www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поділи Речі Посполитої 1772 1793 1795 зовнішньополітичні акції стосовно Речі Посполитої з боку Австрії Пруссії та Росії

Поділи Речі Посполитої

Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795 — зовнішньополітичні акції стосовно Речі Посполитої з боку Австрії, Пруссії та Росії 1772, 1793, 1795.

Три поділи Речі Посполитої
Історичні польські держави

За умовами першого поділу у Речі Посполитої було забрано Помор'я, Куяви, частину Великопольщі, Малопольщу, Галичину, Східну Білорусь. У 1773–92 роках королю Станіславу-Августу Понятовському і прибічникам реформ вдалося здійснити низку істотних змін, які зміцнили державу. Чотирирічний сейм 1788–92 за ініціативою патріотично налаштованих реформаторів ухвалив 3 травня 1791 Конституцію Речі Посполитої, яка запроваджувала конституційну монархію, особисті свободи та рівні права всіх громадян. Консервативні шляхетські кола утворили 1792 Торговицьку конфедерацію й закликали на допомогу російську армію. Втручання сусідів призвело до 2-го поділу земель Речі Посполитої, затвердженого сеймом 1793 в Гродно (нині місто в Білорусі): від неї відійшли вся Великопольща, Мазовія, усі українські та білоруські землі. Відповіддю на це стало повстання під проводом військового інженера Тадеуша Косцюшка (1746—1817), в якому взяли участь патріотична шляхта, міщани та частина селян. Російські війська під проводом генерал-аншефа Олександра Суворова жорстоко придушили повстання, а у 1795 році Росія, Австрія та Пруссія здійснили 3-й поділ Речі Посполитої, після чого вона припинила державне існування.

У дослідженнях причин падіння Речі Посполитої, які розпочалися одразу після ліквідації цього державного утворення, увага акцентувалася на аналізові внутрішніх і зовнішніх чинників розвитку цієї держави в 16–18 ст. Висловлювані при цьому міркування зводяться, по-перше, до того, що державний лад Речі Посполитої, заснований на засадах шляхетської демократії, у функціонуванні якого дедалі більш деструктивну роль відігравали магнати, послідовно послаблював її, а державні реформи, завданням котрих було вивести країну із занепаду, проводилися з великим запізненням і нерішуче, майже не порушуючи станово-шляхетський характер ладу; по-друге, до того, що Річ Посполита перебувала в оточенні могутніх абсолютистських держав, не зацікавлених в її існуванні. Саме ці потужні сусіди-вороги противилися її реформуванню, а коли воно розпочалося, занепокоєні цим, вдалися до ліквідації польської державності. Одні історики визначальною в загибелі Речі Посполитої вважають дію внутрішніх, другі — зовнішніх чинників, треті — синтезують дію чинників внутрішніх і зовнішніх, вважаючи, що ті або інші з них домінували на різних історичних етапах еволюції польської державності.

Перший поділ

5 серпня 1772 року повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої. За цією угодою:

Щоб надати законності своїм анексіям, союзники вимагали затвердження поділу польським сеймом.

Король безуспішно намагався здобути підтримку в європейських монархів, але мусив поступитися. 30 вересня 1773 року сейм ратифікував угоду про поділ земель Речі Посполитої.

Протягом 1773–1792 років польський король і прибічники реформ марно намагалися врятувати залишки Речі Посполитої та зміцнити державу. Чотирирічний сейм (1788–1792) за ініціативою групи патріотичних реформаторів, очолюваних Гуґо Коллонтаєм, ухвалив 4 травня 1791 року Конституцію, яка запроваджувала:

  1. Конституційну монархію;
  2. Особисті свободи та рівні права всім громадянам.

У відповідь на це консервативні шляхетські кола утворили в 1792 році в містечку Торговиці (на тодішньому російському кордоні) конфедерацію, і закликали на допомогу царську армію.

Річ Посполита після першого поділу, як протекторат Російської імперії 1773—1789

Другий поділ

Втручання сусідів призвело до другого поділу, затвердженого сеймом у Гродно 1793 року.

