www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полоцьке воєводство біл Полацкае ваяводства лат Palatinatus Polocensis пол Wojewodztwo polockie одне з воєводств Великог

Полоцьке воєводство

Полоцьке воєводство (біл. Полацкае ваяводства, лат. Palatinatus Polocensis, пол. Wojewodztwo polockie) — одне з воєводств Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої. Центром воєводства було місто Полоцьк. Найбільші міста — Полоцьк, Бешенковичі, Дісна, Друя, Лепель, Освея, Ушачі, Чашники. Площа воєводства була 18 800 — 21 800 км².

Полоцьке воєводство

пол. Województwo polockie

Герб Прапор
місто Полоцьк
Країна  Велике князівство Литовське
Регіон Велике князівство Литовське
Офіційна мова старобілоруська, малопольська
Населення
 - повне 185 632 → 41 000
Площа
 - повна 18 800 km² км²
Дата заснування 1504
Дата ліквідації 1793
Полоцьке воєводство

Полоцьке воєводство
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Полоцьке воєводство

На півночі це воєводство межувало з Московською державою, на заході — з Інфлянтами та Віленським воєводством, на півдні — з Мінським воєводством, а на сході — з Вітебським воєводством.

Історія Редагувати

Північні межі воєводства неодноразово мінялися в ході війн Великого князівства Литовського (потім — Речі Посполитої) з Московською (потім — Російською) державою.

  • У 1537 р. до Московії відійшло м. Себеж,
  • У 1618 р. — до воєводства відійшли прикордонні землі із Себежем і Невелєм,
  • У 1667 р. прикордонні землі із Себежем і Невелєм відійшли до Московії.
  • У 1655 р. — цар Алєксій I Михайлович знову підбив дане воєводство, і лише згідно з Андрусівським Договором у 1667 р. це воєводство було відновлено в складі Речі Посполитої.
  • У середині XVII ст. — у воєводстві налічувалося 23 204 селянських господарства й 185 632 мешканця, а після війни 1654–1667 рр. кількість населення скоротилася до 41 000 осіб (винищувалися вщент цілі села і повіти), у цій війні активну участь брали українські козаки, керовані московським царем. У білоруській історії це досі вважається геноцидом, адже майже 50 % всіх етнічних білорусів було знищено, у цих етнічних чистках активну участь брав український козацький полковник Золотаренко Іван Никифорович.
  • У 1772 р. — під час Першого поділу Речі Посполитої північна частка воєводства, значна частина території воєводства була перейменована в Полоцьку провінцію й приєднана до Псковської губернії Російської імперії, а південна частка воєводства лишалася до 1793 р. у складі Речі Посполитої. Центр південної частини воєводства був перенесений у Лепель, в 1776 р. — в Ушачі, в 1791 р. — в Чашники.
  • У 1793 р. — під час Другого поділу Речі Посполитої уся територія воєводства була приєднана до Російської імперії й включена до складу Полоцького намісництва.
Полоцьке воєводство 1579 року (друкована у Римі)

Посадові особи Редагувати

Каштеляни Редагувати

Воєводи Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Вячаслаў Насевіч. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел [ 2009-04-01 у Wayback Machine.] // Літаратура/ЭВКЛ С. 34—39. (біл.)
  2. Дэмаграфічныя табліцы 1. Насельніцтва Беларусі ў сярэдзіне XVII ст. па паветах (біл.)
  3. Насельніцтва Беларусі ў сярэдзіне XVII ст. па паветах // Літаратура/Невядомая вайна: 1654—1667 (біл.)
  4. Таблицы статистики «Дэмаграфічныя табліцы» (біл.)
  5. Лобин А. Н. Неизвестная война 1654—1667 гг. (рос.)
  6. Генадзь Сагановіч, «Невядомая вайна: 1654—1667» [Архівовано 17 жовтня 2015 у Archive.is], г. Менск, 1995 г., «Беларуская Палічка» (#13 — Дэмаграфічныя табліцы) (біл.)
  7. «Неизвестная война 1654—1667 гг.» (История Беларуси и Большой Литвы), Артем ДЕНИКИН, Аналитическая газета «Секретные исследования» [Архівовано 13 липня 2012 у Archive.is] (рос.)
  8. Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.12: Палікрат — Праметэй / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2001. — Т. 11. — 560 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0198-2 (Т. 11) (біл.)

