www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кривичі У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення VI ст 980 історичні кордони на картіСхіднослов янс

Кривичі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кривичі (значення).
Кривичі
VI ст. – 980
Кривичі: історичні кордони на карті
Східнослов'янські племена 8-9 ст. та балти
Столиця Полоцьк, Смоленськ,
Мови Давньопсковський діалект
Релігії Язичництво
Форма правління плем'я
князь
 - ? — 980 Рогволод
Історія
 - Засновано VI ст.
 - Ліквідовано 980

Кривичі (дав.-рус. кривичи, кривічи, кривиче, кривицѣ) — одне з численних східнослов'янських племен (союзів племен) 6-9 століття, згадуваних у давньоруських літописах. Жили у верхів'ях Дніпра, Західної Двіни, Волги, у частині Озерного Краю, у басейні Німану та в південній частині басейну Чудського озера. Відомі їхні міста: Смоленськ, Полоцьк, Ізборськ, численні селища «Кривичі» (топоніми), Торопець і, можливо, Псков. Відгалуженням кривичів були ільменські слов'яни. Міграція кривичів відбулася у згаданий регіон у 6 ст. н. е. з півдня Карпат-Волині та з заходу у 8 ст.. Наприкінці 9 століття земля кривичів увійшла до складу Київської Русі. Вважається, що останній племінний князь кривичів Рогволод разом з синами був убитий в 980 новгородським князем Володимиром Святославичем. Кривичі разом з радимичами, дреговичами, ятвягами утворили білоруський народ, значна частина увійшла у формування росіян.

Етимологія Редагувати

Етнонім «кривичі» різні історики пояснюють по-різному. За одною з версій, назва походить від імені легендарного прародителя слов'ян-кривичів Крива (у творі Костянтина Багрянородного кривичі названі Κριβιτσηνοι), за другою — від імені первосвященика балтів Криве-Кривейте. Пов'язують етнонім також зі слов'янськими лексемами «кров» (тобто «кровні родичі»), «кривий».

Плем'я кривичів могло залишити свій слід у назвах поселень. Це Кривичі, історична Віленщина, сучасна Мінська область, Кривчиці (район Львова), Кривичі (Львівщина), Кривичі (Рівненщина), Кривецьке (Чернігівщина).

Історія Редагувати

На момент 869 року від Р. Х. (нашої ери) 6367 року від сотворення світу, ареал розселення кривичів зазначений літописом: иже сѣдѧть на верхъ Ж Волгы . и на вѣрхъ Двины . и на вѣрхъ Днѣпра . ихъ же и городъ єсть Смолѣнескъ . туда бо сѣдѧть Кривичи. Літописець несхвально відгукувався про них:

…В'ятичі та інші погани, це кривичі, котрі створюють звичаї не дотримання Закону Божого, але діють самі не законно вважаючи самих себе законом.
Оригінальний текст (ст.-слов.)
...О и нн҃ѣ . си же ѡбычаи творѧху и Кривічи . и прочии погании . не вѣдуще закона Бж҃иа . но творѧху сами себѣ законъ

.

Основні заняття кривичів це землеробство, а також скотарство і ремесла (залізоробне, ковальське, ювелірне та ін.). На землях кривичів утворилися Смоленське і Полоцьке князівства, а північно-західна частина їхньої території увійшла до складу володінь Новгорода.

Востаннє кривичі згадуються літописом під таким племінним ім'ям у 1162 році. Так у Іпатіївському списку кривичі згадані востаннє у 1128, а полоцьких князів названі кривицькими у 1140 і 1162 роками. Після цього кривичі більше не згадуються в східнослов'янських літописах. Проте племінне ім'я кривичі ще досить довго вживалося в іноземних джерелах (аж до кінця XVII століття). У латиську мову слово krievs увійшло для позначення русі взагалі. У латиській мові досі росіяни називаються krievi, Росія — Krievija, а Білорусь — Baltkrievija.

Антропологія Редагувати

Для кривичів був характерний високий зріст, доліхокефалія, вузьке обличчя, виступаючий хвилястий ніс, окреслене підборіддя — тип характерний для валдайського типу і нордичної раси в цілому. Віктор Бунак у 1932 р. прийшов до висновку про подібність доліхоцефальних кривичів з алеманами, як представниками північного типу, а східних кривичів — з сублапоноїдним населенням.