Цього разу від Речі Посполитої відрізали такі частини:

Відповіддю на другий поділ стало визвольне повстання, яке очолив Тадеуш Костюшко. Повстання придушували прусська та російська армії. У червні 1794 царські загони оволоділи Краковом, у серпні — Вільном, а 4 листопада російська армія під проводом Олександра Суворова штурмом здобула Прагу — передмістя Варшави. Як доповідав Суворов, за цей день його вояки знищили 12 тис. бунтівників, а 2 тис., рятуючись, втопилися у Віслі. Місяцем раніше в битві під Мацейовицями[pl] на підступах до Варшави було взято в полон тяжко пораненого Костюшка. За легендою, падаючи з коня (що й стало причиною полону), він вимовив сакраментальне: Finis Poloniae (Кінець Польщі). Так насправді й сталося: 25 листопада 1795 король, на той час уже вивезений на почесне ув'язнення до Гродна, підписав зречення від престолу.

Третій поділ

Після придушення повстання у 1795 році Російська імперія, Австрійська імперія та Королівство Пруссія здійснили третій поділ, після чого Річ Посполита припинила своє існування.

Результат третього поділу Польщі призвів до такого:

Четвертий поділ

Поділ Європи за Пактом Молотова — Ріббентропа (зліва) і за Договором про дружбу й кордон (справа)

Четвертий поділ Польщі відбувся в 1939 році після підписання Пакту Молотова — Ріббентропа і проведення Польської кампанії. Після підписання угоди про кордон між Німеччиною та СРСР, територію Польщі поділили наступним чином:

Демаркаційна лінія між СРСР та Німеччиною

Унаслідок цих подій Друга Річ Посполита фактично перестала існувати, натомість сформувалися уряд Польщі в екзилі та Польська підпільна держава.

Таємні домовленості

До договору, підписаного в Петербурзі, було додано таємний протокол:

  • «З огляду на необхідність усунути геть усе, що може оживити пам'ять про існування Польського королівства… високі договірні сторони погодились… ніколи не вводити до своїх титулів, в назву або навіть вказівку на назву Польського королівства, що має залишитися придушеним від нині на віки вічні».

