www.wikidata.uk-ua.nina.az

Руський Не плутати з Росіянин У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Руська мова Запит Руська перенаправля

Руський

Не плутати з Росіянин.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Руська мова.
Запит «Руська» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Див. також: Руський

Ру́ський (прикметник) (давньоруськ. руськии, пол. ruski) — в українській мові такий, що відноситься до часів Русі або до її населення — русі (наз. відм. однини — русин, аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва — москвин, Литва — литвин), чи їхніх нащадків — українців. Під назвою «руські люди» (чиї — приналежність), як правило, розуміли підлеглих Русі іншого етнічного походження. Для позначення жителів саме давньої Русі, середньовічної Київської держави, та до держав спадкоємців: Королівства Русь (Галицько-Волинського князівства), Великого князівства Литовського та Руського та Великого князівства Руського XV ст., та Великого князівства Руського що мало постати на теренах Українського гетьманату, часто також вживається термін давньоруський / давньоукраїнський. Не випадково саме так іменувалася адміністративна одиниця Руське воєводство.
Слово руський не слід плутати з рос. русский, тобто росіянин.

Грошик Руський — монета, яка карбувалась у Львові впродовж 2-ї половини 14 ст. для Королівства Руського. На реверсі — герб галицьких земель та круговий напис: «MONETA RUSSIAE» (Монета Руська)

Народ Руський (лат. Genus Ruthenicum) — одна з державотворчих націй у таких середньовічних східноєвропейських державних утвореннях, як Велике князівство Литовське і Річ Посполита Обох Народів.

Руссю споконвічна називали сучасну територію України, а прикметник руський вживався як самоназивання українців.

Історія Редагувати

Етнічне визначення руський у розумінні «український» безперервно зберігалося протягом багатьох століть. Русинами називали себе українці у Великому князівстві Литовському, а у львівських міських книгах від 1599 р. навіть використовується термін «руська нація» (Natio Ruthenica). Тогочасні джерела переконливо засвідчують, що населення України та Білорусі чітко відокремлювало себе від московитів — предків сучасних росіян. У часи Козаччини для українців також природною і звичною була стара назва їхнього краю — Русь, а їх самих — русини. Та й уся Західна Європа протягом багатьох віків на означення України вживала назву «Русь». Особливо стійкою ця назва виявилася в західному реґіоні України. Навіть в другій половині XIX - початку XX ст. прикметник руський (тобто «український») ще входив до назв різних західноукраїнських політичних партій, літературних і наукових угруповань, альманахів, окремих праць тощо. Наприклад: «Головна руська рада» — перша українська політична організація в Галичині, що виникла у Львові 2 травня 1848 р., просвітнє товариство «Галицько-руська матиця», «Собор руських учених» (1848 р.), «Руська трійця» (українські письменники М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький), чотиритомна «Історія літератури руської» (тобто української) О. Огоновського, «Історія Русів». В 1907 році у м. Самбір було створено «Товариство руської шляхти» та ін.

Класик російськомовної літератури М. С. Лєсков, описуючи побут українського села Фарбованого у XIX ст. зазначає:

«Слово «русський», в смысле малороссийский или южнорусский, тогда здесь резко противопоставлялось «московскому» или великороссийскому, северному. Московское и «русськое» — это были два разные понятия и на небе и на земле. Земные различия всякому были видимы телесными очами, а расчисления, относимые к небесам, познавались верою. По вере же великорусские дела подлежали заботам чудотворца Николая, как покровителя России, а дела южнорусские находили себе защиту и опору в попечениях особенно расположенного к малороссиянам святого Юрия или, по нынешнему произношению, св. Георгия (по-народному «Юрко»)».