Походження Редагувати

Згідно академічних джерел, зокрема, від Інституту етнології та антропології РАН, фіно-угорські групи (меря, мурома, мещера, чудь, весь) передали свої риси кривичам, а також словенам новгородським та в'ятичам, які згодом стали основою росіян.

Згідно «Кривицької концепції» предками білорусів є кривичі і, завдяки їх самобутності, сучасні білоруси відрізняються від росіян і українців. Автори концепції вважали за потрібне називати білорусів кривичами, а Білорусь — Кривія (Кривь). Прихильники Кривицької концепції: Вацлав Ластовський, Олександр Шлюбський[be].

Про кривичів як племінний союз, сформований в наслідку поступової асиміляції (слов'янізації) сторонніми слов'янами місцевих балтських і західнофінських племен переконливо свідчать дані археології.

До того ж уточнюється, що спочатку кривичі прийшли на Псковщину (VI століття: Культура псковських довгих курганів[ru]), рухаючись через середню течію ріки Німан), а пізніше частина з них просунулася на південь і заселила Смоленщину та східну Білорусь). Рання дата появи кривичів саме в районі Пскова пояснюється ​​меншою щільністю заселення теренів місцевим населенням, у порівнянні з південним ареалом їх майбутнього поширення.

Щодо розв'язання питання про походження слов'янських предків кривичів існують різні точки зору.

Лютичі та неври Редагувати

Чеський історик Павло Шафарик предками кривичів вважав лютичів і неврів:

В окрузі Віленській та Троцькій до першої половини XIII століття «жили Вільці й Велети, нащадки Неврів та інших слов'ян», «Вельти (нім. Welti): так називався сильний і в історії Середніх віків більше за інших слов'ян прославлений нарід, Велети або Лютичі, прозвані Вовками, в перший раз згадуються Олександрійським географом … Їх житла … у губернії Віленській. Я їх визнаю предками наступних Кривичів .

Карпати Редагувати

На користь гіпотези походження з карпатського регіону свідчать літописи, що вказують на походження кривичів, зокрема — полочан (поряд з древлянами, полянами-дніпровськими і дреговичами) від осідлих на території Білорусі племен білих хорватів, сербів і хорутан, які мігрували в верхів'я р. Дніпра в VI—VII століттях.

Північ Польщі Редагувати

Друга гіпотеза ґрунтується на працях сучасних лінгвістів. Зокрема, порівняльний аналіз Володимира Топорова, зроблений за результатами досліджень Андрія Залізняка мови новгородських берестяних грамот і давнього кривицького діалекту, проведеного Сергієм Ніколаєвим, показує вихідну приналежність діалекту кривичів до північно-західної слов'янської діалектної групи.

Археологічна культура Редагувати

Відмінною рисою поховань кривичів є довгі кургани[ru] — валообразні земляні насипи. Всі довгі кургани містять поховання за обрядом трупоспалення. Кривицька курганна культура відрізняється від синхронних слов'янських культур Подніпров'я. Іншими кривицькими артефактами є бронзові серпоподібні скроневі кільця, скляні намиста, ножі, вістря списів, серпи, кераміка (пряслиця і виготовлені на гончарному крузі горщики). На територіях розселення кривичів переважали селища з будинками стовпової конструкції, з вогнищами заглибленими у підлогу, розташовані в центрі житла.

Мова Редагувати

Кривицька племінна мова була мовно роздробленою і протиставлена всім іншим пізньодніпрослов'янським діалектним формуванням. Племінна мова кривичів ділилася на:

  1. псковський діалект, що ділився на північнопсковський, центральнопсковський та південнопсковський: похідними від північнопсковського є онежські говори й багато північно-східних (вятські, уральські, сибірські) російські говірки на територіях нового заселення;
  2. давньоновгородський діалект (давньоновгородського койне), що склався при взаємодії псковських і ільменсько-словенських (не кривицьких) говорів;
  3. смоленський діалект, до якого сходить частина російських і північно-східних білоруських говірок;
  4. верхньоволзький діалект, до якого сходить частина селігеро-торжковських говорів;
  5. полоцький діалект, на основі якого сформувалися північні і північно-західні білоруські говірки;
  6. західний діалект, до якого сходить частина білоруських говірок північної Гродненщини.

