乖

【乖】 — китайський ієрогліф. Дуже рідко використовується на письмі в японській мові.

乖
Юнікод	U+4E56

Значення

1. відвертатися.
2. злий, лихий.
3. розумнецький, хитрий.

Ключ: 4 (丿 + 7); Кількість рисок: 8.
Введення ієрогліфа методом цанзє: 竹十中心 (HJLP); Введення ієрогліфа чотирикутним методом: 2011₁. .

Прочитання

Китайська
Мандаринська мова	Кантонська мова
чжуїнь	піньїнь	Вейд-Джайлз	кирилиця	ютпхін	Єль
ㄍㄨㄞ	guāi (guai1)	kuai1	гуай	gwaai1	gwaai1

Корейська
хангиль	стара латинка	нова латинка	Єль	кирилиця
Звук:	괴	koe	goe	koy	кве
Назва:	어그러질	ǒgǔrǒjil	eogeureojil	ekulecil	окироджіль

Японська
кана	латинка	кирилиця
Он:	かい け	kai ke	кай ке
Кун:	そむく	somuku	сомоку
Ім'я:	—	—	—

Див. також

• 愎 悖 戾 違

Джерела та література

• (рос.) Резаненко В. Ф. Семантические элементы знаков иероглифической письменности. — Киев : УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. — 355 с.
• (рос.) Фонетический словарь китайских иероглифов: китайское, вьетнамское, корейское и японское чтения. Свыше 3300 иероглифов / Составил С. Ф. Ким; Отв. ред. Л. Р. Концевич. — М.: Издательство «Наука», ГРВЛ, 1983. — 375 с.

Посилання

• 
  

  • (кит.) Словник Кансі / Чжан Юйшу, Чень Тінгуй. — Пекін: Чжунхуа шуцзі, 1958. — С. 83. — ієрогліф 3
  • (яп.) Великий китайсько-японський словник: в 13 т. / Морохасі Тесудзі. — Токіо: Тайсюкан, 1955-1960. — ієрогліф 149
  • (кор.) Велике джерело ієрогліфів / Чан Самсік; вид. оновлене і виправлене). — Сеул: Самсон, 1989. — С. 166 — ієрогліф 26
  • (кит.) Великий словник китайських ієрогліфів: в 3 т. / під ред. Комітету з видання Великого словника китайських ієрогліфів. — Ченду: Сичуань, 1986-1990. — Т. 1 — С. 38 — ієрогліф 18
  • (англ.) База даних Уніхань для ієрогліфу «乖» з юнікодом U+4E56
  • (кор.)　«乖» // Словник ієрогліфів NAVER　[1]