Про походження етноніма «Руський», тобто належний до Русі говорить і авторитетний у Російській імперії історик Микола Костомаров. Зокрема появу назви «Русь» він пояснює, як ту яка спочатку розповсюдилась тільки на Волинь та Галичину:

Звертаючись до руської історії, можна прослідити, що недомовлена літописцем частина (про походження), в його етнографічному нарисі про Південну Русь, в ланцюзі обставин, які створили історичну долю південно-руського народу, з часом проявила себе сама. Якщо первісний етнограф, говорячи про Полян, Деревлян, Уличів, Волинян, Хорватів не дав їм всім, окремої від інших Слов'ян назви, - то її дала сама історія. Досі наукою остаточно не з'ясоване походження, так близької всім нам, назви Русь. Чи потрапила вона разом з переселенцями від Балтійського узбережжя, які оселились серед одного з південно-руського племені, чи можливо, як вважають деякі вчені, посилаючись в основному на східні відомості існувала й раніше, як туземна назва Руської Землі. Але уже в ХІ столітті назва ця поширилась на Волинь та нинішню Галичину, але скоріш за все, ще не розповсюдилась на північний схід, ні на Кривичів, ні на Новгородців. Зокрема засліплений Василько, розповідаючи про наміри свої, присланому до нього Василію, говорить про плани помсти Ляхам за землю «Руську», і він мав на увазі не Київ, а країну яка згодом отримала назву Червоної Русі. В ХІІ сторіччі, на землі Ростово-Суздальській, під Руссю розуміли тільки південний захід нинішньої Росії.
Оригінальний текст (рос.)
Обращаясь къ русской исторіи, можно прослѢдить, какъ недосказанное лѢтописцемъ въ его этнографическомъ очеркѢ о Южной Руси само собой высказало себя въ цѢпи обстоятельствъ, образовавшихъ историческую судьбу южно-русскаго народа. Если первоначальный этнографъ, исчисляя своихъ Полянъ, Древлянъ, Улучей, Волынянъ, Хорватовъ, не далъ имъ всѢмь одного названія, отдѢльнаго отъ другихъ Славянъ русскаго материка, то имъ его дала вскорѢ исторія. До сихъ поръ не рѢшила окончательно наука — это названіе Русь, такъ намъ всѢмь присущее, занесено ли съ Балтійскаго побережья частью иноземцевъ, поселившихся среди одной вѢтви южнорусскаго племени, или, какъ полагаютъ нѢкоторьіе ученые, опираясь преимущественно на восточныхъ извѢстіяхъ, было и прежде туземнымъ прозваниемъ на Русской ЗемлѢ. Но уже въ XI вѢкѢ названіе это распространилось на Волынь и на нинѢшнюю Галицію, тогда какъ, повидимому, не переходило еще ни на сѢверо-востокъ, ни къ Кривичамъ, ни къ Новгородцамъ. Уже ослѢпленный Василько, исповѢдуясь въ своихъ намѢреніяхь присланному къ нему Василию, говоритъ о планѢ мстить Ляхамъ за землю Русскую и разумѢетъ не Кіевъ, но ту страну, которая впослѢдствіи усвоила себѢ названіе, Червоной Руси. Въ XII вѢкѢ въ землѢ Ростовско-Суздальской подъ Русью разумѢли вообще юго-западъ ньнѢшней Россіи.

Далі імперський історик констатує той факт, що іноземці під назвою «Русь» розуміли тільки південно-західну частину Російської імперії, тобто сьогоднішню Україну:

Назва Русь, яка закріпилась за нинішнім південноруським народом, згодом перейшла і до іноземців. Всі стали називати Руссю не всю сукупність слов'янських племен нинішньої Росії, а власне тільки південний захід Росії, заселений тільки тією частиною слов'янського племені, за яким сьогодні закріплюється назва південноруського, або малоросійського.
Оригінальний текст (рос.)
Названіе Руси за нынѢшнимъ южнорусскимъ народомъ перешло и къ иностранцамъ, и всѢ стали называть Русью не всю совокупность славянскихъ племенъ материка нынешней Россіи, а собственно юго-западъ Россіи, населенный тѢмь отдѢломь славянскаго племени, за которымъ теперь усвоивается названіе южнорусскаго или малороссійскаго.

Загалом слова Костомарова, підтверджуються багатьма іншими джерелами, зокрема картографами, які на більшість власних карт до підписання Березневих статей ніколи не наносили напис «Русь», на території Московського царства, а тільки позначали це державне утворення як «Московське царство», «Московське князівство», або найчастіше спрощеною назвою — Московія або Московщина. Навіть опісля тих подій, ще довгий час зустрічалась назва — «Росія, в простонароді — Московія».

Слід також зазначити, що запорізькі козаки, вважаючи себе «народом руським», чітко відокремлювали Русь та Московську державу.