Давньокривицькі говори (в основному південнопсковські та смоленські) взяли участь і у формуванні багатьох російських говірок на схід й захід від Московії (так званий «кривицький пояс»).

Цікаві факти Редагувати

Ще в 1859 р. під час перепису населення жителів Віленської губернії 23 тис. осіб назвалися кривичами (у порівнянні 150 тис. — білорусами).

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 28 жовтня 2014. 
  2. ↑ стор. 1172, том. 3, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994 р. ISBN 5-7707-4052-3
  3. стор. 2446, том. 7, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1998 р. ISBN 966-7155-02-1
  4. Славянизация балтов.[недоступне посилання з червня 2019]
  5. Коваль А. П. Знайомі незнайомці: походження назв поселень України — Київ «Либідь», 2001 ISBN 966-06-0183-2
  6. (рос.)Векслер А. Г., Рабинович М. Г., Шеляпина Н. С.,. М. М. Герасимов и история Москвы (работы по восстановлению облика древних жителей Московского края и русских царей) // Антропологическая реконструкция и проблемы палеоэтнографии. — Сборник памяти М.М. Герасимова. — М., 1973.
  7. (рос.)Алексеева Т. И., «Этногенез восточных славян». — М.: МГУ, 1973 р. — C.4.
  8. Алексеева Т. И. К происхождению антропологического облика русских [ 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Русские / отв. ред. В. А. Александров; РАН, Институт этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. — М.: Наука, 1997. — С. 73—74. — 828 с: ил. — (Серия «Народы и культуры»). — ISBN 5-02-010320-9.(рос.)
  9. (біл.)Аляксандр Краўцэвіч, «Стварэнне Вялікага княства Літоўскага». 2-е выд. — Жэшув, 2000. ISSN-1230-512X — С. 73—74, 82.
  10. (рос.)Седов В. В.,. Этногенез ранних славян // Вестник Российской Академии Наук : журнал. — 2003. — Т. 73, № 7. — С. 594-605.
  11. (рос.)Седов В. В.,. Формирование смоленско-полоцких кривичей // Древнерусская народность. — М. : Языки русской культуры, 1999. — С. 140-145.
  12. (рос.)П. Й. Шафарик. «Славянские древностии: от Геродота до падения Гуннской и Римской держав (465 до н.э. - 469-476 н.э.)» / Подгот. к печати, отв. редактор Дамте Д.С. — Пер. с чеш. О. М. Бодянского. — М. : Академический Проект, 2015. — 475 с. — (Технологии культуры)
  13. Белорусы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  14. Архів оригіналу за 21 грудня 2009. Процитовано 10 березня 2018. 
  15. . Архів оригіналу за 28 серпня 2010. Процитовано 10 березня 2018. 
  16. (рос.)Топоров В. Значение белорусского ареала в этногенетических исследованиях // Славяне: адзінства і мнагастайнасць: Міжнародная канферэнцыя (Мінск, 24 – 27 мая 1990 г.): Тэзісы дакладаў i паведамленняў. Секцыя 2. Этнагенез славян : журнал. — 1990. — С. 87-90.
  17. (рос.)«К истории градообразования на территории Древней Руси, VI — первая половина XI века» / М. А. Сагайдак (при участии В. В. Мурашевой, В. Я. Петрухина) // История русского искусства: в 22 т.; отв. ред. А. И. Комеч. — М.: Сев. паломник, 2007. — Т. 1: Искусство Киевской Руси. — С. 81-108.
  18. (рос.)Николаев С. Л., Раннее диалектное членение и внешние связи восточнославянских диалектов (I. Кривичский племенной язык) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Вопросы языкознания», 1994 г., Вып. № 3.