Див. також

Джерела та література

Література

  • В. А. Рубель. Поділи Речі Посполитої // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Соловьев С. М. История падения Польши. М., 1863
  • Костомаров Н. Последние годы Речи Посполитой. СПб., 1870
  • Kraszewski J. Polska w czasie trzech rozbiorów 1772—1797, t. 1–3. Poznań, 1874–75
  • Korzon T. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta (1764—1794), t. 3. Kraków, 1884
  • Balzer O. Reformy społeczne i polityczne Konstitucyi trzeciego maja. Kraków, 1891
  • Kalinka W. Sejm czteroletni, t. 1, cz. 1–2; t. 2, cz. 1–2. Kraków, 1895
  • Łojek J. Upadek Konstytucji 3 maja: Studium historyczne. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1976
  • Його ж. Geneza i obalenie Konstytucji 3 maja. Polityka zagraniczna Rzeczypospolitej 1787—1792. Lublin, 1986
  • Його ж. Dzieje zdrajcy: [Stanisław Szczęsny Potocki (1751—1805)]. Katowice, 1988
  • Bardach J., Leśnodorski B., Pietrzak M. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1993
  • Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. Львів, 2002
  • Topolski J. Historia Polski. Poznań, 2008.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поділи Речі Посполитої
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Podili Rechi Pospolitoyi 1772 1793 1795 zovnishnopolitichni akciyi stosovno Rechi Pospolitoyi z boku Avstriyi Prussiyi ta Rosiyi 1772 1793 1795 Tri podili Rechi PospolitoyiIstorichni polski derzhaviGneznenska Derzhava Korolivstvo Polske Korolivstvo P yastiv 1025 1385 Korolivstvo Yagelloniv 1385 1569 Rich Pospolita 1569 1795 Podili Rechi Pospolitoyi Korolivstvo Galichini 1772 1918 Varshavske gercogstvo 1807 1813 Korolivstvo Polske 1815 1915 Krakivska respublika 1815 1846 Velike gercogstvo Poznanske 1815 1848 Velike Knyazivstvo Krakivske 1846 1918 Korolivstvo Polsha 1916 1918 Polska Respublika 1918 1939 Generalna guberniya 1939 1945 Polska pidpilna derzhava 1939 1945 Polska Narodna Respublika 1944 1989 Respublika PolshaZa umovami pershogo podilu u Rechi Pospolitoyi bulo zabrano Pomor ya Kuyavi chastinu Velikopolshi Malopolshu Galichinu Shidnu Bilorus U 1773 92 rokah korolyu Stanislavu Avgustu Ponyatovskomu i pribichnikam reform vdalosya zdijsniti nizku istotnih zmin yaki zmicnili derzhavu Chotiririchnij sejm 1788 92 za iniciativoyu patriotichno nalashtovanih reformatoriv uhvaliv 3 travnya 1791 Konstituciyu Rechi Pospolitoyi yaka zaprovadzhuvala konstitucijnu monarhiyu osobisti svobodi ta rivni prava vsih gromadyan Konservativni shlyahetski kola utvorili 1792 Torgovicku konfederaciyu j zaklikali na dopomogu rosijsku armiyu Vtruchannya susidiv prizvelo do 2 go podilu zemel Rechi Pospolitoyi zatverdzhenogo sejmom 1793 v Grodno nini misto v Bilorusi vid neyi vidijshli vsya Velikopolsha Mazoviya usi ukrayinski ta biloruski zemli Vidpoviddyu na ce stalo povstannya pid provodom vijskovogo inzhenera Tadeusha Koscyushka 1746 1817 v yakomu vzyali uchast patriotichna shlyahta mishani ta chastina selyan Rosijski vijska pid provodom general anshefa Oleksandra Suvorova zhorstoko pridushili povstannya a u 1795 roci Rosiya Avstriya ta Prussiya zdijsnili 3 j podil Rechi Pospolitoyi pislya chogo vona pripinila derzhavne isnuvannya U doslidzhennyah prichin padinnya Rechi Pospolitoyi yaki rozpochalisya odrazu pislya likvidaciyi cogo derzhavnogo utvorennya uvaga akcentuvalasya na analizovi vnutrishnih i zovnishnih chinnikiv rozvitku ciyeyi derzhavi v 16 18 st Vislovlyuvani pri comu mirkuvannya zvodyatsya po pershe do togo sho derzhavnij lad Rechi Pospolitoyi zasnovanij na zasadah shlyahetskoyi demokratiyi u funkcionuvanni yakogo dedali bilsh destruktivnu rol vidigravali magnati poslidovno poslablyuvav yiyi a derzhavni reformi zavdannyam kotrih bulo vivesti krayinu iz zanepadu provodilisya z velikim zapiznennyam i nerishuche majzhe ne porushuyuchi stanovo shlyahetskij harakter ladu po druge do togo sho Rich Pospolita perebuvala v otochenni mogutnih absolyutistskih derzhav ne zacikavlenih v yiyi isnuvanni Same ci potuzhni