Поширення етноніма в Україні Редагувати

В українській мові поняття «руський» (що стосується давньої Русі і її духовного спадку) чітко відрізняється від поняття «російський» (що стосується Росії). Плутанина цих двох термінів в багатьох мовах світу спричинена впливом грецької, а потім російської мови, оскільки в російській мові (одній з мов, які виникли на основі давньоруської) слова русский та российский вживаються на позначення всього, що стосується Русі і одночасно всього, що стосується Росії (первісно — грецька назва Русі), починаючи від часів Московського царства до теперішніх часів Російської Федерації. У повній мірі різних значень ці поняття набули в XIX—XX ст, у зв'язку з необхідністю і бажанням українського населення Російської імперії зберегти українську спадщину (мову, віру, звичай і культуру) і для цього відокремити себе від російської («великоруської» або «московської») літературної мови, особливостей православного віровчення, звичаїв і культурних традицій, які йому нав'язувались імперською політикою.

Протягом XIX ст. для більшості українських культурних діячів характерне одночасне вживання понять Русь, Україна, руський, український, руські, українці тощо. В XX ст. у зв'язку з боротьбою за незалежність у всіх сферах життя, переважає вживання понять Україна, український. Після набуття Україною незалежності у кінці XX ст. українці в усьому світу повертаються до осмислення своєї історії і стародавньої культурної спадщини, повертаючись до вживання понять русин, руський, так само як запроваджуючи нові (україноруський, від назви Україна-Русь, Українська Русь). Згідно зі Словарем української мови Б. Грінченка, термін руський наприкінці XIX ст. — початку XX ст. вживався в сенсі «російський», а значення «український» мав тільки в Галичині та на Буковині.

Якщо в росіян, зустрічається лише назва русские (іменник, що походить від прикметника), то у жителів України, Малої Русі, центру Русі Київської вживають обидві назви русини і руські, причому назва «русини» збереглася й дотепер у самоназві українців Закарпаття та Східної Словаччини. Наріччя русинів (одне з деяких нарічь теперішньої української мови) й досі називається руська (або русинська). У селах центральної України і західної України й досі можна почути «він говорить якось не по-руськи», що означає «він говорить не по-нашому, не мовою Русі». [джерело?]

Уживання слова «руський» в українській мові стосовно неукраїнських понять, тобто як синоніму до слова «російський» Редагувати

В українській мові слово «руський» в окремих випадках, принаймні до останнього часу, використовується до понять, що не мають, взагалі кажучи, нічого спільного з Україною або українцями, тобто виступає синонімом до слова «російський». Вживання слова «руський» у цьому значенні має виключно оказіональний характер. У таких випадках слово «руський» є лишень не зовсім доречною семантичною калькою з російської мови. Прикладів такого вживання в українській мові налічується лише кілька.

  • Руські гори — гори у Східній Антарктиді, на Землі Королеви Мод, між 71° пд. ш. 16° сх. д. / 71° пд. ш. 16° сх. д. / -71; 16 та 72°30′ пд. ш. 19°00′ сх. д. / 72.500° пд. ш. 19.000° сх. д. / -72.500; 19.000. Руські гори відкрила 1959 року радянська антарктична експедиція. Саме така назва гір подається в Українській радянській енциклопедії 1983 року. Назва «Руські гори» є калькою російської назви «Русские горы» і насправді під словом «руські» тут мається на увазі, скоріш за все, «російські».
  • «Руська правда» П. І. Пестеля — конституція декабристів, написана П. І. Пестелем і названа так 1824 року. Саме така назва подається в Українській радянській енциклопедії 1983 року. Назва походить від назви Руської правди ХІ — ХІІ століть, однак «Руська правда» П. І. Пестеля зі стародавньою Україною-Руссю не має нічого спільного. Під «руськими» з позицій російської великодержавності маються на увазі разом росіяни, українці та білоруси як один-єдиний народ..

