Пско́вська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії. Губернським містом був Псков. Існувала з 1772 по 1777 та з 1796 по 1927 рік, після чого увійшла до складу новоствореної Ленінградської області. Площа, станом на 1914 рік, становила 44211,2 км² (38846,5 квадратних верст). Населення, відповідно до даних перепису 1897 року — 1 122 317 чоловік. У 1900-х роках налічувалось 1 млн. 188 тис. жителів, причому на долю міського населення припадало тільки 86 тисяч чоловік, переважало селянство — понад 93 відсотки загальної кількості жителів.
| Псковська губернія | |
| Герб | |
| | |
| Центр | Псков |
|---|---|
| Існування | 1772—1927 |
| Утворено | 1772—1777; 1796—1927 |
| Площа | 44211,2 (1914) |
| Населення | 1 122 317 осіб (1897) |
| Попередники | Псковське намісництво |
| Наступники | Ленінградська область Латвія Естонія |
Історія Редагувати
У складі Російської (Московської) держави Редагувати
1510 року Псковська республіка була приєднана московським князем Василем III до Московської держави. Відповідно до писарської книги 1585—1587 років, Псковська земля розділялась у цей час на 13 повітів. Раніше у складі Псковської землі перебував ще 14-й, Себезький повіт з містом Себеж, який 1579 року відійшов до Речі Посполитої. А також приблизно з 1576 до 1584 року до неї належали деякі території Шелонської п'ятини Новгородської землі: Порховський повіт з містом Порховом і Ляцький повіт, що складався з Ляцького погосту.
1708 року територія Псковської землі увійшла до складу Інгерманландської губернії, яку було перейменовано 1710 року на Санкт-Петербурзьку.
1719 року губернію було поділено на провінції, було утворено Псковську провінцію. Її повітовими містами були: Гдов, Ізборськ, Остров, Опочка, Псков, Холмський Посад, Заволоччя, Пусторжев і Кобильськ.
У складі Російської імперії Редагувати
1727 року з Санкт-Петербурзької губернії було виділено Новгородську губернію, яка складалась із 5 провінцій (Новгородської, Псковської, Великолуцької, Тверської та Бєлозерської).
1772 року, після першого розподілу Польщі, була створена Псковська губернія (центром губернії було місто Опочка). До неї увійшли 2 провінції Новгородської губернії (Псковська та Великолуцька) й нові — Двінська (Польська Ліфляндія) та Полоцька з земель колишнього Полоцького воєводства, а наприкінці того ж року приєднана з Могильовської губернії Вітебська провінція.
У другій половині 1776 року Псковську губернію було розділено на дві нові губернії — Полоцьку та Псковську. При цьому до останньої з центром у Пскові відійшли колишні Псковська та Великолуцька провінції, а з Новгородської губернії Порховський, Гдовський повіти, а також деякі погости Новгородського повіту.
1777 року замість губернії було створено Псковське намісництво у складі 10 повітів. 1781 Гдовський та Лузький повіти відійшли до Санкт-Петербурзької губернії, а ще за рік було утворено Печерський повіт.
1796 року намісництво було перетворено на Псковську губернію. На той момент губернія складалась із 6 повітів: Псковського, Великолуцького, Опочецького, Островського, Порховського та Торопецького. 1802 року з них було виділено ще два повіти: Холмський та Новоржевський.
За радянської влади Редагувати
У квітні 1918 року вісім північно-західних губерній — Петроградська, Новгородська, Псковська, Олонецька, Архангельська, Вологодська, Череповецька та Північнодвінська — були об'єднані в Союз комун Північної області, який вже 1919 року було ліквідовано. Також після Жовтневого перевороту Псковська губернія зазнала й низки територіальних змін, так 1920 року частина західних повітів відійшла до Естонії (Псковського) та Латвії (Псковського й Островського), а 1924 року з Вітебської губернії до Псковської були передані Велізький, Невельський та Себезький повіти. 1927 року Псковську губернію було ліквідовано і вона увійшла до складу Ленінградської області.
