www.wikidata.uk-ua.nina.az

Велике князівство Краківське Großherzogtum KrakauWielkie Księstwo Krakowskie Велике Князівство Краківське1846 1918Прапор

Велике князівство Краківське

Großherzogtum Krakau
Wielkie Księstwo Krakowskie
Велике Князівство Краківське

1846 – 1918
Прапор Герб
Cracow: історичні кордони на карті
Столиця Краків
50°04′ пн. ш. 19°56′ сх. д.H G O
Мови німецька, польська
Релігії Римо-католицька церква
Державний устрій Не вказано
Великий князь Краківський¹
 - 1846–1848 Фердинанд I
 - 1848–1916 Франц Йосиф I
 - 1916–1918 Карл I
Історичний період Новітня історія
 - Вільне місто 3 травня, 1815
 - анексія 16 листопада 1846
 - Австро-Угорська угода 1867
 - Колапс Австро-Угорщини 31 жовтня 1918
 - Сен-Жерменський мирний договір 1919 10 вересня 1919
¹ також Імператор Австрії.
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Велике князівство Краківське
Історичні польські держави

Велике князівство Краківське (нім. Großherzogtum Krakau, пол. Wielkie Księstwo Krakowskie) — автономне утворення у складі Австро-Угорщини на місці анексованого Вільного міста Краків 16 листопада 1846 р. Великий князь Кракова входив до титулу імператора Австрії в 1846—1918. В даний час вся територія князівства належить Польщі.

Історія Редагувати

Незважаючи на те, що місто Краків було одним з небагатьох залишків Варшавського герцогства, що за рішенням Віденського конгресу (1815), залишалося, хоч і під протекторатом Пруссії, Австрії і Росії, проте офіційно незалежним. Причому Австрія досягла в Кракові найбільшого впливу.

У 1846 році сталося спрямоване проти іноземців Краківське повстання, втім невдале. Це послужило приводом для введення в місто регулярних військ і подальшого приєднання до Австрійською імперії.

Невдовзі офіційне ім'я Австрійського адміністративного об'єкта, що входив до Галичини, і деяких польських областей на захід від неї, було змінено на «Королівство Галичини та Володимирії, і Велике князівство Краківське, з Князівствами Аушвіц і Затор». Всі території були окремими суб'єктами федерації; кожного з них було внесено до титулу австрійського імператора, кожен мав свій герб і прапор. Для адміністративних цілей, проте, вони утворювали єдину провінцію. Князівство мало власний уряд — Губернську комісію (пол. Komisja Gubernialna).

Прецедент з анексією Австро-Угорщиною Кракова погано позначився на австро-російських відносинах. Згодом, після згубної для обох імперій Першої світової війни, оспорюваний обома сторонами шматок території увійшов до складу незалежної Польщі.

У складі Австрійської імперії Редагувати

Серед трьох імперій

Основним законом для Королівства Ґаліції і Лодомерії з Великим князівством Краківським мав стати Крайовий статут з незалежним правилом виборів до Крайового сейму, виданий цісарським патентом від 29 вересня 1850 на виконання ст. 77 австрійської Конституції 1849 (див. Конституції Австрійської імперії та Австро-Угорської монархії). Остання передбачала для всіх коронних країв Австрійської імперії власні крайові конституції та закріплювала зокрема рівноправність українського, польського та ін. народів, які жили на території краю, та їх право на збереження і розвиток своєї національності й мови.

Крайова конституція для Галичини передбачала самостійність краю у вирішенні всіх питань, за винятком тих, що конституцією держави були зараховані до відання центр. органів. Край повністю займався питаннями, що стосувалися благоустрою, громад. споруд, буд-во яких фінансувалося за рахунок крайового бюджету, а також усіма питаннями, пов'язаними з крайовим бюджетом, у тому числі встановленням місц. податків і зборів. До компетенції краю в рамках, встановлених загальнодержавним законом, належали організація та функціонування громадського само-врядування, церковні та шкільні справи тощо.

Крайова конституція також передбачала поділ краю на три округи, в яких відповідно утворювалися сеймові курії: Львівська — 50 депутатів (11 осіб, які сплачували найвищий податок, 11 — від міських громад, 28 — від сільських громад); Краківська — 58 (відповідно 14, 9, 35); Станіславська — 42 (відповідно 10, 8, 24). Депутати обиралися прямими виборами на шість років. Для отримання пасивного виборчого права (права бути обраним) потрібно було не мати обмежень у громадянських та політичних правах, досягнути 30-річного віку на день виборів та п'ять останніх років проживати на території відповідної сеймової курії.