Топоніміка Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Григорій Півторак. Що таке "Русь", "Росія", "Малоросія" і як ми втратили своє споконвічне ім'я.— Матеріали до української етнології: зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Вип. 13 (16), 2014.— С. 32—51. [ 22 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  2. Григорій Півторак. Що таке "Русь", "Росія", "Малоросія" і як ми втратили своє споконвічне ім'я.—url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwjAz66ZxOnuAhUmpIsKHXerBQcQFjAAegQIARAC&url=http%3A%2F%2Firbis-nbuv.gov.ua%2Fcgi-bin%2Firbis_nbuv%2Fcgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF%2Fmdue_2014_13_5.pdf&usg=AOvVaw2L3OMZYX57uE6TsmCzHEG2 Текст, pdf [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  3. . Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 22 вересня 2011. 
  4. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 3 квітня 2011. 
  5. ↑ Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 23 січня 2012. 
  6. Сергій Шелухін «Назва України з картами». 1921 р.[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Lenta.ru: Директор центру з вивчення історії України Санкт-Петербурзького університету Тетяня Таірова-Яковлєва
  8. Українська правда: Тетяна Таірова-Яковлєва: "Розпад імперій завжди проходить непросто"
  9. Руський // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Руські гори. Українська радянська енциклопедія. — Т. 9. — Київ, 1983. Стор. 526.
  11. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2011. 
  12. «Руська правда» П. І. Пестеля. Українська радянська енциклопедія. — Т. 9. — Київ, 1983. Стор. 525.
  13. . Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 24 вересня 2011. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z Rosiyanin U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ruska mova Zapit Ruska perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Div takozh Ruskij Ru skij prikmetnik davnorusk ruskii pol ruski v ukrayinskij movi takij sho vidnositsya do chasiv Rusi abo do yiyi naselennya rusi naz vidm odnini rusin analogichno utvoryuvalis nazvi susidnih narodiv Moskva moskvin Litva litvin chi yihnih nashadkiv ukrayinciv Pid nazvoyu ruski lyudi chiyi prinalezhnist yak pravilo rozumili pidleglih Rusi inshogo etnichnogo pohodzhennya Dlya poznachennya zhiteliv same davnoyi Rusi serednovichnoyi Kiyivskoyi derzhavi ta do derzhav spadkoyemciv Korolivstva Rus Galicko Volinskogo knyazivstva Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Ruskogo ta Velikogo knyazivstva Ruskogo XV st ta Velikogo knyazivstva Ruskogo sho malo postati na terenah Ukrayinskogo getmanatu chasto takozh vzhivayetsya termin davnoruskij davnoukrayinskij Ne vipadkovo same tak imenuvalasya administrativna odinicya Ruske voyevodstvo Slovo ruskij ne slid plutati z ros russkij tobto rosiyanin Groshik Ruskij moneta yaka karbuvalas u Lvovi vprodovzh 2 yi polovini 14 st dlya Korolivstva Ruskogo Na reversi gerb galickih zemel ta krugovij napis MONETA RUSSIAE Moneta Ruska Narod Ruskij lat Genus Ruthenicum odna z derzhavotvorchih nacij u takih serednovichnih shidnoyevropejskih derzhavnih utvorennyah yak Velike knyazivstvo Litovske i Rich Pospolita Oboh Narodiv Russyu spokonvichna nazivali suchasnu teritoriyu Ukrayini a prikmetnik ruskij vzhivavsya yak samonazivannya ukrayinciv 1 2 Zmist 1 Istoriya 2 Poshirennya etnonima v Ukrayini 3 Uzhivannya slova ruskij v ukrayinskij movi