susidi vorogi protivilisya yiyi reformuvannyu a koli vono rozpochalosya zanepokoyeni cim vdalisya do likvidaciyi polskoyi derzhavnosti Odni istoriki viznachalnoyu v zagibeli Rechi Pospolitoyi vvazhayut diyu vnutrishnih drugi zovnishnih chinnikiv treti sintezuyut diyu chinnikiv vnutrishnih i zovnishnih vvazhayuchi sho ti abo inshi z nih dominuvali na riznih istorichnih etapah evolyuciyi polskoyi derzhavnosti Zmist 1 Pershij podil 2 Drugij podil 3 Tretij podil 4 Chetvertij podil 5 Tayemni domovlenosti 6 Div takozh 7 Dzherela ta literatura 7 1 Literatura 8 PosilannyaPershij podil RedaguvatiDokladnishe Pershij podil Rechi Pospolitoyi5 serpnya 1772 roku povnovazhni predstavniki Prussiyi Avstriyi ta Rosiyi pidpisali v Peterburzi dogovir za yakim vidbirali na svoyu korist tak zvani sanitarni smugi tobto teritoriyi po perimetru Rechi Pospolitoyi Za ciyeyu ugodoyu Korolivstvo Prussiya zabralo Pomor ya Kuyavi ta chastinu Velikopolshi zagalnoyu plosheyu 36 tis km z naselennyam 580 tis chol Gabsburzka monarhiya Malopolshu i Galichinu z Ruskim Belzkim i zahidnimi okolicyami Volinskogo ta Podilskogo voyevodstv teritoriyeyu 83 tis km z 2 650 tis meshkanciv Vidtodi pochavsya avstrijskij period istoriyi Lvova ta krayu trivav vin do 1 listopada 1918 roku Rosijska imperiya shidnobiloruski zemli z Polockom Vitebskom ta Mstislavlem a okrim cogo chastinu Liflyandiyi Latviyi tobto zagalom 92 tis km ploshi z 1 300 tis naselennya Shob nadati zakonnosti svoyim aneksiyam soyuzniki vimagali zatverdzhennya podilu polskim sejmom Korol bezuspishno namagavsya zdobuti pidtrimku v yevropejskih monarhiv ale musiv postupitisya 30 veresnya 1773 roku sejm ratifikuvav ugodu pro podil zemel Rechi Pospolitoyi Protyagom 1773 1792 rokiv polskij korol i pribichniki reform marno namagalisya vryatuvati zalishki Rechi Pospolitoyi ta zmicniti derzhavu Chotiririchnij sejm 1788 1792 za iniciativoyu grupi patriotichnih reformatoriv ocholyuvanih Gugo Kollontayem uhvaliv 4 travnya 1791 roku Konstituciyu yaka zaprovadzhuvala Konstitucijnu monarhiyu Osobisti svobodi ta rivni prava vsim gromadyanam U vidpovid na ce konservativni shlyahetski kola utvorili v 1792 roci v mistechku Torgovici na todishnomu rosijskomu kordoni konfederaciyu i zaklikali na dopomogu carsku armiyu Rich Pospolita pislya pershogo podilu yak protektorat Rosijskoyi imperiyi 1773 1789Drugij podil RedaguvatiDokladnishe Drugij podil Rechi PospolitoyiVtruchannya susidiv prizvelo do drugogo podilu zatverdzhenogo sejmom u Grodno 1793 roku Cogo razu vid Rechi Pospolitoyi vidrizali taki chastini do Korolivstva Prussiya vidijshli vsya Velikopolsha ta chastina Mazoviyi do Rosijskoyi imperiyi Kiyivshina Shidna Volin Podillya Braclavshina ta biloruski zemli Avstrijskih vimog do uvagi ne vzyali Vidpoviddyu na drugij podil stalo vizvolne povstannya yake ocholiv Tadeush Kostyushko Povstannya pridushuvali prusska ta rosijska armiyi U chervni 1794 carski zagoni ovolodili Krakovom u serpni Vilnom a 4 listopada rosijska armiya pid provodom Oleksandra Suvorova shturmom zdobula Pragu peredmistya Varshavi Yak dopovidav Suvorov za cej den jogo voyaki znishili 12 tis buntivnikiv a 2 tis ryatuyuchis vtopilisya u Visli Misyacem ranishe v bitvi pid Macejovicyami pl na pidstupah do Varshavi bulo vzyato v polon tyazhko poranenogo Kostyushka Za legendoyu padayuchi z konya sho j stalo prichinoyu polonu vin vimoviv sakramentalne Finis Poloniae Kinec Polshi Tak naspravdi j stalosya 25 listopada 1795 korol na toj chas uzhe vivezenij na pochesne uv yaznennya do Grodna pidpisav zrechennya vid prestolu Tretij podil RedaguvatiDokladnishe Tretij podil Rechi PospolitoyiPislya pridushennya povstannya u 1795 roci Rosijska imperiya Avstrijska imperiya ta Korolivstvo Prussiya zdijsnili tretij podil pislya chogo Rich Pospolita pripinila svoye isnuvannya Rezultat tretogo podilu Polshi prizviv do takogo do Avstriyi bulo priyednano Krakiv Holmshinu Pivdenne Pidlyashshya ta chastinu polskih zemel nad Visloyu Novu Galichinu odnak nezabarom ci zemli stali arenoyu voyennih