Представницьким органом, передбаченим Крайовою конституцією для Галичини, були сеймові курії, наділені правом приймати ухвали при вирішенні крайових справ. Ухвали мали обов'язкову силу після їх затвердження цісарем. Спільним представницьким органом трьох округів був Центральний виділ у складі 33 членів (15 членів Крайового виділу та по шість представників від сеймових курій), який вирішував справи, що стосувалися всього краю. Крайовим виконавчим органом був спільний Крайовий виділ у складі 15 членів.

Втім, Крайова конституція для Галичини не була введена в дію — її було офіційно скасовано цісарським патентом від 31 грудня 1851 року; тоді ж було скасовано і загальнодержавну конституцію 1849 року та адміністративну автономію коронних країв. 20 жовтня 1860 року цісарським дипломом було проголошено відновлення конституційного правління й автономних прав коронних країв. 26 лютого 1861 року опубліковано цісарський патент, що був офіційно визнаний доповненням до цісарського диплома 1860 і яким розмежовано повноваження державного парламенту (рейхсрату) та центральних міністерств і крайових органів. Додатком до патенту були крайові конституції (статути) та правила виборів (положення про вибори) для кожного коронного краю, включаючи Галичину. За цим актом у Галичині створювався Галицький крайовий сейм (150 депутатів). Повноваження крайових органів та порядок їх формування (при деяких змінах) у цілому були схожі до визначених Крайова конституція для Галичини 1850. Структура державного та крайового управління, яка сформувалася у цей період, в основних рисах зберігалася до розпаду Австро-Угорської монархії.

Сучасність Редагувати

Ратуша на Ринковій площі в Кракові

Постать Великого князя Краківського (яким до 1918 року формально був імператор Австро-Угорщини) для сучасних польських монархістів є не меншим символом Королівства Польського ніж Польсько-литовська Річ Посполи́та. Наприклад, серед цілей, які ставить перед собою Асоціація монархістів «Краковія» [ 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (пол. Związek monarchistów "CRACOVIA" Wielkie Księstwo Krakowskie) є не тільки об'єднання монархічного руху (зокрема приєднання до Міжнародної монархістської ліги) та співпраця з монархістськими організаціями інших країн, але навіть «вибори спільного регента на таємних виборах». Окрім того, монархісти декларують підтвердження шляхетних та аристократичних титулів (після приведення документальних свідчень щодо шляхетності предків або інших документів, підтверджених геральдичними інститутами), в тому числі, присвоєних іншими монархістськими організаціями — зокрема, титулу графа.

Краківські монархісти та сучасна аристократія Редагувати

Хоча офіційно польські монархісти і відрізняються поглядами на те, чи можна сьогодні присвоювати нові дворянські титули в Польщі, яка є республікою, в очікуванні короля деінде вони все ж таки роздають їх добродіям за «нові заслуги». Це може бути пропаганда ідеї монархії, внесок у творчий, науковий чи економічний розвиток Польщі чи, власно, благодійність. "Титул може бути отриманий, серед інших, заможним чоловіком, який спонсорує наш фонд «Корона польська», — пояснює лідер Польського монархічного руху Лешек Вержковський. Аналогічно підходить до справи Асоціація монархістів «Краковія» Рішарда Боченек-Добровольського, який свого часу сам отримав звання графа за внесок у розвиток монархічного руху з рук Вержковського. Останній є справжнім колекціонером честі, представляючись «Регентом Польщі, Великим князем України-Русі, князем Російської Імперії та Еміром татар». За словами лідера Польського монархічного руху, він приймав всі ці почесні звання від «гостей з-за кордону» — об'єднання польських татар, претендента на російський престол, регента України… У Львові він навіть отримав орден короля Даниїла Галицького — «як другий поляк після Івана Павла ІІ».

Хоча дворянські титули й перестали визнаватися у Польщі з набуттям чинності конституції 1921 року, нащадки колишньої польської аристократії не мають щодо цього жодних забубонів. І не тільки при отриманні сумнівних регалій від самозванців «з-за кордону», але й надаючи їм свої псевдо-тітули та грамоти. Наприклад, звання Почесного члена монархістського союзу «Краковія» Великого князівства Краківського свого часу встиг отримати навіть польський співак, актор і режисер Мечислав Свенціцький.