stosovno neukrayinskih ponyat tobto yak sinonimu do slova rosijskij 4 Toponimika 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaIstoriya RedaguvatiEtnichne viznachennya ruskij u rozuminni ukrayinskij bezperervno zberigalosya protyagom bagatoh stolit Rusinami nazivali sebe ukrayinci u Velikomu knyazivstvi Litovskomu a u lvivskih miskih knigah vid 1599 r navit vikoristovuyetsya termin ruska naciya Natio Ruthenica Togochasni dzherela perekonlivo zasvidchuyut sho naselennya Ukrayini ta Bilorusi chitko vidokremlyuvalo sebe vid moskovitiv predkiv suchasnih rosiyan U chasi Kozachchini dlya ukrayinciv takozh prirodnoyu i zvichnoyu bula stara nazva yihnogo krayu Rus a yih samih rusini Ta j usya Zahidna Yevropa protyagom bagatoh vikiv na oznachennya Ukrayini vzhivala nazvu Rus Osoblivo stijkoyu cya nazva viyavilasya v zahidnomu regioni Ukrayini Navit v drugij polovini XIX pochatku XX st prikmetnik ruskij tobto ukrayinskij she vhodiv do nazv riznih zahidnoukrayinskih politichnih partij literaturnih i naukovih ugrupovan almanahiv okremih prac tosho Napriklad Golovna ruska rada persha ukrayinska politichna organizaciya v Galichini sho vinikla u Lvovi 2 travnya 1848 r prosvitnye tovaristvo Galicko ruska maticya Sobor ruskih uchenih 1848 r Ruska trijcya ukrayinski pismenniki M Shashkevich I Vagilevich Ya Golovackij chotiritomna Istoriya literaturi ruskoyi tobto ukrayinskoyi O Ogonovskogo Istoriya Rusiv V 1907 roci u m Sambir bulo stvoreno Tovaristvo ruskoyi shlyahti ta in 3 Klasik rosijskomovnoyi literaturi M S Lyeskov opisuyuchi pobut ukrayinskogo sela Farbovanogo u XIX st zaznachaye nbsp Slovo russkij v smysle malorossijskij ili yuzhnorusskij togda zdes rezko protivopostavlyalos moskovskomu ili velikorossijskomu severnomu Moskovskoe i russkoe eto byli dva raznye ponyatiya i na nebe i na zemle Zemnye razlichiya vsyakomu byli vidimy telesnymi ochami a raschisleniya otnosimye k nebesam poznavalis veroyu Po vere zhe velikorusskie dela podlezhali zabotam chudotvorca Nikolaya kak pokrovitelya Rossii a dela yuzhnorusskie nahodili sebe zashitu i oporu v popecheniyah osobenno raspolozhennogo k malorossiyanam svyatogo Yuriya ili po nyneshnemu proiznosheniyu sv Georgiya po narodnomu Yurko 4 nbsp Pro pohodzhennya etnonima Ruskij tobto nalezhnij do Rusi govorit i avtoritetnij u Rosijskij imperiyi istorik Mikola Kostomarov Zokrema poyavu nazvi Rus vin poyasnyuye yak tu yaka spochatku rozpovsyudilas tilki na Volin ta Galichinu nbsp Zvertayuchis do ruskoyi istoriyi mozhna prosliditi sho nedomovlena litopiscem chastina pro pohodzhennya v jogo etnografichnomu narisi pro Pivdennu Rus v lancyuzi obstavin yaki stvorili istorichnu dolyu pivdenno ruskogo narodu z chasom proyavila sebe sama Yaksho pervisnij etnograf govoryachi pro Polyan Derevlyan Ulichiv Volinyan Horvativ ne dav yim vsim okremoyi vid inshih Slov yan nazvi to yiyi dala sama istoriya Dosi naukoyu ostatochno ne z yasovane pohodzhennya tak blizkoyi vsim nam nazvi Rus Chi potrapila vona razom z pereselencyami vid Baltijskogo uzberezhzhya yaki oselilis sered odnogo z pivdenno ruskogo plemeni chi mozhlivo yak vvazhayut deyaki vcheni posilayuchis v osnovnomu na shidni vidomosti isnuvala j ranishe yak tuzemna nazva Ruskoyi Zemli Ale uzhe v HI stolitti nazva cya poshirilas na Volin ta ninishnyu Galichinu ale skorish za vse she ne rozpovsyudilas na pivnichnij shid ni na Krivichiv ni na Novgorodciv Zokrema zasliplenij Vasilko