  19. (рос.)Гринблатт М. Я., «Белорусы»: Очерки происхождения и этнической истории. 1968 г. — С.134.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krivichi znachennya KrivichiVI st 980Krivichi istorichni kordoni na kartiShidnoslov yanski plemena 8 9 st ta baltiStolicya Polock Smolensk Movi Davnopskovskij dialektReligiyi YazichnictvoForma pravlinnya plem yaknyaz 980 RogvolodIstoriya Zasnovano VI st Likvidovano 980Krivichi dav rus krivichi krivichi kriviche krivicѣ 1 odne z chislennih shidnoslov yanskih plemen soyuziv plemen 6 9 stolittya zgaduvanih u davnoruskih litopisah Zhili u verhiv yah Dnipra 1 Zahidnoyi Dvini 1 Volgi 1 u chastini Ozernogo Krayu u basejni Nimanu 2 ta v pivdennij chastini basejnu Chudskogo ozera Vidomi yihni mista Smolensk 1 Polock Izborsk 2 chislenni selisha Krivichi toponimi Toropec i mozhlivo Pskov Vidgaluzhennyam krivichiv buli ilmenski slov yani 2 Migraciya krivichiv vidbulasya u zgadanij region u 6 st n e z pivdnya Karpat Volini ta z zahodu u 8 st 2 Naprikinci 9 stolittya zemlya krivichiv uvijshla do skladu Kiyivskoyi Rusi Vvazhayetsya sho ostannij pleminnij knyaz krivichiv Rogvolod razom z sinami buv ubitij v 980 novgorodskim knyazem Volodimirom Svyatoslavichem Krivichi razom z radimichami dregovichami yatvyagami utvorili biloruskij narod 3 znachna chastina uvijshla u formuvannya rosiyan Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 3 Antropologiya 4 Pohodzhennya 4 1 Lyutichi ta nevri 4 2 Karpati 4 3 Pivnich Polshi 5 Arheologichna kultura 6 Mova 7 Cikavi fakti 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiEtnonim krivichi rizni istoriki poyasnyuyut po riznomu Za odnoyu z versij nazva pohodit vid imeni legendarnogo praroditelya slov yan krivichiv Kriva u tvori Kostyantina Bagryanorodnogo krivichi nazvani Kribitshnoi za drugoyu vid imeni pervosvyashenika baltiv Krive Krivejte Pov yazuyut etnonim takozh zi slov yanskimi leksemami krov tobto krovni rodichi krivij 4 Plem ya krivichiv moglo zalishiti svij slid u nazvah poselen Ce Krivichi istorichna Vilenshina suchasna Minska oblast Krivchici rajon Lvova Krivichi Lvivshina Krivichi Rivnenshina Krivecke Chernigivshina 5 Istoriya RedaguvatiNa moment 869 roku vid R H nashoyi eri 6367 roku vid sotvorennya svitu areal rozselennya krivichiv zaznachenij litopisom izhe sѣdѧt na verh Zh Volgy i na vѣrh Dviny i na vѣrh Dnѣpra ih zhe i gorod yest Smolѣnesk tuda bo sѣdѧt Krivichi 1 Litopisec neshvalno vidgukuvavsya pro nih nbsp V yatichi ta inshi pogani ce krivichi kotri stvoryuyut zvichayi ne dotrimannya Zakonu Bozhogo ale diyut sami ne zakonno vvazhayuchi samih sebe zakonom Originalnij tekst st slov O i nn ѣ si zhe ѡbychai tvorѧhu i Krivichi i prochii poganii ne vѣdushe zakona Bzh ia no tvorѧhu sami sebѣ zakon 1 nbsp Osnovni zanyattya krivichiv ce zemlerobstvo a takozh skotarstvo i remesla zalizorobne kovalske yuvelirne ta in Na zemlyah krivichiv utvorilisya Smolenske i Polocke knyazivstva a pivnichno zahidna chastina yihnoyi teritoriyi uvijshla do skladu volodin Novgoroda Vostannye krivichi zgaduyutsya litopisom pid takim pleminnim im yam u 1162 roci Tak u Ipatiyivskomu spisku krivichi zgadani vostannye u 1128 a polockih knyaziv nazvani krivickimi u 1140 i 1162 rokami Pislya cogo krivichi bilshe ne zgaduyutsya v shidnoslov yanskih litopisah Prote pleminne im ya krivichi she dosit dovgo vzhivalosya