А ось львівський пенсіонер Орест Карелін-Романишин, отримавши від Асоціації монархістів «Краковія» орден, проголосив себе 1 червня 1998 року у Кракові королем України-Русі Орестом І., До речі, саме він подарував монархісту Лешеку Вержковському титул Великого князя України-Русі, представившись «регентом короля України Олелька II» що помер в Іспанії у січні 1996 року.

За словами пана Ореста, колишнього працівника музею, що добре знався на виготовленні прапорів та хоругвів, прапор, який у 1991 році піднімали над Києвом, і той, який першим внесли до Верховної Ради, він шив разом з дружиною Наталею. А в 2004 році, вже у статусі монарха, він подарував Асоціації монархістів «Краковія» пасторський Прапор, який прийняв у дар граф Ришард Боченек-Добровольський, а освятили священики Адам Шрока та Ян Леонард Глод, про що свідчить документ із Реєстру рукописів Ягеллонської бібліотеки.

Примітки Редагувати

  1. Ogg, Frederic Austin (2009-04). The Governments of Europe (англ.). BiblioBazaar. с. 340. ISBN 9780559088926. 
  2. . leksika.com.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  3. . rejestr.io. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  4. Aleksandra Wójcik (13 листопада 2009). . Dziennik Polski, Magazyn Piątek (PL). Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  5. . krakow.pl. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  6. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  7. . Кїевскій Телеграфъ. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  8. Р.Г.КРАСЮКОВ. . Материалы Международной научной конференции "Царское дело и екатеринбургские останки", г. Санкт-Петербург, 26-27 апреля 1998 г. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. 
  9. Gazeta.ua (5 серпня 2010). . Gazeta.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  10. Biblioteka Jagiellońska Uniwersytetu Jagiellońskiego. bj.uj.edu.pl. Процитовано 17 жовтня 2019. 