rozpovidayuchi pro namiri svoyi prislanomu do nogo Vasiliyu govorit pro plani pomsti Lyaham za zemlyu Rusku i vin mav na uvazi ne Kiyiv a krayinu yaka zgodom otrimala nazvu Chervonoyi Rusi V HII storichchi na zemli Rostovo Suzdalskij pid Russyu rozumili tilki pivdennij zahid ninishnoyi Rosiyi 5 Originalnij tekst ros Obrashayas k russkoj istorii mozhno proslѢdit kak nedoskazannoe lѢtopiscem v ego etnograficheskom ocherkѢ o Yuzhnoj Rusi samo soboj vyskazalo sebya v cѢpi obstoyatelstv obrazovavshih istoricheskuyu sudbu yuzhno russkago naroda Esli pervonachalnyj etnograf ischislyaya svoih Polyan Drevlyan Uluchej Volynyan Horvatov ne dal im vsѢm odnogo nazvaniya otdѢlnago ot drugih Slavyan russkago materika to im ego dala vskorѢ istoriya Do sih por ne rѢshila okonchatelno nauka eto nazvanie Rus tak nam vsѢm prisushee zaneseno li s Baltijskago poberezhya chastyu inozemcev poselivshihsya sredi odnoj vѢtvi yuzhnorusskago plemeni ili kak polagayut nѢkotorie uchenye opirayas preimushestvenno na vostochnyh izvѢstiyah bylo i prezhde tuzemnym prozvaniem na Russkoj ZemlѢ No uzhe v XI vѢkѢ nazvanie eto rasprostranilos na Volyn i na ninѢshnyuyu Galiciyu togda kak povidimomu ne perehodilo eshe ni na sѢvero vostok ni k Krivicham ni k Novgorodcam Uzhe oslѢplennyj Vasilko ispovѢduyas v svoih namѢreniyah prislannomu k nemu Vasiliyu govorit o planѢ mstit Lyaham za zemlyu Russkuyu i razumѢet ne Kiev no tu stranu kotoraya vposlѢdstvii usvoila sebѢ nazvanie Chervonoj Rusi V XII vѢkѢ v zemlѢ Rostovsko Suzdalskoj pod Rusyu razumѢli voobshe yugo zapad nnѢshnej Rossii nbsp Dali imperskij istorik konstatuye toj fakt sho inozemci pid nazvoyu Rus rozumili tilki pivdenno zahidnu chastinu Rosijskoyi imperiyi tobto sogodnishnyu Ukrayinu nbsp Nazva Rus yaka zakripilas za ninishnim pivdennoruskim narodom zgodom perejshla i do inozemciv Vsi stali nazivati Russyu ne vsyu sukupnist slov yanskih plemen ninishnoyi Rosiyi a vlasne tilki pivdennij zahid Rosiyi zaselenij tilki tiyeyu chastinoyu slov yanskogo plemeni za yakim sogodni zakriplyuyetsya nazva pivdennoruskogo abo malorosijskogo 5 Originalnij tekst ros Nazvanie Rusi za nynѢshnim yuzhnorusskim narodom pereshlo i k inostrancam i vsѢ stali nazyvat Rusyu ne vsyu sovokupnost slavyanskih plemen materika nyneshnej Rossii a sobstvenno yugo zapad Rossii naselennyj tѢm otdѢlom slavyanskago plemeni za kotorym teper usvoivaetsya nazvanie yuzhnorusskago ili malorossijskago nbsp Zagalom slova Kostomarova pidtverdzhuyutsya bagatma inshimi dzherelami zokrema kartografami yaki na bilshist vlasnih kart do pidpisannya Bereznevih statej nikoli ne nanosili napis Rus na teritoriyi Moskovskogo carstva a tilki poznachali ce derzhavne utvorennya yak Moskovske carstvo Moskovske knyazivstvo abo najchastishe sproshenoyu nazvoyu Moskoviya abo Moskovshina Navit opislya tih podij she dovgij chas zustrichalas nazva Rosiya v prostonarodi Moskoviya 6 Slid takozh zaznachiti sho zaporizki kozaki vvazhayuchi sebe narodom ruskim chitko vidokremlyuvali Rus ta Moskovsku derzhavu Bida v tomu sho Moskovsku derzhavu zaporozhci ne vvazhali ruskoyu zemleyu Tomu i hodili vijnoyu na Moskvu pid chas Smuti i v 1618 roci 7 8 Originalnij tekst ros Beda v tom chto Moskovskoe gosudarstvo zaporozhcy ne schitali zemlej ruskoj Poetomu i hodili na Moskvu vo vremya Smuty i v 1618 godu Poshirennya etnonima v Ukrayini RedaguvatiV ukrayinskij movi ponyattya ruskij sho stosuyetsya davnoyi Rusi i yiyi