Адміністративний поділ Редагувати
| № з/п | Герб повітового міста | Назва | Повітове місто | Площа, верст² | Населення (1897), чол. |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Великолукський повіт | Великі Луки (8 466 чел.) | 4 173,3 | 123 779 | |
| 2 | Новоржевський повіт | Новоржев (2 838 чол.) | 3 247,8 | 113 769 | |
| 3 | Опочеський повіт | Опочка (5 735 чол.) | 4 069,9 | 135 654 | |
| 4 | Порховський повіт | Порхов (5 551 чол.) | 6 045,9 | 175 853 | |
| 5 | Островський повіт | Остров (6 268 чол.) | 4 357,0 | 161 877 | |
| 6 | Псковський повіт | Псков (30 478 чол.) | 5 142,2 | 226 756 | |
| 7 | Торопецький повіт | Торопець (7 368 чол.) | 5 222,0 | 96 472 | |
| 8 | Холмський повіт | Холм (5 894 чол.) | 5 713,2 | 88 157 |
Керівництво губернії Редагувати
Генерал-губернатори Редагувати
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Захар Чернишов | граф, генерал-аншеф, генерал-губернатор обох білоруських губерній: Могильовської та Псковської | |
| Яків Сіверс | генерал-поручик (був на посаді намісника Псковського) | |
| Микола Репнін | князь, генерал-аншеф | |
| Йосип Ігельстрем | генерал-аншеф | |
| Григорій Осипов | генерал-поручик |
Військові губернатори Редагувати
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Михайло Філософов | генерал від інфантерії | |
| Іван Розенберг | генерал від інфантерії | |
| Іван Гіка | князь, генерал від інфантерії | |
| Філіп Паулуччі | маркіз, генерал від інфантерії, генерал-ад'ютант (був на посаді Ризького військового генерал-губернатора й керував Псковською губернією з часів приєднання до Остзейських губерній Указом від 06.08.1823 до остаточного відокремлення 31.12.1829) |
Губернатори Редагувати
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Михайло Кречєтніков | генерал-майор | |
| Олексій Наришкін | камергер | |
| Христофор Нолькен | бригадир |
Правителі намісництва Редагувати
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Павло Мансуров | генерал-поручик | |
| Олексій Кожин | дійсний статський радник | |
| Іван Піль | генерал-поручик | |
| Харитон Зуєв | дійсний статський радник |
Губернатори Редагувати
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Іван Молчанов | дійсний статський радник | |
| Іларіон Алексєєв | дійсний статський радник | |
| Олексій Беклешов | таємний радник | |
| Яків Ламздорф | таємний радник | |
| Микола Лоба | дійсний статський радник | |
| Петро Шаховськой | князь, таємний радник | |
| Борис Адеркас | дійсний статський радник | |
| Андрій Квітка | дійсний статський радник | |
| Олексій Пещуров | дійсний статський радник | |
| Федір Бартоломей | генерал-майор | |
| Олексій Черкасов | дійсний статський радник | |
| Валерій Муравйов | дійсний статський радник | |
| Костянтин Пален | граф, статський радник, (затверджений із наданням звання дійсного статського радника 01.01.1865) | |
| Борис Обухов | у званні камергера, дійсний статський радник | |
| Михайло Каханов | дійсний статський радник | |
| Михайло Прутченко | у званні камергера, дійсний статський радник | |
| Олександр Ікскуль фон Гільденбандт | таємний радник | |
| Костянтин Пашенко | таємний радник | |
| Борис Васильчиков | князь, на посаді шталмейстера, дійсний статський радник | |
| Олександр Адлерберг | граф, дійсний статський радник | |
| Микола Медем | барон, дійсний статський радник | |
| Аркадій Келеповський | дійсний статський радник |
Губернські керівники дворянства Редагувати
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Іларіон Голеніщев-Кутузов | генерал-поручик | |
| Данило Креніцин | підполковник | |
| Матвій Чихачов | дійсний статський радник | |
| Петро Ганнібал | генерал-майор | |
| Ларіон Мяхкой | надвірний радник | |
| Матвій Рокотов | статський радник | |
| Михайло Брилкін | колезький радник | |
| Степан Вохін | колезький радник | |
| Микола Великопольський | полковник | |
| Михайло Бороздін | генерал-лейтенант | |
| Клементій Расіхін | дійсний статський радник | |
| карл Штакельберг | титулярний радник | |
| Микола Карамишев | генерал-майор | |
| Олексій Львов | полковник | |
| Олексій Васильчиков | дійсний камергер | |
| Олексій Пещуров | статський радник | |
| Дмитро Базюкін | капітан ІІ рангу | |
| Микола Васильчиков | генерал-майор | |
| Микола Яхонтов | камергер, статський радник | |
| Микола Крекшин | колезький радник | |