Джерела та література Редагувати


Це незавершена стаття з історії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Grossherzogtum KrakauWielkie Ksiestwo Krakowskie Velike Knyazivstvo Krakivske1846 1918Prapor GerbCracow istorichni kordoni na kartiStolicya Krakiv 50 04 pn sh 19 56 sh d H G OMovi nimecka polskaReligiyi Rimo katolicka cerkvaDerzhavnij ustrij Ne vkazanoVelikij knyaz Krakivskij 1846 1848 Ferdinand I 1848 1916 Franc Josif I 1916 1918 Karl IIstorichnij period Novitnya istoriya Vilne misto 3 travnya 1815 aneksiya 16 listopada 1846 Avstro Ugorska ugoda 1867 Kolaps Avstro Ugorshini 31 zhovtnya 1918 Sen Zhermenskij mirnij dogovir 1919 10 veresnya 1919 takozh Imperator Avstriyi Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Velike knyazivstvo KrakivskeIstorichni polski derzhaviGneznenska Derzhava Korolivstvo Polske Korolivstvo P yastiv 1025 1385 Korolivstvo Yagelloniv 1385 1569 Rich Pospolita 1569 1795 Podili Rechi Pospolitoyi Korolivstvo Galichini 1772 1918 Varshavske gercogstvo 1807 1813 Korolivstvo Polske 1815 1915 Krakivska respublika 1815 1846 Velike gercogstvo Poznanske 1815 1848 Velike Knyazivstvo Krakivske 1846 1918 Korolivstvo Polsha 1916 1918 Polska Respublika 1918 1939 Generalna guberniya 1939 1945 Polska pidpilna derzhava 1939 1945 Polska Narodna Respublika 1944 1989 Respublika PolshaVelike knyazivstvo Krakivske nim Grossherzogtum Krakau pol Wielkie Ksiestwo Krakowskie avtonomne utvorennya u skladi Avstro Ugorshini na misci aneksovanogo Vilnogo mista Krakiv 1 16 listopada 1846 r Velikij knyaz Krakova vhodiv do titulu imperatora Avstriyi v 1846 1918 V danij chas vsya teritoriya knyazivstva nalezhit Polshi Zmist 1 Istoriya 2 U skladi Avstrijskoyi imperiyi 3 Suchasnist 3 1 Krakivski monarhisti ta suchasna aristokratiya 4 Primitki 5 Dzherela ta literaturaIstoriya RedaguvatiNezvazhayuchi na te sho misto Krakiv bulo odnim z nebagatoh zalishkiv Varshavskogo gercogstva sho za rishennyam Videnskogo kongresu 1815 zalishalosya hoch i pid protektoratom Prussiyi Avstriyi i Rosiyi prote oficijno nezalezhnim Prichomu Avstriya dosyagla v Krakovi najbilshogo vplivu U 1846 roci stalosya spryamovane proti inozemciv Krakivske povstannya vtim nevdale Ce posluzhilo privodom dlya vvedennya v misto regulyarnih vijsk i podalshogo priyednannya do Avstrijskoyu imperiyi Nevdovzi oficijne im ya Avstrijskogo administrativnogo ob yekta sho vhodiv do Galichini i deyakih polskih oblastej na zahid vid neyi bulo zmineno na Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi i Velike knyazivstvo Krakivske z Knyazivstvami Aushvic i Zator Vsi teritoriyi buli okremimi sub yektami federaciyi kozhnogo z nih bulo vneseno do titulu avstrijskogo imperatora kozhen mav svij gerb i prapor Dlya administrativnih cilej prote voni utvoryuvali yedinu provinciyu Knyazivstvo malo vlasnij uryad Gubernsku komisiyu pol Komisja Gubernialna Precedent z aneksiyeyu Avstro Ugorshinoyu Krakova pogano poznachivsya na avstro rosijskih vidnosinah Zgodom pislya zgubnoyi dlya oboh imperij Pershoyi svitovoyi vijni osporyuvanij oboma storonami shmatok teritoriyi uvijshov do skladu nezalezhnoyi Polshi U skladi Avstrijskoyi imperiyi Redaguvati nbsp Sered troh imperijOsnovnim zakonom dlya Korolivstva Galiciyi i Lodomeriyi z Velikim knyazivstvom Krakivskim mav stati Krajovij statut z nezalezhnim pravilom viboriv do Krajovogo sejmu vidanij cisarskim patentom vid 29 veresnya 1850 na vikonannya st 77 avstrijskoyi Konstituciyi 1849 div Konstituciyi Avstrijskoyi imperiyi ta Avstro Ugorskoyi monarhiyi Ostannya peredbachala dlya vsih koronnih krayiv Avstrijskoyi imperiyi vlasni krajovi konstituciyi ta zakriplyuvala zokrema rivnopravnist ukrayinskogo polskogo ta in narodiv yaki zhili na teritoriyi krayu ta yih pravo na zberezhennya i rozvitok svoyeyi nacionalnosti j movi Krajova konstituciya dlya Galichini peredbachala samostijnist krayu u virishenni vsih pitan za vinyatkom tih sho konstituciyeyu derzhavi buli zarahovani do vidannya centr organiv Kraj povnistyu zajmavsya pitannyami sho stosuvalisya blagoustroyu gromad sporud bud vo yakih finansuvalosya za rahunok krajovogo byudzhetu