Пско́вська о́бласть (рос. Пско́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.
| Псковська область | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Псковская область | ||||
| ||||
| Країна | Росія | |||
| Фед. округ | Північно-Західний | |||
| Адмін. центр | Псков | |||
| Глава | Mikhail Vedernikovd | |||
| Дата утворення | 23 серпня 1944 | |||
| Оф. вебсайт | pskov.ru(рос.) | |||
| Географія | ||||
| Координати | 57°19′ пн. ш. 29°15′ сх. д. / 57.317° пн. ш. 29.250° сх. д. | |||
| Площа | 55 300 км² (52-а) | |||
| • внутр. вод | 5,2 % | |||
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) | |||
| Населення | ||||
| Чисельність | ▼ 661 586 (01.01.2013) (64-а) (2011) | |||
| Густота | 12,1 осіб/км² | |||
| Економіка | ||||
| Економ. район | Північно-Західний | |||
| Коди | ||||
| ISO 3166-2 | RU-PSK | |||
| ЗКАТО | 58 | |||
| Суб'єкта РФ | 60 | |||
| Телефонний | (+7) | |||
| Карти | ||||
| | ||||
| Псковська область у Вікісховищі |
Адміністративний центр — місто Псков.
Межує з трьома державами: з Естонією, Латвією і Білоруссю. Крім того, межує з Ленінградською, Новгородською, Тверською і Смоленською областями.
Утворена 23 серпня 1944 року, а 2 жовтня 1957 року до її складу увійшла Великолуцька область РРФСР.
Географія Редагувати
У Псковській області понад 3 тисячі озер, зокрема третє за величиною в Європі — Чудсько-Псковське озеро. Особливістю області також є делікатесна риба снеток, яка водиться лише в Псковській області.
Територію Псковської області перетинають федеральні автомагістралі М9 і М20.
Рельєф Редагувати
Псковська область розташована на північному заході Східно-Європейської (Руської) рівнини. Рельєф переважно низовинно-горбистий (середня висота — 110 м над рівнем моря) з трьома явно виокремлюючимися височинами: Лузька височина на півночі області з максимальною висотою 204 м (гора Кочебуж), Судомська височина в середній частині з найвищою точкою 293 м (гора Судома) і Бежаницька височина на півдні з максимальною висотою — 339 м (гора Лобно).
На заході в Печорському районі знаходяться східні схили височини Хаанья (заходить з території Естонії та Латвії) геологічно виражена Локновським валом, а на південному сході — західні схили Валдайської височини на межі з Тверською областю. На півдні на кордоні з Білоруссю розташовані північні ділянки Невельсько-Городоцької височини. Між нею і Бежаницькою розташована Вязевська височина з висотністю до 264 м.
Мінімальна висота області — уріз Псковсько-Чудського озера — становить 30 м. У західній частині регіону розташована Псковська низовина, по якій тече річка Велика, а на сході — Приільменська низовина, по якій тече друга головна водна артерія області — річка Ловать. На півночі між Лузькою і Судомською височинами розташована Хиловська низина, а в середній частині області (між Судомською і Бежаницькою височинами) — Соротська низина. На крайній півночі розташована Плюссько-Лузька низовина.
Історія Редагувати
- Псковське князівство 11 — 16 століття
- Псковська губернія 18 — 20 століття
Населення Редагувати
Населення області — 620,2 тис. осіб (2021). Щільність населення: 11,2 осіб/км², питома вага міського населення: 71,54 %.
Національний склад Редагувати
Виконавча влада Редагувати
- Туманов Владислав Миколайович (1992—1996)
- Михайлов Євген Едуардович (1996—2004)
- Кузнецов Михайло Варфоломійович (2004—по теперішній час)
5 грудня 2004 року на губернаторських виборах колишній депутат Держдуми Михайло Кузнецов здобув перемогу над діючим головою області Євгеном Михайловим, якого підтримувала «Єдина Росія».
Михайло Кузнєцов народився в 1968 році. Закінчив фізичний факультет МДУ. Служив у Тульській дивізії ВДВ. В 1995 році обрався депутатом Держдуми за списком ЛДПР, в 1999 році виграв вибори в Держдуму по Псковському одномандатному округу. У 2001 році став головою ради директорів ТОВ «Псковський мелькомбінат».
Майстер спорту міжнародного класу з парашутного спорту, капітан псковської парашутної команди «Небесні барси», що представляє МНС.
Адміністративний поділ Редагувати
Міські округи Редагувати
| Назва міста | Населення (2002) |
| Псков | 202 780 |
| Великі Луки | 104 979 |
Муніципальні райони Редагувати
Міста Псковської області Редагувати
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 4 тисячі 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Галерея Редагувати
Пушкінські гори Редагувати
Тут, у Святогірському монастирі, згідно з заповітом, поховано Олександра Пушкіна. Поблизу монастиря знаходився маєток Пушкіних Михайлівське, в сусідньому селі Тригірському жила муза Пушкіна Ганна Вульф.
Старий Ізборськ Редагувати
Згідно з літописом, першим князем Ізборська був Трувор, брат новгородського Рюрика. На місцевому кладовищі, серед могил сучасних мешканців Ізборська знаходиться і поховання Трувора, так званий «Труворів хрест».
Печори Редагувати
Місто відоме завдяки Печорському монастирю, з головним храмом у стилі українського бароко, що знаходиться над монастирськими печерами з похованнями місцевих ченців, на зразок печер київської Лаври. Завдяки перебуванню у складі незалежної Естонії в 1919—1940 рр., монастир не зазнав плюндрування з боку більшовиків. Від часів естонської влади в місті залишилася протестантська кірха.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 9 січня 2015.
- На відміну від решти сільської Росії, на Псковщині було розповсюджене кам'яне будівництво.
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Псковська область |