v inozemnih dzherelah azh do kincya XVII stolittya U latisku movu slovo krievs uvijshlo dlya poznachennya rusi vzagali U latiskij movi dosi rosiyani nazivayutsya krievi Rosiya Krievija a Bilorus Baltkrievija Antropologiya RedaguvatiDlya krivichiv buv harakternij visokij zrist dolihokefaliya vuzke oblichchya vistupayuchij hvilyastij nis okreslene pidboriddya tip harakternij dlya valdajskogo tipu i nordichnoyi rasi v cilomu 6 Viktor Bunak u 1932 r prijshov do visnovku pro podibnist dolihocefalnih krivichiv z alemanami yak predstavnikami pivnichnogo tipu a shidnih krivichiv z sublaponoyidnim naselennyam 7 Pohodzhennya RedaguvatiZgidno akademichnih dzherel zokrema vid Institutu etnologiyi ta antropologiyi RAN fino ugorski grupi merya muroma meshera chud ves peredali svoyi risi krivicham a takozh slovenam novgorodskim ta v yaticham yaki zgodom stali osnovoyu rosiyan 8 Zgidno Krivickoyi koncepciyi predkami bilorusiv ye krivichi i zavdyaki yih samobutnosti suchasni bilorusi vidriznyayutsya vid rosiyan i ukrayinciv Avtori koncepciyi vvazhali za potribne nazivati bilorusiv krivichami a Bilorus Kriviya Kriv Prihilniki Krivickoyi koncepciyi Vaclav Lastovskij Oleksandr Shlyubskij be Pro krivichiv yak pleminnij soyuz sformovanij v naslidku postupovoyi asimilyaciyi slov yanizaciyi 9 storonnimi slov yanami miscevih baltskih i zahidnofinskih plemen perekonlivo svidchat dani arheologiyi Do togo zh utochnyuyetsya sho spochatku krivichi prijshli na Pskovshinu VI stolittya Kultura pskovskih dovgih kurganiv ru ruhayuchis cherez serednyu techiyu riki Niman 10 a piznishe chastina z nih prosunulasya na pivden i zaselila Smolenshinu ta shidnu Bilorus 11 Rannya data poyavi krivichiv same v rajoni Pskova poyasnyuyetsya menshoyu shilnistyu zaselennya tereniv miscevim naselennyam u porivnyanni z pivdennim arealom yih majbutnogo poshirennya Shodo rozv yazannya pitannya pro pohodzhennya slov yanskih predkiv krivichiv isnuyut rizni tochki zoru Lyutichi ta nevri Redaguvati Cheskij istorik Pavlo Shafarik predkami krivichiv vvazhav lyutichiv i nevriv nbsp V okruzi Vilenskij ta Trockij do pershoyi polovini XIII stolittya zhili Vilci j Veleti nashadki Nevriv ta inshih slov yan Velti nim Welti tak nazivavsya silnij i v istoriyi Serednih vikiv bilshe za inshih slov yan proslavlenij narid Veleti abo Lyutichi prozvani Vovkami v pershij raz zgaduyutsya Oleksandrijskim geografom Yih zhitla u guberniyi Vilenskij Ya yih viznayu predkami nastupnih Krivichiv 12 nbsp Karpati Redaguvati Na korist gipotezi pohodzhennya z karpatskogo regionu svidchat litopisi sho vkazuyut na pohodzhennya krivichiv zokrema polochan poryad z drevlyanami polyanami dniprovskimi i dregovichami vid osidlih na teritoriyi Bilorusi plemen bilih horvativ serbiv i horutan yaki migruvali v verhiv ya r Dnipra v VI VII stolittyah 13 14 15 Pivnich Polshi Redaguvati Druga gipoteza gruntuyetsya na pracyah suchasnih lingvistiv Zokrema porivnyalnij analiz Volodimira Toporova zroblenij za rezultatami doslidzhen Andriya Zaliznyaka movi novgorodskih berestyanih gramot i davnogo krivickogo dialektu provedenogo Sergiyem Nikolayevim pokazuye vihidnu prinalezhnist dialektu krivichiv do pivnichno zahidnoyi slov yanskoyi dialektnoyi grupi 16 Arheologichna kultura RedaguvatiVidminnoyu risoyu pohovan