a takozh usima pitannyami pov yazanimi z krajovim byudzhetom u tomu chisli vstanovlennyam misc podatkiv i zboriv Do kompetenciyi krayu v ramkah vstanovlenih zagalnoderzhavnim zakonom nalezhali organizaciya ta funkcionuvannya gromadskogo samo vryaduvannya cerkovni ta shkilni spravi tosho Krajova konstituciya takozh peredbachala podil krayu na tri okrugi v yakih vidpovidno utvoryuvalisya sejmovi kuriyi Lvivska 50 deputativ 11 osib yaki splachuvali najvishij podatok 11 vid miskih gromad 28 vid silskih gromad Krakivska 58 vidpovidno 14 9 35 Stanislavska 42 vidpovidno 10 8 24 Deputati obiralisya pryamimi viborami na shist rokiv Dlya otrimannya pasivnogo viborchogo prava prava buti obranim potribno bulo ne mati obmezhen u gromadyanskih ta politichnih pravah dosyagnuti 30 richnogo viku na den viboriv ta p yat ostannih rokiv prozhivati na teritoriyi vidpovidnoyi sejmovoyi kuriyi Predstavnickim organom peredbachenim Krajovoyu konstituciyeyu dlya Galichini buli sejmovi kuriyi nadileni pravom prijmati uhvali pri virishenni krajovih sprav Uhvali mali obov yazkovu silu pislya yih zatverdzhennya cisarem Spilnim predstavnickim organom troh okrugiv buv Centralnij vidil u skladi 33 chleniv 15 chleniv Krajovogo vidilu ta po shist predstavnikiv vid sejmovih kurij yakij virishuvav spravi sho stosuvalisya vsogo krayu Krajovim vikonavchim organom buv spilnij Krajovij vidil u skladi 15 chleniv Vtim Krajova konstituciya dlya Galichini ne bula vvedena v diyu yiyi bulo oficijno skasovano cisarskim patentom vid 31 grudnya 1851 roku todi zh bulo skasovano i zagalnoderzhavnu konstituciyu 1849 roku ta administrativnu avtonomiyu koronnih krayiv 20 zhovtnya 1860 roku cisarskim diplomom bulo progolosheno vidnovlennya konstitucijnogo pravlinnya j avtonomnih prav koronnih krayiv 26 lyutogo 1861 roku opublikovano cisarskij patent sho buv oficijno viznanij dopovnennyam do cisarskogo diploma 1860 i yakim rozmezhovano povnovazhennya derzhavnogo parlamentu rejhsratu ta centralnih ministerstv i krajovih organiv Dodatkom do patentu buli krajovi konstituciyi statuti ta pravila viboriv polozhennya pro vibori dlya kozhnogo koronnogo krayu vklyuchayuchi Galichinu Za cim aktom u Galichini stvoryuvavsya Galickij krajovij sejm 150 deputativ Povnovazhennya krajovih organiv ta poryadok yih formuvannya pri deyakih zminah u cilomu buli shozhi do viznachenih Krajova konstituciya dlya Galichini 1850 Struktura derzhavnogo ta krajovogo upravlinnya yaka sformuvalasya u cej period v osnovnih risah zberigalasya do rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi 2 Suchasnist Redaguvati nbsp Ratusha na Rinkovij ploshi v KrakoviPostat Velikogo knyazya Krakivskogo yakim do 1918 roku formalno buv imperator Avstro Ugorshini dlya suchasnih polskih monarhistiv ye ne menshim simvolom Korolivstva Polskogo nizh Polsko litovska Rich Pospoli ta Napriklad sered cilej yaki stavit pered soboyu Asociaciya monarhistiv Krakoviya Arhivovano 17 zhovtnya 2019 u Wayback Machine pol Zwiazek monarchistow CRACOVIA Wielkie Ksiestwo Krakowskie ye ne tilki ob yednannya monarhichnogo ruhu zokrema priyednannya do Mizhnarodnoyi monarhistskoyi ligi ta spivpracya z monarhistskimi organizaciyami inshih krayin ale navit vibori spilnogo regenta na tayemnih viborah Okrim togo monarhisti deklaruyut pidtverdzhennya shlyahetnih ta aristokratichnih tituliv pislya privedennya dokumentalnih svidchen shodo shlyahetnosti predkiv abo inshih dokumentiv pidtverdzhenih geraldichnimi institutami v tomu chisli prisvoyenih inshimi monarhistskimi organizaciyami zokrema titulu grafa 3 Krakivski monarhisti ta suchasna aristokratiya Redaguvati Dokladnishe Krakoviya asociaciya Hocha oficijno polski monarhisti i vidriznyayutsya poglyadami na te chi mozhna sogodni prisvoyuvati novi dvoryanski tituli v Polshi yaka ye respublikoyu v ochikuvanni korolya deinde voni vse zh taki rozdayut yih dobrodiyam za novi zaslugi Ce mozhe buti propaganda ideyi monarhiyi vnesok u tvorchij naukovij chi ekonomichnij rozvitok Polshi chi vlasno blagodijnist Titul mozhe buti otrimanij sered inshih zamozhnim cholovikom yakij sponsoruye nash fond Korona