyi Bojkivshina XXI stolittya j Centr Yevropi yaki opikuyutsya pidgotovkoyu ta provedennyam neordinarnih kulturnih zahodiv shorichnoyi Bojkivskoyi vatri ta shop yatirichnih Vsesvitnih Bojkivskih festin Gordistyu meshkanciv Turki ye Narodnij muzej Bojkivshina yakij diye pri Centralnij rajonnij biblioteci v budivli miskoyi ratushi 19 Ekspoziciya muzeyu rozmishena za rozdilami Istoriya Turki vid davnih chasiv do sogodennya Etnografiya odyag predmeti pobutu znaryaddya domashnogo vzhitku Kimnata zasobiv praci v naturalnomu gospodarstvi Kimnata Mihajla Zubrickogo Ukrayinska diaspora U muzeyi funkcionuyut postijni vistavki Bojkivska nosha Predmeti pobutu domashnogo vzhitku bojkiv o Mihajlo Zubrickij etnograf doslidnik bojkivskogo krayu Ekspoziciyu muzeyu stanovlyat 1600 eksponativ sered yakih 1350 osoblivo cinnih Uprodovzh 11 rokiv muzej provodit literaturno krayeznavchij konkurs imeni Mirona Utriska vidaye visnik konkursu z vershin i nizin Tut shoroku vidbuvayutsya vistavki kartin talanovitih hudozhnikiv ta robit majstriv uzhitkovogo mistectva 4 serpnya 2005 roku v Turci u mezhah programi Pershogo svitovogo kongresu bojkiv bulo vidkrito Muzej bojkivskoyi knigi 20 Shiroku j cikavu ekspoziciyu muzeyu rozmishenogo v rajonnomu Narodnomu domi stvoreno chlenami ob yednannya Pismenniki Bojkivshini Tut zibrano literaturni tvori recenziyi videokaseti primirniki pismennickoyi storinki Trembita v gazeti Golos Sambirshini publikaciyi z periodichnih vidan fotoalbomi U Turci znahoditsya golovnij ofis Vseukrayinskogo Ob yednannya Pismenniki Bojkivshini 21 Ob yednannya stvorene 18 lipnya 2003 roku Sered p yatdesyati chleniv ob yednannya ye chleni Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Ukrayinskoyi Asociaciyi pismennikiv Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini chleni ta kerivniki regionalnih tvorchih tovaristv aktivisti riznomanitnih kulturnih gromadskih organizacij Ukrayini ta zarubizhzhya Zagalnij literaturnij fond Pismennikiv Bojkivshini nalichuye ponad 300 knig U yihnomu dorobku sotni publikacij u gazetah i zhurnalah istorichnih ta krayeznavchih rozvidok recenzij tosho V ob yednanni provodyatsya konkursi literaturnij imeni I Franka tut zasnovano premiyu im Ivana Franka folklorno etnografichnij konkurs Bojkivskij svit imeni Mihajla Zubrickogo Sered inshih zakladiv kulturi Narodnij dim i muzichna shkola Pam yatki Redaguvati Cerkva perenesennya moshej svyatogo Mikolaya 1776 r Cerkva Svyatogo Mikolaya 1739 r Cerkva Uspennya Presvyatoyi Bogorodici 1750 r Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1780 r Cerkva Svyatih Petra i Pavla Uspenskij kostel 1778 Sinagoga XIX st Okopisko XIX st Plosha Rinok Majdan T Shevchenka Narodnij muzej Bojkivshina Muzej bojkivskoyi knigi Vidomi lyudi Redaguvati Graf Vancha Voloh serednovichnij licar gerbu Sas Budivnichij ukrayinskogo mista forteci Turka Oleksij Yavorskij 1892 3 listopada 1937 poruchnik Armiyi UGA i UNR Igor Gerich 1961 15 chervnya 2014r ukrayinskij hirurg doktor medichnih nauk profesor uchasnik vijni v Afganistani Mihajlo Melnik 1889 1944 vijskovo gromadskij diyach Stepan Popel 1907 1987 vidomij shahist kilkarazovij chempion Lvova i Parizha Yurij Tarnavskij ukrayinskij poet ta prozayik odin iz zasnovnikiv Nyu Jorkskoyi Grupi Miron Utrisko 1908 1988 gromadsko politichnij diyach Turkivshini Ivan Fedevich 1883 1939 gromadskij diyach Zigmunt Albert 1908 2001 polskij likar patologoanatom profesor medicini rektor 1950 1954 Vroclavskoyi Medichnoyi Akademiyi Teodor Rozhankovskij 1875 1970 ukrayinskij politichnij i vijskovij diyach advokat pershij komandir Legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv Mar yan Prominskij 1908 1971 polskij prozayik dramaturg perekladach literaturnij kritik Ajra Moskovic 1912 2001 amerikanskij hudozhnik graver Abba Hushi 1898 1969 izrayilskij politik mer mista Hajfa 1951 1969 Karl Shejn 1911 1973 polskij hirurg profesor vijskovo polovoyi hirurgiyi Miron Yusipovich 1957 golovnij dirigent Simfonichnogo orkestru K amp K Philharmoniker Avstrijskoyi agenciyi Da Capo Musikmarketing Gmbh Austria kerivnik horu K amp K Opernchor zasluzhenij artist Ukrayini Adam Karpinskij 1917 1941 polskij alpinist tatrist i gimalayist inzhener mehanik aviakonstruktor lotchik Rudolf Regner 1897 1939 polskij garcer uchasnik