Джерела Редагувати

  • Gloger, Zygmunt. Województwo Połockie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.12: Палікрат — Праметэй / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2001. — Т. 11. — 560 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0198-2 (Т. 11) (біл.)
  • Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795. — Kraków, 1885. — S. 44—48. (пол.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Polocke voyevodstvo bil Polackae vayavodstva lat Palatinatus Polocensis pol Wojewodztwo polockie odne z voyevodstv Velikogo knyazivstva Litovskogo provinciyi Rechi Pospolitoyi Centrom voyevodstva bulo misto Polock Najbilshi mista Polock Beshenkovichi Disna Druya Lepel Osveya Ushachi Chashniki Plosha voyevodstva bula 18 800 21 800 km Polocke voyevodstvopol Wojewodztwo polockieGerb Prapormisto PolockKrayina Velike knyazivstvo LitovskeRegion Velike knyazivstvo LitovskeOficijna mova starobiloruska malopolskaNaselennya povne 185 632 41 000Plosha povna 18 800 km 1 km Data zasnuvannya 1504Data likvidaciyi 1793Polocke voyevodstvoPolocke voyevodstvoVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Polocke voyevodstvoNa pivnochi ce voyevodstvo mezhuvalo z Moskovskoyu derzhavoyu na zahodi z Inflyantami ta Vilenskim voyevodstvom na pivdni z Minskim voyevodstvom a na shodi z Vitebskim voyevodstvom Zmist 1 Istoriya 2 Posadovi osobi 2 1 Kashtelyani 2 2 Voyevodi 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiU 1504 r bulo utvoreno z Polockogo knyazivstva dane voyevodstvo U 1563 r Ivan Groznij zavoyuvav misto Polock i chastinu Polockogo voyevodstva Z 1569 r voyevodstvo ye v skladi Rechi Pospolitoyi U zv yazku z maloyu shilnistyu naseleniya ne bulo podilene na poviti Zemski sejmiki vidbuvalisya v Polocku vid voyevodstva buli lishe 2 posli do polskogo Sejmu ta litovskogo Tribunalu Predstavnictvo voyevodstva po odnomu poslovi do v Vilnyusu zgidno z kadenciyeyu litovskoyu ta po odnomu poslovi do Minsku vidpovidno kadenciyi ruskoyi rusinskoyi Z 1773 r voyevodski sejmiki vidbuvalisya v Ushachi 2 voyevodski senatori voyevoda polockij kashtelyan Voyevoda mav pravo vhoditi do Sejmu pislya voyevodi Lyublinu pered voyevodoyu Belza tak yak kashtelyani za rangom sredi kashtelyaniv Gerbom voyevodstva bula litovska Pogonya v bilomu geraldichnomu poli chi na chervonij horugvi U 1579 r zavdyaki Stefanu Batoriyu voyevodstvo bulo povernene u sklad Rechi Pospolitoyi Pislya priyednannya Polocka do Rosijskoyi imperiyi centr voyevodstva buv perenesenij v Ushachi Voyevodstvo mezhuvalo z Vitebskim voyevodstvom na shodi Minskim na pivdni Vilenskim na zahodi Pivnichni mezhi voyevodstva neodnorazovo minyalisya v hodi vijn Velikogo knyazivstva Litovskogo potim Rechi Pospolitoyi z Moskovskoyu potim Rosijskoyu derzhavoyu U 1537 r do Moskoviyi vidijshlo m Sebezh U 1618 r do voyevodstva vidijshli prikordonni zemli iz Sebezhem i Nevelyem U 1667 r prikordonni zemli iz Sebezhem i Nevelyem vidijshli do Moskoviyi U 1655 r car Alyeksij I Mihajlovich znovu pidbiv dane voyevodstvo i lishe zgidno z Andrusivskim Dogovorom u 1667 r ce voyevodstvo bulo vidnovleno v skladi Rechi Pospolitoyi U seredini XVII st u voyevodstvi nalichuvalosya 23 204 selyanskih gospodarstva j 185 632 meshkancya 2 a pislya vijni 1654 1667 rr kilkist naselennya skorotilasya do 41 000 osib vinishuvalisya vshent cili sela i poviti u cij vijni aktivnu uchast brali ukrayinski kozaki kerovani moskovskim carem U biloruskij istoriyi ce dosi vvazhayetsya genocidom adzhe majzhe 50 vsih etnichnih bilorusiv bulo znisheno u cih etnichnih chistkah aktivnu uchast brav ukrayinskij kozackij polkovnik Zolotarenko Ivan Nikiforovich 3 4 5 6 7 U 1772 r pid chas Pershogo podilu Rechi Pospolitoyi pivnichna chastka voyevodstva znachna chastina teritoriyi voyevodstva bula perejmenovana v Polocku provinciyu j priyednana do Pskovskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi 8 a pivdenna chastka voyevodstva lishalasya do 1793 r u skladi Rechi Pospolitoyi Centr pivdennoyi chastini voyevodstva buv perenesenij u Lepel v 1776 r v Ushachi v 1791 r v Chashniki U 1793 r pid chas Drugogo podilu Rechi Pospolitoyi usya teritoriya voyevodstva bula priyednana do Rosijskoyi imperiyi j vklyuchena do skladu Polockogo namisnictva nbsp Polocke voyevodstvo 1579 roku drukovana u Rimi Posadovi osobi RedaguvatiKashtelyani Redaguvati Dokladnishe Polocki kashtelyaniVoyevodi Redaguvati Dokladnishe Polocki voyevodiPrimitki Redaguvati Vyachaslay Nasevich Terytoryya administracyjny padzel Arhivovano 2009 04 01 u Wayback Machine Litaratura EVKL S 34 39 bil Demagrafichnyya tablicy 1 Naselnictva Belarusi y syaredzine XVII st pa pavetah bil Naselnictva Belarusi y syaredzine XVII st pa pavetah Litaratura Nevyadomaya vajna 1654 1667 bil Tablicy statistiki Demagrafichnyya tablicy bil Lobin A N Neizvestnaya vojna 1654 1667 gg ros Genadz Saganovich Nevyadomaya vajna 1654 1667 Arhivovano 17 zhovtnya 2015 u Archive is g Mensk 1995 g Belaruskaya Palichka 13 Demagrafichnyya tablicy bil Neizvestnaya vojna 1654 1667 gg Istoriya Belarusi i Bolshoj Litvy Artem DENIKIN Analiticheskaya gazeta Sekretnye issledovaniya Arhivovano 13 lipnya 2012 u Archive is ros Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 12 Palikrat Prametej Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2001 T 11 560 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0198 2 T 11 bil Dzherela RedaguvatiGloger Zygmunt Wojewodztwo Polockie Geografia historyczna ziem dawnej Polski Krakow 1903 Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 12 Palikrat Prametej Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2001 T 11 560 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0198 2 T 11 bil Wolff J Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 Krakow 1885 S 44 48 pol Posilannya RedaguvatiTerytoryya administracyjny padzel Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya y 3 tamah T 1 Minsk 2005 S 34 39 bil Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Polocke voyevodstvo amp oldid 39249989