duhovnogo spadku chitko vidriznyayetsya vid ponyattya rosijskij sho stosuyetsya Rosiyi Plutanina cih dvoh terminiv v bagatoh movah svitu sprichinena vplivom greckoyi a potim rosijskoyi movi oskilki v rosijskij movi odnij z mov yaki vinikli na osnovi davnoruskoyi slova russkij ta rossijskij vzhivayutsya na poznachennya vsogo sho stosuyetsya Rusi i odnochasno vsogo sho stosuyetsya Rosiyi pervisno grecka nazva Rusi pochinayuchi vid chasiv Moskovskogo carstva do teperishnih chasiv Rosijskoyi Federaciyi U povnij miri riznih znachen ci ponyattya nabuli v XIX XX st u zv yazku z neobhidnistyu i bazhannyam ukrayinskogo naselennya Rosijskoyi imperiyi zberegti ukrayinsku spadshinu movu viru zvichaj i kulturu i dlya cogo vidokremiti sebe vid rosijskoyi velikoruskoyi abo moskovskoyi literaturnoyi movi osoblivostej pravoslavnogo virovchennya zvichayiv i kulturnih tradicij yaki jomu nav yazuvalis imperskoyu politikoyu Protyagom XIX st dlya bilshosti ukrayinskih kulturnih diyachiv harakterne odnochasne vzhivannya ponyat Rus Ukrayina ruskij ukrayinskij ruski ukrayinci tosho V XX st u zv yazku z borotboyu za nezalezhnist u vsih sferah zhittya perevazhaye vzhivannya ponyat Ukrayina ukrayinskij Pislya nabuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti u kinci XX st ukrayinci v usomu svitu povertayutsya do osmislennya svoyeyi istoriyi i starodavnoyi kulturnoyi spadshini povertayuchis do vzhivannya ponyat rusin ruskij tak samo yak zaprovadzhuyuchi novi ukrayinoruskij vid nazvi Ukrayina Rus Ukrayinska Rus Zgidno zi Slovarem ukrayinskoyi movi B Grinchenka termin ruskij naprikinci XIX st pochatku XX st vzhivavsya v sensi rosijskij a znachennya ukrayinskij mav tilki v Galichini ta na Bukovini 9 Yaksho v rosiyan zustrichayetsya lishe nazva russkie imennik sho pohodit vid prikmetnika to u zhiteliv Ukrayini Maloyi Rusi centru Rusi Kiyivskoyi vzhivayut obidvi nazvi rusini i ruski prichomu nazva rusini zbereglasya j doteper u samonazvi ukrayinciv Zakarpattya ta Shidnoyi Slovachchini Narichchya rusiniv odne z deyakih narich teperishnoyi ukrayinskoyi movi j dosi nazivayetsya ruska abo rusinska U selah centralnoyi Ukrayini i zahidnoyi Ukrayini j dosi mozhna pochuti vin govorit yakos ne po ruski sho oznachaye vin govorit ne po nashomu ne movoyu Rusi dzherelo Uzhivannya slova ruskij v ukrayinskij movi stosovno neukrayinskih ponyat tobto yak sinonimu do slova rosijskij RedaguvatiV ukrayinskij movi slovo ruskij v okremih vipadkah prinajmni do ostannogo chasu vikoristovuyetsya do ponyat sho ne mayut vzagali kazhuchi nichogo spilnogo z Ukrayinoyu abo ukrayincyami tobto vistupaye sinonimom do slova rosijskij Vzhivannya slova ruskij u comu znachenni maye viklyuchno okazionalnij harakter U takih vipadkah slovo ruskij ye lishen ne zovsim dorechnoyu semantichnoyu kalkoyu z rosijskoyi movi Prikladiv takogo vzhivannya v ukrayinskij movi nalichuyetsya lishe kilka Ruski gori gori u Shidnij Antarktidi na Zemli Korolevi Mod mizh 71 pd sh 16 sh d 71 pd sh 16 sh d 71 16 ta 72 30 pd sh 19 00 sh d 72 500 pd sh 19 000 sh d 72 500 19 000 Ruski gori vidkrila 1959 roku radyanska antarktichna ekspediciya Same taka nazva gir podayetsya v Ukrayinskij radyanskij enciklopediyi 1983 roku 10 Nazva Ruski gori ye kalkoyu rosijskoyi nazvi Russkie gory 11 i naspravdi pid slovom ruski tut mayetsya na uvazi skorish za vse rosijski Ruska pravda P I Pestelya konstituciya dekabristiv napisana P I Pestelem i nazvana tak 