krivichiv ye dovgi kurgani ru valoobrazni zemlyani nasipi Vsi dovgi kurgani mistyat pohovannya za obryadom trupospalennya Krivicka kurganna kultura vidriznyayetsya vid sinhronnih slov yanskih kultur Podniprov ya Inshimi krivickimi artefaktami ye bronzovi serpopodibni skronevi kilcya sklyani namista nozhi vistrya spisiv serpi keramika pryaslicya i vigotovleni na goncharnomu kruzi gorshiki Na teritoriyah rozselennya krivichiv perevazhali selisha z budinkami stovpovoyi konstrukciyi z vognishami zagliblenimi u pidlogu roztashovani v centri zhitla 17 Mova RedaguvatiKrivicka pleminna mova bula movno rozdroblenoyu i protistavlena vsim inshim piznodniproslov yanskim dialektnim formuvannyam Pleminna mova krivichiv dililasya na pskovskij dialekt sho dilivsya na pivnichnopskovskij centralnopskovskij ta pivdennopskovskij pohidnimi vid pivnichnopskovskogo ye onezhski govori j bagato pivnichno shidnih vyatski uralski sibirski rosijski govirki na teritoriyah novogo zaselennya davnonovgorodskij dialekt davnonovgorodskogo kojne sho sklavsya pri vzayemodiyi pskovskih i ilmensko slovenskih ne krivickih govoriv smolenskij dialekt do yakogo shodit chastina rosijskih i pivnichno shidnih biloruskih govirok verhnovolzkij dialekt do yakogo shodit chastina seligero torzhkovskih govoriv polockij dialekt na osnovi yakogo sformuvalisya pivnichni i pivnichno zahidni biloruski govirki zahidnij dialekt do yakogo shodit chastina biloruskih govirok pivnichnoyi Grodnenshini Davnokrivicki govori v osnovnomu pivdennopskovski ta smolenski vzyali uchast i u formuvanni bagatoh rosijskih govirok na shid j zahid vid Moskoviyi tak zvanij krivickij poyas 18 Cikavi fakti RedaguvatiShe v 1859 r pid chas perepisu naselennya zhiteliv Vilenskoyi guberniyi 23 tis osib nazvalisya krivichami u porivnyanni 150 tis bilorusami 19 Primitki Redaguvati a b v g d e zh LѢTOPIS PO IPATEVSKOMU SPISKU Arhiv originalu za 6 serpnya 2011 Procitovano 28 zhovtnya 2014 a b v g stor 1172 tom 3 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1994 r ISBN 5 7707 4052 3 stor 2446 tom 7 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1998 r ISBN 966 7155 02 1 Slavyanizaciya baltov nedostupne posilannya z chervnya 2019 Koval A P Znajomi neznajomci pohodzhennya nazv poselen Ukrayini Kiyiv Libid 2001 ISBN 966 06 0183 2 ros Veksler A G Rabinovich M G Shelyapina N S M M Gerasimov i istoriya Moskvy raboty po vosstanovleniyu oblika drevnih zhitelej Moskovskogo kraya i russkih carej Antropologicheskaya rekonstrukciya i problemy paleoetnografii Sbornik pamyati M M Gerasimova M 1973 ros Alekseeva T I Etnogenez vostochnyh slavyan M MGU 1973 r C 4 Alekseeva T I K proishozhdeniyu antropologicheskogo oblika russkih Arhivovano 28 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Russkie otv red V A Aleksandrov RAN Institut etnologii i antropologii im N N Mikluho Maklaya M Nauka 1997 S 73 74 828 s il Seriya Narody i kultury ISBN 5 02 010320 9 ros bil Alyaksandr Kraycevich Stvarenne Vyalikaga knyastva Litoyskaga 2 e vyd Zheshuv 2000 ISSN 1230 512X S 73 74 82 ros Sedov V V Etnogenez rannih slavyan Vestnik Rossijskoj Akademii Nauk zhurnal 2003 T 73 7 S 594 605 ros Sedov V V Formirovanie smolensko polockih krivichej Drevnerusskaya narodnost M Yazyki russkoj kultury 1999 S 140 145 ros P J