dij mizh Napoleonivskoyu Franciyeyu Avstrijskimi Gabsburgami Korolivstvom Prussiyeyu ta Rosijskoyu imperiyeyu Prichomu v riznih koalicijnih kombinaciyah ci derzhavi chasom buli soyuznikami a chasom vorogami do Rosijskoyi imperiyi vidijshli Litva Kurlyandiya Zahidna Bilorus ta Zahidna Volin Korolivstvo Prussiya otrimalo chastinu Pidlyashshya j Mazoveckih zemel iz Varshavoyu a takozh chastinu Zhemajtiyi Chetvertij podil RedaguvatiDokladnishe Chetvertij podil Polshi Pakt Molotova Ribbentropa i Dogovir pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu Podil Yevropi za Paktom Molotova Ribbentropa zliva i za Dogovorom pro druzhbu j kordon sprava Chetvertij podil Polshi vidbuvsya v 1939 roci pislya pidpisannya Paktu Molotova Ribbentropa i provedennya Polskoyi kampaniyi Pislya pidpisannya ugodi pro kordon mizh Nimechchinoyu ta SRSR teritoriyu Polshi podilili nastupnim chinom Do Tretogo Rajhu vidijshla vsya polska etnichna teritoriya a takozh Holmshina Na chastini teritoriyi utvorilasya Generalna guberniya Do SRSR vidijshli teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini ta Bilorusi Vilenshina bilsha chastina Bilostockogo voyevodstva Ci teritoriyi buli podileni mizh URSR BRSR ta LitRSR Do Slovachchini vidijshla nevelika teritoriya na pivdni Polshi Demarkacijna liniya mizh SRSR ta NimechchinoyuUnaslidok cih podij Druga Rich Pospolita faktichno perestala isnuvati natomist sformuvalisya uryad Polshi v ekzili ta Polska pidpilna derzhava Tayemni domovlenosti RedaguvatiDo dogovoru pidpisanogo v Peterburzi bulo dodano tayemnij protokol Z oglyadu na neobhidnist usunuti get use sho mozhe ozhiviti pam yat pro isnuvannya Polskogo korolivstva visoki dogovirni storoni pogodilis nikoli ne vvoditi do svoyih tituliv v nazvu abo navit vkazivku na nazvu Polskogo korolivstva sho maye zalishitisya pridushenim vid nini na viki vichni Div takozh RedaguvatiRazbor shlyahti Sankt Peterburzki konvenciyi 1772 1797 Spisok praviteliv rozdilenoyi Polshi Oblast derzhavnih interesiv NimechchiniDzherela ta literatura RedaguvatiZashkilnyak L O Polsha Arhivovano 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Rublov O S Podili Polshi 1772 1793 1795 Arhivovano 8 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 297 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Kresin O V Sankt Peterburzki konvenciyi 1772 1797 Arhivovano 3 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 448 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Sasu O Peredumovi ta naslidki podiliv Rechi Pospolitoyi Arhivovano 14 bereznya 2016 u Wayback Machine Skovronek Ye Podili Polshi na tli Evropi Arhivovano 14 bereznya 2016 u Wayback Machine pereklad O Pogranichnogo Kulturologichnij chasopis Yi 1997 Ch 10 Rosiya v kinci XVII XVIII st Tri podili Polshi Dovidnik shkolyara i studenta Vsesvitnya istoriya Literatura Redaguvati V A Rubel Podili Rechi Pospolitoyi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Solovev S M Istoriya padeniya Polshi M 1863 Kostomarov N Poslednie gody Rechi Pospolitoj SPb 1870 Kraszewski J Polska w czasie trzech rozbiorow 1772 1797 t 1 3 Poznan 1874 75 Korzon T Wewnetrzne dzieje Polski za Stanislawa Augusta 1764 1794 t 3 Krakow 1884 Balzer O Reformy spoleczne i polityczne Konstitucyi trzeciego maja Krakow 1891 Kalinka W Sejm czteroletni t 1 cz 1 2 t 2 cz 1 2 Krakow 1895 Lojek J Upadek Konstytucji 3 maja Studium historyczne Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1976 Jogo zh Geneza i obalenie Konstytucji 3 maja Polityka zagraniczna Rzeczypospolitej 1787 1792 Lublin 1986 Jogo zh Dzieje zdrajcy Stanislaw Szczesny Potocki 1751 1805 Katowice 1988 Bardach J Lesnodorski B Pietrzak M Historia ustroju i prawa polskiego Warszawa 1993 Zashkilnyak L Krikun M Istoriya Polshi Vid najdavnishih chasiv do nashih dniv Lviv 2002 Topolski J Historia Polski Poznan 2008 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Podili Rechi PospolitoyiPodili Polshi Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Podili Rechi Pospolitoyi amp oldid 39739824