1824 roku Same taka nazva podayetsya v Ukrayinskij radyanskij enciklopediyi 1983 roku 12 Nazva pohodit vid nazvi Ruskoyi pravdi HI HII stolit odnak Ruska pravda P I Pestelya zi starodavnoyu Ukrayinoyu Russyu ne maye nichogo spilnogo Pid ruskimi z pozicij rosijskoyi velikoderzhavnosti mayutsya na uvazi razom rosiyani ukrayinci ta bilorusi yak odin yedinij narod 13 Toponimika RedaguvatiRava Ruska Ruska Polyana Ruska Polyana Cherkaskij rajon Ruska Polyana Rus Polyani Rumuniya Ruska Mokra Ruska Volova Ryasne Ruske Ruska selo Ruska Krayina Ruska gora Ruskova Ros Roska RosavaDiv takozh RedaguvatiRuska mova Rus etnonim Rus narod Rus Kiyivska Rus Rusini Ruteni Slaviya Kuyaviya Artaniya Gardarik Ukri Ruskij Kaganat Ruske voyevodstvo Etnogenez ukrayinciv Etnogenez bilorusivPrimitki Redaguvati Grigorij Pivtorak Sho take Rus Rosiya Malorosiya i yak mi vtratili svoye spokonvichne im ya Materiali do ukrayinskoyi etnologiyi zb nauk pr NAN Ukrayini In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo Vip 13 16 2014 S 32 51 Arhivovano 22 listopada 2018 u Wayback Machine Grigorij Pivtorak Sho take Rus Rosiya Malorosiya i yak mi vtratili svoye spokonvichne im ya url sa t amp rct j amp q amp esrc s amp source web amp cd amp cad rja amp uact 8 amp ved 2ahUKEwjAz66ZxOnuAhUmpIsKHXerBQcQFjAAegQIARAC amp url http 3A 2F 2Firbis nbuv gov ua 2Fcgi bin 2Firbis nbuv 2Fcgiirbis 64 exe 3FC21COM 3D2 26I21DBN 3DUJRN 26P21DBN 3DUJRN 26IMAGE FILE DOWNLOAD 3D1 26Image file name 3DPDF 2Fmdue 2014 13 5 pdf amp usg AOvVaw2L3OMZYX57uE6TsmCzHEG2 Tekst pdf Arhivovano 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine Grigorij Petrovich Pivtorak Pohodzhennya ukrayinciv rosiyan bilorusiv ta yihnih mov Arhiv originalu za 22 listopada 2018 Procitovano 22 veresnya 2011 Leskov N S Sobranie sochinenij v 12 t M Pravda 1989 Tom 7 s 277 317 Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 3 kvitnya 2011 a b Zibrannya tvoriv M I Kostomarova V 7 knigah 19 tomiv Kniga 1 stor 36 1903 r Arhiv originalu za 1 listopada 2011 Procitovano 23 sichnya 2012 Sergij Sheluhin Nazva Ukrayini z kartami 1921 r nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lenta ru Direktor centru z vivchennya istoriyi Ukrayini Sankt Peterburzkogo universitetu Tetyanya Tairova Yakovlyeva Ukrayinska pravda Tetyana Tairova Yakovlyeva Rozpad imperij zavzhdi prohodit neprosto Ruskij Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Ruski gori Ukrayinska radyanska enciklopediya T 9 Kiyiv 1983 Stor 526 Russkie gory Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 24 veresnya 2011 Ruska pravda P I Pestelya Ukrayinska radyanska enciklopediya T 9 Kiyiv 1983 Stor 525 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 sichnya 2009 Procitovano 24 veresnya 2011 Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Yevgen Nakonechnij Ukradene Im ya Arhivovano 1 veresnya 2018 u Wayback Machine Grigorij Petrovich Pivtorak Pohodzhennya ukrayinciv rosiyan bilorusiv ta yihnih mov Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine sostaviv o Irinej Mih Kondratovich paroh Honkovskij Istoriya podkarpatskoѣ Rusi dlya naroda vydavnictvo tovaristva Prosvѣty v Uzhgorodѣ druge perevѣrene vydanya knigopechatnya akcijnogo tov Unio v Uzhgorodѣ chislo 35 37 1925 r 119 s ukr nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya podkarpatskoѣ Rusi dlya naroda Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ruskij amp oldid 39551031