Shafarik Slavyanskie drevnostii ot Gerodota do padeniya Gunnskoj i Rimskoj derzhav 465 do n e 469 476 n e Podgot k pechati otv redaktor Damte D S Per s chesh O M Bodyanskogo M Akademicheskij Proekt 2015 475 s Tehnologii kultury Belorusy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Solovev S M Istoriya Rossii s drevnejshih vremen Arhiv originalu za 21 grudnya 2009 Procitovano 10 bereznya 2018 LѢTOPIS PO LAVRENTEVSKOMU SPISKU Arhiv originalu za 28 serpnya 2010 Procitovano 10 bereznya 2018 ros Toporov V Znachenie belorusskogo areala v etnogeneticheskih issledovaniyah Slavyane adzinstva i mnagastajnasc Mizhnarodnaya kanferencyya Minsk 24 27 maya 1990 g Tezisy dakladay i pavedamlennyay Sekcyya 2 Etnagenez slavyan zhurnal 1990 S 87 90 ros K istorii gradoobrazovaniya na territorii Drevnej Rusi VI pervaya polovina XI veka M A Sagajdak pri uchastii V V Murashevoj V Ya Petruhina Istoriya russkogo iskusstva v 22 t otv red A I Komech M Sev palomnik 2007 T 1 Iskusstvo Kievskoj Rusi S 81 108 ros Nikolaev S L Rannee dialektnoe chlenenie i vneshnie svyazi vostochnoslavyanskih dialektov I Krivichskij plemennoj yazyk Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Voprosy yazykoznaniya 1994 g Vyp 3 ros Grinblatt M Ya Belorusy Ocherki proishozhdeniya i etnicheskoj istorii 1968 g S 134 Dzherela RedaguvatiA G Plahonin Krivichi Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 325 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 2 K 1969 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r 591 s ISBN 5 308 00052 2 bil Encyklapedyya gistoryi Belarusi bil Shtyhay G V Kryvichy pa materyyalah raskopak kurganoy y paynochnaj Belarusi G V Shtyhay Minsk 1992 ros Shtyhov G V Formirovanie Polockih Krivichej G V Shtyhov Is baltu kulturos istorijos Vilnius Diemedis 2000 S 209 218 ros Dermant A Krivichi istoriko etnogeneticheskij ocherk Arhivovano 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Predystoriya belarusov s drevnejshih vremen do XIII veka Sostavlenie perevod nauchnoe redaktirovanie A E Tarasa Minsk Harvest 2010 S 211 241 ros Zhih M I K voprosu ob etnicheskoj prinadlezhnosti krivichej Vestnik Lipeckogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta Seriya gumanitarnye nauki 2013 1 8 S 8 17 ros Machinskij D A Migraciya slavyan v I tys n e po pismennym istochnikam s privlecheniem dannyh arheologii M 1981 S 39 51 ros Sedov V V Dlinnye kurgany krivichej V V Sedov M 1974 S 36 41 ros Sedov V V Krivichi Sovetskaya arheologiya 1960 1 ros Shmidt E A Krivichi Smolenskogo Podneprovya i Podvinya v svete arheologicheskih dannyh Shmidt E A Smolensk 2012 Posilannya RedaguvatiPivtorak G P Problemi etno i glotogenezu krivichiv ta novgorodskih sloveniv u konteksti rannoyi istoriyi slov yanskih plemen Arhivovano 16 grudnya 2019 u Wayback Machine Movoznavstvo 2013 2 3 S 3 17 ros Vostochnye slavyane krivichi polyane severyane ros Krivichi Istoriko etnogeneticheskij ocherk Arhivovano 1 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Krivichi Arhivovano 12 lyutogo 2007 u Wayback Machine ros Krivichi i slovene Arhivovano 11 bereznya 2018 u Wayback Machine ros Zhih M I K voprosu ob etnicheskoj prinadlezhnosti krivichej Arhivovano 8 bereznya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krivichi amp oldid 39631918