polska poyasnyuye lider Polskogo monarhichnogo ruhu Leshek Verzhkovskij Analogichno pidhodit do spravi Asociaciya monarhistiv Krakoviya Risharda Bochenek Dobrovolskogo yakij svogo chasu sam otrimav zvannya grafa za vnesok u rozvitok monarhichnogo ruhu z ruk Verzhkovskogo Ostannij ye spravzhnim kolekcionerom chesti predstavlyayuchis Regentom Polshi Velikim knyazem Ukrayini Rusi knyazem Rosijskoyi Imperiyi ta Emirom tatar Za slovami lidera Polskogo monarhichnogo ruhu vin prijmav vsi ci pochesni zvannya vid gostej z za kordonu ob yednannya polskih tatar pretendenta na rosijskij prestol regenta Ukrayini U Lvovi vin navit otrimav orden korolya Daniyila Galickogo yak drugij polyak pislya Ivana Pavla II 4 Hocha dvoryanski tituli j perestali viznavatisya u Polshi z nabuttyam chinnosti konstituciyi 1921 roku nashadki kolishnoyi polskoyi aristokratiyi ne mayut shodo cogo zhodnih zabuboniv I ne tilki pri otrimanni sumnivnih regalij vid samozvanciv z za kordonu ale j nadayuchi yim svoyi psevdo tituli ta gramoti Napriklad zvannya Pochesnogo chlena monarhistskogo soyuzu Krakoviya Velikogo knyazivstva Krakivskogo svogo chasu vstig otrimati navit polskij spivak aktor i rezhiser Mechislav Svencickij 5 A os lvivskij pensioner Orest Karelin Romanishin 6 otrimavshi vid Asociaciyi monarhistiv Krakoviya orden progolosiv sebe 1 chervnya 1998 roku u Krakovi korolem Ukrayini Rusi Orestom I 7 Do rechi same vin podaruvav monarhistu Lesheku Verzhkovskomu titul Velikogo knyazya Ukrayini Rusi predstavivshis regentom korolya Ukrayini Olelka II sho pomer v Ispaniyi u sichni 1996 roku 8 Za slovami pana Oresta kolishnogo pracivnika muzeyu sho dobre znavsya na vigotovlenni praporiv ta horugviv prapor yakij u 1991 roci pidnimali nad Kiyevom i toj yakij pershim vnesli do Verhovnoyi Radi vin shiv razom z druzhinoyu Nataleyu 9 A v 2004 roci vzhe u statusi monarha vin podaruvav Asociaciyi monarhistiv Krakoviya pastorskij Prapor yakij prijnyav u dar graf Rishard Bochenek Dobrovolskij a osvyatili svyasheniki Adam Shroka ta Yan Leonard Glod pro sho svidchit dokument iz Reyestru rukopisiv Yagellonskoyi biblioteki 10 Primitki Redaguvati Ogg Frederic Austin 2009 04 The Governments of Europe angl BiblioBazaar s 340 ISBN 9780559088926 KRAJOVA KONSTITUCIYa DLYa GALIChINI Leksika ukrayinski enciklopediyi ta slovniki leksika com ua Arhiv originalu za 18 listopada 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2019 ZWIAZEK MONARCHISToW CRACOVIA WIELKIE KSIeSTWO KRAKOWSKIE Rejestr io rejestr io Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Aleksandra Wojcik 13 listopada 2009 Krol na ciezkie czasy Dziennik Polski Magazyn Piatek PL Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Akt Nadania Tytulu Honorowego Czlonka Wielkiego Ksiestwa Krakowskiego Zwiazku Monarchistow Cracovia krakow pl Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 V Odesi vidkrilasya vistavka praporiv VMS Ukrayini www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Korony i klouny Kyievskij Telegraf Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 R G KRASYuKOV Genealogicheskij zaslon na puti k samozvanstvu Materialy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Carskoe delo i ekaterinburgskie ostanki g Sankt Peterburg 26 27 aprelya 1998 g Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2018 Gazeta ua 5 serpnya 2010 Orest Karelin provozglasil sebya imperatorom Gazeta ua ros Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Biblioteka Jagiellonska Uniwersytetu Jagiellonskiego bj uj edu pl Procitovano 17 zhovtnya 2019 Dzherela ta literatura Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velike knyazivstvo Krakivske EB staff Republic of Cracow Encyclopaedia Britannica online Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 19 travnya 2008 Procitovano 12 grudnya 2012 Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Alfred Regele Ungedruckte Dissertation Die Einverleibung des Freistaates Krakau 1846 Wien 1951 Andrusyak T G Krajova konstituciya dlya Galichini 1850 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velike knyazivstvo Krakivske amp oldid 36030360