| Микола Беклешов | таємний радник | |
| Михайло Грушецкий | гвардії капітан | |
| Микола Волков | колезький радник (дійсний статський радник) | |
| Олександр Фітінгоф-Шель | барон, дійсний статський радник | |
| Олександр Зарін | таємний радник | |
| Модест Карамишев | дійсний статський радник | |
| Микола Новосильцов | відставний гвардії полковник, на посаді єгермейстера, гофмейстер | |
| Володимир Філософов | статський радник | |
| Михайло Скворцов | генерал-майор | |
| Микола Лавриновський | гофмейстер | |
| Сергій Зубчанінов | титулярний радник (дійсний статський радник) |
Віце-губернатори Редагувати
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Олексій Голохвастов | бригадир | |
| Харитон Зуєв | статський радник | |
| Михайло Брилкін | статський радник | |
| Єгор Дєдєнєв | статський радник | |
| Микола Беклешов | статський радник | |
| Петро Венгерський | статський радник | |
| Михайло Бібіков | статський радник | |
| Степан Бакєєв | капітан-командор | |
| Самуїл Фігнер | статський радник | |
| Христофор Ренненкампф | статський радник | |
| Павло Соков | колезький радник | |
| Михайло Баранов | колезький радник | |
| Федір Татарінов | колезький радник | |
| Григорій Дубецький | колезький радник | |
| Іван Лаубе | статський радник | |
| Олексій Дєдєнєв | колезький радник | |
| Іван Афендік | дійсний статський радник | |
| Кожевніков | колезький радник | |
| Микола Васьков | статський радник | |
| Іполит Потулов | дійсний статський радник | |
| Олександр Оголін | статський радник | |
| Лев Перовський | статський радник | |
| Микола Родзянко | дійсний статський радник | |
| Костянтин Бендон | дійсний статський радник | |
| Олександр Жемчужников | дійсний статський радник | |
| Олександр Урусов | князь, колезький радник | |
| Леонід Теляковський | статський радник (дійсний статський радник) | |
| Микола Брянчанінов | дійсний статський радник | |
| Олександр Адлерберг | у званні камергера, колезький радник (статський радник) | |
| Олексій Хвостов | колезький радник (статський радник) | |
| Костянтин Пален | граф, церемоніймейстер | |
| Сергій Андреєвський | статський радник | |
| Микола Медем | барон, колезький радник (дійсний статський радник) | |
| Володимир Крейтон | статський радник (дійсний статський радник) | |
| Сергій Оболенський | князь, полковник | |
| Василь Арсеньєв | надвірний радник |
Населення Редагувати
Національний склад у 1897 році:
| Повіт | росіяни | естонці | латиші | євреї | фіни |
|---|---|---|---|---|---|
| Губернія в цілому | 94,7 % | 2,3 % | … | … | … |
| Великолукський | 96,7 % | … | … | … | … |
| Новоржевський | 97,9 % | … | … | … | … |
| Опочецький | 98,5 % | … | … | … | … |
| Островський | 96,5 % | … | 1,8 % | … | … |
| Порховський | 97,8 % | … | … | … | … |
| Псковський | 87,5 % | 7,8 % | 1,7 % | … | … |
| Торопецький | 92,7 % | 3,0 % | 1,4 % | 1,7 % | … |
| Холмський | 93,4 % | 2,5 % | 1,1 % | … | 1,1 % |
Символіка Редагувати
Як герб губернії офіційно був затверджений герб Пскова зразка 1781 року, однак також використовувався герб, розроблений за зразком символів інших губерній — увінчаний Імператорською короною та оточений вінцем, перевитим Андріївською стрічкою. (Цей герб не був офіційно прийнятий до 8 грудня 1856 року). З 1857 до 1917 використовувався герб з короною.
Примітки Редагувати
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 29 липня 2012.
- За книгою В. Л. Яніна Новгород і Литва. Прикордонні ситуації у 13-15 століттях.). Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
- Дозорна книга В. М. Безобразова 7084 р.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 29 липня 2012.
- Коломицева. «Псковській губернії 225 років».
- Малий енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2008. Процитовано 29 липня 2012.
- Білоруська РСР. Коротка енциклопедія. Том 1
- Демоскоп Weekly. Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Наявне населення в губерніях, повітах, містах Російської імперії (без Фінляндії). Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 29 липня 2012.
- Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
- Герб Псковської області
Посилання Редагувати
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- «Псковська Держава. Краєзнавчий архів Псковської області»
- Карта Псковського намісництва 1792 р
- Алфавітний каталог населених місць Псковської губернії