Szarych Szeregow Bialy Kurier rezervovij kapral Vijska Polskogo Yurij Velikanovich 1910 1938 komunist internacionalist chlen KPZU uchasnik revolyucijnih podij v Ispaniyi boyec interbrigadist roti im Tarasa Shevchenka Igor Rozluckij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik vijni na Donbasi Mechislav Piotrovich Piotrowicz Mieczyslaw 1900 1970 polskij likar doktor medichnih nauk U 1930 1939 rokah zhiv i pracyuvav u Turka Pislya Nimecko radyanskoyi vijni vin pracyuvav u Glivicyah Polsha Ivan Pesin ukrayinskij matematik Oleksandr Ilnickij 28 02 1978 09 01 2016 kapitan policiyi uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv v s Zajceve Doneckoyi oblasti vid kuli snajpera Simon Tarchanovskij ukrayinskij selyanin z Lemkivshini gromadskij diyach posol do Galickogo sejmu 1 go sklikannya 22 Svitlini Redaguvati nbsp U seredmisti nbsp Viglyad na okolicyu mista i dovkolishni gori nbsp Panorama mista nbsp Seredmistya Turki vzimku nbsp nbsp Primitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Neoficijnij sajt Turkivshini Arhiv originalu za 5 veresnya 2011 Procitovano 21 lyutogo 2010 Zagadka grafa Vanchaluha Turka vysochanskiy sas com Procitovano 23 travnya 2021 Peremishlska zemlya Turka Climate Data org angl Voronko B Vitoki shlyahetskih rodiv Turkivshini Do istoriyi Ivana Voloha z Turki Smutok I I Vstup do genealogiyi shlyahti Sambirskogo povitu XVI pochatku XVII st shlyahetski prizviska I I Smutok Drogob derzh ped un t im I Franka Drogob oseredok Nauk t va im Shevchenka Lviv Kamula 2008 336 c Mihajlo Grushevskij Materiali do istoriyi suspilno politichnih i ekonomichnih vidnosin Zahidnoyi Ukrayini Seriya persha ch 1 80 1361 1530 S 27 29 Turka na sajti Yevrejskogo istorichnogo institutu Arhiv originalu za 2 serpnya 2012 Procitovano 29 listopada 2010 Polyanskij F Ukrayinska narodna samooborona u Galichini cherven gruden 1943 r webcache googleusercontent com Arhiv originalu za 12 kvitnya 2016 Procitovano 10 lyutogo 2017 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv vid 17 07 2020 807 IX Bojki i Bojkivshina Istoriko etnografichni rozvidki a b Oblikova kartka m Turka u Verhovnij Radi Ukrayini nedostupne posilannya z travnya 2019 Turka pol u Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innyh krajow slowianskich druk Wieku Nowy Swiat Nr 59 Warszawa 1880 The American Jewish Year Book 5677 September 28 1916 to September 16 1917 Edited by Cyrus Adler for the American Jewish Committee Philadelphia The Jewish Publication Society of America Turka Ukraina pol Arhiv originalu za 17 kvitnya 2011 Procitovano 10 bereznya 2011 Golovne upravlinnya statistiki Arhivovano 23 lipnya 2011 u Wayback Machine Lvivskoyi oblasti Yurij Gajda Turka nova stolicya Bojkivshini Turistichnij dovidnik Uzhgorod Patent 2006 S 3 muzej BOJKIVShINA Novostvoreni i ne stvoreni muzeyi Lvivshini Tvori zakarpatciv uvijshli do zbirki pismennikiv Bojkivshini Zoloti oberegi nedostupne posilannya z lipnya 2019 I Chornovol 199 deputativ Galickogo sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 103 105 185Literatura RedaguvatiV I Dmitruk Turka Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 183 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Yaroslav Tirik Turkivshina Turistsko krayeznavchij putivnik Ya Tirik Lviv VNTL 2000 127 s Dmitro Kadnichanskij Turistichno resursnij potencial Turkivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Geografiya i turizm nacionalnij ta mizhnarodnij dosvid Materiali VI mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Lviv Vidavnichij centr LNU im Ivana Franka 2012 518 s Kostyantin Burkut Kolishnij rajcentr Lvivshini abo Mandrivka pid chas vijni Svitoglyad Naukovo populyarnij zhurnal 2023 2 S 52 53 ISSN 1819 7329 VRU nedostupne posilannya z lipnya 2019 Memorial Book of the Community of TurkaPosilannya RedaguvatiVoronko B Vitoki shlyahetskih rodiv Turkivshini Do istoriyi Ivana Voloha z Turki http turka at ua http bse sci lib com article112945 html pl Turka Ukraina Turka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 640 pol Istoriya gorodov i syol Ukrainskoj SSR Tom Lvovskaya oblast str 681 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Institut istoriyi Ukrayini 26 veresnya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Turka amp oldid 40369172